CC BY
49реактивности нервной системы детей и подростков при организации занятий по физическому воспитанию и спортивной тренировке. - К.: Госкомспорт УССР, 199G.
- Зб с.
2. Петровський В.В., Круцевич Т.Ю. Особисті потреби і мотивація як один із факторів, що визначає направленість занять фізичними вправами // Світоч. - 1997. - №4. - С. 45-51.
3. Стадников В.И., Старожилова Н.П. и др. Исследования спортивных интересов школьников и факторы их формирования. В кн.: Вопросы дифференцированного физического воспитания детей и подростков. - К.: КГИФК,
- С. 123-12б.
4. Ведмеденко Б. Ф. Виховання в учнів звички займатися фізкультурою та спортом // Педагогіка і психологія. -1995. - №1. - С. 34-38.
5. Андреева Е.В. Мотивационные факторы учебной деятельности школьников // Фізичне вих., спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві: Зб. Наук. пр. - Луцьк, 1999. - С. 42-45.
6. Балбенко С.Ю. Виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою // Фізичне виховання дітей і молоді. - Вип. 9. - К.: Здоров’я, 1982. - С. 7б-81.
7. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. - М.: Педагогика, 199G. - 1б4 с.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ЕХОКАРДЮГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ І МОРФОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ СЕРЦЯ ПРИ ЦИКЛІЧНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ Лаврикова О.В.
Херсонський державний університет
Анотація. Проведенні дослідженні підлітків та молоді під впливом фізичних навантажень свідчать про те, що виявлені функціональні зміни серцево-судинної системи підвищують рівень адаптації організму. Адекватність чи неадекватність функціонального стану міокарду визначається величиною та тривалістю фізичних навантажень.
Ключові слова: ехокардіографія, гемодинаміка, адаптація, морфометричні показники серця, циклічні фізичні навантаження.
Аннотация. Лаврикова О.В. Эхокардиографическое исследование центральной гемодинамики и морфометрических показателей сердца при циклических физических нагрузках. Проведённые исследования подростков и молодежи под воздействием физических нагрузок свидетельствуют о том, что выявленные функциональные изменения сердечно-сосудистой системы повышают уровень адаптации организма. Адекватность или неадекватность функционального состояния миокарда определяется величиной и длительностью физических нагрузок. Ключевые слова: эхокардиография, гемодинамика, адаптация, морфометрические показатели сердца, циклические физические нагрузки.
Annotation. Lavrikova O. Age changes of morphofunctional structures of the heart during the adaptation to the physical lading. Age adaptation to the physical lading of sportsmen of academical rowing during age interval 15-22 years old is characterized with increasing of the volumes of the left heart ventriculus and miocard mass, these periods last and coincide at female and male sex. Received data can be used for the complex valuation of the functional state of the cardial-vascular system of the sportsmen going in for cyclical kinds of sport.
Key words: physical lading, sports heart, hypertrophy, echocardiography, hyperfunction of sportsmen’s hearts of the cyclical kinds of sport displays in hypertrophy development, its existence is the condition of the adaptation to the physical lading.
Вступ.
Фізичне навантаження - це природний фактор, який впливає на організм людини. Фізична активність, знаходиться в фізіологічних межах, обумовлена чітким формуванням спортивного серця за рахунок гіпертрофії міокарду [1,3].
Представники спортивної фізіології Л. А.Бут-ченко та А.Г. Дембо більш детально вивчили явище “спортивного серця”. На сучасному етапі ці дослідження не втрачають своєї актуальності в зв’язку з тим, що спорт значно помолодшав і проблема спортивного серця сьогоденна.
У спортсменів спостерігається розвиток гіпертрофії міокарду з електрокардіографічними та ехокар-діографічними проявами, що дозволяє визначити спортивне серце як окреме фізіологічне поняття.
