CC BY
16
5. Малик О.Г. Чутливють умовно-патогенно! мiкрофлори до бюлопчно активних речовин ялiвцю звичайного / О.Г. Малик, У.1. TecapiBCbKa, С.Я. Волошанська, Ж.М. nepir // Наук.-техн. бюл. 1н-ту бюлогп тварин i ДНДК1 ветпрепарапв та кормових добавок. - 2009. - Вип. 10., № 3. -С. 338-341.
6. Товстуха С.С. Новггня фiтотepaпiя / С.С. Товстуха. - К. : Вид-во "Фiтосaцiоцeнтp", 2003. - С. 285-290.
7. Тимошечкина М.Е. Некоторые данные биологического действия ефирного масла азербайджанского можжевельника / М.Е. Тимошечкина // Сборник научных работ. - Баку : Изд-во АзНИРРОИ, 1951. - С. 143-152.
8. Уваровская Д.К. Продуктивность некоторих видов можжевельников по биологически активным веществам / Д.К. Уваровская, В.А. Колесникова, Р.Д. Колесникова, Ю.Г. Пасильцев // Лесной журнал. - 2008. - № 4. - С. 26-27.
9. Фармацевтические и медико-биологические аспекты лекарств. - Т. 2 / под ред. И.М. Перцева, И.А. Зупанца. - Харьков : Изд-во ИФАУ, 1999. - С. 73-89.
Волошанськая С.Я., Коссак Г.М., Скробач Т.Б., Харачко Т.И. Фармакологические свойства можжевельника обыкновенного (Juniperus communis L.) и особенности его распространения на Дрогобиччине
Приведены данные по содержанию биологически активных веществ в сырье можжевельника обыкновенного и влияния их на живые организмы. Способы применения препаратов из можжевельника носят любительский характер, лечебные средства не устойчивы, не стандартизированы, что требует дальнейших исследований в направлении создания сертифицированных препаратов. Представлен ряд сведений относительно распространения насаждений с участием можжевельника обыкновенного на землях лесного фонда Дрогобиччины и соседних районов. Цель начатых исследований по особенностям распространения вида на не лесных землях - получение сведений для расчетов возможных объемов заготовки сырья можжевельника обыкновенного в пределах региона исследований.
Ключевые слова: можжевельник обыкновенный, эфирные масла, растительное сырье, шишкоягоды, семяношение.
Voloshanska S. Ya., Kossak G.M., Skrobach T.B, Harachko T.I. Pharmacological Properties of Juniperus Communis L. and Peculiarities of its Extension within Drohobych Region
The data on the content of bioactive compounds in raw ordinary juniper and their impact on living organisms are provided. Ways to use extracts of juniper are of amateur nature, remedies are not stable and not certified, thus requiring further research towards a certificated means. Some information concerning plantation extension of the ordinary juniper on forest lands of Drohobych region and neighbouring areas is given. The investigations of the characteristics of species spreading on forest lands are intended to obtain certain data for the calculation of the possible procurement of raw ordinary juniper studies within the region.
Key words: juniper, essential oils, raw vegetable, juniper lump, produce seeds.
УДК 595.42(477.46) Викл. С.Л. Грабовська1 ; проф. Л.О. Колодочка2, д-р бюл. наук
ВИДОВА Р1ЗНОМАН1ТН1СТЬ КЛ1Щ1В-Ф1ТОСЕ1Д (PARASITIFORMES, PHYTOSEIIDAE) У РОСЛИННИХ НАСАДЖЕННЯХ М1СТА ВАСИЛЬКОВА
Дослщжено видовий склад хижих клвдв-ф^осещ та еколопчш особливост !х по-ширення у рослинних асощащях мюта Василькова Кшвсько! обл. (Украша). Збiр кл> щiв-фiтосеiд, що мешкають на рослинах зелених насаджень мюта, проведено протягом
1 Уманський ДПУ ¡м. П.Г. Тичини;
2 1нститут зоологи НАН Украшн ¡м. I.I. Шмальгаузена, м. Ки!в
серпня та вересня 2011 р. Проби взято з деревно-чагарникових та трав'яних рослин у посадках, яга розташоваш вздовж як великих завантажених автомапстралей, так i дру-горядних, бшя житлових i промислових будiвель, у мюьких скверах у межах мюько1 смуги м. Василькова. На рослинах мюьких насаджень м. Василькова взято 75 проб, з яких 67 мютять фггосещш клiщi. Всього дослщжено 26 видiв деревно-чагарникових i трав'яних рослин. Загалом оброблено 510 екземплярiв клвдв-фггосещ (478 самок i 32 самщ). Виявлено 10 видiв 7 родiв клiщiв, встановлено 1х трапляння, i визначено при-уроченiсть до видiв рослин.
