Научная статья на тему 'Impact of tribe Triticeae varieties on structure and competitiveness of segetal group'

Impact of tribe Triticeae varieties on structure and competitiveness of segetal group Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
23
3
Поделиться
Ключевые слова
СОРТИ ТРИБИ TRITICЕАЕ / СЕГЕТАЛЬНЕ УГРУПУВАННЯ / КОНКУРЕНТНА МіЖВИДОВА ВЗАєМОДіЯ / TRIBE TRITICEAE VARITIES / SEGETAL VEGETATION / COMPETITION / INTERSPECIFIC INTERACTIONS

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Moskalets T.Z.

We studied the influence of varieties of tribe Triticeae (Soft Wheat, Winter Rye and Winter Triticale) on the structure and competitiveness of segetal vegetation. It is shown that in the conditions of Polissya, Forest-Steppe Polissya, and Forest-Steppe ecotopes the coenotic composition of plant communities was represented mostly by annual plants and at some extent by hemycryptophytes, cryptophytes, and geophytes. The dominant weed associations of Polissya are: Erodium-Neslia; Chenopodiu-Sonchus; Galium-Setaria; Elytrigia-Convolvulus; Apera-Polygonum and Apera-Convolvulus; Polissia-steppe: Viola-Capsella; Matricaria-Galium; Elytrigia-Galeopsis; Chenopodiu-Sonchus; Thlaspi-Euphorbia; Forest-Steppe: Elytrigia-Viola; Matricaria-Taraxacum; Consolida-Convolvulus; Cirsium-Taraxacum; Galium-Stellaria; Thlaspi-Plantago, Linaria-Conyza. In terms of the Central Forest-Steppe and Eastern Polisya the medium-grown and medium ripe Wheat (Yuvivata 60 and Poliska 90), Rye (Borotba), Triticale (Slavetne, Slavetne Polipshene. and AD 256) is the most competitive towards segetal vegetation than other medium-grown and semi-dwarf varieties of such cultures. The introduction of Triticale and Rye in the structure of sown areas are an effective biological control towards segetal vegetation, particularly perennial weeds. We revealed that increasing doses of fertilizers on crops of the tribe Triticeae stimulates the growth of weeds, but the specific weight per unit area does not always correlate with density concerning cultural species. We registered the dominant competitive weeds associations in winter crops, regardless of grade, but their differentiation by population strategy and specific weight per unit area depends on the type and conditions of the specific ecotypes. We selected some six associations for the Polissya: Erodium-Neslia; Chenopodiu-Sonchus; Galium-Setaria; Elytrigia-Convolvulus; Apera-Polygonum and Apera-Convolvulus; five for Polissya Steppe ecotypes : Viola-Capsella; Matricaria-Galium; Elytrigia-Galeopsis; Chenopodium-Sonchus; Thlaspi-Euphorbia; seven for Forest ecotypes : Elytrigia-Viola; Matricaria-Taraxacum; Consolida-Convolvulus; Cirsium-Taraxacum; Galium-Stellaria; Thlaspi-Plantago, Linaria-Conyza.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Impact of tribe Triticeae varieties on structure and competitiveness of segetal group»

te-

УДК 504.7:551.4:631.6:632.51:633.35

Москалець Т.З.

ОСОБЛИВОСТ1 ВПЛИВУ СОРТ1В ТРИБИ TRITICEAE НА СТРУКТУРУ I КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ СЕГЕТАЛЬНОГО УГРУПУВАННЯ

Ылоцершвський тцюнальний аграрний утверситет, Соборна вул. 8/1, корп. 1, м. Ыла Церква, 09117, Кшвська обл., Украта Email: moskalets78@rambler.ru

Вивчено вплив сорпв триби ТпНсеае (пшенищ м'яко'1, жита i тритикале озимих) на структуру i конкурентоспроможшсть сегетального угрупування. Показано, що в умовах полкького, полiсько-лiсостепового i лшостепового екотопiв ценотичний склад фiтоценозiв представлений здебьльшого терофтами, менше - гемшриптофтами, криптофтами i геофтами. Домшуючими асощащями бур'янiв для Полiсся е: Етойшш-КеэНа; СНепоройш-БопсНиэ; Са1шт-Бе1аг1а; Е1уМ^а-Сопуо1т1ш; Арега-Роуопит i Арега-СопуоЬиЫэ; Полкся-Лкостепу: УЫа-СарэеПа; МаМсапа-СаЫит; Е1уЫ§;ш-Са1еорз1з; СНепоройш-БопсНиэ;ТН1аэр1-ЕирЫгЫа; Лкостепу: Е1уМ^а-Ую1а; МаМсапа-Татахасит; СопвоШа-Сопуо1т1иэ; Стшт-Татахасит; СаНит^ейапа; TНlaspi-Plantаgo, Ыпапа-Сопуха. В умовах Центрального Лкостепу i Сходного Полкся середньорослi та середньости^ сорти пшеницi (Ювiвата 60, Полкька 90), жита (Боротьба), тритикале (Славетне, Славетне полшшене i АД 256) е найбьльш конкурентоспроможними щодо сегетально'1 рослинностi, порiвняно з iншими середньорослими i напiвкарликовими сортами цих культур.

Ключовi слова: сорти триби ТтШсеае, сегетальне угрупування, конкурентна м1жвидова взаемод1я.

Moskalets T.Z.

