CC BY
6УДК 330.341.1
Шаперенков А.В.,
к.е.н., заст. голови правлшня ПАТ «В1ЕйБ1 Банк»
ДЕРЖАВНО-БАНК1ВСЬКЕ ПАРТНЕРСТВО У ГРОШОВОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ В УКРА1Н1
У статтi дослiджено суть, принципы та специфжу механiзму державно-банкiвського партнерства, запропоновано розширення традицiйних принципiв його функцюнування. Виявлено суттeвi переваги банюв вiд партнерських сто-сункiв i3 державою та резерви цього партнерства на окремих стадiях розвитку шновацшного потенщалу.
Ключовi слова: банк, держава, шноващя, iнновацiйний потенцiал, партнерство, потенщал.
ВСТУП
Важливою умовою сучасного формування та розвитку шновацшного потенщалу будь-яко! кра!-ни е розвиток партнерства i сшвроб^ництва державного та приватного сектор1в. Бшьшють шду-стр1ально розвинених кра!н проблему модершзацп економiки розв'язують за рахунок адекватного мехашзму взаемодп органiв державно! влади i бiзнесу [1]. В Укра!ш через обмежешсть ресурсно! бази держави, власних фiнансових можливостей пiдприемств, висою процентнi ставки за кредитами та висок економiчнi ризики освоення ново! продукцп розвиток механiзму грошового за-безпечення iнновацiйного потенцiалу неможливий без залучення недержавних коштiв, що мож-ливо лише шляхом використання мехашзму державно-приватного партнерства. У цьому зв'язку подальший розвиток шновацшного потенщалу в Укра!ш зумовлюе потребу змщнення партнерських взаемовщносин учасникiв шновацшного шдприемництва на взаемовигiдних засадах. За таких умов до надважливих вщповщних завдань належать дослiдження процесiв створення спри-ятливого середовища для нащонального бiзнесу, в якому iнвестицi! в шновацп будуть основним способом отримання високих i стабiльно зростаючих доходiв; чiтке визначення iнновацiйно! спещ-алiзацi! кра!ни, концентрацп iнтелектуального потенцiалу, створення альянсу науки, бiзнесу та влади тощо.
Загальнометодологiчнi аспекти розвитку та можливосп використання механiзму державно-приватного партнерства в реалiзацi! iнновацiйних проектов дослiджували багато зарубiжних та вгтчизняних учених, зокрема М.В. Вiлiсов, Л.Л. Гриценко, Дж.В. Беркман, М. Джерард, А. Есташ, Е.В. Зiмелiс, Л.О. Лшоненко, С.П. Луценко, О.В. Мщук, Дж. Стронг, Манмохат Сингх, М. Роме-ро, Н.1. 1ванова, А.П. Патрон, В.А. Федорович, А. Харрю, JI.C. Чорний та ш. Питання безпосеред-нього використання державних (мунщипальних) запозичень i кредитних ресурсiв для розвитку партнерства держави та приватного кашталу дослщжували безпосередньо Р. Барро, A.B. Баженов, В.А. Белов, С.Л. Брю, Д.Л. Головачов, Ю.А. Даншов, Е. Домар, Б.1. Златюс, A.A. Льовченко, А. Лернер, Ф. Рабоуцщ та iн. Разом з тим не дослщжено особливостi та можливосп використання механiзму державно-банкiвського партнерства у грошовому забезпеченш шновацшного потенщалу У цьому зв'язку недостатне теоретичне осмислення проблем, що виникають як при функщо-нуванш мехашзму державно-приватного партнерства загалом, так i за окремими напрямами його розвитку, гальмуе його впровадження у сформоваш ринковi вiдносини. Використання накопиче-них значних фшансових ресурсiв представникiв вточизняного банкiвського сектору дасть змогу оргашзувати та зорiентувати потенцiал альянсу держави i банкiв на розв'язання проблем розвитку шновацшного потенщалу, значно прискорити впровадження масштабних проектов. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Мета статто полягае в дослщженш державно-банювського партерства у грошовому забезпеченш шновацшного потенщалу.