Ключовi слова: хижi клiщi, ф^осещ, мiсто Василькiв, Укра1на.
Вступ. Стабшьне функцюнування рослинних насаджень в населених пунктах залежить вщ багатьох чинниюв, яю регулюють розмноження шюдни-юв рослин, зокрема др1бних рослино1дних членистоногих, 1 знижують можли-в1сть виникнення масових спалах1в 1х чисельносп.
Застосування пестицид1в у населених пунктах ютотно обмежено сучас-ними саштарно-гтешчними нормами. Це спонукае враховувати д1ю альтерна-тивних природних чинниюв, що обмежують чисельшсть рослино1дних членистоногих, використовувати 1х бютичний потенщал, шукати шляхи для пошуку умов його максимального прояву. Серед таких чинниюв добре в1дом1 природш вороги др1бних рослино1дних клщ1в та комах - хиж1 кшщьфггосеКди (РНуО seiidae, РатазШ/огшгз: МеьоМщшага), що мешкають на тих же рослинах-хазя-1нах, що й шкодочинш членистоног^ Значну роль хижих кшщ1в-фггосе1д у тд-триманш стабшьного функцюнування рослинних асощацш як у природних, так 1 в штучних ценозах, дослщжено достатньо та тдкршлено вагомою доказовою базою. Проте нагромадженню доказ1в 1х корисно! д1яльносп в умовах зелених насаджень у населених пунктах придшено недостатньо уваги в ушх крашах. Це стосуеться також Украши, а юлька робгт 1з фггоседав, виконаних для умов великого мюта (Колодочка, Васильева, 1996; Колодочка, Самойлова, 2007; Колодочка, Грабовська, 2012), скор1ше варто розглядати як свщоцтво початку досль джень у цьому напрямку.
У цш робот висвгтлено результати дослщження видового складу 1 де-яких еколого-фаушстичних показниюв хижих клщ1в-фггосе1д у рослинних наса-дженнях одного з невеликих мют Украши, мюта Василькова Ки1всько1 область
Матер1ал 1 методи. Зб1р кл1щ1в-ф1тосе1д, що мешкають на рослинах зелених насаджень мюта, проведено протягом серпня та вересня 2011 р. Проби взято з деревно-чагарникових 1 трав'яних рослин у посадках, яю розташоваш вздовж як великих завантажених автомапстралей, так 1 другорядних, бшя житлових 1 промислових буд1вель, у мюьких скверах у межах мюько1 смуги м. Василькова. Клщ1в збирали стандартними методами прямого збирання з листюв тд бшокулярним мжроскопом МБС-9 або струшували 1х на чорний патр з по-дальшим переносом препарувальною голкою у 70 %-й спирт. Для визначення видово1 належносп ктщ1в, з фжсованого або живого матер1алу виготовляли мжропрепарати з використанням рщини Хоера на предметному скельщ (Кузнецов, Петров, 1984, Колодочка, Омери, 2011).
На рослинах мюьких насаджень Василькова взято 75 проб, з яких 67 мю-тили ф1тосе1дних клщ1в. Всього дослщжено 26 вид1в деревно-чагарникових 1 трав'яних рослин. Загалом оброблено 510 екземпляр1в кшщ1в-фггосейд (478 самок 1 32 самця).
Для характеристики видових комплекшв використано iндекс трапляння (Is, %) (Песенко, 1982), шдекс домiнування Палiя-Ковнацьки (Di) (Шитиков и др., 2003) та шдекс вщносно! бютотчно! приуроченостi (F) (Песенко, 1982). Частку заселеностi рослин (у вщсотках) клiщами розраховано через вщношення кiлькостi заселених ними видiв рослин певного виду до загально! кшькосп дос-лiджених рослин.
Результати оброблення даних прошюстровано на дiаграмах (рис. 1-4).
Результати дослщження. На 26 видах рослин зелених насаджень мюта Василькова зареестровано 10 видiв 7 родiв хижих клiщiв родини Phytoseiidae.
