CC BY
84
Анатз результат дегустацшно1 оцшки як вареного м'яса, так i бульйону, виготовленого з нього, свщчить про крaщi смaковi якостi вщ тварин дослiдних груп порiвняно з контролем.
М'ясо вщ тварин дослщних груп було бiльш нiжнiшим, ароматичшшим, соковитiшим, бульйон прозорий, приемного смаку та запаху, що пiдтверджуe загальна органолептична оцiнкa вареного м'яса i бульйону.
Висновки. Отримaнi результати дослщжень показали, що коригувальна добавка дефщитних мiкроелементiв у формi неоргaнiчних солей i 1хшх хелатних сполук (метюнапв) у рaцiонaх для бугaйцiв покращують морфологiчний склад туш та органолептичну оцiнку вареного м'яса i бульйону.
Л^ература
1. Крaвцiв Р. И., Ключковська М. В. Компоненти бшкового обмiну та м'ясна продуктивнiсть бичшв при пiдгодiвлi мiкроелементно-вiтaмiнними премiксaми. Експериментальна та клiнiчнa фiзiологiя i бiохiмiя. Львiв, 1997. - Т. 2.
2. Кравцив Р. И. Обмен веществ и мясные качества молодняка крупного рогатого скота при оптимизации системы микроэлементного питания. Автореф. дис.-д-ра биол. наук. Л., 1992. ^
3. Кравщв Р. И., Новшов В. П., Стадник А. М. Хелатн комплекси мiкроелементiв (метюнати): синтез, бiологiчнa дiя, продуктивнiсть худоби i птицi // Сучaснi проблеми бюлогп, ветеринарно! медицини, зооiнженерil та технологш продуктiв тваринництва / Збiрник статей мiжнaродноl науково-практично! конференций Львiв, 1997.
4. Крaвцiв Р. И., Фарюшк Т. В. Мiкроелементний склад кормiв у СФГ «Дружба» с. Гопчиця Погребищенського району Вшницько1 област //Науковий вiсник ЛНАВМ iменi С.З. Гжицькго, 2006 - Т. 8, № 4. - Ч. 1. - С. 88-91.
5. Мшроелементози сшьськогосподарських тварин / М. О. Судаков, В. I. Береза, I. Г. Погурський та ш. /За ред. М. О. Судакова. - 2-е вид. Перероб. i доп. - К.: Урожай, 1991. - 144 с.
6. Ноздрюхина Л. Р. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и человека. М.: «Наука» 1997.-184 с.
7. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных: Справочное пособие (А. П. Калашников, Н. И. Клейменов, В. Н. Баканов и др.). М, 1985.
Стаття надшшла до редакцИ 22.09.2015
УДК 619: 614.31 : 637.5 : 619:616.995
Хiмич М. С., к. вет. н., (E-mail: [email protected]);
Бродовський В. А., здобувач © Одеський державный аграрный утверситет, м. Одеса, Украгна ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНА ОЦ1НКА ЯЛОВИЧИХ ТУШ ПРИ УРАЖЕН1
ЦИСТИЦЕРКОЗОМ
Цистицеркоз великог рогатог худоби захворювання, яке е фактором небезпеки для споживачгв яловичини у всьому свтг.
В1дпов1дно чинних «Правил передзабшного ветеринарного огляду тварин i ветеринарно-сантарног експертизи м'яса та м'ясних продуктiв» цистицерюв виявляють шляхом розрiзу, так названих, «традицтних» мюць - м'язiв голови (масетери), грудних, лопатко-лжтьових, поперекових м'язiв, м'язiв тазових ктщвок, серця та язика. Але численними до^дженнями виявлено цистицерюв i в «нетрадицшних» мюцях - легенях, печтц та 20 окремих м'язах, що свiдчить про значно бтьшу юльюсть цистицерюв в ураженш тушi. Цей факт необхiдно враховувати при ветеринарно-саттарнш оцтц яловичих туш.
© Хiмич М. С., Бродовський В. А., 2015
426
Аналгз статистичних даних свгдчить, що уражетсть цистицеркозом яловичих туш, що надходять нареалгзацгю, в умовах твдня Украгни не перевищуе 0,024-0,017%. З них 0,010-0,014% туш направляють наутил1зац1ю.
Дослгдженнями встановлено, що ураження великог рогатог худоби цистицеркозом сприяе контамтацп оргатв i тканин МАФАнМ, БГКП i сальмонелами, та сприяе гх токсичночтi.
Виходячи з отриманих, в результатi до^джень, даних, ми рекомендуемо при виявлен цистщерюв, тд час тслязабшног ветеринарно-сантарног експертизи яловичих туш, що надходять в реалiзацiю в умовах твдня Украгни, не залежно вiд ступеш ураження туш, направляти гх на утилiзацiю.
