CC BY
94Зміна часового показника у тесті по виявленню рівня тактичного мислення у баскетболістів різної статі (с).
Групи А t ± m S t Р
Б аскетболістки-дівчата (N=18) 16,46 3,16 6,3 4 1 ,6 9 > 0,05
Баскетболісти-хлопці (N = 14) 13,14 2,78 4,82
витку цієї спортивної здібності.
У хлопців, як і у дівчат, в ході проведення педагогічного експерименту покращились результати тестувань. На це вплинув спеціально організований процес навчання юних баскетболістів та вікові особливості розвитку тактичного мислення. Ці результати уточнюють наукові висновки [5] і конкретизують їх для етапу початкового навчання при заняттях баскетболом.
Висновки.
1. Тактичне мислення - одна з найважливіших спортивних здібностей для гри в баскетбол. Вона залежить від статевих особливостей у дорослих спортсменів, але ця залежність не уточнена для етапу початкового навчання під час занять баскетболом.
2. Розвиток тактичного мислення у дівчат і хлопців 11-12 ровів значно підвищується під час спеціально організованих занять баскетболом.
3. На розвиток тактичного мислення спортсменів на етапі початкового навчання не впливають статеві особливості.
Наше дослідження не претендує на вичерпний аналіз розглянутої проблеми, яка досить складна і багатогранна. Подальшу її розробку, на наш погляд, доцільно здійснювати в більш глибокому вивченні проблеми впливу різних факторів на розвиток тактичного мислення спортсменів у процесі навчально-тренувальної діяльності.
Література
1. Баскетбол: навчальна програма для ДЮСШ (групи початкової підготовки 1-го, 2-го років навчання) (Держкомітет України з фізичної культури і спорту) - К., 1999. - 110 с.
2. Близнюк Ю. В. Порівняльний аналіз ефективності різних методик навчання фізичним вправам з урахуванням особливостей нервової системи підлітків. // Слобожанський науково-спортивний вісник. Вип. 1. - Х.: ХДІФК, 1998. -С. 18-21.
3. Бонбочанц А. А. Исследование силы нервной системы в возрастном аспекте. Автореф. дис... канд. псих. наук.- М.: 1980. - 26 с.
4. Волков Е. П., Черный Ю. П. Совершенствование процесса обучения юных спортсменов в зависимости от индивидуальных различий высшей нервной деятельности. // Фізична культура, спорт та здоров’я. Збірник наукових робіт. - Х.: ХДІФК, 1997. - С. 276-279.
5. Гагаева Г М. Тактическое мышление в спорте. //Теория и практика физической культуры. - 1951. - № 6. - С. 407413.
6. Калпунович И. Я. Психологические закономерности развития пространственного мышления. // Вопросы психологии. - 1999.- №1. - С. 60-69.
7. Клименко А.И. Исследования особенностей оперативного мышления баскетболистов с целью индивидуализации тактической подготовки. Автореф. дис. канд. пед. наук. - М., 1975. - 26 с.
8. Портнов Ю.М. Баскетбол: Учебник для вузов физической культуры. - М., 1997. - С. 54-68.
9. Пронин Л.И. Баскетбол. Развитие игрового мышления. // Физкультура в школе.- 1999. - №2. - С.52.
10. Родионов А. В. Программирование психологической подготовки спортсмена. // Wychwanie Fizyczne I Sport Physical Education and Sport. Quarterli Volume 46. Supplement №1 Past
2. - Warsaw: Scientific Publishers PWN, 2002. - с. 73-75.
11. Родионов А.В. Психологическая диагностика спортивных способностей. - М.: Физкультура и спорт, 1973. - 216 с.
12. Родионов А.В. Спортсмен прогнозирует решение. - М.: Физкультура и спорт, 1971. 12 с.
13. Цимбалюк Ж.О. Вплив основних властивостей нервової системи на розвиток тактичного мислення юних баскетболісток. Автореф. дис... канд. фіз. вих. - Х., 2003. - С. 7-20.
