CC BY
19
УДК 616.31:615
¡¡¡¡¡¡р.................
ВИКОРИСТАННЯ МЕТИЛОВОГО ЕФ1РУ МЕТАКРИЛОВО1 КИСЛОТИ В СУЧАСН1Й
СТОМАТОЛОП1
Проведений аналiз науково! лiтератури свщчить про широке використання метилметакрилату в медицин i зокрема в стоматологи. Акриловi пластмаси застосовують в ортопедичнш стоматологи при виготовленнi повних зшмних протезiв, iндивiдуальних ложок для зняття вщбитюв, для вiдтворення рельефу м'яких тканин на литих мехашчних каркасах, для лагодження протезiв, виготовлення м'яких тдкладок до базисiв протезiв i штучних зубiв та iн. Ключов! слова: метилметакрилат, ортопедична стоматолопя, зшмш протези.
Робота е фрагментом НДР «Екcпеp■именmaльно-моpфологiчне вивчення dii mpaHcrnaHmamie крюконсервованог плаценти та шших екзогенних чиннитв на морфофункцюнальнш стан внутрштх оргатв», № державноiреестраци 0113U006185.
Сучасний розвиток науки i технологш потребуе створення нових полiмерних матерiалiв, яю б мали вщповщний комплекс спецiальних властивостей: високу адгезда до пiдкладок рiзноl природи, достатньо високi фiзико-механiчнi, теплофiзичнi та селективно-сорбцшш властивостi. До них треба зарахувати клейовi швидкотверднучi малотоксичнi полiмер-мономернi композици медичного та загальнотехнiчного призначення. Серед методiв одержання таких матерiалiв з необхiдними властивостями привертають увагу методи, основаш на модифшаци вщомих промислових полiмерiв у процесах полiмеризацil. Цi методи дають змогу отримати полiмернi матерiали з бажаним комплексом технолопчних i експлуатацiйних властивостей за порiвняно невеликих матерiальних i енергетичних затрат. У багатьох технолопях, яю базуються на створеннi модифiкованих полiмерних матерiалiв, вирiшальну роль вiдiграють модифшатори, зокрема полiмери з високою поверхневою активнiстю, доброю розчиннiстю у водi й багатьох органiчних середовищах, високою здатшстю до комплексоутворення, добрими сорбцшними характеристиками [14, 42, 43, 50, 51, 53].
Серед таких матерiалiв особливе мюце займають кле! на основi акрилатiв. Насамперед пiдвищений штерес до кле!в, якi мiстять акрилати, зумовлений високими експлуатацшними показниками: швидюстю тверднення, адгезiею до рiзноманiтних матерiалiв, мiцнiстю i довговiчнiстю клейових з'еднань, !х малотоксичнiстю. Тому цi матерiали широко використовують у рiзноманiтних галузях, а саме у медициш, стоматологи, бущвницга, машинобудуванш, автомобiлебудуваннi, електротехнiчнiй i текстильнiй промисловостi тощо [6, 28, 46, 47].
Так, наприклад, науковi роботи останнього часу наводять огляд рiзних медичних застосувань сучасних полiмерiв: в ортопедil, офтальмологil, тканиннiй шженери, хiрургil, стоматологil, онкологil, доставки лтв, нефрологil i кардiологil ; розвиток полiмерiв, якi пiдвищують бiологiчну сумюшсть кровi з виробами медично1 техшки та впровадження полiмерiв в бюсенсорах [52 ].
Застосування метакрилатiв у вертебральнш ортопедil висвiтлено у дослщженш Б. Б. Павлова [26] У науковш лiтературi е вiдомостi про використання сополiмерiв метилметакрилату i метакрилово1 кислоти спiльно з водорозчинними полiмерами для мiкрокапсулювання бiологiчно активно1 речовини [1, 5, 19, 39 48].
Вчеш розглядають можливють застосування молекулярно iмпринтованих полiмерiв для видiлення бюсинтетичних антибiотикiв. За результатами систематизацil та аналiзу запропоновано використовувати акриловi молекулярно iмпринтованi полiмери для видiлення кислих, основних i амфотерних бiосинтетичних антибютиюв [4].
