Видова різноманітність хижих кліщів-фітосеїд (рarasitiformes, рhytoseiidae) у рослинних насадженнях Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

НЛТУ

УКРЛ1НИ

Hl/IUB

Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua

https://doi.org/10.15421/40270515

Article received 22.06.2017 р. Article accepted 29.06.2017 р.

УДК 595.42(477.46)

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

[^1 Correspondence author S. L. Grabovska [email protected]

C. Л. Грабовська

Уманський державний педагогiчний утверситет iM. Павла Тичини, м. Умань, Украта

ВИДОВА Р1ЗНОМАН1ТШСТЬ ХИЖИХ КЛЩ1В-Ф1ТОСЕ1Д (PARASITIFORMES, PHYTOSEIIDAE) У РОСЛИННИХ НАСАДЖЕННЯХ

Доииджено видовий склад хижих клщв-фгтосевд у межах мюько! смуги мегаполюу (на прикладi Киева), середтх (Умань) та малих (Бровари, Василькiв) MicT люостепово! зони. Зiбрано 1211 проб, у 25 пробах клщв не виявлено. Загалом опрацьовано 7306 екземплярiв клщв-фгтосевд (6044 самок, 1262 самщ). Виявлено 20 видгв клiщiв, що належать до одте! родини Phytoseiidae, 3 тдродин, 7 триб, 10 родiв. Поширення клщш-фгтосевд розглянуто окремо для деревно-чагарникових та трав'яних рослин. На деревно-чагарникових породах рослин у доолджених мicтаx виявлено 16 видш клщв-фгтосевд (A. andersoni, N. reductus, E. finlandicus, K. аЬеггат, D. echinus, D. juvenis T. cotoneastri, T. laurae, T. aceri, T. tiliarum, P. incognitus, P. soleiger, Am. caudiglans, Am. rhenana, Am. clavata, G. Longipilus), на трав'яних рослинах - 11 видав (A. andersoni, A. rademacheri, N. reductus, N. herbarius, E. finlandicus, K. аberrans, D. juvenis, T. aceri, T. tiliarum, Am. pirianykae, Am. verrucosa). Спшьними для обох групп видами е: A. andersoni, N. reductus, E. finlandicus, K. аberrans, D. juvenis, T. aceri, T. tiliarum. Визначено вдаосну приурочешсть до видiв рослин. Види: A. rademacheri, N. herbarius, Am. pirianykae, Am. verrucosa поширеш тшьки на травах. Три перших вiдомi як гербабюнти, що зазвичай приурочен до трав. Розраховуючи шдекс бютотчно! приуроченосл, виявлено стенойкн види, що проявили ткну приурочешсть до конкретного виду рослини (Fj=1,0), та еврюйкш види, яю заселяють два i бiльше видiв рослин.

За результатами оброблення сумарних показникiв для доалджених мicт домiнантними видами за заселетстю видiв рослин е E. finlandicus, K. Aberrans, мають досить розширений дiапазон показникiв вдаосно! бютотчно! приуроченост (-0,91<Fy<0,43 та -0,93<Fy<0,96), що cвiдчить про !х влаcтивicть заселяти досить велику кiлькicть рослин.

Km4oei слова: xижi клщц Phytoseiidae; Ки!в; Бровари; Васильюв; Умань; Укра!на.

Вступ. Мicто не е единою екосистемою (Klausnyt-tser, 1990). Бюценози мicта, на вiдмiну вщ природных, характеризуються збiдненим видовим складом рослин, непостшшстю ценотичних зв'язк1в, нестабшьшстю кiлькоcтi компонентiв, що !х створюють. Здебшьшого випадк1в урбоценоз мicта загалом е мозакою рiзнома-нiтниx ценозiв (мicькi центри, райони старих забудов, райони новобудов, транспортш та промиcловi зони то-що). Роcлиннicть сучасного мюта складаеться з ввднос-но невелико! частки залишк1в природно! рослинносп (як правило), штучних насаджень у виглад парков, cкверiв та вуличних насаджень, газонiв та присадибних насаджень у приватному cекторi там, де вш зберiгcя. Звичайно, видовий склад мюьких насаджень в основному визначае людина. Ступiнь озеленення цих зон зазвичай рiзний. Стутнь забрудненоcтi середовища у рiзниx районах мета теж неоднаковий. Останнш чинник та-кож не може не впливати на видовий склад флори i фа-уни, зокрема рослино!дних та хижих клiщiв. Природно, що фгтокл1щ, як i рослини, здатш витримувати забруд-нення до певного рiвня, пicля перевищення якого нас-тае пригнiчення чиcельноcтi популяцп певного виду на-вiть до повно! елiмiнацil (Akymov, Zhovnerchuk, 2010).

