CC BY
47задач, содержания и количества детей в группе, что требует дополнительных исследований.
Дальнейшие исследования предполагается проводить в направлении изучения других проблем применения соревновательного метода обучения в группах начальной подготовки по гимнастике.
Литература
1. Буцинская П.П. и др. Общеразвивающие упражнения в детском саду: Книга для воспитателей детского сада / П.П. Буцинская, В.И. Васюкова, Г.П. Лескова. - М.: Просвещение, 1990. - 175с.
2. Кенеман А.В., Хухлаева Д.В. Теория и методика физического воспитания детей дошкольного возраста. - М.: Просвещение, 1978. - 272с.
3. Курок О.І. Структура і зміст підготовки фахівців з фізичного виховання дошкільників у сучасних соціокультур-них умовах //Педагогіка, психологія та медико-біо-логічні проблеми фізичного виховання і спорту / зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №4. - С. - С. 81-87.
4. Лескова ГА. и др. Общеразвивающие упражнения в детском саду: Пособие для воспитателя / Г.П. Лескова, П.П. Буцинская, В.И. Васюкова; под. ред. Г.П. Лесковой. -М.: Просвещение, 1981. - 160с.
5. Теория и методика физического воспитания: Учебник для ВУЗов физического воспитания и спорта /Под. ред. Т.Ю. Круцевич. - Киев, 2003. - 391с.
6. Чічігіна О.В. Етапи формування рухово-творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку в системі фізичного виховання. //Педагогіка, психологія та ме-дико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. -Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №10. - С. 76-78.
Поступила в редакцию 04.05.2007г.
ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ЮНИХ БОРЦІВ З РІЗНИМ ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Коробейніков Г.В., Дуднік О.К., Радченко Ю. А. Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту
Анотація. У статті представлені дані особливостей варіабельності ритму серця у юних борців з різним функціональним станом нервової системи. Розподіл юних спортсменів за рівнем функціонального стану нервової системи дає можливість підвисити якість диференційованої діагностики варіабельності серцевого ритму. Дослідження виявили, що кращі можливості сенсомоторних функцій у юних борців з високим рівнем функціонального стану нервової системи. Ключові слова: функціональний стан, спортсмени, серцево-судинна система, нервова система. Аннотация. Коробейников Г.В., Дудник О.К., Радченко Ю. А. Вариабельность сердечного ритма у юных борцов с разным функциональным состоянием нервной системы. В статье представлены данные особенностей вариабельности ритма сердца юных борцов с разным функциональным состоянием нервной системы. Распределение юных спортсменов по уровню функционального состояния нервной системы дает возможность повысить качество дифференцированной диагностики вариабельности сердечного ритма. Установлено, что лучшие возможности сен-сомоторних функций у юных борцов с высоким уровнем функционального состояния нервной системы. Ключевые слова: функциональное состояние, спортсмены, сердечно-сосудистая система, нервная система.
Annotation. Korobeynikov G.V., Dudnik O.K.,
Radchenko Y.A. Variations cardiac rhythm at young fighters with a different functional being of the nervous system. Data of features of variations rhythm of heart of young fighters with a different functional being of the nervous system are represented in the article. Allocation of juvenile sportsmen on a level of the functional state of a nervous system enables to raise quality of differentiated diagnostic of variability of cardiac pace. sensomotor functions juvenile fighters with a high level of the functional state of a nervous system have the best possibilities.
Keywords: functional being, sportsmen, heart-vessels system, nervous system.
Вступ.
Вивчення функціонального стану спортсмена який перебуває в умовах напружених фізичних та психоемоційних навантажень є актуальним питанням сучасного етапу розвитку спортивної фізіології [1,2]. Стани організму спортсмена які виникають в процесі спортивної діяльності відображають інтегральний комплекс елементів функціональної системи, відповідальної за її ефективність. Враховуючи, що зміни властивостей психічних реакцій, які виникають у спортсменів в умовах тренувальної і змагальної діяльності обумовлені, насамперед, різними станами нервової системи, доцільним виявляється постановка проблеми, яка пов’язана із розробкою критеріїв діагностики функціональних станів нервової системи спортсменів високої кваліфікації. Загальновідомо, що реакція ритму серця є чутливим індикатором нервово-емоційних реакцій людини є зміни варіабельності серцевого ритму [3,4]. Однак недостатньо вивченим залишається зв’язок функціонального стану нервової системи спортсмена із варіабельністю ритму серця.
Робота виконана за планом НДР Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту.
