CC BY
169
ДО ОБГОВОРЕННЯ TO DISCUSSION
УДК 332.14.001.76
ШНОВАЦШН1 ФАКТОРИ РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ: ПРОБЛЕМИ ТА
ПЕРСПЕКТИВИ
В.М. Осипов, д.е.н., професор
1нституту проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Украти, Одеса, Украта
А.М. Грезша
Одеський нацюнальний економ1чний ушверситет, Одеса, Украта
Ринкова трансформащя репошв Украши супроводжувалася згасанням шновацш-но'1 активностi на тлi глибокого еконо-мiчного спаду й подальшо'1 кризи. Колишня господарська система характеризувалася вибiрковим пiдходом до iнновацiй. Дослiдження регюнальних iнновацiйних процесiв як складово'1 економiчного зростання та активiзацiï зовшшньо-економiчноï дiяльностi зумовлене тим, що подаль-ший економiчний розвиток регiонiв нашо'1 краши можливий лише на засадах шновацшностг Це передбачае врахування не тшьки новiтнiх досяг-нень науково-техшчного прогресу, пiдвищення наукового та технолопчного рiвня репошв, що е одним iз ключових факторiв усшху, а й розроб-лення та застосування низки нових шститущо-нальних, оргашзацшних, сощальних, культурних форм суспiльного розвитку. В умовах прюритет-ностi розвитку науки i технологiй особливо зростае роль i значення впровадження шновацш у виробничi процеси. Бiльшiсть економiчно розви-нених краш при цьому вщдають перевагу формуванню регiональних шновацшних осеред-юв, що виявилися найефектившшими шститущя-ми iнновацiйноï системи, здатними швидко реагувати на потреби економки. Концентрацiя та iнтеграцiя науки, виробництва та ефективного менеджменту в регюнах створюе сприятливi передумови для розвитку шновацшно'1 економiки як окремих репошв, так i держави загалом.
Методолопчш питання формування i розвитку шновацшно'1 системи аналiзуються у роботах таких дослщниюв як Л. Антонюк, О. Бшорус,
A. Гальчинський, В. Геець, Б. Губський, М. Деля-гш, Я.А. Жалiло, О.А. Кириченко, Б.С. Кваснюк, Л.Л. Ковальська, А. Кредюов, Д. Лук'яненко, З. Луцишин, Ю. Макогон, C. Мочерний, В. Но-вицький, G. Панченко, Ю. Пахомов, А. Поручник,
B.Рокоча, Л. Руденко, А. Румянцев, В. Сщенко,
C. Сщенко, С. Соколенко, С. Савельев, В. Савчук, В. Семиноженко, А. Фшпенко, Т. Циганкова,
Осипов В.М., Грезша A.M. 1нноеацшш факторы розвитку регюну: проблемы та перспективы.
В стати визначено сутшсть шновацшного розвитку регюну, дослщжено глобальне шновацшне середовище. Проведено анал1з основних фактор1в розвитку, а також проблем, яю гальмують шновацшний процес. Внесен! пропозицп щодо вдосконалення фактор1в розвитку та визначеш основш принципи реал1зацп шновац1йно1 стратеги.
Ключов1 слова: шноващя, репон, фактори розвитку, шновацшний процес
Осипов В.Н., Грезина A.M. Инновационные факторы развития региона: проблемы и перспективы.
В статье рассмотрена сущность инновационного развития региона, исследована глобальная инновационная среда. Проведен анализ основных факторов развития, а также проблем, которые преграждают инновационный процесс. Вынесены предложения по совершенствованию факторов развития и определены принципы реализации инновационной стратегии.
Ключевые слова: инновация, регион, факторы развития, инновационный процесс
Osipov V.M., Grezina A.M. Innovative factors of the region development: problems and prospects.
In the article essence of innovative region development and global innovative environment are reviewed. The analysis of major factors of development and problems which block innovative process are carried out. Offers on improvement the factors of development and principles of realization innovative strategy are taken out.
Keywords: innovation, factors of the region development, innovative process
В. Чужиков, 1.Школа та шших. Проте, проблема шновацшного розвитку економiки регiонiв е комплексною i у контекстi досягнення глобально! конкурентоспроможностi И вирiшення потребуе пошуку нових гнучких механiзмiв та шструменпв, насамперед, у напрямах: розвитку методологи аналiзу сучасних iнновацiйних процес1в; пор1в-няльних характеристик макроекономiчного впли-ву на iнновацiйний розвиток; селекцп шновацш-них стратегiй в трансформацшш перiоди розвитку; обгрунтування прюритетносп iнновацiйного компоненту сучасно! економ1чно! стратеги Укра!ни.