Полiметилметакрилат як хiмiчна сполука для широкого використання в медициш як пластичний матерiал був розроблений в 30-х роках XX столотя [44]. Першi пластмаси як фшсуючий та пломбувальний матерiал, створеш за iнiцiативою Паффенберга, мали наповнювач^ в яких був хiмiчний зв'язок з матрицею. У 1963 р. Bower R. упровадив у матрицю пластмаси молекули мономера (BIS-gNA). Щ речовини забезпечили краще прилипання до твердих тканин зуба мехашчним шляхом iз використанням травлення. 1м дали англшську назву «композити». 1нколи щ матерiали називають консайзами. У кшщ 70-х рокiв ХХ столiття рiзнi фiрми виготовили велику кiлькiсть матерiалiв: Addent-12, Blendant, Compodent та in Найбiльш популярнi в нашiй
кра!ш Евшрол (4exiH), Епакрил-02, Стомадент (Стома, Украша). Метилметакриловi полiмернi цементи застосовуються для фшсацл облицювання i вкладок, а також для фшсаци тимчасових коронок [11].
Сучасний piBeHb розвитку техшки, бютехнологп, медицини та подальший !х прогрес вимагають створення матерiалiв, що володiють такими властивостями як термо-i хемостойкость в поeднаннi з регульованими адсорбцшними властивостями i бiосумiснiстю. Розроблеш ранiше модифiкованi матерiали не задовольняють в потрiбному ступенi перерахованим вище вимогам. Широке використання високочистих препарата бiополiмерiв в бютехнологп та медициш обумовлюе необxiднiсть розробки методiв для !х видiлення i очищення з використанням нових сорбцiйниx матерiалiв. Особливо перспективы в цьому вiдношеннi композицшш полiмери що мiстять сорбенти, як поеднують меxанiчну мiцнiсть, контрольовану пористють вихвдного носiя з унiкальними сорбцшними властивостями щепленого полiмеру. Було б дуже привабливо, вказують вченi, використовувати прищепну полiмерiзацию полiдiфенiленфталiда i метилметакрилату, полiмер якого володiе високою хемо-i термостiйкiстю, гидрофобностью, унiкальними адсорбцiйними властивостями, а також, що важливо, бюсумюнютю [21, 34].
Науковцi пропонують новий композицшний полiмерний матерiал на основi пластмаси, яка швидко твердне - «Карбодент», для використання в стоматолопчнш практицi, при армуваннi ii вуглецевими нанотрубками. Розглянуто особливостi складу Карбодента, способи створення полiмерниx композитiв шляхом допирування 1х вуглецевими нанотрубками, наведеш результати вимiрювання мiцностi отриманих нових полiмерниx матерiалiв. Зроблено висновки про доцшьнють використання створених матерiалiв для потреб стоматологи. Карбодент -композицшний пломбувальний матерiал на основi акрилових сополiмерiв. Вiн являе собою акрилову композищю типу «порошок - рщина» з наповнювачем, який твердне при юмнатнш температурi. Порошок Карбодента, ^м потрiйного сополимера метилметакрилату, бутiлметакрiлата i метакрилово! кислоти, мiстить близько 40% мшерального наповнювача -кварцу, а також оксид цинку i пероксид бензошу. Рiдина Карбодента - метилметакрилат, що мютить аддукт епоксидно! смоли i метакрилово! кислоти [8].
