CC BY
61
© 3. І. Коритко
УДК 612. 13:615. 038,039:616. 084:796. 422 3.І. Коритко
ВПЛИВ ПЛАЗМІНУ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У КВАЛІФІКОВАНИХ БІГУНІВ
Львівський державний університет фізичної культури (м. Львів)
Зв’язок з науковими програмами, темами. Робота виконана згідно з темою Львівського державного університету фізичної культури «Моніторинг процесу адаптації висококваліфікованих спортсменів з урахуванням індивідуальних особливостей» (номер державної реєстрації 011111001732), а також з темою Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького «Синтез та перетворення нових фізіологічно-активних речовин - похідних неконденсованих, конденсованих і макрогетеро-циклічних азолідонів і споріднених гетероциклічних систем, з використанням методів віртуального синтезу, вивчення фізико-хімічних властивостей та проведення фармакологічного скринінгу одержаних сполук, дослідження різних видів рослин прикарпатської флори з метою одержання нових лікарських засобів, розробка технології лікарських форм нових складів та опрацювання сучасних методик фармацевтичного та хіміко-токсикологічного аналізу» (номер державної реєстрації 011111010499).
Вступ. Сучасний професійний спорт з високими фізичними та психо-емоційними навантаженнями пред’являє підвищені вимоги до адаптаційних можливостей організму, що є небезпекою ризику виникнення передпатологічних та патологічних станів вісцеральних систем, і в першу чергу - серцево-судинної системи. Загальновідомо, що нормальне функціонування апарату кровообігу зумовлює роботу інших фізіологічних систем, забезпечує ефективне використання енергетичного потенціалу організму, сприяє його якнайшвидшому відновленню і виходу організму на новий рівень функціонального стану [20] з вищим адаптаційним потенціалом та функціональними резервами [5]. Висновки багатьох авторів щодо адаптаційних реакції центральної та периферичної гемодинаміки залишаються суперечливими. Особливо це стосується участі у цих реакціях автономної нервової системи [ 8, 13, 18]. Разом з тим, відомо, що адаптація гемодинаміки до різноманітних стресових навантажень суттєво залежить від стану регуляторних систем, в тому числі і автономної нервової системи [8, 14, 18].
На сьогодні є підстави вважати, що крім основних механізмів регуляції функцій організму (нервових, гуморальних, імунних і спадкових) велику роль у збереженні гомеостазу, відіграє також тром-бін-плазмінова система (ТПС), яка реалізується двома функціональними внутрішньо суперечливими фізіологічними процесами - біологічною коагуляцією (цито-гісто-гемокоагуляцією) і біологічною
регенерацією (цито-гісто-геморегенерацією), що функціонують як єдиний коагуляційно-регенерацій-ний механізм, згідно якого, в залежності від ступеня переважання процесів коагуляції (активації підсистеми тромбіну) чи регенерації (активації підсистеми плазміну) в основних біологічних середовищах організму (крові, проміжній сполучній тканині та цитоплазмі клітин) відбуваються взаємно протилежні зміни структури і функції на різних рівнях організації [11].
Відомо, що надмірна активація адренергічної системи, яка має місце у спортивній практиці, призводить до посилення агрегації тромбоцитів і розвитку гіперкоагуляції [4, 9], що, очевидно, є причиною порушення гомеостазу та зриву адаптаційних процесів, що може бути причиною серцево-судинних катастроф у спортсменів. Відомо, що зміщення рівноваги ТПС в бік переважання тромбіногенезу викликає дисфункцію органів і каскад патогенетичних змін в організмі [1, 10]. Можна допустити, що істотну роль у регуляції гомеостатичних реакцій організму, в тому числі і тих, що впливають на функціональний стан апарату кровообігу, можуть відігравати зрушення в ТПС за типом компенсованого, субкомпен-сованого або декомпенсованого тромбіногенезу.