Гіперфункція серця у спортсменів циклічних видів спорту проявляється в розвитку гіпертрофії, більшість авторів вважають її наявність обов’язковою умовою адаптації до фізичних навантажень. Деякі автори дотримуються протилежної думки, оскільки забезпечення гіперфункції серця може відбуватися за рахунок зміни гемодинаміки та ділятації [1]. Виникають суперечки в співвідношенні гіпертрофії та діля-тації, про стан систолічної та діастолічної функції спортивного серця, про межі фізіологічної адаптації та перехід її до патологічного стану [5].
Дослідження змін діяльності серцево-судинної системи при фізичних навантаженнях різної сили, особливо при субмаксимальних навантаженнях, тобто на межі можливостей, обумовлено їх значенням для спорту. Цей фактор завжди супроводжував людину, а м’язова активність є важливим ланцюгом пристосування людства до навколишнього середовища. нічної та спортивної медицини. Одержані дані необхідні для функціональної діагностики, для вирішення питання про доцільність занять циклічними видами спорту. Особливо це стосується людей, які недостатньо адаптуються до виконання специфічних фізичних навантажень.
Робота виконана за планом НДР Херсонського державного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження було вивчення динаміки апарату кровообігу при субмаксимальних навантаженнях у спортсменів академічного веслування. Відповідно ставили наступні задачі: 1) проведення порівняльного аналізу особливостей кардіо- і гемодинаміки при циклічних фізичних навантаженнях у спортсменів академічного веслування за віком, статтю та спортивним стажем; 2) вивчення функціональних зрушень в діяльності серцево-судинної системи при фізичних навантаженнях в залежності від ступеня вираженості морфологічної перебудови “спортивного серця”.
В дослідженні приймали участь 110 спортсменів академічного веслування та 114 осіб, які складали контрольну групу у віковому діапазоні 14-22 років. Всім досліджуваним було проведено комплексне не інвазивне дослідження систолічної та діастол-ічної функції лівого шлуночку методом ехокардіог-рафії (ЕхоКГ). ЕхоКГ - дослідження проводили за допомогою ехокардіографа Briiel & Kjsr в М-режимі. Цей режим одержав назву від англійського слова movement - рух. М-режим часто використовують одночасно з записом електрокардіограми (ЕКГ), фонокардіограми (ФКГ) та інших біосигналів.
Цим методом ми досліджували наступні показники: кінцево-діастолічний розмір (КДР), кінцево-систолічний розмір (КСР), кінцево-діастолічний об’єм (КДО), кінцево-систолічний об’єм (КСО), ударний об’єм (УОК), хвилинний об’єм кровоточу (ХОК), фракцію викиду (ФВ), ступінь скорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночку під час систоли (ДБ,%), ударний індекс (УІ), серцевий індекс (СІ), масу міокарду лівого шлуночку (ММЛШ), розмір задньої стінки лівого шлуночку (ЗСЛШ) та міжшлункової перетинки в діастолу (МжПд).
Результати дослідження.
Адаптація до важких фізичних навантажень, що розвиває переважно витривалість, неможлива без закономірних змін інтракардіальної гемодинаміки, що є важливим ланцюгом в системі забезпечення організму киснем. Тому в процесі формування адаптивних механізмів до тривалих фізичних навантажень організму, який розвивається, важливо, щоб ефек-торна система кровообігу працювала з найбільшою оптимізацією і без перенапруження.
Відомо, що хвилинний об’єм кровотоку є основним гомеостатичним показником гемодинам-ічного ланцюгу адаптації. При вивченні серцевого викиду у осіб різної статі та віку більш інформативн-ішим є корекція ХОК до поверхні тіла, що характеризується серцевим індексом.