Використовують метилметакрилат також як матерiал для базишв протезiв, що застосовуються для виготовлення ортодонтичних апаратiв: базисна пластмаса холодного способу затвердшня на основi полiметилметакрилату «Vertex self curing» («Vertex», Голлацщя), що вiдноситься до сополiмерiв на основi акрилових смол. Порошок - дрiбнодисперсний, суспензiйний полiметилметакрилату, що мютить шщатор - пероксид бензошу та активатор -дiсульфанiл; рщина - метиловий ефiр метакрилово! кислоти, що мютить активатор -дiметiлпаратолуiдiн. Ортодонтичш конструкцп виготовляють методом гiдрополiмерiзацii на гiпсовiй основi в апарат «Ivomat IP3» («Ivoclar-Vivadent»). Матерiал шшого типу - базисна пластмаса гарячо! полiмеризацii на основi полiметилметакрилату «ProBase Hot» («Ivoclar-Vivadent», Лixтенштейн), що належить до прищеплених сополiмерiв на основi акрилових смол. Порошок - дрiбнодисперсний, суспензiйний i прищеплений сополiмер метилового ефiру метакрилово! кислоти; рщина - метиловий ефiр метакрилово! кислоти, що мютить сшивагента -дiметакрiловий ефiр дiфенiлопропана. Ортодонтичнi конструкцп виготовлеш методом компресiйного пресування у водяному полiмеризаторi «Acrydig 4» («F. Manfred»). Матерiал 3-го типу - базиснй матерiал «Triad denture base» («Dentsply», США), що належить до зшито! акрилово! пластмаси, що мае структуру полiмерноi сiтки, яка взаемопроникае i не мiстить полi метилметакрилату [25].
Враховуючи, що у зв'язку зi значним поширенням стоматологiчниx захворювань i прогресуючим старiнням населення, особливо в шдус^ально розвинених кра!нах, де тривалiсть життя збiльшуеться, постiйно зростае кiлькiсть хворих яю потребують знiмнi протези [20,31].
Майже кожна людина тсля 50 рокiв потребуе протезування [15]. Аналiз даних наукових джерел свщчить, що потреба населення Укра!ни в ортопедичному лшуванш достатньо висока i складае на сьогоднi близько 80%, в той же час рiвень задоволення потреби по рiзним репонам Укра!ни становить лише 22,0-38,0% [3, 12, 13, 23, 37, 40].
В ортопедичнш стоматологи найбшьш поширеним конструкцiйним матерiалом, який використовуеться для усунення як малих, так i великих дефектiв зубних рядiв, е акрилова пластмаса. До 80% зшмних зубних протезiв виготовляють з акрилово! пластмаси [32, 41].
Групою дослщниюв (Э. С. Каливраджиян та ш., 2011) для полiпшення фiзiкомеxанiчниx властивостей акрилових базисних матерiалiв гарячого затвердшня розроблений акриловий полiмер, модифiкований наночастинками кремшю. Акрилова композицiя являе собою
дрiбнодисперсний, пофарбований в рожевий колiр порошок, який е суспензшним i щепленим сополiмерiв метилового ефiру метакрилово! кислоти i рiдини, що е метиловим ефiром метакрилово! кислоти, яка мiстить сшивагента - демiтакрiловий ефiр дiфенолопропана. В порошок додаш наночастинки кремнiю в обсязi 0,1%. В проведеному експерименп на 120 бiлих щурах самцях, яким пiд внутрiшньоочеревинним наркозом тюпен-тала натрiю (30мг / кг) внутршньом'язово в область стегна були iмплантованi зразки акрилового полiмеру «Фторакса» i акрилового полiмеру, модифiкованого наночастинками кремшю. Отриманi результати фiзико-механiчних властивостей дозволяють судити про те, що акриловий полiмер модифiкований наночастинками вщповщае вимогам, що пред'являються до базисних матерiалiв [10].
Багаторiчнi дослiдження втизняних i iноземних вчених свiдчать про ризик виникнення професiйних захворювань у практищ лiкаря-стоматолога. [2, 9, 16-18, 22, 24, 27, 29, 30, 33, 35, 45, 49, 54].
Зпдно даних науково! спецiалiзованоl лтератури, праця лiкарiв-стоматологiв супроводжуеться впливом ряду несприятливих для !х здоров'я виробничих факторiв, в числi яких вщзначаеться зорове й емоцiйне напруження, вимушена робоча поза, нерацiональне освiтлення, небезпека передачi шфекци, контакт з алергенами, токсичними речовинами, шум, вiбрацiя, рентгешвське i лазерне випромiнювання та iншi [36].