З огляду на це, виникае необхщшсть дослщження рiз-них аспектiв життедiяльностi Phytoseiidae в зелених на-садженнях мiста, насамперед для уточнения процеав формування видового складу цих хижашв пiд впливом урбанiзованого середовища. Це важливо як база для по-дальшого встановлення потенцiалу фггосе!д, як природ-них регуляторiв чисельностi шкодочинних членистоногих на зелених рослинах мюьких насаджень за умови суворих обмежень використання пестицидiв у населе-них пунктах.

Мета досл^ження - встановити видовий склад, бь отопiчну приуроченiсть хижих клiщiв родини Phyto-seiidae зелених насаджень деяких мiст Укра!ни.

Матерiали та методика дослiдження. Дослвдження видового складу клвдв-фггосе!д на рослинах проводили впродовж всього перiоду вегетацп рослин (з друго! половини травня до першо! половини листопада.). Про-би брали у зелених насадженнях в межах мюько! смуги мегаполюу (на прикладi Киева), середнiх (Умань) та малих (Бровари, Васильков) мют люостепово! зони. Зiбра-но 1211 проб, у 25 пробах клiщiв не виявлено, здебшьшого це збори iз трав'яних рослин, на яких загалом спостерйаеться шльшсна та видова зрвдпешсть фггосе-!д. Всього дослiджено 93 види рослин, з них деревно-

1нформащя про автора:

Грабовська Свгтлана Леонiдiвна, канд. бюл. наук, доцент кафедри бюлогп та методики 11 навчання, тел. +38096-839-12-33. Email: [email protected]

Цитування за ДСТУ: Грабовська C. Л. Видова рiзноманiтнiсть хижих клiщiв-фiтосеíд (Parasitiformes, Phytoseiidae) у рослинних

насадженнях. Науковий вкник НЛТУ Укра'ни. 2017. Вип. 27(5). С. 72-76 Citation APA: Grabovska, S. L. (2017). Species diversity of predacious phytoseiidae mites (Parasitiformes, Phytoseiidae) in vegetative plantations. Scientific Bulletin of UNFU, 27(5), 72-76. https://doi.org/10.15421/40270515

чагарникових - 55 видiв (58,9 %) та тряв'янистих рос-лин - 38 видiв (41,1 %). Збiр проб iз трав не завжди можливий через ретельний догляд за територieю (вико-шування трави, особливо в насадженнях вздовж ву-лиць). Загалом опрацьовано 7306 екземплярiв клiщiв-фггосе!д (6044 самок, 1262 самцi).

Збiр клщiв-фrгосе!д проводили за ввдомими методиками (Kolodochka, 1978; Kolodochka, Отеп, 2011) за до-помогою струшування на чорний папiр (трав'янi росли-ни) або методом прямого збирання з листков (частiше з деревно-чагарникових рослин) Для визначення видово! належносп клiщiв виготовляли мiкропрепарати. Таксо-номiчну належнiсть клiщiв визначали за шлькома виз-начниками (Kolodochka, Omeri, 2011; Kolodochka, 2006).

Ступiнь освоення клiщaми певного мюця проживания (виду рослин) ощнювали, використовуючи як орiентир розрахункове значення вщносно! бютошчно! приуроченостi (Pesenko, 1982):

F = ntJN - niNi

n,-,-N - 2n„N, + niNi

iJ Ji J i i

,-1 < F <+1, i, j = 1, n .

де: nij _ шльшсть проб даного виду на одному певному вид1 рослин; щ _ к1льк1сть проб даного виду на ycix видах рослин; Nj _ к1льк1сть уах проб уах вид1в на одному вид1 рослин; N _ загальна шльшсть проб вах вид1в з уах рослин.