Уявлення про роботу та функції ТПС [11] дозволяє допустити, що відновлення зрушеного гомеостазу організму та підвищення резервів серцево-судинної системи, можна досягти активацією підсистеми плазміну шляхом корекції функціонального стану організму фібринолізином.
Мета дослідження полягала у вивченні ролі плазміну у функціональному стані серцево-судинної системи бігунів на короткі дистанції.
Об’єкт і методи дослідження. Досліджено дві рандомізовані групи спортсменів-бігунів на короткі дистанції, віком 18-20 років, чоловічої статі, однієї кваліфікації - експериментальна (ЕГ, п=15), яка отримувала плазмін і контрольна (КГ, п=15) з плацебо. Так, як плазмін (фібринолізин) є хімічним препаратом білкової структури, який вводиться внутрішньовенно, має побічні дії та ряд протипоказань [7], то для використання у дослідженнях зі спортсменами був виготовлений гомеопатичний фібринолізин шляхом знімання електромагнітних коливань з фібринолізину активністю 20000 ОД (виробництво Київського ВАТ «Біофарма») і перенесенням їх опроміненням на стандартну гомеопатичну крупку нонпарель (виробництво Київського вітамінного заводу) [12]. Оскільки назва аналогічних засобів в літературі
дискутується [2, 3, 16, 17, 19, 22], то ми назвали його - електронна копія фібринолізину (ЕКФ) [12]. Бігуни ЕГ протягом тижня отримували 5крупок ЕКФ один раз на день, а КГ - таку ж кількість і в такому ж режимі чистої гомеопатичної крупки. Перед початком дослідження отримано інформовану згоду у всіх обстежуваних осіб і узгоджено з Комісією з Біоетики.
Вплив ЕКФ на функціональний стан серцево-судинної системи легкоатлетів-бігунів досліджено в чотири етапи (І - вихідний рівень, II - одноразовий прийом ЕКФ, III - після тижневого курсу прийому ЕКФ, IV - через тиждень після закінчення курсу прийому) під контролем показників центральної гемо-динаміки (ЦГД) та варіабельності серцевого ритму (ВСР).
Показниками ЦГД записані з допомогою автоматизованої комп’ютерної програми ЯеоОот (Харків). Проаналізовано: ударний обґєм (УО, мл), ударний індекс (У!, мл/м2), хвилинний обґєм крові (ХОК, л/ хв), серцевий індекс (□, л/хв/м2)), загальний периферичний опір судин (ЗПОС, дин.с/см5), питомий периферичний опір (ППО, дин,с,м2/см5), обґємна швидкість вигнання крові ^е, мл/с), робота (А, кг*м) і потужність лівого шлуночка (Ш Вт), індекс роботи лівого шлуночка ^А, кг*м/м2), індекс напруження міокарда (ШМ, %) та інші. Для оцінки адаптаційного потенціалу та резервів ССС розраховано: коефіцієнт економічності кровообігу (КЕК, ум. од.), індекс Робінсона ОР ум. од.) і коефіцієнт витривалості (КВ, ум. од.).
Паралельно оцінено стан автономної нервової системи (АНС) за показниками ВСР, отриманих за допомогою автоматизованої комп’ютерної програми СагсІіоІ_аЬ (Харків). Для аналізу використано часові характеристики: ЧСС, ск. /хв, сумарний показник варіабельності серцевого ритму (БОМЫ, мс), квадратний корінь з суми квадратів різниці величин послідовних пар інтервалів ММ (ЯМЭБО, мс), відсоток ММ50 від загальної кількості послідовних пар інтервалів, які різняться більш, ніж на 50 мс (РММ50, %), а також показники варіаційної пульсометрії: мода (Мо, мс), амплітуда моди (АМо, %), варіаційний розмах (МхйМп, мс) та ряд похідних показників: індекс напруження (БІ), індекс вегетативної рівноваги (^Я), вегетативний показник ритму ^РЯ), показник адекватності процесів регуляції (РАРЯ). З періодичних компонентів використано спектральні параметри: загальна потужність спектру (ТР, мс2), потужність високочастотних коливань в діапазоні 0,15-0,40 Гц, (ИР, мс2), потужність низькочастотних коливань в діапазоні 0,4-0,15 Гц (_Р, мс2), потужність дуже низькочастотних коливань в діапазоні 0,04-0,015 Гц ^_Р, мс2), симпато-вагальний індекс (_Р/ИР), індекс централізації (ІО=^_Р+_Р)/ИР), а також відносні потужності всіх складових спектру у відсотках (ИР, %, _Р, %, V_F, %). Статистично опрацьовано програмою БРББ 11. 5 з використанням параметричних та непараме-тричних критеріїв.