Одним з ряду хiмiчних речовин, широко використовуваних в стоматологи, е метилметакрилат. Це з'еднання виявляеться в повiтрi стоматологiчних примiщень цший рiк в концентрацiях, що перевищують гранично допустиму концентрацiю 10 мг/м3. Метилметакрилат надае цитотоксичну i сенсибшзуючо! ди, а також модулюе (штенсифшуе) метаболiзм iмунокомпетентних клiтин. При тривалому впливi метилметакрилата в пiдвищених концентращях можлива хронiчна iнтоксикацiя з порушенням функцiй, головним чином, нервово! системи, так як метилметакрилат за своею дiею вщноситься до наркотикiв, що впливае переважно на стволову частину мозку i гнiтить його ретикулярну формацiю [38].
Аналiз науково! лтератури свiдчить про широке використання метилметакрилату в медициш i зокрема в стоматологи. Акриловi пластмаси застосовують в ортопедичнш стоматологи при виготовленнi повних зшмних протезiв, iндивiдуальних ложок для зняття вiдбиткiв, для вiдтворення рельефу м'яких тканин на литих мехашчних каркасах, для лагодження протезiв, виготовлення м'яких пiдкладок до базисiв протезiв i штучних зубiв та ш.
1. Afonin A. Akrilovyie polimeryi dlya mnogofunktsionalnogo pokryitiya tverdyih lekform / A. Afonin //Farmakologicheskie tehnologii i upakovka Lekarstva po GMP. - M.: Meditsinskiy biznes, 2009. - S. 30-35.
2. Buria L. V. Nebezpechni i shkidlyvi faktory vyrobnychoho seredovyshcha v stomatoloii ta yikh vplyv na orhanizm likaria / L. V. Buria // Visnyk problem biolohii i medytsyny. - 2013. - T. 2, No. 2. - C. 11-15.
3. Vakhnenko O. M. Analiz resursnoho zabezpechennia stomatolohichnoi sluzhby v Ukraini / O. M. Vakhnenko // Sovremennaia stomatolohyia. - 2011. - No. 3. - S. 172-176.
4. Vozmozhnosti primeneniya molekulyarno imprintirovannyih polimerov dlya vyideleniya biosinteticheskih antibiotikov / M. I. Yahkind, K. R. Tarantseva, M. A. Maryinova [i dr.] // Izvestiya Akademii nauk. Seriya himicheskaya. - Elektron. st. - 2014, No. 5.
5. Grehneva E. V. Ispolzovanie sopolimerov metilmetakrilata i metakrilovoy kislotyi sovmestno s vodorastvorimyimi polimerami dlya mikrokapsulirovaniya bav / E. V. Grehneva, I. V. Mezentseva //- Kursk, -2015. - S. 42-46.
6. Husiev D. V. Zastosuvannia azot- ta azotsirkovmisnykh spoluk v anaerobnykh kompozytsiiakh / D. V. Husiev // Voprosbi khymyy y khym. tekhnolohyy. - 2008. - No. 4. - C. 62-70.
7. Demchenko T. V. Professionalnyie narusheniya zreniya u vracha-stomatologa. Sindrom "suhogo glaza". Prichinyi, metodyi profilaktiki / T. V. Demchenko // Parodontologiya. - 2012. - No. 3. - C. 62-67.
8. Dopirovannyie uglerodnyimi nanotrubkami polimeryi - novyie materialyi v stomatologii / I. V. Zaporotskova, S. V. Dmitrienko, N. N. Klimova [i dr.] // Vestnik VolGU. - 2012. - Ser. 10, vyip. 6. - S. 68-74.
9. Zabolevaemost s vremennoy utratoy trudosposobnosti vrachey-stomatologov-ortopedov / V. G. Demchenko, E. A. Mehedova, V. M. Semenyuk, D. V. Tyitar // Institut stomatologii. - 2011. - No. 3. - C. 32-33.
10. Izuchenie biosovmestimosti akrilovogo polimera, modfitsirovannogo nanochastitsami kremniya / E. S. Kalivradzhiyan, N. V. Chirkova, D. T. Pozov [i dr.] // Vestnik novyih meditsinskih tehnologiy. - 2011. - Vyip. 4, t. XVIII. - S. 263-265.