Amblyseius andersoni Chant, 1957 знайдено на грабi звичайному (Carpinus betulus L.), каштанi кiнському (Aeculus hippocastanum L.), кленi ясеневидному (Acer negundo L.), шипшинi собачiй (Rosa canina L.) та ялiвцi козачому (Juniperus sabina L.).
Amblyseius rademacheri Dosse, 1958 заселяе чистець лiсовий (Stachys sylvatica L.).
Neoseiulus reductus Wainstein, 1962 мешкае на кропивi дводомнiй (Urtica dioica L.).
Euseius finlandicus, Oudemans, 1915 знайдено на клеш ясенелистому (Acer negundo L.), кленi цукристому (A. saccharinum L.), кленi гостролистому (A. platanoides L.), в'язi буколистому (Ulmus carpinifolia Rupp. Ex G. Suckow (U. follacea Gilib.), кашташ кшському (Aeculus hippocastanum L.), горiсi грецькому (Juglans regia L.), лiщинi звичайнш (Corylus avellana L.) липi серцелистш (Tilia cordata M.), хмелi звичайному (Humulus lupulus L.), шовковицi чорнш (Morus nigra L.) яблунi (Malus domestica B.), мильнянцi лiкарськiй (Saponaria officinalis L.), чередi пониклш (Bidens cernua L.), ялiвцi козачому, грушi (Pyrus communis L.), кропивi дводомнiй, бузинi чорнiй (Sambucus nigra L.).
Kampimodromys aberans Ouderman, 1930 поселяеться на в'язi буколистому, грабi звичайному (Carpinus betulus L.), каштанi кiнському, яблунi, лщиш звичайнiй, кленi ясенелистому, липi серцелистш, чистещ лiсовому.
Typhlodromus cotoneastri Wainstein, 1961 мешкае на самшит вiчнозеле-ному (Buxus sempervirens L.), сосш звичайнiй (Pinus sylvestris L.), ялiвцi козачому, ялинi колючiй (Picea pungens Engelm).
Typhlodromus laurae Arutunjan, 1974 знайдено на ту! захщнш (Thuja occi-dentalis L.) та ялиш колючш.
Typhloctonus aceri Collyer, 1957 зiбрано на кленi гостролистому.
Typhloctonus tiliarum Oudemans, 1930 вщдае перевагу таким видам рослин, як клен ясенелистий, в'яз, граб, каштан кшський, липа серцелиста.
Amblydromella (s.str.) rhenana Oudemans, 1905 виявлено на граб1
Оброблення даних про поширення клвдв надала змогу встановити деяю закономiрностi просторового поширення клвдв-фггосе1д у мiських рослинних насадженнях за значенням шдексу трапляння, який е показником частоти, з якою зустрiчаються окремi види в загальнiй виборщ. Максимальний iндекс трапляння у дослщжених локалiтетах мiських зелених насаджень м. Василькова мае вид E. finlandicus (Is = 43,28 %), вш заселяе 16 видiв рослин (61,53 % - тут i далг вщ кiлькостi обстежених рослин). Вид K. aberrans (Is = 35,82 %) було
знайдено на 7 видах рослин (26,92 %). T. Шiarum (I = 20,89 %) та А. andersoni (1а = 8,95 %) зафiксовано на 5 (19,23 %) видах рослин вщповщно. Чотири види рослин (15,38 %) заселяе Т. ШопвааМ (1а = 5,97 %). Вид Т. 1аигае, який мае ш-декс трапляння, 4,47 знайдено на 2 видах рослин (7,69 %). Види Т. асеп (1а = 2,98 %), А. rademacheri (1а = 1,49 %), N. ^п^ш (1а = 1,49 %), А. (s.str.) гкепапа (1а = 1,49 %), заселяють по одному виду рослин (3,84 %).
10) А. (вл^.) гкепапа 3,84--"^аЗ&Щр—--агиЯегяот; 19,23
Рис. 1. Частка заселеностi клщами-фШосегдами видiв рослин у м. Васильковi
За показниками частоти трапляння комплекси хижих кшшдв-фгтосещ Ва-силькова умовно можна подшити на таю групи:
1) т види, що переважають р1вень 10 %;
2) т види, що мають частоту трапляння вщ 1 до 10 %;
3) т види, що мають частоту трапляння менше 1 %.
