CC BY
22
УДК 632.35
Ющенко Л.П., кандидат сшьськогосподарських наук Сидорчук О.В., науковий сшвробггаик © Нацюнальний утверситет 6iopecypcie та природокористування Украши
ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОГО КОРМУ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО РОЗВЕДЕННЯ ORIUS NIGER
Проводилась пoрieняльна оцтка розеитку i репродуктивного потенщалу Orius niger при харчувант на яйцях Sitotroga cerealella i на яйцях Ephestia kuchniella.
Orius niger, Sitotroga cerealella, Ephestia kuchniella
Актуальшсть проблеми. В закритому грунт при широкому ra6opi фггофапв i жорстких саштарно - ппешчних вимогах до застосування iнсектицидiв особливо актуально сто!ть питання використання бюметоду. Для ряду шкщниюв вже е набiр ентомофапв, якi успiшно використовуються в промислових умовах. Виключенням е захiдно кв^ковий трипс, який на сьогоднiшнiй день е одним i3 небезпечних шкщниюв культур закритого грунту в багатьох кра!нах свггу [1]. У СНД вiн з'явився в 1989 рощ i одразу набув статусу серйозного шкщника тепличних культур. Контроль чисельност захiдно-квiткового трипса полягае, як правило в багатократному застосуванш пестицидiв, що не завжди приносить позитивнi результати, Проблема полягае в тому, що цей вид швидко набувае стшкосп до шсектиццщв i практично весь час знаходиться в кв^ках рослин, що значно знижуе ефектившсть обприскування хiмiчними i бiологiчними препаратами.
Потенцшними хижаками захiдно квiткового трипса е клопи родини Anthocoridae, якi вщносяться до роду Orius [5], серед яких найбшьш перспективним по перелжу показникiв (вiдсутнiсть дiапаузи, висока плодючкть i тривалiсть життя) Orius niger [6]. Крiм трипсiв iмаго i личинок орiуси харчуються попелицями, клщами, тепличною бiлокрилою [1], що суттево тдвищуе !х значення при захист культур закритого грунту.
При розведенш орiусiв у лабораторних умовах встановлено, що, незважаючи на !х всещшсть, бiологiчнi показники популяци хижака суттево залежать вiд якостi корму [10]. Найбшьш придатним кормом вважають яйця Sitotroga cerearella [3], але щна цього продукту залишаеться високою, що тдвищуе собiвартiсть розведення ентомофага (рис.2).
Мета дослвджень. Мета нашо! роботи полягала в пошуках альтернативного корму для розведення Orius niger, який би не мав вщмшностей по бюлопчним якостям вщ яець Sititroga cerearella. Вихщну культуру Orius niger тримали на яйцях зерново! молi та квiтковому пилку за температури +25±2 °С i тривалостi свггового дня 16 годин.
© Ющенко Л.П., Сидорчук О.В., 2009 252
Матер^али ^ методи дослщжень. Як альтернативний корм використовували яйця Ephestia kuehniella (рис.1), яку розводили за методикою розробленою Ставропольською станщею захисту рослин [4]. Цей ком1рний шюдник бюлопчно привабливий для ентомофага, що культивуеться, мае здатнють до штучного розведення без змш своТх б1ох1м1чних характеристик на вщносно дешев1й сировин1 (мелен1й кукурудз1). Еталонний корм - яйця ситотроги. Умови проведення експерименту таю ж, як при розведенш культури
[3].
Результати дослщжень. Для ощнки бюлопчних показниюв хижого клопа, якого розводили на р1зному корм1, молодих особин клопа впродовж 20 годин тримали в садках (висота 3 см, д1аметр 6 см). Як субстрат для вщкладання яець використовували листя бобових (квасол1). Шсля видалення 1маго шдраховували к1льк1сть в1дкладених яець в кожнш 1з 6 повторностей.
^■ ^Ш
Рис 1. Яйця Ephestia kuehniella Рис 2. Яйця Sitоtroga сегеаге11а
Для пщтримки тургору листя Тх обгортали вологим ватним тампоном. Кожного виду корму було вдосталь. Яйця ситотроги 1 млиновот вогшвки збирали щоденно, попередньо змггаючи щ1ткою яйця, в1дкладен1 на сггки. Пот1м яйця очищали в1д пилу та залишюв метелик1в, прос1ваючи Тх кр1зь сита. При збор1 яець враховували, що термш тх збер1гання при температур1 +15±1 °С не може бути бшьшим, н1ж 7 д1б. Яйця ситотроги 1 млиновот вогшвки наклеювали на смужки паперу. В двох вар1антах личинок клошв годували через добу. Для зниження кашбал1зму в садки добавляли гречану муку. Шдраховували юльюсть личинок ор1уса, що в1дродилися, 1 особин, яю д1йшли до 1маго [2].
