CC BY
24
leles, participating in the pathogenesis of AMD, will provide enhanced opportunities to identify precisely the individual genetic risk and define the new targets for therapeutic interference.
Aim of this study was to analyse the connection of ARMS2 (rs10490924), CFH (rs800292), VEGFA (rs2010963 and rs699947) gene polymorphism with the «wet» form of AMD within the Ukrainian population.
Object and methods. The study included 182 patients (364 eyes). Polymorphic variants of ARMS2 (rs10490924), CFH (rs800292), VEGFA (rs2010963 and rs699947) genes were determined during the polymerase chain reaction, which was conducted using such reagents as TaqMan®SNP Genotyping Assay and Life-technologies. The results of the study have proved the peculiarities of the Ukrainian population, which are demonstrated by the association of ARMS2 rs10490924 gene polymorphism with the «wet» form of AMD. A significance difference in the distribution of genotypes for CHF rs800292 gene polymorphism has been detected among the patients with the «wet» form of AMD, compared to the control group, indicating the relationship of this polymorphism genotypes with the emergence of the «wet» form of AMD: p 2=0,003. As demonstrated due to analysis of the contingency table (343), the G/А heterozygote genotype of CHF gene polymorphism has increased the chances of the «wet» form of AMD development by
1,5 times (OR=1,48; 95% В1 0,67-3,26). The А/А homozygote genotype has increased the chances of the development of the «wet» form of AMD by 6,0 times (0R=6,00; 95% В1 1,32-27,19). For VEGFA rs2010963 gene polymorphism there has been detected the relationship with the «wet» form for alleles, as well as for genotypes (in case of the «dry» form - only for alleles). А/А minor genotype of VEGFA rs2010963 polymorphism has revealed the association only with the «wet» form of AMD.
Thus, the studies undertaken have demonstrated the effectiveness and safety of the genetic polymorphism training methodology for diagnostics of patients with AMD, and its potential for early pre-clinical diagnostics of patients with this pathology.
The studies have determined, that the strength of the relationship with the disease among the patients within the Ukrainian population has increased with the development of the «wet» form of AMD for ARMS2 rs10490924 and CFH rs800292 genes polymorphism, compared to the patients without the distribution by AMD form. For VEGFA rs2010963 gene polymorphism there has been detected the relationship with the «wet» form for alleles, as well as for genotypes. А/А minor genotype of VEGFA rs2010963 polymorphism has revealed the association only with the «wet» form of AMD.
Keywords: age-related macular degeneration, «wet» form of AMD polymorphism, alleles, genes, ARMS2, CFH and VEGFA.
Рецензент — проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 25.03.2017 року
УДК 615.322
Соколенко В. М., Дуброва €. О., Лоцько М. I., Пуденко О. Р., Мщенко I. В.
ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТРАКТ1В РОСЛИН-САЛ1ЦИЛАТ1В ЯК ПРИРОДНОГО ДЖЕРЕЛА НАТР1Ю 2-ОКСИБЕНЗЕНКАРБОКСИЛАТУ В ЯКОСТ1 ЗАМ1ННИКА
2-АЦЕТИЛОКСИБЕНЗОЙНО1КИСЛОТИ
Вищий навчальний державний заклад УкраТни «УМСА» (м. Полтава)
sokolenko.valentyna@yandex.ua
Доотдження виконано в рамках НДР «Розроб-ка стратеги використання етгенетичних механiзмiв для профтактики та лкування хвороб, пов'язаних iз системним запаленням», № державно! реестраци 011411000784.
Вступ. Популярний знеболювальний препарат, вщомий нин пщ назвою астрин, був розроблений у ХХ столггп як заЫб вщ головного болю та артриту. Ацетилсалщилова кислота пригычуе синтез простагландиыв i володiе багатьма фармаколопч-ними властивостями, серед яких аналгетична, про-тизапальна та антиагрегантна дм, а також можли-вють профтактики онколопчних захворювань [1].
