CC BY
19
УДК339.972:330.15 Асист. Д.1. Ходико, канд. екон. наук -
Львiвський НУ ¡м. 1вана Франка
ВДОСКОНАЛЕННЯ 1НСТИТУЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРАНСКОРДОННО1 ПОЛ1ТИКИ СТ1ЙКОГО РОЗВИТКУ КАРПАТСЬКОГО РЕПОНУ
Незважаючи на взаемозалежшсть нащональних пiдсистем Карпатського регiону Центрально! та Схадно! Свропи, транскордонно! стратеги його стГйкого розвитку досi не юнуе, що значною мiрою можна пояснити впливом iнституцiйних чинникГв. Проведений аналiз свiдчить, що мiжнародно-правова основа для створення тако! стратеги е цшком сформованою. Враховуючи внявлеш перешкоди для безпосереднього впровадження транскордонно! стратеги регюнального розвитку, основные напрямами вдосконалення Гнстнтуцшного забезпечення мають стати впровадження гармошзованих Гнститутгв прос-торово-економiчного планування та стратепчного програмування регiонального розвитку, а також створення транскордонних механГзмГв спiвпрацi та передавання досвГду мГж органами мiсцевого самоврядування г територiальними громадами.
Ключовi слова: Вишеградська група, Карпатська Конвенцш, Карпатський Сврорегь он, Стратегш згуртованостГ СС, ТериторГальний порядок денний СС.
Карпатський регiон е великою центрально- та схвдноевропейською приро-досоцiогосподарською системою, що розташована на територп семи кра!н. Захщ-на частина Карпатського регюну представлена крашами Вишеградсько! групи (Чеською Республiкою, Словаччиною, Угорщиною та Польщею), водночас як схвдна частина - Украшою, Румушею та Сербiею. Проблеми стiйкого розвитку регюну е значною мiрою стльними для вiдповiдних краш, хоча певш специфiчнi проблеми е i на рiвнi нацiональних пiдсистем. Аналiз лггератури дае змогу ствер-джувати, що, з ряду причин, Украшсью Карпати е свого роду фундаментом еко-лопчного добробуту регiону. Однак соцiально-економiчний розвиток Украшсь-ких Карпат визначатиметься поглибленням економiчних зв'язюв з крашами-учас-ницями 6С, а також подальшим розвитком рекреацiйних послуг у регюш, що ви-рiшальним чином впливатиме на розбудову просторово! iнфраструктури. Незважаючи на щ факти, що вщображають взаемозалежнiсть нацiональних пiдсистем Карпатського регюну, транскордонно!' стратеги його стойкого розвитку дос не к-нуе. Значною мiрою це можна пояснити впливом шститущйних чинникiв, якi, поряд з iншими аспектами проблеми, потребують докладного вивчення.
