CC BY
29
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.3-036.12:616.8]-053.2-085 НАЛЬОТОВ A.B.
Донецький нацюнальний медичний унверситет ¡м. М. Горького
вегетативна дисфунщя та cnocib ii корекци у дпей
з хроычною гастродуоденальною патолопею
Резюме. Обстежено 60 дтей 1з хротчною гастродуоденальною nатологieю та 30умовно здорових дтей. Вивчет клтчш прояви астеновегетативного синдрому, а також функцюнальш показники вегетативноI нервово'1 системи у вах пацieнтiв. Встановлено, що для дтей з хротчною гастродуоденальною патологieю характерними були виражеш порушення вегетативной регуляцП. Дат порушення вегетативного гомеостазу можнарозглядати як одну з причин прогресування патологiчного процесу у слизовШ оболонц шлунка та дванадцятипало'1 кишки. Запропонований метод корекцП вегетативной дисфункци у дтей з хротчною гастродуоденальною патологieю псля успшно'1 ерадикаци хелжобактерно'1 шфекци за рахунок використання фiзiотерапевтичного методу лжування — галотерапи в комбшацп з прийо-мом рослинно-втамшного заспошйливого комплексу валерт кардо. Встановлений довготривалий по-зитивний ефект вусуненн астеновегетативного синдрому та нормалзацИпоказнишв функцонального стану вегетативно'1 нервово'1 системи вiд використання запропонованого комплексного курсу корекци' вегетативно'1 дисфункциу дтей з ерозивним бульбтом.
Ключовi слова: хротчна гастродуоденальна патология, дти, вегетативна дисфункция, галотератя.
Вступ
Хрошчну гастродуоденальну патолопю (ХГДП) з сучасних позицш розглядають як поль етюлопчну багатофакторну проблему. Одшею з причин розвитку хрошчних захворювань шлунка та дванадцятипало! кишки (ДПК) серед пащен-пв рiзних вжових груп поряд з Helicobacter pylori (НР) бшьшють авторiв розглядае дисфункцш вегетативно! нервово! системи (ВНС) [1—4]. Ввдомо, що юнуе тюний взаемозв'язок мж станом ВНС та клжчними проявами кислотозалежних ерозив-но-виразкових захворювань. Дезоргашзащя ней-ротрофiчного контролю в органiзмi хворих може призводити до змши мжроциркуляци, формуван-ня порушень секреци та моторики рiзних вщдтв травно! системи, що створюе умови для персис-тенци НР та сприяе виразкоутворенню. Бшьшють дослщниюв шдтверджують той факт, що лжуван-ня ХГДП не повинно обмежуватися лише заходами, спрямованими на ерадикацш НР, але i повинно включати в себе методи корекци дисфункци ВНС [1, 5].
Одним iз перспективних методiв корекци дисфункци ВНС у пащенлв з ХГДП е застосування лжувальних пов^ряних середовищ з моделюван-ням природних факторiв. Одним з таких методiв
е галотерапiя (ГТ) — метод, заснований на л^-вальнiй ди високодисперсного сухого сольового аерозолю (галоаерозолю). ГТ е роздiлом спелео-терапи — методом використання з л^вальною метою мiкроклiмату соляних печер [6, 7]. Мжро-клiмат соляних печер мае певш особливостi. Для нього характерш постiйнiсть температури та тис-ку, газового складу повiтря, низька вщносна воло-гiсть, пiдвищений умют негативно заряджених ю-нiв, ввдсутшсть бактерiальноl флори та алергенiв. Основним компонентом повггряного середовища соляних печер е присутшсть у повiтрi нaйдрiбнi-ших сольових частинок — сухого сольового аерозолю в певнш концентраци, основною складовою якого е хлорид натрш.
