CC BY
28
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 18_
The failure of forced "entry into communism" provoked a change of movement title formulation, i.e. the phrase "for communist labor" was transformed into "the movement for a communist attitude to work". According to the Soviet interpretation, the essence of the socialist competition is primarily manifested in the development of industrial activity of workers, identification of their organizational abilities and talents, efforts to bring their experience into production, which promotes the rational organization of labor, production and management. Obvious signs of lag in socialist economy comparatively with the West in the late 1950s - early 1960s concretized the basic meaning and the title of socialist competition by the phrase "to improve the efficiency of social production".
According to Soviet scientists, insufficient material support of enterprises, assumption of obligations without real conditions and reserves, lack of rigor and haste in assigning honors were significant shortcomings in the organization of movement and greatly influenced its outcome. The fact of interference and total control over the process of competition organization was traditionally proclaimed to be "party care ", but not the administrative promotion measures of the movement. Having no real economic basis, this form of "creative activity" of workers became one of the "pillars" of Soviet propaganda.
Keywords: Ukrainian SSR, working class, postwar reconstruction, socialist competition, communist labor movement, historiography.
УДК 391.4:316.344.42(438)" 16"(045)
А.В. Папазова, Т.В. Терендш
ВБРАННЯ ТА ПРИКРАСИ ПОЛЬСЬКОÏ ШЛЯХТЯНКИ В ЕПОХУ БАРОКО
Проанал1зовано oco6nueocmi сукт, верхнього одягу, взуття та прикрас польськог шляхтянки в епоху бароко, матерiал ïx виготовлення. Розглянуто eidMiHHoemi жточог нацюнальног шляxетсько'ï культури вбрання в епоху бароко. Вiдзначаeться особливий вплив французько1' моди на стиль жточого шляхетського одягу. Простежеш критичш погляди щодо надмiрного захоплення шляхтянками французькою модою з боку польсько1'культурноï елти. Зроблено висновок про негативний вплив жiночоï шляxетноï моди на економту та мораль Речi ПосполитоïXVII ст.
Клю^о^^ слова: польська шляхта, жточе вбрання та прикраси, бароко, сарматизм, iсторiя моди.
Мода минулих 4acÍB завжди буде викликати штерес. Люди минулого виглядали по-шшому, по-шшому вщчували, по-шшому рухалися, висловлюючи свою нащональну щентичнють i сощальний статус. Винятком не були польсью шляхтянки. Як представнищ прившейованого стану вони найпершими сприймали модш европейсью вiяння, особливо на них вплинуло бароко, що було перюдом дуже вишуканого, десь чудернацького, вбрання та прикрас. Стиль бароко, що зародився в Сврот, характеризуе вщсутшсть простоти i природносп, а також тенденщю до дрiбних деталей декору i безмiрну пишшсть. Жшки намагалися бути неперевершеними та вiчно молодими, для чого не шкодували грошей на одяг, що виготовлявся з коштовних шоземних тканин. Польща знаходилася тд впливом моди Имеччини, Францп, 1спанп, Угорщини та передала щ тенденцп Укрш'ш, Туреччиш та всьому схщному св^у. Таким чином формуються особливосп традицшного польського вбрання, яю збереглися з невеликими змшами до нашого часу. До того ж патрiархальному суспшьсга, яким була шляхетська Польща, тема жшочого та жшочност привертала замало уваги дослщниюв. Саме цим i визначаеться актуальшсть дослщження.
Тема жiночого шляхетного вбрання займае вагоме мiсце в юторюграфп. Деякi факти з юторп польського шляхетного жшочого вбрання можна знайти в працях М.Н. Мерцалово! [2], Л.1. Тананаево! [7] - дослщнищ польського сарматського портрету, М. Барткевич [8], яка дослщжувала особливостi жшочого вбрання польок вах станiв, М. Групи [10] (з дослщженням вбрання шляхтянок на портретах в костьолi м. Торунь), М. ГутковськоьРичлевсько! [11], А. Оераджко! [19]. В.А. Мацейовський [14] здшснив грунтовний аналiз повсякденного життя та побуту польських сташв XVI-XVII ст., докладно описав особливосп та змiни зовнiшнього вигляду та вбрання шляхтянки, характернi риси одягу шляхтянки в рiзних ситуацiях (весшля, вдiвство), враховуе особливостi зовнiшнього вигляду шляхтянок, якг жили в мют та в селi. Загальнi риси польсько! моди та п зв'язок з европейською (зокрема, французькою в XVI-XVII ст.) дослiджували Ф. Бучер [9] i М. Моджинська-Навотка [15]. I. Турнау належать спещальш пращ з юторп тканин та кольорiв польського вбрання [20] та юторп ткацтва на польських землях [22].