Аналiз наукових дослщжень та публiкацiй. Проблеми iнституцiйного регулювання транскордонно!' спiвпрацi та стшкого регюнального розвитку е предметом численних наукових дослщжень укра'нських та зарубiжних науков-цiв. З точки зору просторово! парадигми органiзацií екологiчно збалансовано! економжи, регiональний рiвень управлiння е ключовою ланкою процесiв реалiза-цií як нащональних, так i глобальних цшей стiйкого розвитку [1]. Л. Руденко та С. Лковський, виходячи iз загальнорегiональноí природорегулювально! та клша-тоформувально! функцií екосистем Укра!нських Карпат, шдкреслюють необхвд-нiсть активiзацií процес1в створення системи управлшня стшким розвитком реп-ону [2]. Полiтику транскордонно! сшвпращ можна розглядати як окрему шдсис-тему регiональноí полiтики, що реалiзуеться як на регiональному, так i на загаль-нодержавному рiвнi управлшня та засновуеться на наявносп стльних проблем
прикордонних регюшв, що потребують розв'язання засобами мiжнародноí сшв-працД [3]. У випадку прикордонних територДй, зокрема регiону Украшських Карпат, проблематика iнтегрованого транскордонного управлшня стiйким регДональ-ним розвитком набувае першочергового значения, що зосереджуе увагу дослДд-никДв на вДдповДдних механiзмах, якi дДють, зокрема, у крашах-членах бвро-пейського Союзу. Разом iз цим, актуальнiсть еврорегiональноí сшвпращ не ви-черпуеться й роллю як тактичного iнструменту у процесД реалiзацií евроДнтегра-цДйних цшей, про що свДдчить, зокрема, продовження дДяльностД Вишеградсько! групи в рамках мiжнародних iнтеграцiйних структур бвропейського Союзу та висока координованДсть нацюнальних стратегiй розвитку Вишеградських кра1'н. Однак I. Михасюк застерДгае проти надмДрного акцентування мДжнародно-полД-тичного вимДру еврорегДонально! сшвпращ за рахунок нехтування регДональними економДчними Днтересами, вДдзначаючи на приклад Карпатського бврорегюну надмДрну централДзовашсть та шститущйну громДздкДсть подДбних мДждержавних регДональних об'еднань [4]. ВДдповДдно, пошук спльних штересДв та ефективних механДзмДв у стратегДчному плануванш сталого розвитку регюшв залишаеться актуальним напрямом як теоретичних, так Д прикладних дослДджень.
Метою статтi е аналДз Дснуючого стану шституцшного забезпечення транскордонного управлiния стДйким розвитком у Карпатському регюш, а також визначення основних напрямдв його вдосконалення на нацДональному та мДжна-родному рДвнях.
Виклад основного матер1алу. Розвиток систем транскордонного управлшня стДйким розвитком у Карпатському регюш, як Д в Днших транскордонних регДонах свДту, поступово наближаеться до стану визнання географДчно!, еколо-пчно!, сощально! Д економДчно! цшсностД цього регДону. Ця регДональна еднДсть може бути описана як складна природосоцюгосподарська система [5], субрегД-ональнД, нацюнальш та субнацюнальш пДдсистеми яко! мають сшльш бДогеогра-фДчнД особливостД, а також особливостД характеру розселення, зайнятостД та зем-лекористування, що призводить до подДбних економДчних структур.
ГеографДчна еднДсть Карпатського регДону можна визначити через Ду-найсько-Карпатський комплекс [6] та, з пдролопчно! точки зору, басейн Тиси, найбшьшо! притоки Дунаю, що е одним Дз провДдних складових регДонально! екологДчно! системи. З бюгеографДчно! точки зору, Карпатський регДон складае Центральну та СхДдну частину бвропейського альшйського регДону.
В економДчному розрДзД, розвиток промисловостД та сектору послуг, зокрема, рекреацшних послуг у Карпатському регюш е загальною тенденцДею для кра!н регДону, особливо захДдно! його частини, хоча регДональне значення сДльсь-кого господарства, з урахуванням змДни режимДв землекористування, ще залишаеться Дстотним. Можна очДкувати прискореного розвитку промисловостД та транспортно! галузД у регюш загалом. Для захДдного субрегюну вДдповДднД тен-денцц визначаються змДстом недавнього Сшльного документа щодо просторово-го розвитку краш групи, розробленого у формат! "У4+2", включаючи РумунДю Д БолгарДю [7], що передбачае створення ряду додаткових осей просторово-еконо-мДчного розвитку та транспортних коридорДв. ПодДбним чином, з украшсько! сто-рони розвиток транспортно! Днфраструктури е, з одного боку, необхДдною скла-
довою pозбyдови pекpеaцiйного сектоpy Укpaïнськиx Кapпaт, та з Дншого - клю-човою складовою eвpоiитегpaцiйниx пpоцесiв.