РЕЗУЛЬТАТИ
У свтоовш економiчнiй системi державно-приватне партнерство — це юридично оформлена система взаемовщносин сторiн-партнерiв, спрямована на спшьну реалiзацiю iнвестицiйних проектов, базуеться на справедливому розподiлi необхщних органiзацiйних, фiнансових, виробничих та шших ризикiв, що забезпечуе всiм учасникам прийнятний результат [2, с. 22; 3]. На практищ державне партнерство передбачае укладення договору мiж державою та юридичними чи фiзич-ними особами про сшвроб^ництво. Наприклад, у Францп так будувалися канали ще в 1552 р. Це явище названо принципом концесп. У 1920 р. народне господарство СРСР, зокрема, золотодобув-на, люова, рибна та iншi галузi промисловостi розроблялися iз залученням приватних партнерiв. У Великобританп нинi такi проекти дають змогу зберегти до 17% бюджету кра!ни. На основi
60
концесп в цiй кра1ш iснують об'екти, на побудову яких було витрачено 24 млрд. фунпв стерлшпв, а на наступнi три роки в цю сферу заплановано вкласти ще 12 млрд. фунтiв стерлшпв [3].
Разом з тим державно-приватне партнерство не просто об'еднання ресуршв держави i бiзнесу, а нова економiчна форма взаемоди держави i бiзнесу з метою досягнення якнайефектившших для суспiльства результатiв. Ця взаeмодiя може здiйснюватися в рiзних iнституцiйно-економiчних формах, на рiзних рiвнях нацюнального господарства, з рiзними суб'ектами бiзнесу, у тому числi банками.
Мехашзм партнерства держави та банкiв у сферi розвитку iнновацiйного потенцiалу мае певш особливостi, на вiдмiну вщ партнерства держави з нефiнансовими шститутами. Це зумовлено як особливим положенням банкiвських установ, що е традицшними фiнансовими посередниками i крiм суто бiзнесовоl посередницько! дiяльностi регулюють сукупну грошову масу, так i специф> кою розвитку iнновацiйного потенцiалу. З огляду на зазначене це партнерство передбачае участь не двох, а трьох i бшьше партнерiв, зокрема (рис. 1):
• держави, яка делегуе сво! повноваження державнш кредитнш установi банкiвського чи не-банювського типу;
• комерцiйного банку, який виконуе функци фiнансового посередництва;
• фiрм та домогосподарств, що одночасно е постачальниками i споживачами банювських ресурсiв.
Рис. 1. Учасники державно-банювського партнерства у грошовому забезпеченнi шновацшного потенщалу (Складено автором)
У подальшому досягненню ефективного розвитку державно-приватного партнерства сприяти-муть розроблення аспектов ретельного планування проектiв, створення умов для швидкого залу-чення iнвесторiв та !х капiталу в економшу кра1ни, забезпечення державою максимального роз-подiлу ризикiв та И защкавлешсть у розв'язаннi проблем у цш сферi [4].
Насамперед механiзм партнерства держави та банюв у сферi розвитку iнновацiйного потенщ-алу залежить вщ принципових засад оргашзацп !х вiдносин. Механiзм державно-приватного партнерства зпдно iз Зеленою книгою про державно-приватне партнерство будуеться за двома основ-ними принципами [5]:
• ствзасновництва — приватна чи публiчна органiзацiя стае спiвзасновником при створенш державно-приватно1 установи;
• договiрного партнерства — укладання договорiв та угод концеси, лiзингу, оренди державного майна, розподшу продукци, управлiння державним майном, спшьно1 дiяльностi тощо.