Варто вщзначити, що розрахункове значения цього показника справедливе тшьки для локально! колекцп (виб1рки з конкретно! дослщжувано! територп. Вш'емне значення ступеня вшносно! бютошчно! приуроченосп свщчить про те, що цей вид клщ1в певною м1рою уни-кае конкретного виду рослин i понад це, чим бшьша величина розрахункового коефщента.

Результата дослiдження. Загалом, внаслшок прове-дених обстежень рослинних насаджень у чотирьох дос-лщжених м1стах (м1ста Ки!в, Бровари, Васильк1в, Умань) виявлено 20 вид1в клщ1в, що належать до одше! родини Phytoseiidae, 3 тдродин, 7 триб, 10 род1в.

Систематичне положення клщ1в-фггосе!д подано за Л. А. Колодочкою (Kolodochka, 2006).

• Тип членистоног! _ Arthropoda

• Шдгип хелщеров1 _ Chelicerata

■ Клас павукопод1бн1 _ Arachnida

Ряд паразитиформт _ Parasitiformes Родина фпосевди _ Phytoseiidae Шдродина Amblyseiini Muma Триба Amblyseiini Muma

• Рхд Amblyseius Berlese

■ Amblyseius andersoni (Chant, 1957)

■ Amblyseius herbarius (Wainstein, 1960)

■ Amblyseius rademacheri (Dosse, 1958)

• Рхд Neoseiulus Hughes

■ Neoseiulus reductus (Wainstein, 1962)

• Рхд Euseius Wainstein

■ Euseius fnlandicus (Oudemans, 1915)

Триба Kampimodromini Kolodochka

• Рхд Kampimodromus Nesbitt

■ Kampimodromus aberrans (Oudemans, 1930)

Шдродина Phytoseiinae Berlese Триба Phytoseiini Berlese

• Рхд Dubininellus Wainstein

■ Dubininellus ehinus (Wainstein et Arutunjan, 1970)

■ Dubininellus juvenis (Wainstein et Arutunjan, 1970)

Триба Seiulini Wainstein

• Рщ Typhloctonus Muma

■ Шдрщ Typhloctonuss.str.

Typhloctonus aceri (Collyer, 1957)

Typhloctonus tiliarum (Oudemans, 1930) Триба Paraseiulini Wainstein

• Рщ Paraseiulus Muma

■ Paraseiulus incognitus (Wainstein et Arutunjan, 1967)

■ Paraseiulus soleiger (Ribaga, 1902)

Триба Anthoseiini Kolodochka

• Рщ Amblydromella Muma

■ Шдрщ Amblydromella s.str.

■ Група fleschneri

Amblydromella (s.str.) caudiglans (Schuster, 1959)

■ Група rhenana

Amblydromella (s.str.)pirianykae (Wainstein, 1972)

Amblydromella (s.str.) rhenana (Oudemans, 1905)

■ Шдрщ Aphanoseius Wainstein

Amblydromella (Aphanoseia) clavata (Wainstein, 1972)

Amblydromella (Aphanoseia) verrucosa (Wainstein, 1972) Триба Typhlodromini Karg

• Рщ Typhlodromus Scheuten

■ Typhlodromus cotoneastri (Wainstein, 1961)

■ Typhlodromus laurae (Arutunjan, 1974)

• Рщ Galendromus Muma

■ Galendromus longipilus (Nesbitt, 1951)

Для клщ1в родини Phytoseiidae вщома бютотчна приурочешсть до певно! групи рослин. Ця приуроче-шсть може проявлятись на р1зних р1виях - до морфоло-пчного типу рослин (деревно-чагарников^ трав'яш), до певного роду або навиъ до виду рослин.

Поширення кл1щ1в-ф1тосе!д розглянуто нами окремо для дерево-чагарникових та трав'яних рослин.

На деревно-чагарникових породах рослин виявлено 16 вид1в клщ1в-фггосе!д: A. andersoni, N. reductus, E. finlandicus, K. aberrans, D. echinus, D. Juvenis T. cotoneastri, T. laurae, T. aceri, T. tiliarum, P. incognitus, P. soleiger, Am. caudiglans, Am. rhenana, Am. clavata, G. longipilus, з них два види, T. cotoneastri i T. laurae, було знайдено на хвойних породах.

