CC BY
13
- Менеджмент шновацш -
УДК 338.22:330.341.1
О. В. Гаращук,
кандидат економ!чних наук, В. М. Мат1енко, О. I. Щукш,
кандидат економ!чних наук, м. Днтропетровсък
РЕСТРУКТУРИЗАЦ1Я НА ОСНОВ1 1ННОВАЦШНО1 ДТЯЛЬНОСТ! П1ДПРИСМСТВ
Вступ. Розвиток та поширення шновацшно! дяль-носп стае одним з найголовмших фактор1в тдвищення р1вня конкуретоспроможносп гадприемств. Цей вид дяль-носп пов'язаний ¿з трансформащею вдей (як правило ре-зультапв наукових дослвджень та розробок або ж шших науково-техшчних досягнень) в новий або удосконалений продукт, технолопчний процес або сощальш послуги. На сьогодш свгговий ринок шновацш оцшюеться спещалюта-ми приблизно в 300 млн дол. США, за прогнозами анал-пиюв до 2011 р. вш буде перевищувати 1 млрд дол. США, осюльки щор1чний прирют прогнозуеться на р!вш 20 — 30 %. При цьому в центрах концентраци свпових новпих технологш про Укра!ну майже нчого не знають, н як про державу-засновницю радянсько! космонавтики, н те, що Укра1на займае четверте-п'яте мсце в свт за юльюстю сертифшованих програмютш, окр1м того Укра!на — тонер у сфер! шформацшних технологш у континентальнш Сврот [1].
Що ж стримуе розвиток та поширення ¿ннова-цшно! д1яльност1 в Укра!ш?
Устх ¿нноващйно! д!яльност!, як 1 провал знач-ною м1рою визначаеться формами 11 оргашзацп та способами фшансово! тдтримки. Джерелами фшансуван-ня ¿нноващйно! д!яльност1 можуть бути 1 власш кошти тдприемства — внутршш джерела, 1 кошти ¿нших тдприемств та оргашзацш — зовшшш джерела.
Постановка завдання. В зв'язку з цим р1вень оргашзацп реструктуризацп впчизняних тдприемств був недостатньо оптимальним 1 визначався ввдсутш-стю джерел фшансування, а завдяки цьому мав низь-ковитратний вигляд.
Зпдно даних, як наводить Свгговий банк, еконо-м1чний спад в Укра!ш вдв1ч1 глибший, а його тривалють —удв1ч1 довша, нж тривалють Велико! депреси у Спо-лучених Штатах.
В умовах тако! економчно! кризи, як показала практика, не тдходять для масового застосування банкрут-ство 1 лжввдащя тдприемств як способи реструктуризацц.
За чаав бурхливого розвитку нових технологш виробництва та управл1ння, конкуренцп, появи знач-но! кшькост! всеб1чно! шформацп на можливють до-сягнення цшей тдприемств суттево впливае шновац-шний потенщал тдприемства. Ввдомий американський економют Эдвард Демшг, якому японська промис-ловють зобов'язана сво!м народженням 1 всесвггшм устхом, виклав у книз1 „Вихвд ¿з кризи" свою про-граму управл1ння корпоращею в умовах твердо! конкуренции коли устх одних породжуе складн пробле-
ми для шших. Суть ще! програми представлена у сфор-мульованих Э. Дем1нгом ввдомих 14 принципах, „вип-ливати" за допомогою яких вш призивае кер1вництво компанш. Наведемо деяк з них для визначення необ-хвдносп проведення змш в даяльносп тдприемства [5]:
— зробггь так, щоб прагнення до вдосконалю-вання продукцл стало постшним. Ваша кшцева мета — стати конкурентноздатним, залишитися в б1знес1 й забезпечити робоч1 мюця;
— постшно вдосконалюйте систему виробництва й обслуговування, щоб тдвищувати яшсть 1 продук-тивнють 1 в такий споаб безупинно знижувати витрати;
— створггь систему тдготовки кадр1в на робо-чих мюцях;
— сформуйте систему ефективного управл1ння;
— впровадьте програму тдвищення квал!ф!кацп й самовдосконалення;
— зробггь так, щоб кожний ствробггник компани брав участь у програм! перетворень.
