CC BY
34
© Комариця О. Й., *Суберляк О. В., *3eMKiB В. М. УДК 616.314-089-633:615.462
Комариця О. Й., *Суберляк О. В., *Земк'в В. М.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М1ЦНОСТ1 З'бДНАННЯ ЕЛАСТИЧНИХ МАТЕР1АЛ1В
ПРИ ВИГОТОВЛЕНН1 БАЗИС1В ЗН1МНИХ ПРОТЕЗ1В
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iM. Данила Галицького (м. Львiв) *Нацюнальний унiверситет «^bBiBOb^ Пол^ехшка» (м. Львiв)
i.kom69@i.ua
Наукове досл1дження е фрагментом науко-во-дослщноУ роботи кафедри х1рург1чноУ та ор-топедичноУ стоматологи ФПО Льв1вського на-цюнального медичного ун1верситету 1м. Данила Галицького «Ктычно-експериментальне обгрун-тування застосування жрурпчних та ортопедичних стоматолог1чних технолог1й при д1агностиц1, лку-ванн1 та проф1лактиц1 стоматолог1чних захворювань пац1ент1в, обумовлених дефектами та деформац1я-ми зубо-щелепноУ системи», № державноУ реестра-цИ 0115U000047 IH.30.00.0005.15.
Вступ. В ортопедичн1й стоматологи все ширше застосування отримують еластичы ма-тер1али у виготовленн1 базис1в зн1мних протез1в [1,2,3,11,13,15,16]. На вщмну в1д твердих базисних пол1мер1в, еластичы матер1али обер1гають слизову оболонку вщ травматизацп, сприяють покращенню ретенцп та скорочують терм1ни адаптацп. Еластичн1 базисы матер1али послаблюють та амортизують пки жувального тиску, забезпечуючи перерозпод1л його через базис протеза на слизову оболонку протезного ложа. Це сприяе сповтьненню процес1в резорбцп та атрофп альвеолярного в1дростку та альвеолярноУ частини щелепи, створюючи сприятлив1 умови для подальшого протезування [4,5,7,14]. Еластичы ма-тер1али використовують при зниженому слиновид1-ленн1, при порушенн1 фксацп протезу, аномальному прикус1, а також для надання новоУ форми старому протезу [8].
Не зважаючи на ряд переконливих та очевидних позитивних стор1н, пщ час використання еластичноУ м'якоУ п1дкладки, 1снуе не вир1шена проблема зв'язку м'якоУ еластичноУ п1дкладки з базисом твер-доУ основи протезу [10]. Вир1шенням ц1еУ проблеми займалися ряд досл1дник1в. Так Kulkarni R. S. 2011, Akin H. 2011 [12,16] вказують на покращення мщнос-т1 з'еднання в умовах лазерного опромнення мате-р1ал1в. Ti ж досл1дники вважають, що використання п1скоструменевого апарату при обробц робочих по-верхонь погiршуе з'еднання мiж матерiалами. Zhang H. 2010 [21] дослщив збiльшення сили мщност з'еднання мiж м'якою еластичною пщкладкою та твердим базисом при дм активного кисню. Ряд авто-рiв [17-19] стверджують, що полiмеризацiя матери алiв пiд дiею високоУ температури потребуе бтьше часу нiж в умовах полiмеризацiУ самополiмеризую-
чих еластичних пiдкладок, проте якiсть кiнцевого ви-робу е набагато вищою i показники з'еднання м'якоУ пiдкладки з твердим базисом е суттево кращими.
Отже подальшi пошуки пiдвищення мщност з'еднання мiж твердою частиною базису та рiзними типами м'яких пщкладок е актуальними. На тепер промисловютю пропонуеться рiзнi варiанти еластичних пластмас для ефективного зымного протезування, серед яких досить широко вiдомi еластичы пластмаси з полiметилметакрилату, зокрема: Villacryl Soft (Польша) та Latacryl-L (УкраУна).
Мета дослщження. Можливiсть використання гiдрогелевоУ пiдкладки як покривного шару бази-сiв зымних протезiв з визначенням мiцностi його з'еднання з базисом протеза на акриловм осно-вi у порiвняннi з еластичними пластмасами Villacryl Soft та Latacryl-L.