Водночас на основi eдностi pегiонy як пpиpодосоцiогосподapськоï систе-ми можна визначити ^облеми зaгaльноpегiонaльного мaсштaбy, що включають ^облеми yпpaвлiния водним господapством, пpоблеми збеpеження б^Дзнома-нiття та ефективного поводження з токсичними вiдxодaми. В. Химинець, вДдзна-чаючи поpiвияио невисокий ступДнь зaбpyднения повеpxиевиx вод Укpaïнськиx Kaprn^ одночасно нaголошye на зaгaльнiй дефДцитностД водниx pесypсiв y pегi-онД та вiдсyтнiсть ефективно!' системи yпpaвлiння гiдpологiчною безпекою [S]. Внaслiдок еколопчно!' eдностi бaсейнy Тиси посилюeться aктyaльнiсть пpоблем yпpaвлiння водними pесypсaми та запобДгання повеней як для Epais Вишеградсь-ко!' гpyпи, так i для pyмyнськоï та yкpaïнськоï стоpiн. Кpiм цього, нaявнiсть спо-piднениx пpоблем збеpiгaния токсичниx вiдxодiв y басейнД Тиси [б] потpебye pозpоблення спiльноï системи екологiчного yпpaвлiння, яка повинна вийти за ме-жi Дсн^чик пpогpaм yпpaвлiния piчковими басейнами з метою вpaxyвaння ^об-лем економiчного та соцiaльного pозвиткy.
ВнаслДдок високо!' бiосфеpноï щнностД екосистеми Kaprn^ збеpежения бД-оpiзномaнiття зaлишaeться центpaльним питанням спiльноï екологiчноï полiтики кapпaтськиx кpaïн. Пpи цьому необxiдно вДдзначити, що внaслiдок пpовiдноï pолi лДсового господapствa y стpyктypi землевикоpистaния в y^pais^Ei^ чaстинi pегi-ону, ^облема збеpеження бiоpiзномaнiття xapaктеpизyeться, з одного 6оку, пев-ною нaцiонaльною специфДкою та з iншого - зaгaльноeвpопейською актуальнДс-тю. Загалом очiкyвaний конфлДкт мiж тенденидями економiчного, зокpемa ^ос-тоpового pозвиткy, та дотpимaнням пpиpодооxоpонниx цДлей може пpизвести до ^облем, iмовipно, невиpiшениx за iснyючиx меxaнiзмiв yпpaвлiния.
Мiжнapодно-пpaвовa основа для ствоpення тpaнскоpдонноï стpaтегiï стДйкого pозвиткy Кapпaтського pегiоиy e цДлком сфоpмовaною i ниш включae Рамкову конвенцию ^о оxоpонy та сталий pозвиток Кapпaт (Кapпaтськy Конвен-цДю) з ïï двоpiвневою apxiтектypою "paмковa конвенцiя - пpотоколи", а також iнстpyмеити еколопчно!' полДтики та полДтики пpостоpового pозвиткy, pозpобле-нД на piвнi 6вpопейського Союзу та pегiонaльниx об'eднaнь кpaïн-yчaсниць 6С, зокpемa Вишегpaдськоï гpyпи. Ю. МасДкевич та Дн., наголошуючи на необиднос-тД екологДзацц лДсового господapствa Укpaïнськиx Кapпaт, вДдводять Пpотоколy до конвенцц щодо збеpежения бiоpiзномaнiття, paтифiковaномy Укpaïною у 2009 p., ^овДдну pоль у pегyлювaннi пpоцесiв тако!' екологДзацц [9].
ВсД кpaïни Кapпaтського pегiонy, за винятком Укpaïни, e членами 6вpо-пейського Союзу. Хоча це, ^^одно, обyмовлюe пpiоpитет викоpистaння ^^о-дооxоpонниx та yпpaвлiнськиx меxaнiзмiв 6С, з yкpaïнськоï стоpони залишають-ся актуальними загальнД пpоблеми налагодження тpaнскоpдонного спiвpобiтниц-тва. Тим не менше, ДснуючД тpaнскоpдоннi полДтичнД ^о^ами 6С (нaпpиклaд, пpогpaмa Сxiдного пapтнеpствa), а також зaxоди стосовно pозшиpення тpaнскоp-донно!' спiвпpaцi кpaïн Вишеградсько!' гpyпи (нaпpиклaд, пpогpaмa "Вишегpaд+"), забезпечують необxiднy полДтичну основу для зaгaльноpегiонaльниx зaxодiв.