До першо! групи входять принаймш 3 види: Е. finlandicus, К. аЬегат, Т. Шгагит.
До друго! - А. andersoni, А. rademacheri, N. reductus, Т. cotoneastri, Т. 1аи-гае, Т. aceri, А. (s.str.) Ьшш.
За результатами наших дослщжень видiв кшшдв з шдексом трапляння менше 1 % не виявлено.
123456789 10 види Рис. 2. Трапляння клiщiв-фiтосеiду рослинних асощащях м^ьких насаджень м. Василькова: 1) А. andersoni; 2) А. rademacheri; 3) N. ^жШ; 4) Е. /т^Мют; 5) К. аЬегат; 6) Т. cotoneastri; 7) Т. 1аигае; 8) Т. aceri; 9) Т. Шгагит; 10) А. (^.^г.) ^ешш
Розрахунок шдексу домшування у комплекс клвдв-фгтосещ у рослинних асощащях мюта показав таю результати. Статус домшанту мають два види Е. finlandicus (О' = 15,65 %) та К. аЬегат О = 15,52 %), статус субдомшан-та мае Т. НИагит (О' = 1,37 %). Субдомшантами I порядку е А. andersoni (О' = 0,48 %) та Т. 1аите (О' = 0,12 %). Статус другорядних члетв отримали види А. rademacheri (Ш = 0,008 %), N. ^и^ш (т = 0,008 %), Т. cotoneastri (О' = 0,09 %), Т. aceri (Ш = 0,03 %), А. ^Мг.) Ьшш (О' = 0,008 %).
Вщносна бiотопiчна приуроченiсть, за допомогою яко! можна оцiнити стушнь переваги певного мiсця перебування, у дослщженш групi клiшiв прояв-
ляеться таким чином: чотири види проявили т1сну приуроченють до конкретного виду рослини, 1 таким чином (у межах територи дослщження) можуть бути назваш стеноойкними (F = 1). Це зазвичай пов'язаш з трав'яними рослинами (Колодочка, 1978) A. rademacheri з чистеця люового та N. reductus з кропиви дводомно!, а також Т. aceri з клена гостролистого та A. ^^г.) Ьшш з граба (надае перевагу деревам та кущам, рщше травам, див.: Колодочка, 2006).
Виявлено 4 види кшщ1в-фггосе!д, що належать до евритопних 1 заселю-ють два 1 бшьше вид1в рослин: A. andersoni проявляе приурочешсть до граба (¥ = 0,62), каштана (F = 0,68), клена ясенелистого (¥ = 0,44), шипшини (F = 0,83), ял1вця козачого (F = 0,68). Вид T. cotoneastri надае виражену перевагу хвойним породам (ялиш колючш (¥ = 0,83), ял1вця козачого (F = 0,83), сосни звичайно! (F = 0,91), а також самшиту в1чнозеленому (F = 0,91). Таку ж особливють мають 1 представники виду Т. laurae, як були знайдет на ялиш колючш (F = 0,83) та ту! захщнш (F = 0,96). Кшшдв виду T. tШarum, який в умовах мюьких насаждень м. Василькова проявили найвищу бютошчну приурочешсть до граба звичайного (F = 1), було виявлено також на кашташ кшському (F = 0,71), клеш ясенелисто-му (F = 0,64), в'яз1 буколистому (F = 0,49), та лит серцелистш (F = 0,42).
Вид E. finlandicus зазвичай виявляе ч1тку приурочешсть до деревно-ча-гарникового типу рослинност { стало домшуе у видових комплексах кшшдв -фггосещ уЫх рослинних асощацш м. Василькова за кшьюстю заселених ним ви-д1в рослин, абсолютною кшьюстю особин у видових комплексах хижих кшшдв та за значенням шдексу трапляння. Проте до лщини, клена ясенелистого та яб-луш у дослщжених дшянках насаджень цей вид-евритоп проявив негативну бь ототчну приурочешсть.
