CC BY
16
УДК 57.04; 57.017.3
Кобилецька М.С., Пацула О.1., Терек О.1., Balazsy S., Toth M.D. ®
Лье1еський нацюнальний утверситет iмет 1вана Франка
ВИДОВИЙ СКЛАД Ф1ТОЦЕНОЗ1В ПРИРУСЛОВО1 Д1ЛЯНКИ
Р1КИ ТИСА
Встаноелено, що сучасний склад та розподы рослинностi на дшянщ зумоелений особлиеостями геоморфологiчноí будоеи, клгмату та ступенем антропогенного еплиеу на екосистеми. Високий емкт аскорбiновоí кислоти у рослин, що зростають на прирусловт дшянщ рти Тиса быя м. Чоп, вказуе на те, що саме щ територп е найбыьш забрудненими i3 уЫх нами до^джуваних. Видовий склад фiтоценозiв прирусловог дшянки дозволяе розглядати даю види як перспективы з метою використання гх у фiторемедiацií даног територп.
Ключовi слова: фтоценоз, рта Тиса, фiторемедiацií.
Негативш та швидю трансформаций яю вщбуваються сьогодш в оточуючому середовищi значно випереджають здатшсть рослин адаптуватись до них. Основш змши, що проходять, мають антропогенний характер i призводять до забруднення пов^ря i грунту, його деградаци, засолення, збшьшення ультрафюлетового випромшювання та ^матичних перетворень [8].
Забруднення водних екосистем несе за собою не тшьки забруднення води, але i прибережних райошв. Унаслщок аварш 2001 та 2005 роюв на золотодобувних тдприемствах у Румуни вiдбулось надходження великих кшькостей важких металiв та щанвдв у води рiки Тиса, в прирусловш дiлянцi рiки акумулювались велик кiлькостi цих полютантiв. У результат зменшуеться видове рiзноманiття флори забруднених територш.
У рослин нагромадження важких металiв проходить на фонi рiзкого пiдвищення кiлькостi активних форм кисню, що в свою чергу приводить до порушення функцiонування всiх систем [4]. Рослинш органiзми у вщповщь на такий оксидантний стрес збшьшують активнiсть антиоксидантно! системи. Одним iз компонентiв ще! системи е аскорбшова кислота. li' роль у рослин багатогранна - вона пiдвищуе меристематичну активнiсть [5], впливае на кл^инний подiл [7] та е кофактором аскорбатпероксидази i багатьох iнших ферментв [3].
Метою нашою роботи було визначення видового складу фiтоценозiв прируслово! дiлянки рiки Тиса та вмюту аскорбшово! кислоти у надземних частинах цих рослин узятих iз трьох точок, а саме, бия м. Чоп, с. Вилок Виноградiвського району, м. Виноградiв (Закарпатська обл.).
® Кобилецька М.С., Пацула О.1., Терек О.1., Balazsy S., Toth M.D., 2008
165
Методика дослщжень.
Видовий склад фiтоценозiв визначали поррiвняльно-морфологiчними та еколого-географiчними методами. Визначення вмюту аскорбшово! кислоти здiйснювали фотометричним методом [2].
Для цього наважку рослинного матерiалу (500 мг) гомогенiзували з додаванням 5-10 мл 2 % метафосфорно! кислоти. Реакцш проводили за допомогою додавання 0,025 % розчину дихлорфенолiндофенолу. Фотометрували при 530 нм у кюветах з робочою довжиною 10 мм. Вмют аскорбшово! кислоти обчислювали за формулою :
X = AV / H, де
X - кшькють аскорбшово! кислоти, мг/г маси сиро! речовини,
А - вмют аскорбшово! кислоти, мкг/мл витяжки,
Н - маса наважки, г,
V - об'ем витяжки, мл.
Результати дослщжень.
Першим етапом наших дослщжень було встановлення видового складу фiтоценозiв прируслово! д^нки ржи Тиса у трьох мюцях - бшя м. Чоп, с. Вилок Виноградiвського району, м. Виноградiв (Закарпатська обл.). Об'екти дослщжень вибирали у прирусловш частиш заплави, що не пiддавалась сiльськогосподарськiй дiяльностi. Умовно точки вiдбору рослин можна роздшити на двi частини: вщ верхiв'я рiки Тиса (Укра!на) до ржи Самош (Угорщина) та вщ рiки Самош далi по течи. Саме ржа Самош, яка бере початок у Румуни, е першим значним джерелом забруднення ржи Тиса [1]. Перша частина вщбору рослин, до ржи Самош - це бшя м. Виноградiв та с. Вилок. Друга - бшя м. Чоп. Порiвняльно-морфологiчним та еколого-географiчним методами вдалось встановити, що на цш дшянщ ржи Тиса домiнують наступш види: Arctium minus (Hill) Berch, Echinochloa crusgalli, Artemisia annua, Artemisia vulgaris L., Solidago canadensis, Stenactis annua Nees, Taraxacum officinale Webb ex Wigg, Trifolium repens L., Chenopodium album L., Plantago major L., Plantago lanceolata L., Ranunculus acris, Tanacetum vulgare L., Ambrosia artemisiifolia L., Rumex confertus Willd., Equisetum arvense L., Elytrygia repens (L.) Nevski., Rubus caesius L.