Кpiм цього, pегiонaльнa сшв^ацд мДж членами 6С та У^ашою може за-безпечуватися пДд час pефоpми eвpопейськоï Стpaтегiï ЦДлДсностД. ВДдповДднД за-
конодавчi пропозицп на перiод 2014-2020 рр. включають можливiсть учасп тре-тiх краш у транскордонних юридичних та фшансових механiзмах бвропейських Груп Територiальноí Сшвпращ [10]. Внаслiдок членства бiльшостi Карпатських краш у 6С, iнтерпретацiя учасп Украши як додатково!' умови створення груши (вiдповiдно до наявних пропозицш) не становитиме трудношдв. Це робить 6ГТС дощльним правовим рiшенням для встановлення загальнорегiональноí полiтики управлiння сталим розвитком.
Враховуючи сформованiсть мiжнародно-правовоí основи, основш проб-леми створення транскордонно!' стратегií стiйкого розвитку Карпатського регюну з точки зору iнституцiйного забезпечення пов'язанi з наявнiстю перешкод для ц безпосереднього впровадження. До цих перешкод можна вiднести, зокрема:
1) недостатню розвиненiсть системи просторово-регiонального планування в рамках ЕС [11];
2) центраизований пiдхiд до здiйснення еколопчного управлiння у програмах ЕС. Зокрема, центрашзований за своею суттю шдхщ, використаний у прог-рамi "Натура-2000", можна визначити як джерело перешкод до здшснення програми в польських Карпатах [12] та в загальному до усшшно!' координа-цп управлшня стiйким розвитком мiж нацiональними суб'ектами та адмь нiстративно-територiальними одиницями;
3) недостатнш досвiд органiв мiсцевого самоврядування у краУнах ЕС щодо розв'язання конфлiктних iнтересiв [12];
4) надмiрна централiзованiсть системи регiонального управлiння в УкраЫ, що, зокрема, призводить до менш ефективного збирання даних та, ввдпо-вiдно, звужуе можливостi щодо врахування просторово-економiчних чин-ник1в в управлшш стiйким розвитком;
5) вщмшшсть у повноваженнях органiв мiсцевого самоврядування у краУнах ЕС та Укршш, а також у вiдмiнностях у компетенцп мiсцевих органiв влади [20]. У цьому сени наявна ситуащя в Укрш'ш перегукуеться з поперед-нiм досвiдом краш ВишеградськоУ групи [13], що робить групу потен-цiйним центром передового досввду для украУнських мiсцевих органiв влади у питаннях прикордонного сшвробггництва та залучення мiсцевих громад до управлшня.