Спелеотерапiя увiйшла в основу методiв, що використовують мжро^матичш фактори соляних спелеолiкарень в умовах наземних примщень (галокамер) у складi лiкувальних установ. Використання ГТ передбачае створення та шдтримку вах пaрaметрiв спелеовпливу, диференцiйоване дозування та контроль рiвня сольового аерозолю
© Нальотов А.В., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Kaíhímhq neAiorpifl / Clinical Pediatrics
в процесi проведення процедури. Управлiння методом ГТ здшснюеться за допомогою обладнання галокомплексу на 6a3i галогенератора, який ство-рюе та шдтримуе в галокамерi в режимi реального часу рiвень природно! концентрацп сольового аерозолю з декiлькома л^вальними режимами. Важливою особливiстю галокамер е можливiсть точного дозування концентрацп аерозолю. В аерозолi хлориду натрiю присутш легкi негативнi аероiони, якi в повиряному середовищi активь зують метаболiзм та мiсцевий захист бiологiчних тканин, покращують окислювально-вiдновнi про-цеси, мають спазмолiтичну та протизапальну дiю. ГТ сприятливо впливае на серцево-судинну, ен-докринну, травну, дихальну системи, активуе сис-темний iмунiтет, спричиняе стимулюючу дiю на центральнi та периферичш стрес-лiмiтуючi системи органiзму, здшснюе позитивну психоемоцш-ну та антидепресивну дш, знижуе ступiнь втоми, тдвищуе працездатнiсть та увагу [8, 9].
Недостатня ефектившсть стандартних методiв лжування, зростаюча алергiзацiя населення i не-сприятливий вплив тривалого медикаментозного навантаження на оргашзм надають особливу акту-альнiсть розробцi та подальшому вдосконаленню способiв лiкування ХГДП з використанням по-еднання медикаментозних та фiзiотерапевтичних методiв. Визначаючи особливостi ВНС у хворих з ХГДП та коригуючи !х, можна полiпшити ефектившсть л^вання даних пацiентiв. Враховуючи лiкувальнi властивостi ГТ, перспективним е засто-сування даного методу фiзiотерапil для лiкування дiтей з ХГДП як доповнення до загальновизнаних медикаментозних схем терапп.
Метою дослвдження було вивчення ефектив-ностi застосування курсу ГТ поеднано з використанням рослинно-вггамшного заспокшливого комплексу Валерiн Кардю в корекцп вегетативно! дисфункцп у дггей з ХГДП.
Матер1али й методи
На базi гастроентерологiчного вiддiлення Мгсько! дитячо! кл^чно! лiкарнi № 1 м. Донецька та медичного центру «Гастролайн» обстежено 60 дггей з ерозивним бульбггом (ЕБ), асоцшованим з НР, вжом вщ 14 до 17 роив. Для тдтвердження дiагнозу вим дГтям при надходженш у вщдшен-ня було проведено ендоскотчне дослiдження з бiопсiею слизово! оболонки. Дiагностика НР про-водилася з використанням двох методiв: швазив-ного — швидкий уреазний тест з бюпсшним ма-терiалом та нешвазивного — уреазний дихальний тест, який проводився за допомогою тест-системи «Хелж» з шдикаторними трубками (ТОВ «АМА», РосГя). Про iнфiкованiсть НР говорили в разi по-зитивних результата обох методiв дiагностики. У дослщження були включенi пацiенти з устшною ерадикацiею НР-шфекцп шляхом застосування трикомпонентно! схеми терапп. Ефективнiсть ерадикацп НР оцiнювали через 4 тижш шсля за-
вершення антихелiкобактерноï терапп. Усшшна ерадикацiя дiагностувалася при негативних результатах обох методiв дiагностики НР.