IMPACT OF TRIBE TRITICEAE VARIETIES ON STRUCTURE AND COMPETITIVENESS OF SEGETAL GROUP

Bila Tserkva National Agrarian University Soborna St. 8/1, Block 1, Bila Tserkva, 09117, Kiyv region, Ukraine Email: moskalets78@rambler.ru

We studied the influence of varieties of tribe Triticeae (Soft Wheat, Winter Rye and Winter Triticale) on the structure and competitiveness of segetal vegetation. It is shown that in the conditions of Polissya, Forest-Steppe Polissya, and Forest-Steppe ecotopes the coenotic composition of plant communities was represented mostly by annual plants and at some extent by hemycryptophytes, cryptophytes, and geophytes. The dominant weed associations of Polissya are: Erodium-Neslia; Chenopodiu-Sonchus; Galium-Setaria; Elytrigia-Convolvulus; Apera-Polygonum and Apera-Convolvulus; Polissia-steppe: Viola-Capsella; Matricaria-Galium; Elytrigia-Galeopsis; Chenopodiu-Sonchus; Thlaspi-Euphorbia; Forest-Steppe: Elytrigia-Viola; Matricaria-Taraxacum; Consolida-Convolvulus; Cirsium-Taraxacum; Galium-Stellaria; Thlaspi-Plantago, Linaria-Conyza.

In terms of the Central Forest-Steppe and Eastern Polisya the medium-grown and medium ripe Wheat (Yuvivata 60 and Poliska 90), Rye (Borotba), Triticale (Slavetne, Slavetne Polipshene. and AD 256) is the most competitive towards segetal vegetation than other medium-grown and semi-dwarf varieties of such cultures.

The introduction of Triticale and Rye in the structure of sown areas are an effective biological control towards segetal vegetation, particularly perennial weeds. We revealed that increasing doses of fertilizers on crops of the tribe Triticeae stimulates the growth of weeds, but the specific weight per unit area does not always correlate with density concerning cultural species.

We registered the dominant competitive weeds associations in winter crops, regardless of grade, but their differentiation by population strategy and specific weight per unit area depends on the type and conditions of the specific ecotypes. We selected some six associations for the Polissya: Erodium-Neslia; Chenopodiu-Sonchus; Galium-Setaria; Elytrigia-Convolvulus; Apera-Polygonum and Apera-Convolvulus; five for Polissya Steppe ecotypes: Viola-Capsella; Matricaria-Galium; Elytrigia-Galeopsis; Chenopodium-Sonchus; Thlaspi-Euphorbia; seven for Forest ecotypes: Elytrigia-Viola; Matricaria-Taraxacum; Consolida-Convolvulus; Cirsium-Taraxacum; Galium-Stellaria; Thlaspi-Plantago, Linaria-Conyza.

Keywords: tribe Triticeae varities, segetal vegetation, competition, interspecific interactions.

ВСТУП

Ключовим у функщонувант та формувант продуктивноси культурних B^AiB рослин е бштичт та абютичт чинники. Основу структурно-функщонально!" оргашзацп певного бшценозу складають: трофiчнi/ тотчш, форичт, фабричш, адензивш, асощативш, конкурентнi та iншi взаемозв'язки мiж органiзмами. Значну роль у зменшент продуктивностi i стат сiльськогосподарських культур вiдiграе сегетальна рослиншсть (Василевич, 1983; Бурда, 2010), мiж якими виникають конкурентнi зв'язки за свггло, вологу, поживнi речовини тощо. Провiдна роль у пригнiченнi бур'яшв належить еколого-адаптивним сортам (гiбридам) культурних рослин, як1 найкраще здатнi реалiзувати свiй генетичний потенцiал у постшно мiнливих умовах навколишнього середовища.

Найпоширешшими культурними видами з триби Triticeaee пшениця, тритикале, ячмiнь, жито та шшт Особливу увагу заслуговуе еволюцшно нова, перспективна i стратегiчна культура - тритикале, в якш поеднат найкращi властивостi жита й пшениц, i характеризуеться високим проявом соматичного, репродуктивного та адаптивного гетерозису. Як культура-попередник тритикале озиме порiвняно менше залишае «засмiчений» грунт видовим рiзноманiттям i генеративною масою сегетальних рослин (Жуков, 2001; Захаренко, 2001; Зуза, 2014), що проявляеться у збыьшент продуктивностi послiдуючоl культури на 20-50 %, порiвняно з шшими зерновими попередниками (Корнилова, Воеводин, 1985).

Фыогенетично сегетальне угрупування е бiльш стшкшим, нiж культурш рослини (Корнилова, Воеводин, 1985), але тотальне знищення бур'яшв у поавах економiчно i еколопчно нерентабельне. Рацiональний пiдбiр культур i ix сортiв дозволить контролювати чисельшсть сегетально'1 рослинностi, забезпечувати одержання максимальноi урожайностi i якостi рослинницько1 продукцй' культурних видiв (Марков, 1972; Riazanova & Schwartau, 2015).

Мета до^джень - вивчити особливоси впливу сорив триби Triticeae (пшенищ м'яко1, жита i тритикале озимих) на структуру i конкурентоспроможнiсть сегетального угрупування.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Польовi дослЦи з вивчення впливу сортiв триби Triticeae на формування консортивних зв'язюв i3 сегетальною рослиннiстю проведено впродовж 20072014 рр. на стащонарах навчально-наукового дослiдного центру Бiлоцеркiвського нащонального аграрного унiверситету (лiсостеповий екотоп) та впродовж 2008-2013 рр. - Ноавсько! селекщйно-дослЦно'! станцп 1нституту альськогосподарсько! мшробюлогл i агропромислового розвитку НААН Укра'ши (нинi станцiя пЦпорядкована Миронiвському шституту пшеницi iM. В.М. Ремесла НААН, полкько-лкостеповий екотоп) i 1нституту альського господарства Полiсся НААН (с. Грозше) (полiський екотоп).

Грунт дослiдниx дыянок лiсостепового екотопу - чорнозем типовий малогумусний суглинковий на карбонатному леа; полiсько-лiсостепового -чорнозем вилугуваний малогумусний легкосуглинковий, полiського - дерново-тдзолистий глеюватий. Площаварiантiв дослЦу становила по 35м2, облшова -по 30 м2.