Ключов1 слова: харчова продукщя, яловичi тушi, м'ясо, яловичина, цистицеркоз, якють, контамтащя, мжрофлора, токсичтсть.
УДК 619: 614.31 : 637.5 : 619:616.995
Химич М. С., к. вет. н.; Бродовский В. А., соискатель *
Одесский государственный аграрный университет, г. Одесса, Украина
ВЕТЕРИНАРНО-САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ГОВЯЖЬИХ ТУШ ПРИ ПОРАЖЕНИИ ЦИСТИЦЕРКОЗОМ
Цистицеркоз крупного рогатого скота заболевание, которое является фактором опасности для потребителей говядины во всем мире.
Согласно действующих «Правил предубойного ветеринарного осмотра животных и ветеринарно-санитарной экспертизы мяса и мясных продуктов» цистицерков выявляют путем разреза так называемых, «традиционных» мест - мышц головы (масетеры), грудных, лопатко-локтевых, поясничных мышц, мышц тазовых конечностей, сердца и языка. Но многочисленными исследованиями, цистицерки выявлены и в «нетрадиционных» местах - легких, печени и 20 отдельных мышцах, что свидетельствует о значительно большем количестве цистицеркив в пораженной туше. Этот факт необходимо учитывать при ветеринарно-санитарной оценке говяжьих туш.
Анализ статистических данных свидетельствует, что пораженность цистицеркозом говяжьих туш, поступающих на реализацию, в условиях юга Украины не превышает 0,024-0,017%. Из них 0,010-0,014% тушь направляют на утилизацию.
Исследованиями установлено, что поражение крупного рогатого скота цистицеркозом способствует контаминации органов и тканей МАФАнМ, БГКП, сальмонеллами и способствует их токсичночти.
Исходя из полученных в результате исследований, данных, мы рекомендуем при обнаружении цистицерки, при пислязабийной ветеринарно-санитарной экспертизы говяжьих туш, поступающих в реализацию в условиях юга Украины, независимо от степени поражения тушь, направлять их на утилизацию.
Ключевые слова: пищевая продукция, говяжьи туши, мясо, говядина, цистицеркоз, качество, контаминация, микрофлора, токсичность.
UDC 619 : 614.31 : 637.5 : 619:616.995
Khimich M. S., PhD; Brodovsky V. A., competitor *
Odessa State Agrarian University, Odessa, Ukraine VETERINARY AND SANITARY EVALUATION OF BEEF CARCASSES AFFECTED WITH CYSTICERCOSIS
Cysticercosis of cattle disease, which is a factor of danger to consumers of beef in the world.
Under the current «Rules ante mortem inspection of animals and veterinary-sanitary examination of meat and meat products» tsistitserka detected by the cut, so called «traditional» places - the muscles of the head (masetery), chest, shoulder, elbow, lumbar muscles, muscles of the pelvic limbs, heart and tongue. But numerous studies tsistitserka found in «nontraditional» places - lungs, liver and 20 individual muscles, indicating a much
427
more tsistitserka in the affected carcasses. This fact should be considered when veterinary and sanitary evaluation of beef carcasses.
Analysis of statistical data shows that the prevalence of cysticercosis beef carcasses that come to the realization, in the south of Ukraine does not exceed 0,024-0,017%. Of these, 0,010-0,014% of carcasses sent for recycling.
Research has established that destruction of bovine cysticercosis promotes organ and tissue contamination MAFAnM, BGKP and salmonella, and promotes their toksychnochti.
Based on the obtained as a result of research data, we recommend at tsystitserkiv found during mortem veterinary-sanitary examination of carcasses beef coming into realization in the south of Ukraine, regardless of the degree of destruction of carcasses, send them for recycling.
Key words: food products, beef carcasses, meat, beef, cysticercosis, quality, contamination, microflora toxicity.
Вступ. Цистицеркоз велико! рогато! худоби - захворювання, яке мае фактор небезпеки для споживача яловичини у всьому свт. Тому це захворювання зареестроване Всесв^ньою оргашзащею здоров'я тварин (ВОЗТ), яка впроваджуе стандарти контролю цистицеркозу велико! рогато! худоби [1, 2].