У юнаків спортсменів в 14-15 років серцевий викид має найбільше максимальне значення 5,31±0,20. Серцевий викид збільшується пропорційно потужності фізичного навантаження. В інших групах 16, 17, 18 років серцевий індекс кровотоку зростає більш повільніше (СІ 4,03±0,20; 4,11±0,25; 4,03±0,30), а в 19-22 роки (СІ 3,28±0,14) навіть зменшується. Це пов’язано з тим, що перший етап адаптації до фізичних навантажень (фоновий) відбувається складніше і з більшим напруженням, і на вершині навантаження відбулася диференціація величин СІ. Тобто представлені відмінності, пов’язані з спортивним стажем та віком.
Перебудові морфологічній структурі лівого шлуночку сприяє зміни інтракардіальної геодинаміки: хвилинний об’єм кровотоку достовірно збільшується з ростом тренованості досліджених спортсменів. Але на більш високому етапі адаптації ХОК (5,58±0,25) зменшується на відмінну від рівня стійкої адаптації. Разом з тим серцевий індекс достовірно збільшується лише на етапі стійкої адаптації.
Відповідно, приріст об’єму кровотоку в процесі тривалої адаптації до фізичних навантажень характеризує переважно збільшення довжини тіла. Серцевий викид в процесі переходу з одного рівня адаптації на інший регулюється змінами ударного об’єму: збільшення МОК відповідає збільшення УОК та СІ. Збільшення ударного об’єму при досягненні більш високого рівня фізичної підготовки обстежених свідчить про ріст сили серцевого скорочення.
Особлива роль належить насосній функції серця у розвитку віковій динаміці лівого шлуночку серця у спортсменів та нетренованих. Результати дослідження стану інтракардіальної гемодинаміки показують, що ХОК з віком збільшується в обох групах обстежених ( у спортсменів після пубертатного періоду величини ХОК були достовірно більші, ніж у групі нетренованих).
Значення ХОК у спортсменів при порівнянні із статтю суттєво не змінюються, тільки на перших етапах спортивної підготовки показники різняться, у чоловіків вірогідно збільшуються в 15 та 16 років. А починаючи з 17 років спостерігається тісний зв’язок показників як у чоловіків так і в жінок.
Хвилинний об’єм кровотоку у спортсменів академічного веслування чоловіків достовірно вищий, ніж у чоловіків контрольної групи і це не викликає подиву тому що, з одного боку, це є показником економізації функції, а з іншої, те, що перевага величин ХОК у спортсменів є результатом великих розмірів тіла. Аналогічне явище спостерігається при порівнянні жіночої групи. У спортсменок значно більші показники ХОК, ніж у жінок, що не займаються спортом, тобто механізм утворення адаптації до фізичних навантажень той самий, що і у чоловіків спортсменів.
Відміченні зміни ХОК були досягненні за рахунок збільшення УОК у всіх обстежених, особливо з 15-річного віку (УОК 91,44±1,40), це пов’язано з інтенсивністю фізичного навантаження. В зв’язку з тим, що ударний індекс між групами достовірно не розрізняється, можемо зробити висновок, що перевага збільшених величин УОК у спортсменів є також результатом великих розмірів тіла.
Найбільш суттєвим з всіх гемодинамічних показників для діагностики спортивної підготовки є ударний об’єм серця в стані спокою, який тісно пов’язаний з спортивним результатом в обох групах обстежених.
З віком та ростом спортивної кваліфікації УОК у чоловіків спортсменів закономірно збільшується, і має тенденцію (у чоловіків) до більш високих показників, на відмінну від спортсменів жіночої статі. Дана тенденція переходить в закономірність починаючи з 14-15 років. Ударний індекс при цьому змінюється мало. Перш за все з віком збільшується робота та індекс ударної роботи серця у всіх обстежених, досягає максимальних величин в 18 років. Причому у чоловіків робота лівого шлуночку завжди була більша, ніж у жінок. Тому можна вважати, що в процесі вікової адаптації до фізичних навантажень у чо-
ловіків та жінок активізується інтракардіальна гемо-динаміка, і найбільше вона виражена у чоловіків.