Теxнологiя вирощування сортiв триби Triticeae для умов Лкостепу, перехЦно! зони Лiсостеп-Полiсся (Л+Л-П) i Полiсся (П) була загальноприйнятою: nonepedHUKu: соя (Л+Л-П) i люпин на зерно (П); як мшеральш добрива використовували: штроамофоску(ЫРК)б0 (для Л, Л-П) i амiачну селiтру + суперфосфат простий + калшну сыь - N90P120K120 (для П); обробггок грунту: дискування + передпосiвна культиващя; збирання -однофазне.

У дослiдаx були використаш такi сорти i лшп тритикале озимого: Славетне, Вiвате Ноавське, Славетне полiпшене, Пшеничне, Чаян, Ягуар, Августо, Еллада, Зерноук1сне, ДАУ5, ПС_1-12, ПС_2-12, УП_1-12- Ноавсько! селекцй' та АмфЦипло'1д 256 (АД 256) - селекцй 1нституту рослинництва iм. В.Я. Юр'ева НААН;

сорти та лшй' пшеницi м'яко1 озимок КС 5, КС 1, Носшпа 100, Полкька 90, Ювiвата 60, Зоряна Ноавська, Л 4696/96(сорти Носiвськоi селекцй'); Мирошвська 65;

сорт жита озимого: Боротьба.

=5»

Закладання дocлiдy/ фенoлoгiчнi cпocтереження прoвoдили згiднo з зaгaльнoприйнятoю метoдикoю (Миркин, 1990). Чисельшсть та видoвий склад бyр/янiв визначали за А.Ф. Ченк1ним (Метoдикa державою coртoвипрoбyвaння ciльcькoгocпoдaрcьких культур, 2000), В.А. Захареншм (Методы учета и прoгнoз зacoреннocти пocевoB/ 1994) та А.1. Мальцевим (1933), Т.А. Рaбoтнoвим (1975). Облш щiльнocтi прoдyктивнoгo cтеблocтoю зертових культур на oблiкoвих дiлянкaх прoвoдили перед збиранням yрoжaю. Узагальнюючим у метoдoлoгiï дocлiджень бyлo викoриcтaння методу екocиcтемнoгo пiдхoдy та вчення прo кoнcoрцiï (Мазинг, 1966; Экocиcтемный пoдхoд, 2000). Мaтемaтичнo-cтaтиcтичнy oбрoбкy даних вишнували за Б.О. Дocпeхoвим (1985) в cередoвищi пaкетiв Statistica 5.5 та Excel 2003.

PЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОBОPЕННЯ

За результатами дocлiджень вcтaнoвленo, щo фiтoценoзи представник1в триби Triticeae лicocтепoвoгo та пoлicькoгo екoтипiв фoрмyють бaгaтoвидoве рiзнoмaнiття cегетaльнoï рocлиннocтi. Bcтaнoвленo, щo в yмoвaх лicocтепoвoгo ештопу серед ценoтипy cинaнтрoпнoï рocлиннocтi у фiтoценoзi пшеницi м/яш"! oзимoï нaлiчyeтьcя пoнaд 42-45 видiв cегетaльнoï рocлиннocтi, а у фггоценсш тритикале i жита озимих - в межах 33-40 вид1в (рис. 1).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Рис. 1. Ценoелементи флoрoценoтипy cинaнтрoпнoï рocлиннocтi фiтoценoзiв пшеницi м^ш"! oзимoï/ лicocтепoвий екoтoп

te-

В умовах лiсостепового екотопу в фггоценозах середньорослих сорив

(Полкька 90, Ювiвата 60 i Зоряна Ноавська) CTyniHb pяcнocтi становить 15-25 бур'яшв/м2 (3 бали забyp'яненocтi); короткостеблових (КС 5, КС 1, Носшпа 100) - понад 30 бур'яшв/м2 (4 бали забур'яненоста), при цьому питома маса бур'яшв у фазу молочно'1 cтиглocтi пшеницi м'яко'1 в поавах короткостеблових copтiв с к лад а с близько 50-78 г/м2 абсолютно-сухо! маси (рис. 2)

Рис. 2. Ощнка сегетально! рослинносл за елементами популяцшно! характеристики залежно вЦ сорту пшеницi м'яко'1 озимо!" (полкько-лicocтепoвий екотоп, середне за 2008-2012 рр.)

За еколого-ценотичною характеристикою сегетально'1 рослинносл фiтoценoзiв пшеницi м'яко'1, тритикале i жита озимих спектр життевих форм дещо piзнивcя. Встановлено, що у пociвах озимих зернових чисельшсть терофтв е дoмiнyючoю, пopiвнянo з iншими екoбioгpyпами фiтocегеталiв. Зокрема, в умовах полкько-лкостепового екотопу доценотичного складу фiтoценoзiв пшеницi м'яко'1 озимо'1 групу терофiтiв представляють: Viola arvensis Murray, Matricaria perforate Merat,Stellaria media L., Thlaspi arvense L., Galeopsis tetrahit L., Polygonum scabrum Moench., Setaria glauca L., Echinochloa crus-galli L., Chenopodium album L., Raphanus raphanistrum L., Lepidium ruderale L. та ш.; гемiкриптофiтiв: Berteroa incana L., Melandrium album Mill., Bunias orientalis L., Cirsium arvense L., Artemisia vulgaris L. та ш.; криптофiтiв: Convolvulus arvensis L., Linaria vulgaris Milk., Elytrigia repens (L.) Nevski; геофiтiв: Plantago major L., Plantago borysthenica Rogow. (рис. 3).

Вегетацшний перюд для быьшосп яких розпочинаеться вiдpазy тсля танення cнiгy i досягае максимального розвитку напpикiнцi квiтня -початку травня.