Наявний науково-технологiчний потенцiал репошв Укра!ни у координатах сучасного стану 1 перспектив !х соцiально-економiчного розвитку обумовлюе необхiднiсть кардинального оновлення пiдходiв до формування i реал1заци репонально! шновацшно! полiтики, удосконалення нацюналь-ного менеджменту у напрямi стимулювання макроеконом1чно! шновацшно! полiтики та реально! мотиваци укра!нських пiдприемств до науково-технологiчного оновлення. При цьому принципово важливим е поглиблений аналiз 1 врахування впливу фактор1в глобал1заци на осо6ливост1 шновацшного процесу.
Враховуючи те, що шновацшш зм1ни на регiональному р1вн1 е вкрай потр16н1 i можуть забезпечити висои показники соц1ально-еконо-м1чного розвитку репошв, постае потреба досль дити особливост1 шновацшно! д1яльност1 на региональному р1вн1 та визначити механiзми актив1зацп регюнально! шновацшно! д1яльност1.
Активiзацiя шновацшно! д1яльност1 мае вирiшальне значения як для кра!ни в ц1лому, так 1 для кожного Г! репону. Досягнення як1сно нового р1вня економ1чного розвитку у кра!нi та шдвищен-ня р1вня житгя можливе лише з переходом до шновацшного типу розвитку, який припускае взаемопов'язане становлення науково-технiчно!, виробничо!, фiнансово!, соцiально!, шституцю-нально! та 1нших сфер.
Регюнальна iнновацiйна полiтика е невТд'ем-ним складником державно! шновацшно! политики. Враховуючи особливосп того чи 1ншого репону, вона визначае, з одного боку, ставлення держави до його шновацшних та науково-техшчних проблем, а з шшого, - забезпечуе участь науково-го та iнновацiйного комплексу регюну у вир1шен-н1 соцiально-економiчних Т науково-технiчних проблем держави. Стимулювання шновацшних процес1в у рег1онах повинно базуватися на засадах науково обгрунтовано! стратеги шновацшного розвитку репошв та реал1зовуватися в межах державно! шновацшно! политики.
Визначення поняття «шновацшний розвиток» е предметом дискусш як економ1ст1в-теоретик1в, так 1 економ1ст1в-практик1в. Так, 1нновац1йним розвиток можна визначити як результат реал1заци нововведень [1]. Але при цьому шновацшшсть визначаеться ще рядом критерпв, залежних в1д суб'екта, що шддаеться анал1зу - п1дприемства
або нацюнально! економ1ки, й передбачае як результат досягнення ново! позитивно! якост1 дослТджувано! системи або принаймн1 окремих !! параметр1в. 1нновац1! юнують у р1зних формах: нов1 види технологш, нова продукц1я, новий виробничий процес. Зазвичай п1д 1нновац1ями розумшть систему, що складаеться з трьох певних фаз: генерування (виробництво) знання; його сшльне використання 1 поширення м1ж потенц1й-ними споживачами; застосування цього знання для вдосконалення продукту.
При розгляд1 питання шновацшного розвитку неможливо оминути досв1д технолопчно розвину-тих кра!н, а також тенденцп шновацшно! д1яльност1, як1 здшснюють суттевий вплив на процеси штернацюнал1зацп у напрям1 формування глобального шновацшного середовища - ушфшэ-ваних умов розвитку нацюнальних 1 м1жнародних шновацшних систем, як1 безпосередньо вплива-ють на принципи, методи й особливосп розробки 1 реал1зац1! 1нновац1йних стратегш корпорац1й, рег1он1в та 1нтеграц1йних об'еднань.
