CC BY
119
СПОРТИВНА МЕДИЦИНА
© З. І. Коритко, І. Я. Леськів*, М. А. Колядко
УДК 612. 13,14,16+796. 035,422
З. І. Коритко, І. Я. Леськів*, М. А. Колядко
вплив РІЗНИХ РЕЖИМІВ Бігових НАВАНТАЖЕНЬ НА АДАПТАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЕЗЕРВИ КРОВООБІГУ СТУДЕНТІВ 18-20 РОКІВ
Львівський державний університет фізичної культури (м. Львів) 'Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (м. Львів)
Робота виконана за темою Львівського державного університету фізичної культури «Моніторинг процесу адаптації висококваліфікованих спортсменів з урахуванням індивідуальних особливостей» (номер державної реєстрації 0111 и001732).
Вступ. На сьогоднішній день погіршення стану здоров’я і збільшення захворюваності всіх верств населення України, в тому числі й молоді, зумовлені не лише соціально-економічною кризою та екологічними проблемами, але й технологічним прогресом, інформаційною перевантаженістю та недостатньою руховою активністю (РА). Проблеми, пов’язані зі збереженням та покращенням здоров’я молодих осіб, підвищенням рівня їх соціальної адаптації та професійної дієздатності, посідають провідне місце серед найпріорітетніших проблем сучасності, які потребують всебічного вивчення та нагального розв’язання [6, 12, 13]. Тому створення належних умов для формування повноцінної особистості фахівця у системі освіти, потребує вдосконалення форм і пошуку нових адекватних шляхів корекції фізичного стану, підвищення адаптаційного потенціалу студентської молоді.
З метою профілактики фізичного та психічного перевантаження і ліквідації наслідків гіподинамії для підвищення адаптаційних можливостей і здоров’я студентів фахівці рекомендують різноманітні фізичні вправи [11], але найефективнішими і найдоступнішими серед них є біг. Доступність бігу для осіб різного віку і статі, простота дозування бігової роботи дозволяє використовувати цей вид фізичної діяльності як універсальний засіб ефективного впливу на фізичне здоров’я [4, 6, 10, 11].
На сьогодні відомо, що одним з найвагоміших факторів, який визначає фізичне здоров’я, є аеробна продуктивність організму [1, 3], розвиток якої відбувається при бігу на довгі дистанції. Разом з тим в літературі є дані про те, що не лише аеробні, але й анаеробні процеси енергозабезпечення, що мають місце при бігу на короткі дистанції, позитивно впливають на діяльність серцево-судинної системи (ССС), ліпідний та ліпопротеїновий обмін [2, 9, 11, 14] і, відповідно, беруть активну участь у формуванні здоров’я.
Разом з тим, питання ефективності впливу різних режимів бігових тренувань на фізичний стан (ФС), адаптаційний потенціал (АП), функціональні резерви ССС та здоров’я студентської молоді є мало з’ясованими.
Мета дослідження - виявлення впливу різних режимів бігових навантажень на адаптаційний потенціал та функціональні резерви кровообігу у студентів 18-20 років.
Об’єкт і методи дослідження. До досліджень залучені чотири групи студентів-спортсменів (по 15 осіб) чоловічої статі віком 18-20 років, які використовують в тренувальному процесі бігові навантаження з різним режимом та характером енергозабезпечення - спринтери низької (НК) та високої кваліфікації (ВК) і стаєри НК та ВК. Контрольну групу (КГ) складали здорові студенти-медики відповідного віку і статі з низьким рівнем РА (п=15). У всіх осіб проведені дослідження антропометричних даних: зріст, вага тіла, а також фізіологічних показників: артеріальний тиск
- систолічний (САТ) і діастолічний (ДАТ) та частота серцевих скорочень (ЧСС), за якими розраховані індекс маси тіла - вагово-зростовий індекс Кетле (ІМТ) [5] та параметри гемодинаміки: середній артеріальний тиск (АТсер.); систолічний об’єм (СО) і хвилинний об’єм крові (ХОК) [7].
Для характеристики функціональних резервів ССС використані: індекс Робінсона (ІР); коефіцієнт економічності кровообігу (КЕК) (в нормі не перевищує 2600 у. о.) та коефіцієнт витривалості (КВ) (в нормі не перевищує 16 у. о., підвищення його оцінюється як ослаблення, а зниження вказує на збільшення функціональних можливостей ССС) [8]. Оцінка індексу Робінсона проведена за рівнями резервів: 1) низький
- більше 96 ум. од.; 2) нижче середнього - 86-95 ум. од.; 3) середній - 76-85 ум. од.; 4) вище середнього -71-75 ум. од.; 5) високий - менше 70 ум. од.