11. Korol M. D. Tsementy dlia fiksatsii neznimnykh proteziv / M. D. Korol. - Vinnytsia : Nova knyha, 2006. - 96 s.
12. Kosenko K. N. Sostoyanie stomatologicheskoy pomoschi v Ukraine / K. N. Kosenko, O. E. Reyzvih // Ekonomika i menedzhment v stomatologii. - 2012. - No. 2 (37). - S. 57-61.
13. Labunets V. A. Povozrastnoy harakter rasprostranennosti defektov zubnyih ryadov i defektov koronkovoy chasti zubov, trebuyuschih ortopedicheskogo lecheniya u lits molodogo vozrasta / V. A. Labunets, T. V. Dieva, O. V. Labunets // Odeskiy medichniy zhurnal. - 2012. -No. 4 (132). - S. 47-50.
14. Levytskyi V. Ye. Rozroblennia shvydkotverdnuchykh vysokoadheziinykh metylmetakrylat - kopolimernykh kompozytsii / V. Ye. Levytskyi, U. V. Khrom'yak // Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». - 2012. - No. 726 : Khimiia, tekhnolohiia rechovyn ta yikh zastosuvannia. - S. 427-433.
15. Liakhova N. O. Profilaktyka stomatolohichnykh zakhvoriuvan sered dytiachoho ta dorosloho naselennia ukrainy v praktytsi simeinoho likaria / N. O. Liakhova, V. L. Filatova, I. A. Holovanova // Ukraina. Zdorovia natsii. - 2016. - No. 1/2 (37/38). - S. 132-136.
16. Melnikova S. V. Vliyanie professionalnoy nagruzki na pokazateli serdechno-sosudistoy sistemyi u vrachey-stomatologov / S. V. Melnikova, T. N. Zaporozhets, A. P. Pavlenko // Visnik problem biologiyi i meditsini. - 2011. - No. 4. - C. 274-277.
17. Melnikova S. V. Sravnitelnyiy analiz pokazateley urovnya glyukozyi krovi u vrachey-stomatologov v raznyih usloviyah professionalnoy deyatelnosti / S. V. Melnikova // Visnik problem biologiyi i meditsini. - 2014. - T. 2, No. 3. - C. 396-400.
18. Melnikova, S. V. Professionalnyie vrednosti i stress v rabote vracha-stomatologa / S. V. Melnikova // VIsnik problem blologIYi I meditsini. - 2008. - No. 1. - S. 12-17.
19. Mikrokapsulyi: perspektivyi ispolzovaniya v sovremennoy farmatsevticheskoy praktike / E. F. Stepanova, M. E. Kim, K. B. Murzagulova, S. B. Evseeva // Fundamentalnyie issledovaniya. - 2014. - No. 3/4. - S. 766-769.
20. Nidzelskyi M. Ya. Strukturni zminy v zubnykh protezakh, vyhotovlenykh z akrylovykh plastmas, u rizni stroky korystuvannia nymy ta yikh vplyv na tkanyny porozhnyny rota / M. Ya. Nidzelskyi, L. R. Krynychko // Sovremennaia stomatolohyia. - 2011.- No. 5. - C. 88-91.
21. Nurieva A. F. Izuchenie privitoy sopolimerizatsii bromirovannyih polidifenilenftalidov s etilmetakrilatom metodom uf spektroskopii / A. F. Nurieva, Yu. I. Puzin, V. A. Kraykin // Integratsiya nauki i vyisshego obrazovaniya v oblasti bio-i organicheskoy himii i biotehnologii: mater. IX nauch. internet - konf. (24 -25 noyabrya 2015 goda, g. Ufa). - Ufa : Izdatelstvo UGNTU, - 2015. - S. 55-56.
22. Ozhiganova G. V. Professionalnyie zabolevaniya vrachey-stomatologov: kak im protivostoyat (uluchshenie fizicheskogo i psihologicheskogo sostoyaniya) / G. V. Ozhiganova // Novoe v stomatologii. - 2014. - No. 3. - C. 99-100.
23. Orhanizatsiia nadannia stomatolohichnoi dopomohy v umovakh velykoho mista / A. I. Pushchenko [ta in.] // Zbirnyk nauk. prats spivrobitnykiv NMAPO im. P. L. Shupyka. - 2010. - Vyp. 19, kn. 2. - S. 818-823.