Реал1защя ввдзначених принцитв прямо пов'язана ¿з формуванням ефективно! системи шновацшного управл1ння тдприемством, 1 може бути використана при проведенн реконструкцИ в оргашзацл систем уп-равл1ння тдприемствами, що дозволять йому функ-щонувати, уникаючи кризових ситуац1й 1 займати л1ди-руюч1 позицИ у сво!й галуз1.
Найбiльший внесок, як ввдомо, у розвиток теорИ' 1нно-ваци належить, на думку фах1вц1в, австршському економ-1стов1 И. Шумпетеру, що розробив на початку стол1ття влас-ну теор1ю економ1чного розвитку. Вш уважав, що основу економ1чного росту становлять нововведення. В1дпов1дно до класифжаци И. Шумпетера вид1лимо деяк1 поняття , ,но-вовведення", як1 розглядаються ним в робот! [6]:
— втшення нового для дано! галуз! промисло-вост1 ще практично неведомого методу (способу) ви-робництва;
— одержання нового джерела сировини або на-п1вфабрикат1в так само незалежно ввд того, чи ¿снува-ло це джерело колись, або вважався недоступним, або його ще тальки стояло створити;
— проведення вщповщно! реорган!зац!!, наприк-лад забезпечення монопольного положення (за допомогою створення трест1в) або п1дрив монопольного положення ¿ншого п1дприемства.
Досягнення цшей в процес! реструктуризац!! п1дприемства буде залежати в1д здатност! формування ефективно! системи шновацшного управлшня та ввд р1вня ¿нновац1йного потенц1алу п1дприемства — його мож-
ливост в досягненн поставлених 1нновац1йних цшей. Реал1защя цих цшей у глобальних масштабах виступае як зас1б одержання досить високого прибутку в довго-строковш перспектив^ змщнення, а потам i тдвищення конкурентних можливостей на ринку, ршення кризо-во! проблеми й проблеми виживання в цiлому, що i переслiдуе щль реструктуризацп тдприемства.
Чим вище рiвень iнновацiйного потенщалу тдприемства, тим успiшнiше воно уникае можливих кризових ситуацш 1нновацшний потенщал тдприем-ства визначаеться як техшчними факторами, так i управлiнськими. До них ставляться:
— сформований рашше рiвень розвитку вироб-ництва;
— стан мехашзму й системи управлiння;
— тип i орiентацiя оргашзащйно! структури;
— тенденци екожмчно! й шновацшно! полiтики.
Оск1льки для здшснення шновацшно! дальност
пiдприемстEу необхiднi неабияк кошти, а власнi ресурси досить обмежем, то для досягнення поставлено! мети досить часто запобпають саме до зовмшшх джерел фшан-сування. Як вже зазначали зовмшш джерела — це кошти шших гпдприемств i оргамзацш, до к числа вщносять-ся зацкавлем фiнансово-промисловi групи, рiзнi фонди (швестицшм, iнновацiйнi, венчурнi), банювсью установи, органи мтсцевого самоврядування, уряд держави, при-ватнi особи i т ш На практицi ж, для бшьшосп гпдприемств, як займаються íнновацiйною дальтстю, фíнансування шляхом отримання банкíвських позик практично немож-ливе за браком лкшдних активiв для застави, або ввдсут-нiстю налагоджено! комерцшно! дяльносп, наприклад коли продукт знаходиться в стада розробки. Отримання коштiв вщ держави або мiсцевих оргашв самоврядування теж досить складний та трудоемкий процес, адже механiзм стимулювання та фшансування iнновацiй на державному рiвнi досить неврегульований, крiм того, цей процес ускладнюе економiчна нестабшьнютъ.
Результата. Як показуе досвiд розвинутих шозем-них держав, одним iз найефектившших засобiв подолання дефщиту швестицшних ресурав е венчурне (ризикове) фiнансування шновацш шляхом створення венчурних фондiв, яю швестують сво! кошти насамперед купуючи акцй фiрми-реципiента: При цьому, зазначаемо, що перевага вщдаеться тим компаниям, акцй яких не обертаються втьно на фондовому ринку, а розподтем мпж акцюнерами. Го -ловною перевагою венчурного фшансування е те, що об'екту швестицш не потрiбно надавати заставу, кр1м того йому не потрiбно сплачувати швестору ввдсотки, як у ви-падку з банквським кредитом. Венчурний фонд (швестор) зацiкавлений в високому котируваннi акцш, оск1льки ос-новним доходом його засновникiв е курсова рiзниця м1ж кутвлею та продажем акцш Щоб сприяти зростанню кур-сово! вартосп цiнних папер1в, венчурний фонд приймае участь в управлшш гпдприемством та в консультуванн його вищого керiвнищва: В особi венчурного фонду фiрма-ре-цитенг отримуе не т1льки джерело фшансування, але й дос-ввдченого професiйного консультанта, який готовий розда-лити з партнером весь його можливий фшансовий ризик.