Для інтегральної фізіологічної характеристики ФС студентів використано величину АП за Р М. Ба-євським [3] і проведено оцінку рівня напруги регуляторних систем: 1) задовільна адаптація - < 2,1; 2) напруга механізмів адаптації - 2,11-3,2; 3) незадовільна адаптація - 3,21-4,3.
Таблиця 1
Морфологічна характеристика досліджуваних студентів (М ± т)
^\Досліджувані Студенти-спортсмени НК Студенти- медики
Показники Спринтери (п=30) Стаєри (п=30) Контрольна група (п=15)
Ріст, см 178,75 ± 177,17 179,11
1,58 ± 1,65 ± 7,05
Індекс Кетле, кг/м2 23,8 ± 0,93 22,3 ± 0,84 21,85 ±1,71
Вага,кг 73,75 ± 70,17 69,52
1,50 ± 1,46 ± 8,17
Вік, роки 19,5 ± 1,53 19,0 ± 1,07 19,0 ± 1,03
Примітка: * - Р < 0,05,
- Р < 0,01.
Оцінка впливів вегетативної нервової системи здійснена за вегетативним індексом Кердо (ІК). Кількість одиниць зі знаком (-) вказує на переважання ва-готонії, а зі знаком (+) - симпатикотонії. У стані вегетативної рівноваги цей показник дорівнює нулю [5].
Оцінка рівня ФС проведена за індексом за О. Я. Піроговою (ІФС) зі шкалою: низький - < 0,375; нижче середнього - 0,376-0,525; середній - 0,526-0,675; вище середнього - 0,676-0,825; високий - > 0,826 [11]. Дані статистично опрацьовані з використанням програми SPSS 11. 5.
Результати досліджень та їх обговорення. Морфологічних відмінностей між групами студентів-спортсменів та групою студентів-медиків не виявилено (табл. 1). ІМТ у всіх знаходився в межах норми (18,5 - 24,9 кг/м2) і, згідно з класифікацією ВООЗ (1997), яка грунтується на зв’язку між ІМТ і ризиком розвитку супутніх захворювань у дорослих, вказував на звичайний ризик захворювань.
За основними параметрами гемодинаміки (ЧСС, АТ, СО) та ІФС також не знайдено суттєвих відмінностей між студентами-спортс-менами, які спеціалізуються у бігу на короткі дистанції (спринтери) і студентами-медиками з низьким рівнем РА (табл. 2). Відмічено лише тенденцію до економізації кровообігу у цих спортсменів, що виявляється у тенденції до зниження ФР серця спринтерів за параметрами - ІР і КЕК (Р > 0,05), а також до переважання у них ваготонічної регуляції за показником ІК (1,21 ± 2,42 у. о. - у студентів- медиків і -5,47 ± 3,4 у. о. - у спринтерів), що вказувало на більш сприятливий, анаболічний варіант метаболізму і більш економічно вигідний режим функціонування організму спринтерів.
Разом з тим, виражена економізація кровообігу відмічена у спортсменів-стаєрів в порівнянні зі спринтерами та КГ (табл. 2). ХОК у стаєрів складав 3,5 ± 0,16 л/хв. і був на 29,4% нижчий, ніж у КГ (Р < 0,05) і на 27,2% нижчий, ніж у спринтерів (Р < 0,01). КЕК у стаєрів складав 2872,75 ± 153,3 у. о. і був на 27,3% нижчий, ніж у студентів КГ (Р < 0,05) і на 18,1%,
ніж у спринтерів (Р < 0,05). У стаєрів спостерігалось різке зниження хронотропної функції серця (ЧСС на 35,5% нижча, ніж у КГ і на 33,4% - ніж у спринтерів, Р < 0,01) з вираженим переважанням ваготонічних впливів (ІК=-56,23 ± 6,5 у. о.).
У студентів-медиків відмічені значно знижені ФР ССС, що підтверджувалось тенденцію до зростання ІР, в порівнянні зі спринтерами (Р > 0,05), і на 45,9% вищому показнику, ніж у стаєрів (Р < 0,01). За величиною ІР студенти медичного університету і спринтери характеризувались «низьким рівнем» резервів (102,14 ± 5,47 у. о. і 97,87 ± 3,89 у. о. відповідно, Р > 0,05), а у стаєрів ІР вказував на «високий рівень» функціональних можливостей ССС та максимальні аеробні здібності спортсменів-бігунів на довгі дистанції (70,0 ± 2,32 у. о., Р < 0,01). Максимальні аеробні можливості стаєрів підтверджувались високим коефіцієнтом ІФС (0,85 ± 0,01 у. о.), за величиною якого вони були віднесені до «високого», а студен-ти-медики і спринтери - до «середнього» рівня ФС (з ІФС 0,56 ± 0,12 і 0,58 ± 0. 02 у. о. відповідно).