Bci дiти були роздшеш на двi групи: основну та групу порiвняння. У кожнiй груш було по 30 пащ-енпв. Ус1м дiтям основноï групи був проведений курс ГТ через мюяць шсля закiнчення традицш-ноï ерадикащйноï антихелiкобактерноï терапп та усунення гострого запального процесу в спе-цiалiзованiй галокамерi з використанням апара-ту сухоï сольовоï аерозольтерапп АСА-01.3 (ЗАТ «Аеромедiа», Санкт-Петербург). Курс ГТ стано-вив 10 щоденних сеансiв тривалiстю 30 хвилин. Концентращя аерозолю в повiтрi галокамери ста-новила 3—4 мг/м3. Вс1м пацieнтам основноï групи паралельно з використанням ГТ призначали курс медичного препарату — рослинно-вггамшного заспокiйливого комплексу валерш кардiо (ТОВ «Вгтера», Украша) у виглядi таблеток по 500 мг. Препарат застосовували по 1 таблетщ 2 рази на добу, курсом 1 мюяць. До складу валерш кардю входять лжарсью трави: мелюа, валерiана, пус-тирник, пасифлора, хмшь поеднано з вiтамiнами групи В (Вр В2, В6, В12), вiтамiном С i мжроеле-ментами (магнш).
При надходженнi та пiсля проведення комплексного л^вання в уих обстежених пащен-тiв оцiнювали скарги, функщональш показники ВНС. Результати лжування порiвнювалися з ана-логiчними показниками пащенпв з ЕБ, яким не проводилася дана л^вальна методика, а терапiя обмежувалася лише використанням антихелжо-бактерноï терапИ з корекцiею шлунковоï секре-торноï функцИ. Данi дгга становили групу пор1в-няння. М1ж досл1дною та групою пор1вняння не було в!ропдних вiдмiнностей за статтю, в1ком, вих1дними показниками вегетативного статусу (р > 0,05). Вщдалеш результати ефективност л1-кування оцiнювали через 3 мгсящ. Як групу контролю обстежено 30 умовно здорових дгтей.
Для ощнки вегетативного гомеостазу вико-ристовувалися такi функцiональнi характеристики ВНС: вихвдний вегетативний тонус (ВВТ), вегетативна реактившсть (ВР) та вегетативне за-безпечення д1яльност1 (ВЗД). ВВТ визначали за допомогою показника шдексу напруги (1Н), отри-маного за допомогою кардюштервалографп (К1Г). ВР ощнювали за результатами К1Г з реестращею показникiв у горизонтальному та вертикальному положеннях з наступним обчисленням 1Н1 i 1Н2. Для ощнки ВЗД оргашзму проводилася кл1ноор-тостатична проба.
Статистичний анал!з результатiв дослiдження проводився в пакет! MedStat та Microsoft Excel 2003.
Результати досл1дження
Обстеження дiтей з ЕБ при надходженш у в1д-дшення показало, що поряд з абдомшальним бо-льовим та диспептичним синдромами для них
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
був характер ним розвиток астеновегетативно-го синдрому, основними проявами якого були: слабюсть, стомлюватсть, емоцiйна лабiльнiсть, дратiвливiсть, порушення сну (труднощi при за-синант та раннi пробудження), головний бгль, змiни артерiального тиску, запаморочення, непе-реносимiсть транспорту, задушливих примiщень та шше.
При дослiдженнi функцiональних показниюв ВНС для дiтей з ерозивними процесами в слизо-вiй ДПК характерним було збгльшення питомо! ваги пащенлв з симпатикотонiчним варiантом ВВТ, що рееструвався у 19 (63,3 ± 8,8 %) пацieнтiв основно! групи та у 20 (66,7 ± 8,6 %) дiтей групи порiвняння. Парасимпатичний варiант ВВТ рееструвався в 11 (36,7 ± 8,8 %) та 10 (33,3 ± 8,6 %) пащенпв вщповвдно. Особливiстю дiтей з ЕБ було те, що в жодного з них не було зареестровано ей-тотчного варiанта ВВТ.