24. Ostrenko S. Yu. Sistema upravleniya ohranoy truda v meditsinskoy organizatsii / S. Yu. Ostrenko, E. N. Kondrateva // Institut stomatologii. - 2015. - No. 2. - C. 10-13.
25. Otsenka mikrotsirkulyatsii v tkanyah proteznogo lozha pri ispolzovanii s'emnoy ortodonticheskoy apparaturyi u detey i podrostkov / D. A. Domenyuk, L. E. Porfiriadis, I. V. Zelenskiy [i dr.] // Kubanskiy nauchnyiy meditsinskiy vestnik. - 2012. -No. 4. - S. 129-133.
26. Pavlov B. B. Ballonnaya kifoplastika v hirurgii povrezhdeniy pozvonochnika / B. B. Pavlov // Travma. - 2015. - T. 16, No. 2. - S. 50-54.
27. Panchuk O. Yu. KontseptualnI pIdhodi do formuvannya sistemi upravlInya rizikami u stomatologIchnIy sluzhbI / O. Yu. Panchuk // VIsnik stomatologIYi. - 2008. - No. 1. - C. 4-5.
28. Polimeryi meditsinskogo naznacheniya / pod red. Senao Manabu; per. s yapon. M. K. Ovechkina, N. F. Mitrofanovoy. - M.: Meditsina, - 1981. - 248 s.
29. Polyakova S. V. Risk vozniknoveniya professionalnyih zabolevaniy v praktike vracha-stomatologa i vozmozhnyie puti ih profilaktiki / S. V. Polyakova, S. A. Gordienko // Stomatolog. - 2011. - No. 4. - S. 38-39.
30. Profilakticheskie meropriyatiya professionalnogo zarazheniya stomatologov-ortopedov / T. I. Ibragimov, T. A. Egorova, N. K. Vuraki, V. M. Larionov // Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal. - 2010. - No. 2. - C. 40-42.
31. Rozumenko V. A. Klinicheskaya aprobatsiya usovershenstvovannogo metoda izgotovleniya polnogo s'emnogo plastinochnogo proteza pri neperenosimosti akrilovoy plastmassyi / V. A. Rozumenko // UkraYinskiy stomatologIchniy almanah. - 2011. - No. 4. - C. 42-45.
32. Rubanenko V. V. Sposoby poslablennia shkidlyvoho vplyvu komponentiv plastmas akrylovoho riadu / V. V.Rubanenko, I. M. Martynenko // Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. - 2006. - No. 1. - S. 68-71.
33. Rustamov E. A. Klinicheskoe obosnovanie professionalnoy gigienyi pri kompleksnom lechenii parodontita / E. A. Rustamov // Suchasna stomatologIya. - 2014. - No. 4. - C. 42-44.
34. Sidorenko N. V. Poluchenie polimernyih pokryitiy metodom fotopolimerizatsii : metod. ukazaniya k laboratornoy rabote / N. V. Sidorenko, M. A. Vaniev, I. M. Gres // - Volgograd: VolgGTU, - 2011. - 8 s.
35. Skripnikov P. N. Aspektyi sovremennoy professionalnoy deyatelnosti vracha-stomatologa: ucheb. posob. dlya poslediplom. obrazovaniya vrachey-stomatologov / P. N. Skripnikov, T. P. Skripnikova, S. V. Melnikova // - MZU, UMSA. - Poltava: Inart, -2009. - 83 s.
36. Sovremennoe sostoyanie usloviy truda vrachey-stomatologov / Yu. Yu. Eliseev, I. I. Berezin, N. A. Petrenko V. V. Suchkov // Sovremennaya stomatologiya. - 2014. -No. 2 (59). - S.43-49.
37. Sokolova I.I. Deiaki pytannia rozpovsiudzhenosti i struktury defektiv zubnykh riadiv u naselennia Ukrainy / Sokolova I.I., Herman S.I., Herman S.A. // Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. - 2013. - No. 6. - S. 116-119.