З погляду венчурного iнвестора, основнi етапи iнвестування складаються з наступних:
Deal-flow — це початковий процес, що включае по-шук та вiдбiр компанш (search, screening i deal-flow) [2]. На вщмшу ввд держав Заходу, де юнуе розвинута шфраструк-тура, процес пошуку пдходящих фiрм досить складний. Основними джерелами шформацп про компанй, що розви-ваються, в умовах Укра!ни — преса, виставки, спецiалiзо-ванi асощаци, бюлетен та брошури, що видаються оргам-зацiями з гпдтримки бiзнесу, впчизням та захщм, особистi контакти менеджер1в венчурних фонда та компанш
Незалежно вiд орiентацi! та переваг венчурних фондiв, спiльним критерiем оцiнки для в«х них е вiдповiдь на едине питання: чи здатна компаня (та бiзнес, в якому вона знаходиться) на швидкий розвиток? Фшан-совi ризики венчурного iнвестора може виправдати лише вiдповiдна винагорода, тд якою розумiеться при-буток iз вкладеного капíталу вище середнього рiвня [2].
Друга стадiя — due diligence — „вивчення" або „спостереження" найдовша в венчурному фiнансуваннi, вона може продовжуватися до пiвтора року, i, як правило, завершуеться прийняттям вiдповiдного рiшення про вкладення iнвестицiй або вiдмовi вiд них [2].
Вивченню пiддаються всi аспекта стану компанй та бiзнесy Як результат такого процесу, якщо приймаеться рiшення про iнвестування, складаеться швестицшна про-позицiя або меморандум (investment offer або memorandum), де об'еднуються ва висновки та форму-люеться запит для iнвестицiйного комiтету (investment committee), який i виносить остаточне ршення.
Коли тдготовча робота завершена i тдприемець (компанiя) отримують необхвдш швестицп, наступае нова стадiя, яка носить назву „hands-on management" або „hands-on support" [2]. Буквально це словосполучення перекладаеться як „керувати (або допомагати) тримаю-чи руку на пульС. 1нвестору небайдуже як компаня використовуе наданi ним кошти. Звичайно це не озна-чае, що iнвестор буде втручатися у в« фшансово-госпо-дарськí операци компанй. Представник iнвестицiйного фонду, як правило местицшний менеджер, включаеть-ся до складу Ради Директорiв в якосп невиконавчого директора. Вiн присутнiй на регулярних засiданнях ради та приймае участь в прийнятп стратегiчних рiшень:
Проведене Свропейською асоцiацiею венчурного капиталу вивчення дае наступну картину ощнки ролi та значення венчурних iнвесторiв з боку власнишв venture-backed компанш (компанш з венчурным капиталом) — бшьшють з них зiзнаються, що швестори привносять до бiзнесу дещо бiльше нiж просто фшан-си. Тiльки 12% вважають, що !х iнвестори являються звичайними „менеджерами фонду". А 52% вважають, що вони дшсно являються „партнерами"[3].
Вихщ компанiй на бiржу, iншими словами — пе-ретворення И ввд закрито! приватно! фiрми у ввдкриту акцiонерну компанiю — один iз шлях1в виходу венчурного iнвестора з не!, заключна стадiя процесу iнве-стування (exit). Звичайно юнуе илька альтернатив, але укра!нська практика „виходу" венчурних iнвесторiв з проiнвестованих компанiй остаточно ще не склалася.