Об'ект i методи дослщження. Для виготовлен-ня м'яких пiдкладок нами запропонована компози-^я на основi полiвiнiлпiролiдону та 2-гщроксиетил-метакрилату з додатками гiдрофобних мономерiв, розроблену на кафедрi ХТПП Нацюнального унi-верситету «Львiвська полiтехнiка». Композицю хо-тували з полiвiнiлпiролiдону молекулярноУ маси Iп = 12 тис., як ЫМатор полiмеризацiйного затверджен-ня використовували пероксид бензоУлу. Застосування еластичноУ пщкладки з такого гщрогелевого матерiалу е привабливим з позицп хорошоУ бiотоле-рантностi, сорбцмноУ здатностi фармацевтичних iн-гредiентiв i характерним високоеластичним станом [6,20].
Зразки доотджували на адгезiйну мiцнiсть на зсув за ГОСТу 14759-69. Пщготовлеы еластичы пщкладки наносили на акриловi пластини, з розмiром площi склеювання 20x8 мм (рис. 1) i витримували в сухо-повiтряному термостат за температури 60±5оС упродовж 2,5 год. тсля затвердження. Одержанi
Рис. 1. Еластична пщкладка з'еднана з акриловими пластинами.
зразки витримували у дисти-льовашй водi 2 доби, за юм-натноТ температури.
Дослiдження адгезiйноí мщнют гiдрогелевоí пщклад-ки з акриловою пластиною здiйснювали на розривнiй машин марки 050/RT-601U фiрми «Kimura Machinery» за швидкост перемiщення ру-хомоТ траверси 25 мм/хв., (рис. 2). Для порiвняння, акриловi пластини з'еднували за допомогою еластичних матерiалiв Villacryl Soft та Latacryl-L.
Вигляд дослщжуваних еластичних пiдкладок з'една-них з акриловими пластинами представлено на рис. 1.
Значення адгезмноТ мщ-ност (W) розраховували за формулою:
W = Р / S, де: Р - навантаження, що руйнуе зразок, кгс;
S - площа склеювання, см2. Здмснеш також доот-дження з визначення адге-змно'Т мiцностi з'еднання на вiдрив зпдно ГОСТ 1476069 (рис. 2). Суть методу по-лягае у визначенш показника руйнiвноТ сили при розтягу-ваннi стандартного зразку зусиллям направленим перпендикулярно до площини з'еднання.
Для дослщжень використовували акриловi зразки дiаметром 20 мм i висотою 10 мм, (рис. 3 а, б).
Дослщжуваш еластичш пiдкладки наносили на подготовлен акриловi зразки i витримували за температури 60±5оС упродовж 2,5 год. Вигляд з'еднаного зразка представлено на рис. 3 в.
Одержат зразки витримували у дистильовашй водi 2 доби. За юмнатноТ температури. За допомогою спе^ального пристрою зразок закртлю-вали у затискачах розривноТ машини i за постiйноТ швидкост деформацiТ фiксували силу, за якоТ зразок руйнуеться. Дослiдження виконували на роз-ривнiй машинi «Kimura Machinery» типу 050/RT-601U за швидкост розтягування 25 мм/хв.
Значення адгезмноТ мiцностi (Wв) на вiдрив розраховували за формулою:
(WB)= F / Si,
де: F - руйнiвне навантаження, кгс;
S1 - площа з'еднання, см2.
Результати до^дження та Ух обговорення.
Адгезiю полiмерного матерiалу (пiдкладки) до субстрату (базису) найчастше характеризують адгезй ною мiцнiстю.
Рис. 2. Схема розтягування шд час дослiджень мiцностi на вщрив: 1 - зразок; 2 - затискач;
3 - тяга; 4 - шаршрна пiдвiска.
Адгезмна мiцнiсть - це напруження, яке необхд но прикласти до адгезмного з'еднання, щоб викли-кати роз'еднання компонент. II визначають двома способами:
• одночасним вщривом однiеí частини адгезм-ного з'еднання вiд друго! щодо всiеí площi контакту;
• поступовим розшаруванням адгезiйного з'ед-нання.
У робот використаний перший споаб - вiдрив еластично! пiдкладки.
До адгезмно!' мiцностi входить як робота розриву молекулярних зв'язкiв (робота адгезп Wa) так i робота, що витрачаеться на деформа^ю компонент ад-гезiйного з'еднання (робота деформування Wдеф) [9].