Результати досліджень та їх обговорення. Слід відзначити, що під час прийому гомеопатичного фібринолізину у спортсменів ЕК і КГ були відмічені
різні механізми забезпечення однакового середнього артеріального тиску (АТ), які, очевидно, зумовлені впливом ЕКФ. На фоні високого рівня серцевого викиду у бігунів ЕГ знижувався ЗПОС (на 5,3 %, Р > 0,05) і, як наслідок, підвищувався інотропний резерв міокарду та покращувались метаболічні процеси в кардіоміцитах [20]. У спортсменів КГ в цей період, навпаки, дещо зменшувався серцевий викид (на 18,7 % в порівнянні з ЕГ, Р < 0,05), але зростав ЗПОС (на 52,8 % в порівнянні з ЕГ, Р < 0,05), що слід розцінювати як менш оптимальний прояв регуляторних механізмів ССС, оскільки при цьому збільшувалось навантаження на серце, що підтверджувалось зменшенням КВ (на 24,2 %, Р < 0,01), який свідчить про посилення роботи серця і зменшення резервів ССС [5, 6] (табл. 1). Після тижневого курсу прийому препарату зміни показників центральної геодинаміки у спортсменів ЕГ були ще виразніші: СО зріс на 21,8 %, ХОК - на 23 %, Ve - на 24,6 % і - на 22, 5 % (Р <
0,01), а ЗПОС знизився на 21,2 % і ППО - на 24,7 % (Р < 0,01), що створювало ще більш оптимальні умови для транспорту кисню. Слід зазначити, що в КГ, яка приймала плацебо у вигляді чистої гомеопатичної крупки, за три тижні досліджувані показники ЦГД не змінились (Р > 0,05).
Аналіз часових і спектральних характеристик ВСР показав, що вірогідні зміни під впливом гомеопатичного фібринолізину відбулись вже на ІІ етапі досліджень (після одноразового прийому ЕКФ). Трохи менш виражені зміни спостерігались після тижневого курсу (ІІІ етап). На IV етапі, на відміну від динаміки показників ЦГД, зміна параметрів ВСР після прийому ЕКФ мала пролонгований ефект, і через тиждень після закінчення курсу показники варіабельності ритму серця вірогідно відрізнялись від вихідного рівня (рис. 1, 2).
Слід відзначити, що групи спортсменів, які досліджувались, були однорідними за віком, кваліфікацією, навіть за рівнем вихідних показників ЦГД, але різнились на вихідному етапі досліджень за ВСР У спортсменів ЕГ було відмічено дещо знижений сумарний ефект вегетативної регуляції за показником БОІМИ, що співпадало зі зниженим на 15,2 % сумарним рівнем активності регуляторних систем за спектральним показником ТР (2952,5 ± 231,04 мс2 - у ЕГ і 3481,1 ± 349,82 мс2 - у КГ, Р > 0,05) і свідчило про напруження регуляторних систем, коли у процес регуляції включаються вищі рівні управління, які впливають на автономний контур. У бігунів КГ, навпаки, відмічено вищі рівні часових параметрів: ЯМБЗО і рІЧІЧ50 (Р < 0,05), що характеризують дихальну си-нусову аритмію, а також вищу частку низькочастотних коливань в складовій спектру (НР) - індикатора активності автономного контуру (Р < 0,05). Тобто, дані спектрального аналізу бігунів КГ (вищий рівень показників: ТР, Нр _р ЯМБЗО, рІЧІЧ50 і знижену величину симпато-вагального індексу - _Р/НР) можна розцінювати як більш потужний функціональний резерв цієї групи спортсменів на вихідному рівні обстеження в порівнянні з ЕГ [8].