Рис. 3. Вiдносна бютотчна приурочешсть виду Етв1шАпЬапйют до рослин:
1) бузина чорна (¥ = 0,40); 2) в'яз буколистий (¥ = 0,09); 3) горiх грецъкий (¥ = 0,40);
4) груша (¥ = 0,40); 5) каштан ктсъкий (¥ = 0,07); 6) клен гостролистий (¥ = 0,07); 7) клен цукристий (¥ = 0,44); 8) клен ясенелистий (¥ = -0,06); 9) кропива дводомна (¥ =
0,07); 10) липа серцелиста (¥ = 0,17); 11) лщина звичайна (¥ = -0,46); 12) милънянка лжарсъка (¥ = 0,40); 13) хмыъ звичайний (¥ = 0,41); 14) череда поникла (¥ = 0,40);
15) шовковиця чорна (¥ = 0,40); 16) яблуня (¥ = -0,13); 17) ялiвецъ козачий (¥ = 0,07)
Вид К. aberrans здебшьшого надае перевагу плодовим деревно-чагарни-ковим видам рослин, тод1 як до таких вид1в, як клен ясенелистий та липа серцелиста цей вид у межах дослщженого матер1алу проявив негативну приурочешсть (рис. 4).
0,6
-0,4
Рис. 4. BidHOCHa бютотчна приурочешсть виду Kampimodromys aberans до рослин:
1) в'яз буколистий (F = 0,47); 2) граб звичайний (F = 0,51); 3) каштан ктсъкий (F = 0,46); 4) клен ясенелистий (F = -0,21); 5) липа серцелиста (F = -0,31);
6) лщина звичайна (F = 0,50); 7) чистецъ лковий (F = 0,46); 8) яблуня (F = 0,43)
Висновки. Отже, вивчення сучасного стану видово! pi3HOMamTHOcri хи-жих клвдв родини Phytoseiidae (Acari: Parasitiformes:) на деревах i чагарниках зелених мкьких насаджень (вздовж вулиць, у мюьких скверах i парках тощо) у межах мюта Василькова засвiдчило наявшсть на рослинах 10 видiв i3 7 родiв хижих клвдв родини Phytoseiidae.
Домшантними видами у видових комплексах фгтосещ, що заселяють мюью зеленi насадження мiста, е E. finlandicus та K. aberrans. Субдомшантом е T. tiliarum, субдомiнантами I порядку - A. andersoni та T. laurae. Другорядними членами е види A. rademacheri, N. reductus, T. cotoneastri, T. aceri, A. (s.str.) rhenana.
Виявлеш види фгтосещ характеризуются рiзним рiвнем вщносно! при-уроченостi до вибору рослин-хазя!в для заселення. Поряд з видами цих хижа-кiв, якi проявляють високий ступiнь вибiрковостi до виду рослин для свого мешкання, а саме A. rademacheri, N. reductus, T. aceri та A. (s.str.) rhenana, е види кшшдв, як вщносно менш вимогливi в цьому плат, що проявляеться в !х ев-ритопностi - A. andersoni, T. cotoneastri, T. laurae, T. tiliarum.
Лггература
1. Колодочка Л. А. Руководство по определению растениеобитающих клещей - фитосейид. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - 78 с.
2. Колодочка Л. А. Клещи-фитосейиды Палеарктики (Parasitiformes, Phytoseiidae): фаунистика, систематика, экология, эволюция // Вестн. зоологии. - К. : Вид-во '^бра", 2006. - Отд. -Вып. 21. - С. 1-250.
3. Колодочка Л.О., Васильева Г.М. Хижi клвд - ф^осещи на плодових рослинах м. Киева // Урбашзоване навколишне середовище: охорона природи та здоров'я людини: Мжн. конф., грудень 1995 р. - К. : Вид-во Нац. експоцентру Украши, 1996. - С. 191-193.
4. Колодочка Л.А., Самойлова Т.П. Особенности видового разнообразия клещей - фитосейид (Parasitiformes, Phytoseiidae) в городских растительных ассоциациях // Тез. доп. VII З'!зду Укр. ентомол. тов-ва. (Кжин, 14-18 серпня 2007 р.). - Ижин: Б.в., 2007. - С. 58.
5. Колодочка Л.А., Омери И.Д. Хищные клещи семейства Phytoseiidae (Parasitiformes, Me-sostigmata) дендрологических парков и ботанических садов Лесостепи Украины. - К. : Вид-во 2011. - 192 с.
6. Колодочка Л.О., Грабовська С.Л. Хижi клвд - ф^осещи (Parasitiformes, Phytoseiidae) в зелених насадженнях м. Умаш // Еколопчний шлях у майбутне (Всеукрашська наук.-практ. конф.), 19-30 березня 2012 р., м. Умань. - 2012. - С. 122-123.