Вивчення ВР проводилося для ощнки здат-ност органiзму реагувати на зовнiшнi та вну-трiшнi подразники. Встановлено, що в бшьшосл пацiентiв з ЕБ рееструвалася патолопчна (гшер-симпатикотонiчна, асимпатикототчна) ВР, що свiдчить про неадекваттсть вегетативних реакцiй органiзму на перехщ з одного стану в шший. Так, гiперсимпатикотонiчний варiант ВР, що свщчить про зниження резервних можливостей ВНС, рееструвався у 15 (50,0 ± 9,1 %) дггей основно! групи та у 18 (60,0 ± 8,9 %) пащенпв групи порiвняння. Асимпатикотонiчна ВР, що вказуе на незадовгль-ну адаптащю, встановлена у 12 (40,0 ± 8,9 %) та 9 (30,0 ± 8,4 %) дiтей вщповщно. При цьому нор-мальний варiант ВР (симпатикотонiчний тип) рееструвався лише у 3 (10,0 ± 5,5 %) пащенпв кож-но! групи.
Здатнiсть ВНС пацiентiв у довготривалш тд-тримцi ВР на певному рiвнi оцiнювали за характеристикою ВЗД оргатзму дитини. У пащенлв з ЕБ найбiльш часто виявляли асимпатикототч-ний тип ВЗД, що рееструвався в основнш груш у 14 (46,7 ± 9,1 %) дггей, а в грут порiвняння — у
15 (50,0 ± 9,1 %). Асимпатикотонiчний тип нале-жить до найбiльш дезадаптивних варiантiв ВЗД, що вказуе на зниження адаптивних можливостей пацiентiв, виснаження симпатоадреналово! сис-теми при ерозивному процес в слизовiй оболонцi ДПК. Змшат варiанти ВЗД також реестрували-ся з високою частотою серед пащенпв з ЕБ. Так, симпатикоастенiчний варiант ВЗД встановлений у 6 (20,0 ± 7,3 %) дiтей у кожнш групi, а астено-симпатичний — у 6 (20,0 ± 7,3 %) пащенлв основно! групи та у 3 (10,0 ± 5,5 %) дггей групи порiв-няння. Нормальний та гiпердiастолiчний варiанти ВЗД реестрували лише серед пащенпв групи по-рiвняння — по 2 (6,7 ± 4,6 %) дитини.
Проведений курс комплексно! терапп з вико-ристанням ГТ та прийомом рослинно-вггамшно-го заспокшливого комплексу валерiн кардiо у дь тей з ЕБ дозволив домогтися усунення клiнiчних проявiв астеновегетативного синдрому в бшьш короткi термiни лжування.
Досягнута позитивна динамiка всiх вегетативних показниюв. Так, динамiка ВВТ при ви-користаннi запропонованого курсу корекцп вiдображала едину тенденцiю збалансовано! вза-емодп симпатичного та парасимпатичного ввд-дiлiв ВНС, що виражалося в збгльшент питомо! ваги ейтонп та зниженнi симпатикотонГ! та пара-симпатикотонГ! (табл. 1). Так, тсля використання запропонованого нами курсу корекцп дисфунк-цГ! ВНС в основнш грут ейтонiя у ВВТ виявле-на у 12 (40,0 ± 8,9 %) пацiентiв, що статистично вiрогiдно (р > 0,05 ) не вiдрiзнялося вiд здорових дггей. Серед пащенпв групи порiвняння на ™ ерадикацГ! НР зафiксовано встановлення ейтонп у ВВТ у 3 (10,0 ± 5,5 %) пащенлв, що було вiрогiд-но (р < 0,01) менше щодо основно! групи. В шших пацiентiв групи порiвняння зберiгався гiперергiч-ний вплив симпатично! або парасимпатично! сис-теми, що сввдчить про збереження дезадаптацп навiть на тлi ерадикацГ! НР.
