CC BY
14
Ukrainian Journal of Ecology
UkrainianJournal of Ecology, 2017, 7(2), 216-222, doi: 10.15421/2017_39
ORIGINAL ARTICLE UDC595.422
Mites of Phytoseiidae (Acari, Parasitiformes) in urban vegetative
plantations
Hrabovska S.L., Mykolaiko I.I.
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University E-mail.qrabovskaya-s@mail.ru Submitted: 02.05.2017. Accepted: 15.06.2017
20 mite species of 10 genera of Phytoseiidae were found on the plants in urban environment, namely Amblyseius andersoni Chant, 1957; Amblyseius rademacheri Dosse, 1958; Neosiulus herbarius Wainstein, 1960; Neoseiulus reductus Wainstein, 1962; Euseius finlandicus, Oudemans, 1915; Kampimodromys aberrans Ouderman, 1930; Dubininellus echinus Wainstein et Arutunjan, 1970; Dubininellus juvenisWainstein et Arutunjan, 1970; Typhlodromus cotoneastriWainstein, 1961; Typhlodromus laurae Arutunjan, 1974; Typhloctonus aceri Collyer, 1957; Typhloctonus tiliarum Oudemans, 1930; Paraseiulus incognitus Wainstein et Arutunjan, 1967; Paraseiulus soleiger Ribaga, 1902; Amblydromella (s.str.) caudiglans Scheuten,1959; Amblydromella (s.str.) pirianykae Wainstein, 1972; Amblydromella (s.str.) rhenana Oudemans, 1905; Amblydromella clavata Wainstein, 1972; Amblydromella (Aphanoseius) verrucosa Wainstein, 1972; Galendromus longipilus Nesbitt, 1951. The peculiarities of their distribution in plant associations of Kyiv city, Uman city, Vasylkiv town, and Brovary town (Ukraine) were determined together with some spatial characteristics (population, area, urbanization degree, etc.). Common and rare species (that occurred only in one area of study) were ascertained; their biotopic relation with host plant species was estimated. Species composition of mites on the grass and tree-and-shrub plants in all the territories of associations was researched separately. Comparative characteristic of species composition of phytoseiidae mites on the plants that grew along the city streets and green plantations of the parks was made. We discovered definite patterns in mites distribution. Dominant species, subdominant, subdominant of first order, and minor members of species communities were revealed while analyzing the structure of predacious phytoseiidae mites. E finlandicus species is dominant in all research territory: Kyiv (Di=51,63%), Uman (Di=60,32%), Vasylkiv (Di=15,65%), Brovary (Di=33,90%). K. aberrans (Di=15,52%) and finlandicus were the dominants in Vasylkiv town. K aberrans (Di=2,35%) and T aceri (Di=1,30%) were the subdominants in phytoseiidae mite communities. We also registered some predacious phytoseiidae mites - A. caudiglans and A. rhenana species which had the features of stenoecic species, while they considered to be the euryoecic species. Among euryoecic species there was a group of species with positive biotopic affinity to all the studied plants - A. rademacheri, N. reductus, N. herbarius, D. juvenis, T. cotoneastri, T. laura, A. pirianykae, A. clavata, G. longipilus, and species that had negative indexes to some plant species - A. andersoni, E. finlandicus, K. aberrans, D. echinus, T. aceri, T. tiliarum, P. incognitus, P. soleiger.
Key words: fitoseyidmites, Phytoseiidae, Kyiv city, Uman city, Vasylkiv town, Brovary town, Ukraine.
