CC BY
17
УДК 619:617.7:636.2
Дорощук В.О., кандидат ветеринарних наук © Нацюнальний аграрный утеерситет, Киге.
СТАН НЕСПЕЦИФ1ЧНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 У ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ В ЗВ'ЯЗКУ З УВЕ1ТОМ.
Ключо^^ слова: уеет, неспециф1чна резистенттсть, бета-гемолтичний стрептокок, бактерицидна та л1зоцимна актиетсть.
Уве!т велико! рогато! худоби стрептококково! етюлогп супроводжуеться вираженим зниженням неспецифiчно! резистентностi. Виявлеш змiни з боку кровi свщчать про виражену реакцiю органiзму на шф^вання бета-гемолiтичним стрептококом: пригшчення бактерицидно! та лiзоцимно! активностi сироватки кров^ а також зниження фагоцитарно! функцп полiморфно ядерних лейкоцитiв (нейтрофшьних гранулоцитiв).
Хвороби очей у тварин зустрiчаються часто [1, 2]; вони наносять тваринництву значних економiчних збитюв, оскiльки слiпих тварин вимушено вибраковують. У вивченнi хвороб тварин вчеш i практики основну увагу придшяють кон'юнктивiтам i кератитам, якi досить легко дiагностуються за клiнiчними ознаками. В той же час на таке поширене захворювання очей як уве!т (запалення судинного тракту) звертаеться мало уваги. Уве!т дуже небезпечне i важко перебiгаюче ураження судинно! оболонки ока (1тао1;ш иуеш), досить часто ускладнюеться катарактою або глаукомою, яю неминуче закiнчуються слiпотою.
Мета дослщжень - вивчити стан неспецифiчно! резистентностi молодняку велико! рогато! худоби в зв'язку з уве!том.
Матер1ал 1 методика. Дiагноз на уве!т ставили на пiдставi загальноклiнiчних i офтальмологiчних дослiджень. Визначали температуру тша, частоту дихань, пульсу i скорочень рубця. Застосовували пуркiнье-сансоновськi зображення, кератоскотю; за допомогою офтальмоскопа вивчали стан очного яблука, змiни його оболонок i внутрiшньоочних середовищ.
В кровi встановлювали кiлькiсть еритроцитiв, лейкоцитiв та вмшт гемоглобiну [4]. Вивчали рiвень лiзоцимно! (ЛАСК) i бактерицидно! (БАСК) активност сироватки кровi, дослiджували стан фагоцитозу нейтрофшьно! гранулоцитарно! системи. Враховували кiлькiсть фагоцитуючих клiтин в процентах - актившсть фагоцитозу (АФ), кшьюсть мiкроорганiзмiв, поглинутих в середньому одним фагоцитом - штенсившсть фагоцитозу (1Ф) [5]. З метою виявлення етюлопчного фактора уве!ту проводили бактерiологiчне дослщження ексудату з кон'юнктивального мiшка. Отриманий цифровий матерiал обробляли методом варiацiйно! статистики з використанням 1-критерш Стьюдента на персональному комп'ютерi (програма "Статистика").
© Дорощук В.О., 2008
71
Результати дослщжень та Тх анашз. У хворих на уве!т тварин виявляли пригнiчення, тдвищення температури тiла на 0,3-0,80С, понаднормальне збiльшення частоти дихання, пульсу та значне зниження частоти скорочень рубця.
В поавах з ексудату кон'юнктивального мiшка в 87% виявляли стрептокок, колони якого на кров'яному агарi були оточеш вираженою зоною гемолiзу. Культура стрептокока зумовлювала згортання сироватки кровi (коагулопозитивнiсть). 1нтрадермальне введення стрептококово! культури кролям зумовлювало некроз шюри. Все це свiдчило про видшення В-гемолiтичного стрептокока, який вважаеться поширеним збудником багатьох хвороб[6]. Результати морфолопчних дослiджень кровi представленi в табл. 1.
Таблиця 1.
МорфолоНчш показники кров1 тварин контрольно! i дослщноТ' груп.