Ознаками глобального 1нновац1йного середо-вища е:
— цшеспрямованють у розповсюдженн1 знань 1 технологш, розширення взаемовипдного науково-техн1чного сшвробпництва 1 розвиток зв'язк1в м1ж державним 1 приватним секторами, науково-досл1дними центрами 1 м1жна-родними оргашзац1ями для сприяння швид-кому освоенню досягнень НТП;
— полщентричшсть, що обумовлена наявн1стю дек1лькох свгтових центр1в 1нновац1йного розвитку, кожний з яких мае сво! специф1чш особливост1, сформован1 в залежност1 в1д р1вня дом1нуючого технолог1чного устрою, пТдпри-емницько! ф1лософ1! 1 сусп1льних цшностей, джерел конкурентних переваг держав, ступеня в1дкритост1 економ1чних систем;
— регюнальна спец1ал1зац1я, що досягаеться шляхом оргашзацп рег1ональних 1нновац1йних центр1в 1 реал1зац1ею сп1льних 1нновац1йних програм;
— конфл1ктн1сть корпоративних, нацюнальних 1 м1жнацюнальних 1нтерес1в соц1ально-еконо-м1чного розвитку, яка викликана постшною боротьбою за технолог1чне л1дерство на свгго-вих ринках;
— суперечн1сть через р1зноспрямован1сть корпоративних 1 нац1ональних стратегш у шновацш-н1й сфер1;
— мшливють ознак 1 властивостей протягом обумовленого часу внаслТдок взаемодп р1зних 1нституц1йно-регулятивних структур нацю-нального 1 м1жнародного р1вн1в;
— незбалансован1сть через нер1вном1рносп соц1ально-економ1чного розвитку кра!н, в1д-м1нност1 як1сних 1 к1льк1сних характеристик !х 1нновац1йних потенц1ал1в, в1дм1нност1 техноло-г1чних уклад1в кра!н - агенпв глобального 1нновац1йного середовища (Г1С);
— невизначенють i3 високим piBHeM фiнансових i комерцшних ризик1в iнновацiйноi дiяльностi;
— гнучшсть завдяки адаптацп до умов ведения ефективного шновацшного менеджменту;
— кумулятивнють як здатнiсть накопичувати знания й шформацш - ключовий ресурс eкономiчного розвитку i конкурентоспромож-ностi на шновацшнш основi. Iнновацiйними параметрами глобалiзацii
виступають:
— питома вага шновацшно! продукцп, науково-тeхнологiчних i шформацшних послуг, комер-цiйного науково-тeхнологiчного обм^ у свiтовому ВВП i експортг
— частка новiтнiх, удосконалених та ресурсо-збepiгаючих тeхнологiй у загальному 1х обсязi;
— ступiнь стандартизацп й ушфшаци продукцп i послуг.
1нновацшний розвиток peгiонiв виpiшальною мipою залежить ввд трьох основних груп фактоpiв: eкономiчних, iнституцiональних i фiнаисових [2]. 1нституцюнальш структури peгiонального piвня в нашш краш перебувають у стадп становлення. Окpiм загальних iнституцiональних причин недостатньо! шновацшно1 активностi peгiонiв, необхвдно особливо пiдкpeслити слабiсть регю-нального упpавлiння внаслвдок дублювання функцiй мюцевих оpганiв влади й оpганiв самоврядування, використання обома сторонами застаршого менеджменту, вiдсутнiсть реальних eкономiчних, фшансових та iнституцiональних важeлiв i стимулiв впливу на iнновацiйний процес. Друга шституцюнальна проблема - недоско-налють законодавства ввдносно захисту прав штелектуально! власностi. До того ж венчурний бiзнeс, кластepнi iнновацiйнi системи та тлотш проекти перебувають на первюних стадiях свого розвитку. Сутнiсть тдтримки i розвитку iнновацiйних пpоцeсiв у регюш полягае у так1й оргашзаци та взаемодп шсцево1 влади, центру сприяння розвитку iнновацiйноl дiяльностi в регюш, структур, безпосередньо зайнятих вироб-ництвом iнновацiйноl продукцп та фшансових шститупв, яка дасть можливiсть регюну зайняти лiдиpуючi позицп на регюнальному, нацюнально-му та свiтовому ринку i забезпечити висом показники соцiально-eкономiчного розвитку. Означена спiвпpаця повинна враховувати ва аспекти iнновацiйного розвитку регюну та охоплювати оpгаиiзацiйний, фшансово-швести-цшний, соцiальний, iнфоpмацiйно-аналiтичний, консультативний, науково-освiтнiй, торпвельно-peалiзатоpськжй напрям.