Таблиця 1
Вплив гомеопатичного фібринолізину на показники ЦГД у кваліфікованих бігунів на різних етапах обстеження (М ± т)
Показники Вихідний рівень (І етап) Одноразовий прийом (ІІ етап) Тижневий курс прийому у (ІІІ етап) Через тиждень після курсу ЕКФ (IV етап)
ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ
Я-Я, с 0,89 ± 0,21 0,91 ± 0,25 0,90 ± 0,22 0,93 ± 0,25 0,87 ± 0,23 0,93 ± 0,24 0,9 ±0,05
ЧСС, ск. /хв 67,6 ± 3,38 66,0 ± 5,71 67,0 ± 3,53 65,0 ± 7,87 69,4 ± 5,88 64,6 ± 4,1 67,8 ± 3,03
АТсер.,мм рт. ст. 91,54 ± 2,71 93,2 ± 2,16 93,16 ± 3,8 92,5 ± 3,59 90,18 ± 2,73 93,84 ± 2,71 87,86 ± 1,65
УО, мл 77,68 ± 5,24 78,7 ± 10,08 84,12 ± 3,98 76,48 ±6,51 94,5 ± 6,59. 76,7 ± 8,53* 76,2 ± 4,79
УІ, мл/м2 47,66 ± 3,89 48,14 ± 6,31 51,88 ±3,81 46,84 ± 2,34 57,98 ± 2,27. 47,16 ± 4,9* 51,2 ± 2,58
ХОК, л/хв 5,26 ± 0,67 5,14 ± 0,16 5,58 ± 0,62 4,98 ± 0,64 6,47 ± 0,46 4,96 ± 0,61* 5,24 ± 0,36
СІ, л/хв/м2 3,23 ± 0,49 3, 15 ± 0,44 3,45 ± 0,52 3,07 ± 0,59 3,95 ± 0,51 3,04 ± 0,47 3,2 ± 0,23
ЗПОС, дин.с/ см5 1318,4 ± 75,58 1400,4 ± 58,41 1249,2 ± 122,79 1489,4 ± 172,79 1036,0 ± 74,33.. 1583,4 ± 189,11** 1409,8 ± 93,61
ППО, дин.с.м2/см5 2135,8 ± 177,06 2315,2 ± 151,41 2022,8 ± 258,34 2428,2 ± 372,02 1696,4 ± 120,08. 2598,8 ± 354,86* 2315,4 ± 169,67
РЛШ, кг.м 6,21± 0,81 5,83 ± 0,58 6,64 ± 0,62 5,65 ± 0,61 7,46 ± 0,46 5,76 ± 0,73* 5,52 ± 0,53
ІРЛШ, кг*м/м2 3,83 ± 0,39 3,57 ± 0,48 4,11 ± 0,52 3,48 ± 0,58 4,58 ± 0,53 3,54 ± 0,56 3,39 ± 0,34
ІНМ, % 27,11 ± 0,31 26,71 ± 0,56 30,56 ± 1,60. 29,21 ± 1,96 26,57 ± 0,41 26,38 ± 0,52 27,28 ± 0,67
Уе, мл/с 283,6 ± 15,01 283,0 ± 13,93 300,2 ± 10,49 257,6 ± 9,07** 353,4 ± 18,0.. 298,4 ± 23,26 297,2 ± 15,96
W, Вт 3,46 ± 0,27 3,51 ± 0,18 3,71 ± 0,35 3,16 ± 0,31 4,24 ± 0,25. 3,65 ± 0,29 3,25 ± 0,25
КЕК, ум. од. 2762,0 ± 89,6 2640,0 ± 204,81 2848,0 ± 95,87 3552,0 ± 398,89. 3421,0 ± 246,55. 3019,0 ± 213,76 2806,0 ± 125,61
ІР, ум. од. 80,54 ± 2,41 79,2 ± 6,16 81,2 ±1,01 83,2 ± 5,65 85,37 ± 4,48 75,24 ± 3,61 78,24 ± 2,91
КВ, ум. од. 16,58 ± 0,63 16,5 ± 1,3 15,99 ± 0,97 12,4 ± 0,73**.. 14,3 ± 0,75. 11,48 ± 0,24**.. 17,0 ± 1,7
Примітка: * - Р < 0,05; ** - Р < 0,01 - вірогідність між групами; • - Р < 0,05; •• - Р < 0,01- вірогідність всередині груп відносно вихідного рівня.
