CC BY
22
2. Гершензон С.М. Основы современной генетики / С.М. Гершензон // - К.: Наук. думка, - 1983. - 558 с.
3. Зайко М.Н. Патсфзюлопя / М.Н. Зайко, Ю. В. Биць, М.В. Кришталь // - К.:ВСВ «Медицина», -2014. - 751 с.
4. Инге-Вечтомов С.Г. Генетика с основами селекции / С. Г. Инге-Вечтомов // - М.: Высшая школа, - 1989.-592 с.
5. Лишенко 1.Д. Генетика з основами селекцп / 1.Д. Лишенко // - К.: Вища школа, - 1994.-416 с.
6. Тоцький В.М. Генетика / В.М. Тоцький // Одеса: Астропринт, - 2002.- 710 с.
7. Kubyshkin A.V. General and Clinical Pathophysiology: Textbook / A.V. Kubyshkin, V.N. Jelski, A. I. Gozhenko [et al.] // -Vinnytsia: Nova kniha, - 2011. - 656 p.
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ КАК ПРИЧИНА И УСЛОВИЕ РАЗВИТИЯ БОЛЕЗНЕЙ Гришко Ю.М.
Человек является составной частью биосферы и продуктом ее эволюции, потому закономерности биологических процессов, которые имеют универсальное значение, в полной мере касается и человека. Кроме патогенных факторов окружающей среды в развитии заболеваний человека значительную роль играют генетические факторы. Закономерности наследственности и изменчивости, изученные общей генетикой на многочисленных более простых объектах, можно полностью перенести на человека и его популяции. Знание генетики человека, детальное ознакомление с родословными человека, которые обращаются за консультацией, позволяют врачу-генетику оценивать степень риска в каждом конкретном случае.
Ключевые слова: болезнь, наследственность, генетика.
Стаття надшшла 1.03.2016 р.
HEREDITARY AS A CAUSE AND CONDITION OF THE DEVELOPMENT OF THE DISEASES Hryshko Yu.M.
Man is a part of the biosphere and the evolution of its product, so the patterns of biological processes that have universal value, fully apply to humans. In addition pathogenic environmental factors in the development of human diseases significant role played by genetic factors. Thus, the laws of heredity and variation, clarified the general genetics for many more ordinary objects can be fully transferred to the person and its population. Knowledge of human genetics, detailed study of the family tree with people seeking advice, allowing geneticists to assess risk in each case.
Key words: disease, heredity, genetics.
УДК 616.1/.4:378.14
ВИКОРИСТАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ЛЕКЦ1Й ТА ЯК1СНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ I ВМ1НЬ НА П1СЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАП1 НАВЧАННЯ
Наведено види лекцш, та контролю знань та вмшь, що найбшьш широко застосовуються на етат тслядипломно! освт лiкарiв-iнтернiв. Доведено, що використання шновацшних лекцш та яюсного контролю знань сприяе удосконаленню професшного рiвня лiкарiв-iнтернiв,збiльшуe конкурентну здатшсть випускниюв.
Ключов! слова: яюсть шдготовки, лекщя, контроль, шслядипломна осв1та.
Пщготовка висококватфшованих лшар!в - гостра проблема якосп вищо! медично! освгти. Зпдно п.5 ст 1 закону Укра!ни «Про вищу освггу» вщ 01.07.2014 № 1556-У11 вища освгга -сукупшсть систематизованих знань, умшь { практичних навичок, способ1в мислення, професшних, св1тоглядних { громадянських якостей, морально-етичних цшностей, шших компетентностей, здобутих у вищому навчальному заклад! (науковш установ!) у вщповщнш галуз! знань за певною квал1ф1кац1ею на р1внях вищо! осв1тн, що за складн1стю е вищими, н1ж р1вень повно! загально! середньо! осв1тн. Як1сть вищо! осв1ти - р1вень здобутих особою знань, умшь, навичок, шших компетентностей, що вщображае !! компетентн1сть в1дпов1дно до стандарта вищо! осв1ти (п 23 .ст 1). Це показник штелектуального р1вня та рейтинг на м1жнародн1й ареш випускника.
Метою роботи було вивчення застосування р1зних форм викладення лекцшного матер1алу { метод1в контролю знань та вмшь на шслядипломному етат навчання.
