Научная статья на тему 'ВИБіР ПАРТНЕРіВ ДЛЯ ВіРТУАЛЬНИХ ПіДПРИєМСТВ'

ВИБіР ПАРТНЕРіВ ДЛЯ ВіРТУАЛЬНИХ ПіДПРИєМСТВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
65
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Пальонна Т. А.

Проведено системний аналіз вибору партнерів. Представлено метод вибору партнерів для віртуальних підприємств на стадіях оцінки, дослідження, ініціювання та співпраці. Для кожної стадії розглянуто діючі фактори. Викладений метод може стати основою інформаційної технології підтримки бізнес-процесів

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ВИБіР ПАРТНЕРіВ ДЛЯ ВіРТУАЛЬНИХ ПіДПРИєМСТВ»

н

ь

Проведено системний аналiз вибору партнерiв. Представлено метод вибору партнерiв для вiр-туальних тдприемств на стадiях оцтки, дослгдження, тщювання та ствпращ. Для кожног стади роз-глянуто дiючi фактори. Викладений метод може стати основою тфор-мацтног технологи тдтримки бiз-нес-процеЫв

УДК 004.942

виб1р партнер1в для в1ртуальних

шдприсмств

Т.А. Пальонна

Асшрант

Кафедра програмного забезпечення автоматизованих систем Черкаський державний технолопчний ушверситет бул. Шевченко 460, м. Черкаси, УкраТна, 18006 Контактний тел. (0472)54-21-38 E-mail: tansha@ukr.net

1. Вступ

Прибуткова мотиващя е домшуючою в практичнш дiяльностi економiчних агентiв [1-3]. Агенти намага-ються застосовувати вже iснуючi виробничi можли-востi, пiдлаштовуючи 1х пiд конкретний проект. Але постшна змiна технолопчно! бази, можливо, привела б 1х до збиткiв.

Спiвпраця з шшими агентами полегшуе процес адаптацii до нових економiчних умов. Для досягнення устху на мiжнароднiй аренi фiрмам потрiбнi пар-тнерськi альянси, тому що в свiтi е лише декшька про-мислових гiгантiв, що мають достатньо ресурсiв для завоювання ринкiв власнотуж.

Значним фактором для економж багатьох розви-нутих краш е iндустрiя iнформацiйних технологiй (1Т - iндустрiя).

2. Постановка завдання

У вiртуальному пiдприемствi (ВП), яке розробляе програмш пакети та базуеться на 1Т - iндустрii, при-буток також пов'язаний з вдалим тдбором агентiв - партнерiв по бiзнесу.

Велику роль у такш селекцii виконують шформа-цiйно-пошуковi системи [4 - 6]. Опис, загальш риси агенив мають вербальний характер.

При оформленш договорiв про ствпрацю агентiв можлива поява ризикових подш [7].

Агент може бути поставщиком, посередником або покупцем. Поставщик шукае покупця або посередни-ка, покупець - поставщика або посередника. Напри-клад, агент розробляе специфiчне програмне забез-печення.

У якост покупця для нього може бути агент, який виконуе тестування цього програмного забезпечення. Продавець, скорш за все, агент, що виробив специ-фжащю програмного забезпечення. При iерархiчнiй

структурi ВП iснуе один агент, який оргашзовуе i спрямовуе дiяльнiсть iнших. Цим агентом е той ш-дивiдум або невеличка група лiдерiв, що розробили i вирiшили створити новий сервiс, займаються його маркетингом i е його власником.

Можна видшити два напрямки дш агентiв - пошук партнерiв i пропозицiя себе як партнера. Другий на-прямок у цш статтi не розглядаемо.

Формалiзуемо зменшення витрат. Для концентро-ваного (традицшного) виробництва

W1 = WP+Wn , (1)

де: Wp - вартiсть вихiдного ресурсу; Wn - вартiсть пере-робки.