Рис. 3. Спектр життевих форм сегетально'! рослинностi (за Раунюером, 1905) в фiтоценозах пшенищ м'яко'1 озимо'! (фаза молочно'! стиглост пшеницi/ полiсько-лiсостеповий екотоп, середне за 2008-2012 рр.)

Але в окремi роки, з гiдротермiчним коефiцiентом понад одинищ (2008, 2009, 2011 рр.) серед флороценотипу бур'яшв на поавах пшеницi/ тритикале та жита озимих (фаза кущення)переважають зимуючi бур'яни: Descurainia sophia (L.) Webb ex Prantl, Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. та Galium aparine L., Galeopsis ladanum L., Atriplex tatarica L., Fumaria officinalis L., Euphorbia virgata W.K., здебiльшого на закрайках полiв. А в умовах полкького екотопу домшуючими бур'янами в посiвах пшеницi м'яко'1 озимо!" е: Apera spica-venti L., Capsella bursapastoris L., Matricaria perforata Merat., Viola arvensis Murr., Elytrigia repens (L.) Nevski, Setaria viridis (L.) P.Beauv., Convolvulus arvensis L., Sonchus arvensis L., Neslia paniculata (L.) Desv., Erodium cicutarium (L.) L'Her i Galium spirium L.

Переважна бiльшiсть видiв бур'яшв входить до складу фiтоценозiв натвкарликових сортiв пшеницi та тритикале (Придеснянська натвкарликова, КС 1, КС 5, ДАУ 5, Чаян, Чорноостисте, Пшеничне), на вiдмiну вiд середньорослих сорив жшш тритикале (Боротьба, Славетне полшшене, ПС_1-12, ПС_2-12, УП_1-12).

Домшуюче положення займае високоросла сегетальна рослиншсть з проективним покриттям бур'янами - 4,5-9,5 i 8,5-11,5 %, вЦповЦно. Проективне покриття пшеницi м'яко'! становить близько 31 % (для середньорослих сорив - Ювiвата 60, Мирошвська 65) i 48% (для натвкарликових - КС 1, Придеснянська натвкарликова, КС 5), рiзноманiття яко! перевищуе 40 видiв бур'янiв.

В-

В полкькому екотот асоцiацii сегетально! рослинностi диференцiйовано/ в основному, на терофгги i гемшриптофгги. Встановлено, що ряснi опади у зош достатнього зволоження у другш половинi вегетацп пшеницi м'яко! озимо! зумовлюють iнтенсивну появу Stellaria media (L.) Vill., зокрема на знижених елементах рельефу (блюдцях), яких чисельшсть могла складати вЦ 18 до 23 шт./м2, що на 25-34 % быьше, нiж на поавах жита i тритикале. Встановлено, що варiабельнiсть к1льк1сно-видового складу бур'янiв у поавах пшенищ залежить в1д морфо-бюлопчних особливостей сорту (рис. 4).

Рис. 4. Варiабельнiсть к1льк1сно-видового складу бур'яшв у фггоценозах пшеницi озимо! залежно вЦ генотипу сорту (полiський екотоп, середне за

2007-2011 рр.).

В умовах лкостепового екотопу в поавах середньорослих сорив жита (Боротьба) i тритикале озимого (Чаян, ДАУ 5) загальна чисельшсть сегетальних рослин складае 15-33 шт./м2, а на поавах короткостеблових сорив тритикале озимого (Чаян, ДАУ 5) та пшенищ м'яко'1 озимо'1 (КС 5, КС 1) - до 50 шт./м2, вЦповЦно. СшввЦношення багатopiчних та oднopiчних бур'яшв за шдльносп стеблостою для середньорослих сорив тритикале е таким 10,4 : 89,6, а для короткостеблових - 2,9 : 97,1 %, вЦповЦно.

З'ясовано, що найпоширешшими у поавах представниюв триби серед багатopiчних бур'яшв е Convolvulus аrvensis та Elytrigia repens. Чисельшсть цих бур'яшв залежить вЦ умов року, генотипу сорту, умов розвитку пociвiв зернових культур. Наприклад, встановлено, що для тритикале та Elytrigia repens, впродовж усього першду вегетацп, зв'язок мiж показниками сиро'1 маси рослин та займано'1 плoшi живлення е ктотним (Р > 0,95) i слугуе доказом наявнocтi

мiж видами конкурентних взаемодiй. Звiдси/ у разi збыьшення вiдстанi мiж рослинами тритикале та Elytrigia repens (за меншо! норми виаву культури -близько 3 млн. га) вiдмiчене аналогiчне збыьшення значення бiометричних параметрiв як культури, так i бур'яну в 1,5 i 1,9 рази.

За темпом росту рослини тритикале сорив екстенсивного типу (Славетне, Славетне полшшене)ктотно переважають до початку фази цвтння. За оптимально! норми висiву до 5,5 млн. га схожих зерен тритикале сорив штенсивного типу (Пшеничне, ДАУ 5, Вiвате Носiвське) рослини е быьш конкурентоспроможними. Проте в результат мiжвидовоí конкурентно! взаемодп з бур'янами втрати урожаю за сирою масою для короткостеблових сорив (ДАУ 5, Чаян) складаютьдо 20 %, а середньорослих (Августо, Славетне, Славетне полшшене) - 5,5 %, порiвняно з варiантом застосування гербiцидiв.

Отже, тритикале серед представниюв триби Triticeae е найменш «заселеною» сегетальною рослиннiстю впродовж вегетацп, що е важливим чинником щодо контролю чисельностi бур'янiв.

Встановлено, що однорiчнi бур'яни у поавах тритикале i жита озимих мають рiзнi життевi форми - вЦ зимуючих, яри раннiх/ пiзнiх ярих, до факультативних. Так, в умовах полкького i полiсько-лiсостепового екотопiв за плодозмшно"! сiвозмiни для фiтоценозiв озимих зернових культур характерш аналогiчнi асощацп бур'янiв/ як1 вiдмiнноí за типом популяцшно"! стратеги. Бiологiчну групу зимуючих бур'яшв формують: Galium aparine L., Viola arvensis Murr., Thlaspi arvense L., зокрема, переважна чисельнiсть яких вiдмiчаеться восени за раннiх строив авби тритикале, пшеницi (до 10 вересня).