Шп = Шэ + Шдеф
Чим мщшше адгезмне з'еднання, тим бiльше будуть деформуватись компоненти системи до моменту и руйнування. Робота деформацп iнодi може переважати роботу адгезп, нав^ь у декiлька разiв, що може призвести до руйнування базису (субстрату). Загалом, термодинамiчна робота адгезп - це единий показник, що характеризуеться адгезiею двох тш i мае фiзичний смисл незалежно вщ умов випробування.
Пiд час руйнування адгезмного з'еднання мож-ливi такi типи вiдриву:
• адгезмний, за якого вiдбуваеться повне вд шарування адгезиву вiд субстрату поверхнею контакту;
• когезiйний, за якою руйнування вiдбуваеться в об'емi адгезиву або субстратом;
• змшаний, який супроводжуеться одночасним руйнуванням: адгезiйним i когезiйним.
Зазвичай адгезiйну мiцнiсть оцшюють величиною роботи, яка встановлена у процес змiшаного руйнування, хоча можливий перший i другий випа-док руйнування, про що свщчать отриманi пiд час дослiджень результати.
На основi виконаних дослiджень визначеш се-реднi значення адгезiйноí мщност (табл. 1):
Руйнування акрилово! пластини - 32,54 кгс/см2, площа поперечного перерiзу зразка в = 2,4 см2.
б)
в)
Рис. 3. Акриловi модельнi зразки: а) основний вигляд зразка; б) вигляд зразка збоку; в) акриловий зразок у з'еднанш iз еластичною пiдкладкою.
Рис. 4. Зразки дослщження мiцностi на зсув: Рис. 5. Зразок
а - до розриву; шсля дослщження
б - шсля розриву. на вщрив.
Таблиця 1.
Фiзико-механiчнi характеристики з'еднання визначених за методом «на зсув»
№ з/п Тип пщкладки Значення обчислень напруження при руйнуванш, МПа Тип руйнування Середне значення, аср, МПа Середня абсолютна похибка, А аср, МПа Середньо-квадратична похибка, Б, МПа Вщносна похибка, 8, %
1 УШаегу! БоП 1,96 2,08 Змшаний 2,02 0,57 0,67 2,8
2 1а1аегуМ 1,2 1,25 1,3 Змшаний 1,25 0,32 0,34 2,5
3 гщрогелева композицiя 2,39 2,26 Акрилова пластина 2,32 0,675 0,675 2,9
Таблиця 2. Фiзико-механiчнi характеристики з'еднання визначених за методом «на вщрив»
№ з/п Тип п1дкладки Значення обчислень напруження при руйнуванш, МПа Тип руйнування Середне значення, аср, МПа Середня абсолютна похибка, А аср, МПа Середньо-квадратична похибка, Б, МПа Вщносна похибка, 8, %
1 УШаегу! БоП 3,2 3,4 3,0 Змшаний 3,2 0,13 0,2 4
2 Ьа1аегуМ 2,78 3,25 3,42 Змшаний 3,15 0,25 0,19 7,9
3 гiдрогелева композицiя 6,24 5,68 Акрилова пластина 5,97 0,28 0,28 4,6
Таблиця 3. Фiзико-механiчнi властивост з'еднання акриловоГ пластини та пдрогелево'Г композицГГ
№ Тип матер1алу Значення обчислень напруження при руйнуванш, МПа Тип руйнування Середне значення, аср, МПа Середня абсолютна похибка, А аср, МПа Середньо-квадратична похибка, Б, МПа Вщносна похибка, 8, %
1 Акрилова пластина 6,96 7,68 8,23 В об'eмi акриловоУ пластини 7,62 0,57 0,37 5,9
2 гiдрогелева композицiя 1,89 1,96 2,01 Когезивний 1,95 0,04 0,1 2,05
Результати дослщжень адгезiйноI мiцностi (W) еластично! пiдкладки на вiдрив наступи (табл. 2):
Мiцнiсть з'еднання, запропоновано! нами пдрогелево! композицiI на основi композицiI з полiвiнiл-тролщону, настiльки мiцний, що пiсля витримуван-ня взiрцiв упродовж 48 год у вод^ руйнувалися самi акриловi основи. Прошарок пдрогелево! композици залишався неушкодженим (рис. 4, 5).