1нноваци, як1 ниш виступають запорукою та матepiальною основою eкономiчного зростання, надають змогу крш'ш прискорено подолати стадil eкономiчного розвитку на основi розвитку виробництва та збшьшення iнвeстицiй, й перейти до бшьш високо! стадil iнновацiйного розвитку. Наука, шновацп та eкономiчнe зростання ниш формують трикутник, кожний з елеменпв якого стpатeгiчно залежить вщ iнших.
Проблема фiнансового забезпечення швести-цiй, як головна складова, яка забезпечуе розвиток iнновацiйного процесу на пвдприемствах, залиша-еться однiею з найбшьш гострих для peгiонiв. Спад швестицшно! дiяльностi обумовлений, в основному, недостатньою адаптованiстю мeханiз-му управлшня процесом розширеного вiдтвоpeния промислового виробництва до ринкових умов та зростанням значення власних засобiв пiдпpиемств у фшансуванш капiтальних вкладень. Укра!на мае потужний науковий потeнцiал, однак кризов1 явища призвели до втрати попиту на наукову продукцш на внутpiшньому ринку, що поясню-еться падiниям загального piвия iнвeстицiй на тл1 шфляцд, зростанням взаемозабоpгованостi i пере-оpiентацiею eкономiчноl дiяльностi з реального сектора в сектор швидкоплинних фiнансових операцш. Поряд iз низькими обсягами фшансу-вання науки й iнновацiйноl дiяльностi важливою проблемою е деформоване сшввщношення витрат на науку та шновацп. Bri вищeзазначeнi фiнансовi тpуднощi для розвитку i впровадження iнновацiй вимагають припливу капiталу ззовнi, але на ринку швестицш вiльнi капiтали пересуваються в напрямках найбiльш виг1дних об'еклв вкладе ння коштiв з врахуванням об'ективних фактоpiв. Серед них важливе значення мають, наприклад, темпи eкономiчного зростання, конкурентоспро-можиiсть peгiону, або галузi, оцшка ризику вкладення iнвeстицiй у шоземних iнвeстоpiв. Вже сформувалася думка, що швестицп в укра1нськ1 проекти - дшо надзвичайно ризиковане. 1снують проблемш чинники, як1 вiдлякують iнозeмних iнвeстоpiв в1д вкладення капiталу в украшську eкономiку, серед яких можна виокремити:
— нестабшьшсть eкономiчноl та полггично! ситуацil в кpаiнi;
— недосконалють юридично! бази i нацiонального законодавства, що мае захищати iнтepeси заpубiжних, так i вiтчизияних iнвeстоpiв;
— високий piвeнь коpумпованостi i високий piвeнь ризику ведення пiдпpиемницькоi д1яльност1
— нeстабiльнiсть фiнансовоi системи i високий ступiнь iнфляцii
— проблеми податкового регулювання, висок1 податковi ставки i вiдсутнiсть льотних умов для шоземних iнвeстоpiв
— слабкий розвиток шновацшно1 iнфpастpуктуpи i нeдостатнiсть квалiфiкованих кадpiв.
Отже, peгiональна i державна полггика забезпечення iнновацiйного процесу повинна бути спрямованою на формування необхвдного обсягу iнвeстицiйних peсуpсiв, !х цшьове використання, створення умов для поpiвняно нeвисокоi капiталомiсткостi iнновацiйного прориву (розвитку конкурентоспроможних наукомiстких вироб-ництв, якi не потребують великих фшансових витрат), а також стимулювання сшвпраш м1ж наукою та бiзнeсом на регюнальному piвнi [3].