Але такий характер прояву може бути й оберненим, оскыьки залежить в1д погодно-кмматичних чинникiв. Шк розвитку зимуючих бур'янiв вiдмiчаеться у фазу трубкування середньорослих сортiв озимих зернових, але з настанням фаз цвтння-достигання чисельшсть бур'янiв iстотно зменшуеться.

В умовах полiського екотопу домшуючими бур'янами у поавах короткостеблових сорив тритикале i пшенищ озимих е: Apera spicaventi, Convolvulus arvensis та Polygonum convolvulus, основна чисельшсть яких сконцентрована у середньому яруа культурних посiвiв. 1стотну перевагу, порiвняно з середньорослими сортами тритикале, жита i пшеницi озимих, мають рант ярi бур'яни - Chenopodium album, Galium aparine, якi з'являються в 1-й-2-й декадi травня, а до збирання зерна тритикале шдльшсть '!х знижуеться, проте шзш ярi - Setaria glauca, Echinochloa crusgalli, якi розвиваються в нижньому яруа шд час виходу в трубку та колосшня озимих культур й нагромаджуються тд час збирання зернових.

В умовах лкостепового екотопу до еколого-ценотичного складу агрофiтоценозiв незалежно вiд виду озимо! культури входять таю найбiльшi екобiоморфiчнi групи бур'яшв-терофтв: Stellaria media, Galeopsis ladanum,

te-

Atriplex tatarica, Fumaria officinalis, Galeopsis tetrahit, Polygonum scabrum, Setaria glauca,

Echinochloa crusgalli, Chenopodium album, Raphanus raphanistrum, Lepidium ruderale, Conyza canadensis; гемшриптофтв: Berteroa incana, Melandrium album, Bunias orientalis, Cirsium arvense, Artemisia vulgaris; криптофтв: Convolvulus arvensis, Linaria vulgaris, Elytrigia repens; геофтв: Plantago major.

Встановлено, що обгрунтоване корегування норми виаву насшня впливае на рiвень забур'яненоста посiвiв Stellaria media. Проте, це залежить вЦ морфотипу культур. Зокрема, для короткостеблових сортiв пшеницi м'яко! (КС 5, КС 1, Придеснянська натвкарликова) пiдвищена норма висiву насшня до 6,5 млн./га зумовлюе ктотне зменшення конкурентоспроможностi сегетально! рослинностi в 2,5-3 рази (рис. 5).

Отже, варiабельнiсть кыьюсно-видового складу сегетально! рослинносл залежить вiд морфо-бiологiчних особливостей культури та ii сорту, норми виаву наання.

и

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Р U

н о о X X X

ч о о ср

о X л ч

ей

н

(U U (U

о л н о

"53

л ч

(U

о К

tr

Норма виаву насшня, цифрами позначена кшькють схожого насшня, млн/га

Рис. 5. Вплив елеменпв агротехнологп на чисельшсть угруповань сегетально! рослинностi у фггоценозах пшеницi м'яко! озимо! сорту Придеснянська натвкарликова (полкько-лкостеповий екотоп, середне за 2008-2012 рр.).

Отже, в результата вивчення впливу сорив триби Triticeae (пшениц м'яко!, жита i тритикале озимих) на структуру i конкурентш взаемовiдносини з сегетальними угрупуваннями, встановлено, що домшуючими бур'янами в

поавах зернових культур е: для умов полiського екотопу таю екобiоморфiчнi групи:

терофти: Apera spica-venti, Capsella bursa pastoris, Matricaria perforata, Viola arvensis, Setaria viridis, Erodium cicutarium, Galium spirium, Neslia paniculata; гемжриптофШи: Sonchus arvensis; криптофгти: Convolvulus arvensis, Elytrigia repens;

для полкько-лкостепового екотопу - терофгти: Viola arvensis, Matricaria perforate, Stellaria media, Thlaspi arvense, Galeopsis tetrahit, Polygonum scabrum, Setaria glauca, Echinochloa crus-galli, Chenopodium album, Raphanus raphanistrum, Lepidium ruderale L. та iH.; гемжриптофШи: Berteroa incana, Melandrium album, Bunias orientalis, Cirsium arvense, Artemisia vulgaris L. та iH.; криптофти: Convolvulus arvensis, Linaria vulgaris, Elytrigia repens; геофти: Plantago major, Plantago borysthenica;

для умов лкостепового екотопу- терофти: Stellaria media, Galeopsis ladanum, Atriplex tatarica, Fumaria officinalis, Galeopsis tetrahit, Polygonum scabrum, Setaria glauca, Echinochloa crus-galli, Chenopodium album, Raphanus raphanistrum, Lepidium ruderale, Conyza canadensis; гемжриптофШи: Berteroa incana, Melandrium album, Bunias orientalis, Cirsium arvense, Artemisia vulgaris; криптофти: Convolvulus arvensis, Linaria vulgaris, Elytrigia repens; геофти: Plantago major.