На травах загалом виявлено 11 видiв цих хижашв: A. andersoni, A. rademacheri, N. reductus, N. herbarius, E. finlandicus, K. aberrans, D. Juvenis, T. aceri, T. tiliarum, Am. pirianykae, Am. verrucosa.

Спшьними для обох груп видами е: A. andersoni, N. reductus, E. finlandicus, K. aberrans, D. Juvenis, T. aceri, T. tiliarum.

Види: A. rademacheri, N. herbarius, Am. pirianykae, Am. verrucosa поширеш тшьки на травах. Три перших вiдомi як гербабюнти, що зазвичай приурочеш до трав. Останнш вид Am. verrucosa, навпаки, добре вщомий схильшстю до мешкання на рослинах деревно-чагарни-кового типу. Тому виявлення його в рамках дослщжено-го матерiалу на травах варто вщнести до випадково! зна-хвдки (знайдено на синяку звичайному Echium vulgare).

Два види клiщiв, як зазвичай, як ведомо (Kolodochka, Grabovska, 2014; Grabovska, Kolodochka, 2014), надають перевагу трав'яним рослинам, зiбрано на деревах. Це N. reductus на дубi звичайному та Am. rhenana на грабь Так1 знахдки е випадковими, осшльки це мож-ливо пояснити пошуком кормово! бази внаслiдок здiйснения агротехшчних заходiв iз впорядкування територп зi застосуванням викошування або прибирання трав'яних рослин бiля дерев, що ростуть вздовж вулицъ

або у парках. Водночас, чотири види Ki^iB, яким влас-тиво мешкати на деревах i кущах A. andersoni, E. finlan-dicus, K. аЪerrans та T. aceri, знайдено на травах також випадково. Про це свiдчать негативн показники ix ш-дексiв бютотчно' приуроченостi до трав'яних рослин. До того ж добре вшомо за попереднiми публшащями, що в умовах помiрноi ктматично' природно' зони, в межах яко' проведено цi дослiдження, вони надають перевагу деревно-чагарниковим породам рослин.

На до^дженш теригорп тд час визначення iндексу бютотчно' приуроченостi виявлено стенойкнi види, що проявили тюну приуроченiсть до конкретного виду рос-лини (Fj=1,00), та еврiойкнi види, як заселяють два i бшьше видiв рослин.

До першо' групп ввдносять Am. caudiglans, зiбраний з облiппxи (Бровари), Am. rhenana, знайдений на грабi (Васильков) та вид Am. verrucosa, якого випадково виявлено на синяку звичайному (Кшв).

Iншi 17 впдiв можна вiднести до еврiойкниx. Серед них е група "з позитивною тенденцieю до заселення рослин", в яких шдекс бютотчно' приуроченостi ле-жить в межах 0 < Fj < 1. Це A. herbarius (0,94-0,98), A. rademacheri (0,76-0,99), N. reductus (0,75-0,97), D. ju-venis (0,99), T. cotoneastri (0,93-0,99), T. laurae (0,960,99), Am. pirianykae (0,70-0,99), Am. clavata (0,99), G. longipilus (0,81-0,97). Решта вищв, а саме - A. andersoni (-0,64-0,98), E. fmlandicus (-0,92-0,43), K. aberrans (0,93-0,96), D. echinus (-0,67-0,91), T. aceri (-0,85-0,88), T. tiliarum (-0,78-0,94), P. incognitus (-0,25-0,95), P. soleiger (-0,25-0,89), мають розширений дiапазон показ-ника вiдносноi бютотчно' приуроченост (-0,25< Fj < 0,98), що вказуе на 'х можливiсть поселятись на бшьш широкому перелiку видiв рослин i свiдчить про 'х бшьш широку екологiчну валентнiсть.

Варто зазначити, що xижi клщьфггосе'ди видiв Am. caudiglans, Am. rhenana та Am. verrucosa виглядають стенойкними тiлькп на матерiалi проведених досль джень, оскiльки вiдомо, що зазвичай вони еврiойкнi (Kolodochka, 2006).