Крім того, у медиків з низьким рівнем РА та спортсменів, які займаються бігом на короткі дистанції і тренують швидкісно-силові якості з використанням переважно алактатних і лактатних механізмів енергопродукції, АП характеризувався «напругою механізмів адаптації» (2,33 ± 0,28 у. о. - у медиків і 2,32 ± 0,07 у. о. - у спринтерів), а у спортсменів-ста-єрів - «задовільною адаптацією» (2,1 ± 0,06 у. о.).
Таблиця 2
Показники центральної гемодинаміки та функціональних резервів ССС досліджуваних студентів (М ± т)
^^Досліджувані Студенти- мелики Студенти-спортсмени
Показники (КГ) (п=15) Спринтери (п=30) Стаєри (п=30)
ЧСС, ск. /хв. 79,49 ± 3,11 76,92 ± 1,36 51,25 ± 1,19
САТ, мм рт. ст. 128,49 ± 6,28 126,5 ± 4,17 135,58 ± 3,27
ДАТ, мм рт. ст. 78,53 ± 5,07 80,92 ± 2,33 79,58 ± 2,82
ПТ, мм рт. ст. 49,96 ± 4,56 45,58 ± 3,27 56,0 ± 2,69««
АТсер., мм рт. ст. 95,18 ± 0,5 97,26 ± 0,33 91,1 ± 0,29^
СО, мл 62,14 ± 2,31 62,54 ± 2,11 68,15 ± 2,54
ХОК, л/хв. 4,98 ± 0,15 4,81 ± 0,18 3,5 ± 0,16 ••♦♦
ПД (ІР), у. о. 102,14 ± 5,47 97,87 ± 3,89 70,0 ± 2,32««0
КЕК, у. о. 3972,81 ± 198,3 3506,42 ± 259,7 2872,75 ± 153,30
КВ, у. о. 16,7 ± 0,61 18,04 ± 1,60 9,40 ± 0,51 ••♦♦
ІК, у. о. 1,21 ± 2,42 -5,47 ± 3,4 -56,23 ± 6,5»»0
АП, у. о. 2,33 ± 0,18 2,32 ± 0,07 2,1 ± 0,06
ІФС, у. о. 0,56 ± 0,09 0,58 ± 0,02 0,85 ± 0,01 ••♦
Примітка: • - Р < 0,05, •• - Р < 0,01 - достовірність між спринтерами та стаєрами ♦ - Р < 0,05, ♦♦ - Р < 0,01 - достовірність між КГ і групами спортсменів.
20
0
-20
-40
□ хок □ кек Пап
Спринтери
Стаєри
Рис. Зміни величини ХОК, КЕК та АП у спринтерів і стаєрів в процесі зростання майстерності.
Отже, результати досліджень показників ФС, АП та ФР ССС узго^ір^вяленьз ліснратурними даними про економізацію функцій кровообігу у стаєрів, про позитивний вплив аеробних навантажень на формування ФР серця і високого рівня ФС [1, 3], а отрйлннірезульрлтипорамеьвілоемодиоамікн у нпринтерів не підтвердили даних про позитивний вплив анаеробних бігових еованьажвнв нір лтан ССС [2, 9, 11, 14]. Вонажений срнитивний вплив на апарат кровообігу з «високим рівнем» ФС та АП був від-мічетий лишеувьслі cкрл[eнвІу-йтоєрін, влЛоре яких инл’язана з розвитком загальної витривалості.
Раеоес зим,тсетпюовоплемнй з мі н уФРап я’раіу яросойб|г° студент ів-спортсменів під впливом тр ивалих циклічних навантажень аеробного та анаеробного характеру енергозабезпечення ідпяперни ¡нкинвореьненнчлно понитиваізмінь я ртеоі ССС тід занять бігом з різним режимом бігових навантажень проаналізовані оідміьноені між опартсмеерми НК па НК з групах спринтерів і стаєрів (табл. 3).
У спринтерів з ростом майстерності відмічено економізацію кровообігу, яка виявлялась у зниженні ХОК (на 12,1%, Р < 0,05) та КЕК (на 23,8%, Р < 0,05) і супроводжувалась зменшенням величини АП за Баєвським (на 13,4%, Р < 0,05), що характеризувало зниження напруги регуляторних механізмів і підвищення
АП спринтерів ВК (рис., табл. 3), який став класифікуватись як «задовільна адаптація».