При проходженн1 спец!ал1зац!!' з певного фаху на факультет! тслядипломно! осв!ти л!кар> !нтерни мають перед собою конкретш ц!л! та бшьшу мотивац!ю в вивченн! нов!тн!х технологш та здобуття практичних навичок на професшному р!вн!, що дасть змогу витримати високий рейтинг вимог до фах!вця при вибор! м!сця роботи. На явшсть державних та приватних установ в охорон! здоров я породжуе здорову конкуренщю, яка в свою чергу вимагае глибоких теоретичних знань та практичних вм!нь вщ л!кар!в.
Л!кар-!нтерн, який в майбутньому бачить себе професюналом з велико! лтори, науковцем та добре забезпеченою людиною шдходить до навчання в штернатур! б!льш вибагливо. В!дпов!дно розширюються вимоги до викладання на шслядипломному етат, бшьше часу в!дводиться на практичну д!яльн!сть та самост!йну роботу. В цьому певною м!рою допомагають комп'ютерш !нновац!йн! технолог!! та заохочення викладач!в до творчого п!дходу в отриманш знань та вм!нь лшарями-штернами. Враховуючи те, що лише 5% навчального часу выводиться на
лекцшний матерiал, а особливо те що лшарЫнтерни повинш певною мiрою володiти MaTepiaroM який викладаеться на лекцп на кaфeдpi внутpiшнiх хвороб з медициною невщкладних сташв з шкipними та венеричними хворобами використовуеться i штерактивне викладення лeкцiйного мaтepiaлу. Лeкцiя як форма навчання вiдомa з чашв древнього Рима та древньо! Грецп, коли основною формою викладання було читання книг. Тepмiн "лекщя" веде походження вiд латинського "lectio", що у переклащ означае читання, а похщне "lector" - читець. Кожна лекщя мае цiлий ряд функцш: iнфоpмaцiйну, мeтодологiчну, виховну, розвивальну, оpiентуючу, оpгaнiзуючу, дiaгностичну, стимулюючу функцiю, що тюно перетинаються мiж собою та роблять лекцда повноцiнною.
Для !х виконання застосовуються дидaктичнi принципи: науковосп та iнфоpмaтивностi; логiчностi та систематичности нaступностi; доступностi викладеного мaтepiaлу; проблемносп навчання; iстоpичностi; зв'язку теорп та практики; едност навчання та виховання; свiдомостi й aктивностi; нaочностi; мщност знань.
Нaйбiльш широко застосовуемо наступи види лeкцiй: Проблемна лeкцiя - це апробащя бaгaтовapiaнтних пiдходiв до ршення представлено! проблеми. Вона aктивiзуе особистий пошук слухaчiв, пошукову та дослщну дiяльнiсть. На перших етапах у групах з високим piвнeм шзнавально! дiяльностi викладач може побудувати лекцда таким чином, що сам ставить проблему i на очах у групи демонструе можливi шляхи li виpiшeння.
Лeкцiя-бpeйнстоpмiнг ("мозкова атака"). Використовуючи те, що на лекщях, як правило, е дeкiлькa груп, створюються команди, якi за певний час повинш надати свш вapiaнт виpiшeння проблеми. Викладач слiдкуе не тшьки за пpaвильнiстю вiдповiдi, але й за apгумeнтaцiею, а в paзi нeобхiдностi - сам дае розгорнутий коментар, який фiксуеться у конспектах.
Лекщя iз зaздaлeгiдь запланованими помилками. На тдготовчому eтaпi у текст лекцп закладаеться певна кшьюсть помилок змiстовного, фaктологiчного, методичного характеру. На початку лекцп викладач попереджае аудиторда, що в даному тексп е певна кшьюсть помилок. Пщ час лекцп або при шдготовщ до сeмiнapу слухaчi знаходять щ помилки, квaлiфiкують !х, надають правильш вiдповiдi. Така лeкцiя виконуе стимулюючу, контрольну та дiaгностичну функцп.
Лекщя-конференщя. Проводиться за схемою наукових конференцш. Складаеться iз зaздaлeгiдь поставлено! проблеми i системи доповiдeй (до 10 хвилин) по кожному питанню, що висв^люе проблему. При цьому виступ готуеться як лопчно заюнчений текст, який е результатом сaмостiйноi роботи слухача. Функщя викладача полягае у керуванш пiдготовкою таких доповiдeй до лекцп. Пщ час лeкцii викладач може дещо узагальнити мaтepiaл, допомогти "лектору-почaткiвцю" з числа студенпв, якщо йому не зовсiм вдаеться вiдповiсти на питання аудиторп. Такий вид лекцш, з одного боку, значно шдвищуе роль сaмопiдготовки, з шшого - дозволяе виявляти резерви науково-педагопчних кaдpiв.