Науково-обгрунтоване використання мшеральних добрив i диференцшований тдхЦ до вибору сорту дозволяе корегувати конкурентоспроможнкть сегетально'1 рослинноси впродовж вегетацп щодо культурного виду. Встановлено, що на поавах озимих зернових збыьшення дози мшеральних добрив зумовлюе ктотне тдвищення шдльносл стеблостою не лише для дослЦжуваних сорив, а й для сегетально'1 рослинноси, проте показники шдльносп бур'яшв не завжди корелюють з показниками i'x сиро'1 маси, що вiдмiчено в умовах полкького екотопу. ДослЦжено, що застосування мшеральних добрив на поавах жита, тритикале озимих у дозах ЫбоРбоКбо (для лкостепового екотопу) i N90P120K120 (полкького) зумовлюе збыьшення як чисельноси, так i маси бур'яшв на одиницю плошд, що вiдмiчено на поавах короткостеблових сорив триби Triticeae (Боротьба, Чаян, ДАУ 5, Еллада, Чорноостисте, Пшеничне). Для сорив пшенищ м'яко'1 така закономiрнiсть спостеркалася лише в умовах полкького екотопу.

Встановлено, що в умовах лкостепового i полкького екотошв, середньоросл^ середньости^ сорти Славетне i АД 256 е високо конкурентними порiвняно з iншими середньорослими i напiвкарликовими сортами (Августо, Вiвате Носiвське, Пшеничне, Чаян) як контрольному варiантi без добрив, так i на фонi застосування мiнеральниx добрив (табл. 1).

Отже, одним iз ефективних i економiчно-доцiльниx заxодiв щодо зменшення конкуруючого впливу сегетально'1 рослинноси на посiваx

te-

короткостеблових сорив (Пшеничне, BiBaTe HociBCbKe, Чаян, Чорноостисте,

Еллада, ДАУ 5) е науково-обгрунтоване використання мiнepaльних добрив i3 врахуванням умов екотопу та особливостей сорту.

Таблиця 1. Порiвняльна характеристика продуктивное™ фiтоценозiв тритикале озимого i сегетально! рослинност залежно вiд доз мiнеральних добрив i умов екотопу, середне за 2007-2013 рр.

Перед збиранням

Юльюсть

Bapiaнт На3ва сорту Ильк1сть Маса продуктивних урожайн1сть 0СИ0вн01

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

бур'яшв, бур'яшв, стебел, шт./м2 культури, т/га шт./м2 г/м2

Центральний Акостеп

АД 256 9,4±1,2 54,2±7,2 423,4 5,4

Славетне 6,9±1,7 39,8±9,8 410,5 5,7

Без добрив Августо В1вате 3,5±4,1 20,2±3,6 435,6 4,8

(контроль) Нойвське 11,7±1,5 67,4±8,9 414,6 4,7

Пшеничне 14,8±0,4 85,3±2,3 422,4 4,5

Чаян 15,6±2,1 89,9±11,8 432,6 4,2

АД 256 19,7±3,1 113,5±17,1 438,7 6,5

Славетне 13,5±2,1 77,8±11,8 436,5 6,9

Августо 17,6±3,3 101,4±16,3 447,8 5,5

N60P60K60 В1вате

23,6±3,8 136,0±22,1 423,8 5,6

Нойвське

Пшеничне 31,3±1,9 180,3±10,1 429,2 5,8

Чаян 27,5±1,7 158,5±9,7 439,5 6,2

Н1Р0,05 18,2 0,1

Житомирське Полкся

АД 256 12,3±1,1 55,8±5,7 414,5 3,6

Славетне 10,1±0,3 45,8±1,4 409,6 3,4

Без добрив Августо В1вате 10,7±1,9 48,6±8,8 430,1 3,6

(контроль) Нойвське 19,6±1,9 66,3±6,3 389,2 2,7

Пшеничне 18,4±1,4 83,5±10,9 377,6 2,8

Чаян 26,2±2,4 96,2±2,9 424,4 3,3

АД 256 16,4±0,6 74,4±17,7 419,7 4,2

Славетне 17,7±3,9 80,3±12,9 421,5 4,4

Августо 25,5±2,8 115,7±13,2 439,1 3,9

N90Pl20Kl20 В1вате 31,2±5,7 141,6±11,2 402,5 3,4

Нойвське

Пшеничне 29,8±2,4 135,2±10,5 394,2 3,1

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Чаян 34,6±2,1 167,7±7,3 445,7 3,6

Н1Р0,05 14,6 0,2

Даш наведено у формат середне арифметичне та похибка середнього. ISSN 2225-5486 (Print), ISSN 2226-9010 (Online). Бiологiчний eicHUK МДПУ. 2016. №1

В умовах лкостепового i полiсько-лiсостепового екотопiв у поавах середньорослих сорив тритикале (АД 256, Славетне, Августо) i жита (Боротьба) стутнь покриття становить - 3,5-11,5 i 6,5-12,5 бур'янiв/м2/ що вЦповЦае 2 i 3 балам забур'яненоси; короткостеблових (Вiвате Носiвське/ ДАУ 5, Пшеничне, Чаян) - 16,5-34,6 бур'яшв/м2, що вЦповЦае 3 i 4 балам забур'яненоси.

Дослiдження структури фiтоценозiв зернових озимих культур дозволили встановити екобiоморфiчну приналежнiсть певних видiв сегетально! рослинностi. Так, в умовах полкько-лкостепового i лiсостепового екотопiв у поавах тритикале озимого на частку терофтв припадае близько 50-60 % сегетально! рослинностi; гемiкриптофiтiв - 30-38 %; криптофiтiв - 7-11 %; геофтв - 1,8-3 % i шших - 1-2 % вiд загально! чисельностi бур'янiв/ вiдповiдно.

За результатами дослЦжень встановлено, що в поавах зернових озимих культур, незалежно вЦ виду, культури та сорту, формуеться така градащя домшуючих конкурентоспроможних асощацш бур'янiв/ проте !х диференцiацiя за типом популяцшно! стратеги i питома маса на одиницю площд залежить в1д сорту та умов конкретного поля: для умов полкького екотопу - це шкть таких асощацш: Erodium-Neslia; Chenopodiu-Sonchus; Galium-Setaria; Elytrigia-Convolvulus; Apera-Polygonum i Apera-Convolvulus;

для умов полкько-лкостепового екотопу - п'ять асощацш: Viola-Capsella; Matricaria-Galium; Elytrigia-Galeopsis; Chenopodiu-Sonchus; Thlaspi-Euphorbia;

для умов лкостепового екотопу - ам асощацш: Elytrigia-Viola; Matricaria-Taraxacum; Consolida-Convolvulus; Cirsium-Taraxacum; Galium-Stellaria; Thlaspi-Plantago, Linaria-Conyza.