Групи тварин Еритроцити, Т/л Гемоглобш, г/л Лейкоцити, Г/л
Контрольна (клшчно здоров1), п=4 6,6 ± 0,15 112 ± 1,7 7,9 ± 0,14
Дослвдна (хвор1 на уве!т), п=6 4,8 ± 0,26 87,3 ± 2,99 10,1 ± 0,22
Р < 0,001 < 0,001 < 0,001
Як видно з таблищ, захворювання молодняку велико! рогато! худоби на стрептококовий уве!т супроводжуеться вираженими змiнами кровi, якi вщображають погiршення загального стану тваринного оргашзму. Спостерiгаеться зменшення кiлькостi еритроцитiв на 27,3 %, вмюту гемоглобiну на 12,05 %, збшьшення кiлькостi лейкоциив на 21,77 % (лейкоцитоз). Лейкоцитоз вважаеться типовою ознакою iнфекцiйних процеав. Виявленi змiни з боку кровi засвiдчують виражену реакцiю внутрiшнього середовища тваринного органiзму на iнфiкування бета-гемол^ичним стрептококом. Взаемодiя з останнiм, з одного боку, певним чином впливае негативно, пригшчуючи еритропоез i синтез гемоглобiну, а з iншого, подразнюючи лейкоцитарну систему зумовлюе активацiю останньо!, що проявляеться чiткими пролiферативними змшами останньо!.
Показники стану неспецифiчно!' резистентност тварин контрольно! i дослiдно!' груп представлеш в таблицi 2.
Таблиця 2
Показники стану неспецифiчноl резистентного кшшчно здорових 1 хворих
на увеТ'т тварин.
Показники Контроль (клшчно здоров1 тварини), п=4 Дослщ (тварини хвор1 на уве!т), п=6 Р
ЛАСК 5,0 ± 0,28 3,83 ± 0,31 < 0,05
БАСК 72,5 ± 2,8 64,83 ± 2,15 < 0,05
АФ 23,5 ± 1,12 19,83 ± 0,87 < 0,05
1Ф 6,75 ± 0,42 4,73 ± 0,37 < 0,001
72
Як видно з таблищ, у хворого на уве!т молодняку велико! рогато! худоби спостер^аеться зниження показниюв ЛАСК- на 23,4% (Р<0,05). Одночасно у хворих на уве!т тварин зменшуеться i БАСК- на 13,6% (Р<0,05)
Зниження рiвня бактерицидних сироваткових факторiв багато в чому сприяе бактерiемi! i занесенню мiкроорганiзмiв в розгалужену судинну атку увеального тракту, особливо в розвинуте мiкроциркуляторне русло вiйкового тiла.
Проявленню вiрулентностi В-гемолiтичного стрептокока i виникненню тут запального процесу в тканинах судинно! оболонки сприяло зниження фагоцитозу: АФ зменшився на 15,7 % (Р < 0,05) , 1Ф зменшився на 29,9 % (Р < 0,01).
Як бачимо, попршення стану неспецифiчно! резистентностi було зумовлено зниженням ЛАСК, яке вiдiграе значну роль в протимiкробнiй стiйкостi тваринного оргашзму. Лiзоцим (фермент мурамiнiдаза) специфiчно руйнуе мурамiнову кислоту, з яко! побудована бактерiальна стiнка; тим самим створюються умови знищення мiкроорганiзмiв. БАСК - комплекс гуморальних лiтичних факторiв (лiзоцим, пропердин, лiзини тощо), яю викликають iнтенсивний бактерiолiз.
Важливу роль в неспецифiчнiй протимiкробнiй стiйкостi ввдграе також фагоцитарна здатнiсть лейкоцитiв периферично! кровi. За характером свое! дп реакцiя фагоцитозу виступае в якост не тiльки початково! клiтинно! активности але також i однiе! iз завершальних ланок iмунно! вiдповiдi, а саме нейтралiзацiя шкiдливих iмунних комплекав (антиген+антитiло). Поглинання iмунних комплексiв лейкоцитами периферично! кровi е важливим етапом кшцевого пiдсумку повноцiнного специфiчного iмунiтету [7]. Тому оцiнка фагоцитарно! активност лейкоцитiв периферично! кровi, разом з ЛАСК i БАСК е важливим критерiем визначення стану захисного потенщалу iмунологiчних реакцiй в зв'язку з запаленням.