61
На нашу думку, партнерство держави та банюв доцшьно будувати саме за другим принципом, тобто на догов1рних засадах. Це зумовлено особливим положенням банювських установ на грошовому ринку, яю е традицшними фшансовими посередниками i вщповщальш за залучеш кошти ктенпв, тобто мають ризик вiдповiдальностi перед клiентами, так i провщниками грошово-кре-дитно! полтоики центрального банку, тобто несуть ризик вщповщальносп перед державою. Спе-цифша розвитку iнновацiйного потенцiалу, з одного боку, посилюе цi ризики, з шшого боку, пе-редбачае гнучюсть будь-яких програм з його грошового забезпечення. У цьому зв'язку з метою оптимiзацiï зазначених проблем договiрне партнерство найприйнятнiше щодо розвитку партнерства держави та банюв, оскшьки е найгнучкiшим i передбачае закладення механiзму мiнiмiзацiï ризикiв. Проте при цьому принцип ствзасновництва в побудовi партнерства держави та банкiв не виключаеться. За таким принципом доцшьно будувати партнерство саме масштабних та довго-строкових об'ектiв iнновацiйного фшансування.
Згiдно iз Законом Украши «Про державно-приватне партнерство» до традицшних основних принцишв безпосереднього здiйснення державно-приватного партнерства належать [6] :
• рiвнiсть перед законом державних та приватних партнерiв;
• заборона будь-яко! дискримшацп прав державних чи приватних партнерiв;
• узгодження iнтересiв державних та приватних партнерiв з метою отримання взаемно! вигоди;
• незмiннiсть протягом усього термшу дiï договору, укладеного в межах державно-приватного партнерства, цшьового призначення та форми власностi переданих приватному партнеру об'екпв, що перебувають у державнiй або комунальнiй власносп чи належать Автономнiй Республiцi Крим;
• визнання державними та приватними партнерами прав i обов'язюв, передбачених законо-давством Украши та визначених умовами договору, укладеного в межах державно-приватного партнерства;
• справедливий розподш мiж державними та приватними партнерами ризиюв, пов'язаних з виконанням договорiв, укладених в межах державно-приватного партнерства;
• визначення приватного партнера на конкурсних засадах, ^м випадкiв, встановлених законом.
На нашу думку, оргашзащя партнерства держави та банюв у сферi грошового забезпечення
iнновацiйного потенцiалу потребуе розширення зазначених принципiв. Це зумовлено як специ-фiчнiстю власне розвитку шновацшного потенщалу, так i особливютю банювських установ, зок-рема, ix мiсiï в суспiльно-економiчнiй системi. Так, однiею зi специфiчних ознак розвитку шновацшного потенщалу е його тдвищена базова значущють для загального розвитку суспшьства та наявнiсть ймовiрнiсниx результатiв досягнення цiлей його розвитку. Особливють банкiв полягае в тому, що крiм бiзнесовиx параметрiв функщонування вони мають регулятивнi, тобто на них покладена мiсiя впливати на баланс мiж грошовим i реальним катталом суспiльства. Крiм того, у банювськш ресурснiй базi переважають не власш, а залученi кошти, а це стримуе ix бажання надмiрно ризикувати. Усе зазначене зумовлюе необхщшсть додаткового встановлення принципiв партнерських взаемовщносин держави i банкiв у сферi грошового забезпечення iнновацiйного потенцiалу, до яких належать:
• гнучка мотиващя партнерсько! участi держави та банюв у системi грошового забезпечення шновацшного потенщалу;
• диференцшований розподiл ризиюв мiж державою i банками залежно вщ стадiï розвитку iнновацiйного потенщалу.
Слщ зазначити, що попри те що мотиващя партнерсько! участi державного та банювського секторiв у системi грошового забезпечення iнновацiйного потенцiалу рiзна, iснують спiльнi мо-тиви дiяльностi основних учасникiв партнерства, а саме: забезпечення умов економiчного зрос-тання краши; забезпечення бажаного рiвня конкурентоспроможносп вiтчизняноï продукцiï i по-слуг; гармошзащя, встановлення вiдповiдностi мiж уречевленим та трудоресурсним чинниками розвитку шновацшного потенщалу; посилення шновацшно! спрямованосп та спецiалiзацiï кра!-ни (табл. 1).