Джерельна база проблеми включае наочш образи, портрети та мiнiатюри польських шляхтянок, представлеш в працях С. Гжибовського (портрет шляхтянки Зоф'! Сенявсько!) [18], Я. Матейко (образ дружини Яна Собеського - Марп Казимiри (Марисеньки) - «1кони французького стилю» для польських шляхтянок) [13], М.М. Мерцалово! [4; 5; 6] та М. Рожека [17]. Дуже вщомою юторикам е так звана Голуховська таблиця [3] - пам'ятка польського живопису 1620-х рр., в якш представлеш типи польських костюмiв, в тому чист жiночих. Я.К. Пасек [16] в сво'х мемуарах наводить сво! думки та думки сво'х сучасникiв з приводу тогочасно! моди, каже, що пiд час вшни з Данiею вiн в якосп трофею для «свое! шляхетно! дами» взяв моднi «дерев'яш черевички з дерева лши, в яких страшно гримаючи ходять датчанки, а не шюряне взуття, в якому й так ходять ус польськi шляхтянки», це доводило рiзноманiтнiсть взуття в Польщ^ здивувати польську дворянку «новими модами» було важко. В своему зверненш до iноземця П. Збштовськи [18] критикуе новi моди, згадуючи сарматськi традицп помiрностi, простоти та чесноти, якг характернi для шляхти, на вщмшу вiд придворно! культури. Я. Хаур [12] казав про швидку змшу моди в шляхтянок та вважав, що це явище негативно впливае на економшу Польщi (особливо тсля Шведського потопу). В сатиричнш формi поет С. Твардовський [21] висм^вав шляхтичiв, що платять велим кошти за французькi наряди сво!х жiнок. В працi М. Кромера [23] знаходимо шформащю про польський iмпорт, що складався з коштовних тканин з шовку, парч^ прикрас та шшого. Особливостi польсько! моди дають змогу дослiдити наочно трунш портрети польських шляхтянок [4; 5; 6].
Мета статп - розглянути особливосп вбрання польсько! жшки-шляхтянки XVI -XVII ст.
В умовах постшних воен i наростаючо! внутрiшньоi анархй зростав престиж ам% родиннi зв'язки i роль жшки як берегинi домашнього вогнища. Польки користувалися великою свободою, рiвноправнiстю (за мiрками того часу) та повагою. 1х одягу мало торкнулися схщш запозичення, а нацiональна своерiднiсть виразилася в деяких деталях i особливостях крою, що передавалися з поколшня в поколшня протягом декiлькох стшть. Отже, можна говорити про двi конкуруючi бароковi тенденцй в Польщi - якщо багатi чоловiки-шляхтичi волши до типово! польсько! моди в стилi сарматизм, тим самим пщкреслюючи свою незалежнiсть вiд корони, то !х дружини скорiше почали копiювати захiднi стилi королiвського двору [20, с.162]. Магдалена Барткевич вважае що «уникаючи копiювання чоловiчоi моди, шляхтянки висловлювали протест проти поширеного та сприйнятого чоловшами поганого впливу сарматсько! культури» [8, с.19].
Заможнi шляхтянки, яю належали до королiвського двору, носили коштовний одяг з рiзноманiтних дуже щнних тканин: золото! парч^ сатину (атласу) та оксамиту, iмпортованi з ПерсГ! i Туреччини, з 40-х роюв XVI ст. !х почали виробляти мiсцевi мануфактури [22, с.56]. Деякi елементи, такi як рюши, з'явилися у Варшавi в 1640-х рр. Фабричш стрГчки,
популярш на заходi, почали з'являтися в жшочому одязi i головному y6opi в кiнцi 1670-х рр. [20, с.98].