Лkостеповi асощацп бур'яшв, представлених 10 видами, диференцшовано за типом популяцшно! стратеги на таю фггоценотипи: вюленти (пирiйно-фiалкова, березково-сокиркова); паткнти (шдмареннико-мокрицева); експлеренти (осотно-кульбабкова, талабаново-подорожникова, ромашково-кульбабкова, льонково-злинкова асощацп). Зокрема, найбыьшим проективним покриття у агрофггоценозах представник1в триби Triticeae характеризуются вiолентамИ/ на як1 припадае близько 50 % в1д загально! чисельностi сегетально! рослинностi.

Встановлено, що кращ1 конкурентнi взаемов1дносини з культурними видами рослин в1дображае питома маса сухо! речовини бур'яшв. Також з'ясовано, що хоча в межах одше"! авозмши середньоро^ сорти рiзних видiв зернових культур предстaвленi однаковими асощащями бур'янiв/ але за питомою масою вони рiзняться (рис. 6).

Рис. 6. Продуктившсть сегетальних фiтоценозiв за накопиченням сухо! речовини залежно вЦ фенотипу зернових культур (лiсостеповий екотоп, середне за 2008-2012 рр., HIP05 - 4,1)

Висновки

В результата вивчення впливу сортiв триби Triticеае (пшениц м'яко!, жита i тритикале озимих) на структуру i конкурентш зв'язки з сегетальними угрупуваннями, встановлено, що домiнуючими екобiоморфiчними групами в поавах зернових культур е: для умов полкького, полiсько-лiсостепового та лкостепового екотопiв так1: терофiти/ гемшриптофгги, криптофiти/ геофiти.

Встановлено, що введення тритикале i жита до структури посiвних площ е дiевим бшлопчним заходом контролю сегетально! рослинностi/ зокрема багаторiчних бур'янiв.

Вивчено, що збыьшення дози мiнеральних добрив на поавах представниюв триби ^И^ае стимулюе розвиток бур'яшв, проте питома маси з одинищ площi не завжди корелюе з показниками !х щiльностi/ порiвняно з культурними видами.

В умовах лкостепового i полiського екотопiв висококонкурентними середньорослими, середньостиглими сортами пшеницi е: Ювiвата 60, Полiська 90, жита Боротьба, тритикале: Славетне, Славетне полшшене i АД 256, як1 мають висококонкурентну здатнiсть/ порiвняно з шшими середньорослими i напiвкарликовими сортами цих культур.

У поавах зернових озимих культур, незалежно вЦ сорту, формуеться чггка градащя домiнуючих конкурентоспроможних асощацш бур'янiв/ проте !х диференцiацiя за типом популяцшно! стратеги i питомою масою на одиницю площi залежить вЦ сорту та умов конкретного екотопу.

Нами було видiлено для Полiсся шiсть таких асощацш: Erodium-Neslia; Chenopodiu-Sonchus; Galium-Setaria; Elytrigia-Convolvulus; Apera-Polygonum i Apera-Convolvulus;

для полкько-лкостепового екотопу - п'ять: Viola-Capsella; Matricaria-Galium; Elytrigia-Galeopsis; Chenopodium-Sonchus; Thlaspi-Euphоrbiа;

для Лкостепу - ciM: Elytrigia-Viola; Matricaria-Taraxacum; Consolida-Convolvulus; Cirsium-Taraxacum; Galium-Stellaria; Thlaspi-Plantаgo, Linaria-Conyza.

Подальше вивчення i розкриття особливостей впливу нових i перспективних сорив триби ^И^ае на структуру i конкурентоспроможнкть сегетального угрупування дозволить щлеспрямовано керувати фiтопродукцiйним процесом в конкретнш агроекосистемi.

Список Використаних Л1тературних Джерел

1. Василевич В.И. Очерки теоретической фитоценологии / В.И. Василевич. - Л.: Наука, 1983. - 249 с.

2. Бурда Р.1. Роль бур'яшв-антропофтв у польових авозмшах рiвнинноi Укра'ши // Рослини-бур'яниюсобливоси бюлогп та рацiональнi системи ix контролюванняв посiваx сiльськогосподарськиx культур. VII Теор. конф. Укр. наук. т-ва герболопв. — К.: Колобк, 2010. — С. 38-43.

3. Жуков В.Н. Оценка взаимоотношений растений в посевах тритикале /

B.Н. Жуков // Всерос. конф.: «Защита сельскохозяйственных растений: состояние и перспективы развития» (тез. докл). - М.-С.-Петербург-Сочи, 2001. -

C. 66.

4. Захаренко А.В. Теоретические основы управления сорным компонентом агрофитоценоза в системах земледелия / А.В.Захаренко. - М.: Изд-во МСХА, 2000.- 468 с.

5. Зуза В.С.До питання поширеносл бур'яшв / В.С.Зуза// Наук. пр. 1н-ту бюенерг. к-р i цукр. буряюв. - 2014. - Вип. 20. - С. 41-46.

6. Корнилова E.H. О конкурентных взаимоотношениях между пшеницей и однолетними сорняками /Е.Н.Корнилова, А.В.Воеводин // С.-х. биология. - 1985. - №6. - С. 66-69.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

7. Марков М.В. Агрофитоценология - наука о полевых растительных сообществах / М.В. Марков. - Изд-во Казан. ун-та, 1972. - 269с.