7. Кузнецов Н.Н., Петров В.М. Хищные клещи Прибалтики. - Рига: Зинатне,1984. - 144 с.
8. Песенко Ю.А. Принципы и методы количественного анализа в фаунистических исследованиях. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 288 с.
9. Шитиков В.К., Розенберг Г.С., Зинченко Т.Д. Количественная гидроэкология : методы системной идентификации. - Тольятти: ИЭВБ РАН, 2003. - 463 с.
10. Gerson U. Mites (Acari) for Pest Control / U. Gerson, R.L. Smiley, R. Ochoa. - Oxford: Blackwell Science Ltd., 2003. - 539 p.
11. Bahman A.F. Redescription of four species of phytoseiid mites (Acari: Mesostigmata) associated with alfalfa farms in western Iran / A.F. Bahman, M. Khanjani // Persian Journal of Acarology. -2013 -Уо1. 2, № 1. - Pp. 9-24.
12. Vega F.E. Mites (Arachnida: Acari) inhabiting coffee domatia: A short review and recent findings from Costa Rica / F.E. Vega, R. Ochoa, C. Astorga, D.E. Walter // Internat. J. Acarol. - 2007. -Vol. 33, № 4. - Pp. 291-295.
13. Salmane I. Mesostigmata mite (Acari, Parasitiformes) fauna of wood-related microhabitats in Latvia / I. Salmane // Latvijas entomologs. - 2007. - № 44. - С. 69-86.
Грабовская С.Л., Колодочка Л А. Видовое разнообразие клещей-фито-сеид (Parasitiformes, Phytoseiidae) в растительных насаждениях города Ва-силькова
Исследованы видовой состав хищных клещей-фитосеид и особенности их распространения в растительных ассоциациях города Василькова Киевской области (Украина). Сбор клещей-фитосеид, обитающих на растениях зеленых насаждений города, проводили в течение августа и сентября 2011 г. Пробы взяты из древесно-кустарнико-вых и травянистых растений в посадках, которые находятся вдоль как больших загруженных автомагистралей, так и второстепенных, возле жилых и промышленных зданий, в городских скверах в пределах городской черты г. Василькова. На растениях городских насаждений Василькова взяты 75 проб, из которых 67 содержат фитосеидных клещей. Всего исследовано 26 видов древесно-кустарниковых и травянистых растений. Всего обработано 510 экземпляров клещей-фитосейд (478 самок и 32 самца). Выявлено 10 видов 7 родов клещей, установлена их встречаемость и определена приуроченность к видам растений
Ключевые слова: хищные клещи, фитосеид, город Васильков, Украина.
Hrabovska S.L., Kolodochka LA. The Species Diversity of Mites Phytoceyid (Parasitiformes, Phytoseiidae) in the Plantation of Vasylkiv Town
The species composition of predatory fitoseyid mites and especially their distribution within plant associations of Vasylkiv town of Kyiv region, Ukraine, are studied. The collection of fitoseyid mites, that live on cities' green plants, was conducted in August and September, 2011. Samples were taken from the tree, shrub and herbaceous plants in plantings that are located along busy highways as major and minor, at residential and industrial buildings in urban parks within the town of Vasylkiv. In plants, urban plantations of Vasylkiv 75 samples were collected, of which 67 contained phytoceyid mites. 26 species of trees, shrubs and herbaceous plants are researched. In total 510 specimens processed phytoceyid mites (478 females and 32 males). We found 10 species of 7 kinds of mites; their occurrence is identified and affinity to species is set.
Key words: predatory mites, Phytoseiidae, plantation, Vasylkiv town, Ukraine.
УДК 504.406(556.338) Викл. Б.Ю. Депутат, канд. техн. наук -
1вано-Франтвсъкий НТУ нафти Ь газу
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВПЛИВУ НАФТОВИХ РОДОВИЩ НА ДОВК1ЛЛЯ НА Р1ЗНИХ СТАД1ЯХ РОЗРОБКИ
Розглянуто та проаналiзовано шляхи i джерела забруднення довкшля пластовими водами в районах видобутку нафти i газу. Дослщжено проблему забруднення гщросфе-ри у районах видобутку нафти на рiзних стадiях розробки нафтових родовищ - почат-ковш, середнш та ганцевш. Наведено комплекс природоохоронних робгг, яга рекомен-дуються для впровадження на нафтовидобувних шдприемствах з метою забезпечення
