CC BY
33
УДК 632.937.1/.3:631.234
Омельченко О.1., астрант ® Нацюнальний утеерситет 6iopecypcie i природокористування Украши, Кигв,
РОЗВЕДЕННЯ ХИЖОГО КЛОПА MACROLOPHUS NUBILUS (H.S.)
НА ШТУЧН1Й Д1СТ1
Наведено результати до^джень еплиеу виду корму на триеалкть личинкоеого розвитку, плодючкть та життездаттсть самиць Macrolophus nubilis H.S.. Встаноелена можлиекть поеноцтного розеедення хижого клопа Macrolophus nubilis H.S. на штучнш дiетi, що oптимiзyе його еикористання як агента бioлoгiчнoгo захисту рослин закритого грунту.
Ключовi слова: закритий грунт, Macrolophus nubilis H.S., Ephestia kuehniella, лieерна штучна дiета.
Вступ. Macrolophus nubilis H.S. (Heteroptera: Miridae) e широким полiфагом, що з устхом використовуеться для захисту овочево! та декоративно! продукци закритого грунту вщ ряду шкщниюв (бшокрила, трипси, павутинт клщГ). Використання даного хижака е бшьш економiчно вигщним порiвняно з вузькоспещ^зованими бюлопчними агентами захисту [1, 4].
Для масового розведення макролофуса найбшьш вдалим е використання яець зерново! молi Ephestia kuehniella (Lepidoptera: Pyralidae) як корму. Недолгом даного методу е велию затрати працi та матерiально!' бази. За рахунок використання штучних дieт або альтернативного корму можна оптимiзувати технологiю розведення хижака, що в подальшому призведе до збшьшення використання макролофуса як агента бюлопчного захисту [4, 10]. Вченими показано, що хижак здатний повнощнно розмножуватися на альтернативному корм^ безпосередньо на яйцях Artemia franciscana [4, 9, 10].
Розробку штучних синтетичних дieт для розведення макролофуса започаткував Гретер. Вш же вперше довiв можливкть розвитку хижих клопiв на штучнш дieтi [9]. В цей же час шших вчених зацiкавили лiвернi дieти, що розробили для вирощування Geocoris punctipes (Heteroptera: Lygaeidae) [7] i яку в подальшому вдосконалили для Podisus maculiventris та Podisus sagitta (Heteroptera: Pentatomidae) [8]. Шзтше лiвернi дieти були розробленнi для розведення Orius laevigatus (Heteroptera: Anthocoridae) [2, 3]. Щодо клопiв з родини Miridae, то даний тип дieт з устхом було використант для розведення Dicyphus tamaninii та Macrolophus caliginosus [6, 9, 10].
Метою дослщжень е вивчення тривалост личинкового розвитку, плодючост та життездатност самиць Macrolophus nubilis H.S. тд час його розведення на лiвернiй дieтi та яйцях зерново! молг
Матер1ал i методика досл1дження. Розведення макролофуса проводили на штучнш дieтi та на яйцях зерново! молг Пщ час вивчення бiологiчних
® Омельченко О.1., 2009 152
показник1в розвитку хижака керувалися технологию вирощування та розведення, описаною Кастане та Запата [5]. Пщготовлеш яйця зерново! мол1 брали в бюлаборатори НУБШУ. Дослщи проводилися на рослинах тютюну, щодня добавляли необхщну кшьюсть св1жих яець. Штучну д1ету готували за технолопею, розробленою Кастане та Запата [5, 10]. В дослщний посуд разом з одшею «личинкою», зробленою з1 штучно! д1ети, помщали листок тютюну з добре вираженою головною жилкою як субстрат для вщкладання яець. Перев1рку листка на яйцекладку проводили кожш дв1 доби, тод1 ж i «личинку» замшювали на свiжу.
Пщ час дослiджень середньодобова температура становила 25±1 °С, вiдносна вологiсть пов^ря - 70±10% та фотоперiод - 16 годин. Кожен варiант мав шкть повторностей. Математичну обробку даних здшснювали за прийнятими методиками засобами MS Excel.
Результати дослщження. На рис.1 показана тривалкть розвитку личинкового перюду макролофуса пiд час його розведення на штучнш дiетi та яйцях зерново! мол1 Так, тд час живлення лiверно! дiети личинковий перюд розвитку хижака тривав для самщв 22,9 доби, для самиць - 24,2, що 1,2 та 1,3 рази довше нiж у особин, що розвивались на яйцях зерново! мол1 Ця рiзниця е статистично значущою ^ст=41,4>(;кр=2,3 та ^т=36,8>1;кр=2,3), тобто середнi показники тривалостi розвитку вiдрiзняються. Пiд час дослiду в обох варiантах спостерiгали однакову тенденцш - самицi розвивалися в 1,05 та 1,03 рази довше за самщв. Ця рiзниця е статистично значущою ^ст=41,4>(;кр=2,3 та и=36,8>^р=2,3).