Клщ родини Phytoseiidae (Acari, Parasitiformes) в урбаызованих рослинних насадженнях
С.Л. Грабовська, 1.1. Миколайко
Уманськийдержавний педагогiчнийун '/верситет iMehti Павла Тичини E-mail.qrabovskava-s@mail.ru
В результат дослщження видового складу Phytoseiidae на рослинах урбанмзованого середовища, виявлено 20 в/qiB 10 родiв клiщiв цгёТ родини: Amblyseius andersoni Chant, 1957; Amblyseius rademacheri Dosse, 1958; Neosiulus herbarius Wainstein, 1960; Neoseiulus reductus Wainstein, 1962; Euseius finlandicus, Oudemans, 1915; Kampimodromys aberrans Ouderman, 1930; Dubininellus echinus Wainstein et Arutunjan, 1970; Dubininellus juvenisWainstein et Arutunjan, 1970; Typhlodromus cotoneastri Wainstein, 1961; Typhlodromus laurae Arutunjan, 1974; Typhloctonus aceri Collyer, 1957;
Typhloctonus tiliarumOudemans, 1930; ParaseiulusincognitusWainstein et Arutunjan, 1967; ParaseiulussoleigerRibaga, 1902; Amblydromella (s.str.) caudiglans Scheuten,1959; Amblydromella (s.str.) pirianykae Wainstein, 1972; Amblydromella (s.str.) rhenana Oudemans, 1905; Amblydromella clavata Wainstein, 1972; Amblydromella (Aphanoseius) verrucosa Wainstein, 1972; Galendromus longipilus Nesbitt, 1951. З'ясовано особливостг Ух поширення в рослинних асоцгацгях м. Киева, м. Уманг, м. Василькова, м. Бровари (УкраУна), що вiдрiзняються мiж собою за рiзними характеристиками (населенням, площею, ступенем урбангзацгУ та гн.). Встановлено сптьнг види i види як зустргчаються лише на однгй територгУ дослiдження, обчислено Ух бготопгчну приуроченгсть до даного виду рослин. Окремо дослгджено видовий склад клгщгв на травах i на дерево-чагарникових породах на всгх територгях зборгв. Зроблено поргвняльну характеристику видового складу клгщгв-фгтосеУд на рослинах, якг ростуть уздовж вулиць мгста та зелених насаджень паркгв. Встановлено що розподгл клгщгв е неоднаковий. Аналгзуючи структуру видових комплексгв хижих клгщгв-фгтосеУд виявлено домгнантнг види, субдомгнантнг, субдомгнанти першого порядку та другоряднг члени видових комплексгв. Вид E. finlandicuse домгнантним на всгх територгях дослгдження: КиУв (Di=51,63%), Умань (Di=60,32%), Василькгв (Di=15,65%), Бровари (Di=33,90%). Статус домгнантного виду роздглив з E finlandicus у Васильковг г вид K. aberrans (Di=15,52%). Статус видгв-субдомгнантгв комплексгв клгщгв-фгтосеУд на дослгджуваних територгях мають K. aberrans(Di=2,35%) г T aceri(Di=1,30%). Встановлено деякг екологгчнг характеристики виявлених видгв хижих клгщгв. Окремо дослгджено еколого-фаунгстичнг характеристики. Виявлено також хижг клгщг-фгтосеУди видгв A. caudiglans та A. rhenana, якг на матергалг проведених дослгджень виглядають стенойкними видами, хоча вгдомо, що зазвичай вони евргойкнг. Серед евргойкних фгтосеУд е група видгв з позитивною бготопгчною приуроченгстю до всгх дослгджених рослин — A. rademacheri, N. reductus, N. herbarius, D. juvenis, T. ootoneastri, T. laura, A. pirianykae, A. clavata, G. longipilus,та види, якг мають негативнг показники до деяких видгв рослин — A. andersoni, E. finlandicus, K. aberrans, D. echinus, T. aceri, T. tiliarum, P. incognitus, P. soleiger. Ключов1 слова: хижг клгщг, Phytoseiidae, КиУв, Умань, Василькгв, Бровари, УкраУна.
Вступ
Ф^осеУды клiщi (Parasitiformes, Phytoseiidae) - одна з груп втьноживучих безхребетних тварин, як е природними регуляторами чисельностi дрiбних рослиноУдних членистоногих (Kolodochka, Отегу, 2011) та агентами бюлопчного захисту рослин в штучних агроценозах (Akymov, Kolodochka, 1991). На сьогодышый день, коли еколопчне питання ставиться досить гостро, дослщження цих клiщiв е досить актуальним, а саме, застосування кл^в-фтосеУд в урбаызованих мiських рослинних насадженнях (Ко1ос1осЬ|ка, УаБНуеуа, 1996; Kolodochka, БатоНоуа, 2007; Ко1ос1осЬ|ка, СгаЬоУБка, 2012).
Знання особливостей мiських асоцiацiй е необхiдним для прогнозування стану популяцм клiщiв i зелених насаджень мiста, а також повинн використовуватися для пiдтримання Ух на задовтьному рiвнi. Виявлення домЫанлв конкретних територiй рацiоналiзуе використання саме цих видiв для захисту рослин. 1нформа^я, отримана на окремiй дтянц е унiверсальною, тому и можна застосовувати для Ыших схожих ценозiв.
У данiй роботi висвiтлено результати дослщження видового вкладу i деяких еколопчно-фаунктичних показникiв хижих клiщiв-фiтосеУд у рослинних насадженнях деяких мкт, що в^зняються мiж собою за рiзними характеристиками (населенням, площею, ступенем урбаызаци та iн.) - КиУв, Бровари, Васильев (КиУвська область) та Умань (Черкаська область).