Не дивлячись на вс переваги застосування да-ного препарату, в останнм час все частше публ^-ються висновки про негативний вплив 2-ацетилок-сибензойно! кислоти на оргаызм людини. Тож дуже актуальним стало питання замши цього медичного засобу шшими фармаколопчними об'ектами з мен-шою ктькютю побiчних ефекпв. Саме з щею метою
у практична ф^отерапп досить широко застосову-ються рослини-салщилати [8].
В останнм час можна побачити багато реко-мендацм з неперевiрених джерел, що пропонують замшити штучно ацетильовану форму 2-гщрокси-бензойно! кислоти салщилатами рослинного похо-дження з метою профтактики тромбозiв. Незважа-ючи на це, дос немае точних даних щодо ктьюсного вмюту цих сполук у рослиннм сировин [7,16].
Отже, спираючись на теоретичн дан щодо хiмi-ко-фармаколопчних властивостей похщних сполук салщилово! кислоти, ми виршили застосувати на практик титриметричний метод ктьюсного визна-чення натрю 2-оксибензенкарбоксилату у екстра-ктах рослин-салщила^в та порiвняти отриман даы iз дозою ацетилсалщилово! кислоти, потрiбною для профтактики утворення тромбiв. Можливють об-фунтованого пщтвердження чи спростування реальной замiни синтетичного препарату, вживання якого може викликати багато побiчних ефектiв до-
ступною рослинною сировиною i надае актуальностi обрашй нами TeMi.
Метою нашоУ роботи було дослщження ктькю-ного вмюту натрiя салiцилату у рослинних витяжках i порiвняння отриманих рeзультатiв i3 профтактич-ною дозою ацeтилсалiциловоí кислоти.
Об'ект i методи дослiдження. Для дослщжень були використанi воднi екстракти кори Верби бто'У (Salix alba) [11,13,14], ягщ Малини садовоУ (Rubus ¡0аеи8) [7], цвiту Липи серцелистоУ (Tilia cordata) [12] та листя Смородини чорноУ (Ribes nigrum) [5], як природне джерело натрю салщилату.
При виконаннi роботи ми використовували методи якюних рeакцiй; титриметричний метод юль-кiсного аналiзу пщ час визначення вмiсту натрiю 2-оксибензенкарбоксилату у рослиннiй сировинi; гравiмeтричний метод при визначенш кiлькiсного вмiсту салщиловоУ кислоти у пiгулках аспiрину.
Вщвари рослин, що мiстять у своему складi на-трiю салiцилат готували за методикою водноУ екс-тракцп лiкарськоí рослинноУ сировини [4,10].
Для дослщження вмюту натрю 2-оксибензен-карбоксилату у рослиншй сировинi ми обрали стандартну методику визначення кшькост даноУ речовини у медичних препаратах методом кислотно-основного титрування [3,9].
Кiлькiсно натрю салщилат визначають методом нeйтралiзацií стандартним розчином хлоридноУ кислоти (ацидимeтрiя).
Титрування ведуть у присутностi ефiру, так як са-лiцилова кислота, що видтяеться, змiнюe рН водного розчину до рН 2,5-3,0, що призводить до змЫи забарвлення шдикатора до настання точки е^ва-лентностк
Результати дослiджень та Тх обговорення.
В результатi проведених дослщжень встановле-но, що середнiй вмют натрiю салiцилату у водному екстракт молодоУ кори Верби бiлоí (У=20 мл) ста-новить 0,0246±1,25*10"6 г Середшй вмiст натрiю салiцилату у водному екстракт староУ кори Верби
бшо'У (У=20 мл) становить 0,0123±5,9*10-7 г Серед-нiй вмiст натрю салщилату у водному екстракт ягщ Малини садовоУ (У=20 мл) 0,0774±1,44*10-5 г, а вмiст натрiю салщилату у водному екстракт цвiту Липи серцелистоУ (У=20 мл) становить 0,0286±1,62*10-6 г Середнм вмiст натрiю салщилату у водному екс-трактi листя Смородини чорноУ (У=20 мл) становить 0,0865±5,15*10-5 г (рис.).