Якщо ж агенпв два, Wp можна подшити на Wp1 -вартiсть вихвдного ресурсу для виробництва продукцii першим агентом i Wp2 - вартшть вихiдного ресурсу для виробництва продукцп другим агентом.

Також у Wn можна видiлити складовi Wn1 - вар-тiсть переробки продукцii першим агентом i Wn2 -варпсть переробки продукцii другим агентом. Тому формулу (1) перетворимо з метою розподшу вартосп по агентах:

W2 = Wpl+Wnl+Wp2+Wn2 . (2)

Сума витрат W2 зменшиться у порiвняннi з (1), бо агента-партнера вибирають так, щоб зменшити витра-ти. Тобто, розподш на складовi впливае на формуван-ня фiнансових результатiв, систему оподаткування ВП в щлому та iншi трансакцiйнi витрати. За аналогiею може полшшитись якiсть виробленого продукту, бо вибирають компетентного партнера.

На основi вищевикладеного, метою даноi роботи е оцiнка та вибiр партнерiв для ВП, якi виробляють, формують 1Т. Метою нашоi стати е пошук методiв та виробничих випадюв для пiдтримки партнерства у розробщ програмного забезпечення.

Дослiджуються методи i технологii оцiнки агентiв i '¿х компетентностi, що застосовуються в реальних проектах.

3. Результати дослщжень

Агент проектуе процеси з використанням шстру-ментальних систем решжишршгу бiзнес-процесiв (BPR - business process reengineering). Загальною ще-ею для багатьох структур удосконалення процесу е цикл Шухарта-Демшга, зображений на рис.1 (цикл PDCA — плануй (Plan), роби (Do), перевiряй (Check), впливай (Act)). Його застосування в рiзноманiтних областях дiяльностi дозволяе ефективно управляти дiяльнiстю на системнш основь Коли всi пiдтримуючi процеси повшстю визначенi та оцiненi, починаеться пошук партнерiв. У життевому циклi пошуку партне-рiв важливими стадiями е стадп оцiнки, дослiдження, iнiцiювання та ствпращ.

Рисунок 1. Цикл Демшга та петля СП

На стадп ощнки можна застосувати iдею циклу Демшга для тднесення до рiвня стратегii. Стратегiчна петля (петля СП) зображена на рис. 1. Петля СП мае розглядатися кожного разу, коли компашя мае намiр розвиватися, наприклад, увшти до альянсу. В пе^ е три кроки. Якщо розпочинаеться процес перетворень, то задаються дiагностичнi запитання: 1) "Яю дiловi завдання пов'язанi з контекстом дп?", 2) "Чи достатньо ресурсiв, щоб вiдповiдати завданням?" i 3) "Якщо ш, треба спланувати необхiднi дп на покращення ситу-ацii".

Петля СП може застосовуватись в рiзних ситуащ-ях. Наприклад, коли агент започатковуе потенцшш вiдносини, вiн розглядае взаемовщносини агентiв (до-вготривалi або короткотривал^ залежно вiд дiапазону часу вщношень) у контекстi дiлових завдань, процеав та ресурсiв.

На перший стадп потрiбно врахувати багато фак-торiв, серед яких е середовище з його державно-поль тичними, економiчними, технiчними, демографiчними факторами. Можна обрати нащональний регiон, наприклад, за рейтингом [8, 9].

З державно-полггичних факторiв потрiбно звер-нути увагу на рiвень стабiльностi полiтичноi ситуацп як в серединi, так i за межами краiни; на наявшсть забезпечення державних iнтересiв краiни (квотуван-ня, лiцензування, експорт - якщо майбутнш партнер агент - поставщик, iмпорт - якщо агент - покупець); на характер взаемовiдносин держав-партнерiв. Так ряд держав - Китай, 1ран, Росiя, Японiя обмежують роботу Internet; шформащю, що передаеться, простежують (промисловий шпiонаж, спецслужби) [4,5].