Вщзначеш iнституцiйнi проблеми можна охарактеризувати як фактично стльш для краш-учасниць 6С та Украши. Вiдповiдно, основними напрямами вдосконалення шституцшного забезпечення мають стати такi:
1) впровадження гармошзованих iнститутiв просторово-економiчного планування та стратепчного програмування регюнального розвитку;
2) створення транскордонних механiзмiв спiвпрацi та передачi досвiду мiж органами мiсцевого самоврядування i територiальними громадами;
З украшсько!' сторони ввдбуваються процеси, якi можна охарактеризувати як позитивш з точки зору перспектив виртення вiдзначених проблем. Зокрема, наявне правове та управлiнське забезпечення реалiзацií комплексних нащональ-них та регюнальних щльових програм; продовжуеться створення шститупв стра-тегiчного планування та програмування регюнального розвитку. Крш цього, необидно вщзначити потенциал iнiпiативи Карпатського бврорегюну. Карпатський Gврорегiон створений у 1993 р. як складова загальноевропейсько!' системи евро-
регюшв, та е коалiпiею органДв мДсцевого самоврядування, утворену для сЩвпра-щ з широкого кола питань. На сьогодш Карпатський Gврорегiон дiе головним чином на рiвнi своíх нацюнальних пiдсистем, з яких лише польська, словацька та укра!'нська сторони володдать юридичною правосуб'ектнiстю. Вiдповiднi нащ-ональш юридичш особи нешодавно виступили з Ыщативою "Карпатський Гори-зонт-2020" з метою прийняття у новш фшансовш перспективi 6С, за зразком програми Альтйського простору, програми "Карпатський Простер". Цю Ыщати-ву пiдтримали урядовщ краш-учасниць Карпатсько!' Конвенци, шо знайшло ви-раження у прийнятт! III Конференцiею СторДн Карпатсько!' Конвенцií у 2011 р. Стратепчного Плану Дш для Карпатського Регiону [14].
З боку краш-учасниць 6С необхДдно особливо вДдзначити потенцiал кран Вишеградсько! групи, шо представляють захДдну частину Карпатського регюну. ВДдповДдш напрями даяльностД краш Вишеградсько!' групи включають:
1) розробку розширено! стратегií просторово-економiчного розвитку реп-ону у формат! "У4+2" [7]. Враховуючи важливiсть просторового планування, шо здшснюеться кранами Вишеградсько!' групи, для забезпечення стшкого розвитку регюну, включения Румуни у СпДльний документ просторового розвитку У4+2 е важливим кроком для розроблення загально! просторово! стратегií краш Карпатського регiону. Розширення кнуючо!' стратегií просторового розвитку Дз залученням Серби та Украни е можливим завдяки рекомендащйному характеру документа, шо не потребуе створення додаткових мехашзмДв мДжнародного спДв-робДтництва. МДжнародна тдтримка такого розширення пДд проводом кран Вишеградсько! групи забезпечить стратегДчну основу для спДльного визначення щ-лей стшкого розвитку, а також сприятиме формуванню загальнорегюнально!' по-лДтики стшкого розвитку;
2) екологДчний порядок денний програм президентства у Вишеградськш груш, шо е послДдовним втДленням прагнення до децентралiзапií та здайснення комплексного управлДння довкДллям та забезпечення стшкого розвитку. Еколо-гДчна частина програм зосереджена значною мДрою на проблемах Днтегрованого управлДння заповДдними територДями в рамках програми "Натура 2000", а також на питаннях гармошзаци Стратеги ЦшсностД 6С та ТериторДального порядку денного до 2020 р., шо Дз 2007 р. замшяе прийняту у 1999 р. Стльну Перспективу Просторового Розвитку краш 6С, Дз мДркуваннями захисту довкДлля. Цей нап-рям даяльносп продовжуе роботу з проектування стратегДчних рДшень, виконану шд керДвництвом нешодавнього Президентства Польшд у Рад бвропи [11], у напрямД посилення регюнального вимДру Стратеги Цшсносп та галузевих стра-тегш 6С;
3) фДнансовД схеми МДжнародного Вишеградського фонду, спрямованД на побудови громадянського суспДльства та розвиток прикордонного спДвробДтниц-тва. Можна стверджувати, шо дДяльшсть краш Вишеградсько! групи включае повний спектр заходдв, необхДдних для вирДшення вДдзначених проблем Днститу-цшного забезпечення стшкого розвитку регюну.