Матер1ал ! методи
Збiр еколого-фаунiстичного матерiалу фiтосеУдних кл^в на рослинах мiських насаджень, проводився протягом травня-листопада 2011 -2013 рр. В результат зiбрано 1211 проб, в 25 пробах клщ були вщсуты, в бiльшiй кiлькостi це збори з трав'янистих рослин, на яких, загалом, спостер^аеться кшьюсна та видова збщненкть Phytoseiidae. Всього було дослужено 94 види деревно-чагарникових (58,9%) та тряв'янистих рослин (41,1 %) (DoЬrochayeva, 1987; БоЬко, 2009). Збiр проб з трав не завжди був можливим через ретельний догляд за територiею (особливо в насадженнях вздовж вулиць). Опрацьовано 7306 екземплярiв кл^в-фтосеУд (6044 самок, 1262 сам^в).
Збiр клiщiв-фiтосеУд проводили за вщомими методиками (Kuznetsov, Ре^о^ 1984; Kolodochka, Отегу, 2011) у межах мкькоУ смуги у посадках вздовж основних та другорядних автомапстралей мкт, бiля житлових i промислових будiвель, в мiських парках i скверах. Клiщiв збирали стандартними методами струшування на чорний папiр або прямого збору з листав пщ бЫокулярним мiкроскопом МБС-9 у лабораторп з подальшим Ух переносом препарувальною голкою у 70%-ний спирт для фксаци. Для визначення видовоУ належностi клiщiв виготовляли мiкропрепарати за допомогою монтування на предметному скельц фiксованого або живого матерiалу у рщиы Хоера (Cielecka et а1., 2009).
Результати досл1дження
Загалом в результат обстежень рослинних насаджень у перелiчених мiстах виявлено 20 видiв 10 родiв клiщiв родини Phytoseiidae:
Amblyseius andersoni Chant, 1957 знайдено на бузин чорнм (Sambucus nigra), глодi криваво-червоному (Crataegus sanguine) rapid грецькому (Juglansregia,), rpa6i звичайному (Carpinus betulus), дурман звичайному (Datura stramonium), каштан кiнському (Aeculus hippocastanum), клен ясенелистому (Acer negundo), конюшинi лучнм (Trifolium pretense) малинi (Rubus idaeus), сливi садовiй (Prunus domestica), смородин (Ribes sp.), тополi бiлiй (Populus alba), фiалцi запашнiй( Viola odorata), цикор^ дикому (Cichorum intybus), шипшин собачiй (Rosa canina), шовковицi чорнм (Morus nigra), ялiвцi козачому (Juniperus sabina), яблун (Malus domestica).
Amblyseius rademacheri Dosse, 1958 заселяе волошки (Centaurea sp.), калачики нeпомiтнi (Malva neglecta), кропиву дводомну (Urtica dioica), кульбабу лкарську (Taraxacum officinale), ожину звичайну (Rubus caesius), пирм повзучий (Elitrigia repens), чистець лковий (Stachys sylvatica).
Neosiulus herbarius Wainstein, 1960 мешкае на кpопивi дводомнiй, подорожнику ланцетовидному (Plantago lanceolata), щавeлi юнському(Rumexconfertus), полинi (Armisiapontica).
Neoseiulus reductus Wainstein, 1962 виявлено на дубi звичайному (Qvercus robur), королиц звичайнiй (Jeucanthemum vulgare), кpопивi дводомнм, лопусi справжньому (Arcticum lappa), щавeлi кiнському.