За отриманими результатами можна стверджу-вати, що адгезмна мiцнiсть з'еднання пдрогелево! композици е бiльшою за мщнють акрилових пластин, використаних як основа у доотдженнях пдрогелево! композици i вища у багато разiв, нiж мiцнiсть з'еднань використаних для порiвняння пiдкладок iз «Villacryl Soft» i «Latacryl-L».
Пiсля витримки з'еднаних зразюв з гiдрогелевою пщкладкою десять дiб у водi за юмнатно! температу-ри, 2 год у 3% розчин пероксиду водню за юмнатно! температури, 2 год у водi за температури 50±5оС, пiсля чого - стабiлiзацiя виробу упродовж 1 доби у дистильованм водi отримали реальний результат
мщност дослщжувано! пдрогелево! пiдкладки, ви-значений доотдженням на зсув У цьому випадку: S = 18-15 = 2,7см2;F = 52,70 кгс, s = 52,7/2,7 = 19,5 кгс/см2 = 1,95 МПа Мщнють з'еднання з гщрогелевою пщкладкою 1,95 МПа (табл. 3).
Пщ час дослщження встановлено, що руйнуван-ня вщбулося в об'емi гщрогелевого прошарку. Отже, адгезiя до акрилово! основи вища, нiж мщнють гщ-ратовано! гiдрогелево! композици.
Висновки. На основi отриманих результатiв, можна стверджувати, що запропонована полiвiнiл-тролщон - метакрилатна гiдрогелева композицiя характеризуеться високою адгезiею до акрилових матерiалiв. У порiвняннi iз еластичними пластмаса-ми Villacryl Soft та Latacryl-L показники адгезмно! мiцностi з'еднання пдрогелево! композици з базисом протеза на акриловм основi е вищими та дозво-ляють використовувати !! як покривний шар базисiв зымних протезiв у практичнiй стоматологи, що i буде становити тематику подальших дослщжень.
Л^ература
1. Бабаева П.Р. Характер и уровень заболеваемости слизистой оболочки, краевого пародонта, твёрдых тканей зубов при раз-
личных видах и методах изготовления ортопедических конструкций / П.Р. Бабаева // Вюник стоматологи. - 2011. - № 1. -С. 64-66.
2. Дiмчева Т.1. Розробка та обгрунтування нового лкувально-профтактичного комплексу по попередженню ускладнень
зшмного зубного протезування в оЫб з цукровим дiабетом / Т.1. Дiмчева. - Дис. канд. мед. наук. - Одеса, 2013. - 190 с.
3. Дорошенко О.М. Ефективнють профтактики та медикаментозно! корекцп патолопчних змiн тканин протезного ложа i поля
в перюд адаптацп до знiмних протезiв / О.М. Дорошенко. - Дис. канд. мед. наук. - Кш'в, 2012. - 179 с.
4. Лещук 6.С. Порiвняльна оцшка функцюнально! придатност повних знiмних пластинкових протезiв з та без еластичних
пщкладок / 6.С. Лещук // Новини стоматологи - 2014. - № 2 (79). - С. 51-55.
5. Лещук С.6. КлЫчш питання застосування покривних протезiв у сучасшй ортопедичнш стоматолопчшй практиц / С.6. Ле-
щук, Ю.В. Вовк // Украшський стоматолопчний альманах. - 2006. - С. 48-51.
6. Матерiали бюмедичного призначення на основi (ко)полiмерiв полiвiнiлпiролiдону: Монографiя / О.В. Суберляк, В.Й. Скоро-
хода, Н.Б. Семенюк, Ю.Я. Мельник. - Львiв: Видавництво Львiвсько'i полiтехнiки, 2015. - 244 с. (Роздш 2 - С. 60-93).
7. Сапронова О.Н. Отдаленные результаты ортопедического лечения съемными зубными протезами с мягкой подкладкой /
О.Н. Сапронова, В.В. Трезубов // Институт Стоматологии. - 2012. - № 1. - С. 58-59.
8. Стрелковський К.М. Зуботехшчне матерiалознавство / К.М. Стрелковський, А.З. Власенко, Й.С. Фттчук. - Кшв: Здоров'я,
2004. - 329 с.
9. Суберляк О.В. Технолопя переробки полiмерних та композицмних матерiалiв / О.В Суберляк, П.1. Баштаник. - 2 вид. -
«РАСТР», 2015. - 454 с.