Вивчення ВР у пащенлв з ЕБ тсля прове-дення комплексно! терапп зафжсувало значнi
Таблиця 1. Характеристика вихдного вегетативного тонусу серед обстежених груп пац1ент1в
тсля проведення комплексного курсу терапп
BapiaHT вихщного вегетативного тонусу Основна група, абс. (% ± m%) Група поpiвняння, абс. (°% ± m%) Група контролю, абс. (% ± m%)
Парасимпатикотоыя 7 (23,3 ± 7,7) 10 (33,3 ± 8,6) 12 (40,0 ± 8,9)
Симпатикотошя 11 (36,7 ± 8,8) 17 (56,7 ± 9,0) 5 (16,7 ± 6,8)
Ейтошя 12 (40,0 ± 8,9) 3 (10,0 ± 5,5) 13 (43,3 ± 9,0)
Тип вегетативно! реактивност Основна група, абс. (% ± m%) Група поpiвняння, абс. (% ± m%) Група контролю, абс. (% ± m%)
Симпатикотонiчна 17 (56,7 ± 9,0) 7 (23,3 ± 7,7) 21 (70,0 ± 8,4)
Гiперсимпатикотонiчна 7 (23,3 ± 7,7) 14 (46,7 ± 9,1) 5 (16,7 ± 6,8)
Асимпатикотонiчна 6 (20,0 ± 7,3) 9 (30,0 ± 8,4) 4 (13,3 ± 6,2)
Таблиця 2. Характеристика вегетативноI реактивност серед обстежених груп па^ен^в тсля проведення комплексного курсу терапп
KëiHi4Ha neAiorpia / Clinical Pediatrics
Таблиця 3. Характеристика вегетативного забезпечення д1яльност1 серед обстежених груп пац1ент1в
псля проведення комплексного курсу терапИ'
BapiaHT вегетативного забезпечення дiяльностi Основна група, абс. (% ± m%) Група поpiвняння, абс. (% ± m%) Група контролю, абс. (% ± m%)
Нормальний 16 (53,3 ± 9,1) 7 (23,3 ± 7,7) 20 (66,7 ± 8,6)
Пперсимпатикотошчний 1 (3,3 ± 3,3) 3 (10,0 ± 5,5) 0 (0)
Гiпердiастолiчний 0 (0) 1 (3,3 ± 3,3) 0 (0)
Асимпатикотоычний 0 (0) 6 (20,0 ± 7,3) 0 (0)
Симпатикоастеычний 7 (23,3 ± 7,7) 10 (33,3 ± 8,6) 6 (20,0 ± 7,3)
Астеносимпатичний 6 (20,0 ± 7,3) 3 (10,0 ± 5,5) 4 (13,3 ± 6,2)
вщмшносл мж групами порiвняння (табл. 2). У процес терапп серед д^ей основно! групи вiро-гiдно частше (р < 0,05) щодо групи порiвняння рееструвалася нормальна вiдповiдь адаптацшних систем на короткочасне навантаження у виглядi симпатикотошчно! ВР — 17 (56,7 ± 9,0 %) пащен-тiв, що вiрогiдно не вiдрiзнялося (р > 0,05) вiд час-тоти виявлення даного типу ВР серед дггей групи контролю. Паралельно знижувалася питома вага гшерсимпатикотошчного типу ВР та швелювався прогностично найбшьш несприятливий, що свщ-чить про виснаження адаптацп, асимпатикотошч-ний тип ВР. Серед д^ей групи порiвняння на тлi ерадикацп НР кшьюсть пaцiентiв з симпатикото-нiчним вaрiaнтом ВР становила 7 (23,3 ± 7,7 %) за рахунок незначного зменшення кiлькостi пащен-тiв з пперсимпатикотошчною ВР. Кiлькiсть дiтей з асимпатикотошчним типом ВР не змшилася, що свiдчить про стiйке виснаження адаптацшних резервiв пaцiентiв з ЕБ та неможливють !х вщнов-лення навиъ на тлi усунення основного провоку-ючого фактора запалення слизово! оболонки.
Запропонований курс комплексно! терапП протягом мюяця дозволив домогтися в основнш групi вiдсутностi нaйбiльш прогностично неспри-ятливих вaрiaнтiв ВЗД — гiпердiaстолiчного та aсимпaтикотонiчного за рахунок перерозподшу в бiк достатнього ВЗД, що свщчить про адекват-шсть стрес-реакцп та перехiд ВНС на бшьш еко-номний рiвень функщонування. При цьому кшь-кiсть дггей в основнiй групi з нормальною ВЗД становила 16 (53,3 ± 9,1 %), що вiрогiдно не мало вщмшностей вiд групи контролю (р > 0,05). Серед пащенпв групи порiвняння статистично значимо! позитивно! динамжи ВЗД не вiдзнaчено, збере-глися aсимпaтикотонiчний, гiпердiaстолiчний та iншi пaтологiчнi вaрiaнти ВЗД (табл. 3).