Плаття дружин i дочок шляхтичiв у другш половин XVI i першiй половиш XVII ст. шилися за юпано-шмецькими та iталiйськими зразками (i спрощувалися, чим нижче за соцiальною сходинкою стояла жiнка). З середини XVII ст. при польському дворi почала затверджуватися французька мода. Зразками для шляхтянок слугували сукш королеви Марп Людовики (Марусеньки) - дружини двох королiв Польщi, а потсм, в 70-х роках, дружини Яна Собеського - Марп Казимiри (Марисеньки) [13]. Польсью аристократки перейняли наряди з декольте, шлейфом та стоячi комiри, носили «фонтанж», маски, не нехтували навiть i чорними мушками з тафти. Мацейовський зауважував: «На обличчя панянок було накладено стшьки мушок, що здавалося, нi6и був маскарад» [14, с.325-326].
Плаття шляхтянки, що називалося летшк, нагадувало приталений корсетний халат з високим комiром, але часом i досить глибоким вирiзом. На нього надягався станiк -оброблена хутром куртка, схожа на захщний французький дублет [3].
Нижш спiдницi були виконанi з тонко!' пряж - турецького мохеру (козяча шерсть), або з мюцевого фабричного. Також використовувався чамлет (шовк), з якого були зшит легкий одяг, панталони i нижш спщнищ. Нижш спщнищ з чемлету часто доповнювалися пелериною з бавовни (для того, щоб краще спадати) [2, с.408].
Нижня 6iлизна являла собою вишиту сорочку в чеському стилi, що складалася з одше! чи двох частин, виготовлену з фламандсько!', голландсько!', силезько!', а iнодi навiть китайсько! бавовни. Яженський в 1643 рощ розповщав про «панчохи з золотою вишивкою, прикрашенi нашитими на них перлами» [15, с. 166].
Як i в чоловiчомy костюмi, в модi були рiзноманiтнi пояси - металев^ шкiрянi, шовковi. Для створення i декорування високого комiра на французький лад, шляхтянки використовували оксамит i рiзнi типи мережива. Менш розюшне вбрання було прикрашене у шляхтянок голландським i венецiанським мереживом з золотим оздобленням бюером, що прикрашало перед i рукава лiфy (сташка) i халату, що досягав рук. З кшця 1680-х рокiв, жшки використовували мережива для закрiплення високого головного убору, вщомого як «фронт», або створювали з мережива маленький капелюх з кшцями, що вшьно спадали на o^i [2, с.172].
Жiнки схiдних провiнцiй, за межами королiвського двору та Велико!' Польщ^ не перейняли захiднy моду. У Помор'!' та Сшезп, що знаходилися тд 6езпосереднiм впливом Нiмеччини, був високий вщсоток шляхтянок, якi носили захщний одяг [9, с.182].
Найкраще одягалися жiнки з магнатських амей та шляхтянки, якi мали шоземш джерела доходу для оплати предметсв розкошу. Так на портретi Ядв^и Тарлоу Тyпiт Мнiщовей (померла 1629 року) ми бачимо комiр сукш, зшитий з мережива. На п головi вишитий капелюх з обручем, обтягнутий бахромою з перлiв. Над цим накинутий рантух -велике бше вишите покривало, що надiвалося на голову i драпiрyвалося навколо обличчя, шш, плечей та стану [10, с.96].
Рантух часто зус^чався в жiночомy костюмi XVI - XVII ст. в якосп головного убору, але використовувався шляхтянками ще й до того. В XVI - XVII ст. рантух в якосп головного убору в жшочому костюмi став дуже популярним. Першi рантухи, зроблеш з тонкого фламандського льону, спочатку були церковним полотном та використовувалися католицькими дiячами. Так на портрет шляхтянки Зоф'!' Сенявсько! (1591-1629) ми бачимо рантух, що використовувався в якосп головного убору релшйною особою (Зоф'я обшмала посаду настоятельки монастиря в Сандомир^ [18, с. 25].
Рантух, як правило, був вишитий червоним та чорним шовком, iз золотою i срiбною ниткою. Шляхтянки, якi належали до королiвського двору, починаючи з 1650-х роюв використовували напiвпрозорi рантухи, прикрашен художньою вишивкою та прикрасами. Улюбленим орнаментом стали стилiзованi кв^и i тyрецькi мотиви. Цей головний yбiр
пiдкреслював гГднГсть та скромшсть шляхтянки, особливо, коли його бший колГр поеднувався з темною сукнею, яку побожш польки надягали для походу в костел. На рантух надягався або жорсткий чепчик (лляний очшок схожий на хустку, прикрашений мереживом, оксамитом, розшитий перлами, золотим галуном та дорогощнними каменями), на який надягали хутряний ковпак, або хутряну шапочку. Найбшьш заможш шляхтянки носили оксамитовi шапочки з дорогими хутряними вщворотами з кунищ, бобра, соболя або повшстю зробленi з хутра. Ковпаки сидши на двох жорстких чепчиках, що покривали голову i шию, як на траурному портрет ЗофкГ Золькевской в церкви в ЗольквГ [17, с.38]. Чепчик та рантух, багат на орнаменти, прикрашене мереживом вбрання, поступово перейшло в селянське середовище, перетворившись в сучасний нащональний народний святковий одяг.