Таким чином, лiдером за вмiстом натрiевоí солi салiциловоí кислоти серед об'ектiв нашого доош-дження е листя Смородини чорноУ. Вщносно висо-ким вмютом даноУ сполуки у сировинi в^^зняються i ягоди Малини садовоУ. Вмют натрю 2-оксибен-зенкарбоксилату у цвт Липи серцелистоУ та кори Верби бшоУ е пом^но меншим (можна пояснити тим, що у корi верби мютиться бiльша кiлькiсть салщину нiж iнших салiцилатiв). При цьому, вмют салщилату натрю у молодм корi верби е вищим ыж у старiй.
В основi мехашзму дií ацетилсалiциловоí кислоти лежить процес поступового гiдролiзу медикаменту у тканинах оргашзму (речовина розпадаеться з утво-ренням салiциловоí й оцтовоУ кислот). Доцтьним буде порiвняння вмiсту натрю салщилату у рослин-нiй сировин не тiльки iз вмiстом ацетилсалщиловоУ кислоти (як дiючого компоненту) у профтактичшй дозi аспiрину, але i з вмiстом салiциловоí кислоти (як продукту гiдролiзу 2-ацетилоксибензойноУ кислоти в оргашзмО у тому ж об'ектк
Спершу дослiджуемо процес гiдролiзу ацетилсалщиловоУ кислоти методом якюних реакцй Для цього взяли препарати виробниюв «Лубнифарм», «Монфарм», «КиУвмедпрепарат» та «Дарниця» (дiюча речовина - ацетилсалiцилова кислота).
Визначення салщиловоУ кислоти як продукту гщ-ролiзу 2-ацетилсалiциловоí кислоти у розчинах пре-паратiв проводимо за методикою, що заснована на якюшй кольоровм реакц1У фенольного гщроксилу з юнами Ре3+ [61.
4- Feci,
[21
Рис. nüpiBHqHHq середнiх значень вмюту натр1ю 2-оксибензенкарбоксилату у витяжках pослин-салiцилатiв.
Встановлено, що повний гщрол1з ацетилсалщиловоУ кислоти вiдбуваеться ттьки при пiдвищеннi 1 до 100°С.
Ктькюний вмют салщиловоУ кислоти у астриш визначали гра-вiметричним методом, що фун-туеться на вимiрюваннi масовоУ концентрацií сухого залишку (салщиловоУ кислоти) пюля гщроли зу ацетилсалщиловоУ кислоти [2] (табл. 1).
За результатами подвмного рандомiзованого дослщження, профтактичш дози аспiрину 100 мг на добу i бiльше не мають явноУ переваги щодо ефективност та можуть супроводжуватися великим ризиком виникнення вну-трiшнiх кровотеч. Так, 75 мг ацетилсалщиловоУ кислоти на добу володють найкращим балансом
Таблиця 1. Результати визначення вмюту ацетилсалщилово'!' та салщилово'Г кислот у препаратах асшрину гравiметричним методом
ефекгивностi та безпеки для тривало! профтактики тромбозiв [15,16].
Середнм показник вмiсту 2-гщроксибензойно! кислоти у 75 мг (профтактичнм дозi) препарату (п) знаходили за формулами (1.1; 2.2).
0075^ (1.1)
ти
де п. - вмют салщилово! кислоти у 0,075 г астри-ну певно! торгово! марки, г;
п = I (2 .2)
4
Таблиця 2.
Результати розрахунмв середнього вмiсту салщилово'Г кислоти у 75 мг (профiлактичнiй дозi) асшрину
Фiрма-виробник препарату m2i салщилово'|' кислоти у т1 i г астрину, г т , г П, г
«Дарниця» 0,1273 0,0161 0,0136
«Монфарм» 0,0989 0,0126
«Лубнифарм» 0,1484 0,0190
«Ки!вмедпрепарат» 0,0574 0,0065
Результати розрахункiв вщображеы в таблиц! 2.
