CC BY
129
5. Нацюнальна 1нновац1йна система Украши: проблеми формування та реашзацп / Упорядн. Г.О. Андрощук, М.М. Шевченко. - К. : Парламентське вид-во, 2997. - 304 с.
6. Тарасенко Т.В. Досвщ упровадження урядових програм шновацшного розвитку / Т.В. Тарасенко, С.1. Архieреeв. - Х. : Золот сторiнки, 2007. - 96 с.
УДК 004.773.2 Ст. викл. Р. О. Голощук; асист. Н. О. Думанський;
асист. Ю.О. Серов - НУ "Львiвська полiтехнiка"
ВЕБ-СШЛЬНОТИ В ДИСТАНЦШНШ ОСВ1Т1
Зроблено огляд юторичного розвитку вiртуальних спшьнот, ïx сучасного стану, а також ïx роль у дистанцшнш освiтi. Також розглянуто засоби комп'ютерно'1 комунь кацп, що використовуються у спiльнотаx.
Senior teacher R.O. Goloschuk; assist. N.O. Dumanskiy; assist. Yu.O. Serov - NU "L 'vivs'ka Politekhnika"
WEB-community in the distance education
In the article the done review of historical development of virtual community, them modern consisting, and also their role, of the distance education. Also considered facilities of computer communication, which are used in communitys.
Вступ. 1нформацшш технологи змшюють способи нашого мислення й способи нашого спшкування з шшими людьми. Ми думаемо за допомогою комп'ютер1в i спшкуемося за допомогою комп'ютерних мереж. Що дають нам щ засоби? Насамперед, ми отримуемо контроль над нашими знаннями. Циф-рова пам'ять звшьняе нас вщ необхщнос^ тримати дат й зв'язки мiж цими даними в головь
Пам'ять, агенти й мережа неймовiрно розширюють нашi розумовi здiбностi. Ще бiльш неймовiрно вони розширюють поле для спiльноï дiяльностi й нашоï спiвпрацi з шшими людьми. Ми можемо дшитися сво1'ми колекцiями, спiльно використо-вувати цифровi об'екти й прог-рамш агенти, спiлкуватися мiж собою, утворюючи вiртуальну спiльноту. Люди приходять у спшьноти, для того щоб дшитися знаннями, задавати питання i
■*■ б1льше вчитися в шших людей, шукати Рис. 1. М1сце сптьнот у класифШци однодумщв i робити ди, якi не
об'еднанъ шд силу зробити поодинцi.
1. Концептуальна схема Веб-спiльноти
Спiльнота - група людей, котрi активно спшкуються мiж собою. Необх1д-на умова загально!" зв'язаност^ членiв спiльноти обмежуе досить жорсткими рам-
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2008. - Вип. 18.10
ками припустимi розмiри спiльноти. Цей po3Mip не може перевищувати 150 чоло-BiK, оскшьки людина не в 3M03i утримати у свщомост бтьшу кшьюсть зв'язюв.
Для аналiзу суспiльних вщносин (de Souza C.J. Preece, 2004) всередиш спiльноти задають такi межi (рис. 2).
Рис. 2. Межц що задаються всередиш сптьноти
Схема щкава тим, що в нш зроблено спробу зв'язати Bci вузли стосун-ками й дiями. Вiртуальна (мережева) Iнтернет-спiльнота (Virtual community, On-line community) - сощальна група людей, котрi комунiкують та взаемодь ють через 1нтернет, за допомогою спецiалiзованих сервiсiв та сайтiв у www. Веб-спшьнота складаеться з трьох основних сутностей: Учасниюв, 1нформа-цiйного наповнення та Правил Веб-сшльноти. Учасники сшльноти читають iнформацiйне наповнення (дискусп) сшльноти та генерують нове шформа-цшне наповнення. Iнформацiйне наповнення спiльноти через зовтшт поси-лання та пошуковi машини приваблюе нових учасникiв Веб-сшльноти. Фун-кцiонування спiльноти, поведiнка li учасникiв вiдбуваеться з дотриманням правил учасниюв стльноти.
Адмшютратори та модератори стльноти створюють правила сшльноти та слщкують за ix дотриманням, за потреби блокують учасниюв-порушни-юв, видаляють контент, який суперечить правилам. Учасники сшльноти вза-емодiють мiж собою, ведучи дискусii i здшснюючи оцiнку дiяльностi iншиx учасникiв сшльноти.