Покривало, чепчики, шапочки носили замiжнi польки-шляхтянки, молодГ дiвчата лише злегка вiдкривали волосся. МолодГ придворш шляхтянки носили дуже висок жорсткГ чепчики та прикрашали цю конструкщю сережками. Мода на такий жорсткий та високий головний убГр була дуже популярна в ПольщГ. Головш убори польських панянок описував Пьотр Збштовски: «одна вдягла велику корону, друга приходить в тюрбаш, третя з великими макГвками, четверта в ковпаку, п'ята в капелюш» [23, с.50]. Якуб Хаур в сво!й працГ «Шляхетна економГя» (1675 рГк), вважаючи грГховними висок короноподГбнГ капелюхи (фронтажГ), казав: «...вони були настшьки високими, що почали падати» [12, с.98]. Покривала та чепчики слугували не лише для забезпечення тепла головГ та тшу чи були прикрасою, а й покликаш були демонструвати релЫйтсть i покГрнГсть долГ. Це особливо яскраво помГтне на прикладГ надгробних портретГв [4, c.415], [5, c.415], [6, с. 415].
Якуб Ванцновольский в роботГ «Дзеркало сьогодшшньо! ново! моди. Наряди, пристосоваш польськими дамами» (1678 рГк), дослГджуючи жГночу моду, тдкреслював, за словами С. Твардовського, вщсутшсть критичного ставлення в шляхтянок, коли справа стосувалася французько! моди: «Загалом, нашГ жГнки настГльки захопилися модою, що яким би не був вплив Францп, незалежно вщ того, наскшьки це буде коштовно, поляки будуть платити» [21, с. 27].
Жшоче взуття мало рГзнГ сташ i форми, що, як правило, ГмГтували захГдну моду. ПершГ згадки про жшочГ чоботи на високих тдборах вГдносяться до 1626 року, створеш шевцем з Вроцлава для 17-рГчно! жГнки. Тапочки (пантуфлГ), розшитГ шовком, з'явилися близько 1624 р. Не змшили шляхтянки i свое! пристраст до шуб, якГ рятували !х в зимовГ морози. ДеякГ витрачали на них величезну купу грошей, пщбиваючи шуби хутром соболя, кунищ, бобра, лисищ (в 1613, 1629, 1655 роках Сейм приймав закон щодо обмеження використання дорогого хутра, крГм лисиць та деяких шших хижакГв [19, с. 30]. Довге пальто метлинк носили як на вулищ, так i в примщенш.
У багатьох шляхетних жшок зазвичай була велика ювелГрна скриня зГ старовинними важкими коштовними прикрасами: браслетами, сережками, золотими шийними ланцюгами i ременями з пришитими перлами та дорогощнними каменями. До ланцюжюв зазвичай прикршлялися зображення особи короля або дуже коштовш хрести, в яю вкладалися велим капГтали. Використовувалися також пГдробленГ золотГ прикраси. ДеякГ носили наручний «кишеньковий» годинник чи хрести, що звисали з ши!. На початку XVII ст. модним стало мати маленью хрестоподГбш коробки, що звисали з ланцюпв з релГгГйними повГдомленнями або шструкщями всерединГ. Поступово вони ставали все часпше овальними, а потГм рГзноманГтних форми - фрукти, метелики, зГрки, квГти i черепашки. У другш половинГ XVII ст. з'явилися модш аксесуари: срГбнГ i страусовГ пера [11, с.149].