При проведенш повторного огляду пащенпв через 3 мiсяцi встановлено, що в бшьше нiж по-ловини пащенпв групи порiвняння вiдмiчaлися прояви астешчного синдрому — 17 (56,7 ± 9,0 %) дiтей. Найбшьш часто рееструвалися скарги на слабюсть, стомлювашсть, головний бiль. Серед пащенпв основно! групи прояви aстенiчного синдрому рееструвалися вiрогiдно рiдше — у 5 (16,7 ± 6,8 %) дiтей (р < 0,05). Через 3 мюящ ей-тонiя у ВВТ збериалася у 10 (33,3 ± 8,6 %) дггей
основно'1 групи, в той час як у rpyni порГвняння лише в 1 (3,3 ± 3,3 %). Симпатикотонiчний тип ВР в основнш rpyni збертався у 15 (50,0 ± 9,1 %) пащенпв, серед дiтей групи поpiвняння таких дь тей було 3 (10,0 ± 5,5 %). Нормальний тип ВЗД при проведенш катамнестичного дослщження встановлено у 13 (43,3 ± 9,0 %) пащенпв основно! групи та лише у 3 (10,0 ± 5,5 %) дггей групи по-piвняння.
Висновки
Таким чином, запропонований комплексний лжувальний метод терапП з використанням де-сятиденного курсу ГТ поеднано з прийомом протягом 1 мюяця рослинно-ви'амшного заспокш-ливого комплексу валерш каpдiо у дiтей з ЕБ на тлГ успГшно! ерадикацп НР дозволяе добитися сприятливого пеpебiгy загального адаптацшного синдрому за рахунок адекватного та своечасно-го включення в роботу стpес-лiмiтyючих систем, формування pезистентностi до ушкоджуючо-го фактора, забезпечуючи тим самим адаптащю переважному числу дией, яю отримували дану теpапiю. Про це свщчать отpиманi результати у ВИГЛЯДГ ВГРОПДНО позитивноï динамiки ВВТ, ВР, ВЗД у обстежених, яю отримували запропоновану тератю, порГвняно з пащентами, яю отримували лише антихелжобактерний курс терапИ. Викорис-тання запропонованого нами курсу корекцИ вегетативного дисбалансу у д^ей з ХГДП дозволяе домогтися пролонгованого ефекту та стш^ компенсаций стану показниюв ВНС. Безпека та добра переносимють дпъми ГТ вiдкpивае новГ можли-вост та напрямки в використанш даного ФГзютс-рапевтичного методу в педiатpичнiй пpактицi.
Список AiTepaTypè
1. Дисфункция вегетативной нервной системы и ее роль в патогенезе язвенной болезни желудка / В.А. Зурнаджьянц, В.В. Антонян, А.А. Панов, С.В. Антонян // Вестник хирургической гастроэнтерологии. — 2010. — № 2. — С. 55-61.
2. Антонян В.В. Особенности вегетативной нервной системы у больных язвенной болезнью желудка и язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / В.В. Антонян //Астраханский медицинский журнал. — 2010. — Т. 5, № 1. — С. 48-55.
3. Антонян В.В. Особенности вегетативного статуса у больных гастродуоденальными эрозиями / В.В. Антонян, А.А. Панов, С.В. Антонян//Астраханский медицинский журнал. — 2011. — Т. 6, № 1. — 2011. — С. 74-78.
Клшнна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
4. Гурова М.М. Особенности вегетативной регуляции у детей подросткового возраста с хроническими гастродуо-денитами в зависимости от стадии течения заболевания / М.М. Гурова, Ю.П. Успенский//Кубанский научный медицинский вестник. — 2010. — № 8. — С. 56-61.