2. Спшьнота обм1ну знаниями
Спшьнота практики або спiльнота обмiну знаннями - Community of Practice, термш увiв Етьен Венгер [2], вш позначае суспiльне утворення, члени якого залучеш в спшьну дiяльнiсть i спiлкування е необхщною умовою 1хнього спiвробiтництва. Так, члени наукового товариства, на засщанш якого обговорюеться стаття, допоможуть авторовi статт внести необxiднi допов-нення й пояснення i пiд впливом обговорення внесуть корективи у сво!" власш
роботи. ДискуЫя мiж членами спiльноти мае безпосереднш стосунок до по-дiй, що вщбуваються всерединi спiльноти, та ïï новим об'ектам - книгам, зоб-раженням, статтям i т.д. Обговорення поди впливае на подальшi дп i сам об-мiн знаннями може набути статусу поди.
ЗГТ1 • • •«^•«^•Ф
. 1ипи СП1ЛЬНОТ, ЯК1 використовуються в дистанц1йн1й ОСВ1Т1
Вiдповiдно до технiчноï платформи та способу реаизаци, усi Веб-сшльноти для дистанцшного навчання належать до одного з таких тишв: чат; блог; форум. Розглянемо детальшше кожний тип спшьнот загалом, а також можливост ïx застосування в процес дистанцiйного навчання.
Чати. На початку був IRC - Internet Relay Chat. Прообразом 1нтернет-переговорiв, радше за все, була команда talk, що давала змогу двом користу-вачам вести бесщу, обмшюючись повiдомленнями, якi вiдразу з'являлися на екранах у партнерiв. Варiант переговорiв, у яких можуть брати участь вщразу багато учасникiв, було створено у 1988 р. (Джарко Ойкаршен). IRC будуеться за принципом кшент - сервер. Для того щоб зайти в IRC, вам потрiбно з'една-тися з IRC-сервером. Своею чергою, щоб з'еднатися iз сервером, потрiбна спецiальна програма - Ш£-киент.
З появою мВсесвiтньоï павутини" на веб-сайтах мережi з'явилося чима-ло сторшок, на яких успiшно iмiтувалися можливостi IRC за пiдтримки бесщи мiж декiлькома вiдвiдувачами сайту. Сво1'м простим iнтерфейсом веб-чати швидко завоювали популярнiсть серед аматорiв поспiлкуватися в мереж! Загальними особливостями таких Веб-спшьнот е:
• неструктуроватсть шформацп - вщсутня структуроватсть дискусш;
• коротка тривалють зберк^ання шформацп (повiдомлеиь учаснишв) - як насль док неможливють ïï опрацювання iишими учасниками навчання;
• вщсуттсть можливостi дiзиаватися про поди, як вiдбулися за час ввдсутнос-т! Неможливо поспйно бути в он-лайт, а подiï, яю вiдбуваються за час ввд-сутност! учасника вiдстежити неможливо.
Особливостi використання чат1в у процес дистанцшного навчання:
• дискуй можлива лише тод^ коли i студент i викладач знаходяться в режимi он-лайн;
• у формат! Викладач - Студент таке стлкування може лише бути зручним за-собом додаткового спiлкування по темi предмету чи для виршення якихось органiзацiйниx питань;
• У формат! Студент-Студент таке стлкування сприятиме поглибленню сощ-альних зв'язшв мiж студентами та створення xорошоï атмосфери в сшльнот!
Блоги (weblog) - персональний журнал. Спещальна Веб-сторшка (сайт), призначений для висловлення думок автором блогу i дискусп автора блогу з ш-шими людьми, котр1 читають блог цього автора i дискутують з ним. Блог може бути в1дкритий для вiдгукiв i питань читач1в, а може бути i закритий.
За останнi юлька рокiв у мережi з'явилася величезна кшьюсть сшльнот, матерiали яких створюються 1'хшми читачами. Читачi публжують нови-ни i коментарi до них. К^м можливостей обговорення, у читачiв е можли-вiсть оцшити i якiсть публiкацiï, i яюсть коментарiв. Загальнi особливостi блогiв:
Шуствий вкник HЛTУ Укрмни. - 2GG8. - Вип. 18.10
• темaтичнo неcтpyктypoвaне иoдaиия iифopмaцiï, диcкyciï мoжyть 6УТИ ль иiйиi aбo cтpyктypoвaиi;
• тpивaле життя iифopмaцiï;
• pеaлiзoвaиi зacoби вiдcтежyвaиия иoвиx пoвiдoмлень;
• мaвтopoцеитpичиicтьм;
• бiльше пpизнaчений для виcлoвлеиия думки aвтopa блoгy, иiж для ведения диcкyciй;
• от^штою блoг мoжиa иaзвaти лише yмoвнo, ocкiльки блoг - cam; ^m^a-иий дo иеpcoии aвтopa.