Встановлено, що сучасний склад та розподш рослинност на дiлянцi зумовлений особливостями геоморфолопчно! будови, клiмату, грунтового покриву та ступенем антропогенного впливу на екосистеми.
Видовий склад фiтоценозiв прируслово! дiлянки дозволяе розглядати даш види як перспективнi з метою використання !х у фiторемедiацi! дано! територi!.
Нашими попереднiми дослщженнями було встановлено, що на даних територiях переважаючими були три види рослин - Plantago major L., Taraxacum officinale Webb ex Wigg. та Ambrosia artemisiifolia L.
166
14
12
10
га 8
С
Чоп
Вилок BapiaHTM дослщу
Виноград1в
Рис. 1. Bmíct аскорбшово! кислоти у надземних частинах рослин прируслово! дшянки рiки Тиса: 1 - Plantago major L., 2 - Taraxacum officinale Webb ex Wigg., 3 - Ambrosia artemisiifolia L.
Дослщження нагромадження аскорбшово! кислоти у цих видах рослин показали (рис.1), що найвища концентрацiя цього антиоксиданту була у рослин Ambrosia artemisiifolia L., яю були зiбранi у вах трьох дослiджуваних точках. Аскорбiнова кислота е однieю з ланок аскорбат-глутатюнового циклу, активнiсть якого пiдвищуеться за несприятливих умов [6]. Можна припустити, що цей вид володiе найвищою стiйкiстю до несприятливих умов середовища, оскiльки вiдомо, що Ambrosia artemisiifolia L. е еврибюнтним видом, який е дуже поширеним на територи Укра!ни.
Аналiз вмiсту аскорбшово! кислоти у рослин з рiзних мюць зростання показуе, що у вах дослiджуваних зразках найвища концентрацiя цього метабол^ е рослин, зiбраних на прирусловш дiлянцi рiки Тиса поблизу м. Чоп. Це пояснюеться тим, що саме на цш територи рши Тиса, пiсля впадання рши Самош, зростае рiвень забруднення води та прибережно! зони.
На пiдставi отриманих даних можна зробити висновок, що рослини Plantago major L., Taraxacum officinale Webb ex Wigg. та Ambrosia artemisiifolia L. виявились доволi стшкими до дп антропогенних чинниюв, вони здатнi iснувати навт у нетипових для них ф^оценотичних умовах. Високий вмiст аскорбшово! кислоти у рослин, що зростають на прирусловш дшянщ рiки Тиса бия м. Чоп, вказуе на те, що саме щ територи е найбшьш забрудненими iз усiх нами дослщжуваних.
6
4
2
0
167
Лггература
1. Козловський В., Романюк Н., Терек О. та т. Важю метали в грунтах та рослинах заплавах ржи Тиса // BicH. Львiв. ушв. Серiя бюлопчна. 2005. Вип..40. С. 35-51.
2. Мусгенко М.М., Паршикова Т.В., Славний П.С. Спектрофотометричш методи в практищ фiзiологil, 6ioxiMii' та екологп рослин. - К.: Ф^осоцюцентр, 2001. - 200 с.
3. Asada K. The water-water cycle in chloroplasts: scavenging of active oxygens and dissipation of excess photons // Ann. Rev. Plant Physiol. Plant Mol. Biol. 1999. Vol.50. P. 601-639.
4. Bartoli C.G., Guiamet J.J., Kiddle G. et al. Ascorbate content of wheat leaves is not determined by maximal L-galactono-1,4-lactone dehydrogenase (GalLDH) activity under drought stress // Plant, Cell and Environment. 2005. Vol.28. P.1073-1081.
5. De Pinto M.C., De Gara L. Changes in the ascorbate metabolism of apoplastic and symplastic spaces are associated with cell differentiation // Journal of Experimental Botany. 2004. Vol. 55. P.2559-2569.
6. Klaus A., Eribert H. Reactive oxygen species: metabolism, oxidative stress and signal transduction // Annu. Rev. Plant Biol. 2004. Vol. 55. P. 373-99.
7. Potters G., Horemans N., Bellone S. et al. Dehydroascorbate influences the plant cell cycle through a glutathione-independent reduction mechanism // Plant Physiology. 2004. Vol.134. P. 1479-1487.
8. Schutzendubel A., Polle A. Plans responses to abiotic stresses: heavy metal-induced oxidative stress and protection by mycorrhization // Jour.of Exp.Bot. 2002. Vol.53. N.372. P. 1351-1365.
Роботу виконано за тдтримки Мтктрства oceimu i науки Украгни
Summary
M.S. Kobyletska, O.I. Patsula, O.I. Terek, S. Balazsy, M.D. Toth SPEACIES OF THE PHYTOCENOSIS OF NEAR-RIVER AREA OF THE
TYSA RIVER
It was set that modern composition and plants distributing on investigated area is predefined by the features of geomorphologycal structure, climate and anthropogenic influence degree on ecosystems. Increased content of ascorbic acid in plants which grow on the near-river area of the Tisa river near city Chop specifies on that exactly these territories are most polluted. Specific composition of phytocenosis of near-river area allows to examine these species as perspective with a purpose of uses them in phytoremediation of this territory.
Key words: phytocenosis, Tysa river, phytoremediation
Стаття надшшла до редакцИ 21.02.2008
168
