CC BY
37
УДК595.42(477-25) Викл. СЛ. Грабовська - Уманський державний
педагогiчний ушверситет т. Павла Тичини
ВИДОВИЙ СКЛАД I ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ХИЖИХ КЛ1Щ1В-Ф1ТОСЕ1Д В РОСЛИННИХ АСОЦ1АЦ1ЯХ УРБОЕКОСИСТЕМ (НА ПРИКЛАД1 КИ6ВА)
На основi лiтературних даних зроблено аншш видового складу та особливостей екологи хижих клiщiв родини Phytoseiidae, що мешкають у рослинних асощацшх мiсь-ких екосистем на прикладi м. Кшв. Аналiз показуе, що видовий комплекс хижих клiщiв урбоекосистем вiдрiзняeться бiднiшим кiлькiсним складом вщ комплексiв, якi мешкають у рослинних асощацшх у дендропарках та боташчних садах Люостепу Украши. Видовий комплекс фггосыд мiських екосистем в^^зняеться складом субдомшантних видiв, що пов'язане з екологiчною пластичнiстю видiв в умовах жорсткого антропогенного та техногенного навантаження.
Ключовi слова: Phytoseiidae, клщьфггосыди, видовий склад, урбоекосистема, рослиннi асощаци, техногенне навантаження.
Стан зелених насаджень мае важливе значения для забезпечення ефек-тивно!' повнощнно1 життедiяльностi населення мiст. В урбашзованому середо-вишд зеленi насадження, ^м антропогенного впливу, пiддаються дií шкодо-чинних органiзмiв, зокрема комах i клiшiв-фiтофагiв, якi живляться тканинами листюв дерев. Це часто призводить до зниження декоративно!' та екологiчноí цшносп дерев, оскiльки зменшуеться асимiляцiйна поверхня рослин, а також до передчасно!' íх загибелi та необхiдностi замши, яка завдае вiдчутнi збитки господарству мкта.
У природних ценозах ефективним обмежувальним фактором чисельнос-тi фггофапв е хижi клiшi фiтосеíди (Parasitiformes, Phytoseiidae). Використання окремих видш фггосевд у системах захисту важливих сшьськогосподарських культур добре вiдоме, оскшьки бюлопчний контроль е екологiчно безпечним, економiчно ефективним i енергозберiгаючим методом боротьби зi шкiдниками, який застосовують як самостшно, так i в якосп компонента iнтегрованого захисту рослин [1-3]. Це спонукае проведення подальших дослiджень видового складу хижих кшшдв з метою видшення видiв, ят можуть мати господарсько-цiнне значення у регулюваннi фiтофагiв [4-6].
Останшм часом дослiдження видового складу хижих клщш, якi мають важливе значення для збереження екологiчноí ршноваги в бюценоз^ активно проводяться стосовно 1х поширення у рослинних угрупованнях локальних тери-торiй, на яких розташоваш природно-рекреацiйнi ресурси, необхiднi для збереження здоров'я та якосп життя населення. Проте увагу дослiдникiв привертае насамперед видовий склад, поширення, еколопчш характеристики комплексiв клiшiв-фiтосеíд у насадженнях дендропаркiв та ботанiчних садiв. Так, проведено комплексш дослiджения у нащональних парках Польшi, об'ектами яких були хижi клiшi, шо населяють рослини та грунт у цих природних асоцiацiях [7]. Дослiджения такого напряму були здiйсненi у Латви [8, 9] та Словаччинi [10].
В УкраЫ проведено дослiджения закономiрностей формування видових комплексiв хижих клщш родини Phytoseiidae, шо заселяють рослини дендроло-
пчних парив i ботанiчних садав у зош Лiсостепу [11-13]. Видовi комплекси фь тосевд цих рослинних асоцiацiй складають 39 видiв 12 родiв, що свiдчить про вiдносно високу стабшьнкть екосистем цих локальних територiй. Результати таких дослщжень мають значну прогностичну цшшсть, оскшьки дають змогу передбачити потенцшну захищенiсть рослин, яка базуеться на наявностi видiв хижих ктшдв, якi мають вiдповiднi харчовi преферендуми. Чисельнiсть полiфа-гiв-шкiдникiв, за умови !х заселения на рiзних видах рослин, стримуеться знач-ною мiрою присутнiстю на цих рослинах певних видав хижих кшшдв, зокрема кшшдв родини Phytoseiidae.