Мотиващя держави щодо партнерства з установами банювського бiзнесу в œ^^i грошового забезпечення iнновацiйного потенцiалу концентруеться в економiï бюджетних коштiв на окремих етапах фiнансування iнновацiйниx проекпв; залученнi позабюджетних джерел фiнансування; шдвищенш якостi аналiтичниx послуг iнновацiйниx проекпв тощо.
До основних причин защкавленосп банкiвського бiзнесу щодо партнерства з державою в сис-темi грошового забезпечення шновацшного потенщалу можна зарахувати розширення бiзнесу через можливiсть доступу до сегмеш!в економiки, де роль бiзнесу мiнiмальна; можливiсть реалi-
62
Таблиця 1. Мотиващя партнерсько1 участ державного та банювського сектор1в у систем! грошового забезпечення шновацшного потенщалу *
Цш партнерсько! учасп в OTCTeMi грошового забезпечення iнновацiйного потенцiалу
6a30Bi державш банкiвськi
Забезпечення умов еко-номiчного зростання краши Пвдвищення якостi аналгги-чних послуг шновацшних проекпв Розширення бiзнесy через можливють доступу до сегменпв економши, де роль бiзнесy мшма-льна
Забезпечення конкурен-тоспроможностi вггчизня-но1 продукцп та послуг Економiя бюджетних ко-штiв на окремих етапах фь нансування iнновацiйних проектiв Можливiсть реалiзацiï масштабних проекпв з тривалими термiнами окyпностi
Посилення iнновацiйноï спецiалiзацiï краши Залучення позабюджет-них джерел фшансування Проведення незалежноï дер-жавноï експертизи шновацшних проекпв
Встановлення ввдповвд-ностi мiж уречевленим та трудоресурсним чинника-ми розвитку шновацшного потенщалу Стимулювання шновацш-но1 активност пiдприeмств Розподiл ризикiв фшансу-вання шновацшних проекпв мiж державою i банками
* Складено автором
заци масштабних шновацшних проекпв з тривалими термшами окупносп; проведення незалеж-но! державно! експертизи шновацшних проекпв; розпод!л ризик!в ф!нансування шновацшних проекпв м!ж державою i банками тощо. Проте найб!льший штерес банк!вського б!знесу щодо партнерства з державою зумовлений необхщшстю мiнiмiзацiï ïx ризикiв при фшансуванш шно-вацiйноï дiяльностi. Цшком припустимий при цьому розумний розподш ризикiв мiж банками i державою [7]. Крiм того, залучення банкiв до участi в державно-партнерських вщносинах створить передумови для ïx шдтримання в пiслякризовий перюд.
За участi в державно-приватному партнерсти банкiвськi установи самостiйно контролюють швестора i мають додатковi права, яю надае 1м держава. Наприклад, при проектному фшансуванш банки укладають угоду, де зазначаеться, що в разi невдалого завершення проекту швестор зобов'язаний виплатити банкам-кредиторам кредити з належними 1м вiдсотками. 1снуе можливють також використання права step-in-rights, тобто замши швестора у випадку, якщо банк мае шдста-ви вважати, що iнвестор не виконуе зобов'язань зпдно з умовами договору.
До переваг належать також таю, що держава перебирае на себе ризики змши валютних курсiв, кредитних ставок, неотримання встановлених домовленостей. Незмшнють протягом усього терм> ну дп договору, укладеного в межах державно-приватного партнерства, цшьового призначення та форми власносп об'ектiв надае банкам i приватним iнвесторам бiльшиx гарантiй за учасп в таких проектах. Реалiзацiя проектiв у межах державно-приватного партнерства може спричиняти продов-ження термшв проведення конкурсних процедур укладання угоди, вщповщно пiдвищення вартостi проекту, осюльки банки потребують залучення велико1 юлькосп консультантiв на рiзниx стадiяx упровадження проекту. У цьому зв'язку першочерговим завданням у контекстi розвитку ствроб№ ництва державного та приватного секторiв у краïнi повинна бути необхщшсть удосконалення меха-нiзму реалiзацiï концепци державно-приватного партнерства. Крiм того, прийняття Закону Украши «Про державно-приватне партнерство» та затвердження iншиx нормативно-правових докуменпв повинно стати поштовхом для активiзацiï впровадження тако1 форми спiвробiтництва.