06uparoHH toh hh mmun BapiaHT iHHoBa^HHoï perioHa^bHoï noxiTHKH, cmg BH3HaHHTH g^epexo Hagxog®eHHH iHHoBa^HHux npogyKTiB, пpoцeciв i TexHO^oriH, KpaÏHH, ^o nepe6yBaroTb Ha nepu^epiï TexHonoriHHoro po3BHTKy, po3paxoByronu Ha iMnopT TexHo^orin Ta iнвecтнцiï, HacaMnepeg MaroTb po3BHBaTH B^acHHH HayKoBo-TexHoxoriHHHH noTeH-^ax CBiToBa npaKTHKa cBigHHTb, ^o, xona TpaHC-$ep TexHoxorin e gocuTb Ba^rnBHM hhhhhkom eKoHoMiHHoro po3BHTKy, nepegaHHH TexHo^orin Big po3BHHyTHx go MeHm po3BHHyTux KpaïH noB'H3aHe 3 neBHHMH npoôxeMaMH. no-nepme, 3acTocyBaHHH HoBiTHboï TexHo^oriï noTpe6ye HaaBHocri cпeцн-^inHoro gocBigy Ta BoxogiHHH ymKa^bHora rn^opMaqiero (Hoy-xay). no-gpyre, HoBiTHH TexHo-noria Mo®e 6yTH HecyMicHoro i3 3acrapixora TexHo^orinHoro 6a3oro Ta Hepo3BHHeHoro iH^pa-CTpyKTyporo, 3oKpeMa Hepe3 BigMiHHocTi y Ha^o-Ha^bHHx cucTeMax 6e3neKH a6o CTaHgapTiB. npu цbOмy BHHHKae Heo6xigHicTb nepeKBam^iKyBaHHa nepcoHaxy. TpygHo^i Mi®HapogHoro TpaHc^epy TexHo^orin 3yMoB^roroTbca TaKo® neBHHMH xapaKTe-pucTHKaMH cynacHHx TexHo^orin - ïx By3bKoro cne^axi3a^ero, mBugKHM 3acTapiBaHHHM, Heo6xig-HicTro nocrinHoro oHoB^eHHa, BucoKoro pu3HKoBa-HicTro ^iHaHcoBHx pe3y^bTaTiB, mBugKHM po3noB-crog^eHHHM no BCboMy CBiTy, CK^agHicTro ^ogo 3a6e3neneHHH TpuB&roï TexHo^orinHoï MoHonoxiï. A caMe gocarHeHHa neBHoro piBHH TexHo^orinHoï MoHonoxiï Ha ocHoBi B^acHux po3po6oK h BH3Hanae cTyniHb TexHoxorinHoro po3BHTKy, iHHoBa^HHocTi Ha^oHaxbHoï eKoHoMiKH, a BigTaK ycnix BHyTpim-Hboï noxiTHKH Ta no3H^ï perioHiB, a h b ^xoMy KpaïHH Ha Mi®HapogHoMy puHKy. npu цbOмy Heo6xigHo BuoKpeMHTH Heo6xigHicTb po3BHHyToï cucreMH iHHoBa^HHoï m^pacTpyKTypu, BoHa hbxh-eTbca ochobhhm iHcTpyMeHTapieM i MexaHi3MoM iHHoBa^ÔHoï eKoHoMiKH, BoHa 3gaTHa 3a6e3neHHTH gocTaTHbo bhcokhh piBeHb po3BHTKy perioHy, i b ^xoMy gep^aBH. ,3,o cK^agy m^pacTpyKTypu BxogHTb:
— iHHoBa^HHo-TexHo^oriHHi цeнтpн, yHiBepcmeT-th, HayKoBi ycTaHoBH;
— TexHoxorinHi iHKy6aTopu, TexHonapKH, TexHoxo-riHHi Kracrepu;
— yn6oBo-gixoBi цeнтpн i iHmi cne^am3oBaHi opraHi3a^ï;
— xi3HHroBi цeнтpн, $oHgu nigTpuMKH nignpueM-ннцтвa, opraHH perioHa^bHoro ynpaBmHHH;
— aHaxiTHHHi i craTHcTHHHi ^mpu, iH^opMaqiÔHÎ 6a3H Ta Mepe^i;
— ^iHaHcoBo-KpeguTHi ycTaHoBH, iHBecTH^HHi, iHHoBa^HHi $oHgu i KoMnaHiï;
— cucTeMa m^royBaHHH, naTeHTyBaHHH i KoHcyx-THHry, a TaKo® cтaнgapтнзaцiï i cepTH^iKa^a;
— cTBopeHHH 6ip®i iHHoBa^HHHx TexHo^orift. iHHoBa^HHa iH^pacTpyKTypa go3Boxae ctbophth
B3aeMo3axe®Hy cyKynHicTb BigHocuH y cucreMi: ocBiTa - HayKoBi gocxig^eHHH Ta po3po6KH - npo-MucxoBe BHpo6HH^rBo - phhok.