З економiчних факторiв важливими е рiвень еко-номiчного розвитку краши, регiону; стан валютного ринку; темпи шфляцп i рiст цiн; фшансовий стан тд-приемств i рiвень '¿х витрат; характер конкурентноi бо-ротьби на свiтовому ринку; концентращя виробництва

i капiталу; особливостi щново! полiтики; розмiр мож-ливих прибутюв; розмiри знижок i пiльг. Найб^ьш доступним та оперативним носieм шформацп вважа-еться при цьому ринок валют, щни на якому повнiстю вщдзеркалюють доступну iнформацiю, що миттево поширюеться через валютнi курси. Агент мае на увазi адаптивнi та ращональш очiкування, згiдно з якими велику роль ввдграють запiзнiлi або прогнозоваш очь кування щодо майбутнiх значень низки показниюв.

Серед технiчних факторiв потрiбно розглянути: рiвень науково-технiчного прогресу; кiлькiсний i яюс-ний стан основних фондiв та 1х структуру; рiвень ви-користано! технологii; юльюсть працiвникiв з вищою освiтою, з комп'ютерною освiтою; насиченiсть ринку пращ квалiфiкованими спецiалiстами i т. шш. Може бути використана оцiнка краш свiту по iндексу розвитку людського потенцiалу, яка здiйснюеться ООН, що мктить, зокрема, показники доступносп освiти та рiвня добробуту. Якщо виходити з цих показниюв, то вибираеться краша з великим показником доступ-ностi освiти та з маленьким рiвнем добробуту [10]. Наприклад, порiвняння Германп з значеннями показниюв 0,90 i 0,94 та Украши з 0,91 i 0,43 свщчить на перевагу украшського партнера.

З демографiчних факторiв враховують зайняпсть населення. Завершуеться стадiя оцiнки вибором сере-довища - краши та деюлькох можливих партнерiв.

На другш стадii життевого циклу вибору партне-рiв - дослiдженнi - за результатами ощнки викону-еться процедура вибору потенцшних партнерiв для визначення найнадшшших, передових та бажаючих довготривалого ствробггництва; дослiджуються орга-нiзацiйна, виробнича, кадрова, функщональна, стра-тегiчна складова та загальна ефектившсть компанп - агента. Головною проблемою е визначення компе-тентноси партнера. При цьому критично важливими е загальш цiлi, орiентованi на проект або на ситуащю. Враховуеться попереднш досвiд роботи з цим партнером та (або) його репутащя.

Важливим шдикатором е рiвень взаемозалежностi ( D(m) ) майбуттх членiв вiртуального пiдприемства, що може бути вимiряний, як спiввiдношення iмпорту (1мпорт(т) ) до активiв (Активи(т) ). Чим вище це стввщношення, тим бiльш залежним е агент ввд iнших агентiв.

Щш) = 1МП°РТ(Ш). (3)

Активи(т)

Оцiнюеться винятковiсть продукцп, тобто, вщсут-шсть у вiртуальному пiдприемствi спiвставноi продукцп. Двi продукцп (вiд агенпв т4 i т2 набору М) е ствставними, якщо вони е одного типу ( Т ) i мають таку ж специфжащю S . Набiр продуктiв, що вико-ристовуеться членом т, перерахований в перелжу Inv(m). Тобто, продукцп е4 i е2 типу Е спiвставнi, якщо е4 [S] = е2 [S]:

Ут(,т2 е М; Уе1 е Inv(m1); Уе2 е Inv(m2);

e1[S] = e2[S] ^ т1 = т2 ле1[Т] = е2[Т].

Додаткову iнформацiю можна знайти у книзi скарг [6].

Типовi софтвернi агенти е досить маленькими. Виходячи з [13, 14], майже 70 вщсотюв компанш мали близько 20 працюючих. Бiльшiсть софт-агенпв повш-стю або частково зайняи у виробництвi специфiчних програм для промислових тдприемств. В маленьких

компашях шженерш процеси та професiйна практика е менш стандартизованими.