14. Barht B. Probleme ciner theorie und Methodik der Strategie und Taktik des Wettkampfes in Spent. // Theorie und Praxik des Korperkultur. - 1980. - №2. - Р. 26-29.
Надійшла до редакції 12.04.2007р.
АНАЛІЗ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
Юхименко С.М.
Кременчуцький державний політехнічний університет
Анотація. Продемонстровано підхід до процесу фізичного виховання з позиції теорії адаптації. Наведено результати досліджень адаптаційного потенціалу студентів. Розрахунок адаптаційного потенціалу -нескладна процедура, яка не потребує спеціальної підготовки чи складного обладнання, але надає викладачеві інформацію про стан протікання пристосувальних процесів індивідуально у кожного студента. Кількісна оцінка АП у свою чергу дає змогу диференціювати фізичне навантаження з метою корекції фізичного стану. Ключові слова: фізичне виховання, здоров’я, адаптаційний потенціал, студенти, функціональний стан, системи організму.
Аннотация. Юхименко С. Н. Анализ адаптационного потенциала студенческой молодежи. В статье продемонстрирован подход к процессу физического воспитания с позиции теории адаптации. Приведены результаты исследований адаптационного потенциала студентов. Расчет адаптационного потенциала - несложная процедура, которая не нуждается в специальной подготовке или сложном оборудовании, но предоставляет преподавателю информацию о состоянии протекания приспособительных процессов индивидуально у каждого студента. Количественная оценка адаптационного потенциала в свою очередь дает возможность дифференцировать физическую нагрузку с целью коррекции физического состояния.
Ключевые слова: физическое воспитание, здоровье, адаптационный потенциал, студенты, функциональное состояние, системы организма.
Annotation. Yukhimenko S. Analysis of adaptation potential of student young people. The approach is shown the process of physical education from position of theory of adaptation. The results of researches of adaptation potential of students are resulted. Calculation of adaptable potential - simple
procedure which does not require special preparation or the complex equipment, but gives the teacher the information on a condition of course of adaptive processes individually at each student. The quantitative estimation of adaptable potential in turn enables to differentiate physical loading with the purpose of correction of a physical condition.
Keywords: physical education, health, adaptation potential, students, functional state systems of organism.
Вступ.
Адаптація - це процес пристосування будови і функцій організму та його органів до умов довкілля. Протистояння шкідливим факторам навколишнього середовища завжди супроводжується напругою механізмів адаптації. У літературі зустрічається поняття «ціна адаптації» або «плата за адаптацію» [3]. На думку вчених, якщо опорність організму велика, а шкідливі впливи не надмірні, можна лише не помічати «ціни», однак помилково вважати, що можна жити без порушень функціонального стану організму, хвороб, тощо. Тому перед учителями фізичної культури, тренерами, викладачами постає питання зниження «плати» за пристосування і зміцнення адаптивних здібностей людини - як суттєвих оздоровчих проблем.
Сучасні фахівці з ФВ твердять, що для вирішення оздоровчих задач до процесу фізичного виховання (ФВ) слід підходити з позиції теорії адаптації [4,7], тобто, розглядати його не як процес впливу на організм фізичними вправами з метою навчання руховим діям та для розвитку рухливих якостей, а сприймати фізичне виховання як процес управління адаптивним функціонуванням організму здорової людини. Висновок про те, що адаптивні здібності людини визначають міру її індивідуального здоров’я є загально визнаним. Доведено також, що фізичні вправи є основним засобом тренування усіх фізіологічних систем оскільки адаптаційні механізми тренуються у результаті взаємодії фізичного, психічного навантаження і відновлення - показників, що лежать в основі спортивного тренування. Саме тому дослідження адаптаційного потенціалу -актуальна тема наукових досліджень у галузі фізичного виховання [3 ].