Разом iз тим, данi щодо видового складу хижих клщш у рослинних асо-щащях мiст представленi ще недостатньо, що пов'язано, значною мiрою, iз складною структурою урбоценозiв. Рослиннi асоцiацií приурочеш до ввдповщ-них частин мкта, з яких видшяють багатофункцiональний центр, транспортш i промисловi зони, зони житлово! та приватно! забудови, зони озеленення [14]. Така складна архггектурно-просторова структура мiста призводить до рiзнома-нiття урбоценозiв, що пiддаються рiзнiй антропогеннiй трансформацл i для яких характерний склад рослин iз невеликою кшькктю видiв. Внаслiдок цього, у таких асощащях ценотичнi зв'язки непоспйш, а чисельнiсть компонентiв нес-табшьна. Формування локальних ценозiв та !х стiйкiсть залежить значною мь рою вiд здатностi конкретних видш рослин витримувати забруднення, тому ви-довий склад фггофапв та хижих клшдв також мае сво! особливостi у таких трансформованих ценозах.
Поршняльний аналiз кiлькiсного складу видав кл^Дв-фиосевд було проведено на матерiалi, вiдiбраному у трьох великих рекреацiйних зонах мiста Ки-1в - в ботанiчному саду iм. академiка А.В. Фомiна Кшвського нацiонального университету iменi Тараса Шевченка, Нацiональному ботанiчному саду iм. Н.Н. Гришка НАН Украши та Сирецькому дендролопчному парку [15]. Автори дослвдження вiдзначають, що у ботанiчному саду зареестровано 15 видiв iз 7 родiв клiшiв-фiтобiонтiв родини Phytoseiidae. У Нащональному ботанiчному саду виявлено 25 видав 10 родш фiтосеíд. Деревно-чагарниковi рослини Сирець-кого дендролопчного парку заселенi 12 видами 8 родш клiшiв зазначено! родини. Поршнюваш рекреацiйнi зони рiзняться за площею та оточенням мкько! те-риторií, отже, i трансформацшш змiни, яким пiддавалися ценози цих локальних територш, викликанi рiзним ступенем антропогенного навантаження. За ступе-нем техногенно! трансформацй' найбшьш уразливим е Сирецький дендролопч-ний парк, який займае найменшу площу - близько 6 га, промiжне мiсце - бота-нiчний сад, площа якого 22,5 га. Нащональний ботанiчний сад iз дослiджуваних об'ектiв займае найбшьшу площу - майже 130 га, крш того, вiн розташований на схилi р. Днiпро, що певною мiрою знижуе антропогенний вплив на рослинш асоцiацií.
Зниження видового рiзноманiття хижих клiшiв може свiдчити, що техно-генний тиск на урбоценози е важливим обмежувальним чинником !х чисельнос-тi. Це демонструють i результати дослiджень, проведенi в шших мiстах. Так, хижi клiшi, наприклад: Seiulus aceri, Kampimodromus aberranc виявлеш повсюд-
но у ценозах м. БерлДн, проте найменша íх кiлькiсть була присутня на деревах, якД росли на великих вулицях мiста, де зазвичай антропогенний вплив сильнД-ший [16]. Загалом для Украши вiдомо бiльш як 100 видiв клiшiв-фiтосеíд [17], з них iз зони Лiсостепу описано 37 видав [18,19].
За результатами Днших дослДджень, у яких обстежували деревно-кушовi рослини у типових зонах мДста - насадження вздовж автомагДстралей з рiзним ступенем техногенного навантаження, бiля житлових та промислових будДвель, у мiських скверах, зеленi насадження мiста Киíв та мiст-супутникiв Бровари та Василькова (Киíвська обл.) заселяе 11 видДв клДшдв родини Phytoseiidae, якi вДд-носяться до 8 родiв [20]. На плодових деревах, якi трапляються у м. Кшв на те-риторц приватно!' забудови та у примкькш зонi, вiдзначено 9 видiв клДшдв-фДто-се!'д iз 8 родав. Автори зазначають, шо цi насадження шддаються в умовах мiста жорсткому антропогенному навантаженню, а видовД комплекси хижих клщДв порушуються, шо вiдображаеться у збiдненнi íх видового складу [21].