Контроль безпечносп i якосп щодо туш уражених цистицеркозом в сучасних умовах на м'ясопереробних тдприемствах та в лабораторiях ветсанекспертизи на ринках, полягае у вiзуальному виявлеш паразита в тушах. Вщповщно до чинних «Правил передзабшного ветеринарного огляду тварин i ветеринарно -саштарно! експертизи м'яса та м'ясних продукпв» цистицерюв виявляють шляхом розрiзiв так названих «традицшних» мюць - м'язiв голови (масетери), грудних, лопатко-лштьових, поперекових м'язiв, м'язiв тазових кшщвок, серця та язика [3]. Але, як встановили, чисельш дослщження шоземних вчених, об'ективнiсть шслязабшно! ветсанекспертизи туш при слабкому ступеш ураження не перевищуе 50% [4, 5].
Проведеними численними дослщженнями на швдш Укра!ни встановлено, що на реалiзацiю переважно надходять тушi з слабким ступенем ураження.
Тому 50% туш зi слабким ступенем ураження, як виявляють при шслязабшнш експертиз^ направляють на знезараження, що на наш погляд не вщповщае вимогам чинних правил
Дослщженнями по виявленню цистицеркiв в тканинах тушi, встановлено наявшсть цистицеркiв в нетрадицiйних тканинах - легеш, печiнка та 20 окремих м'язiв, що необхiдно враховувати тд час проведення ветеринарно-санiтарно! оцшки уражених яловичих туш [6, 7].
Враховуючи вищевикладене, метою наших дослщжень було наукове обгрунтування ветеринарно -саштарно! оцшки яловичих туш уражених цистицеркозом в умовах твдня Укра!ни.
Матерiал i методи. Об'ектом дослщжень були тушi велико! рогато! худоби, як надходили в реалiзацiю з присадибних та фермерських господарств. Дослщження проводили, використовуючи класичнi та сучасш методи, що увiйшли до чинних Держстандар^в. Ветеринарно-санiтарну експертизу туш проводили вщповщно до вимог чинних «Правил ветеринарно -саштарного огляду i ветеринарно-саштарно! експертизи м'яса та м'ясних продукпв» [3].
М'ясо туш дослiджували на загальне бактерiальне обсiменiння (МАФАнМ), наявшсть бактерш групи кишково! палички (БГКП) i сальмонел [8].
Токсичнiсть м'яса визначали мiкробiологiчним методом з використанням iнфузорi! Colpoda steinii [9].
428
Результати дослщження. Статистичними даними встановлено, що за 20122014 роки на швдш Укра!ни в реалiзацiю надшшло в середньому 0,02% туш уражених цистицеркозом, з коливанням вiд 0,017 до 0,024% (табл. 1).
З результата дослщжень наведених в таблицi 1 видно, що практично, половина уражених туш тобто вщ 0,010 до 0,014% направляеться на знезараження.
Тушi велико! рогато! худоби, в яких за дослщження «традицшних» мiсць на цистицеркоз, була встановлена слабка стутнь цистицеркозу, надат, були дослiдженнi бiльш ретельно. Дослщженню пiддавались легенi, печiнка, нирки, лiмфатичнi вузли та 20 окремих м'язiв та груп м'язiв.
Таблиця 1
Ураження туш велико! рогато'1 худоби цистицеркозом_
Роки Оглянуто туш Виявлено уражених туш Направлено на знезараження Направлено на утил1зацш
к-ть % к-ть % к-ть %
2012 20715 5 0,024 3 0,014 2 0,010
2013 17181 3 0,017 2 0,011 1 0,006
2014 19242 4 0,020 2 0,010 2 0,010
Проведення дослiджень в нетрадицшних мiсцях, практично, в кожнш тушi сприяло виявленню цистицеркiв, що, в свою чергу, призводило до змши попередньо! санiтарно! оцiнки тушь
Проведеними бактерюлопчними дослiдженнями встановлено, що захворювання велико! рогато! худоби цистицеркозом сприяе контамiнiцi! органiв i тканин аеробною i анаеробно-факультативною мiкрофлорою, бактерiями групи кишково! палички i сальмонелами (табл. 2).
Таблиця 2
Бактерiальне обаменшня туш i органiв велико'! рогато'1 худоби уражено'1
цистицеркозом, п-12
Тканини 1 органи МАФАнМ БГКП сальмонели
загальне не бшьше 3х106 бшьше 3х106
к-ть % к-ть % к-ть % к-ть % к-ть %
М'язи тулуба 12 100,0 5 41,6 7 58,4 6 50,0 3 25,0
М'язи голови 12 100,0 4 33,3 8 66,6 7 58,30 2 16,6
Серце - - - - - - - - - -
Печшка 7 58,3 3 25,0 4 33,3 5 41,6 3 25,0
Легеш 8 66,4 5 41,6 3 25,0 4 33,3 1 8,3
Нирки - - - - - - - - - -
Язик 3 25,0 2 16,6 1 8,3 3 25,0 - -
З результатiв дослiджень наведених в таблиц 2 видно, що обшменшня м'язово! тканини МАФАнМ виявлено у 100% дослщжених туш, при чому у 33,3— 41,6% обсiменiння було вищим за нормативнi рiвнi. Практично, з ушх туш видiлялись БГКП, а з м'язово! тканини i печiнки ще i сальмонели - з 8,3-25,0% дослщжених туш.