Рис. 1. Зміни часових параметрів ВСР у досліджуваних ЕГ і КГ після прийому ЕКФ ( %):
1 - одноразовий прийом ЕКФ; 2 - після тижневого курсу; 3 - через тиждень після закінчення курсу.
Рис. 2. Зміни спектральних характеристик ВСР у досліджуваних ЕГ і КГ після прийому ЕКФ ( %): 1 - одноразовий прийом препарату; 2 - після тижневого курсу прийому; 3 - через тиждень після закінчення курсу прийому.
Разом з тим, під впливом, навіть одноразового, прийому ЕКФ (II етап) у спортсменів ЕГ показники загальної варіабельності ритму серця за показником ТР зросли на 33,6 % і вирівнялись з досліджуваними КГ (3931,4 ± 270,67 мс2 - у ЕГ і 3986,8 ± 326,9 мс2 - у КГ, Р < 0,01), з невеликим переважанням у відносній складовій спектру низькочастотних коливань І_Г, зниженням високочастотних ИГ-коливань і відповідно, підвищенням симпато-вагального індексу (Р < 0,05), що свідчило про посилену симпатичну регуляцію. В той час, як підвищений показник Мо, АМо і знижений стрес-індекс БІ (ІН - індекс напруження) (Р < 0,05) вказували на реципрокне підсилення у них парасимпатичної ланки. На III і IV етапі досліджень у спортсменів ЕГ загальна потужність спектру коливань зросла під впливом ЕКФ на 60-63 % (Р < 0,01) (4823,69 ± 805,23 мс2 - на III етапі і 4767,52 ± 607,42 мс2 - на IV етапі) і стала на IV етапі на 20,2 % (Р > 0,05) вищою від даного показника бігунів КГ (4409,7 ± 346,73 мс2 - на III етапі і 3967,3 ±
295,6 мс2 - на IV етапі). При цьому у бігунів ЕГ вирівнявся відносний балансу між активністю симпатичного нерву до вагуса.
Отже, ЕКФ загалом позитивно впливав на роботу апарату кровообігу, оскільки підвищував насосну функцію серцевого м’язу при меншій величині ЗПОС, посилював стабілізуючий ефект вазомоторного центру, підвищував загальну варіабельність серцевого ритму, посилював активність автономного контуру регуляції, вирівнював баланс нервових та гуморальних впливів на серце у спортсменів ЕГ
Загалом позитивний вплив ЕКФ на функціональний стан ССС спортсменів пояснюється здатністю фібринолізину впливати на активізацію регенераційних процесів в організмі та покращення структурно-функціонального рівня активності субклітинних структур, окремих клітин, тканин і всього організму, оскільки фібринолізин відноситься до засобів, що
регулюють метаболічні процеси, діють на процес зсідання крові, інгібуючи його [7].