Лeкцiя-бeсiдa. Окpiм питань слухaчiв, вона допускае викладення ними свое! точки зору з того чи шшого питання. На такому занятп викладач i сам повинен ставити питання студентам, щоб почути !х висловлювання, викладення !х позицп. Так утворюеться пiдгpунтя для обмiну думками, для бeсiди. Методична специфша лeкцil-бeсiди полягае в тому, що викладач виступае i в pолi iнфоpмaтоpa, i в pолi сшвбесщника, що вмiло направляе хiд дiaлогу зустpiчними питаннями. Лeкцiя-бeсiдa може перетворитись в лекцда-диспут, коли викладач ставить питання, вщповщь на якi веде до з^кнення думок i, вщповщно, до пошуку apгумeнтiв, до поглибленого aнaлiзу проблем, що розглядаються. В кшщ лeкцil учасники дискусil повинш прийти до кшцевого результату, до ютини. Використовуемо афоризм «в суперечщ народжуеться iстинa».
Вiдeолeкцiя. Допомагае розвитку наочно-образного мислення у iнтepнiв. Викладач здшснюе пiдбip нeобхiдних вiдeо (кшо) мaтepiaлiв по тeмi, що вивчаеться. Перед початком огляду студентам доводиться цшьова установка, в ходi огляду вщео (кiно) мaтepiaлiв викладач коментуе поди, що вщбуваються на екраш.
Лeкцiя-вiзуaлiзaцiя. Являе собою передачу усно! iнфоpмaцil, перетворено! у вiзуaльну форму техшчними засобами навчання. Викладач широко використовуе таю форми наочносп, яю сaмi виступають носiями змiстовноl шформацп (слайди, плiвки, планшети, креслення, малюнки, схеми i т. д.). Для даного виду занять характерно широке використання так званих "опорних сигнaлiв", коли вся iнфоpмaцiя кодуеться у виглядi певних символiв, знaкiв, а по^м викладач коментуе !х функцюнальш й систeмнi взаемозв'язки.
Всi лекцп мають мультимедшний супpовiд, як вщомо за вiдсутностi тeхнiчних зaсобiв навчання тд час лeкцil зaдiюються лише слуховi aнaлiзaтоpи, в той час як приблизно 80-90%
людей переважно отримують i запам'ятовують iнформацiю через канал "око-мозок" та можуть бути застосоваш в ходi одше! клшчно! лекци.
Наприклад: група лДкарДв - штершв ктшчний розбДр хворого якого вони курують по темД з елементами мультимедшно! презентацп отриманих даних при обстеженш, !х аналДзом; обгрунтування призначеного лДкування конкретному хворому. В ходД викладення матерДалу шшД слухачД можуть ставити уточнюючД питания на якД вщповщае доповщач. При виникненш певних труднощДв на поставлен запитання вщповщь дае викладач, шд керДвництвом якого готувався ктшчний та теоретичний матерДал для викладення лекци. ПотДм подаеться сучасний теоретичний матерДал у виглядД мультимедшного супроводу по данш проблемД з посиланнями та аналДзом продемонстрованого конкретного аналДзу дДагностичного алгоритму, диференцшно! дДагностики та вибору адекватного шдивщуалДзованого лДкування з профшактикою у вщповщносп з Дснуючими свДтовими сучасними протоколами та адаптованими постановами на державному та мюцевому рДвнях надання медично! допомоги. В кшщ лекци викладач робить узагальнення висвДтленого матерДалу.
Подання лекцшного матерДалу грунтуеться на конкретному клшчному випадку або разом з лектором створюеться можливу ктшчну ситуащю та розробляють шляхи для п вирДшення, що сприяе кращому засвоенню матерДалу, вс слухачД стають «помДчниками» лектора, ставляться певш проблеми, якД вирДшуються безпосередньо на лекци та знаходять вДдображення при закршленш матерДалу на практичних та семшарських заняттях.
Як вДдомо з укра!нських казок, п'ятак зароблений потом Д кров'ю цшиться, а велик грошД, що даш просто так, можна Д спалити. Знання, при отриманш яких затрачено багато продуктивного часу та зусиль, бДльше цДняться.