При порівняні показників ударного об’єму кровотоку спортсменів різної статі, з чоловіками та жінками контролю можна стверджувати, що показники УОК вірогідно більші у спортсменів обох статей на відмінну від груп контролю.
Адаптаційні процеси, що викликали вікові зсуви інтракардіальної гемодинаміки відбувалися одночасно з змінами скоротливої здатності міокарду та механізмів серцевого скорочення.
Збільшення внутрішніх розмірів лівого шлуночку, особливо, кінцево систолічного розміру, в деякій мірі може свідчити про зниження скоротливої функції міокарду. Передньо-задне скорочення оцінюється у вигляді показника, який має назву фракція скорочення (Fractional shortening або % ДБ, або ФВ).
Показники %Д S та ФВ,% в обох групах також з віком достовірно змінюються. При цьому пульс зменшувався в обох групах обстежених, в більшому ступені у осіб чоловічої статі та хвилеподібно у жінок. Отже, в процесі вікової адаптації до фізичних навантажень у спортсменів як чоловічої так і жіночої статі збільшується сила серцевих скорочень. Збільшення скоротливої здатності міокарду з віком більше виражено у чоловіків, ми це пов’язуємо з швидким збільшенням довжини тіла у чоловіків на відмінну від жінок.
Інтенсифікація серцевого викиду досягається за рахунок ударного об’єму в обох групах. Приріст УОК у всіх обстежених з віком супроводилося достовірним збільшенням об’ємної швидкості кровотоку, швидкості збільшення діастолічної ємності. Ці зміни свідчать про оптимізацію скоротливої функції міокарду. Приріст вище зазначених показників більш виражені у чоловіків. Через два - чотири роки заняття спортом ця різниця стала закономірністю. Таким чином, вікове збільшення скоротливої здатності міокарду у чоловіків спортсменів в процесі адаптації до фізичного навантаження відбувається більш інтенсивніше, ніж у жінок спортсменок.
Системний аналіз показав, що тривала адаптація до тривалих фізичних навантажень викликає характерні зміни розвитку серця та регуляції його діяль-
ності. Загальним для спортсменів та нетренованих є періоди інтенсивного 14-15 років та уповільненого 19-22 років розвитку порожнини лівого шлуночку та маси міокарду. Разом з тим динаміка цих процесів різноманітна. В 14-15 років з’являється тенденція до збільшення кінцево-діастолічного (КДР) та кінцево-систолічного (КСР) розмірів лівого шлуночку у спортсменів при порівнянні з нетренованими підлітками. В 16,17, 18 років дана тенденція переходить в закономірність. Але ми вважаємо, що випереджаючий розвиток діастолічної ємкості лівого шлуночку у підлітків, що займаються спортом є наслідком більш швидкого збільшення розмірів тіла на відміну від нетренованих.
Такий шлях адаптації супроводжується з оп-тимізацією систолічної функції у всіх обстежених та економізацією гемодинамічного забезпечення фізичної праці.
Стінки лівого шлуночку характеризуються товщиною міжшлуночкової перетинки (МжПд) та товщиною задньої стінки лівого шлуночку (ЗСЛШ). Товщина МжПд у підлітків та дорослих в нормі має бути до 11мм. Збільшення товщини МжПд може виступати як самостійна патологія. Але в нашому випадку явної патології не спостерігається. В 18 років та 19-22 роки спостерігається тенденція до збільшення МжПд, що характеризує можливість розвитку гіпертрофії міокарду (табл. 1). Товщина ЗСЛШ у підлітків в нормі складає 8-10 мм, збільшення товщини ЗСЛШ не говорить про зниження скоротливої здатності, а навпаки, свідчить про підвищення скоротливої функції міокарду. У спортсменів ЗСЛШ з віком підвищується (табл. 1), тобто з збільшення спортивного стажу та кваліфікації ЗСЛШ помітно змінюється.