Фібринолізин (або плазмін) є ферментом, який утворюється при активації плазміногену (профі-бринолізину), що міститься в крові. Фібринолізин є фізіологічним компонентом природної антизсі-дальної системи організму. Механізм дії фібринолізину пов’язаний з його здатністю розщеплювати нитки фібрину. За характером дії фібринолізин може розглядатися як тканинна протеїназа (тканинний протеолітичний фермент), присутня переважно у вигляді неактивної форми (проферменту) [7]. Зовнішній шлях активації фібринолізу (Extrinsic pathway) пов’язаний з появою в кровообігу тканинного активатора плазміногену ендотелію судин, головним чином, малих вен [15]. Цілком вірогідно, що секреція активатора плазміногену, що посилюється під впливом фізичного навантаження, психічної дії і інших стимул-реакцій, властивих спортивному тренуванню [21].
На сьогодні є достатньо підстав стверджувати, що механізм дії фібриногену (плазміну) значно складніший. Біологічна роль підсистеми плазміну полягає у здійсненні дуже складного процесу ци-то-гісто-геморегенерації, а фібриноліз є тільки його складовою [11]. Механізмом і проявом цього складного процесу є біологічна регенерація, яка полягає у забезпеченні безперервного оновлення структур органів на всіх рівнях їх організації - молекулярному, на рівні органел, клітинному та органному, що дозволяє підвищити функціональний рівень активності субклітинних структур, клітин, тканин і функціональні можливості всього організму [10, 11]. Оскільки гомеопатичний фібринолізин, як електронна копія препарату «Фібринолізин», працює як одна з підсистем тромбін-плазмінової системи, а саме, підсистеми плазміну [11], яка виконує роль підсистеми біологічної регенерації, то таким чином він підвищує
структурно-функціональний рівень клітин, тканин і всього організму.
Така дія фібринолізину буде не лише запобігати пошкодженню структури та функції клітин, органів і систем внаслідок негативного впливу гіперкоагуля-ції, яка розвивається за дії на організм спортсмена інтенсивних фізичних навантажень [4, 9], але й сприяти відновленню вже пошкоджених структур, впливаючи на підвищення функціональних можливостей ССС у спортсменів.
Висновки.
1. Прийом гомеопатичного фібринолізину активізував роботу апарату кровообігу - збільшилась насосна функція серцевого м’язу і зросла потреба в кисні, оскільки підвищились показники: УО і УІ (на
21,6 %), ХОК і СІ (на 23,0 %), індекс роботи лівого шлуночка (на 19,6 %), індекс напруження міокарду (ІНМ) (на 17,2 %) (Р < 0,05); підвищилась швидкість вигнання крові (на 24,6 %, Р < 0,01).
2. Тижневий курс прийому гомеопатичного фібринолізину посилював стабілізуючий ефект вазомоторного центру, підвищував загальну
варіабельність серцевого ритму за показником ТР (на 60-63 %, Р < 0,01), посилював активність автономного контуру регуляції, вирівнював баланс нервових та гуморальних впливів на серце, створював більш потужний функціональний резерв у спортсменів експериментальної групи.
3. Отже, гомеопатичний фібринолізин, володіючи терапевтичним ефектом плазміну, очевидно, підсилював регенеративні процеси на всіх рівнях організації, сприяв відновленню пошкоджених структур, впливаючи на підвищення функціональних можливостей серцево-судинної системи спортсменів, що свідчило на користь участі підсистеми плазміну тромбін-плазмінової системи у функціональному стані апарату кровообігу.
Перспективи подальших досліджень. Вивчення впливу природних адаптогенів, які мають виражені фібринолітичні властивості (напр. поліне-насичені жирні кислоти Омега-3), на можливість підвищення функціональних можливостей організму спортсменів та їх працездатність.
Список літератури
1. Виговська Я. I. Cучасні погляди на патогенез дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові та дискутабельні питання лікувальної техніки у разі його гострих форм I Я. I. Виговська II ^овообіг та гемостаз. - 2007. - № 3. - C. 12-16.
