Використання інформаційних технологій для вирішення гігієнічних питань в галузі атмосферного повітря Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Проблеми екологц та медицини

ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ

© Черненко Л.М. УДК [ 614.7; 504.06]

ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ДЛЯ ВИР1ШЕННЯ Г1ПеН1ЧНИХ ПИТАНЬ В ГАЛУЗ1 АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ*

Черненко Л.М.

Санлтарно - епiдемiологiчна станцiя Державного управлЫня справами, КиТв

Внедрение вероятностных оценок влияния загрязнения атмосферного воздуха на здоровье населения и использования информационно-аналитической системы/ гигиенической оценки качества атмосферного воздуха станет основой для обеспечения научного обоснования, системного и комплексного подхода к решению проблем охраны/ атмосферного воздуха. Использование информационно-аналитической системы/ для сбора и хранения информации (геокодирование стационарных источников, подготовка метеофайлов, внесение оцифрованных данных касательно рельефов, определение дистанции до размещения жилища и социальных объектов) позволяет проводить оценку риска для здоровья населения от загрязнения атмосферного воздуха на локальном уровне, определять перечни „приоритетных" загрязняющих веществ, которые подлежать регулированию в конкретном исследуемом регионе при определении „горячих точек" с учетом токсичных выбросов и территориальных особенностей загрязнения.

Ключевые слова: атмосферный воздух, информационные технологии, гигиенические вопросы.

Актуальнкть

Сучасний етап розвитку природоохоронноТ сфери характеризуемся зростанням ТТ рол1 в загальнш систем! заход1в щодо збереження I змщнення здоров'я населення УкраТни, яке суттево попршилось за останн десять роюв [1]. Реформування економки та екстенсивний науково-техшчний прогрес, призвели до збтьшення навантаження на атмосферне пов1тря, що призвело у свою чергу до зм1ни якюного складу промислових викид1в та використання широкого асор-тименту речовин природного та штучного походження у технолопчних процесах багатьох промислових пщ-приемств [2,3,4]. За оцЫками Всесв1тньоТ оргашзацп охорони здоров'я, проведених в регюш СЕК (врахо-вуючи держави-члени СЕК П1вн1чноТ Америки) оц1не-но, що забруднення атмосферного пов1тря е причиною передчасних смертей 576000 ос1б, пов'язаних 1з серцево-судинними та церебро-васкулярними захво-рюваннями, раком леген1в та захворюваннями диха-льноТ системи[5]. Найб1льший внесок у загальне забруднення атмосферного пов1тря УкраТни вносять об'екти промисловост1 [6], де за видами економ1чноТ д1яльносп пров1дна позиц1я належить металург1йним виробництвам. Для зменшення викид1в забруднюю-чих речовин в атмосферне пов1тря, в УкраТш впрова-джено та 1мплементовано ряд багатосторонн1х м1ж-

народно-правових угод та нормативних акт1в, де ос-новними завданнями е попередження впливу забруд-нення пов1тря на громадське здоров'я та боротьба з ним, а саме (основы): Конвенц1я про транскордонне забруднення пов1тря на велик! вщстаы; Конвенци про оц1нку впливу на навколишне середовище у транскордонному контекст1; Директива СС 2008/50/СС „Про якють атмосферного пов1тря та чистше пов1тря для Свропи", ЗУ „Про основы напрямки державноТ поль тики УкраТни в галуз1 охорони довктля, використання природних ресурс1в та забезпечення еколопчноТ без-пеки (п. 29, Постанова ВерховноТ Ради УкраТни вщ 05 березня 1998 р. № 188/98-ВР); Нац1ональний план д1й з охорони навколишнього природного середовища УкраТни на перюд 2011-2015 роки (Розпорядження КМУ №577-р в1д 25.05.2011 р.), Стратепя нацюналь-ноТ еколог1чноТ пол1тики УкраТни на пер1од до 2020 року (ЗУ №2818-У! в1д 21.12.2010 р.) та Протокол про стратепчну еколог1чну оц1нку (ЗУ №562-УШ в1д 01.07.2015 р.). Але на жаль, вони носять лише Ыфо-рмативний „популютський" характер, що перш за все обумовлено недосконалютю ЗУ «Про дозвтьну систему у сфер1 господарськоТ д1яльност1» (№ 2806-1У в1д 06 вересня 2005 р.), де питання оцшки впливу забруднення атмосферного пов1тря на громадське здоров'я розглядаеться лише при отриманн промисловим пщ-приемством дозволу на викид у розд1л1 обфунтування

* Цитування при атестацТ кадрв: Черненко Л.М. Використання ¡нформаи/йних технолог1й для виршення ггенчних питань в галузI атмосферного повтря //Проблеми екологТ/' медицини. - 2015. - Т. 19, № 3-4. - С. 3-4.

Том 19. N 3-4 2015 р.

po3Mipy саштарно-захисноТ зони. Подiбнi питання (щодо вщсутност оцiнок впливу на здоров'я населен-ня) виникають i при розробц та затвердженнi норма-тивiв гранично допустимих викидiв забруднюючих ре-човин i3 стацiонарних джерел та досягнення ними технолопчних нормативiв допустимих викидiв, вщпо-вiдно до мiжнародних вимог [7]. При цьому оцiнка то-ксичностi викидiв залишаеться поза увагою регулюю-чих та контролюючих органiв [8]. Це обумовлено не-ефективнiстю системи монiторингy (розрiзненiсть да-них спостережень Гiдрометцентрy, ДСЕСУ та еколо-гiчних служб, недосконалють статистичних форм) та використанням для аналiзy забруднення повiтря кри-терiального пiдходy, який проводиться вiдповiдно до концепцп «нульового» ризику та не враховуе хрошч-ний аерогенний вплив забруднюючих речовин на здоров'я експонованого населення протягом життя.