Очевидно, що всi вищезазначенi етапи венчурного швестування вимагають вiд компанш, яким необхiднi шве-стицп неабиякого вмiння визвати зацiкавленiсть у потен-цiйного iнвестора: Насамперед, майбутня фiрма-рециmент
noBHHHa nepeKoHaiH BeHHypHoro iHBecTopa b KoMepuifiHo-My ycnixy iHHoBauiHHoro npogyKiy, axufi BOHa po3po6nae i nnaHye peani3oByBam. Ha®anb 6inbmicTb yKpaÏHcbKHx BHe-hhx Ta BHHaxiflHHKiB, a Taxo® Monoga reHepauia iH®eHepiB, HacTnbKH HeageKBami puHKy, ^o KamianicTaM npociime ime-ciyBaiH Komm b iy ® lopriBnK) hh Meianypriro — c^epu, ge gna hhx yce npocTo Ta 3po3yMino [1]. Macio Hami Bnem npocTo He Maroib BignoBigi Ha npocii 3anHiaHHa: npo hkhh npogyKT fige MoBa, b HoMy Moro KoHKypeHTHi nepeBaru, HoMy, xto i cKinbKH 6yge fioro KynyBaTH, xio ochobh KoHKypeHTH, axa nnaHyerbca co6iBapiicTb, ^o aBnaeibca imeneKiyanb-Horo Bnacmciro i KoMy BoHa Hane®Hib i T.iH.
Irnecmuifim npoeKTH, axi Ha cborogHi nponoHy-roTbca b YKpaiHi, perioHax (HaBiTb Hafixpa^i 3 hhx) ^e He roToBi go HopManbHoro xoMepuifiHoro, b ToMy Hucni BeHHypHoro iHBeciyBaHHa.
3anyneHHa KomiiB gna BeHHypHoro iHBeciyBaHHa 3 yKpaÏHcbKHx g®epen Hag3BHHafiHo ycxnagHeHe. Po3rna-garorau ipaguuifim g®epena, mh 6aHHMo a6o gy®e cna6-KHfi po3BHToK uboro ceKTopa eKoHoMiKH, a6o Hecnpuai-nHBe 3aKoHogaBcTBo i BigcyraicTb xoMepuifiHoro imepe-cy Ha Tni BHcoKoro prouxy. Ane KpiM 3aranbHoeKoHoM№ hhx nepenoH Ha mnaxy nomyKy ^rnaHcyBaHHa iHHoBauifi-hoï gianbHocTi, ciaroTb i TaKi, hk Hanpuxnag npocTa eKoHo-MiHHa Heo6i3HaHÎcTb Ta HeageKBamicTb puHxy.
npu uboMy cnig 3a3HaHHTH, ^o HHHi phhok Bernyp-Horo Kamiany b YxpaÏHi 3HaxogHTbca b cTagiï ^opMyBaHHa Ta po3BHTKy, MaroHH icioTHHH noieHuian go po3mupeHHa.
Cepeg Hafi6inbmux ^oHgiB Ta KoMnamfi, axi ^yHKuio-HyroTb HHHi b YxpaÏHi, Mo®Ha Ha3BaiH Taxi: OoHg npaMux iHBecTHuifi „YxpaÏHa", hhm 6yno npoiHBecToBaHo 31 nignpue-mctbo Ha cyMy noHag 22,5 MnH gon. CfflA, Ukrainian Growht Funds (UGF) — iHBeciyBaB 6nu3bKo 55 MnH. gon. CfflA y 75 yKpaÏHcbKHx KoMnamiï, Taxo® Black Sea Fund, KoMnamï „Euroventures Ukraine", TexiHBeci Ta „iHexo " [4].
Biiciiobkii. AHani3yroHH cynacHy exoHoMiHHy cu-Tyauiro Mo®Ha c^opMynroBara HaciynHi nepegyMoBH po3BHTKy BeHHypHoro ^rnaHcyBaHHa b YxpaÏHi, ^o o6y-MoBneHi iciopHHHHMH Ta MemanbHHMH oco6nHBocTHMH yKpaÏHcbKoï Hauiï: bhcokhh piBeHb ocbîth HaceneHHa, noegHaHHa „gyxy" mgnpueMHHUTBa Ta „po3yMHoro aBaH-Tropu3My", noegHaHHa iHguBigyani3My 3 KoneKTHBi3MoM BHacnigox 3nHTTa oco6nHBocieiï a3iaicbKoï Ta eBponeiïcb-khx xynbTyp, 3pociaHHa KinbKocT npuBaraux Manux Ta cepegHix nignpueMcTB, bhcokhh KBani^ixauifiHUH piBeHb TpygoBux pecypciB Ha icHyronux nignpueMcTBax.