За результатами оброблення сумарних показнишв для дослiджениx мiст домiнантними видами за заселе-шстю в ид ¡в рослин е Е. finlcmdicus, К. aberrcms. Перелш

порвд, що заселяються видом Е. Ап1ап^сш, досить по-казовий. Це породи, частина яких становить "ядро" де-ревно-чагарникових порiд у мюьких рослинних асощ-ацiй: липи, каштан, клени, горiх, дуб, в'яз, горобина, глвд, шипшина, серед яких трапляються плодовi породи як залишки колишнiх садiв: абрикос, айва, алича, вишня, слива, яблуня (рис. 1).

Клiщi виду К. аЬеггат надають перевагу до заселення плодовим породам, список яких дещо вiдрiзняeться вiд попереднього як шльшсно, так i яшсно: липа, клен, каштан, яблуня, абрикос, верба козяча, вишня, шовко-виця, в'яз (рис. 2).

Обидва види, Е. Ап1а^1сш та К. аЬеггат, мають досить розширений дiапазон показнишв ввдносно! бюто-тчно! приуроченостi (-0,91<^<0,43 та -0,93^у<0,96), що свiдчить про 1х властивiсть заселяти досить велику шльшсть рослин.

Домiнування Е. АпЫпЛгсш можливо пояснити, по-перше, його ширшою евритопнiстю, яка в умовах зни-ження конкурентоспроможностi iнших видiв дае змогу йому освоювати простiр, який при цьому звiльняеться, що ввддзеркалюеться у максимально доступному для заселення перелшу рослин. По-друге, якщо взяти до уваги, що 1жею для цього виду хижашв е всюдисущi на рослинах мiкроскопiчнi клiщi-ерiофiiди, полегшуеться пояснения широти його евритопностi. Iмовiрно, що пев-ну роль у зростанш частки цього виду в мюьких рослинних насадженнях в напрямку околицi-центр мае гра-ти також дещо тдвищена, порiвняно з iншими видами фiтосеiд, толерантнiсть цього виду до впливу негатив-них чиннишв.

Поеднуючи результати власних дослшжень з результатами аналiзу лггературних джерел (Kolodochka, 1978; Kolodochka, Отеп, 2011; Kolodochka, Grabovska, 2014; Grabovska, Kolodochka, 2014) можна окреслити основну передумову успiшного збереження усталеностi населен-ня мiських рослинних асоцiацiй. Йдеться про достатньо широкий дiапазон еколопчно].' пластичностi видiв кль щiв, з яких сформован сучаснi видовi комплекси фгго-сеiд, яш, водночас, мають достатнш дiапазон пластич-ностi для довготермшового iснування в нестабiльних умовах локальних рослинних насадженнях \пст.

Рис. 1. Индекс бютошч^ приуроченост Е. АЫапёкт на деревно-чагарникових породах: 1) абрикос звичайний; 2) айва довгаста; 3) алича розчетрена; 4) бузина чорна; 5) в'яз буколистий; 6) виноград; 7) вишня звичайна; 8) вишня повстяна; 9) гшд криваво-чер-воний; 10) гор1х грецький; 11) гор1х чорний; 12) горобина звичайна; 13) граб звичайний; 14) груша; 15) дуб болотний; 16) дуб звичайний; 17) жасмш; 18) калина звичайна; 19) катальпа; 20) каштан юнський; 21) клен польовий; 22) клен гостролистий; 23) клен та-тарський; 24) клен цукровий; 25) клен ясенелистий; 26) липа пухнаста; 27) липа серцелиста; 28) липа ср1бляста; 29) лщина звичайна; 30) слива садова; 31) троянда; 32) туя зах1дна; 33) черешня; 34) шипшина собача; 35) шовковиця чорна; 36) яблуня домашня; 37) яблуня пурпурова; 38) ял1вець козачий

Рис. 2. Индекс бютошчно! приуроченосп К. аЬегтат на деревно-чагарникових породах: 1) айва довгаста; 2) алича розчетрена; 3) верба козяча; 4) в'яз буколисгий; 5) виноград; 6) вишня звичайна; 7) вишня повстяна; 8) горiх грецький; 9) граб звичайний; 10) жасмин; 11) калина звичайна; 12) катальпа; 13) каштан юнський; 14) клен гостролистий; 15) клен цукровий; 16) клен ясенелис-тий; 17) липа пухнаста; 18) липа серцелиста; 19) липа срiбляста; 20) лщина звичайна; 21) ожина звичайна; 22) слива садова; 23) смородина; 24) шипшина собача; 25) шовковиця чорна; 26) яблуня домашня; 27) яблуня пурпурова

Висновки. Внаслiдок проведеного досидження видового складу та деяких екологiчних особливостей хи-жих клщв-фггосе1д у мiських рослинних асощащях деяких MiCT Люостепово! зони Украши (Кшв, Бровари, Васильк1в, Умань) загалом виявлено 20 видiв 10 родiв родини Phytoseiidae.