Стан показникiв фагоцитозу, ЛАСК i БАСК та клiнiчного переб^у хвороби дозволяе бiльш чiтко i об'ективно характеризувати патогенетичнi механiзми ураження, на пiдставi чого проводити коректуючу стимулювальну терапiю.
Проведене вивчення i встановлення факту зниження неспецифiчно! резистентност органiзму молодняку велико! рогато! худоби в перебiзi запалення судинно! оболонки очного яблука диктуе необхiднiсть, з одного боку, тдвищувати стан природно! опiрностi, а з iншого, застосовувати антисептичш препарати (комплексна патогенетична тератя).
Висновки
1. Уве!т велико! рогато! худоби, зумовлений В-гемол^ичним стрептококом, супроводжуеться значним зниженням природно! резистентностi.
2. За уве!ту помiтно знижуеться лiзоцимна i бактерицидна активнiсть сироватки кровг
3. Уве!т супроводжуеться виразним пригшченням фагоцитарно! активностi нейтрофiльних гранулоцитiв.
4. Перспективним у подальших дослiдженнях представляеться розробка i апробацiя рацiональних методiв лiкування уве!тiв у велико! рогато! худоби.
73
Лтература
1. Авроров В.Н., Лебедев А.В. Ветеринарная офтальмология. - М.: Агропромиздат, 1985. - 270 с.
2. Русинов А.Ф. Диагностика, лечение и профилактика болезней глаз животных при массовом их поражении в промышленных комплексах. -Харьков, 1988. - 87 с.
3. Борисевич В.Б. Ветеринарна ортопедiя i офтальмолопя. - К.: Урожай, 1994. - 135 с.
4. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике. -М.: Медицина, 1987. 517 с. (С. 119).
5. Олейникова Е.А., Миловидова О.В., Новикова Л.В. К методике изучения и оценки фагоцитоза //Лабораторное дело. - 1975. - № 6. - С. 363 -367.
6. Климнюк С.1., Ситник 1.О., Творчо М.С., Широбоков В.П. Практична мжробюлопя. - Тернотль: Укр. мед. книга, 2004. - 440 с.
7. Михайленко А.А., Бабанов Г.А., Покровський В.И., Коненков В.И. Профилактическая иммунология. - М.: Триада, 2004. - 385 с.
Аннотация Дорощук В.О.
Национальный аграрный университет.
СОСТОЯНИЕ НЕСПЕЦИФИЧЕСКОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ У КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА В СВЯЗИ С УВЕИТОМ.
Ключевые слова: увеит, неспецифическая резистентность, бета-гемолитический стрептококк, бактерицидная и лизоцимная активность.
Увеит крупного рогатого скота стрептококковой этиологии сопровождается выраженным снижением неспецифической резистентности. Обнаруженные изменения со стороны крови свидетельствуют о выраженной реакции организма на инфицирование бета-гемолитическим стрептококком: угнетение бактерицидной и лизоцимной активности сыворотки крови, а также снижение фагоцитарной функции полиморфноядерных лейкоцитов (нейтрофильных гранулоцитов).
Summary Doroshchuk V.O.
National Agrarian University UVEITIS-RELATED NONSPECIFIC RESISTANCE IN CATTLE
Key words: uveitis, nonspecific resistance, beta-hemolytic streptococcus, bactericidal and lysozymic activity.
Uveitis of streptococcal etiology in cattle is accompanied with clearly reduced nonspecific resistence. Diagnosed blood changes give evidence of the body's reaction to infecting with beta-hemolytic streptococcus: inhibition of bactericidal and lysozymic activity of blood serum, and reduction in phagocytic function of polymorphous nuclear leucocytes (neutrophilic granulocytes)
Стаття надшшла до редакцИ 7.04.2008
74