Кiлькiсть водних витяжок рослин-салщила^в, по-трiбних для замши 0,075 г ацетилсалщилово! кислоти розраховували за формулою (3.3).
Нехай к^ - юльюсть водного екстрак^ рослини, потрiбна для замши 0,075 г ацетилсалщилово! кислоти. Так як у 20 мл екстракту мютиться Х^ г натрт салiцилату, щоб отримати 0,075 г дано! сполуки по-трiбно вжити к^ вiдвару.
, 0,075*20
Так, ) — —I-. Звiдси:
хц
ки = ^ (3.3)
Результати розрахункiв вiдображенi у таблиц! 3.
Таблиця 3.
Ктькють водних екстрактiв рослин-салiцилатiв, потрiбна для замiни профшактично'Г дози ацетилсалщилово'!' кислоти
Вид рослинно! сировини Вмют натр^ салщилату у 20 мл екстракту, г ки, мл
Молода кора верби 0,0246±1,25*10 60,98
Стара кора верби 0,0123±5,9*10 121,95
Ягоди малини 0,0774±1,44*10 19,38
Цв^ липи 0,0286±1,62*10 52,45
Листя смородини 0,0865±5,15*10 17,34
Висновки. Таким чином, ми встановили, що лг дером за вмiстом натрiево! солi салiцилово! кислоти серед об'екгiв нашого дослiдження е листя чорно! смородини - 0,0865±5,15*10-5 г. Вiдносно високим вмютом дано! сполуки у сировин вiдрiзняються i ягоди садово! малини - 0,0774±1,44*10-5 г. Можна додати, що вщвари з цiе! рослинно! сировини е най-сприятливiшими для вживання за смаковими якос-тями.
Провiвши дослщження гiдролiзу ацетилсалщи-лово! кислоти ми встановили, що повний гiдролiз вщбуваеться тiльки при пiдвищеннi t до 100°С. Се-реднiй вмют салщилово! кислоти, що утворюеться в органiзмi людини в результатi гiдролiзу 0,075 г аспг рину становить 0,0136 г.
В результат розрахунюв кiлькостi водних екс-тракгiв рослин-салщила^в, що потрiбна для замг ни профтактично! дози ацетилсалiцилово! кислоти встановлено, що максимальна юльюсть вщвару, яку людин треба вжити за добу, становить 121,95 мл (екстракт кори верби зi старого дерева), що цтком реально.
Встановлено, що юльюсний вмiст натрiю 2-окси-бензенкарбоксилату у витяжках рослин-салщила^в дозволяе використовувати дан об'екти у якостi замши профiлакгично! дози ацетилсалiцилово! кислоти. Однак, так як природы салщилати можуть впли-вати на агрегацю тромбоцитiв в значно меншiй мiрi, нiж аспiрин та у великих дозах нав^ь провокувати тромбоутворення, людям з високим ризиком виник-нення тромбiв не варто замiняти перевiрений препарат вiдварами рослин-салiцилатiв.
Перспективи подальших досл1джень поляга-ють у визначенн можливостi використання рослин-салщила^в як природних замiнникiв ацетилсалщи-лово! кислоти з метою профiлактики тромбозу.
Фiрма-виробник препарату т1 ацетилсалщилово! кислоти, г т^ салщилово! кислоти,г
«Дарниця» 0,5919 0,1273
«Монфарм» 0,5899 0,0989
«Лубнифарм» 0,5869 0,1484
«Ки!вмед-препарат» 0,6660 0,0574
Л1тература
1. Альох1н е.К. Асп1рин: нове життя старих лгав / 6.К. Альох1н // СороЫвський освiгнiй журнал. - 1999. - С. 88-89.
2. Аналiтична хiмiя та iнсгруменгальнi методи аналiзу: навчальний поЫбник // ТА. Пальчевська, А.П. Строкань, Г.В. Тарасенко [та ш.]. - КиТв: КНУТД, 2013. - 237 с.