Висновки. ПДдсумовуючи проведений аналДз переваг та недолшв наявно-го шституцшного забезпечення реалДзаци транскордонно! полДтики стшкого розвитку Карпатського регюну, можна рекомендувати такД заходи шодо його вдос-коналення:
1) вщновлення дiяльностi Карпатського Сврорегюну як мiжнaцюнaльнoi' спiльноти оргашв мiсцевого самоврядування, а також розширення його правосуб' ектно ctí ;
2) пiдтpимкa шщативи "Карпатський Горизонт-2020" з урахуванням ввдзна-чених мiжнapoднo-пpaвoвих перспектив, якi наявш для пеpioдy пiсля 2014 р.;
3) налагодження спiвпpaцi з кра1нами Вишеградсько! групи, зокрема з питань приеднання Украши до спшьно! стратеги' просторового розвитку; залучен-ня досввду кра1н Вишеградсько! групи у питанш гармошзаци системи реп-онального управлшня для впровадження транскордонного екoлoгiчнoгo уп-paвлiння;
4) паралельна розбудова нацюнально! системи стpaтегiчнoгo планування реп-онального розвитку на засадах гармошзаци iз майбутньою системою впровадження "Теpитopiaльнoгo порядку денного-2020" СС.
Лiтература
1. Гринв Л.С. Економжа Украши: нацюнальна стратегш розвитку : монографш / Л.С. Гри-híb, О.В. Стефанишин, Ю.М. Гончар та íh. / за ред. Л.С. Гришв. - Льв]в : Вид. центр ЛНУ ím. 1ва-на Франка, 2009. - 444 с.
2. Руденко Л.Г. Роль Украшських Карпат у забезпеченш сталого (збалансованого розвитку Украши) / Л.Г. Руденко, С. А. Жсовський // Украшський географ1чний журнал. - 2009. - № 3. -С. 23-29.
3. Мжула Н. М1жтеритор1альне та транскордонне ствробиництво : монографш / Н. Мжу-ла. - Льв1в : 1РД НАН Украши, 2004. - 395 с.
4. Михасюк 1.Р. Транскордонна сшвпраця як фактор актив1зацй' евроштеграцшних проектов / 1.Р. Михасюк // Екожмчш науки. - Сер.: "Економ1чна теорш та економ1чна к;тор1я" : зб. наук. праць ЛНТУ. - Вип. 6 (23). - Ч. 2. - Луцьк, 2009.
5. Гринв, Л.С. Нов1 методи виршення еколопчних проблем: ф1зико-економ1чна 1нтерпре-тащя / Л.С. Гринв // Мехашзм регулювання економши. - 2011. - № 4. - С. 20-34.
6. Turnock, D. (2001), "Cross-border conservation in East Central Europe: The Danube-Carpathian complex and the contribution of the World Wide Fund for Nature", GeoJournal. - Vol. 54. -Pp. 655-681.
7. Ministry for Regional Development of the Czech Republic. Common spatial development document of the V4 + 2 countries. - Prague: Ministry for Regional Development of the Czech Republic,
2010. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.v4plus2.eu/en/.
8. Химинець В.В. Концептуальш засади сталого розвитку Карпатського регюну Украши / В.В. Химинець // Вюник Национального ушверситету водного господарства та природокористу-вання. - Сер.: Економжа. - 2012. - Вип. 4(60). - С. 237-249.
9. Масжевич Ю. Роль Карпатсько! конвенци у визначенш шлях]в сталого люокористуван-ня / Ю. Масжевич, В. Солодкий, С. Робулець // Еколого-економ1чш та сощальш проблеми, зу-мовлеш неефективним i несталим веденням люового господарства та незаконними люозаготпв-лями в Украiнi : зб. матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., 2-3 груд. 2010 р., м. ^bíb / за ред. I. Соло-вiя, М. Чернявського, Я. Геника. - Льв]в : Товариство "Зелений Хрест", Лiга-Прес. - 2011. - С. 29-34.
10. European Commission. (2012 b). Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council amending Regulation (EC) No 1082/2006 of the European Parliament and of the Council of 5 July 2006 on a European grouping of territorial cooperation (EGTC) as regards the clarification, simplification and improvement of the establishment and implementation of such groupings. Brussels: European Commission.