Щодо видового складу хижих клщДв родини Phytoseiidae, то за даними авторiв [20], його ядро на рослинах мкьких асоцiацiй м. Кшв складае 6 видДв -Euseius Ап^^юш, ^ aberrans, Typhloctonus aceri, Paraseiuluys incognitus, Typhloctonus tiliarum Д Galendromus longipilus). 1ншД види мають Дндекс поши-рення менше 1 % Д вДдДграють, очевидно, менш значну роль у мДських ценозах. ОскДльки деякД види хижих клщДв мають бДльш тДсний зв'язок з рослиною, нДж ДншД, то за результатами аналДзу населення фДтоседами порДд рослин можна зробити висновок про значушДсть кожного виду для формування ступеня захис-ту насаджень. НайбДльшу кДлькДсть видДв рослин - 17 - населяють фггосевди виду E. Ап^^^ш, на другому мкщ - ^ aberrans, який заселяе 10 видДв рослин. Перший Дз названих видДв, як свДдчать данД цього дослДдження, не мае чДтко ви-ражено!' переваги у виборД жодного з видДв рослин, де його було знайдено. Заселяе цей вид рослини, шо становлять основу деревних порДд у рослинних асоцД-ацДях мДста: липу, каштан, клен, волоський горДх, робшда, дуб, в'яз, ясен, горо-бину, шовковицю, а також кушовД породи: глДд, жостДр, дДвочий виноград, шип-шину. Також клщД E. АпШ^кш заселяють плодовД породи, якД трапляються як залишки колишнДх садДв: яблуню, вишню, сливу. Цей вид е домшантним Д його частка у створеннД населення фггосещ в урбоценозах м. Кив становить 91,8 %.
Варто зазначити, шо вид E. АпШЫкш було видДлено як домДнант Д у ви-дових комплексах фггосещ Дз дендропаркДв "ОлександрДя" [22] та "Тростянець" [23]. КрДм того, вважають, шо цей вид е фоновим для ЛДсостепу Украши, ос-кДльки домДнуе у КанДвському природному заповДднику та ше у 6 парках, розмД-шених у цДй зонД [24]. Проте загалом рДд Euseius займае не високу вДдносну час-тку у формуваннД видових комплексДв в основних мДсцях Дснування фггосевд у природних ценозах Палеарктики [12], шо пДдкреслюе важливе значення виду E. АпШ^кш для збереження бюрДзноманитя урбоценозДв.
Решта видДв ядра видового комплексу, як зазначають автори [20], мають позитивну тенденцДю до заселення конкретних видДв рослин. Так, ^ aberrans надае перевагу проживанню на таких видах, як: абрикос, верба, яблуня Д ясен, крДм того, населяе каштан, яблуню, абрикос, вербу козячу, вишню, шовковицю Д
в'яз. T. aceri населж дерева клешв, здебшьшого клеиy гостролистого, вид e до-сить чисельним, його частка становить 3,0б % y створеииi населення xижиx кль щiв y ценоза Цi два види e сyбдомiнaнтними в yрбоцеиозax мiстa Kиeвa та мкт-сyпyтиикiв [20]. Проте за приyрочеиiстю до мкця проживання K. aberrans мож-на вважати еврюйкним, тодi як T. aceri в yмовax yрбоцеиозiв e стеноойкним, ос-кiльки иaдae перевaгy деревам конкретно!' родини.
Види фiтосеïд P. soleiger та T. cotoneastri мають приyрочеиiсть до про-живання на кшському кaштaиi та шовковицi, a G. longipilus нaдae перевaгy липi та яблуш Цi види можна вiднести за показником бiотичиоï приyрочеиостi до еврюйкник видiв, здатник проживати на рiзниx видax рослин.
Kлiщi виду T. tiliarum переважно заселяють каштан, a P. incognitus - липу, при цьому щ види трапляються ще на кiлькоx iншиx видax дерев, проте на циx видax рослин ïx иaселеиiсть вища. Види Bawus subsoleiger та Dubininellus echinus в yрбоценозax були приурочеш до окремиx рослин-xaзяïв. Проте щ види у природi можуть траплятися i на iишиx рослинax [12, 22], що не дae змоги встановити ïx бiотопiчиy приурочешсть. Лише один iз вид1в, яю були виявлеиi в цьому дослвдженш, K. corylosus мав найвищу приурочешсть до eдиного виду рослини, а саме до лiщиии, на якому вiи тiльки й може траплятися, як встанов-лено у попередиix дослiджеиияx [19], що дae змогу вважати цей вид сте-ноойкним.