Порівняння показників гемодинаміки та резервів ССС під впливом різних режимів бігових навантажень, свідчить, що у спринтерів з ростом кваліфікації відмічено економізацію кровообігу та зростання ФР ССС (зниження ХОК, КЕК і величини АП, Р 0,05), а у стаєрів ці зміни менш виражені, оскільки основні механізми, що ьеб езпечують економізацію кровообігу та резерви серця формуються уже на етапі низької кваліфікації, і особливо не відрізняються від спортсменів ВК.
Висновки. Таким чином, зважаючи наоплвв и різних режимів бігових навантажень на функціональний стан серцево-суденнвї системи, з метою гармонізації фізичного стану, адаптаційного потен-і ттт функціональних резервів серця оптимально рекомендувати студентській молоді для оздоровлення використан-вя -йоох режимів бігових навантажень з чергуванням аеробного та анаеробного хчрактеру енергозабезпечення м’язової діяльності.
Перспективи подальших досліджень. Розробка практичних рекомендацій з використання різних режимів бігових навантажень для студентів з врахуванням параметрів фізичного стану, здоров’я, адаптаційного потенціалу та функціональних резервів.
Таблиця 3
Показники ФС, АП, гемодинаміки та резерви ССС у спортсменів-спринтерів
і стаєрів ВК та НК (М ± т)
Показники Студенти-медики Студенти-спортсмени-спринтери Студенти-спортсмени-стаєри
Контрольна група (п=15) Низької кваліфікації (п=15) Високої кваліфікації (п=15) Низької кваліфікації (п=15) Високої кваліфікації (п=15)
ЧСС, ск. /хв. 79,49 ± 6,11 75,8 ± 1,72 78,0 ± 2,18 51,33 ± 1,78** 51,57 ± 1,74**
САТ, мм рт. ст. 128,49 ± 9,28 131,0 ± 3,37 122,0 ± 7,56 134,5 ± 5,99 136,7 ± 3,28
ДАТ, мм рт. ст. 78,53 ± 7,07 78,67 ± 2,26 83,17 ± 4,1 82,83 ± 4,65 76,31 ± 3,02«
ПТ, мм рт. ст. 49,96 ± 4,56 52,3 ± 3,61 39,83 ± 3,58*« 51,67 ± 4,1 60,33 ± 2,74*«
АТсер., мм рт. ст. 95,18 ± 0,5 97,0 ± 0,61 97,52 ± 0,52 91,12 ± 0,43* 91,08 ± 0,42*
СО, мл 62,14 ± 2,31 67,37 ± 2,64* 57,72 ± 1,83« 64,53 ± 3,96 71,77 ± 2,76*«
ХОК, л/хв. 4,98 ± 0,15 5,12 ± 0,26 4,5 ± 0,12« 3,32 ± 0,26* 3,67 ± 0,18*
ПД (ІР), у. о. 102,14 ± 9,47 100,41 ± 3,83 96,34 ± 7,05 69,89 ± 3,37* 71,13 ± 3,5*
КЕК, у. о. 3972,81 ± 198,3 3979,5 ± 316,13 3033,33 ± 327,54*« 2650,33 ± 213,51* 3095,17 ± 196,93*
КВ, у. о. 16,7 ± 0,61 14,78 ± 0,89 21,31 ± 2,43*« 10,24 ± 0,83* 8,55 ± 0,41**
ІК, у. о. 1,21 ± 2,42 -4,1 ± 4,49 -6,84 ± 5,4 -62,7 ± 11,4** -49,7 ± 0,04**«
АП, у. о. 2,33 ± 0,28 2,32 ± 0,06 2,01 ± 0,14« 1,95 ± 0,11* 1,84 ± 0,06*
ІФС, у. о. 0,56 ± 0,12 0,59 ± 0,02 0,56 ± 0,02 0,85 ± 0,02** 0,84 ± 0,02**
Примітка: * - Р < 0,05, ** - Р < 0,01 - достовірність між КГ і групами спортсменів; • - Р < 0,05, •• - Р < 0,01 - достовірність між спортсменами низької та високої кваліфікації.
Література
1. Апанасенко Г. Л. О возможности количественной оценки здоровья человека / Г. Л. Апанасенко // Гигиена и санитария.
- 1985. - № 6. - С. 55-58.
2. Аулик И. В. Определение физической работоспособности в клинике и спорте. 2-е изд., перераб. и доп. / И. В. Аулик.
- М. : Медицина, 1990. - 192 с.