11. Boehme K. How to strengthen territorial dimension of 'Europe 2020' and EU Cohesion Policy. / K. Boehme, P. Doucet, T. Komornicki, J. Zaucha, D. Swiatek. - Warsaw: 2011. [Electronic resource]. - Mode of access http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/studies/pdf / challen-ges2020/2011_territorial_dimension_eu2020.pdf.
12. Grodzinska-Jurczak, M. "Expansion of Nature Conservation Areas: Problems with Natura 2000 Implementation in Poland?" / M. Grodzinska-Jurczak, J. Cent // Environmental Management. -
2011. - № 47. - С. 11-27.
13. Turnock, D. (2002), "Cross-border cooperation: a major element in regional policy in the new East Central Europe," Zbornik Matice srpske za drustvene nauke, Vol. 112-113, pp. 149-166.
14. Third Meeting of the Conference of the Parties to the Framework Convention on the Protection and Sustainable Development of the Carpathians. Strategic Action Plan for the Carpathian Area. -Vienna: UNEP-ISCC, 2011. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. carpathianconventi-on.org/eventdetailcop/events/cop3-third-meeting-of-the-conference-of-the-parties-to-the-carpathian-convention.html.
Ходыко Д.И. Совершенствование институционального обеспечения трансграничной политики устойчивого развития Карпатского региона
Несмотря на взаимозависимость национальных подсистем Карпатского региона Центральной и Восточной Европы, трансграничной стратегии его устойчивого развития до сих пор не существует, что в значительной степени можно объяснить влиянием институциональных факторов. Проведенный анализ свидетельствует, что международно-правовая основа для создания подобной стратегии полностью сформирована. Учитывая выявленные препятствия для непосредственного внедрения трансграничной стратегии регионального развития, основными направлениями совершенствования институционального обеспечения должны стать создание гармонизированных институций пространственно-экономического планирования и стратегического программирования регионального развития, а также разработка трансграничных механизмов сотрудничества и передачи опыта между органами местного самоуправления и территориальными общинами.
Ключевые слова: Вышеградская группа, Карпатская Конвенция, Карпатский Евро-регион, Стратегия сплочения ЕС, Территориальная повестка дня ЕС.
Khodyko D.I. Improvement of institutional infrastructure for the Carpathian region's cross-border sustainability policy
Regardless the interdependence of the Central and Eastern European Carpathian region's national subsystems, a cross-border strategy of its sustainable development still does not exist, which can to a considerable extent be explained by influence of institutional factors. The analysis shows that the international legal framework for this kind of strategy is completely formed. With evident barriers to direct implementation of a cross-border regional development strategy, creation of harmonized spatial economic planning and strategic development programming institutions, as well as development of cross-border knowledge transfer mechanisms for local authorities and territorial communities, should become the major topics for improvement.
Keywords: Carpathian Convention, Carpathian Euroregion, EU Cohesion Strategy, EU Territorial Agenda, Visegrad Group.
УДК65.011:336.276 Ст. викл. О.Б. Чорненька -
Укратська академш друкарства
КОМУН1КАЦН В СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ ЗАБОРГОВАН1СТЮ МАШИНОБУД1ВНОГО П1ДПРИ6МСТВА
Дослщжено шдходи до побудови комушкацш у системi управлшня заборговашстю машинобудвного тдприемства, проведено !хню класифшацш. Визначено чинники, як впливають на побудову шформацшно! системи управлшня заборговашстю тдприемства, а також встановлено основш принципи формування системи його внутршшх комушкацш iз застосуванням процесно-структурованого менеджменту.
Ключовi слова: комунжаци, шформацшна система, процесно-структурований менеджмент, заборговашсть, машинобущвне шдприемство.
Постановка проблеми. Заборговашсть як об'ективне економДчне явише у функцюнуванш машинобудшного тдприемства здшснюе рДзностороннш вплив на його фДнансово-майновий стан. З одного боку, дебДторська заборговашсть зу-