Видшеш сероварiанти бактерiй групи кишково! палички та сальмонел мали патогеннi властивосп та були термостiйкi.
Дослiдженнями на загальну токсичнiсть встановлено, що м'язовш тканинi була притаманна загальна токсичшсть (табл. 3).
З результатiв дослщжень наведених у таблицi 3 видно, що яловичi тушi, що надходять в реалiзацiю, у 16,6-25,0% мають токсичнi властивостi, що пояснюеться не достатньо яюсним ветеринарним контролем тд час утримання тварин та !х первинно! переробки. Але ураження велико! рогато! худоби цистицеркозом сприяе
429
збшьшенню вщсотку туш, яким притаманна токсичнють, що необхщно враховувати при ветеринарно-саштарнш оцiнцi.
Таблиця 3
Виявлено Виявлено туш Стутнь токсичносп
нетоксичних туш
Об'ект дослвджень з токсичнютю сильна помiрна
к-ть % к-ть % к-ть %
Туш неуражеш (контроль) М'язи тушi 9 75,0 3 25,0 3 25,0
М'язи голови 10 83,4 2 16,6 - - 2 16,6
Тушi уражеш М'язи тушi 8 66,7 4 33,3 1 8,3 3 25,0
М'язи голови 7 58,3 5 41,7 2 16,7 3 25,0
Тому, на n^craBi результатiв дослщжень, ми вважаемо, що на швдш Укра!ни Bci тушi, ураженi цистицеркозом, доцшьшше буде направляти на утилiзацiю.
Висновки.
1. Кiлькicть яловичих туш, уражених цистицеркозом, що надходять на реалiзацiю на пiвднi Укра!ни не перевищуе 0,017-0,024%, з яких 0,010-0,014% направляеться на знезараження.
2. Захворювання велико! рогато! худоби цистицеркозом сприяе диcемiнацii туш аеробною та анаеробно-факультативною мiкрофлорою, бактерiями групи кишково! палички та сальмонелами.
3. Яловичим тушам, якi надходять в реалiзацiю, в сучасних умовах, у 16,6 -25,0% притаманна помiрна токсичнють. Але ураження великого рогатого скота цистицеркозом збшьшуе кшькють туш з притаманною помiрною токсичнютю до 33,3% з виявленням у 8,3-16,6% сильно! токсичность
4. При виявленш уражених цистицеркозом яловичих туш, в умовах твдня Укра!ни, не залежно вiд ступеня ураження, !х необхiдно направляти на утилiзацiю.
Л^ература
1. Borman - Eby, H.A.C., Ayim, D.S. Small, C. Cysticercus bovis in cattle in two bcef fudlost in southern Ontario./ Canadian Veterinary Journal 1994., 35, 711-713.
2. Lees, W., Nightingale, I., Brown, D., Scandrett, B., Yajadhar, A. Outbreak of Cysticercus bovis (Taenia saginata) in feedlot cattle in Alberta | cross Canada Discase Report. 2002,236/
3. Правила перед заб1йного ветеринарного огляду тварин i ветеринарно-санггарно! експертизи м'яса i м'ясних продукпв. К. 2002, С. 43-44.
4. Mc Cool, C.I. Distribution of Cysticercus bovis in lightey infected young cattle. / Australian Veterinary Journal, 1979, SS, 214-216/
5. Walther, M. Jaenia saginata cysticercosis: A comparion of routine meat inspection and carcase dissection results in calves. / Veterinary Record 1980, 106, 401-402.
6. Mitchell, I.R. Some aspects of epidemiology and the prevalence of Cysticercus bovis in Africa. / Bulletin of Epizootic Discases. 1973, 21, 133-139.
7. Schilehom van Veen, T. W. The occurrence of Cysticerccus bovis in catlle livers. / Veterinary Record. 1979, 104,370/
8. М'ясо. Методы бактериологического анализа: ГОСТ 26668-85б ГОСТ 2666985, ГОСТ 10444. 15-94, ГОСТ 30518-97, ГОСТ 30519-97.
9. Методика по застосуванню культури ^lpoda steinii сухо! для токсиколопчних до^джень токсичносп м'яса i м'ясних продукпв ввд тварин i птищ. К. 2002. - 24с.
Стаття надшшла до редакцИ 14.09.2015
430