ЩорГчну змшу жГночо! шляхетно! моди XVII ст. найкраще характеризують мемуари Яна Крютофера ПасГка, який казав: «СкГльки безупинно мшливих стилГв, якГ я пам'ятаю в платтячках, шапочках, чоботях.предметах домашнього вжитку, а також зачющ, жестах,
ходьбi i вiтаннi! О, Всемогутнш Боже!...Неможливо було б перерахувати ïx i на шкiрi десяти волiв!...наряди, якi я купив за кордоном, протрималися б на меш все життя - навiть мо! дiти б скористалися ними - якби вони не вийшли з моди i не стали блщими через рш або менше. Ц наряди потрiбно було розбирати i оновлювати, або потрiбно було продавати в друп руки. А якщо не купували новi, люди кинулись би на вас, як горобщ на сову: «Дивись, дивись!» - вкажуть вони на вас пальцем - «Ваш наряд нагадав ïm про дш Потопу» [14, с. 312].
На марнославство i показш надмiрностi в польському одязi не вплинули складш економiчнi умови в середиш XVII ст. Eкономiчне становище шляхти (особливо тсля нацiонально-визвольноï вшни пiд проводом Богдана Хмельницького, польсько-шведськох вiйни) було важким, що було обумовлено зниженням виробництва зернових культур, введенням податкових акцизiв [1, с.265] i заборон на розкiш. Однак економiчна криза, в першу чергу, зачепила бiднiшi верстви сyспiльства, селян i бщних жителiв мiст, але не зменшила розюшних смакiв двору, магнатв, багатих шляxтичiв i шляхтянок, i навт городян. Шляxтичi продовжували одягатися в наймоднiшi i дороп стилi, i нiщо не могло ïx зупинити.
Отже, з посиленням культурних зносин мiж заxiдноeвропейськими та слов'янськими кранами в Польщi створюються сприятливi умови для кристалiзацiï нацюнально'х культурнох традицп. Iноземнi впливи протягом XVI-XVII ст. в значнiй мiрi визначили характер польсь^ культури, в тому чист своeрiднiсть вбрання польсь^ шляхтянки. Польки виявилися бiльш сприйнятлив^ нiж чоловiки, до спокус eвропейськоï бароковоï моди, i хоча костюм ïx (за винятком головних yборiв i деяких деталей) не вiдрiзнявся особливою оригшальнютю, вони виявили неабияке вмшня органiчно сприймати новi щй. Але висока мода, на дотримання якоï були потрiбнi великi кошти, виснажувала державну скарбницю та сприяла моральному розкладанню шляхетського стану. Подальшi дослщження з проблеми дозволять бшьш детально розкрити повсякденне життя шляхтянок у зазначений перюд, впливи модних тенденцш на соцiально-економiчнy ситyацiю та вивчити формування нащонального жшочого костюму Польщу
Список використаноУ лiтератури
1. Внешняя торговля Польши. Из сочинения М. Номера «Польша» (1577) // Хрестоматия по истории южных и западных славян // отв. ред. М. М. Фрейденберг. -Минск : Университетское, 1987. - Т. I : Эпоха феодализма. - С 265 ; Vneshnyaya torgovlya Polshi. Iz sochineniya M. Kromera «Polsha» (1577) // Khrestomatiya po istorii yuzhnykh i zapadnykh slavyan // otv. red. M. M. Freydenberg. - Minsk i Universitetskoe, 19B7. - T. I i Epokha feodalizma. - S 2б5
2. Мерцалова M. Н. ^стом разных времен и народов / М. Н. Мерцалова. - Москва : Академия Моды, 2001. - Т. 2. - 432 c. ; Mertsalova M. N. Kostyum raznykh vremen i narodov / M. N. Mertsalova. - Moskva i Akademiya Mody, 2GG1. - T. 2. - 432 c.
3. Голуховская таблица с типами польських костюмов и вооружения, около 1620 г. (Национальный музей в Познани) [Электронный ресурс]. - Pежим доступа : https://io.ua/14636195 ; Golukhovskaya tablitsa s tipami polskikh kostyumov i vooruzheniya, okolo 162G g. (Natsionalnyy muzey v Poznani) [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa i https://io.ua/14636195
4. Неизвестный художник. Надгробный портрет неизвестной. Около 1670 года. Познань, Национальный музей // Мерцалова М. Н. ^стом разных времен и народов в 4-х т. / М. Н. Мерцалова. - Москва : Академия Моды, 2001. - Т. 2. - С. 415 ; Neizvestnyy khudozhnik. Nadgrobnyy portret neizvestnoy. Okolo 167G goda. Poznan, Natsionalnyy muzey // Mertsalova M. N. Kostyum raznykh vremen i narodov v 4-kh t. / M. N. Mertsalova. - Moskva : Akademiya Mody, 2GG1. - T. 2. - S. 415
5. Неизвестный художник. Надгробный портрет Хлебовской из рода Мытинских. ^нец XVII века. Вилянув, филиал варшавського Национального музея // Мерцалова М. Н.