У кoнтекcтi диcтaнцiйнoгo нaвчaння блoги мoжyть викopиcтoвyвaтиcя як:
• жypнaли виклaдaчiв, якi иpoиoнyють cтyдеитaм oбгoвopити иoвиии, якi CTO-cyютьcя нaвчaння; oиyблiкoвyвaти мaтеpiaли, яю мicтитимyть дoдaткoвy ш-фopмaцiю, якa виxoдить зa paмки иaвчaльиoгo Rypcy; виклaдaти cвiй иoгляд иa иеpcиективy poзвиткy теxиoлoгiй i иayкoвиx иaиpямкiв, щo cтocyютьcя иaвчaльиoгo Rypcy
• жypиaли cтyдентiв, якi мoжyть oииcyвaти иpoцеc нaвчaння, дiлитиcя дocвi-дoм з cвoïми кoлегaми иo иaвчaиию тa вpaженнями.
Taкий вид cпiлкyвaння зaбезпечye мoжливicть yчacникaм пpoцеcy виcлoвлювaти cвoï думки m piзнi теми, щo безпеpечнo rap^e нaвчaнню тa poзвиткy cтyдентiв, a тaкoж poзвиткy тa вдocкoнaленню виклaдaчiв
Фйруми. Нaйчacтiше caме фopyм poзглядaeтьcя як cеpедoвище для cтвopення cпiльнoти. Фopyм - це Веб-caйт, з ocoбливoю cтpyктypoю, який cклaдaeтьcя з мнoжини тем тa пoвiдoмлень, cтвopениx yчacникaми im^p^^ фopyмy. Cтpyктypa фopyмy бyдyeтьcя тaким чинoм, шр вcя мнoжинa тем фo-pyмy, для зpyчнocтi yчacникiв тa шдвищення ефективнocтi мoдеpyвaння, poз-битa зa cемaнтичнoю oзнaкoю нa пiдмнoжини. Ocoбливocтi фopyмiв:
• темaтичиo cтpyктypoвaие пoдaння iифopмaцiï, диcкyciï мoжyть 6ути лшшт aбo cтpyктypoвaиi;
• тpивaле життя iифopмaцiï, ïï дoиoвиеиия тa нaгpoмaдження;
• зpyчие иoдaиия iифopмaцiï;
• штужт зacoби yиpaвлiиия iифopмaцieю;
• члени ^льготи e ïï yчacникaми, мoжyть бpaти вcебiчнy yчacть в житт отшь-иoти.
Пpoaнaлiзyвaвши icнyючi плaтфopми Веб-cпiльнoт, мoжнa зpoбити виcнoвoк, щo Веб-фopyм e нaйкpaщoю плaтфopмoю для cтвopення cпiльнoт диcтaнцiйнoгo швчення, ocкiльки:
• зaбезиечye cтpyктypизaцiю iнфopмaцiï - iифopмaцiя мae чiткy cтpyктypy, щo зиaчиo иoлегшye cтyдеитaм шшук i дocтyи дo iифopмaцiï, ч^ш poздiлити диcкyciï иpo иaвчaльиi диcциплiни вiд iишиx тем cиiлкyвaиия;
• збеpежеиicть iифopмaцiï - диcкyciï збеpiгaютьcя дoвгo, щo дae змoгy говим cтyдеитaм, oзиaйoмитиcя з дocвiдoм иoиеpедиix; иoзбaвляe иеoбxiдиocтi вик-лaдaчa в^тав^ти иa зaиитaиия, иa яю вш вiдиoвiдaв у иoиеpедиьoмy тав-чaльнoмy циклi;
• cиiльиoтa у виглядi фopyмy дae yчacиикaм иpoцеcy диcтaицiйиoгo иaвчaиия вiдчyття piвиoиpaвиocтi - i виклaдaч, i cтyдеит мoжyть iиiцiювaти диcкyciю, для oбгoвopеиия иитaиь, як ïx цiкaвлять.
4. В1ртуальн1 сп1льноти, як елемент дистанц1йного навчання
Як вже зазначено, BipTyanbm спшьноти (ВС) - це групи людей, об'ед-наш якоюсь метою або захопленням та спшкуються через 1нтернет за допомогою 3aco6iB комп'ютерно! комушкацн.
1снуе три базових ознаки вiртуальноi спiльноти, а саме:
1. Найчастше це неформальна група людей (тобто група, не зв'язана офь цшними або оргатзацшними зобов'язаннями);
2. 1снуе якась об'еднуюча тема або область штерес1в;
3. Мета юнування спшьноти полягае в обмш, поглиблент й вивчент знань i досвщу, а також у створент нових знань i знаходження ршень для виниклих проблем.