2. Готовский М. Ю. Дискуссионные вопросы терминологии в области современной традиционной медицины III. Информационный перенос и электронная гомеопатия I М. Ю. Готовский, Ю. Ф. Перов II Традиционная медицина. - 2010. -№ 1 (20). - C. 59-62.
3. ^ноплёв C. П. Электромагнитная полевая терапия I C. П. ^ноплев II X междунар. гомеопатическая конференция: Cборник научных трудов. - М., 2000. - C. 48-50.
4. ^ритко З. I. Вплив гострого фізичного перевантаження на стан систем гемостазу та імуногенезу I З. I. ^рит-ко II Eкспериментальна та клінічна фізіологія. - Pегіональна наук. сесія, присв. 100-річчю заснування каф. фізіології ЛOДHMI. - Львів, 1995. - C. 182-185.
5. ^ритко З. I. O^Hra рівня резервних можливостей організму спортсменів-бігунів за умов фізичних навантажень різної потужності I З. I. ^ритко II Вісник проблем біології і медицини. - 2010. - Вип. 4. - C. 92-97.
6. Маліков М. В. Функціональна діагностика у фізичному вихованні і спорті: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закп. I Маліков М. В., Cватьєв A. В., Богдановська Н. В. - Запоріжжя: ЗДУ, 2006. - 227 с.
7. Машковский М. Д. Лекарственные средства: В 2 т. - 14-е изд., перераб., испр. и доп. I М. Д. Машковский. - Москва: OOO «Издательство Новая Волна», 2000. - Т. 1. - 540 с.
8. Михалюк Є. Л. Центральна гемодинаміка, варіабельність серцевого ритму та фізична працездатність у спортсменів високого класу, що розвивають фізичні якості швидкості й сили I Михалюк Є. Л., ^волап В. В., Ткаліч I. В., Че-чель М. М. II Проблеми фізичного виховання і спорту. - 2009, № 12. - C. 122-125.
9. Мищенко В. П. Физическая активность, гемостаз и здоровье I В. П. Мищенко, E. Д. Eрёмина. - Полтава: ACMИ, 2004. -144 с.
10. Монастирський В. A. Біологічна коагулологія (цито-гісто-гемокоагулологія) I A. В. Монастирський II Проблеми екології та медицини. - 2000. - № 1. - C. 51-55.
11. Монастирський В. A. Тромбін-плазмінова система - одна з основних регуляторних систем організму I В. A. Монастирський. - Львів: Ліга-Прес, 2007. - 228 с.
12. Патент на винахід № 09212 C2 Україна, MnK: A61K 41I00, A61K 38I36, A61P 3I00. ^осіб підвищення функціональних можливостей та працездатності спортсменів при граничних фізичних навантаженнях I З. I. ^ритко, В. A Монастирський, заявл. 12. 04. 20104; публ. відом. про заявку 25.10.2010, Бюл. № 20; опубл. 10.10.2011, Бюл. № 19.
13. Полатайко Ю. Хронофізіологічні особливості варіабельності серцевого ритму у спортсменів в процесі річної підготовки I Ю. Полатайко II Молода спортивна наука України. - 2010. -Т. I. - C. 220-225.
14. Aubert, A. E. Heart Rate Variability in Athletes I A. E. Aubert, Seps, B., Beckers, F. II Sports Med. - 2003. - V. 33(12). - P. 889919.
15. Castellar A. Collagen and reticular fibers in left ventricular muscle in diabetic rats: Physical exercise prevents its changes?! A. Castellar,’ R. N. Remedio, R. A. Barbosa [et. al.] II Tissue and Cell. - 2011. - V. 43, Issue 1. - P. 24 - 28.
16. Electronic homeopathy in testing compatibility to dental alloys I L. Ardelean, L. C. Rusu , D. Lupas, B. Petcov II Europ. Cells and Materials. - 2008. - V. 16, Suppl. 5. - P. 19.