10. Трезубов В.Н. Ортопедическая стоматология: прикладное материаловедение / В.Н. Трезубов, М.З. Штейнгарт, Л.М. Миш-нев. - СПб., 2003. - 384 с.
11. Хэнинг Вульфес. Современные технологии протезирования: 2-ое русское издание / Вульфес Хэнинг. - Acadimia-Dental, 2009. - 362 с.
12. Akin H. Effect of different surface treatments on tensile bond strength of silicone-based soft denture liner / H. Akin, F. Tugut, B. Mutaf, G. Akin, A. K. Ozdemir // Lasers Med Sci. - 2011. - № 26 (6). - P. 783-788.
13. Chladek G. Developing the procedure of modifying the denture soft liner by silver nanoparticles / G. Chladek // Acta Bioeng Biomech. - 2012. - № 14 (1). - P. 23-29.
14. Chladek G. Antifungal activity of denture soft lining material modified by silver nanoparticles-a pilot study / G. Chladek // Acta Bioeng Biomech. - 2011. - № 12 (7). - P. 4735-4744.
15. Kanathila H. The effectiveness of magnesium oxide combined with tissue conditioners in inhibiting the growth of Candida albicans: an in vitro study / H. Kanathila, A.M. Bhat, P.D. Krishna // Indian J Dent Res. - 2011. - № 22 (4). - P. 613.
16. Kulkarni R.S. The effect of denture base surface pretreatments on bond strengths of two long term resilient liners / R.S. Kulkarni, R. Parkhedkar // J Adv Prosthodont. - 2011. - № 3 (1). - P. 16-19.
17. Leуn B.L. Water sorption, solubility, and tensile bond strength of resilient denture lining materials polymerized by different methods after thermal cycling / B.L. Leуn, Del Bel Cury, R.C. Garcia Rodrigues // J Prosthet Dent. - 2005. - № 93 (3). - P. 282-287.
18. Madan N. Evaluation of tensile bond strength of heat cure and autopolymerizing silicone-based resilient denture liners before and after thermocyclinglndian / N. Madan, K. Datta // J Dent Res. - 2012. - № 23 (1). - P. 64-68.
19. Mutluay M.M. A prospective study on the clinical performance of polysiloxane soft liners: one-year results / M.M. Mutluay // Dent Mater J. - 2008. - № 27 (3). - P. 440-447.
20. Skorokhoda V. Hydrogels penetration and sorption properties on the substances release controlled processes / V. Skorokhoda, N. Semenyuk, Yu. Melnyk, O. Suberlyak // Chemistry and Chemical Technology. - 2009. - Vol. 3, № 2. - Р. 117-121.
21. Zhang H. Effect of oxygen plasma treatment on the bonding of a soft liner to an acrylic resin denture material / H. Zhang, J. Fang, Z. Hu, J. Ma, Y Han // Dent Mater J. - 2010. - № 29 (4). - P. 398-402.
УДК 616.314-089-633:615.462
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА М1ЦНОСТ1 З'бДНАННЯ ЕЛАСТИЧНИХ МАТЕР1АЛ1В ПРИ ВИГО-ТОВЛЕНН1 БАЗИС1В ЗН1МНИХ ПРОТЕЗ1В
Комариця О. Й., Суберляк О. В., Земюв В. М.
Резюме. Для попередження ускладнень при зымному протезуванн у ортопедичнiй стоматологi,i викорис-товують еластичнi пластмаси. Метою дослiдження було вивчення можливост використання гiдрогелевоI пщ-кладки як покривного шару базиЫв знiмних протезiв з визначенням мщност його з'еднання з базисом протеза на акриловм основi у порiвняннi з еластичними пластмасами Villacryl Soft та Latacryl-L. На основi здмснених дослiджень з визначення адгезiйноI мщност з'еднання на зсув та на вщрив можна стверджувати, що адгезмна мiцнiсть з'еднання гiдрогелевоI композицi,i е бтышою за мiцнiсть акрилових пластин, використаних як основа у дослщженнях гщрогелево! композицiI i вища у багато разiв, нiж мiцнiсты з'еднаны використаних для порiвняння пiдкладок iз «Villacryl Soft» i «Latacryl-L».
Ключовi слова: знiмне протезування, гiдрогелева пщкладка, еластична пластмаса, адгезiйна мiцнiсты.