Формулювання цілей роботи.
Метою роботи було дослідження особливостей варіабельності ритму серця у юних борців з різним функціональним станом нервової системи.
Результати дослідження.
Було обстежено 18 юних спортсменів які спеціалізуються у греко-римській боротьбі, вихованців спеціалізованого спортивного ліцею м. Біла Церква.
Характер сенсомоторного реагування (ней-родинамічні функції) спортсменів досліджувалися за допомогою комп’ютерної системи „Діагност -1” [5]. Система має три режими тестування: оптимальний, режим зворотного зв’язку і нав’язаного ритму. Використовувався оптимальний режим, який дозволяє визначати латентні періоди простої і складної зорово-моторної реакції.
Варіабельність ритму серця оцінювалась за результатами статистичного аналізу вегетативної регуляції за допомогою комп’ютерної системи «Кар-діо+». Реєструвалися параметри вегетативної регуляції та результати спектрального аналізу серцевого ритму у юних борців.
Показники Рівень оцінки функціонального стану
Високий Вище середнього Середній Нижче середнього Низький
5 4 3 2 1
Латентний період простої реакції (мс) < 189 190-236 237-268 269-315 > 316
Латентний період складної реакції (мс) <344 345 - 427 428 - 482 483 - 565 >566
Мода Я-Я інтервалів ЕКГ, с > 0,83 0,82-0,78 0,77-0,70 0,69-0,62 < 0,61
Середнє квадратичне відхилення ЯЯ- інтервалів, с >0,098 0,097-0,086 0,085-0,051 0,05-0,021 <0,02
Таблиця 1
Диференційні шкали оцінки функціонального стану нервової системи спортсменів
Таблиця 2
Класифікація індексу функціональних станів нервової системи спортсменів
Рівень функціональних станів ______нервової системи______
Індекс функціональних станів ___нервової системи (ІНС )__
В и с о к и й
> 1 5
Середній
5-14
Н и зь к и й
< 4
Таблиця 3
Значення індексу функціонального стану нервової системи у юних борців
Показник
Рівень функціональних станів нервової системи
В исокий п= 14
Середній п= 5
Індекс функціональних станів нервової системи (у.о.)
16,00 (16,00; 17,00)
14,00* (11,00; 14,00)
Примітка: * - р < 0,05, порівняно з групою спортсменів з високим рівнем функціонального стану
За результатами наших попередніх досліджень [6] було розроблено диференційні шкали оцінки функціональних станів нервової системи для спортсменів, які спеціалізуються у єдиноборствах (табл. 1).
Визначався інтегральний показник у п’ятибальній шкалі (середня сума балів за обома показниками.
Проводячи діагностику за кожним з наведених на таблиці показником визначається не тільки якісна, а й кількісна характеристика. Загальний висновок стану нервової системи спортсмена проводиться за інтегральним критерієм - індексом функціональних станів нервової системи (ІНС), який розраховується за сумою набраних спортсменом балів. Максимальна сума балів - 15, мінімальна - 4.
У табл. 2 наведено класифікацію індексу функціональних станів нервової системи.
В ході роботи було проведено розподіл обстеженої групи юних борців за рівнем функціонального стану нервової системи (табл.3).
Низькі значення індексу функціонального стану нервової системи (ІФС) відсутні серед досліджених спортсменів. Аналіз даних табл. 2 свідчить про достовірно більш високі значення ІФС у юних борців з високим рівнем функціонального стану нервової системи.
В табл. 4 наведено значення показників сен-сомоторних реакцій у юних борців з різним рівнем функціонального стану нервової системи. Аналіз
табл. 4 свідчить, що у юних борців з високими значеннями показників індексу функціонального стану нервової системи спостерігається достовірно нижчі значення латентного періоду простої зорово-моторної реакції. Те ж саме стосується і латентного періоду складної зорово-моторної реакції вибору двох із трьох подразників (табл. 4).
Це вказує на кращі можливості сенсомотор-них функцій у юних борців з високим рівнем ІФС.
Зниження коефіцієнту варіації зорово-моторної реакції в умовах вибору двох із трьох подразників, порівняно із простою зорово-моторною реакцією вказує на ускладнення умов виконання завдання і зростання психоемоційного напруження. Це у свою чергу призводить і до зростання часу моторної реакції в умовах реагування на три подразника (рис. 4).
Виявлено також уповільнення часу центральної обробки інформації у юних борців, які мають середній рівень індексу функціонального стану нервової системи, порівняно із спортсменами з високими значеннями індексу функціонального стану нервової системи.