Одночасно з КДР закономірно зростали лінійні розміри серцевого м’язу в обох групах. При цьому товщини міокарду в діастолу та систолу більша у чоловіків. Але достовірні значення між особами чоловічої та жіночої статі спостерігалися лише в 1922 роки.
В процесі адаптації до фізичних навантажень відбувається збільшення загального об’єму серця. Характер цих змін залежить від ступеня тренованості (етапу адаптації) організму до фізичних навантажень.
Таблиця 1
Лінійні розміри лівого шлуночку серця (КСР, КДР, ЗСЛШ, МжПд) у спортсменів різного віку та стажу _______________________________________________(М±т)_________________________________________________
Показники стать Вік, роки
14-15 16 17 18 19-22
КСР, см Ч 3,24±0,05 3,26±0,04 3,21±0,05 3,14±0,05 + 3,36±0,08+
Ж 2,95±0,04* 3,13±0,04 + 3,41±0,04*+ 3,28±0,05*+ 3,08±0,05++*
КДР, см Ч 5,28±0,03 5,21±0,03 5,17±0,04 5,30±0,06+ 5,28±0,04
Ж 5,05±0,04* 5,16±0,04+ 5,14±0,03 5,15±0,04* 4,93±0,03+*
ЗСЛШ, см Ч 1,08±0,016 1,08±0,03 1,11±0,03 1,16±0,03 1,18±0,03
Ж 1,11±0,03 1,12±0,02 1,10±0,02 1,13±0,02 1,09±0,02*
МжПд, см Ч 1,08±0,02 1,11±0,03 1,08±0,02 1,13±0,04 1,21±0,03
Ж 1,11±0,03 1,08±0,03 1,09±0,04 1,10±0,06 1,10±0,03*
*- р<0,05 (при порівнянні груп за статтю); + р<0,05 (при віковому порівнянні); ++ - р<0,01 (при віковому порівнянні)
Таблиця 2 Вікові зміни морфологічних показників лівого шлуночку у спортсменів
Показники Стать Вік, роки
І4-І5 16 17 18 19-22
КДО, мл Ч 138,G6±1,64 132,91±1,41+ 126,67±2,G9+ 138,57±2,G8++ 133,42±2,G
Ж 123,53±2,G6* 126,44±1,94* 123,22±2,15 121,83±2,G9** ІІ7,33±І,32**
КСО, мл Ч 4б,б3±і,б3 44,73±1,34 38,11±1,49+ 46,86±1,G8+ 46,33±2,63
Ж 34,93±1,41** 41,22±1,85+ 41^1,87 4G,67±1,76* 38,11±1,48*
ММЛТТТ.г Ч 162,63±3,97 167,63±7,3G 153,78±2,47+ 172,29±4,24+ 187,17±6,27+
Ж 162^4,17 165,89±6,5G 155,89±2,84 І7І,І7±7,5G+ І79,33±і,55
*- р<0,05 (при порівнянні груп за статтю); ** - р<0,01 (при порівнянні груп за статтю); + р<0,05 (при віковому порівнянні);++ - р<0,01 (при віковому порівнянні)
На початковому етапі швидше розвивається порожнина лівого шлуночку та створює резерви для збільшення продуктивності насосної функції серця. Наступний етап (рівень стійкої адаптації) характеризується ростом маси міокарду починає переважати динаміку розвитку порожнини лівого шлуночку. На етапі високої адаптації морфологічна перебудова серця закінчується. Адаптаційні зміни морфологічних структур серця залежать від збільшення ступеня фізичної тренованості організму, це супроводжується збільшенням потужності, економізуючого ефекту серцевої діяльності, і як наслідок - активізація інтра-кардіальної гемодинаміки.
В процесі вікової адаптації до фізичних навантажень у чоловіків та жінок спортсменів збільшуються об’єми лівого шлуночку серця та маса міокарду. Це супроводжується активізацією інтракард-іальної гемодинаміки та підсиленням серцевих скорочень. Ріст морфологічних показників та скорот -ливої здатності міокарду більш виражена у чоловіків, що займаються спортом це пов’язано з швидшим збільшенням довжини тіла на відмінну від жінок (табл.і; 2).