Результатами дослщження [20] також встановлено, що трапляння i частка присутносп коикретииx видш фiтосеïд у порiвнювaниx видовиx комплексax урбоценозш мають деят вiдмiииостi. Так вiдзиaчеио, що для виду K. aberrans xaрaктерне зниження чисельиостi в напрямку вiд периферп мiстa до центрально!' зони. Для виду E. finlandicus, навпаки, виявили збiльшеиия частки присут-носп та трапляння в медiaльиiй локальнш зоиi, порiвияио з екстернальною. Проте для цього виду зниження показниюв у центральнш зоиi мiстa все ж було вщзначене, xочa вш i у цiй зоиi залишався домiиaитиим. Автори вважають, що це може свщчити про нижчу толерантшсть K. aberrans до впливу урбашзовано-го навколишнього середовища. 1з великою часткою ймовiриостi можна ствер-джувати, що E. finlandicus мae високу стшккть у протистояииi негативним чин-никам при iсиyвaииi в yмовax мiстa. Також висловлено припущення, що розви-ток в iсторичиомy плаш мiського ценозу вiдбyвaeться у напряш спрощення видового рiзиомaиiття клщ1в. При цьому, в мiрy розвитку мкта та посилення ур-бaиiстичииx тенденций, видовий склад клiщiв збiднюeться у цеитрaльииx части-иax швидше, иiж на околипяx.
Пiд час вивчення xижиx клiщiв-фiтосеïд, яке проводилось в Угорщиш та Хорватй' на деревax у привaтииx сaдax i сaдибax, посaдкax вздовж вулиць, у пaркax та скверax, виявлено, що види E. finlandicus i K. aberrans траплялись найчастше [25]. Домшування E. finlandicus в yрбaиiстичииx ценозax показано у дослiджеиияx, проведеииx у Прибaлтiйськиx респyблiкax у S0-x рокax ХХ ст. [2б]. Очевидно, еколопчна плaстичиiсть циx вид1в дae ïм змогу адаптуватись до трaнсформовaниx умов середовища екосистем мiстa i ефективно пiдтримyвaти свою чисельиiсть.
Yci виявлеш в урбоценозах хижi клiщi належать до екоморфолопчно! групи фiтобiонтiв та мають пiдвищену схильнiсть до мкцеперебування на деревах i чагарниках, що характеризуе !х як дендробюнтав [12, 27]. Як вщомо, для фггосевд характернi рiзнi мiсця перебування, де вони можуть харчуватися дос-татньо широким спектром потенцшних джерел тваринно! i рослинно! mi - кль щами-фiтофагами, яйцями i личинками дабних комах (трипсiв, щитiвок, чер-вцiв), а також пилком i соком рослин, видшеннями комах, наприклад "медвяною росою" щигiвок [12]. Така полiфагiя клшрв-фггосевд дае !м змогу присто-совуватись до трансформованих умов урбоекосистем та вiдiгравати важливу роль у контролюваннi чисельностi фггофапв. Широка екологiчна валентнiсть домiнантних та субдомшантих видiв, що формують ядро видових комплекс1в хижих клiшiв у мкьких ценозах, дае змогу розглядати !х як важливi види для контролю та тдвищення стiйкостi урбоекосистем.
Проте проведений аналiз показуе, що для бшьш ефективного залучення хижих кшшдв для регулювання та шдтримування стабiльностi мiських екосис-тем необхвдш глибшi дослiдження, зокрема вiдсутнiй порiвняльний аналiз щодо видав та видових комплекс1в клiшiв-фiтосеíд у природних та штучних ценозах. Потребують уточнения також еколопчш характеристики вид1в урбоекосистем iнших мiст, дослiджения яких не проводилося або проводилося фрагментарно. Висловлено припущення, що за останнi 30 ротв видовий склад хижих клiшiв-фгтосед на рослинах мiських насаджень не зазнав радикальних змiн [20], однак необхвдний глибокий аналiз даних i проведення подальших дослiджень для шд-твердження цього положення та формування прогнозу розвитку мiських еко-систем, на ят щороку зростае техногенне навантаження.