3. Аналiтична хiмiя. Кiлькiсний аналiз: навчальний поЫбник для студенев 2-го курсу спецiальностi Фармацiя / А.О. Стецьюв, А.М. Ерстенюк, О.В. Боднарчук, Л.В. Стецьюв. - lвано-Франкiвськ, 2013. - 105 с.
4. Геруш О.В. НастоУ та вiдвари як воднi витяжки з лкарсько'У рослинноУ сировини або розчини спещально приготовлених екс-тракпв: методичнi вказiвки для студентiв Ill курсу фармацевтичних факульте^в / О.В. Геруш, О.М. Горошко, 1.М. Сахацька. - Чершвщ, 2008. - 8 с.
5. Мохандас Б. Аспиринорезистентность - факт или вымысел? / Б. Мохандас, Дж.Л. Мета // Здоров'я УкраУни. - 2011. -№ 5. - С. 26-27.
6. Методичш вказiвки до практичних занять з бюоргашчно'У хiмii / 6.Ю. Рождественський, ТО. Митрофанова, М.С. Сидун [та 1н.]. - Донецьк, 2010. - 32 с.
7. Носаль М.А. Лiкарськi рослини i способи Ух застосування в народi / М.А. Носаль, 1.М. Носаль. - КиУв: Електронна книжка, 2013. — 324 с.
8. Титенков I.B. Фармаколопчний ефект рослинних салщила^в на судинно-тромбоцитарний гемостаз / I.B. Титенков // Клiнiчна фармакологiя i терапiя. - 2012. - № 4. - С. 59-63.
9. Титриметрические методы в фармацевтическом анализе: [практикум для студентов по специальности Фармация] / О.Ф. Стоянова, И.В. Шкутина, В.Ф. Селеменев, М.В. Рожкова. - Воронеж, 2005. - 67 с.
10. Ярных ТГ. Настои и отвары: лекция для студентов специальностей «Фармация» и «Клиническая фармация» / ТГ. Ярных. -Харьков: НФаУ, 2007. - C. 10-11.
11. Altinterim B. Effects of Willow Bark (Salix Alba) and Its Salicylates on Blood Coagulant / B. Altnnterim // J. Karaelmas Science and Engineering. - 2013. - № 3 (1). — P. 37-39.
12. Gilman E.F Tilia Cordata / E.F Gilman, D.G. Watson. - Gainesville: University of Florida, 1994. - P. 1-3.
13. Indian Herbal Remedies / ed. by C.P. Khare. - Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 2004. - P. 411-413.
14. Mahdi J.G. Medicinal potential of willow: A chemical perspective of aspirin discovery / J.G. Mahdi // Journal of Saudi Chemical Society. — 2010, № 14. - Р. 317-322.
15. Schror K. Acetylsalicylic Acid / K. Schror // WILEY-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim, 2009. - 389 p.
16. Steinhubl S.R. Aspirin to prevent cardiovascular disease: the association of aspirin dose and clopidogrel with thrombosis and bleeding / S.R. Steinhubl, D.L. Bhatt, D.M. Brennan [et al.] // Ann Intern Med. — March 2009. — P. 379-386.
УДК 615.322
ВИКОРИСТАННЯ ЕКСТРАКТ1В РОСЛИН-САЛ1ЦИЛАТ1В ЯК ПРИРОДНОГО ДЖЕРЕЛА НАТР1Ю 2-ОКСИБЕНЗЕНКАРБОКСИЛАТУ В ЯКОСТ1 ЗАМ1ННИКА 2-АЦЕТИЛОКСИБЕНЗОЙНОТКИСЛОТИ Соколенко В. М., Дуброва €. О., Лоцько М. I., Пуденко О. Р., Мщенко I. В.
Резюме. До^джували ктькюний вмют натрю салщилату у рослинних витяжках i порiвнювали отриман результати iз профтактичною дозою ацетилсалщиловоУ' кислоти.