Таким чином, в процесі вікової адаптації до фізичних навантажень як у чоловіків так і у жінок у віковому періоді 14-22 роки відбувається збільшення об’ємів лівого шлуночку серця та маси міокарду, але мають коливальне та плавне збільшення, що співпадає у чоловіків та жінок.
Ілюстрації ехокардіографічних досліджень наведені на рисунках і та 2.
Кінетика мітрального клапану дає інформацію про підвищення діастолічного тиску в порожнині лівого шлуночку. При нормальному діастолічному тиску стулки мітрального клапану в інтервалі А-С закриваються швидко та достатньо рівно, що фіксується на рисунці в М-режимі. При підвищеному тиску спостерігається поява точки В (рис. і).
FREQ MHZ
FOCL СМ
I
WRITL І
ERASF
ТІПГ SEC >№■ й.оСИ
FREQ 4 . 0 MHZ FOCL 3-9 CM
■ SUPINE/PRONE
STEP 0.5 CM
■ STEP INC.
■ STEP DEC.
■ WRITE
■ ERASE
■ ARE CM2
PRM CM
■ VOL CM3
SUR CM2
■ ELL CM3
■ DIST CM
Рис. 1 Морфометричні показники лівого шлуночку у стані спокою (Приклад пролапсу мітрального клапану у спортсмена І-о А.В. 16 років) Рис.2. Морфометричні показники лівого шлуночку у стані спокою (Приклад гіпертрофії міокарду у спортсмена К-а Є. 21 рік).
На рис 2 наведений приклад спортивної гіпертрофії яка супроводжується значним збільшенням кількості капілярів м’язових волокон, спостерігається сповільненням темпу синусових імпульсів, і є помірним сповільненням проведення їх по збудливих структурах серця. Особлива роль в адаптації серця до фізичних навантажень відводиться приросту скорочувальної здатності серцевого м’яза і, як наслідок,
до збільшення ударного об’єму. Це пов’язано з тим, що збільшення серцевого викиду здійснюється більш економічно, якщо воно відбувається не за рахунок збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС), а за рахунок приросту ударного об’єму.
Таким чином, у віковому інтервалі від 14-22 років у чоловіків спортсменів, що займаються циклічним видом спорту збільшується об’єм лівого шлуночку серця та маса міокарду. Це супроводжується активізацією інтракардіальної гемодинаміки. Вікове збільшення морфологічних показників та скоротливої здатності міокарду більше виражено при заняттях спорту.
Висновки.
Фізичні навантаження різної тривалості та інтенсивності відбиваються на суттєвих змінах показників серцево-судинної системи, характер реагування якої визначається вихідним станом організму, індивідуальними особливостями корекції цих змін при різних режимах тренувальних навантажень.
Проведенні дослідженні підлітків та молоді під впливом фізичних навантажень свідчать про те, що виявлені функціональні зміни серцево-судинної системи підвищують рівень адаптації організму. Адекватність чи неадекватність функціонального стану міокарду визначається величиною та тривалістю фізичних навантажень, а також індивідуальними особливостями функціонування серця.
Скорочувальна функція лівого шлуночку у спортсменів, адаптованих до циклічних фізичних навантажень, характеризується збільшенням ударного об’єму, фракції викиду, ступенем скорочення передньо-заднього розміру при фізичних пробах, є кращою у порівнянні з контролем і може бути застосовано як оціночний критерій функціонального стану серцево-судинної системи.
Дослідження питання реактивності серцево-судинної системи у підлітків та молоді на фізичні навантаження різної тривалості є важливими і перспективними. Результати таких досліджень можуть бути широко використанні у практичних цілях для розв’ я-зання ряду прикладних задач.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем дослідження центральної гемодинамики і морфометрич-них показників серця при циклічних фізичних навантаженнях.