На деревно-чагарникових породах рослин у досл> джених мiстах виявлено 16 видiв клщв-фггосещ на трав'яних рослинах - 11 видiв.

Домiнантним видом за заселешстю рослин е E. fin-landicus, який трапляеться на всiх типах рослин.

Перелж використаних джерел

Akymov, Yu. A., & Zhovnerchuk, O. V. (2010). Tetranykhoydnye kleshchy - vredytely zelenykh nasazhdenyy mehapolysa [Tet-ranychoid pincers - pests of green megacities], Kyev, 107 p. [in Russian].

Grabovska, S. L., & Kolodochka, L. A. (2014). Species complexes of predatory phytoseiid mites (Parasitiformes, Phytoseiidae) in green urban plantations of Uman (Ukraine). Vestnyk zoolohyy [Vestnik zoology], 48(6), 495-502. Klausnyttser, B. (1990). Ekolohyya horodskoy fauny [Ecology of urban fauna]. Moscow: Myr, 248 p. [in Russian].

Kolodochka, L. A. (1978). Rukovodstvo po opredelenyyu rastenye-obytayushchykh kleshchey-fytoseyyd [Rukovodstvo po opredeleniiu rastenieobitaiushhikh kleshhei-fitoseiid]. Kiev: Naukova dumka, 80 p. [in Russian].

Kolodochka, L. A., & Omeri, I. D. (2011). Khyshnye kleshchi se-mejstva Phytoseiidae (Parasitiformes, Mesostigmata) dendrologic-heskikh parkov i botanicheskikh sadov Lesostepi Ukrainy [Predatory mites of the family Phytoseiidae (Parasitiformes, Mesostigmata) of dendrological parks and botanic gardens of the Forest-Steppe of Ukraine]. Kiev, 192 p. [in Russian].

Kolodochka, L. O. (2006). Kleshchy - fytoseydy Palearktyky (Parasitiformes, Phytoseiidae) (faunystyka, systematyka, ekolohyya, jevol-yutsyya) [Phytoseiid mites of Palearctic (Parasitiformes, Phyto-seiidae) (faunistics, taxonomy, ecology, evolution)]. Vestnik zoology, 21, 125-130. [in Russian].

Kolodochka, L. O., & Grabovska, S. L. (2014). Vydovyy sklad i osoblyvosti poshyrennya khyzhykh klishchiv - fitoseyid (Parasiti-formes, Phytoseiidae) na roslynakh parkiv m. Kyyeva. Ukrayinskyy entomolohichnyy zhurnal, 1(8), 22-30. [in Ukrainian].

Pesenko, Yu. A. (1982). Pryntsypy y metody kolychestvennoho analyza v faunystycheskykh yssledovanyyakh [Principles and methods of quantitative analysis in faunistic studies]. Moscow: Nauka, 287 p. [in Russian].

С. Л. Грабовская

Уманский государственный педагогический университет им. Павла Тычины, г. Умань, Украина

