CC BY
50
В.М. Мапенко
Менеджмент iiiii()tt:iiiiii -
В.М. Мат1емко,
Днтропетровсъкий университет економ1ки та права
ВЕНЧУРНЕ Ф1НАНСУВАННЯ 1ННОВАЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИеМСТВ
I.Вступ. Розвиток та розширення 1нновац1йно1 д1яльност1 стае одним з найголовшших фактор1в тдви-щення р1вня конкурентоспроможност тдприемств. Цей вид д1яльност1 пов'язаний з трансформащею вдей (як правило результатов наукових досл1джень та роз-робок або ж 1нших науково-техшчних досягнень) в новий або удосконалений продукт, технолопчний про-цес або сощальш послуги. На сьогодш, свгговий ри-нок 1нновац1й ощнюеться спещалютами приблизно в 300 млн дол. США, за прогнозами аналггишв до 2011 року вш буде перевищувати 1 млрд дол. США, оск-шьки щор1чний прирют прогнозуеться на р1вш 20—30 %. При цьому в центрах концентрацл свггових новггшх технологш про Украшу майже шчого не зна-ють, н як про державу-засновницю радянсько! космонавтики, н те, що Укра!на займае четверте-п'яте мюце в свт по юлькост сертиф1кованих програмюттв, кр1м того Укра!на — тонер у сфер1 шформащйних технологш в континентальнш Сврот [1].
Що ж стримуе розвиток та поширення 1ннова-щйно1 д1яльност1 в Украш?
Успiх шновацшно1 дальноси, як i провал в значнш м1р1 визначаеться формами 11 оргашзацл та способами фшансово! пiдтримки. Джерелами фiнансування !нно-вацшно1 дiяльностi можуть бути як власш кошти тдприемства—внутршш джерела, так i кошти шших тдприемств i органiзацiй — зовшшш джерела.
II. Постановка завдаммя. Оскшьки для здiйснення iнновацiйноl дiяльностi тдприемству не-обхiднi неабияк кошти, а власш ресурси досить об-межеш, то для досягнення поставлено1 мети досить часто запоб^ають саме до зовшшшх джерел фшансу-вання. Як вже було сказано зовшшш джерела — це кошти !нших тдприемств i органiзацiй, до 1х числа ввдносяться зацiкавленi фiнансово-промисловi групи, р1зш фонди (iнвестицiйнi, iнновацiйнi, венчурнi), баншвсью установи, органи мiсцевого самоврядуван-ня, уряд держави, приватнi особи i тлн. На практицi ж, для бшьшосп тдприемств, як займаються шновацш-ною даяльшстю, фiнансування шляхом отримання бан-швських позик практично неможливе за браком л1кввдних активiв для застави, або ввдсутшстю нала-годжено1 комерщйно1 д1яльност^, наприклад коли продукт знаходиться в стадо розробки. Отримання кошт1в
Big gep®aBH a6o MicueBux opramB caMoBpagyBaHHa Te® gocuTb cKnagHHH Ta Tpygo eMKHH npouec, ag®e Mexam3M CTHMyrroBaHHH Ta (iHaHcyBaHHH iHHoBauiH Ha gep®aB-HOMy piBHi gocuTb HeBperynboBaHuH, KpiM Toro ueH npo-цeс ycKnagHroe eKOHOMinHa HecTa6inbmcTb.
Ill. Pe3ymTara. ^k noKa3ye gocBig po3BHHyrax iHO3eMHHx gep®aB, ogHHM 3 HaHe(eKTHBHimHx 3aco6iB nogonaHHa ge^inmy iHBecrauiMHHx pecypciB e Bernyp-He (pn3HKoBe) (iHaHcyBaHHH iHHoBauiH mnaxoM ctbo-peHHH BeHHypHHx (oHgiB, HKi iHBecTyroTb cboi KomTH HacaMnepeg KynyroHH aKuii' (ipMH-peuHmema. npu ubo-My, cnig 3a3HanuTH, ^o nepeBara BiggaeTbca thm kom-namaM, aKuii hkhx He o6epTaroTbca BinbHo Ha (oHgoBo-My puHKy, a po3noginem Mi® aKuioHepaMH. TonoBHoro nepeBaroro BeHHypHoro (iHaHcyBaHHH e Te, ^o o6'eKTy iHBecTHuiH He noTpi6re> HagaBam 3acTaBy, KpiM Toro HoMy He noTpi6Ho cnnanyBam iHBecTopy BigcoTKH, hk y bh-nagKy 3 6aHKiBCbKHM KpeguroM. BeHHypHHH (oHg (iHBe-CTop) 3auiKaBgeHHH b BucoKoMy KorapyBaHm aKuiH, oc-KinbKH ochobhhm goxogoM Horo 3acHoBHHKiB e Kypco-Ba pi3HHUH Mi® KyniBnero Ta npoga®eM aKuiH. ]^,o6 cnpu-hth 3pocTaHHro KypcoBoi BapTocTi uiHHux nanepiB, BeH-HypHHH (oHg npuHMae ynacTb b ynpaBniHHi nignpueM-ctbom Ta b KoHcynbTyBaHHi Horo BH^oro KepiBHHUTBa. B oco6i BeHHypHoro (oHgy (ipMa-peuunieHT oTpuMye He TinbKH g®epeno (maHcyBaHHA, ane h gocBigneHoro npo(eciHHoro KoHcynbTaHTa, hkhh roToBHH po3ginuTH 3 napTHepoM Becb Horo Mo®nuBHH (iHaHcoBHH pu3HK.