Як відомо, вчені виділяють генотипну та фенотипну, термінову та довгострокову адаптації [5 ]. Відносно останньої: літературі є дані про те, що адаптаційні перебудови, викликані процесом фізичного виховання (а не спортом), є найбільш раціональними, оскільки більш стійкі до процесів де-адаптації, вимагають менших зусиль для підтримки досягнутого рівня і не пов’язані зі структурними змінами органів (збільшенням їх маси) (В.М.Пла-тонов, 1997). Тому задачею процесу фізичного виховання вважається формування третьої стадії, яку й характеризує стійка довгострокова адаптація (Ф.З.Меєрсон, М.Г.Пшеннікова, 1988). Особливостями цього структурного базису адаптації є не тільки пристосування організму до тренувальних навантажень, а й підвищення його резистентності до шкідливих впливів, які є підґрунтям для викорис-
тання тренованості як засобу профілактики.
Такі основні позиції теорії адаптації викладено у роботах фахівців з теорії та методики фізичного виховання та спорту [3,5,7].
Одночасно дослідження в області фізіології, психології, спортивної медицини та інших наук засвідчують, що немає роботи, яка б не впливала на стан здоров’я [1]. Встановлено також, що в процесі трудової діяльності проходить пристосування людини до умов праці. Чим мобільніший та тренованіший організм, тим швидше і спокійніше проходить адаптація [ 1,3,6]. Ці позиції пропонується використовувати як базові положення професійно-прикладної фізичної культури, тобто засобами фізичного виховання готувати адаптаційне підґрунтя проти майбутнього негативного впливу професійної діяльності [1].
Робота виконана за планом НДР Кременчуцького державного політехнічного університету.
Формулювання цілей роботи.
У будь-якому випадку, щоб управляти адаптивними процесами необхідно оцінити адаптаційний потенціал організму на даний момент. Тому метою нашого дослідження є вивчення адаптаційного потенціалу, який, як відомо, визначає міру індивідуального здоров’я людини.
Задачами дослідження є розрахунок АП; оцінка напруги механізмів адаптації.
Методи дослідження:
- антропометрія;
- фізіологічні методики;
- оцінка АП за методикою Р.Баєвського;
- статистичний аналіз.
Результати дослідження та їх обговорення.
Для оцінки адаптивного потенціалу ми використали досить відому та поширену методику обрахунків Р.Баєвського:
АП=0,011ЧСС+ 0,014СТ+0,008ДТ+
0,0014W+0,009P- 0,009Ь - 0,27, де ЧСС- частота серцевих скорочень у спокої;
СТ- систолічний тиск, мм. рт. ст.;
ДТ - діастолічний тиск, мм. рт. ст.;
Р - маса тіла, кг;
Ь - довжина тіла, см;
W - вік, років.
За величиною АП оцінюють рівень напруги регуляторних систем. Чим вище адаптаційні здібності системи кровообігу, тим менше значення АП.
Ми використали цю методику у своїх дослідженнях, де приймали участь дві академічні групи юнаків-першокурсників (34 чоловіки). Усі вони відносились до основної медичної групи. Дослідження проводились на початку першого семестру (2006 - 2007 н.р.).
ЧСС вимірювалась у спокої в положенні сидячи після 10-хвилинного відпочинку. АТ вимірювався за методикою Короткова, для визначення маси та довжини тіла використовувались медичні
Оцінка АП студентів першого курсу за методикою Р.Баєвського
( n=34)
Значення О цінка Кількість Рекомендації
АП % чол для занять
До 2,10 Задовільна адаптація 85,3 29 Без обмежень
2,1 1 - 3,20 Напруга механізмів адаптації 14,7 5 За спец програмою
3,21 - 4,30 Незадовільна адаптація - - Заняття строго обмежені
Більше 4,3 Зрив адаптації - - Заняття ЛФК
ваги та зростомір.
Провівши усі необхідні вимірювання та обрахунки, ми отримали наступні дані (табл. 1).
За даними нашого дослідження досліджуваний контингент ( п=34) характеризується у 85,3 % випадків задовільною адаптацією і у 14,7% напругою механізмів адаптації.