Euseius finlandicus, Oudemans, 1915 зiбpано на абpикосi звичайному (Armeniaca vulgaris), айвi довгастiй (Cydonia oblonga), аличi (Prunus divaricata) бузинi чорнм (Sambucus nigra), в'язi буколистому (Ulmus carpinifolia), виногpадi (Vitis sp.), вишн звичайнiй (Cerasus vulgaris), волошках (Centaurea sp), граб^ гикавцi сивiй (Berteroa incan), прчаку почечуйному (Poligonum persicaria), грушМ (Pyrus communis), глодi криваво-червоному (Crataegus sanguine), гоpiсi грецькому (Juglans regia), гоpiсi чорному, гоpобинi звичайнм (Sorbus aucuparia), дepeвiю щeтинистому(Ach/lla setacea), дрюптериа чоловiчому( Dryopteris filix-mas), дубi болотному (Qvercus palustris), дубi звичайному, ехмаце''' пуpпуpовiй (Echinacea purpurea), жасмин (Jasminus sp.), каштанi кiнському (Aeculus hippocastanum), калин звичайнiй (Viburnum opulus), катальт (Catalpa sp.), клeнi гостролистому (A. platanoides), клeнi польовому, клен татарському (Acer tataricus), клeнi цукристому (A. saccharinum), клeнi ясенелистому (Acernegundo), шмапа (Clematissp.,) конюшинi лучнiй (Trifolium pretense), королиц звичайнiй (Jeucanthemum vulgare), кpопивi жалкм, кpопивi дводомнiй, кульбабi лiкаpськiй (Taraxacum officinale), лит сpiблястiй (Tilia argentea), лит серцелистм (Tilia cordata), лит дpiбнолистковiй, лiщинi звичайнiй (Corylus avellana), лободi бiлiй (Chenopodium album), лопус справжньому, мальвi кучepявiй (Malva crispa), медунц вузьколистiй, (Pulmonaria angustifoiia), мильнянц лiкаpськiй (Saponaria officinalis), мишию сизому (Setaria glauca), моpквi дикм (Daucus carata), облiписi кpушиновиднiй (Hippophae rhmnoides), пасльон чорному (Solanum nigrum), пижмi звичайному (Tanacetum vulgare), подорожнику великому, полину понтмському, синяку звичайному, сливi садовiй, соняшнику бульбастому, троянд^ ту'Г захiднiй (Thuja occidentalis), хмeлi звичайному (Humuluslupulus), цикоpiю дикому, чepeдi пониклiй (Bidens cernua), черешн, чистотiлi звичайному, шипшинi, шовковицi (Morus sp.), щавeлi кiнському, щиpицi звичайнм, яблунi (Malus domestica), яблунi япднм, ялiвцi козачому, ясeнi американському. Kampimodromys aberrans Ouderman, 1930 поселяеться на айвi довгастм, аличi, в'язi буколистому, вepбi козячiй, виногpадi, вишнi звичайнм, вишн повстистiй (Cerasus tomentosa), rapid грецькому, гpабi звичайному (Carpinusbetulus), жасмин, калинi звичайнiй, катальпi, каштан кiнському, клeнi американському, клeнi гостролистому, клен цукристому, клeнi ясенелистому , кpопивi дводомнiй, кульбабi лiкаpськiй, лит дpiбнолистiй, липi сepцeлистiй, липi сpiблястiй, лiщинi звичайнiй, ожинi, синяку звичайному, слив^ смоpодинi, соняшнику бульбастому, чистец лiсовому, шипшинi, шовковицi, яблунi садовм, яблунi ягiднiй .
Dubininellus echinus Wainstein et Arutunjan, 1970 знайдено на алич^ виногpадi, гоpобинi звичайнм, клен ясенелистому, липi сepцeлистiй , сливi садовiй, яблунi садовiй.
Dubininellus juvenisWainstein et Arutunjan, 1970 виявлено на ожин звичайнм, чистец лковому.
Typhlodromus cotoneastriWainstein, 1961 мешкае на дубi болотному, самшитi вiчнозeлeному (Buxussempervirens), соснi
звичайнiй (Pinus sylvestris), ту' захщнм, ялинi колючiй (Picea pungens Engelm), ялiвцi козачому.
Typhlodromus laurae Arutunjan, 1974 знайдено на ту' захщнм, ялин колючiй, ялин евpопeйськiй.
Typhloctonus aceri Collyer, 1957 зiбpано на в'язi гладенькому, виноград^ вишнi звичайнiй, гоpiсi грецькому, гpабi
звичайному, дубi болотному, дуpманi звичайному, катальт, калинi, каштанi, клeнi цукристом, клен ясенелистому, клeнi
гостролистому, шмала, кpопивi двудомнiй, липi сpiблястiй, лит серцелистм, лщин звичaйнiй, сливi, черешн, яблунi ,
ясeнi американському.
Typhloctonus tiliarum Oudemans, 1930 вщдае перевагу таким видам рослин як абрикос, вишня, в'яз, граб, rapix грецький, жасмин, калина, кампсис повзучий, каштан юнський, клен гостролистий, клен цукристий, клен ясенелистий, шмалс, липа сpiблястa, липа серцелиста, липа дpiбнолистa, лщина звичайна, лопух, облмиха крушино видна, слива садова, тополя чорна, шипшина, шовковиця, яблуня, ясень.
Paraseiulus incognitus Wainstein et Arutunjan, 1967 поселяеться на абрикоа, aйвi довгастм, виноград^ вишн, глодi криваво-червоному, гоpiсi грецькому, клен гостролистому, клeнi ясенелистому, кpопивi дводомнiй, липi сpiблястiй, липа серцелистм, слив^ шипшинi собaчiй, шовковицi, ялин евpопeйськiй.