Певною мДрою це залежить вДд оцДнки рДвня отриманих знань на всДх етапах навчання в штернатурД. 1снують базовий, поточш та тдсумковД контролД знань та вмшь. На початку навчання, в серпш проводиться базовий контроль рДвня знань на початку навчання в штернатурД, промДжш контролД тсля проходження циклДв; промДжш атестацп по заюнченню заочно! (очно!) частини навчання (тврДчна, рДчна) та заключна державна атестащя. До складу комДсп залучаються представники кафедри, куратори заочних баз стажування та провДдних фахДвцДв практично! охорони здоров'я. Базовий контроль та промДжш та державна атестацп у вщповщносп до наказу №291 вДд 2007 року проводяться в три етапи:
Комп'ютерне тестування (1-й рДк навчання за допомогою навчально-контролюючо! програми «Крок 3» (200 тестових завдань); II рДк навчання - за тестовою програмою „Elex" (150 тестових завдань). ПеревДрка оволодшням практичними навичками та вмшнями зпдно до квалДфДкацшних вимог на базД ктшчних вщдшень бшя лДжка хворого.
Сшвбесща з програмних теоретичних питань, що на вДдмДну вДд бшетно! системи дае можливють бшьш широкого спшкування з лДкарем -Штерном з усДх роздшв прогрпми, а не лише 4-5 питань, якД звучать у бшетД. Але, отримана оцшка «вщмшно», «добре», «задовшьно», на нашу думку, не розкривае виявленД недолДки в знаннях та вмДннях лДкарДв-ДнтернДв, тому питання, якими лДкар-штерн володДе недостатньо при проведенш перевДрки знань, заносяться в !х Дндивщуальш плани та щоденники, для подальшого опрацювання та виносяться на наступну атестащю. КомюДя надае рекомендацп щодо усунення виявлених недолшв. Результати базового контролю знань та промДжних атестацш обговорюються на засДданнях кафедри.
Використання Днтерактивних лекцДй, коли в ходД лекцД! приймають активну участь лДкарД-штерни та послщовшсть в оцшки контролю теоретичних знань та практичних навичок на атестащях стимулюють самошдготовку та активДзують мотиващю до знань, що на нашу думку збшьшують конкурентну здатшсть наших випускникДв.
1. Бухарова Г. Д. Мультимедиа-технологии: происхождение, сущность, использование в учебном процессе / Г. Д. Бухарова, Д. А. Стариков // Педагогический журнал Башкортостана.-2009.-Т. 23.-№ 4.-С.51-58.
2. Закон Укра'ши «Про вищу осв^у» вiд 01.07.2014р.3 1556-У11 - с.95.
3. Ждан В.М. Активнi методи навчання та шновацшш технологiй в тслядипломнш освiтi лiкарiв. / В.М. Ждан, 1.М. Скрипник, Г.М. Давиденко // Матерiали Х ювшейно! Всеукра'шсько! навчально-науково! конференци з мiжнародною участю. Тернопiль: ТДМУ, 18-19 травня - 2013. - С. 429-432.
4. Морозов В. Впровадження нов^шх технологш в сучаснш педагогiчний дискус / В. Морозов // Вища освт Укра'ши.- -2013. -№2. С. 54-58.
5. Осин А. В. Мультимедиа в образовании: контекст информатизации / А. В. Осин //—М.: Издательский сервис, - 2004. -320 с.
6. Паньков Д. В. 1нтерактивш технологи навчання. Оргашзацшно-методичш аспекти. / Д. В. Паньков // Методичний поыбник - Донецьк: Д1ПО 1ПП. - 2006. - 101 с.
7. Тимофеева А.А. Компьютерные технологии в обучении студента и врача / А.А. Темофеев // Современная стоматология.- 2008. - №3. - С. 188 -189.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ЛЕКЦИЙ И КАЧЕСТВЕННОГО КОНТРОЛЯ ЗНАНИЙ И УМЕНИЙ
НА ПОСЛЕДИПЛОМНОМ ЭТАПЕ ОБУЧЕНИЯ Потяженко М.М., Соколюк Н.Л., Настрога Т.В., Китура О. Е., Люлька Н.А.