Література
1. Белоцерковский З.Б., Лыхмус А. А. Гипертрофия миокарда, дилятация полости левого желудочка и физическая работоспособность спортсменов // Теория и практика физической культуры. - 1987. - № 7. - С . 41-43.
2. Бобров В.О., Стаднюк Л.А., Крижанівський В.О. Ехо-кардіографія. - К.: Здоров’я, 1997. - 152с.
3. Гемодинамика и периферическое кровообращенние. // Под ред. Гуревича М.И. - К.: Наукова думка, 1968. -127 с.
4. Мухарлямов Н.М., Беленков Ю.Н. Ультразвуковая диагностика в кардиология. - М.: Медицина, 1981. - 157 с.
5. Норма в медицинской практике: Справочное пособие.
- М.: МЕДпресс-информ, 2002. - 144 с.
Надійшла до редакції 04.05.2007р.
ПРЕВЕНТИВНАЯ ФИЗИЧЕСКАЯ РЕАБИЛИТАЦИЯ ШКОЛЬНИКОВ И ЕЕ
ОТДАЛЕННЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ
Лиходед В. С., Михалева М. А., Лиходед Я. В. Запорожский национальный университет
Аннотация. Большая частота гипоциркуляции у школьников в отдаленные сроки после реабилитации свидетельствует о существенных регуляторных изменениях сердечно-сосудистой системы в процессе их развития. Увеличение количества школьников с нормальным индексом гипоксии и уменьшение с низким, свидетельствует о повышении функциональных возможностей дыхательной системы у подростков. Заболевания дыхательной системы у детей в регионе АЭС и в стране занимают ведущее место. Указанные изменения следует считать крайне благоприятными. Ключевые слова: физический, реабилитация, школьник, дыхание, система.
Анотація. Лиходед В. С., Михалева М. А., Лиходед Я. В. Превентивна фізична реабілітація школярів і її віддалені наслідки. Більша частота гіпоциркуляції у школярів у віддалений термін після реабілітації свідчить про істотні регуляторні зміни серцево-судинної системи в процесі їхнього розвитку. Збільшення кількості школярів з нормальним індексом гіпоксії й зменшення з низьким, свідчить про підвищення функціональних можливостей дихальної системи у підлітків. Захворювання дихальної системи в дітей у регіоні АЕС і в країні займають провідне місце. Зазначені зміни варто вважати вкрай сприятливими. Ключові слова: фізичний, реабілітація, школяр, подих, система.
Annotation. Lihoded V.S., Mihaleva M.A., Lihoded Ya.V. Preventive physical rehabilitation of schoolboys and its remote consequences. The big frequency of hypocirculation at schoolboys in the remote terms after rehabilitation testifies about essential regulatory changes of cardiovascular system during their development. The increase in quantity of schoolboys with a normal index hypoxia and reduction with low, testifies to increase of functionalities of respiratory system at teenagers. Diseases of respiratory system at children take conducting place. The specified changes should be counted the extremely favorable.
Key words: physical, rehabilitation, schoolboy, breath, system.
Введение.
Методологической основой гигиены детей и подростков изначально являлась валеоцентричная концепция, которая в связи с различными социально-экономическими причинами в последнее время не реализуется в должной мере. В свою очередь, неуклонное ухудшение здоровья подрастающего поколения, определило появление в конце прошлого века здоровьесберегающих образовательных технологий, призванных, если и не остановить этот процесс, то хотя бы минимализировать его последствия [І, 2, 5].
Следует отметить, что на протяжении последнего десятилетия сформировались новые диагностические и реабилитационные подходы, позволившие существенно скорректировать стратегию сохранения общественного и индивидуального здоровья.
Произошло смещение акцентов от профилактических популяционных программ к технологиям, ориентированным, в первую очередь, на контин-