Водночас необхiдно зазначити, що "^ртуальш спiльнотим - це не еди-ний термiн, яким iменують зазначену неформальну групу людей, об'еднаних загальною професiйною темою або штересом i пiдтримуючих спiлкування для поглиблення або передачi власних знань. У зарубiжнiй лiтературi можна натрапити на такi термiни, як "спшьноти за штересами" (Communities of Interest), "професшна спiльнота" (Community of Practice), "онлайн спшьноти" (Online Communities), "мережi знань" (Knowledge Networks), "глобальш мережГ (Global Networks) i т.ш Спiльним у цих назвах е або слово "спшьнота" (community), або слово "мережа" (шд "мережею" в цьому випадку розумдаться не деяк технiчнi пристро!, об'еднаш каналами зв'язку, а так зваш "соцiальнi" ме-режi, тобто групи людей, що взаемоддать один з одним через спшкування).
ВС не може юнувати без контексту, у рамках якого здшснюеться дь яльшсть ii учасникiв. Для ii коректного функцюнування необхiдна розробка низки правил i обмежень у представленнi шформацн. Найчастiше такi правила подiбнi для багатьох спiльнот незалежно вщ напрямку 1хньо! роботи й предметних галузей. Цi правила заснованi на сформованому за тривалий час негласному кодексу поведшки в мережi 1нтернет, пiд назвою Сiтiкет (Мере-жевий етикет). Одним iз прикладiв таких правил можна назвати "Кодекс поведшки" для ВС "GOT DOT NET" компанн Microsoft [11]. Таю правила змен-шують вщкрипсть i ускладнюють процес дiяльностi учасникам спшьноти. Водночас щ обмеження й правила вщкривають можливостi для розширення числа учасниюв, для органiзацii 1х коректно!' спiльноi роботи, для структуру-вання знайдених знань i вирiшення шших задач.
Переважно за дотриманням правил стежить модератор - особа, приз-начена спшьнотою або ii адмшютращею. Для виконання цих обов,язкiв модератору надаються спещальш можливостi: змша/видалення повiдомлень; пе-ремiщення теми в шший роздiл; закриття теми; видалення теми.
Керування ходом бесiди, ii пожвавлення, внесення свiжого напряму в дискусш можуть брати на себе ri, кому цiкавий предмет обговорення. Для того, щоб дii з керування були ефективш, той, хто !х здiйснюе, повинен воло-дiти чималою майстернiстю, iнтелектом для генерування висловлень, що провокують на участь, i тактом, щоб цей штелект не випинати. В шшому випадку дискуЫя, може, i пожвавиться, тшьки не зовсiм тим способом, якого бажав би ii стимулятор.
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.10
Стимулювання до участ й пiдтримка користувачiв може мютити в собi допомогу в подоланш комунiкативних бар'ер1в: мовного бар'ера - у тому ви-падку, якщо у форумi беруть участь люди рiзних нацiональностей; техшчно-го, що припускае утруднення недосвiдчених користувачiв в iнтерфейсi конкретного комушкативного ресурсу й специфiки роботи з цим середовищем. Прагнення до вщкритост1, з одного боку, i замкнутости з iншого, утворять дь алектичну заперечнiсть, властиву будь-якiй спiльнотi.
Робота спшьнот, тобто процес обмшу знаннями у спшьнот^ вщбу-ваеться в так званому режимi мпитання-вiдповiдьм: коли один iз членiв спшь-ноти зштовхнувся з деякою проблемою, вш ставить запитання з описом проблеми вЫм членам спiльноти; тi, кому е що вщповюти на поставлене пи-тання, висловлюють сво! думки, також доступш всiм членам сшльноти; пот1м iншi члени спiльноти можуть задати додатковi питання або висловити сво! коментарi, як до вихщного питання, так i до кожного з вщповщей на нього. У тдсумку виникне дискусiя, у процес яко! всi бажаючi можуть висловити свою думку. Але не обов'язково приводом для тако! дискусп повинно служи-ти питання або якась проблема. Можлива ситуащя, коли хтось iз членiв спiльноти вирiшуе подшитися цiкавим досвiдом або iдеею, i тодi повщомлен-ня про це доводиться до вЫх членiв сшльноти iз закликом висловити сво! ко-ментарi й зауваження.
У ходi обмiну iдеями й порадами учасники сшльноти шщдають процес створення й обмшу новими щеями (також можливе апробування цих iдей на практищ). Таким чином, можна говорити про колективне створення нових знань у спшьнот!