Paraseiulus soleiger Ribaga, 1902 дослужено на гоpобинi, клeнi гостролистому, клен ясенелистому, липi сpiблястiй, лит серцелистм, лщин звичaйнiй, шовковицi, ясен.
Amblydromella(s.str.) caudiglans Scheuten,1959 знайдено на облмиа кpушиновиднiй.
Amblydromella (s.str.) pirianykaeWainstein, 1972 мешкае на лопуа великому, ожин звичaйнiй, пижмi звичайному, полинi, pомaшцi не пахучм, чистецю лiсовому, щaвeлi кiнському. Amblydromella (s.str.) rhenana Oudemans, 1905 виявлено на грабк
Amblydromella clavata Wainstein, 1972 заселяе стрею Вангутта (Spiraeax vanhoutti), шипшину собачу. Amblydromella (Aphanoseius) verrucosa Wainstein, 1972 знайдено на синяку звичайному.
Galendromus longipilus Nesbitt, 1951 зiбpaно на лит сpiблястiй та лит серцелистм (табл. 1)._
Таблиця 1. Видовий склад кл^в-фггосеУд мкьких рослинних насаджень
Вид клща Ки'|'в Бровари Васильев Умань
Amblyseius andersoni + + + +
Amblyseius rademacheri + + + +
Neoseiulus herbarius - + - +
Neoseiulus reductus + - + -
Euseius finlandicus + + + +
Kampimodromus aberrans + + + +
Dubininellus echinus + - - +
Dubininellusjuvenis + - - -
Typhlodromus cotoneastri + + + -
Typhlodromus laurae + + + +
Typhloctonus aceri + + + +
Typhloctonus tiliarum + + + +
Paraseiulus incognitus + + - +
Paraseiulus soleiger + + - +
Amblydromella (s.str.) caudiglans - + - -
Amblydromella (s.str.) pirianykae + + - -
Amblydromella (s.str.) rhenana - - + -
Amblydromella clavata - + - -
Amblydromella (Aphanoseius) verrucosa - - - -
Galendromus longipilus + - - +
(+) та (-) означае наявнкть/вщсутнкть виду
Сптьними видами для дослiджуваних територiй е ciM видiв: A. andersoni, A. rademacheri, E. finlandicus, K. aberrans, T. laurae, T. aceri, T. tiliarum.
У дослщженм виборц рщ Amblydromella представлений найбтьшою кiлькiстю видiв - п'ятьма. З роду Galendromus знайдено один вид G. longipilus, який е рщюсним для дослщжувано'|' територп. Кожен з iнших родiв представлений двома видами.
За кiлькiстю клщв дослiджений видовий комплекс можна роздтити на чотири групи: массовi види - E finlandicus, K. aberrans, част - T. aceri, T. tiliarum, звичайн - A. andersoni, A. rademacheri, D. echinus, T. laurae, P. incognitus, A. pirianykae, рщюа-М - N. reductus, D. juvenis, T. cotoneastri, P. soleiger, A. caudiglans, A. rhenana, A. clavata, A. verrucosa, G. longipilus. Вид E finlandicus (рис. 1) домЫуе за кшьюстю заселених ним видiв рослин, абсолютною юльюстю особин у пробах, та за Ыдексом трапляння у видових комплексах клiщiв-фiтосеíд рослинних асо^ацм м. Киева, м. Бровари, м. Василькова, м. Уман як разом узятих, так i окремо по мктах (Табл. 2).
Таким чином, ц дан засвщчують невисокий рiвень вибагливосп цього виду клща до виду рослин при и заселены, а також про його високу толерантнкть до впливу негативних факторiв в урбаызованому навколишньому середовищк
/\
* оГ г
плян
tu о. 1- <j
V Ч X
и Вид
Ч_J
Рис 1. Трапляння клЩiв-фiтосеíд у рослинних асо^а^ях мiст. 1 - A. andersoni, 2 - A. rademacheri, 3 - N. herbarius, 4 - N. reductus, 5 - E. finlandicus, 6 - K. aberrans, 7 - D. echinus, 8 - D. juvenis, 9 - T. cotoneastri, 10 - T. laurae, 11 - T. aceri, 12 - T. tiliarum, 13 - P. incognitus, 14 - P. soleiger, 15 - A. caudiglans, 16 - A. pirianykae, 17 - A. rhenana, 18 - A. clavata, 19 - A. verrucosa,
20 - G. longipilus
Таблиця 2. Еколого-фаунктична характеристика виду E. finlandicus
Територiя дослщження Кiлькiсть заселених Абсолютна ктьюсть особин 1ндекс трапляння
видiв рослин (шт.,%) у пробах (екз,%) !б, %
КиГв 60 (83,33) 3037 (68,48) 75,42
Бровари 16 (64,00) 161 (55,13) 61,11
Васильев 16 (61,53) 184 (36,07) 43,28
Умань 28 (82,35) 1298 (80,77) 91,00
Разом узятих_75 (79,78)_5043 (69,02)_74,49_
Для бтьш детально! характеристики видових комплекав було розраховано Ыдекс домЫування Палiя-Ковнацкi (табл. 3).