УДК 616.314-089-633:615.462
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЧНОСТИ СОЕДИНЕНИЯ ЭЛАСТИЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ ПРИ ИЗГОТОВЛЕНИИ БАЗИСОВ СЪЕМНЫХ ПРОТЕЗОВ
Комариця А. И., Суберляк О. В., Земкив В. Н.
Резюме. Для предупреждения осложнений при съемном протезировании в ортопедической стоматологии используют эластичные пластмассы. Целью исследования было изучение возможности использования гидрогелевой подложки как покровного слоя базисов съемных протезов с определением прочности его соединения с базисом протеза на акриловой основе по сравнению с эластичными пластмассами Villacryl Soft и Latacryl-L На основе проведенных исследований адгезионной прочности соединения на сдвиг и на отрыв можно утверждать, что адгезионная прочность соединения гидрогелевой композиции является большей прочности акриловых пластин, используемых в качестве основы в исследованиях гидрогелевой композиции и выше во много раз, чем прочность соединения использованных для сравнения подложек с «Villacryl Soft» и «Latacryl-L».
Ключевые слова: съемное протезирование, гидрогелевая подкладка, эластичная пластмасса, адгезионная прочность.
UDC 616.314-089-633:615.462
COMPARATIVE CHARACTERISTIC OF FLEXIBLE MATERIALS CONNECTIVITY STRENGTH AT BASIS DENTURES PRODUCTION
Komarytsya O. J., Suberlyak O. V., Zemkiv V. B.
Abstract. The flexible plastic is commonly used in orthopedic in order to prevent complications of removable prosthetic dentistry. Despite a number of convincing and obvious advances of soft elastic lining usage, the problem of the soft elastic lining connection with the solid base of denture is not solved yet.
The aim of the present study was to investigate the possibility of hydrogel lining use as a coating layer for dentures bases with further determination of its connection strength with acrylic-based denture in comparison with flexible plastics Villacryl Soft and Latacryl-L.
For the manufacture of soft linings we proposed the composition based on polyvinylpyrrolidone and 2-hydroxy-ethylmethacrylate with additions of hydrophobic monomers, treated on the department of Lviv Polytechnic National University. Composition was made of polyvinylpyrrolidone molecular weight = 12 thousand as initiator of polymeriza-tional hardening was used benzoyl peroxide.The use of the elastic lining of such hydrogel material is attractive from a position of good bio-tolerance, sorption ability of pharmaceutical ingredients and highly flexibly characteristic state.
Samples were tested for adhesion strength and shear to lead. Prepared elastic liners were placed on acrylic plate. The size of space gluing was 20f8 mm. Liners were kept in dry-air thermostat in temperature 60±5оС during 2,5 h after the hardening. Received examples were in distilled water for two days in room temperature.
Adhesive strength research of hydrogel lining with acrylic plate was performed on tensile machine 050/RT-601U model by "Kimura Machinery" company under the mobile crosshead speed of 25 mm/min. For comparison, an acrylic plate was connected using elastic materials Villacryl Soft and Latacryl-L.
Adhesion of polymeric material (liner) to substrate (basis) the most frequently is characterized with/by adhesional strength. The stronger adhesional connection, the bigger deformations of system components will be before the moment of their destruction. The work of deformation sometimes may predominates over the work of adhesion. Even in several times and that can couse the destruction of the substrate basis. In general, thermodynamic work of adhesion is the one index, which is characterized by adhesion of two objects and has physical sense independently from testing conditions.
The strength of the connection for the proposed hydrogel composition based on composition of polyvinylpyrrolidone was so strong that at research the acrylic bases by themselves were destroyed. The layer of hydrogel compositions remained undamaged.
Based on the results, it can be argued that the proposed polyvinylpyrrolidone - methacrylate hydrogel composition had high adhesion towards acrylic materials.
Compared with flexible plastics Villacryl Soft and Latacryl-L the adhesive strength parameters of the connections formed by hydrogel composition with the denture basis on acrylic lining were higher and allowed its use as a covering layer for dentures bases in dental practice, which would be the subject of our further researches.
Keywords: removable prosthetics, hydrogel lining, flexible plastic, adhesive strength.
Рецензент - проф. Король Д. М.
Стаття надшшла 21.03.2016 року