17. Molecular signaling at high dilution or by means of electronic circuitry I J. Aissa, M. H. Litime, E. Attias, J. Benveniste II J. Immunol. - 1993. - V. 150. - P. A146.
18. Otto F. Barak. Peculiarities of the autonomic balance assessed through heart rate variability analysis in sportsmen and nonsportsmen I Otto F. Barak, Oleg S. Glazachev, Helena N. Dudnik [et al.] II Зборник Матице српске за природне науке I Proc. Nat. Sci, Matica Srpska Novi Sad. - 2008. - № 114. - P. 17-25.
19. Rasche E. Elektronische Hom^opathne I E. Rasche II Naturheilpraxis. - 1996. - № . 1. - P. 20 - 23.
20. Rietjens G. J. Physiological, biochemical and psychological markers of strenuous training-induced fatigue I Rietjens G. J.,
Kuipers H., Adam J. J. [et. al.] II J Sports Med. - 2005. - Vol. 26. - P. 16-26.
21. Speiser W. Increased blood fibrinolytic activity after physical exercise: Comparative study in individuals with different sport-
ing activities and in patients after myocardial infarction taking part in a rehabilitation sports program I W. Speiser, W. Langer, A. Pschaick [et al.] II Thrombosis Research. - 1988. - V. 51, Issue 5. - P. 543-555.
22. The effect of homeopathically prepared thyroxine on highland frogs: influence of electromagnetig filds I S. Weber, Pc. Endler,
S. U. Welles [et al.] II Homeopathy. - 2008. - V. 97. - P. 3-9.
УДК 612. 13:615. 038,039:616. 084:796. 422
ВПЛИВ ПЛАЗМІНУ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ У КВАЛІФІКОВАНИХ БІГУНІВ
Коритко З. І.
Резюме. Вивчений вплив плазміну у вигляді гомеопатичного фібринолізину (EKФ - електронної копії фібринолізину) на функціональний стан серцево-судинної системи у кваліфікованих бігунів. Встановлено, що EKФ, активуючи плазміногенез, впливав на організм аналогічно дії багатьох природних адаптогенів і підвищував функціональні можливості серцево-судинної системи. Oтримані результати можуть бути підставою для обгрунтування участі коагуляційно-регенераційного механізму в регуляції функціонального стану апарату кровообігу спортсменів.
Ключові слова: плазмін, коагуляція, регенерація, серцево-судинна система, спортсмени.
УДК 612. 13:615. 038,039:616. 084:796. 422
ВПЛИЯНИЕ ПЛАЗМИНА НА ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ У КВАЛИФИЦИРОВАННЫХ БЕГУНОВ
Корытко З. И.
Резюме. Изучено влияние плазмина в виде гомеопатического фибринолизина (EKФ - электронной копии фибринолизина) на функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у квалифицированных бегунов. Установлено, что EKФ, активируя плазминогенез, влиял на организм аналогично действию многих природных адаптогенов и повышал функциональные возможности сердечно-сосудистой системы. Полученные результаты могут быть основанием для обоснования участия коагуляционно-регенерационного механизма в регуляции функционального состояния аппарата кровообращения спортсменов.
Ключевые слова: плазмин, коагуляция, регенерация, сердечно-сосудистая система, спортсмены
UDC 612. 13:615. 038,039:616. 084:796. 422
Impact Plasmin On The Functional State Cardiovascular System In Qualified Runners
Korytko Z. I.
Summary. Influence of plasmin as e Homeopathy (EKF - electronic copy fibrinolysin) on the functional state of the cardiovascular system for qualified runners. Established that the EKF, activating formation of plasmin influenced the body similar to the many natural adaptogens and improve the functionality of the cardiovascular system. The results obtained may be grounds to justify participation coagulation-regeneration mechanism in the regulation of the functional state of the circulatory apparatus athletes.
Key words: plasmin, coagulation, regeneration, cardiovascular system, athletes.
Стаття надійшла 29.08.2012 р.
Рецензент - проф. Міщенко В. П.