Матерiали та методи дослщження:

- бiблiографiчний метод аналiзy науковоТ Ыфор-мацiТ, системного та порiвняльного аналiзy;

- саштарно-епщемюлопчна експертиза;

- математичнi (оцiнка ризику для здоров'я насе-лення, моделювання);

- картографiчнi (геокодування стацюнарних джерел викидiв та населення за допомогою геоЫфо-рмацмних систем ArcGis 9.3, використовуючи дан високоТ роздiльноТ здатностi).

Основна частина

В св^овш практицi (враховуючи практичний досвщ США, краТн GC та СНД) подiбнi питання ефективно виршуються за допомогою використання методологiТ оцшки ризику для здоров'я населення [ВООЗ, US EPA]. На пщст^ цього за допомогою методологiТ оцiнки ризику для здоров'я населення складаються прогнози, розробляються профтактичш та природо-охоронн заходи, якi найбiльш ефективно знижують ризик для здоров'я населення (за рахунок загального скорочення обсяпв викидiв, розробки та обгрунтуван-нi технолопчних нормативiв допустимих викидiв, гар-мошзаци гiгiенiчних нормативiв тощо) до прийнятного рiвня шляхом врахування територiальних особливос-тей забруднення та мiнiмальних фшансових витрат. Аналiзyючи вищевикладене, нацiональна полiтика в галyзi охорони та управлшня якiстю атмосферного повiтря, вимагае кардинальних змЫ щодо виконання УкраТною мiжнародних зобов'язань. Перш за все, ю-тотних змiн повиннi зазнати ЗУ «Про дозвтьну систему у сферi господарськоТ дiяльностi» (№ 2806-IV вiд 06 вересня 2005 р.), ЗУ «Про об'екти пiдвищеноТ не-безпеки» вiд (№ 2245-111 18 ачня 2001 р.) та ЗУ «Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благопо-луччя населення», шляхом впровадження ймовiрнiс-них оцiнок впливу забруднення атмосферного пов^ря на здоров'я населення та використання програмного забезпечення збирання, обробки, збереження та

аналiзy шформацп про формування аерогенного ризику для здоров'я населення.

1снук^ Ыформацмш джерела не дають можливо-CTi отримати даннi для проведення оцЫки та aналiзy ризику для здоров'я населення, яке потрапляе в зони ризику.

Використання Ыформацмно - аналiтичноТ системи для збирання та збер^ання шформацп (геокодування стацiонарних джерел, пiдготовка метеофайлiв, вне-сення оцифрованих даних щодо рельефiв, визначен-ня дистанци до розташування житла та соцiальних об'екпв) дозволяе проводити оцiнкy ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного повь тря на локальному рiвнi, визначати перелiки „прюри-тетних" забруднюючих речовин, що пiдлягають регу-люванню в конкретному дослiджyваномy репош при визначеннi так званих „гарячих точок" (hot spot) з вра-хуванням токсичностi викидiв та територiальних осо-бливостей забруднення.

Висновки

Впровадження ймовiрнiсних оцiнок впливу забруднення атмосферного повп"ря на здоров'я населення та використання iнформацiно-аналiтичноТ системи гпешчноТ оцiнки якостi атмосферного повiтря стане пщфунтям для забезпечення наукового об^рунту-вання, системного i комплексного пщходу до вирь шення проблем охорони атмосферного пов^ря

Лiтература

1. Стратепя нацiональноí екологiчноí полiтики УкраТни на перюд до 2020 року.

2. Защита окружающей среды Европы. Четвертая оценка. - Копенгаген: ЕАОС, 2007. -143 с.

3. Турос О.1. Розробка наукових пiдходiв до ппеычноТ оцшки небезпеки вщ джерел забруднення атмосферного пов^ря на основi показникiв ризику / О. I. Турос/: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. „14.02.01 (Ппена та професшна патолопя)", К., 2008. — 42 с.

4. Петросян А.А. Оцшка ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного повпря викидами рiз-них видiв промислових пщприемств /А.А. Петросян/: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата бь ол. наук: спец. „14.02.01 (Ппена та професшна патолопя)", К., 2010. — 22 с.

5. Здоровье - 21: Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ / ВОЗ, Европейское региональное бюро. — Копенгаген : ВОЗ, 1999. — С. 98 - 153.

6. Статистичний щорiчник УкраТни, К., 2014.- С. 4.

7. Використання оцшки ризику для здоров'я населення в птотному проект АмериканськоТ агенцп з охорони до-вктля щодо впровадження методологи оцшки ризику в УкраТы / А. М. Сердюк, О. I. Турос, А. А. Петросян та шш. // Ппена населених мюць: зб. наук. праць. - К., 2006. - Вип. 48. - С. 39 - 43.

8. Методичн рекомендацп з оцшки ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного повпря викидами промислових джерел / А. М. Сердюк, О. I. Турос, О. М. Картавцев та шш. - КиТв, 2005.- 38 с.