Костюм разных времен и народов в 4-х т. / М. Н. Мерцалова. - Москва : Академия Моды, 2001. - Т. 2. - С. 415 ; Neizvestnyy khudozhnik. Nadgrobnyy portret Khlebovskoy iz roda Mytinskikh. Konets KhVII veka. Vilyanuv, filial varshavskogo Natsionalnogo muzeya // Mertsalova M. N. Kostyum raznykh vremen i narodov v 4-kh t. / M. N. Mertsalova. - Moskva : Akademiya Mody, 2001. - T. 2. - S. 415
6. Неизвестный художник. Погребальный портрет неизвестной. Конец XVII века. Познань, Национальный музей // Мерцалова М. Н. Костюм разных времен и народов в 4-х т. / М. Н. Мерцалова. - Москва : Академия Моды, 2001. - Т. 2. - С. 415 ; Neizvestnyy khudozhnik. Pogrebalnyy portret neizvestnoy. Konets KhVII veka. Poznan, Natsionalnyy muzey // Mertsalova M. N. Kostyum raznykh vremen i narodov v 4-kh t. / M. N. Mertsalova. - Moskva : Akademiya Mody, 2001. - T. 2. - S. 415
7. Тананаева Л. И. Сарматский портрет: из истории польского портрета епохи барокко / Л. И. Тананаева. - Москва : Наука, 1979. - 301 с. ; Tananaeva L. I. Sarmatskiy portret: iz istorii polskogo portreta epokhi barokko / L. I. Tananaeva. - Moskva : Nauka, 1979. - 301 s.
8. Bartkiewicz M. Polski ubior do 1864 roku / M. Bartkiewicz. - Wroclaw : Zaklad Narodowyim. Ossolinskich, 1979. - 146 p.
9. Boucher F. Historia mody. Dzieje ubiorow od czasow prehistorycznych do konca XX w. / F. Boucher. -Warszawa : Arkady, 2012. - 480 s.
10. Grupa M. Ubior mieszczan i szlachty z XVI-XVIII wieku z kosciola p.w. Wniebowzi^cia Najswi^tszej Marii Panny w Toruniu / M. Grupa. - Torun : Wydawnictwo Uniwersytetu Mikolaja Kopernika, 2005 - 238 s.
11. Gutkowska-Rychlewska M. Historia ubiorow / M. Gutkowska-Rychlewska. - Wroclaw : Zaklad Narodowyim. Ossolinskich, 1968. - 958 s.
12. Haur J. K. O ekonomika ziemianska generalna / J. K. Haur. - Krakow : W Drukarni Dziedz. Krzysztofa Schedla, 1675. - 122 s.
13. King Sobieski, Family, and Court [Electronic resource] // Matejko J. Polish Costume 1200-1795 (Ubiory w Polsce 1200-1795) / J. Matejko. - Krakow : Wydawn. Literackie, 1967. -Mode of access : http://www.kismeta.com/diGrasse/polishcostumematejkoi.htm
14. Maciejowski W. A. Polska az do pierwszej polowy XVII wieku pod wzgl^dem obyczajow i zwyczajow w czterech cz^sciach opisana / W. A. Maciejowski. - Petersburg i Warszawa : Ksi^garnia Eggersa i Sennewalda, 1842. - T. 3. - 383 s.
15. Mozdzynska-Nawotka M. O modach i strojach / M. Mozdzynska-Nawotka. - Wroclaw : Wydawnictwo Dolnosl^skie, 2002. - 152 s.
16. Pasek J. C. Memoirs of the Polish Baroque: The Writings of Jan Chryzostom Pasek, a Squire of the Common wealth of Poland and Lithuania / J. C. Pasek. - Berkeley : University of California Press, 1976. - 327 р.