Дослiдження зазвичай проводять для того, щоб вибрати кращих виконавцiв процесiв, для одержання найкращих методiв. Поширена причина базуеться на загальному уявленш про «парадигму продукту i про-цесу»: хороший технолопчний процес прирiвнюеться до яюсного виконання продукту. 1ншою причиною е бажання покращити стандарт роботи (уникнення по-милок або переробок, кращий контроль за виконанням роботи).

До учасп в наступнш стадii допускаються кращi з групи контрагенпв, при необхiдностi - посередниюв.

На стадii iнiцiювання партнерам-клiентам про-понуеться спiвробiтництво на основi усвiдомлення аналогiчних потреб та штереав агентiв. Пропонуеться економiчне обгрунтування учасп у вiртуальному ви-робництвi, аналiз нових можливостей. Якщо партнери детально прошформоваш про бiзнес iншоi сторони та чесно обмшюються iнформацiею, вони можуть вста-новлювати взаемоприйнятнi цШ, що сприяе стiйкостi та життездатносп вiдносин, виходячи з рацiональних очжувань, у припущеннi щодо рiвнозначностi i кваль фiкованостi економiчних агентiв, що володжть одна-ковою iнформацiею. Потрiбно також звертати увагу на позаекономiчнi чинники суспiльного розвитку.

Стосовно вiртуального пiдприемства, основним принципом на цьому етат е пошук ресурсiв поза на-явноi структури пiдприемства. Сюди входять оренда складських, довiдкових, виробничих, шформацшних, бухгалтерських послуг, розмiщення додатюв елек-тронноi комерцii i т.д. 1дея в тому, щоб спираючись на порiвняння результатiв або фшансових зобов'язань можливих партнерiв з еталонними показниками в 1Т - галуз^ вибрати найкращого партнера для кожного ресурсу з урахуванням рашше складених функцш. Особливий пiдхiд потрiбний пльки до ресурсiв, що мають критичне значення. Одшею з найважливiших переваг такоi органiзацii е значне зниження розмiру стартового капiталу для заснування новоi справи, оскiльки бiльшiсть необхвдних ресурсiв будуть за-стосовуватися на контрактнш основi та оплачуватися по мiрi надання послуг. Другою перевагою е ктотне скорочення часу, необхвдного для запуску шформацш-ного сервку в експлуатацiю.

Будiвництво успiшних взаемовщносин вимагае зусиль i iнвестицiй, але б^ьше за все воно вимагае зобов'язань. Зобов'язання партнери беруть значш, але в рамках проекта або в залежносп вщ ситуацii з урахуванням виробничих перспектив та розпод^у пращ. Зобов'язання е ризиком для обох сторш, тому що ств-праця з шшими потенцшними партнерами може бути припинена. Багато маленьких компанш - виробникiв програмного забезпечення потребують ресурсiв та знань для тдбору потрiбних партнерiв, вибору мiж ними та переконання '¿х в економiчнiй доцiльностi спiвпрацi. В такому випадку дощльною була б ств-праця з якоюсь третьою стороною-брокером. Таким посередником (медiатором) може, наприклад, висту-пати консультацiйна компанiя або оператор мережi постачальника.

В умовах постшних змiн на виробництвi перед-бачити можливi ринки продовження бiзнес-процесу важко. Це може призвести до ситуацп, коли наступш

партнери (покупцi) не готовi втрачати будь-якi части-ни '¿х бiзнесу, оскiльки вони не знають, яю з них будуть устшними в майбутньому. На процес iнiцiалiзацii по-трiбно поглянути з точки зору обох сторш (рис.2), по-стачальниюв (продавцiв) i клiентiв (покупцiв). Вони можуть вирiшити найняти бшьше iнженерiв з програмного забезпечення заметь того, щоб швестувати у постачальника програмного забезпечення.

В процесi вибору можливого партнера необхщно оцiнити витрати.

