ВЕТЕРИНАРНО-САНіТАРНА ЕКСПЕРТИЗА ТУШОК КУРЕЙ, УРАЖЕНИХ ЛЕЙКОЗОМ, ЩО НАДХОДЯТЬ В РЕАЛіЗАЦіЮ З ФЕРМЕРСЬКИХ ТА ПРИСАДИБНИХ ГОСПОДАРСТВ Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК:619:614.31:637.5:636.5:338.136.83

Бшянська О.В., здобувач © Одеський державный аграрный утверситет

ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНА ЕКСПЕРТИЗА ТУШОК КУРЕЙ, УРАЖЕНИХ ЛЕЙКОЗОМ, ЩО НАДХОДЯТЬ В РЕАЛ1ЗАЦ1Ю З ФЕРМЕРСЬКИХ ТА ПРИСАДИБНИХ ГОСПОДАРСТВ

На реал1зацт з фермерських та присадибних господарств надходить до 3,3% тушок курей, уражених лейкозом. Тушки, отримат в1д забою курей, уражених лейкозом, у 60% контамшоваш бактер1ями кишковог палички I протея, до 40% - сальмонелами I стафыококами.

Ключовi слова: мтрофлора, обЫмешншсть, тушки, лейкоз, внутр1шн1 органи.

Вступ. З розвитком у кра1ш ринкових вщносин в ре^зацш на агропромисловi ринки все бшьше надходить тушок птищ, яка вирощувалась i забивалась у фермерських та присадибних господарствах. Ветеринарно-саштарну експертизу тушок тако! птищ проводять за дшчою в нашш кра1ш методикою, яка передбачае контроль якост юнцевого продукту. Така система контролю якост та безпеки м'яса птицi не вщповщае сучасним мiжнародним вимогам, не мае профшактичного характеру, а сприяе потенцiйному розповсюдженню iнфекцiйних захворювань та харчових токсикоiнфекцiй [1,2].

На ринок надходять тушки не патранi, з частково вщдшеним, через невеличкий розрiз над клоакою, кишечником. Хоча вимогами дшчих «Правил перед забiйного огляду тварин i ветеринарно-саштарно1 експертизи м'яса i м'ясопродукив» предумовлено надходження у реалiзацiю тушок птицi тiльки в патраному видi [3].

У зв'язку з вищевикладеним метою наших дослщжень було проведення тслязабшно1 ветеринарно-саштарно1 експертизи тушок курей, як вирощувались i забивались у фермерських та присадибних господарствах на виявлення лейкозу.

Матерiал i методи дослщжень. Як матерiала дослiджень були використаш тушки курей I i II категорiй вгодованостi, що надходили для реалiзацil на ринки м. Одеси, з райошв, благополучних за лейкозом. Птиця вирощувалась i забивалась в фермерських та присадибних господарствах.

Шслязабшну ветеринарно-саштарну експертизу тушок проводили в умовах ДЛВСЕ разом з лшарем ветеринарно! медицини, штатним пращвником лабораторп вiдповiдно до вимог i за методикою дiючих Правил [3].

Лабораторш дослiдження проводили на кафедрi ветеринарно-саштарно1 експертизи Одеського державного аграрного ушверситету з виявлення загального бактерiального обсiменiння, бактерiй кишково1 палички, сальмонел, протея, стафiлококiв та спорово1 мжрофлори, вiдповiдно методик, викладених у

© Бшянська О.В., 2008

14

Д1ючих Держстандартах: ГОСТ 10444.15-94, ГОСТ 30518-97, ГОСТ 30519-97, ГОСТ 10444.2-94, ГОСТ 7702.2.7-95 [4,5,6,7,8].

Результати дослщжень. Проведеними дослщженнями встановлено, що тушки курей, вирощених I забитих в особистих господарствах, яю надходили в реал1зацш на ринок були уражеш лейкозом вщ 1,6 до 3,3%, залежно вщ вгодованость Але проведенню експертизою, в умовах ДЛВСЕ на ринку, лейкоз не був виявлений I тушки реал1зувались, як отримаш вщ здорово! птищ. Нами була виявлена л1мфо!дна форма лейкозу, при якш спостер1галось збшьшення печшки у 2-4 рази. Печшка була пухко! консистенци, вщ аро-коричневого до Ыро-жовтого кольору, на поверхш з осередками запалення саловщно! консистенци, розм1ром вщ макового зерна до грецького гор1ха. Нирки збшьшеш, з вогнищами р1зно! форми, розм'якшеш I легко розриваються. Селезшка також збшьшена, синьо-червоного кольору, на розр1з1 спостер1гаються одного розм1ру середовища запалення. Маса селезшки досягала 11-25 г (норма 3-2 г). Яечники нагадували кв1ткову капусту, яка являе собою однорщш щшьш аруватого кольору розрощення, яю шод1 досягали розм1ру дитячого кулака.