^K^o 3aranbHoeKoHoMiHHy Hecia6inbHicTb goBoguibca BH3HaiH ax o6'eKTHBHy peanbHicib, i BoHa, cxopime 3a Bce, ^e ipuBanufi nac 6yge 3HH®yBaiH b YxpaÏHi e^eKTHBHicib 6i3Hecy 3aranoM, to iHmi nepemxogu Mo®Ha nogonaiH. E^ex-thbhhm MexaHi3MoM po3BHTKy puHKy BeHHypHoro Kaniiany b YxpaÏHi Mo®e ciaTH ciBopeHHa iH^pacipyKiypH Ha 6a3i koh-canTHHroBHx ^ipM, axi HagaBaiHMyib nocnyrH ManuM îhho-BauifiHHM nignpueMcTBaM y HayKoBo-TexHinHiH c^epi. Цe go-noMoino 6h po3B'a3aiH npo6neMH hk cy6'eKiiB Tax i o6'eKiiB BeHHypHHx BigHocuH. CaMe tskhmh npo6neMaMH e:
— nomyx g®epena iH^opMauiï npo nepcneKTHBHi npoeKTH, ^o BHMararoTb iHBecTHuifi;
— nigBH^eHHa exoHoMinHoi' o6i3HaHocii nignpueMuiB;
— доведення технологiчних розробок до стадп продуктов, готових до юмерщалiзащi;
— встановлення контактiв мiж тдприемцями та iнвесторами.
Пiдводячи пiдсумки вищесказаному про можливi джерела створення фондiв венчурного капiталу для фiнансування iнновацiйноi дiяльностi пiдприeмств, ду-маетъся, що в доступному для огляду майбутньому про-порцiя украi'нсъких грошей у венчурному каmталi буде неухилъно рости. Банки найбтьш пiдготовленi для цих структур, а змiни в законодавстш дозволять пенсiйним фондам дiяти як швесторам венчурного капiталу. Рiст страхових компанiй i iхнe злиття може привести до створення ще одного джерела для венчурного капталу.
Л^ература
1. Власть Денег. — 2006. — №114. 2. Гулькин П. Венчурный капитал. www.rusrev.org. 3. www.cfin.ru. 4. www.uaib.com.ua. 5. Деминг Э. Выход из кризиса: новая парадигма управления / Э. Деминг. — М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. — 370 с. 6. Шумпетер И. Теория экономического развития / И. Шумпетер. — М. : Прогресс, 1982. — 456 с. 7. Тка-ченко В. А. 1нтелектуальний потенщал в основi розвитку виробничих сил i виробничих ввдносин: моно-графiя / В. А. Ткаченко. — Д. : Монолит, 2008. — 274 с.
Гаращук О. В., Ма™нко В. М., Щукш О. I. Реструктуризащя на 0CH0Bi шновацшноТ дiяль-Hocri тдприемств
В статп розглядаеться процес реструктуризаци пiдприeмств на основi венчурного фшансування як один з найефективтших шструменпв розвитку iнно-вацiйноi дальность
Ключовi слова: реструктуризацiя, iнновацiйна дiялънiстъ, венчурне фiнансування, ринок венчурного катталу, фонди венчурного капiталу.
Гаращук О. В., Матиенко В. М., Щукин О. И. Реструктуризация на основе инновационной деятельности предприятий
В статье рассматривается процесс реструктуризации предприятий на основе венчурного финансирования как один из самых эффективных инструментов развития инновационной деятельности.
Ключевые слова: реструктуризация, инновационная деятельность, венчурное финансирование, рынок венчурного капитала, фонды венчурного капитала.
Garaschuk О. V., Matienko V. M., Schukin O. I. Restructuring on basis of innovative activity of enterprises
The process of enterprises restructuring is examined in the article on the basis of the venture financing as one of the most effective instruments of innovative activity development.
Key words: restructuring, innovative activity, venture financing, venture capital market, venture capital funds.
Стаття надiйшла до редакцл 05.12.2010
Прийнято до друку 15.03.2011