3. Баевский Р. М. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний / Р. М. Баевский, Берсенева А. И. - М. : Медицина, 1997. - 25 с.
4. Бекас О. О. Вікові та статеві особливості рівня фізичного стану молоді і його залежність від способу життя / О. О. Бекас: автореф. дис... . канд. біол. наук: 03. 00. 13. - К., 2001. - 19 с.
5. Гончаренко М. С. Методическое пособие по валеологическим аспектам диагностики здоровья / М. С. Гончаренко, Самойлова Н. В. - Харьков, 2003. - 156 с.
6. Григорьев В. И. Кризис физической культуры студентов и пути его преодоления / В. И. Григорьев // Теория и практика физической культуры. - 2004. - № 2. - С. 5 4-61.
7. Макарова Г. А. Спортивная медицина / Г. А. Макарова. - М. : Сов. Спорт, 2004. - 345 с.
8. Маліков М. В. Функціональна діагностика в фізичному вихованні та спорті / М. В. Маліков, Богдановська Н. В., Сватьєв А. В. . Навчальний посібник. - Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - 246 с.
9. Меерсон Ф. З. Общий механизм адаптации и профилактики / Ф. З. Меерсон. - М. : Медицина, 1993. - 360 с.
10. Мильнер Е. Г. Пути повышения эффективности оздоровительной тренировки / Е. Г. Мильнер // Теория и практика физической культуры. - 2000. - № 9. - С. 43-45.
11. Пирогова Е. А. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека / Е. А. Пирогова, Ива-
щенко Л. Я., Страпко Н. П. - Киев: Здоровье, 1996. - 252 с.
12. Приймаков А. А. Проблемы вузовского физического воспитания как фактора укрепления здоровья и повышения двигательных возможностей студентов / А. А. Приймаков, Доценко Е. Н. // Педагогіка, психологія та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ. - 2006. - № 5. - С. 83-88.
13. Greenlee P. Successful modification of médical students’ cardiovascular risk factors / Greenlee P., Castle C. H., Woolley F. R. // American Journal of Preventive Medicine. - 1992. - Vol. 8. - P. 43-52.
14. Guo Jiming. Enhanced Constitution and healthy first / Guo Jiming // Journal of physical education. - 2003. - Vol. 2. - P 32-41.
УДК 612. 13,14,16+796. 035,422
вплив Різних РЕЖИМІВ Бігових НАВАНТАЖЕНЬ НА АДАПТАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЕЗЕРВИ КРОВООБІГУ СТУДЕНТІВ 18-20 РОКІВ
Коритко З. І., Леськів І. Я., Колядко М. А.
Резюме. З метою формування рекомендацій для корекції функціонального стану і здоров’я студентів засобами фізичного виховання проведено порівняння, адаптаційного потенціалу та резервів системи кровообігу у студентів- спортсменів, які спеціалізуються у бігу з різним режимом бігових навантажень і студен-тів-медиків з низьким рівнем рухової активності.
Ключові слова: фізичний стан, адаптаційний потенціал, резерви серцево-судинної системи, гемодина-міка, студенти.
УДК 612. 13,14,16+796. 035,422
ВЛИЯНИЕ РАЗЛИЧНЫХ РЕЖИМОВ БЕГОВЫХ НАГРУЗОК НА АДАПТАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ И ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ РЕЗЕРВЫ КРОВООБРАЩЕНИЯ СТУДЕНТОВ 18-20 ЛЕТ
Корытко З. И., Леськив И. Я., Колядко М. А.
Резюме. С целью формирования рекомендаций для коррекции функционального состояния и здоровья студентов средствами физического воспитания проведено сравнение, адаптационного потенциала и резервов системы кровообращения у студентов-спортсменов, специализирующихся в беге с различным режимом беговых нагрузок и студентов- медиков с низким уровнем двигательной активности.
Ключевые слова: физическое состояние, адаптационный потенциал, резервы сердечно-сосудистой системы, гемодинамика, студенты.
UDC 612. 13,14,16+796. 035,422
Effect of Different Modes Running Loads on Adaptive Capacity Reserves and Functional Reserve Circulation of Students 18-20 Years
Korytko Z. I., Leskiv I. J., Kolyadko M. A.
Summary. In order to prepare recommendations for the correction of functional state of health and physical education students by means of a comparison, adaptive capacity and reserves the circulatory system of student-athletes who specialize in running with different running loads and medical students with low level of physical activity.
Key words: physical condition, adaptive potential reserves of the cardiovascular system, hemodynamic, students.
Стаття надійшла 5. 03. 2013 р.
Рецензент - проф. Олійник С. А.