Лiтература
1. Gerson U. Mites (Acari) for Pest Control / U. Gerson, R.L. Smiley, R. Ochoa. - Oxford : Blackwell Science Ltd., 2003. - 539 p.
2. Чулкина В.А. Эклогические основы интегрированной защиты растений / В.А. Чулкина, Е.Ю. Торопова, Г.Я. Стецов. - М. : Изд-во "Колос", 2007. - 565 с.
3. McMurtry J.A. Life-styles of phytoseiid mites and their roles in biological control / J.A. McMurtry, B.A. Croft // Annual Review of Entomology. - 1997. - № 42. - Р. 291-321.
4. Petrova V. The predatory mite (Acari, Parasitiformes: Mesostigmata (Gamasina); Acariformes: Prostigmata) community in strawberry plantings / V. Petrova, I. Salmane, Z. Cudare // Acta universitatis latviensis, Biology. - 2004. - Vol. 676. - P. 87-95.
5. Bahman A.F. Redescription of four species of phytoseiid mites (Acari: Mesostigmata) associated with alfalfa farms in western Iran / A.F. Bahman, M. Khanjani // Persian Journal of Acarology. - 2013. - m 2, № 1. - Р. 9-24.
6. Vega F.E. Mites (Arachnida: Acari) inhabiting coffee domatia: A short review and recent findings from Costa Rica / F.E. Vega, R. Ochoa, C. Astorga, D.E. Walter // Internat. J. Acarol. - 2007. -Vol. 33, № 4. - Р. 291-295.
7. Skorupski M. Mites (Acari) from the order Gamasida in the Wielkopolski National Park / M. Skorupski // Fragm. faun. - 2001. - Vol. 44, № 1. - P. 129-167.
8. Salmane I. Overview on Phytoseiidae mites (Acari, Mesostigmata, Gamasina) of Latvia / I. Salmane, V. Petrova // Entomol. Soc. Latvia. - 2002. - Vol. 39. - P. 48-55.
9. Salmane I. Mesostigmata mite (Acari, Parasitiformes) fauna of wood-related microhabitats in Latvia / I. Salmane // Latvijas entomologs. - 2007. - № 44. - С. 69-86.
10. Kabicek J. Phytoseiid mite community on Aesculus hippocastanum in the parks / J. Kabicek, M. Rehakova // Acta fytotechnica et zootechnica. - 2004. - № 7. - Р. 114-115.
11. Омери И.Д. Хищные клещи семейства Phytoseiidae (Parasitiformes, Gamasina) на растениях дендропарка "Александрия" / И.Д. Омери, Л.А. Колодочка // Известия Харьковского энтомологического общества. - 2004 (2005). - Т. XII, вып. 1-2. - С. 174-180.
12. Колодочка Л.А. Хищные клещи семейства Phytoseiidae (Acari, Parasitiformes) парковых сообществ Центральной Лесостепи Украины / Л.А. Колодочка, И.Д. Омери // Вестник зоологии. - 2006. - Вип. 40, № 5. - С. 463-467.
13. Омерi 1.Д. Кл^ родини Phytoseiidae (Parasitiformes, Mesostigmata), яю мешкають на рослинах дендропарюв та боташчних садгв Люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.08 "Зоологш"/ 1рина Дмитрiвна Омер^ - К., 2008. - 22 с.
14. Клауснитцер Б. Экология городской фауны / Б. Клауснитцер. - М. : Изд-во "Мир", 1990. - 246 с.
15. Омери И.Д. Ботанические сады и дендропарки города киева - резерваты видового разнообразия клещей семейства Phytoseiidae (Parasitiformes, Mesostigmata) / И.Д. Омери, Т.П. Самойлова // Вестник Мордовского ун-та. - Сер.: Биол. науки. - 2009. - № 1. - С. 87-88.
16. Balder H. Investigations on the existence of beneficial organisms on urban trees in Berlin / H. Balder, B. Jackel, B. Pradel // Acta Hort. (ISHS). - 1999. - № 496. - Р.189-196.
17. Колодочка Л.А. Клещи Phytoseiidae в Палеарктике / Л.А. Колодочка // Вестник зоологии. - 2006. - № 21. - С. 1-250.
18. Колодочка Л.А. Руководство по определению растениеобитающих клещей-фитосейид / Л.А. Колодочка. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 78 с.