8. Миркин Б.М. Растительные сообщества / Б.М. Миркин // Общ. пробл. биоценологии: Мат. II-го Всесоюз. совещ. (ноябрь, 1986. Г. Москва). - М.: Наука, 1990. - С. 151-164.

9. Методика державного сортовипробування сыьськогосподарських культур / ред. В.В. Волкодав; Держкомк1я Украши по випробуванню та охорош сорив рослин. - К.: Алефа, 2000. - Вип. 1. - C. 10-50.

10. Методы учета и прогноз засоренности посевов. Фитосанитарная диагностика /под ред. А. Ф. Ченкина. - М.: Колос, 1994. - С. 294-313.

11. Методы учета сорных растений / под ред. В.А. Захаренко, К.В. Новожилова, Н.Р. Гончарова // Сб. метод. рекомен. по защите растений. - СПб, 1998. - С. 31-35.

12. Мальцев А.И. Сорная растительность СССР / А.И. Мальцев. - М.; Л.: Сельхозиздат, 1933. - C. 29-175.

13. Работнов Т.А. Изучение ценотических популяций в целях выяснения стратегии жизни видов / Т.А. Работнов // Бюлл. МОИП: Отд. Биол. - 1975. - Т. 80, вып. 2. - С. 5-17.

14. Экосистемный подход / Приложение к Решению КС V/6 Конференций сторон Конвенции о биологическом разнообразии. - Найроби. -15-26 мая 2000 г. - С. 40-46.

15. Мазинг В.В. Консорции как элементы структуры биоценозов / В.В.Мазинг // Тр. МОИП. - 1966. - Т. 27. - С. 117-127.

16. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М.: Агропромиздат, 1985. - C. 35-231.

17. Riazanova, M. E., & Schwartau, V. V. (2015). Vplyv prokvinazydu ta gidroksydu midi na gomeostaz anioniv u roslynah ozymoi' pshenyci v generatyvnu fazu rozvytku [Effect of proquinazid and copper hydroxide on homeostasis of anions in winter wheat plants in generative phase of development]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 23(1), 28-32 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011505.

References

Burda, R.I. (2010). Rol' bur'janiv-antropofitiv u pol'ovyhsivozminah rivnynnoi' Ukrai'ny. Proceed. Int. Conf. Roslyny-bur'jany: osoblyvosti biologii' ta racional'ni systemy i'h kontroljuvannjav posivah sil's'kogospodars'kyh kul'tur. Kiev, Kolobig. (in Ukrainian). Dospekhov, B.A. (1985). Metodika polevogo opyta. Moscow, Agropromizdat. (in Russian).

Ecosystem Approach. (2000). Supplement to the Biodiversity Convention. Nayrobi.

78 Bio^oriHHHH eicHHK

Kornilova, E. H., Voevodin, A.V. (1985). O konkurentnykh vzaimootnosheniyakh mezhdu pshenitsey i odnoletnimi sornyakami. Selskokhoziaystvennaja biologiya. 6, 66-69. (in Russian).

Mal'tsev, A.I. (1933). Sornaya rastitel'nost' SSSR. Moscow, Leningrad, Sel'khozizdat. (in Russian).

Markov, M.V. (1972). Agrofitotsenologiya - nauka o polevykh rastitel'nykh soobshchestvakh. Izdatelstvo Kazanskogo Universiteta. (in Russian).

Mazing, V.V. (1966). Konsortsii kak elementy struktury biotsenozov. Trudi MOIP. 27, 117-127. (in Russian).

Metody ucheta i prognoz zasorennosti posevov. Fitosanitarnaya diagnostika. (1994). A. F. Chenkin (Ed.). Moscow, Kolos. (in Russian).

Metody ucheta sornykh rasteniy. (1998). V.A. Zakharenko, K.V. Novozhilov, N.R. Goncharov (Eds.). Saint Petersburg. (in Russian).

Mirkin, B.M. (1990). Rastitel'nye soobshchestva. Proceed. Int. Conf. Obshchie problemy biotsenologii. Moscow, Nauka. (in Russian).

Rabotnov, T.A. (1975). Izuchenie tsenoticheskikh populyatsiy v tselyakh

vyyasneniya strategii zhizni vidov. Bulletin MOIP. Seria Biologia. 80 (2), 5-17. (in Russian).

Riazanova, M. E., & Schwartau, V. V. (2015). Vplyv prokvinazydu ta gidroksydu midi na gomeostaz anioniv u roslynah ozymoi' pshenyci v generatyvnu fazu

Biological Bulletin of Bogdan Clunelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 79

te-

rozvytku [Effect of proquinazid and copper hydroxide on homeostasis of

anions in winter wheat plants in generative phase of development]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 23(1), 28-32 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011505.

Vasilevich, V. I. (1983). Ocherki teoreticheskoy fitotsenologii. Leningrad, Nauka. (in Russian).

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Zakharenko, A. V. (2000). Teoreticheskie osnovy upravleniya sornym komponentom agrofitotsenozy v sistemakh zemledeliya. Moscow, Izdatelstvo MSKhA. (in Russian).

Zhukov, V. N. (2001). Otsenka vzaimootnosheniy rasteniy v posevakh tritikale.

Proceed. Conf. Zashchita sel'skokhozyaystvennykh rasteniy: sostoyanie i

perspektivy razvitiya. Moscow, Saint Peterburg, Sochi. (in Russian).

Zuza, V. S. (2014). Do pytannja poshyrenosti bur'janiv. Naukovi praci Instytutu

bioenergetyky. 20, 41-46. (in Ukrainian).

Поступила в редакцию 10.12.2015 Как цитировать:

Moskalets, T.Z. (2016). Impact of tribe Triticeae varieties on structure and competitiveness of segetal group. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (1), 63-79. cross«* http://dx.doi.org/10.15421/201604 © Москалець, 2016

Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License