38. Sostoyanie zdorovya i usloviya truda vrachey-stomatologov / pod red. A. M.Lakshina, D.I.Kicha. - M.: RUDN,- 2001.-41 s.
39. Sravnitelnoe fiziko-himicheskoe i farmatsevticheskoe issledovanie polikompleksnyih nositeley na osnove sopolimerov EUDRAGIT® EPOI EUDRAGIT ® L100-55 / R. I. Mustafin, E. V. Rubtsova, A. Yu. Sitenkov [i dr.] // Fundamentalnyie issledovaniya. - 2014. - No. 12/6. - S. 1231-1236.
40. Stomatolohichna dopomoha v Ukraini: dovidnyk / Tsentr med. statystyky MOZ Ukrainy ta in.; uklad.: Holubchykov M .V., Pavlenko O.V., Kravchuk N.H., Yakymenko O.M., Savychuk N.O. [ta in.]. - Kyiv, - 2012. - 88 s.
41. Fiziko-mehanicheskie harakteristiki elastichnyih materialov dlya s'emnyih zubnih protezov / B. N. Korehov, A. N. Ryahovskiy, I. Ya. Poyurovskaya, T. F. Sutugina // Stomatologiya. - 2009. - No. 6. - S. 55-59.
42. Khromiyak U. V. Heterofazna polimeryzatsiia metylmetakrylatu v prysutnosti polimernoi matrytsi / U. V. Khromiyak, Yu. Ya. Kohut, V. Ye. Levytskyi // Visnyk Nats. un-tu "Lvivska politekhnika". - 2009. - No. 644: Khimiia, tekhnolohiia rechovyn ta yikh zastosuvannia. - S. 305-309.
43. Khromiyak U. V. Syntez i vlastyvosti kleievykh polimer-metylmetakrylatnykh kompozytsii / U. V. Khromiyak, V. Ye. Levytskyi, O. V. Suberliak // Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu. - 2010. - No. 4. - S. 109115.
44. Belkoff S. M. Biomechanical evaluation of a new bone cement for use in vertebroplasty / S. M. Belkoff, J. M. Mathis, E. M. Erbe // Spine. - 2000. - Vol. 25, No. 106. - P. 1-4.
45. Determinants of physical and mental health complaints in dentists: a systematic review / R. A. G. Ruijter, B. Stegenga, R. M. H. Schaub [et al.] // Community Dentistry and Oral Epidemiology. - 2015. - Vol. 43, No. 1. - P. 86-96.
46. Freitag R. Synthetic polymers for biotechnology and medicine / R. Freitag. - Austin, Tex : Eurekah.com, - 2003. - 164 p.
47. Marchant R. E. Polymers in medicine and bioengineering / R. E. Marchant, K. Kottke-Marchant. - New York; London : Springer, - 2008. - 319 p.
48. Mundargi R. C. pH-Sensitive oral insulin delivery systems using Eudragit microspheres / R. C. Mundargi, V. Rangaswamy, T. M. Aminabhavi // Drug Development and Industrial Pharmacy. - 2011. - Vol. 37(8). - P. 977-985.
49. Occupational safety threats among dental personnel and related risk factors / M. K. Gurbuz, T. Catli, C. Cingi [et al.] // The Journal of craniofacial surgery. - 2013. - Vol. 24 (6). - P. 599-602.
50. Ogura Y. Terminal-Selective Transesterification of Chlorine-Capped Poly(Methyl Methacrylate)s: A Modular Approach to Telechelic and Pinpoint-Functionalized Polymers / Y. Ogura, T. Terashima, M. Sawamoto // Am Chem Soc. - 2016. - Vol. 20, No. 138 (15). - P. 5012-5015.
51. Pilot-scale synthesis and rheological assessment of poly(methyl methacrylate) polymers: perspectives for medical application / L. Z. Linan, N. M. Nascimento Lima, R. M. Filho [et al.] // Mater Sci Eng C Mater Biol Appl. - 2015. - Vol. 51. - P. 107-116.