Встановлено, що лщером за вмютом натрieвоi солi салщиловоУ кислоти серед об'екпв нашого досл^ дження е листя чорноУ смородини. Повний гiдролiз ацетилсалщиловоУ кислоти вщбуваеться тiльки при пщ-вищеннi t до 100°С. Середнм вмiст салiциловоi кислоти, що утворюеться в органiзмi людини в результат гiдролiзу 0,075 г аспiрину, становить 0,0136 г. Встановлено, що максимальна ктькють вщвару, яку людинi треба вжити за добу становить 121,95 мл (екстракт кори верби зi старого дерева). Встановлено, що ктькюний вмют натрт 2-оксибензенкарбоксилату у витяжках рослин-салщила^в дозволяе використовувати дан об'екти у якостi замiни профтактично'У дози ацетилсалiциловоi кислоти.
Ключовi слова: екстракти рослин-салiцилатiв, натрiева сiль салщиловоУ кислоти, ацетилсалщилова кислота.
УДК 615.322
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭКСТРАКТОВ РАСТЕНИЙ-САЛИЦИЛАТОВ КАК ПРИРОДНОГО ИСТОЧНИКА НАТРИЯ 2-ОКСИБЕНЗЕН-КАРБОКСИЛАТА В КАЧЕСТВЕ ЗАМЕНИТЕЛЯ 2-АЦЕТИЛОКСИБЕНЗОЙНОЙ КИСЛОТЫ
Соколенко В. М., Дуброва Е. А., Лоцько М. И., Пуденко А. Р., Мищенко И. В.
Резюме. Исследовали количественное содержание натрия салицилата в растительных вытяжках и сравнивали полученные результаты с профилактической дозой ацетилсалициловой кислоты. Установлено, что лидером по содержанию натриевой соли салициловой кислоты среди объектов нашего исследования являются листья черной смородины. Полный гидролиз ацетилсалициловой кислоты происходит только при повышении t до 100°С. Среднее содержание салициловой кислоты, образующейся в организме человека в результате гидролиза 0,075 г аспирина, составляет 0,0136 г. Установлено, что максимальное количество отвара, которое надо принять человеку за сутки составляет 121,95 мл (экстракт коры ивы со старого дерева). Установлено, что количественное содержание натрия 2-оксибензенкарбоксилата в вытяжках растений-салицилатов позволяет использовать данные объекты в качестве замены профилактической дозы ацетилсалициловой кислоты.
Ключевые слова: экстракты растений-салицилатов, натриевая соль салициловой кислоты, ацетилсалициловая кислота.
UDC 615.322
PLANTS-SALICYLATES USAGE AS SODIUM 2-OXYBENZENCARBOXY LATE NATURAL SOURCE AS 2-ACETYLOXYBENZOIC ACID REPLACER
Sokolenko V. M., Dubrova Ye. O., Lots'ko M. I., Pudenko O. R., Mistchenko I. V.
Abstract. Popular anesthetic known nowadays as aspirin has been discovered in the XX-th century as a mean for headache and arthritis. Acetylsalicylic acid inhibits prostaglandins synthesis and possesses a plenty of pharmacological features among which are analgesic, anti-inflammatory and antiaggregative actions as well as possibility to prevent oncological diseases.
Without taking into account all the advantages of a given preparation conclusions about 2-acetyloxybenzoic acid negative influence on human organism are published nowadays more and more often. That is why a question of this medical mean replacement with other pharmacological objects with side effects less amount became very actual. Plants-salicylates are applied rather widely in a practical phytotherapy for this aim namely.
Nowadays one can see many recommendations from non-checked sources proposing replacement 2-hydroxybenzoic acid artificially acetylated form with plant-origined salicylates for thromboses prevention. Despite this exact data about these compounds quantitative content in a plant raw are still absent.
Thus taking as a background theoretical data concerning salicylic acid derivative compounds chemical-pharmacological properties we decided to use titration method of sodium 2-oxybenzocarboxylate quantitative determining in plants salicylates extracts and to compare the data received with the dosage of acetylsalicylic acid necessary for thrombi formation prevention.