За таких умов 29 чоловік із 34 не потребують занять за спеціальною програмою для корекції адаптаційного потенціалу, тоді як у п’яти юнаків така потреба є. Очевидно, до програми їхніх занять потрібно включити більше аеробних вправ на витривалість, як це рекомендують дослідники [3] і відслідковувати динаміку ЧСС та її відновлення після навантаження.
У якості основних засобів фізичного виховання можуть бути оздоровчий біг, оздоровча ходьба, плавання при ЧСС = 130 - 150 уд\хв. Таке навантаження розвиває й добре підтримує працездатність серця, веде до подальшої капіляризації мускулатури, споживання кисню. Такий режим роботи вважається основним оздоровчим режимом, бо веде до збільшення ударного об’єму, зміцнює серцевий м’яз. Тут доцільно застосовувати найбільш простий і доступний вид циклічних вправ - біг. Вплив бігу зазвичай просліджується через загальний та спеціальний ефекти.
• Загальний ефект - зміни функціонального стану ЦНС, компенсація відсутніх енерготрат, функціональні зрушення в системі кровообігу, зниження захворюваності.
• Спеціальний ефект - підвищення функціональних можливостей ССС ( збільшення скорочувальної й насосної функції серця), аеробної продуктивності, ріст фізичної працездатності.
Висновки.
1. Адаптаційний потенціал - це той показник, за
яким визначають міру індивідуального здоров’я. За Р.А.Баєвським, в основі розрахунку
рівнів здоров’я лежить кількісна оцінка протікання адаптаційних процесів [2,3].
2. Розрахунок АП - нескладна процедура, яка не потребує спеціальної підготовки чи складного обладнання, але надає викладачеві інформацію про стан протікання пристосувальних процесів індивідуально у кожного студента.
3. Кількісна оцінка АП у свою чергу дає змогу диференціювати фізичне навантаження з метою
корекції фізичного стану.
У подальших дослідженнях ми плануємо відслідкувати зв’язок між рівнем максимального споживання кисню та адаптаційним потенціалом, адаптаційним потенціалом та рівнем фізичного здоров’я студентів, а також динаміку цих показників в процесі навчання юнаків у ВНЗ.
Література
1. Головченко Г.Т., Бондаренко Т.В. Формирование личности специалиста средствами физического воспитания. -Харьков: ИВМО „ХК”, 2001. - 153 с.
2. Булич Э.Г, Муравов И.В. Здоровье человека - К.: Олимпийская литература, 2003. -
3. Климова В.К. Адаптационные процессы и здоровье человека / в книге: Здоровье человека и профилактика заболеваний. - Белгород, 1998.
4. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе ФВ, Киев: «Олимпийская литература», 1999. - С.230.
5. Теория и методика физического воспитания / Учебник под ред. Т. Ю. Круцевич. Том 1. - Киев: „Олимпийская литература”, 2003. - 378 с.
6. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. - Киев: Олимпийская литература”, 2004. - 808 с.
7. Платонов В.Н. Сохранение и укрепление здоровья здоровых людей - приоритетное направление современного здравоохранения// ТМФВ. - 2006, №2. - С. 3 - 14.
Надійшла до редакції 18.04.2007р.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Яцюк С.М.
Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету
Анотація. У статті розглянуто різні аспекти застосування нових інформаційних технологій у вищому навчальному закладі, проблеми підготовки фахівців у контексті Болонської декларації, шляхи підвищення професійної підготовки студентів та їх інтенсифікацію навчання, новітні технології в організації та проведенні практик (стажувань). Досліджено найбільш ефективні прийоми роботи з новими інформаційно-педагогічними технологіями у навчанні студентів інженерних спеціальностей. Ключові слова: педагогічна технологія, комп‘ютерні технології навчання, інформаційні технології, нові інформаційні технології, методи навчання, якість знань. Аннотация. Яцюк С.М. Повышение эффективности профессиональной подготовки студентов инженерных специальностей. В статье рассмотрены различные аспекты применения новых информационных технологий в высшем учебном заведении, проблемы подготовки специалистов в контексте Болонской декларации, пути