ВС у разi використання !х у дистанцшному навчанш надають можли-вiсть колективного навчання. Працюючи в спiльнотi, студент вчиться самос-тiйно виробляти свою точку зору. Шд час прочитання або прослуховування лекцш вiдбуваеться пасивна передача шформацп й знань. Якщо завдання ш-дивщуальш, студент може отримати новi навички й умiння, однак вш не змо-же бути впевненим у тому, що вони е найбшьш адекватними для виршення поставлених завдань. У ВС новi знання здобуваються на основi наявних, вщ-буваеться творче застосування цих знань. У викладача не виникае складностей з вщпов1дями на можливу лавину питань, учш можуть вщповщати на питання шших членiв групи. На вiдмiну вщ занять в аудиторi! ця форма навчання дае змогу оргашзувати гнучкий графж роботи, одночасно працювати над декiлькома темами, поширити досвщ викладача на велику кiлькiсть учшв.
Висновки. Впровадження в дистанцiйне навчання технологш онлайн-спiльнот дасть змогу виршувати такi завдання:
• усунути суперечтсть, пов'язану з розбiжнiстю цшей викладача та студенпв. Найчастше викладач бажае передати базовi та фундаментальт знання по дослiджуванiй обласп, а студент отримати набiр практик i навичок для вирь шення нагальних задач;
• зменшення розриву м1ж поточним становищем у предметнiй област i описа-ному в навчальному матерiалi, тобто вирiшуеться проблема "старшня" нав-чальних матерiалiв;
• подолання психолопчного бар'ера некомуткабельносп, тдвищення ступеня свободи використання понять, термшв i концепцш з дослiджуваиоl предметно: области
• одержання навичок виробггку нових щей, придбання критичного мислення i творчого потенциалу;
• одержання навичок коректнох роботи в колектив1, т.зв. сощальних навичок.
Однак впровадження в процес дистанцшного навчання елеменпв он-лайн-спiльнот спричинить ускладнення вимог, яким повинен вщповщати викладач. Крiм знань з предметноi дисциплiни i вмiння використовувати не-обхiднi шформацшт технологii, вiн повинен володiти педагопчними та пси-хологiчними навичками i технологiями.
Л1тература
1. Rheingold H. The Virtual Community. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.well. com/user/hlr/vcbook/index.html.
2. Wenger E. 1988 Communities of practice: Learning, Meaning and Identity. Cambridge University Press 1998.
3. Wenger, Etienne 2002 Cultivating communities of practice: a guide to managing knowledge Harvard Business School Press, 2002.
4. Патаракин Е.Д. Вклад сетевых сообществ в образование. Электронные библиотеки -2002. - Т. 5. - Вып. 3. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.elbib.ru/journal / 2002/200203/patarakin/patarakin.ru.html.
5. Патаракин Е.Д. Сетевые сообщества и их электронные агенты // Коммуникация: теория и практика в различных социальных контекстах : матер. междунар. научно-практ. кон-ф. - "Коммуникация-2002" ("Communication Across Differences") Ч.1 - Пятигорск: Изд-во ПГЛУ, 2002. - С. 168-171. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.russcomm.ru/ rca_biblio/p/patarakin.shtml.
6. Patarakin E. "Network Communities and Education" // Journal of Eurasian Research. 2002. Vol. 1 N. 1 pp. 41-45.
7. Патаракин Е.Д. Создание профессионального сетевого сообщества, доступне по по-силанням. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.pat.iatp.ru/htm-pat/1.html.
8. Flake G.W., Lawrence S., Giles L. 2000, Efficient Identification of the Web Communities, Proceeding of the Six International Conference of Knowledge Discovery and Data Mining, Boston, MA, August 2000, pp. 156-150.
9. Lave, J. Wenger. E. 1991 Situated learning: legitimate peripheral participation New York: Cambridge University Press.
10. Shirky C., 2002, Communities, Audiences, and Scale. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.shirky.com/writings/community_scale.html.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.gotdotnet.ru/About/CodeBehavi-our/default.aspx.
УДК 658.51:658.589:621](477) Асист. В.Й. Жежуха -
НУ ^beiecbm wлiтехмm"
КВАЛ1МЕТРИЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ОЦ1НЮВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОСТ1 ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ПРОЦЕС1В МАШИНОБУД1ВНИХ П1ДПРИСМСТВ
Обгрунтовано можливють використання шструменпв квалiметрii до оцшюван-ня шновацшносп технолопчних процеав машинобудiвних тдприемств. Видшено та адаптовано основы положення квалiметрii до виршення задачi такого оцшювання.
Ключов1 слова: шновацшшсть, шструментарш, квалiметрiя, оцшювання, тех-нолопчний процес.