iHmoro icToTHoro npo6xeMoro, ^o o6Me®ye Mo^^HBocTi po3BHTKy iH$pacrpyKTypH perioHy,
nigTpuMKH iHHoBaqiÔHoro 6i3Hecy npegcTaBnaeTbcfl HegocTaTHin cTyniHb gocTynHocTi iH^opMaqiï npo ïï gia^bHicTb, a TaKo® Henpo3opicTb MexaHi3MiB, 3 BHKopucTaHHHM hkhx opraHi3aqiï iH^pacTpyKTypu peaxi3yroTb cBoro MeTy. PimeHHH цieï npo6xeMH xe^HTb y nepmy Hepry b o6xacTi nomupeHHH b gocTynHin $opMi iн$opмaцiï npo $yH^iï (i MexaHi3Max ïxHboï peaxiзaцiï) ochobhhx iH^pa-cTpyKTypHux opraнiзaцiн, a caMe 3a gonoMororo TaKux iнcтнтyцiн, hk 6ip® iннoвaцiнннx TexHo^orin.
roBopHHH npo po^b iHHoBaqiÔHoro пpoцecy 3araxoM Ta iHHoBa^ÔHoï iH^pacTpyKTypu 3oKpeMa y po3BHTKy KpaïHH Ta KoHKpeTHux perioHiB, cxig 3ayBa®HTH Ha cTpaTeriHHin poxi TexHoxorinHoro oHoB^eHHH, ocKÎ^bKH ycnimHa iннoвaцiннa gia^b-HicTb Bege go nogoxaHHH co^a^bHux cynepenHocTefi Ta Bigirpae Bupima^bHy po^b b eKoHoMiHHoMy po3BHTKy gep^aBH, 3a6e3neneHHi KoHKypeHTo3gaT-
HocTi HaqioHa^bHoï a6o xoKaxbHoï eKoHoMiKH Ha Mi^HapogHoMy a6o MmperioHa^bHoMy piBHHx. npu poзpo6цi, BnpoBag^eHHi Ta po3paxyHKy eKoHoMin-Horo e^eKTy iHHoBa^HHoï gia^bHocTi cxig BpaxoBy-BaTH TaKi KpuTepiï:
— eKoHoMiHHun - o^Hroe eKoHoMiHHi pe3y^bTaTH iннoвaцiннoro пpoцecy;
— co^axbHo-eKoHoMiHHHH - BpaxoBye coцiaflbнo-eKoHoMiHHi acneKTH iннoвaцiннoro пpoцecy;
— cra^ocTi i 36axaHcoBaHocTi po3BHTKy - hkîchî cK^agoBi iнтeнcн$iкaцiï iннoвaцiннoro пpoцecy;
— iHCTHTy^oHa^bHHH - iнcтнтyцioнaflbнe 3a6e3ne-HeHHH iHHoBaqiÔHoro пpoцecy;
— ^yHKqioHa^bHHÔ - HemHiftHicTb iннoвaцiннoro пpoцecy.
Heo6xigHo BigMiTHTH, ^o 3MiHH, ^o Big6yBa-roTbca BHacxigoK iHHoBaqiÔHoï gia^bHocTi, hochtl eKcTeHcuBHHH (noB'H3aHi i3 KixbKicHHM 36i^bmeH-hhm napaMeTpiB HayKoBo-TexHoxorinHoro po3BHTKy) Ta iHTeHcuBHHH (noB'H3aHi 3 hkîchhmh nepeTBopeH-hhmh HayKoBo-TexHoxorinHoï c^epu) [4].
TpaHc^opMaqiï BHacmgoK eKcTeHcuBHux 3MiH:
— 36i^bmeHHH KixbKocri iHcTHTyTiB iннoвaцiннoï iH^pacTpyKTypu;
— 36i^bmeHHH o6cariB eKcnopTy Ta iMnopTy iHHoBa^ÔHoï пpogyкцiï;
— po3BHToK gep^aBHoro HayKoBo-gocmgHH^Koro ceKTopy;
— 36i^bmeHHH o6cariB ^iHaHcyBaHHH HayKoBo-gocfligннцbкoro ceKTopy;
— 36i^bmeHHH o6cariB ^iHaHcyBaHHH iннoвaцiн-Horo ceKTopy;
— 36i^bmeHHH o6cariB ^iHaHcyBaHHH c$ep HayKH Ta ocBiTH.
3MiHH, b pe3y^bTaTi iHTeHcuBHux 3pymeHb:
— nigBH^eHHH HKocTi HayKoBo-gocmgHH^Kux po6iT;
— noxinmeHHH BHKopucTaHHH iHTexeKTya^bHHx pecypciB;
— ygocKoHaœHHA cucTeMH ynpaB^iHHH opraHi3aqiï iHHoBa^ÔHHx cTpyKTyp Ta ïx Mepe®;
— ygocKoHaœHHA $opMH i MexaHi3MiB iHTerpaqiï HayKoBoro i Bupo6HHHoro ceKTopiB.