Таким чином, функціональний стан нервової системи пов’язаний із якістю переробки інформації у юних борців, що визначається часом центральної затримки, і відображає стан когнітивних функцій [7]. Погіршання функціональних станів нервової системи у юних борців призводить до затримки тривалості переробки інформації на рівні кори
Таблиця 4 Значення сенсомоторнихреакцій у юних борців з різним рівнем функціонального стану нервової системи
Показники Індекс функціонального стану нервової системи
Високий п=14 Середній п=5
Латентний період простої зорово-моторної реакції (мс) 241,55 (229,13; 294,63) 264,15* (244,54; 278,85)
Коефіцієнт варіації латентного періоду простої зорово-моторної реакції, % 27,87 (23,36; 36,49) 30,71 (29,05; 39,17)
Час моторної реакції, мс 189,62 (171,39; 219,36) 192,03 (162,38; 332,33)
Латентний період складної зорово-моторної реакції вибору двох із трьох подразників (мс) 444,87 (403,55; 480,14) 470,70* (446,90; 497,27)
Коефіцієнт варіації складної зорово-моторної реакції, % 16,83** (16,39; 20,96) 17,43** (16,74; 19,64)
Час моторної реакції, мс 200,26 (180,50; 232,97) 212,38*** (203,10; 325,43)
Час центральної обробки інформації, мс 191,42 (165,42; 211,81) 220,98* (203,56; 251,97)
Примітки: 1.*-р<0,05, порівняно із групою спортсменів з високим рівнем функціональних станів нервової системи. 2.**-р<0,05, порівняно з параметрами простої зорово-моторної реакції Таблиця 5 Значення параметрів вегетативної регуляції ритму серця у юних борців з різним рівнем функціонального стану нервової системи
Показники Індекс функціонального стану нервової системи
В исокий п= 1 4 С ередній п= 5
Середня тривалість ЯЯ- інтервалів, с 0,94 (0,86; 1,01) 0,70* (0,66; 0,71)
Середнє квадратичне відхилення ЯЯ- інтервалів, с 0,09 (0,06; 0,19) 0,04* (0,04; 0,05)
Мода ЯЯ- інтервалів, с 0,85 (0,75; 1,00) 0,65* (0,65; 0,65)
Амплітуда моди ЯЯ- інтервалів, % 27,68 (23,93; 32,01) 48,05* (33,62; 52,27)
Варіаційний розмах ЯЯ- інтервалів, с 0,47 (0,36; 1,07) 0,25* (0,21; 0,29)
Індекс напруження, ум .од. 26,37 (20,07; 61,69) 169,90* (83,12; 172,72)
Примітка: *-р<0,05, порівняно із групою спортсменів з високим рівнем функціональних станів нервової системи.
головного мозку, і, як слідство може негативно впливати на ефективність спортивної діяльності.
В табл. 5 представлено значення параметрів вегетативної регуляції ритму серця у юних борців з різним рівнем функціонального стану нервової системи. Аналіз табл.5 свідчить про наявність більшого напруження вегетативної регуляції ритму серця у юних борців з середнім рівнем функціонального стану нервової системи, порівняно із спортсменами із високими значеннями ІФС. Про це свідчить наявність достовірно вищих значень індексу напруження та низьких значень середнього квадратичного відхилення ЯЯ- інтервалів у борців із середнім рівнем ІФС. Зростання напруження регуляторних механізмів ре-
гуляції ритму серця у юних борців супроводжується зниженням рівнем функціонального стану нервової системи, за рахунок активації симпатичного тонусу та послаблення вагусного впливу на синусовий вузол серця. Про це свідчать достовірні різниці між значеннями моди та амплітуди моди ЯЯ- інтервалів серед юних борців з різним рівнем функціонального стану нервової системи (рис.5).
В табл. 6 наведено значення параметрів варіабельності серцевого ритму у юних борців з різним рівнем функціонального стану нервової системи.