The investigation aim was determining the sodium salicylate quantitative content in plant extracts and further comparison with acetylsalicylic acid preventive dosage.
Watery extracts of white Willow cork (Salix alba), garden Rasp berries (Rubus idaeus), small-leaved Lime (Basswood) flowers as well as black Currant (Ribes nigrum) as sodium salicylate natural source.
We applied qualitative reactions methods; quantitative analysis titration method during sodium 2-oxybenzencarboxylate content determining in a plant raw; gravimetric quantitative method during salicylic acid content assessment in aspirin tablets.
It was established that black currant was a leader on salicylic acid sodium salt content among the investigation objects. Also garden Raspberries were distinguished by given compound relatively high content in a raw.
Acetylsalicylic acid hydrolysis investigation demonstrated that its complete hydrolysis had been only at temperature rising up to 100 degrees by Centigrade. Average content of salicylic acid formed in a human organism as a result of aspirin 0,075 g hydrolysis comprises 0,0136 g.
It was established as estimation result of plants-salicylates watery extracts amounts necessary for acetylsalicylic acid preventive dosage replacement that decoction maximal quantity that a human being must use per 24 hours had been 121,95 ml (Willow corc extract from old tree).
It was established that sodium 2-oxybenzencarboxylate quantitative content in plants-salicylates had allowed using these objects as acetylsalicylic acid preventive dose replacers. However, since natural salicylates can influence on platelets aggregation in significantly less extent than aspirin and even provoke thrombosis in big dosages people with thrombi occurrence high risk are worth changing the checked preparation with plants-salicylates decoctions.
Keywords: plants-salicylates extracts, salicylic acid sodium salt, acetylsalicylic acid.
Рецензент — проф. Дев'яткна Т. О.
Стаття надшшла 19.03.2017 року
УДК: 616.37-002.4-089.1-073.43:616.381-089.85]-035 Фелештинський Я. П., Бондаренко О. М., Бондаренко М. Д.
РЕЗУЛЬТАТИ МАЛО1НВАЗИВНИХ ТА В1ДКРИТИХ Х1РУРГ1ЧНИХ ВТРУЧАНЬ ПРИ УСКЛАДНЕННЯХ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
Нацюнальна медична академ1я пюлядипломно'Г осв1ти 1меш П.Л. Шупика (м. Кив)
b27@ukr.net
Робота е фрагментом НДР «Розробка нових мето-дiв дiагностики та хiрургiчного л^вання захворювань передньоУ черевноУ стЫки та оргаыв черевноУ порож-нини», № державноУ реестрацп 011511002170.
Вступ. Остаными роками вiдмiчаеться значний рют захворюваност та смертност вщ гострого панкреатиту (ГП), який протягом тривалого часу утримуе трете мюце серед гостроУ хiрургiчноí патологи [11]. Частота захворюваност на ГП в свт складае вщ 20 до 120 на 100000 населення [8]. В УкраУн цей показник дорiвнюе 102 на 100000 населення [1]. Некротичний панкреатит (НП) в цьому списку займае 15% вЫх ви-падюв ГП [7]. Незважаючи на певн устхи у л^ваны даноУ категорп хворих загальна летальнють при ГП
залишаеться 4,5-15%, при деструктивному панкреатит вона коливаеться у межах вщ 24 до 60%, а пюляо-перацмна смертнють сягае 70%, залежно вщ форми захворювання, i характеру оперативного втручання [9,10].
ГП визначають як гостре запалення ПЗ, в основi якого лежать процеси аутоферментативного некро-бюзу, некрозу i ендогенного Ыф^вання iз залучен-ням до процесу навколишнього заочеревинного простору, черевноУ порожнини i органних системних змш позаочеревинноУ локалiзацií [3].
Пошук сучасних способiв дiагностики та л^вання ГП вимагае поглиблених знань про етюлопю i патогенез захворювання. В лiтературi описано близько 140