3 tohkh 3opy BeHHypHoro iHBecTopa ochobhI eTa-nu iHBecTyBaHHH CKnagaroTbCH 3 HacTynHux:
Deal-flow — ue nonaTKoBuH npouec, hkhh BKnro-Hae nomyK Ta Big6ip KoMnaHiH (search, screening i deal-flow) [2]. Ha BigMiHy Big gep®aB 3axogy, ge icHye po3-BHHyTa iH(pacTpyKTypa, npouec nomyKy nigxoga^ux (ipM gocuTb cKnagHHH. Ochobhhmh g®epenaMH iH(op-Mauii npo KoMnaHii, ^o po3BHBaroTbca, b yMoBax YKpai-hh — npeca, BucTaBKH, cneuiani3oBaHi acouiauii, 6rone-TeHi Ta 6pomypu, ^o BugaroTbca opram3auiflMH 3 nigTpuMKH 6i3Hecy, BiTHH3HHHi Ta 3axigHi, oco6ucTi koh-TaKTH MeHeg®epiB BeHHypHux (oHgiB Ta KoMnaHiH.
He3ane®Ho Big opieHTauii Ta nepeBar BeHHypHux (oHgiB, cninbHHM KpuTepieM ouiHKH gna Bcix hhx e BignoBigb Ha eguHe nuTaHHa: hh 3gaTHa KoMnaHia (Ta 6i3Hec, b HKoMy BoHa 3HaxoguTbca) Ha mBugKHH po3BH-
Економ1чний в!сник Донбасу
В.М. MaTÍeHKO
ток? Фiнансовi ризики венчурного irnecTOpa може виправдати тальки ввдповвдна винагорода, пiд якою pозумieтьcя дохвд на вкладений кaпiтaл вище серед-нього piвня [2].
Друга стадая — due diligence — «вивчення» або «спостереження» найдовша в венчурному фшансуванм, вона може продовжуватися до твтора року, i як правило, завершусться прийняттям вiдповiдного ршення про вкладення iнвecтицiй або вiдмовi вiд них [2].
Вивченню тддаютъся вci аспекти стану компани та 6i3№cy Як результат такого процесу, якщо приймаетъся piшeння про швестування, складаеться iнвecтицiйнa про-позицiя або меморандум (investment offer або memorandum), де об'еднуються ва висновки та форму-люеться запит для швестицшного комiтeту (investment committee), який i виносить остаточне piшeння.
Коли тдготовча робота завершена i пiдпpиемeцъ (компашя) отримують нeобхiднi iнвecтицii, наступае нова cтaдiя, яка носить назву «hands-on management» або «hands-on support» [2]. Буквально це словоспо-лучення перекладаеться як «керувати (або допомага-ти) тримаючи руку на пульci». 1нвестору небайдуже як компaнiя використовуе надан ним кошти. Звичай-но це не означае, що iнвecтоp буде втручатися у вci фiнaнcово-гоcподapcькi операцп компaнii. Представ-ник iнвecтицiйного фонду, як правило iнвecтицiйний менеджер, включаеться до складу Ради Диpeктоpiв в якост невиконавчого директора. Вiн присутнш на ре-гулярних зaciдaннях ради та приймае участь в прий-няттг cтpaтeгiчних piшeнь.
Проведене Свропейською Аcоцiaцiею Венчурного кaпiтaлу вивчення дае наступну картину оцiнки pолi та значення венчурних iнвecтоpiв з боку власнишв venture-backed компaнiй (компaнiй з венчурным капиталом) — бтьшють з них зiзнaютьcя, що швестори привносять до бiзнecу дещо бшьше нiж просто фшан-си. Тшьки 12% вважають, що 1'х iнвecтоpи являються звичайними «менеджерами фонду». А 52% вважають, що вони дшсно являються «партнерами» [3].
Вихвд компанш на бipжу, iншими словами пере-творення ii з зaкpитоi пpивaтноi фipми в вiдкpиту акц-юнерну компaнiю — один з шлямв виходу венчурного iнвecтоpa з не1', заключна cтaдiя процесу irne^y-вання (exit). Звичайно icнуе кшька альтернатив, але украшська практика «виходу» венчурних iнвecтоpiв з прошвестованих компaнiй остаточно ще не склалася.