Проведений аналіз свідчить про достовірно вищі значення показників УЬБ та ЬБ у юних борців з високим рівнем функціонального стану нервової системи, порівняно із спортсменами із низькими зна-
Таблиця 6 Значення параметрів спектрального аналізу серцевого ритму у юних борців з різним рівнем функціонального стану нервової системи
Показники Індекс функціонального стану нервової системи
Високий п=14 Середній п=5
Дуже низькочастотний спектр, мс2 (УЬР) 1088,00 (563,00; 4626,00) 552,00* (271,00; 1404,00)
Низькочастотний спектр, мс2 (ЬР) 795,00 (521,00; 1303,00) 1893,00* (1070,00; 3206,00)
Високочастотний спектр, мс2 (НР) 571,00 (425,00; 658,00) 874,00 (839,00; 897,00)
Відношення ЬР/НР 1,83 (0,94; 3,35) 2,11* (1,15; 4,33)
Примітка: *-р<0,05, порівняно із групою спортсменів з високим рівнем функціональних станів нервової системи.
ченнями ІФС (табл.6). Це вказує на зниження абсолютної потужності низькочастотного спектру за рахунок симпатичної активації вегетативної регуляції ритму серця в умовах зниження рівня функціонального стану нервової системи у юних спортсменів.
За результатами дослідження високочастотного спектру спостерігається недостовірно нижчі значення НБ у юних борців з високим рівнем функціонального стану нервової системи (табл.6). Ця обставина вказує на посилення вагусного впливу на синусовий вузол серця у юних борців з високим рівнем функціонального стану нервової системи, як результат економізації функцій.
Аналогічний результат отриманий за визначенням відношення низькочастотного до високочастотного діапазону спектру риму серця (ЬР/НР). Виявилось достовірно нижчі значення ЬР/НР у юних борців з високим рівнем функціонального стану нервової системи (табл.6). Отриманий результат вказує на досконалість механізмів вагусно-симпатичного балансу у юних спортсменів із зростанням рівня функціонального стану нервової системи [8].
Висновки.
Таким чином, розподіл юних спортсменів за рівнем функціонального стану нервової системи дає можливість підвисити якість диференційованої діагностики варіабельності серцевого ритму у юних спортсменів. Дослідження виявили, що кращі можливості сенсомоторних функцій у юних борців з високим рівнем функціонального стану нервової системи.
Було встановлено, що функціональний стан нервової системи пов’язаний із якістю переробки інформації у юних борців, і визначається часом центральної затримки. Погіршання функціональних станів нервової системи у юних борців призводить до затримки тривалості переробки інформації на рівні кори головного мозку, і, як слідство може негативно впливати на ефективність спортивної діяльності.
Вивчення вегетативної регуляції ритму серця виявило, що зниження рівня функціонального стану нервової системи призводить до зростання напруження регуляторних механізмів у юних борців за
рахунок активації симпатичного тонусу та послаблення вагусного впливу на синусовий вузол серця.
В той же час, посилення вагусного впливу на синусовий вузол серця у юних борців вказує на зростання рівня функціонального стану нервової системи з рахунок економізації функцій.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем варіабельності серцевого ритму у юних борців з різним функціональним станом нервової системи.
Література
1. Ровний А.С. Сенсорні механізми управління точнісни-ми рухами людини.- Харків: ХаДІФК, 2001. - 220 с.
2. Пшибыльски В., Мищенко В. Функциональная подготовленность высококвалифицированных футболистов.-К.: Наук світ, 2005. - 161 с.
3. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца. Опыт практического применения метода.- Иваново, 2000. -200с.
4. Данилова Н.Н. Сердечны ритм и информационная нагрузка // Вест. Моск. Ун-та. - 1995.- сер. 14 (Психология).- №4. - С.14-27.
5. Макаренко М.В. Методика проведення обстежень та оцінки індивідуальних нейродинамічних властивостей вищої нервової діяльності людини // Фізіологічний журнал. - 1999. - Т. 45, №4. - С.125 - 131.
6. Коробейніков Г.В., Дуднік О.К. Діагностика психоемоційних станів у спортсменів // Спортивна медицина. -К.: Олімпійська література, 2006. - №1. - С.33-36.
7. Смирнова Б.А., Долгополова Е.В. Психология деятельности в экстремальных ситуациях.- Харьков: Изд-во Гуманитарный Центр, 2007.- 276 с.
8. Коваленко С.О. Аналіз варіабельності верцевого ритму за допомогою методу медіанної спектрограми // Фізіо-логічни журнал.- 2005. - Т. 51, №3. - С.92 - 95.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
К ВОПРОСУ О СОВРЕМЕННОМ СОСТОЯНИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ УЧИТЕЛЯ ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ
Котова Е.В.
Мелитопольский государственный педагогический университет
Аннотация. В статье идет речь о важности и необходимости соответствия профессиональной подготовки учителей физической культуры требованиям со-