В рамках неоiнституцiоналiзму виявляеться виз-начальна роль шформацп в розвитку та забезпеченш конкурентноздатностi пiдприемств. Iнформацiйнi ре-сурси виступають ключовим фактором виробництва та джерелом витрат.

В сучасних умовах необхщно вказати на двоите сприйняття процесу управлшня. По-перше, управлш-ня розглядаемо з позицш забезпечення, синхронiзацii основного (технолопчного) бiзнес-процесу, вщповщ-но, е трансакцшним сектором всерединi фiрми.

По-друге, розглядаючи управлшня як рiвноправне виробництву, в результат якого отримуеться новий товар - шформащя, вважаемо, що угода - це процес реалiзацii управлшського рiшення i управлiння ввдноситься до трансформацiйного (технологiчного) сектору всередиш фiрми.

Рисунок 2. Невизначеностi та можливосп продавцiв та покупцiв.

Таким чином, витрати управлшня можуть бути класифжоваш як трансакцшш при традицшному тд-ходi i як трансформацшш, якщо сприймати управлш-ня з точки зору «виробництва шформацп».

Трансакцшш витрати управлшня з прив'язкою до етатв заключення договору (або ex ante) мштять: витрати пошуку шформацп на забезпечення процесу управлшня, витрати вибору альтернатив, витрати економiчного обгрунтування, витрати управлшня ризиками, витрати прийняття ршень. Витрати тсля створення ВП (ex post) не розглядаемо.

Витрати важко оцшити в пострадянських крашах, де на тдприемствах створено непрозорi структури розподiлу акщонерного капiталу i управлiння з висо-кою роллю безпосереднього розподiлу повноважень та ввдповвдальноси менеджерiв.

Укладання контракту - обов'язкове для коорди-нацп спiльних дiй. Iнодi постачальникiв навггь нази-вають «виробниками або розробниками контракпв». Головною засадою контракту е врахування штереав обох сторiн.

Iнодi угода може бути незавершена через незбалан-сованiсть умов. Сторони можуть мати рiзне бачення

майбутнього, незважаючи на сво' iнтереси. Ще' ситуа-цii можна уникнути шляхом укладання передовiрених контрактiв. В таких контрактах умови не фжсуються до настання певноi подii. Укладання передовiреного контракту мае такi переваги: це надае можливiсть рiз-ним думкам стати тдставою угоди; це скорочуе ризик через розподш його мiж членами; це мотивуе сторони виконувати iх обiцянки; це знижуе можлившть виник-нення неправильноi iнформацii. Типи вщносин мiж продавцями i '¿х клiентами звичайно фокусуються на опису формулювання або на еволюцii бiзнес-вiдносин в часi. В лiтературi, присвяченш управлiнню поста-чанням, перспективними вважаються субконтрактнi iерархii або портфолiо продавщв.

Можна видiлити п'ять рiзних методiв укладен-ня передовiреного контракту i кореспондентських типiв постачальника. Типи постачальника включа-ють постачальника систем, постачальника складо-вих, постачальника пiдсистеми, постачальника фази i постачальника мiсткостi. У системах, що уклада-ють передовiрений контракт, субпiдрядник проводить повне постачання клiента. Постачальник складових виробляе окремi компоненти, що складаються з де-кiлькох частин. Пiдсистема постачальника е частиною бiльшоi системи покупця, i фазовий субпiдрядник виконуе певнi кроки або фази в операщях покупця. Субтдрядник мiсткостi пiдтримуе баланс у разi висо-кого попиту.

Г. Свенсон [12] класифжуе постачальникiв згiдно двох вимiрiв: рiвня спiвпрацi i рiвня технологи. Виз-начено чотири типи постачальниюв: постачальники продукту, фахiвцi з ствпращ, технологiчнi фахiвцi, постачальники, що займаються вирiшенням проблем. Iншi дослiдники пропонують такi категорii: 1) поста-чальник, що наймаеться для ресурсу; 2) постачальник, що несе вiдповiдальнiсть за проект або завдання; 3) постачальник з модульною вiдповiдальнiстю.