19. Kolodochka L.A. A new species of the genus Kampimodromus (Parasitiformes, Phytoseiidae) from Ukraine and Moldova / L.A. Kolodochka // Acarina. - 2003. - Vol. 11, № 1 - P. 51-55.
20. Колодочка Л.А. Особенности видового разнообразия клещей-фитосейид (Parasitiformes: Phytoseiidae) в городских растительных ассоциациях / Л.А. Колодочка, Т.П. Самойлова // Известия Харьковского энтомологического общества. - 2008. - Т. XV, № 1-2. - С. 205-209.
21. Колодочка Л.О. Хищные клещи-фитосейиды на плодовых растениях г. Киева / Л.О. Колодочка, Г.М. Васильева // Урбанизованная окружающая среда: охрана природы и здоровья человека : матер. Междунар. конф., Киев, декабрь 1995. - К. : Вид-во Нац. екоцентру Украши, 1996. - С. 191-193.
22. Омери И.Д. Хищные клещи семейства Phytoseiidae (Parasitiformes: Gamasina) на растениях дендропарка "Александрия" / И.Д. Омери, Л.А. Колодочка // Известия Харьковского энтомологического общества. - 2005. - Т. XII, № 1-2. - 174-180.
23. Omeri I.D. Phytoseiid mites (Parasitiformes, Phytoseiidae) on plants in Trostyanets dendrological park (Ukraine) / I.D. Omeri // Vestnik zoologii. - 2009. - Vol. 43, № 3. - Р.7-14.
24. Омерi 1.Д. Кл^ родини Phytoseiidae (Parasitiformes, Mesostigmata), яю мешкають на рослинах дендропарюв та боташчних садгв Люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.08 "Зоологш"/ 1рина Дми^вна Омер^ - К., 2007. - 20 с.
25. Ripka G. New data to the knowledge on the phytoseiid fauna in Hungar (Acari: Mesostigmata) / G. Ripka // Acta Phytopathologica et Entomologica Hungarica. - 1998. - Vol. 33, № 4. - Р. 395-405.
26. Кузнецов Н.Н. Хищные клещи Прибалтики (Parasitiformes: Phytoseiidae, Acariformes: Prostigmata) / Н.Н. Кузнецов, В.М. Петров. - Рига : Изд-во "Зинатне", 1984. - 144 с.
27. Колодочка Л.А. Распространение и экоморфологические группы клещей семейства Phytoseiidae (Parasitiformes: Gamasina) Палеарктики / Л.А. Колодочка // Изв. Харьков. энтомол. то-ва. - 2000. - Т. VIII, № 2. - С. 188-191.
Грабовская С.Л. Видовой состав и экологические особенности хищных клещей-фитосеид в растительных ассоциациях урбоэкосистем (на примере Киева)
На основании литературных данных сделан анализ видового состава и особенностей экологии хищных клещей семейства Phytoseiidae, обитающих в растительных ассоциациях городских экосистем на примере г. Киев. Анализ показывает, что видовой комплекс хищных клещей урбоэкосистем отличается обеденным количественным составом от комплексов, которые живут в растительных ассоциациях дендропарков и ботанических садов Лесостепи Украины. Видовой комплекс фитосеид городских экосистем отличается составом субдоминантных видов, что связано с экологической пластичностью видов в условиях жесткой антропогенной и техногенной нагрузки.
Ключевые слова: Phytoseiidae, клещи-фитосеиды, видовой состав, урбоэкосисте-мы, растительные ассоциации, техногенная нагрузка.
Grabovskaya S.L. Species composition and ecological characteristics of predatory mites fitoseyid urboekosystem in plant associations (in example of
Kyiv)
On the basis of published data made the analysis of species composition and ecological characteristics of predatory mites of the family Phytoseiidae, found in plant associations of urban ecosystems on the example of Kiev. The analysis shows that the complex species of predatory mites urboecosystems different dining quantitative composition of the complexes that live in plant associations arboretums and botanical gardens, forest-steppe zone of Ukraine. The species complex urban ecosystem fitoseid subdominant species composition is different, due to the ecological plasticity of species in the face of fierce man-made and man-made stress.
Keywords: Phytoseiidae, mites fitoseidy, species composition, Special attention were paid, plant associations, anthropogenic impact.