Загалом у результатi дослiдження сучасного стану державно-партнерських вщносин в Украïнi вирiзняються такi переваги участi в них банюв Украши: розширення бiзнесу завдяки можливосп доступу до сегменпв економши, в яких роль бiзнесу мшмальна; можливiсть реалiзацiï масштабних iнновацiйниx проекпв з тривалими термшами окупносп; проведення незалежно1 державно1 експертизи шновацшних проекпв; розподш ризиюв фiнансування шновацшних проекпв мiж державою i банками; створення додаткового захисного мехашзму на випадок кризових потрясiнь; отри-
63
мання додаткових прав, яю надае банкам держава щодо контролю за швестованими коштами; мiнiмiза-цiя ризиюв змiни валютних курсiв, кредитних ставок, недотримання визначених домовленостей.
Гнучкiсть мотивацп партнерсько1 участi держави та банюв у системi грошового забезпечення шновацшного потенщалу передбачае можливють перегляду умов договiрниx угод з боку як держави, так i банюв з певних тдстав, якими можуть бути:
• виявлення значущост об'екпв iнновацiйного фiнансування для суспiльно-економiчного розвитку;
• змша параметрiв грошово-кредитно1 полiтики центрального банку;
• посилення системних ризиюв банкiвськоï дiяльностi, що ускладнили фшансовий стан банку.
Так, виявлення значущост об'ектiв iнновацiйного фiнансування для суспiльно-економiчного
розвитку може спровокувати змiну мотивацп участ держави в системi державно-банювського партнерства як у бiк збшьшення, так i зменшення. Змiна параметрiв грошово-кредитно1 полiтики центрального банку та посилення системних ризиюв банкiвськоï дiяльностi, що ускладнили фшан-совий стан банку, можуть спровокувати змiну мотивацп участ банкiв у системi державно-банюв-ського партнерства.
Запропонований автором принцип диференцiйованого розподшу ризикiв мiж державою i банками зумовлений особливостями окремих стадш розвитку iнновацiйного потенцiалу. Нагадаемо, що на стадп створення i наивного, i резервного рiвня можливостей шновацшного розвитку вико-ристовують виключно джерела власних державних та залучених грошових коштiв. Стадiï накопи-чення можливостей шновацшного розвитку вщповщае державна i комерцшна форми грошового забезпечення. На стадп перерозподшу можливостей iнновацiйного розвитку до загально1 систе-ми грошового забезпечення долучаеться кредитна форма, на стадп використання можливостей шновацшного розвитку — ус форми грошового забезпечення. Результати дослщження сучасного стану та перспектив розвитку банювсько1 сфери Украши засвщчують, що найактившше банк бе-руть участь у розвитку шновацшного потенщалу на стадп використання можливостей шновацшного розвитку, тобто на останнш. Форми партнерства держави та банюв на рiзниx стадiяx розвитку шновацшного потенщалу наведено в табл. 2.