52. Puoci F. Advanced polymers in medicine / F. Puoci. - Cham: Springer, - 2015.
53. Raj P. A. Denture polymers with antimicrobial properties: a review of the development and current status of anionic poly(methyl methacrylate) polymers / P. A. Raj, A. R.Dentino // Future Med Chem. - 2013. - Vol. 5 (14). - P. 1635-1645.
54. Self-reported occupational health problems among Libyan dentists / A. Arheiam, M. Ingafou // The journal of contemporary dental practice. - 2015. - No. 16 (1). - P. 31-35.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТИЛОВОГО ЭФИРА МЕТАКРИЛОВОЙ КИСЛОТОЙ В СОВРЕМЕННОЙ СТОМАТОЛОГИИ Ерошенко Г. А., Крамаренко Д. Р., Семенова А.К., Тимошенко Ю.В., Герасименко С.Б.
Проведенный анализ научной литературы свидетельствует о широком использовании метилметакри-лата в медицине и в частности в стоматологии. Акриловые пластмассы применяют в ортопедической стоматологии при изготовлении полных съемных протезов, индивидуальных ложек для снятия отпечатков, для воспроизведения рельефа мягких тканей на литых механических каркасах, для починки протезов, изготовления мягких подкладок к базисов протезов и искусственных зубов и др.
Ключевые слова: метилметакрилат, ортопедическая стоматология, съемные протезы.
Стаття надшшла 27.04.2017 р.
USE OF METHYL ESTER WITH METHACRYLIC ACID IN MODERN DENTAL PRACTICES
Yeroshenko G. A., Kramarenko D. R., Semenova A.K., Timoshenko Yu.V., Gtrasimenko S.B.
The analysis of the scientific literature testifies to the wide use of methyl methacrylate in medicine and in particular in dentistry. Acrylic plastics are used in orthopedic dentistry in the manufacture of complete removable dentures, individual spoons for the removal of prints, for the reproduction of the soft tissue relief on cast mechanical frames, for repairing prostheses, for making soft pads to the bases of artificial limbs and artificial teeth, etc.
Key words: methyl methacrylate, orthopedic dentistry, removable dentures.
УДК 612.176+577.21
МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧН1 МЕХАН1ЗМИ ШДИВ1ДУАЛЬНО1 СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1
В оглядi подано шформащю стосовно сучасних поглядiв на шдивщуальну стресостшюсть. Показано, що визначальними факторами вразливост чи стшкосп до стресу е: психосощальш чинники, зокрема сощальна тдтримка та релтя, нейробюлопчш особливосп шдивщума, обумовлеш генетично, та етгенетичш впливи. Адренерпчна, гiпоталамо-гiпофiзарно-надниркова, серотоншерпчна та дофамшерпчна системи забезпечують адаптащю оргашзму до несприятливих умов юнування. До генетичних чинниюв, що значною мiрою вщповщальш за мiжiндивiдуальну варiабельнiсть стресостшкостЦ належать: генетична схильшсть (полiморфiзм гешв-кандида™ психiчних розладiв та генiв-модуляторiв), а також мiжгеннi взаемодп. Етгенетичш процеси вважають промiжними мехашзмами, за допомогою яких реалiзуеться негативний вплив стресових факторiв на геном людини. Стрес, особливо на раншх етапах розвитку оргашзму, модулюе актившсть стрес^м^уючих систем оргашзму, що може призводити до психiчних розладiв. Особливу роль вщводять мжроРНК, вважаючи !х потенцшними бюлопчними нешвазивними маркерами та, водночас, терапевтичними таргетами. Розумшня молекулярно-генетичних особливостей, що лежать в основi стресостшкосп, стане важливим кроком для покращення дiагностики, профшактики та лжування стресових розладiв.
Ключовi слова: стрес, гени, етгенетика, стресостшюсть, мкроРНК, однонуклеотидний полiморфiзм.
Життя людини - це безперервний процес взаемодп внутршнього св1ту з навколишшм середовищем. Наше сьогодення - св1т високих технологш, стр1мкого розвитку та змш, безкшечних потоюв шформацп, м1жнародного тероризму, численних локальних вшськових конфлшлв. Щоб вщповщати вс1м вимогам ¡ндивщум, перш за все, повинен бути психолопчно