Таблиця 3. Основы еколого-фаунктичы характеристики клiщiв-фiтосеíд рослинних насаджень мкт (сумарна вибiрка)
Вид Юльюсть обстежених Юльюсть Is, % Di, %
клЩа видiв рослин, шт.,% клщв, шт
A. andersoni 18 (19,14) 95 2,53 0,032
A. rademacheri 7 (7,44) 37 0,95 0,004
N. herbarius 4 (4,25) 6 0,42 0,0003
N. reductus 5 (5,31) 8 0,42 0,0004
E. finlandicus 75 (79,78) 5043 74,49 51,417
K. aberrans 33 (35,10) 1041 16,55 2,358
D. echinus 7 (7,44) 76 1,94 0,020
D. juvenis 2 (2,13) 2 0,16 0,00004
T. cotoneastri 5 (5,32) 9 0,41 0,0005
T. laurae 3 (3,19) 64 1,08 0,0094
T. aceri 23 (24,46) 636 15,03 1,308
T. tiliarum 26 (27,65) 207 9,96 0,281
P. incognitus 15 (15,95) 27 1,77 0,006
P. soleiger 8 (8,51) 9 0,67 0,0008
A. caudiglans 1 (1,06) 1 0,08 0,00001
A. pirianykae 7 (7,44) 30 0,92 0,0037
A. rhenana 1 (1,06) 3 0,08 0,00003
A. clavata 2 (2,12) 6 0,17 0,0001
A. verrucosa 1 (1,06) 3 0,08 0,00003
G. longipilus 2 (2,12) 3 0,25 0,0001
Вид E finlandicus е домЫантним на Bcix територiях дослiдження: КиУв (Di=51,63%), Умань (Di=60,32%), Василькiв (Di=15,65%), Бровари (Di=33,90%). Статус домiнантного виду роздтив з E finlandicus у Васильковi i вид K. aberrans (Di=15,52%) (Табл. 4). Статус видiв-субдомiнантiв комплексiв клiщiв-фiтосеíд на дослiджуваних територiях мають K aberrans(Di=2,35%) i T. aceri(Di=1,30%).
T. aceri зайняв мiсце субдомiнантного виду у K/^i та Уманi (Di=1,20% та Di=1,43%), що мешкае переважно на рiзних видах клеИв. Вид K. aberrans е субдомЫантом Kиевi та Броварах (Di=2,99% та 5,30%). I T. tiliarum поадае мiсце субдомiнанта рослинних насадженнях мкта Василькова (Di=1,37%). Субдомiнантами першого порядку е вид T. tiliarum. У бюценозах Киева та Уман також T. tiliarum посiдае мкце субдомiнанта першого порядку (Di=0,29%), та Di=0,25%). Вид D. echinus у Уман (Di=0,29%), A. andersoni - у Васильковi та Броварах (Di=0,48% та Di=0,15% вiдповiдно), T. laurae (Di=0,12%) на рослинах м. Васильев, A. pirianykae(Di=0,19%) - Бровари.