Таблиця 2. Форми партнерства держави та банюв на окремих стадiяx розвитку шновацшного потенщалу *_
Стадiя розвитку шновацшного потенщалу Форми партнерства держави та баныв
Створення можливостей шновацшного розвитку (державна форма забезпечення шновацшного потенщалу) Повна фшансова участь держави Повна гарантшна участь держави
Накопичення можливостей шновацшного розвитку (державна та комерцшна форми забезпечення шновацшного потенщалу) Повна чи переважаюча фшансова участь держави Часткова фшансова участь банку Повна гарантшна участь держави
Перерозподш можливостей шновацшного розвитку (державна, комерцшна та кредитна форми забезпечення шновацшного потенщалу) Часткова фшансова участь держави Часткова чи переважаюча фшансова участь банку Повна гарантшна участь держави
Використання можливостей шновацшного розвитку (державна, комерцшна, кредитна та змшана форми забезпечення шновацшного потенщалу) Повна гарантшна участь держави Повна фшансова участь банку
* Складено автором
Саме на стадп використання можливостей шновацшного розвитку ризики банюв можна бшьш-менш передбачити. Починаючи зi стадп перерозподшу можливостей шновацшного розвитку i завершуючи стадiею ïx створення можливостей, банювсью швестицшш ризики попри зростання виявляються недостатньо. На цих стадiяx комерцшш банки не виявляють бiзнесового штересу до
64
грошового забезпечення шновацшного потенщалу. Для актив1зацй' 1'х штересу в такш д1яльност1 потр1бно сформувати систему високогарантованих та привабливих преференцш, досвщ отриман-ня яких спостершаеться лише у свтовш практищ. Партнерство держави та банюв доцшьно поси-лювати вщ стади використання можливостей шновацшного розвитку до стади створення можли-востей шновацшного розвитку, що сприятиме реал1зацй' цих резерв1в.
ВИСНОВКИ
Таким чином, в Укра!ш процес грошового забезпечення шновацшного потенщалу та актив1за-щя рол1 банюв у цьому процес неможливий без використання мехашзму державно-приватного партнерства, який мае певну специфшу: завжди передбачае участь чотирьох партнер1в (держави, комерцшних банюв, ф1рм та домогосподарств, що е одночасно як постачальниками, так i спо-живачами банювських ресурсiв) та будуеться переважно на договiрнiй основi, що створюе вщпо-вiдну гнучкiсть партнерства i передбачае процес мiнiмiзацil ризикiв. Практична оргашзащя цього партнерства держави та банюв потребуе розширення традицiйних принцишв цих стосункiв на-ступними: гнучка мотивацiя партнерсько! участi держави та банюв у системi грошового забезпечення шновацшного потенщалу, диференцшований розподш ризикiв мiж державою i банками залежно вщ стади розвитку шновацшного потенщалу. Наявшсть суттевих переваг банюв вiд парт-нерських стосункiв iз державою обумовлюе активiзацiю 1'х участ у грошовому забезпеченнi шновацшного потенцiалу. Резерви партнерства держави та банюв зростають вiд стади використання можливостей шновацшного розвитку до стади створення можливостей шновацшного розвитку. Саме вивчення цих резервiв та шляхiв 1'х використання е ниш недостатньо вивченими та потребу-ють подальшого дослiдження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Якунин В.И. Партнерство в механизме государственного управления / В.И. Якунин // Соц. исслед. — 2007. — №2. — С. 18-22.
2. Максимов В.В. Государственно-частное партнерство в транспортной инфраструктуре: критерии оценки концессионных конкурсов / В.В. Максимов. — М.: Альпина Паблишерз, 2010. — 178 с.
3. Тараненко 1.В. Державно-приватне партнерство в шновацшнш сферк свтовий досвщ та перспективи розвитку в Укра!ш / 1.В. Тараненко, О.В. Охшько. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/bmnef/2011_1_4/58.pdf
4. Гриценко Л.Л. Мюце банюв у механiзмi реалiзацil державно-приватного партнерства. Проб-леми i перспективи розвитку банювських систем Укра!ни: зб. тез доп. 14 Всеукр. наук.-практ. конф. (27-28 жовтня 2011 р.) / Л.Л. Гриценко. — У 2 т. — Суми: УАБС НБУ, 2011. — 172 с.
5. Green Paper on Public-Private Partnerships and Community Law on Public Contracts and Concessions. — Brussels, 2004. — 30.04. — P. 3.
6. Про державно-приватне партнерство: Закон Украши вщ 01.07.2010 № 2404-VI. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.zakon. rada.gov.ua
7. Пепеляева Л.В. Государственно-частное партнерство в целях стимулирования инвестиций в инновационные компании: возможности фондового рынка / Л.В. Пепеляева // Новая экономика. Инновационный портрет России. — М.: Центр стратег. партнерства, 2010. — С. 261.
Стаття надшшла до редакцп 20 листопада 2013 року
65