Очевидно, що вci вищeвкaзaнi етапи венчурного iнвecтувaння вимагають ввд компaнiй, яким нeобхiднi iнвecтицii неабиякого вмiння визвати зaцiкaвлeнicть у потенщйного iнвecтоpa. Насамперед майбутня фipмa-рецитент повинна переконати венчурного iнвecтоpa в комерцшному уcпiху iнновaцiйного продукту, який вона розробляе i плануе peaлiзовувaти. Нажаль бiльшicть
украшських вчених та винахвднишв, а також молода генерация iнженерiв, насттьки неадекватнi ринку, що катталютам простiше iнвестувати кошти в ту ж торг-iвлю чи металурпю — сфери, де для них усе просто та зрозумшо[1]. Часто нашi вченi просто не мають вiдповiдi на прост запитання: про який продукт йде мова, в чому його конкурентнi переваги, чому, хто i скшьки буде його купувати, хто основнi конкурент, яка планусться собiвартiсть, що являеться iнтелекту-альною власнiстю i кому вона належить i тш
1нвестищйш проекти, якi на сьогоднi пропону-ються в Украiнi, регiонах (навгть найкращi з них) ще не reimi до нормального комерцiйного, в тому чи^ венчурного iнвестування.
Залучення коштгв для венчурного iнвестування з украшських джерел надзвичайно ускладнене. Розгля-даючи традицiйнi джерела, ми бачимо або дуже слаб-кий розвиток цього сектора економiки, або несприят-ливе законодавство i вiдсутнiстъ комерцшного штере-су на тл високого ризику. Але крiм загальноекономiч-них перепон на шляху пошуку фшансування шновацш-ноi дiяльностi, стають i таю, як наприклад проста еконо-мiчна необiзнанiстъ та неадекватнiстъ ринку.
При цьому слiд зазначити, що ним ринок венчурного катталу в Украiнi знаходиться в стадп фор-мування та розвитку, маючи iстотний потенцiал до роз-ширення.
Серед найбшьших фондiв та компанiй, як функ-цiонують нинi в Украш, можна назвати такi: Фонд прямих iнвестицiй «Украiна», ним було прошвестова-но 31 пiдприемство на суму понад 22,5 млн. дол. США, Ukrainian Growht Funds (UGF) — ^естував близько 55 млн. дол. США у 75 украшських компанш, також Black Sea Fund, компани «Euroventures Ukraine», Техшвест та «1неко» [4].
IV Висновки. Аналiзуючи сучасну економiчну ситуацiю можна сформулювати наступнi передумови розвитку венчурного фшансування в Украш, що обу-мовлен iсторичними та ментальними особливостями украiнськоi наци: високий рiвень освiти населення, поеднання «духу» пiдприемництва та «розумного авантюризму», поеднання iндивiдуалiзму з колективiзмом внаслiдок злиття особливостей азiатськоi та европейсь-ких культур, зростання кiлькостi приватних малих та середшх пiдприемств, високий квалiфiкацiйний рiвень трудових ресурсiв на iснуючих пiдприемствах.
Якщо загальноекономiчну нестабiльнiсть доводиться визнати як об'ективну реальнiстъ, i вона, скор-iше за все, ще тривалий час буде знижувати в Украш ефективнiсть бiзнесу загалом, то iншi перешкоди можна подолати. Ефективним механiзмом розвитку ринку венчурного катталу в Украш може стати створен-ня iнфраструктури на базi консалтингових фiрм, якi
2008'1
В.М. Marierao
нaдaвaтимyть пoслyги молим iннoвaцiйним пiдпpиeм-ствaм y нayкoвo-теxнiчнiй сфеpi. Це дoпoмoглo би poзв'язaти пpoблеми як суб^к™ ток i oб'eктiв вен-чypниx вiднoсин. Сaме токими пpoблемaми e:
— штук джеpелa iнфopмaцiï npo пеpспективнi пpoекти, щo ви^гею^ iнвестицiй;
— пiдвищення екoнoмiчнoï oбiзнaнoстi пiдпpиeмцiв;
— дoведення теxнoлoгiчниx poзpoбoк дo стaдiï пpoдyктiв, гoтовиx дo кoмеpцiaлiзaцiï;
— встaнoвлення кoнтaктiв мiж пiдпpиeмцями то iнвестopaми.
Шдвддячи тдсумки вищескaзaнoмy npo мoжливi джеpелa ствopення фoндiв венчypнoгo коптилу для
фiнaнсyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнoстi пiдпpиeмств, дyмaeться, щo в дoстyпнoмy для oma^ мaйбyтньoмy пpoпopцiя yкpaïнськиx гpoшей y венч^^тому кaпiтaлi буде неyxильнo poc™. Бонки нaйбiльш пiдгoтовленi для цж cтpyктyp, a змiни в зaкoнoдaвcтвi дoзвoлять пенciйним фoндaм дiяти як iнвеcтopaм венчypнoгo кaпiтaлy. Рют cтpaxoвиx кoмпaнiй i ïxнe злиття мoже пpивеcти дo cтвopення ще oднoгo джеpелa для вен-чypнoгo ^пи^олу.
Лiтерaтурa 1. Bлaсть Денег №114/2006. 2. www.rusrev.org — Венчурный кaпитaл. Повел Гулькин. 3. www.cfin.ru. 4. www.uaib.com.ua.
Екoнoмiчний вicник Дoнбacy