Дорослих 1маго одного дня утримували попарно на вщповщному корм1. Оск1льки самки вщкладають яйця в рослинн1 тканини, де вони 1 розвиваються довол1 тривалий час, то субстрат (рослина) збер1гався у св1жому вигляд1 впродовж деюлькох д1б. Для цього використовували листя р1зних рослин (капусти, гераш), проростки (квасол1, злак1в) [1,2]. Однак найкращим субстратом виявилися св1ж1 пагони бобових (квасол1). Спочатку Тх замшювали щодня, а пот1м через 2 доби, допом1жним кормом був квггковий пилок. Вважаеться, що застосування пилку для допом1жного корму, нав1ть коли вщсутня жертва, може зберегти популящю хижака. Пор1вняльну оц1нку б1олог1чних показниюв проводили за такими параметрами, як тривалють життя
253
самок i самщв, плодючкть самок впродовж всього життя i вщродження личинок. В кожному варiантi було по 10 повторностей.
Результати, наведеш в таблиц 1, свщчать про те, що загальна тривалiсть передiмагiнального розвитку (ембрiональне i личинкове) О. niger на яйцях млиново! вогнiвки i на яйцях ситотроги суттево не вiдрiзняeться (12,7±0,09 i 13,1±0,09 днiв). Не виявлено i суттево! рiзницi в загибелi на передiмагiнальних фазах розвитку. При цьому в обох варiантах до iмаго дiйшло близько 70% личинок, що вщродилися iз яець. Спостереження за динамжою загибелi личинок показали, що основна маса особин на рiзних дiетах гине на рiзних етапах личинкового розвитку.
Таблиця 1.
Б1олог1чн1 показники розвитку хижого клопа Опт niger _на р1зних видах корму_
Параметри Вид корму
яйця Sitotroga сегеаге11а яйця Ephestia kuehniella
Тривал1сть перед1мапнального розвитку, дшв 13,1±0,09 12,7±0,09
Загибель личинок, % 31,4±7,41 26,3±7,59
Тривал1сть життя самок, дшв 19,1±2,01 22,4±2,00
Тривал1сть життя самщв, дшв 20,2±2,47 21,2±2,01
Кшьшсть яець на 1 самку в день, шт. 2,1±0,43 3,9±0,27
Кшьшсть яець на самку за весь перюд життя, шт. 50,9±11,81 78,6±7,83
Вщродження личинок, % 72,3±0,81 98,8±0,56
В експеримент з молодими iмаго клопа було встановлено, що тривалкть життя суттево не змшюеться i складае на яйцях ситотроги 19,1 на яйцях млиново! вогшвки 22,4 дня. Вщродження iз яець личинок мало суттевi змiни. Так, на яйцях ситотроги 72,3, а на яйцях млиново! вогшвки 98,8. Середня кшьккть яець, вщкладених одшею самкою за день у варiантi з використанням в якост корму яець млиново! вогшвки складала 3,4, а на ситотрозi - 2,1.
Висновки. Аналiз отриманих результатiв свiдчить про те, що за основними бюлопчними показниками (плодючкть, виживання на рiзних етапах онтогенезу) популяцiя клопiв, яю проходять свiй розвиток на яйцях млиново! вогшвки, значно краща.
Враховуючи отриманi позитивнi результати при утриманш хижого клопа на яйцях млиново! вогшвки i доступнiсть !х отримання, вважаемо, що цей вид корму може бути повноцшним замшником еталонного корму - яець ситотроги.
Л1тература
1. Миронова М.К., Ижевский С.С., Ахатов А.К. Защита овощных тепличных культур от вредителей / Защита растений. - 2006. - № 5. - С. 80-95.
2. Мокроусова Е.П. Возможность использования в борьбе с оранжерейной белокрылкой Ttialeurodes vaporariorum Westw. хищного клопа Orius laevigatus Fieb. / Вестник защиты растений. - 2001. - № 1. - С. 76.
254
3. Поздняков В.В. Результаты изучения биологии зерновой моли (Sitotroga cerearella Oliv.) / Труды ВНИИ зерна и продуктов его переработки. - 1981. - № 96. - С. 97-100.
4. Рекомендации по массовому разведению и полевому применению габробракона/ Под. Ред. В.Г.Коваленкова.- Ставрополь: Ставропольская краевая станция защиты растений.- 1991.- 16с.
5. Arijs Y., De Clercg P. Rearing Orius niger on cysts of brine shrimp Artemia franciscana / Biological Control, 21,2, 2001, p. 79-83.
6. Chyzik R., Klein M., Ben-Dov Y. Reproduction and survival of the predatory bug Orius albidipennis on various artropod prey / Entomol. exp. et appl., 75, 1, 1995, p. 27-31.
Summary
Orius niger, Sitotroga cerealella, Ephestia kuchniella Comparative estimation of development and genesial potential of Orius niger was conducted at the feed on the eggs of Sitotroga cerearella and eggs of Ephestia kuehniella.
Стаття надшшла до редакцИ 7.04.2009
255