В цiлому, модель тдпорядкованих контрактiв мае будуватися на д^ових поглядах. Схематично структура методики укладання контакпв зображена на рис. 3, вона складаеться з трьох збалансованих i взаемо-дтчих частин. Частина «зобов'язання i стратепя» вь дображае усвiдомлення бiзнес-завдань, власноi i рин-ково' ситуацii, усвщомлення можливостей, методiв та засобiв. Ця стадiя також сприяе започаткуванню взаеморозумшня i пiдтримки виконання зобов'язань.

поточну ситуащю i учасникiв, для створення i вста-новлення взаемин мiж учасниками.

На етапi спiвпрацi очжуеться взаемний «сввдомий его'зм», або що агенти будуть працювати разом до тих тр, поки в цьому буде д^овий сенс.

Деякими головними аспектами товариств е тривалi дiловi угоди, пошук ресурсiв, сумiсне дослщження i розвиток, використання технiчноi i комерцiйноi ш-формацп, об'еднане виршення проблем, безперервне якiсне удосконалення.

В перспективi вирiвнювання довготривалих д^о-вих стратегш i взаемний дiалоговий розвиток навиюв, процесiв i здiбностей стають елементами створеного вiртуального пiдприемства. Знання е одним з визна-чальних факторiв його iснування. Можна вид^ити важливiсть корпоративного знання як стратепчний актив. Успiшне пiдприемство мае властивкть накопи-чувати i мобiлiзувати стратепчш знання, якi можуть розповсюджуватися через мережу агенпв. На стадп ствробггництва формуеться швидкий перехiд до стадп очiкування прибуткiв.

Системний розгляд задачi вибору партнера доводить наявшсть багатьох критерiiв w .

Шдходи до вирiшення багатокритерiальноi задачi

- процедура (метод) згортки критерпв та метод послi-довних поступок.

Згортка критерпв, наприклад, можлива при адитив-нш оптимiзацii, тому що, по-перше, критерп однорiднi

- ми повсякчас розглядаемо можливий прибуток; подруге, частковi критерii порiвнюванi по важливостi.

Важливкть ^ визначае у кiлькiснiй формi ступень переваги i-го критерт у порiвняннi з iншими oi > 0. Якщо пiдсумувати важливосп

о. = 1, 1 = Щ

1=1

тодi згортка = £ о,

X

Згортку виконуемо на кожному шляху на стадiях вибору партнерiв, починаючи з адаптивно очжуваних, i обираемо шлях з б^ьшим значенням Ц .

4. Висновки

Рисунок 3. Нарiжнi каменi методики укладання контракпв

У частинi «посилання i метрика» представлен моделi наслiдуваних зразкiв - методи та процеси для щоденного використання, мктяться концепцп щодо визначення метрики бажаних дш i властивостей.

В частиш «процедури i ролЬ> представленi шструк-цii (процедури) для розвитку ствпращ. Вони вико-ристовуються для мобiлiзацii ресурсiв iнших частин. Процедури застосовуються для збору шформацп про

Проведений системний аналiз вибору партнерiв показав наявнiсть невизначеностi у цьому питанш. Запропоновано послiдовнiсть стадш вибору: це стадп оцiнки, дослщження, iнiцiювання та спiвпрацi. Для кожно' з стадiй розглянуто дiючi фактори: дiловi завдання, наявнiсть ресурив, потреба в плануваннi. Показано, що адаптивш та рацiональнi очiкування агенпв враховують прогноз дiй партнерiв, середови-ща, владних структур.

Розглянутий метод може бути основою шформа-цшно' технологи.

Одержанi результати надають можлившть тдви-щити об'ектившсть вибору агентiв для пiдтримки бiзнес-процесiв, перейти вiд вербально' оцiнки агенив до бiльш об'ективно' оцiнки. Проведений аналiз можна поширити на iншi задачi практики та науки, де викону-еться процес вибору.