Таблиця 4. Статуси домЫування видiв у комплексах клщв-фтосе|'д
Статус
Домiнант
Субдомiнанти
Субдомiнанти I порядку
Сумарна вибiрка з 4-х мiст
E. finlandicus
K. aberrans T. aceri T. tiliarum
Ки'|'в E. finlandicus
K. aberrans T. aceri T. tiliarum
Мiсто
Бровари Василькiв
E. finlandicus E. finlandicus
K. aberrans K. aberrans T. tiliarum
A. andersoni A. pirianykae
A. andersoni T. laurae
Умань E. finlandicus
T. aceri
T. tiliarum D. echinus
Дослщження поширення клщв-ф^осе|'д були проведем окремо для дерево-чагарникових рослин та трав'янистих. На травах виявлено 4 види: A. rademacheri, N. herbarius, A. pirianykae, A. verrucosa. Три перших види вiдомi як гербабюнти,
що зазвичай приурочен до трав. Четвертий вид, A. verrucosa, навпаки, добре вГдомий належн1стю до видiв, для яких характерно мешкання на рослинах дерево-чагарникового типу. Тому виявлення його в рамках досл1дженого матерiалу на травах сл1д вiднести до випадковоУ знахiдки. На дерево-чагарникових породах рослин виявлено 16 видiв кл1щ1в-фiтосеíд: A. andersoni, N. reductus, E. finlaridicus, K. аberrans, D. cchinus, T. cotoneastri, T. laurae, T. aceri, T. tiliarum, P. incognitus, P. soleiger, A. caudiglans, A. rhenana, A. clavata, G. longipilus. З них два вида, T. cotoneastri i T. laurae було знайдено на хвойних. Два види кл1щ1в, як надають перевагу трав'янистим рослинам, було зiбрано на деревах - N. reductus на дубi звичайному та A. rhenana на граб1. Така знах1дка е випадковою, можливо це пояснюеться пошуком кормовоУ бази внаcлiдок проведення агротехн1чних заходiв по впорядкуванню територГУ i3 викошуванням або прибиранням травянистих рослин бГля дерев, що ростуть вздовж вулиць або в парках.
Три види кл^в, A. andersoni, E. finlandicusта K. аberrans, було знайдено на травах також випадково, про що свГдчать i негативн показники Ух Ыдекав бютоп1чноУ приуроченосп до трав'янистих рослин. До того ж добре в1домо за нашими попереднми публiкацiями, що в умовах пом1рноУ клiматичноí природноУ зони, в межах якоУ проведенi цГ досл1дження, вони надають перевагу дерево-чагарниковим породам рослин. На досл1джуван1й територГУ при розрахуванн Гндекса бютоп1чноУ приуроченостГ було виявлено стенойкн види, що проявили тГсну приуроченГсть до конкретного виду рослини (F=1,00), та еврюйкн види, якГ заселюють два i бГльше видГв рослин.
До першоУ групи вГдносяться A. caudiglans, зГбраний на облГписГ та A. rhenana, знайдений на грабГ. Вид A. verrucosa, якого випадково виявлено на синяку звичайному, не може бути залучений до ц1еУ групи. 1нш1 17 видГв можна вГднести до еврюйкних. Серед них е група «з позитивною тенденцГею до заселення рослин», в яких Гндекс бютоп1чноУ приуроченостГ лежить в межах 0 < F < 1. Це A. rademacheri (0,76-0,99), N. reductus (0,75-0,97), N. herbarius (0,94-0,98), D. juvenis (0,99), T. otoneastri(0,93-0,99), T. laurae (0,96-0,99), A. pirianykae (0,70-0,99), A. clavata (0,99), G. longipilus (0,81-0,97). Види, що залишились - A. andersoni(-0,64-0,98), E. finlandicus(-0,92-0,43), K. aberrans
(-0,93-0,96), D. echinus (-0,67-0,91), T. aceri (-0,85-0,88), T. tiliarum (-0,78-0,94), P. incognitus (-0,25-0,95), P. soleiger (-0,250,89) як мають розширений дГапазон показника вГдносноУ бютоп1чноУ приуроченостГ, що вказуе на можливГсть Ух поселятись на досить велиюй юлькосп рослин.
ПорГвняння коефщ1ент1в фаунстичноУ подГбносп за формулами Жаккара та Серенсена (табл. 5) показуе, що найвищий вГдсоток подГбносп видового складу хижаюв зелених насадженнях в1дм1чено в м1сп Киева та м1сп УманГ. Ця особливГсть пояснюеться мабуть, подГбнГстю видового складу рослин, на яких дослужено кл1щ1в-ф1тосеУд.
Таблиця 5. КоефГцГент подГбностГ видового складу хижих кл1щ1в-ф1тосеУд на дослГджених дГлянках (Гндекси Жаккара та Серенсена, %)
Гндекс Жаккара,%
КиУв Бровари Васильев Умань
КиУв - 0,61 0,56 0,68
|ндексСеренсена, % Бровари 0,76 - 0,50 0,62
Васильев 0,72 0,66 - 0,47
Умань 0,81 0,71 0,64 -
Висновки
В результат! досл1дження видового складу та деяких еколопчних особливостей хижих кл1щ1в-ф1тосеУд в млських рослинних асоц1ац1ях 4-х м1ст /ПсостеповоУ зони УкраУни (КиУв, Бровар1, Васильев, Умань) виявлено 20 вид1в 10 род1в родини Phytoseiidae. Дом1нантним видом e E finlandicus, субдом1нантн1 види - K aberrans, T. aceri, субдоммант I порядку - T tiliarum, ЫшМ види мають статус другорядних членв видових комплекав.