ю ч
0
1
m
to о
CL
26 24 22 20 18 16 14 12 10
■ Самщ □ Самищ
Штучна д1ета
Яйця зерново! мол1
Рис. 1. Тривалiсть личинкового першду макролофуса (2007-2008рр.)
На рис.2 представлеш данi про тривалiсть iмагiнального перюду самиць макролофуса тд час годування !х штучною дiетою або яйцями зерново! мол1 Достовiрно! рiзницi мiж тривалiстю життя самиць не спостер^али. Тривалiсть iмагiнального перiоду самиць, що живилися яйцями зерново! мол^ була на 4,5
153
доби довшою, шж y самиць, що розвивалися на штучнш дieтi. Ця piзниця не e статистично значущою ^ст=1,79<(;кр=2,3), тобто середш двох вибipок не вiдpiзнялися.
Э Штучна дieтa
I Яйця зерново! мол i
Рис. 2. Тривaлiсть iмaгiнaльного перiоду сaмиць мaкролофусa (2007-
2008рр.)
2 я s
я
«
о
S
Э Штучна дieтa
СП Яйця зерново! мол i
Рис. 3. Плодючiсть сямнць мaкролофусa (2007-2008рр.)
Результати вивчення впливу виду корму на плодючiсть самиць макролофуса представлено на рис. 3. Пщ час розведення самиць на штучнш дieтi та на яйцях зеpновоï молi за показником плодючост спостеpiгaли статистично достовipнy piзниця ^ст=4,6>(;кр=2,3), тобто сеpеднi двох вибipок piзняться. Так, сaмицi, що живилися яйцями зеpновоï молi вiдклaдaли в середньому 4,62 яйця за добу, тодi як самищ, що розводилися на штучнш дieтi - 7,05 яйця.
9
8
7
6
5
4
3
2
1
0
154
Висновки. Згщно з отриманими даними видно, що Macrolophus nubilis H.S. можна устшно розводити на штучнш дieтi, використовуючи листочок тютюну як субстрат для вщкладання яець. За показниками тривалосп личинкового розвитку, плодючост та життездатност самиць не спостер^аеться суттево! рiзницi мiж аналогiчними показниками пiд час розведення на яйцях зерново! молi та штучнш дiетi.
Л1тература
1.Крижанiвська Т.В. Використання хижого клопа Macrolophus nubilus (Heteroptera, Meridae) для захисту овочевих культур закритого грунту // Захист рослин. - 1983. - Вип. 30. - С. 31-34.
2.Arijs, Y., De Clercq, P. Development of an oligidic diet for Orius laevigatus nymphs using a deletion-addition approach. Med. Fac. Landbouww. Univ. Gent -
2001. 66/4. P. 315-320.
3.Arijs, Y., De Clercq, P. Liver-based artificial diets for the production of Orius laevigatus. BioControl - 2004. 49. P. 505-516.
4.Callebaut, B., van Baal, E., Vandekerkhove, B., Bolckmans, K., De Clercq, P. A fecundity test for assessing the quality of Macrolophus caliginosus reared on artificial diets. Parasitica - 2004. 60 (1-2). P. 9-14.
5.Castane, C., Zapata, R. Rearing the predatory bug Macrolophus caliginosus on a meat-based diet. BioControl - 2005. 34. P. 66-72.
6.Castane, C., Iriarte, J., Lucas, E.,. Comparison of prey consumption by Dicyphus tamaninii reared conventionally, and on a meat-based diet. BioControl.-
2002. 47. P. 657-666.
7.Cohen, A.C. Simple method for rearing the insect predator Geocoris punctipes (Heteroptera: Lygaeidae) on a meat diet. J. Econ. Entomol.-1985. 78. P. 1173-1175.
8.De Clercq, P., Degheele, D. A meat-based diet for rearing the predatory stinkbugs Podisus maculiventris and P. sagitta (Het.: Pentatomidae). Entomophaga -1992. 37. P. 149-157.
9.Grenier, S., Guillaud, J., Delobel, B., Bonnot, G. Nutrition et elevage du predateur polyphage Macrolophus caliginosus (Heteroptera: Miridae) sur millieux artificiels. Entomophaga - 1989.34 (1). P. 77-86.
10. Vandekerkhove, B., van Baal, E., Bolckmans, K., De Clercq, P. Effect of diet and matting status on ovarian development and oviposition in the polyphagous predator Macrolophus caliginosus (Heteroptera: Miridae). BioControl - 2006. 39. P. 532-538.
Summary
The research results of meat-based diet influence on embryon development duration, fruitfulness and vital potential of polyphagous predatory bug Macrolophus caliginosus (Heteroptera: Miridae) are given. It is established possibility offull value breeding predatory bug Macrolophus caliginosus (Heteroptera: Miridae) on meat-based diet, that optimizy using as agent biological protection of cultures of the protected ground.
Стаття надшшла до редакцИ 18.03.2009
155