5. Профилактика и коррекция вегетативных нарушений у детей/Е.Г. Кондюрина, В.В. Зеленская, Т.Н. Елкина [и др.]// Лечащий врач. — 2010. — № 6 — С. 83-85.
6. Червинская А.В. Механизмы действия и возможности лечебного применения управляемой галотерапии / А.В. Червинская // Клиническая больница. — 2012. — Т. 2, № 2—3. — С. 189-200.
7. Investigation ofphysic-chemical properties of dry salt aerosol in artificial caves /1. Ponikowska, T. Latour, A. Czerwinskaja,
J. Chojnowski // J. Balneol. Pol. — 2009. — Vol. 52, — № 2 (116). — P. 92-99.
8. Влияние спелеоклиматотерапии на психоэмоциональное состояние студентов в процессе обучения / Н.П. Горбатенко, Е.В. Дорохов, В.Н. Яковлев, Е.А. Павлова // Вестник новых медицинских технологий. — 2012. — Т. XIX, № 2. — С. 127129.
9. Хан М.А. Применение галотерапии для оздоровления детей в общеобразовательных учреждениях / М.А. Хан, А.В. Червинская, Н.А. Микитченко//Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. — 2012. — № 2. — С. 31-35.
Отримано 12.01.14 ■
Налетов A.B.
Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького
ВЕГЕТАТИВНАЯ ДИСФУНКЦИЯ И СПОСОБ ЕЕ КОРРЕКЦИИ
У ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКОЙ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ
Резюме. Обследовано 60 детей с хронической гастродуо-денальной патологией и 30 условно здоровых детей. Изучены клинические проявления астеновегетативного синдрома, а также функциональные показатели вегетативной нервной системы у всех пациентов. Установлено, что для детей с хронической гастродуоденальной патологией характерно наличие выраженных нарушений вегетативной регуляции. Данные нарушения вегетативного гомеостаза можно рассматривать как одну из причин прогрессирова-ния патологического процесса в слизистой оболочке желудка и двенадцатиперстной кишки. Предложенный метод коррекции вегетативной дисфункции у детей с хронической гастродуоденальной патологией после успешной эрадикации хеликобактерной инфекции за счет использования физиотерапевтического метода лечения — галотерапии в сочетании с приемом растительно-витаминного успокаивающего комплекса валерин кардио. Установлен длительный положительный эффект в устранении асте-новегетативного синдрома и нормализации показателей функционального состояния вегетативной нервной системы от использования предложенного комплексного курса коррекции вегетативной дисфункции у детей с эрозивным бульбитом.
Ключевые слова: хроническая гастродуоденальная патология, дети, вегетативная дисфункция, галотерапия.
Nalyotov A.V.
Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, Ukraine
VEGETATIVE DYSFUNCTION AND WAY OF ITS CORRECTION IN CHILDREN WITH CHRONIC GASTRODUODENAL PATHOLOGY
Summary. The study involved 60 children with chronic gas-troduodenal pathology and 30 apparently healthy children. The clinical manifestations of asthenovegetative syndrome, as well as functional parameters of the vegetative nervous system have been examined in all patients. It is found that children with chronic gastroduodenal pathology are characterized by marked disorders of autonomic regulation. These violations of vegetative homeostasis can be seen as one of the causes of progression of the pathological process in the mucosa of the stomach and duodenum. There has been proposed a method of correction of autonomic dysfunction in children with chronic gastroduode-nal pathology after successful eradication of H. pylori infection by the use of physical therapy treatment — halotherapy in conjunction with the taking of herbal and vitamin sedative complex valerin cardio. We established a long positive effect in eliminating asthenovegetative syndrome and normalization of the functional state of the autonomic nervous system from the use of the proposed comprehensive course for correction of autonomic dysfunction in children with erosive bulbitis.
Key words: chronic gastroduodenal pathology, children, vegetative dysfunction, halotherapy.