17. Portret nieznanego p^dzla. Portrety trumienne kobiet z XVII-XVIII wieku // Rozek M. Blaski i cienie Baroku: Szkice o sztuce polskiej XVII i XVIII wieku / M. Rozek. - Warszawa : Krajowa Agencja Wydawnicza, 1992. - S. 38
18. Portret nieznanego p^dzla. Zofia Sieniawska (1591-1629). Muzeum Diecezja w Sandomierzu // Grzybowski S. Sarmatyzm. Dzieje narodu i panstwa polskiego / S. Grzybowski. -Warszawa : Krajowa Agencja Wydawnicza, 1996. - S. 25
19. Sieradzka A. Tysi^clat ubiorow w Polsce / A. Sieradzka. - Warszawa : Arkady, 2003. -
352 s.
20. Turnau I. Slownik ubiorow: tkaniny, wyroby pozatkackie, skory, bron i klejnoty oraz barwy znane w Polsce od sredniowiecza do pocz^tku XIX w. / I. Turnau. - Warszawa : Wydaw. Naukowe Semper, 1999. - 214 s.
21. Twardowski S. Satyr na twarz Rzeczypospolitej w roku 1640 / S. Twardowski. - Lublin : Uniwersytet Marii Curie-Sklodowskiej, 2007. - 105 s.
22. Zarys historii wlokiennictwa na ziemiach polskich do konca XVIII wieku / red. I.Turnau, i J. Kaminskiej. - Wroclaw : Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, Polska Akademia Nauk. Instytut Historii Kultury Materialnej. - 1966. - 687 s.
23. Zbylitowski P. Rozmowa szlachcica polskiego z cudzoziemcem / P. Zbylitowski. -Krakow, 1600. - 64 s.
Стаття надшшла до редакцп 10.05.2017 р.
A. Papazova, T. Terendiy
COSTUME AND ACCESSORIES OF A POLISH SZLACHCIANKA OF THE
BAROQUE PERIOD
Based on the overall study of the sources and literature, the article analyzes the features of costume and accessories of a polish szlachcianka (polish noblewoman) of the Baroque period. The authors study graphic, publicistic and various peculiar sources, which serve as carriers of information about noblewoman's fashion in XVII cent. and traces the differences between noble men's and women's costume of the Baroque period. The article analyzes the influence of Spanish and German, Italian and French Baroque fashion on the style of a noblewoman's dress. The influence of France in the middle XVII cent. has to do with the tendency among polish noblewomen to follow the style of Polish queens of the French origin.
The authors study the fabric most commonly used in making clothes, determines the time when certain fabric and elements became wide-used in a polish noblewoman's dress and when the local manufactories started to produce fabric. The article describes the features and the trimmings of a woman's costume, an undergarment, accessories that trimmed the dress, and fabric. The authors argue that the closer the polish noblewomen had been to the royal court or the border with the European countries or the richer they had been, the more they followed European fashion. The Polish noblewomen's headwear, footwear and accessories have been also analyzed. The most popular headwear is considered to be a rantukh.
The authors describe how the polish cultural elite had criticized the noblemen of the Szlachta for wastefulness and constant change of trends in fashion; the noblewomen had been condemned for being too occupied with following French fashion. Difficult socio-political and socio-economic conditions in the middle of XVII cent. did not change the luxurious way of Szlachta's living, while peasants and bourgeois bore the burden of moving the economy of the country forward. The authors conclude that Polish noblewomen's fashion had negatively influenced the economy and moral system of the Polish-Lithuanian Commonwealth in XVII century.
Key words: Polish Szlachta, women's dress and accessories, the Baroque period, Sarmatyzm, the history of fashion.
УДК 27-789.5(477)"158/164"(045)
А.В. Папазова, Д.С. Чиканенко
СУПРОТИВ НАСЕЛЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ОРДЕНУ СЗУ1Т1В НА УКРАШСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИК1НЦ1 XVI - В ПЕРШ1Й ПОЛОВИН1 XVII СТ.
Проанал1зовано супротив pi3HUX верств населения украгнських земель дiяльностi Товариства 1суса. Наведено фактичний матерiал щодо cnoco6ie протистояння езу'гтам з боку полемiстiв, шляхти, козак1в, братств, учтв братських шкш, мiщан тощо. З 'ясоване застосування як ненасильницьких способiв спротиву (лтературна полемта, позови, скарги, публiчнi виступи, у тому чи^i в сеймi Речi Посполитог), так i озброено'г боротьби. Зроблено висновки про переважання ненасильницьких способiв спротиву до початку Нащонально-визвольног втни украгнського народу тд проводом Б. Хмельницького.