Виявлено також хиж1 кл1щ1-ф1тосеУди вид1в A. caudiglans та A. rhenana, як на матер1ал1 проведених досл1джень виглядають стенойкними видами, хоча в1домо, що зазвичай вони еврюйкн (Kolodochka, 2006; Kolodochka, Omery, 2011). Серед еврюйкних ф1тосеУд e група вид1в з позитивною б1отоп1чною приурочеыстю до вс1х досл1джених рослин - A. rademacheri, N. reductus, N. herbarius, D. juvenis, T. mtoneastri, T. laura, A. pirianykae, A. clavata, G. longipilus,та види, як мають негативн показники до деяких вид1в рослин - A. andersoni, E. finlandicus, K. aberrans, D. echinus, T. aceri, T. tiliarum, P. incognitus, P. soleiger.
References
Akymov, Y.A., Kolodochka, L.A. (1991). Khyshchnye kleshchy v zakrytom hrunte [Predatory Clamps in Closed Ground]. Kiev, Naukova dumka (in Russian).
Dobrochayeva, M.Y (1987). Opredelytel' vysshykh rastenyy Ukrayny [Identification book for plants in Ukraine]. Kiev, Naukova dumka (in Russian).
Kolodochka, L.O. (2006). Kleshchy-fytoseydy Palearktyky (Parasitiformes, Phytoseiidae) (faunystyka, systematyka, ekolohyya, evolyutsyya) [Phytoseiid mites of Palearctic (Parasitiformes, Phytoseiidae) (faunistics, taxonomy, ecology, evolution)]. Vestnik zoology, 21, 250 (in Russian).
Kolodochka, L.O., Vasilyeva, G.M. (1996). Khyzhi klishchi-fitoseyidy na plodovykh roslynakh m. Kyyeva [Predatory phytoseiid mites on fruit plants in Kyiv]. Procced. Int. Conf. Urbanized Environment: nature protection and human health. Kyiv: Publishing House: Nation. Expocentre of Ukraine (in Russian).
Kolodochka, L.A., Samoilova, T.P. (2007) Osobennosty vydovoho raznoobrazyya kleshchey-fytoseyyd (Parasitiformes, Phytoseiidae) v horodskykh rastytel'nbikh assotsyatsyyakh [Patterns of the species diversity for predatory phytoseiid mites (Parasitiformes, Phytoseiidae) in urban plant associations]. Proceed. VII Congress Ukr. Entom. Soc. Nizhyn (in Russian).
Kolodochka, L.A., Omeri, I.D. (2011). Khyshnye kleshchi semejstva Phytoseiidae (Parasitiformes, Mesostigmata) dendrologicheskikh parkov i botanicheskikh sadov Lesostepi Ukrainy [Predatory mites of the family Phytoseiidae (Parasitiformes, Mesostigmata) of dendrological parks and botanic gardens of the Forest-Steppe of Ukraine]. Kyev (in Russian).
Kolodochka, L.O., Grabovska, S.L. (2012). Khyzhi klishchi-fitoseyidy (Parasitiformes, Phytoseiidae) v zelenykh nasadzhennyakh m. Umani [Predatory phytoseiid mites (Parasitiformes, Phytoseiidae) in green plantations of Uman]. All-Ukrainian Sc. Conf. Ecological Way to the Future. Uman (in Russian).
Kuznetsov, N.N., Petrov, V.M. (1984). Khishchnie kleshchi Pribaltiki (Parasitiformes: Phytoseiidae, Acariformes: Prostigmata) [Predatory mites of the Baltic States (Parasitiformes: Phytoseiidae, Acariformes: Prostigmata)]. Zinatne, Riha (in Russian).
Sobko, V.G. (2009). Vyznachnyk roslyn Kyyivs'koyi oblasti [Identification book for plants in Kiev oblast], Kyiv: Fitosotsiotsentr (in Russian).
Cielecka, D., Salamatin, R., Garbacewicz, A. (2009). Zastosowanie plynu Hoyera do diagnostyki i badan morphologicznych niektorych pasozytow, Wiadomosci Parasytologiczne, 55 (3), 265-270.
Citation:
Hrabovska, S.L., Mykolaiko, I.I. (2017). Mites of Phytoseiidae (Acari, Parasitiformes) in urban vegetative plantations.
Ukrainian Journal of Ecology, 7{2), 216-222. I This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0. License