Приведены виды лекций и контроля знаний и умений, на более широко используемые на этапе последипломного образо вания врачей-интернов. Доказано, что использование инновацион ных лекций и качественного контроля знаний способствуе совершенствованию профессионального уровня врачей-интерно увеличивает конкурентную способность выпускников.
Ключевые слова: качество подготовки, лекция, контроль, последипломное образование.
Стаття надшшла 13.03.2016 р.
USING INNOVATIVE LECTURES AND QUALITY CONTROL KNOWLEDGE AND SKILLS FOR
POSTGRADUATE STUDY STAGE Potyazhenko M.M, Sokolyuk N.L., Nastroha T.V., Kitura O.E., Lulca N.A.
An types of lectures and control of knowledge and skills, the most widely used at the stage of post-graduate education of interns. Proved that the use of innovative lectures and quality control expertise helps improve the professional level of medical interns, increase the competitive ability of graduates.
Key words: quality training, lecture, control, postgraduate education.
на нащональний шдручннк "1мунолоНя" авторнв Кузнецово'У Л.В., Лггуса В.1., Бабаджана В.Д., Харченко П.В., Прилуцького О.С., Гарник Т.П., Пшецького А.М., Зайкова С.В., Кравчуна П.Г., Гаврнленко Т.1., Лггуса О.1., Романюк Л.1., Вороненко Н.Ю., ОсиповоУ Л.С., Назара О.В., Хоменко 1.М., Назаренко О.П., Кузнецова Г.В., СоцькоУ Я.А., Лоскутовоi 1.В., Грем'якова А.В., Кузнецова О.Г., Воронцово!' Л.Л., ЮркшоУ А.В., €лiзаровоl Т.О., Ринчака П.1., Нагорно'! О.О., Залюбовсько!' О.1., Андрнаново'! 1.В., Машенсько'У Т.В., виданий за редакцieю Кузнецово'У Л.В., Бабаджана
В .Д., Харченко П.В. у 2013 р.
Знания основних понять з ¡мунологп сьогодш великою м1рою визначае базов! знання в медицин! взагал!. Викладанню цих дисциплш в медичних ушверситетах в yoix розвинених кра!нах св^у, чи то в Gвропi, чи в Ившчнш Америцi, придiляеться значна увага, оскшьки робота лiкаря, не можлива без певного знання функцюнування основних мехаиiзмiв iмуиио! вiдповiдi та можливостей !! модуляцi!.
Сучасний лшар потребуе дииамiчиих та глибоких знань мехаиiзмiв розвитку хвороб на лпандно-сигнальному, клiтииио-молекуляриому рiвиях. Освоення сучасних бютехнологш у дiагиостицi та лiкуваииi хворих не можливе сьогодш без базових знань з клшчно! iмуиологi!, оскшьки iмуиологiчиi принципи е основою багатьох найсучасшших дiагиостичиих тест -систем та методiв лiкуваиия не тшьки су о iмуиологiчиих розладiв, але й таких поширених захворювань, як атеросклероз, судинш ураження мозку, онколопчш та iишi. Протягом остаииiх роив також спостерпаеться значний зрiст iмунотропних iифекцiй, алергiчиих захворювань, 1мунозапальних хвороб, що набувае надзвичайно! актуальносп. У медицию нию сформувалися нов1 практичш спецiальиостi лiкарiв: дитячий iмуиолог, клшчний iмуиолог, якi потребують особливо глибоких знань iз клiиiчио! iмуиологi!.
Нащональний шдручник «1мунолопя» е першим виданим укра!нською мовою, повнiстю вiдповiдае нагальнш потребi нацiонально! вищо! школи в опануванш клiнiчно! iмунологi! та слугуе безсумшвною основою для подальшо! гармошзацп освпшх програм та пiдручникiв iз м1жнародним рiвнем медично! освiти.
Представлений на рецензда нацiональний пщручник присвячений актуальнiй темi сучасно! медицини - клшчнш iмунологi!. Iмунологiя на сьогодш е дисциплшою, без яко! неможливо уявити сучасну медицину. На сьогодш, зважаючи на стрiмке зростання частоти виникнення iмунопатологi! серед захворювань рiзних органiв та систем, в тому чи^ алергiчних хвороб, дуже важливим е знання методiв !х своечасно! дiагностики, очiкувано! результативностi та штерпретащя отриманих результатiв лiкарями загально! практики та вузьких спещальностей та вивчення !! студентами медичних вузiв.