Лиература

1. Наливайко А. П. Teopia стратег!! тдприемства. Сучасний стан та напрямки розвитку. - К.: КНЕУ, 2001. - 227 с.

2. Югель В.Р. Методи i модел! тдтримки прийняття ршень у ринковш економщ.-К.: ЦУЛ, 2003. - 202 с.

3. Алексеев I. В. Стратеги розвитку тдприемств i державне регулювання економши. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 204 с.

4. Денисов Д. Бизнес-разведка // Бизнес-журнал. - М.: Бизнес-журнал, 2005. - №19.

5. Масалович А. Интернет-разведка на службе бизнеса // Элитный персонал. - М.: РДВ-Медиа, 2006. - №48 (485).

6. Как выбрать агента // http://www.bumazhki.com/howtoevaluateagent.asp.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

7. В^лшський В. В., Наконечний С. I. Ризик у менеджмент!. - К.: Тов. «Борисфен-М », 1996. - 336 с.

8. Антонюк Л. Л. М!жнародна конкурентоспроможшсть краш: теор!я та мехашзм реал!зацй. - К.: КНЕУ, 2004. - 276 с.

9. Брикова I. Концепщя м!жнародно! конкурентоспроможност нацюнального репону та ii практичний вим!р // http://kneu.kiev.

ua/journal/ukr/article/2006_1_Brykova_ukr.pdf.

10. Смирнов В. Т., Сошников И. В., Романчин В. И., Скоблякова И. В. Человеческий капитал: содержание и виды, оценка и стимулирование. - М.: Машиностроение-1, 2005. - 513 с.

11. G. Svensson. A typology of relationship strategies towards suppliers. ANZMAC 2003 Conference Proceedings // http://smib.vuw. ac.nz:8081/WWW/ANZMAC2003/papers/DL03_svenssong.pdf.

12. European business - Facts and figures, 2006 edition // http://epp.eurostat.ec.europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-BW-06-001/ EN/KS-BW-06-001-EN.PDF.

13. Business services — An analysis of structural, foreign affiliates and business demography statistics, 2004 edition // http://epp.eurostat. ec.europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-63-04-214/EN/KS-63-04-214-EN.PDF.

УДК 519.7:007.52

метод забезпечення

прозорост1 1нтелектуального виведення знань в онтолог1чних системах

М.В. Климова

Кафедра штучного штелекту Хармвський нацюнальний ушверситет радюелектронки проспект Ленша 14, м.Хармв, 61166

■а о

Розглянутi питання забезпе-чення прозоростi ттелектуально-го виведення знань в онтологiчних системах, зокрема, в семантичних порталах, а саме, здаттсть систе-ми пояснити методику прийняття ршень та надати обгрунтування автоматичного виведення, що об'ед-нуе виведення на знаннях про класи онтологи, знання про представни-тв клаЫв, математичне обчислен-ня, обробку припущень та виведення за онтологiчними правилами

■о о

1. Вступ

Створення велико'! юлькост! систем, в основ! яких е автоматичне виведення, призводить до необхвдност! розробки систем, що забезпечують прозоршть виведення шляхом пояснення та тдтвердження нетривь альних ! тим б!льше незрозум!лих користувачу результат роботи машини виведення.

Здатшсть системи пояснити методику прийняття р!шень та обгрунтувати його називають прозорштю

системи. Шд цим розумжть, насюльки просто р!зним верствам користувач!в вияснити, що робить система та чому. Цю характеристику системи слвд розглядати в сукупност! режимом керування системою, осюльки посл!довн!сть етатв прийняття ршень т!сно пов'язана заданою стратепею поведшки.

Багато галузей дослщження вимагають модуль пояснень навиь для найпростшого виведення. Обо-в\язковим такий модуль е у випадку поеднання мови запит!в та середовища, що працюе в режим! «питання

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.