ВИДОВОЕ РАЗНООБРАЗИЕ ХИЩНЫХ КЛЕЩЕЙ-ФИТОСЕИД (PARASITIFORMES, PHYTOSEIIDAE) В РАСТИТЕЛЬНЫХ НАСАЖДЕНИЯХ

Исследован видовой состав хищных клещей фитосеид в пределах городской полосы мегаполиса (на примере Киева), средних (Умань) и малых (Бровары, Васильков) городов лесостепной зоны. Собрано 1211 проб, в 25 пробах клещи отсутствовали. В общем обработано 7306 экземпляров клещей фитосеид (6044 самок, 1262 самца). Выявлено 20 видов клещей, принадлежащих к одной семье Phytoseiidae, 3 подсемейств, 7 триб, 10 родов. Распространение клещей фитосеид рассмотрены отдельно для древесно-кустарниковых и травянистых растений. На древесно-кустарниковых породах растений в исследованных городах обнаружено 16 видов клещей-фитосеид (A. andersoni, N. reductus, E. finlandicus, K. аЬеггат, D. еектш, D. juvenis T. rntoneastri, T. laurae, T. aceri, T. tiliarum, P. incognitus, P. soleiger, Am. caudiglans, Am. rhenana, Am. clavata, G. Longipilus), на травянистых растениях - 11 видов (A. andersoni, A. rademacheri, N. reductus, N. herbarius, E. finlandicus, K. аberrans, D. juvenis, T. aceri, T. tiliarum, Am. pirianykae, Am. verrucosa). Общими для обеих групп видами являются: A. andersoni, N. reductus, E. finlandicus, K. аberrans, D. juvenis, T. aceri, T. tiliarum. Определена относительная приуроченность к видам растений. Виды: A. rademacheri, N. herbarius, Am. pirianykae, Am. verrucosa распространены только на травах. Три первых известны как гербабионты, что обычно приурочены к травам. При расчете индекса биотопической приуроченности обнаружены стенойкные виды, которые проявили тесную приуроченность к конкретному виду растения (Fj = 1,00), и эв-риойкные виды, которые заселяют два и более видов растений. По результатам обработки суммарных показателей для исследованных городов доминантными видами по заселенности видов растений являются E. finlandicus, K. Aberrans, имеют достаточно расширенный диапазон показателей относительной биотопической приуроченности (-0,91 <Fij- <0,43 и -0,93 <Fij-< 0,96), что указывает на их свойство заселять достаточно большое количество растений.

Ключевые слова: хищные клещи; Phytoseiidae; Киев; Бровары; Васильков; Умань; Украина.

S. L. Grabovska

Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman, Ukraine

SPECIES DIVERSITY OF PREDACIOUS PHYTOSEIIDAE MITES (PARASITIFORMES, PHYTOSEIIDAE) IN VEGETATIVE PLANTATIONS

Species composition of predacious phytoseiidae mites in the boundaries of a city belt of the megapolis (by example of Kyiv city), middle-size cities (Uman city) and small towns (Brovary, Vasylkiv) of the Forest-Steppe area were studied. 1211 samples were collected, there were no mites in 25 samples. In total, 7306 pieces of phytoseiidae mites were processed (6044 females, 1262 males). 20 species of mites which belong to the same family Phytoseiidae, 3 subfamilies, 7 tribes, 10 genera were revealed. Spreading of phytoseiidae mites was studied separately for tree-and-shrub and herbaceous plants. 16 species of phytoseiidae (A. andersoni, N. re-ductus, E. finlandicus, K. aberrans, D. echinus, D. juvenis T. cotoneastri, T. laurae, T. aceri, T. tiliarum, P. incognitus, P. soleiger, Am. caudiglans, Am. rhenana, Am. clavata, G. Longipilus) mites were found on tree-and-shrub species of plants and 11 species (A. andersoni, A. rademacheri, N. reductus, N. herbarius, E. finlandicus, K. aberrans, D. juvenis, T. aceri, T. tiliarum, Am. pirianykae, Am. Verrucosa) were found on herbaceous plants in studied cities. Such species as A. andersoni, N. reductus, E. finlandicus, K. aberrans, D. juvenis, T. aceri, T. tiliarum were common for both groups. Relative spreading to plant species was determined. Species as A. rademacheri, N. herbarius, Am. pirianykae, Am. verrucosa were spread on herbs only. The first three species were known as herbabionts which were usually spread on herbs. Stenoecic species which showed close spread on a particular plant species (Fj = 1.00) and euryoecic species which occupied two or more plant species were detected while calculating the index of biotopic spread. E. finlandicus, K. Aberrans were found to be dominant species by occupancy of plant species according to the results of total indices processing for the cities under research. They had a rather extended range of indices of relative biotope spread (0.91<Fj<0.43 and -0.93<Fj<0,96) that indicated their property to occupy a sufficiently large number of plants.

Keywords: predacious mites; Phytoseiidae; Kyiv; Brovary; Vasylkiv; Uman; Ukraine.