Проведеним анал1зом результат1в патологоанатом1чних дослщжень оргашв тушок птищ встановлено, що при лейкоз! курей частше уражаеться печшка до 72% (72,3±2,4), менш - селезшка до 64% (64,6±3,2), нирки до 36% (36,5±3,1), яечник до 30% (30,6±3,1), серце до 21 % (21,7±2,6), брижжа до 20% (20,1±2,6), кишечник до 22% (22,4±3,6) та пщшлункова залоза, ураження яко! не перевищуе 6% (6,7±2,6).

Бактерюлопчними дослщженнями встановлено (табл. 1), що ураження курей лейкозом сприяе значному обаменшню !х мжрофлорою, в тому числ1 бактер1ями групи кишково! палички, сальмонелами, стафшококами , протеем I споровою мкрофлорою.

Таблиця 1

Бактер1альна обименшшсть тушок курей, що реал1зуються на ринку,

уражених лейкозом (КУО тис. м.к. на 1см2)

Видшено з д1лянок

Обс1меншшсть Видшено Серозна оболонка черевно! Стегно в

мкрофлорою туш. % спина товщ1 м'яз1в

порожнини

Загальна бактер1альна 5 100,0 524,4±12,1 484,6±16,2 92,1±5,6

Бактери групи кишково! палички 3 60,0 42,4±5,6 32,6±5,4 10,2±3,6

Сальмонели 2 40,0 7,2±3,6 3,4±1,8 0,4±0,2

Стафшококи 2 40,0 8,4±3,2 4,6±2,5 0,6±0,2

Протей 3 60,0 + + + + + + + + -

Спорова мкрофлора 5 100,0 36,8±6,4 16,3±4,2 6,2±3,4

Примггка: + протей видшений з одше! тушки.

15

З наведених у таблиц результат дослщжень видно, що ураження курей лейкозом сприяе обсiменiнню !х бактерiями кишково! палички i протеем до 60%, а сальмонелами i стафшококами до 40%. При цьому обаменшшсть дослiдженою мiкрофлорою спостерiгаеться як с поверхш, так i в середиш тушки. Мiкрофлора видiлялась навiть з товщi м'язiв стегна. Висновки:

1. Серед курей, що надходять у реалiзацiю з фермерських i присадибних господарств, благополучних за iнфекцiйними хворобами, до 3,3% тушок ураженi лейкозом.

2. Ураження лейкозом сприяе виникненню патологоанатомiчних змiн в печiнцi до 72%, селезшщ до 64%, нирках до 36%, яечнику до 30%, серщ до 21%, брижжi до 20%, кишечнику до 22% i пщшлунковш залозi до 6%.

3. Ураження курей лейкозом сприяе обаменшню тушок бактерiями кишково! палички i протеем до 60%, сальмонелами i стафiлококами до 40%, вiд кшькост тушок, що надiйшли у реалiзацiю.

Л1тература

1. Ahl A.S., Buntain B. Risk and food safary animal heath publik heath and environment. Rev. Sei Teeh.off Int. Epiz 1997, 16 (1), p. 322-330.

2. Yelders S. Microbiological Contamination of Foods Current Status and Need for Action Conference Paper. AFC/WHO/FAO Intercountry Workshop on Emerging Food Safaty issues and Consumer Protection. Amman, Jordan, 2830, October, 2001.

3. Правила перед забшного огляду тварин i ветеринарно-саштарно! експертизи м'яса та м'ясних продукив. Ки!в, 2002. - 61с.

4. ГОСТ 10444.15-94. Продукты пищевые. Методы определения количества мезофильных, аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов. - 16с.

5. ГОСТ 30518-97. Продукты пищевые. Методы определения количества бактерий группы кишечных палочек (колиформных бактерий). - 12с.

6. ГОСТ 30519-97. Продукты пищевые. Методы выявления бактерий рода Salmonella. - 14с.

7. ГОСТ 10444.2-94. Продукты пищевые. Методы выявления и определения Staphylococcus aureus. - 26c.

8. ГОСТ 7702.2.7-95. Мясо птицы, субпродукты и полуфабрикаты. Методы выявления бактерий протея. - 26с.

Summary

VETERINARY SANITARIAN FINDINGS OF HEN'S CARCASES DEFEATS LEUCOSIS, THAT DIRECTS FROM FARMS TO MARKETS

O.V. Belyanskaya

About 3.3% carcases defeats leucosis, that directs from farms to markets. It promotes to defeat of internal organs and microbes contaminations of carcases by Escherichia coli, Salmonella, Staphylococcus and Proteus.

Стаття надшшла до редакцИ 13.08.2008

16