На сьогодш в Укpаiнi вже не юнуе бачення шшо! альтернативи сустльного розвитку, нiж впровадження пpомислово-тeхнологiчноi шновацп та пepeоpiентацiя з екстенсивних на штенсивш чинники eкономiчного зростання. В процеа багатоpiчного обговорення проблеми активiзацil iнновацiйного шляху розвитку peгiонiв Украши вже встановлено, що для цього необхвдне швидке розгортання пpогнозно-аиалiтичних дослвджень з визначенням пpiоpитeтiв iнновацiйного розвитку, активiзацiя роботи з формування i peалiзацil iнновацiйних програм piзних piвнiв, пiдготовка iнновацiйних кадpiв, пвдвищення iнновацiйноi культури удосконалення мeханiзму упpавлiння державними програмами, розгортання прикладних та науково-дослщних pобiт, оpiентованих на розробку нових сучасних тeхиологiй, розвиток нових шновацшних структур, навчання i пере-квалiфiкацiю кадpiв. I все це повинна забезпечити ввдповщна iнфpастpуктуpа в единому монолитному комплeксi.
Метою ^новацино^' дiяльностi (освиньо!, науково-досл1дно1, дослщно-конструкторсько!, виро6ничо!, тeхнiко-тeхнологiчноi, зовшшньоеко-номiчноi та шших), е постiйнe структурне онов-лення eкономiчноi системи iз забезпеченням дотримання нацiональних iнтepeсiв шляхом консолщаци зусиль пiдпpиемств, галузей, peгiонiв
для ефективно1 peалiзацil досягнень НТП на внутршньому i зовнiшньому ринках. Саме держава сприяе пiдвищeнню нацiональноi конкуренто-спpоможностi, сучасна концeпцiя управлшня якою базуеться на принципах ефективного функцюну-вання бiзнeсу; гнучкостi його державного регулю-вання, iнфpастpуктуpноi досконалосл.
Потpiбно зазначити, що найбiльший ефект вщ впровадження iнновацiй у репот досягаеться виключно за умов комплексносп, тобто поеднанш та одночасно1 peалiзацii всiх напpямiв шновацш-ного розвитку регюну. При цьому принципами, покладеними в основу стратеги peгiонального шновацшного розвитку повиннi бути:
— узгоджешсть при визначeннi державних та регюнальних iнновацiйних пpiоpитeтiв;
— комплексний шдхвд до формування шновацш-но! политики peгiону;
— пpiоpитeтнiсть розвитку науково-освггнього потeнцiалу;
— формування конкурентоспроможного шновацшного середовища з розвинутою шфраструк-турою;
— цiльова мобiлiзацiя наявних ресурав (людських, природних, фiзичних, оргашзацш-них, фшансових) на пpiоpитeтних напрямках та проектах.
Список лггератури:
1. Стеченко Д.М. 1нновацшш форми peгiонального розвитку: Навч. поаб. - К.: Вища школа., 2002. - 254 с.
2. Николаев А. Инновационное развитие и инновационная культура // Проблемы теории и практики управления. - 2001. - №5. - С. 57-63.
3. Тарасова В.В. Теоретичш аспекти становлення репонального шновацшного комплексу // Економша: проблеми теори та практики. Збipник наукових праць. - 2002. - Вип. 157. -С. 173-182.
4. Корншова I.M. Проблеми управлшня шновацшною дiяльнiстю впчизняних пвдприемств в умовах глобалiзацii // Вюник Ки1вського нацiонального унiвepситeту iмeнi Тараса Шевченка. Економiка. - 2001.- Вип. 48. - С. 18-21.
Надано до редакци 22.02.2012
Осипов Володимир Миколайович / Volodymyr M. Osipov
osipovugconver@gmail. com
Гpeзiна Алла Миpославiвна / Alla M. Grezina alla.grezina@gmail. com
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
1нновацтт фактори розвитку реггону: проблеми та перспективи. [Електронний ресурс] /В.М. Осипов, А.М. Грезша //Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2011. — № 1 (1). — С. 165-169. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2011/n1.html
