CC BY
13
УДК 636:619:612.017
Рацький М.1., молодший науковий сшвроб^ник © 1нститут б1ологп тварин УААН, м. Львгв
ФАКТОРИ НЕСПЕЦИФ1ЧНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ОРГАН1ЗМУ ПОРОСЯТ ЗА УМОВ КОЛ1ЕНТЕРОТОКСЕМП
Наведено показники неспециф1чног резистентност1 оргашзму умовно здорових I хворих ентеротоксемгею поросят. Встановлено, що у кровг хворих на ентеротоксемт поросят у пор1внянш з вказаними показниками у кровг умовно здорових тварин зростае л1зоцимна актившсть сироватки кровг та вгроггдно тдвищуеться вм1ст циркулюючих гмунних комплексгв (Ц1К), I вгроггдно знижуеться фагоцитарна актившсть. Ц дат заслуговують на увагу у зв'язку з особливктю метабол1чних процеав, ят проходять в оргашзм1 поросят вгдлученних в1д свиноматки, що супроводжуеться стресовими факторами та розвитком тфекцтних процеав в гх оргашзм1, що призводить до збыьшення Ц1К, знижуються клтинш мехатзми захисту в оргашзм1 хворих поросят при зниженш гх в оргашзм1 умовно здорових тварин.
Ключо^^ слова: поросята, кол1ентеротоксем1я, ¡муттет, резистенттсть, фагоцити, ¡мунш комплекси, кишкова паличка, мгкрооргангзми.
Вступ. Колiентеротоксемiя (набрякова хвороба свиней) — одне iз найнебезпечшших захворювань поросят. При вивченш етюпатогенезу колiентеротоксеми поросят встановлено, що хвороба виникае при таких дшчих факторах: стрес (тсля вщлучення поросят); наявшсть бета-гемол^ичних штамiв кишково! палички (резервацшний варiант); дiя супресорних факторiв на iмунiтет; нестача в^амшв i мшеральних речовин [1; 2]. На виникнення хвороби впливають також порода i вш тварин, умови годiвлi та утримання, стан довкшля, адаптацшш можливост макроорганiзму тощо [3]. У даний час не шнуе однозначно! думки у вчених вщносно етiопатогенезу цього захворювання.
З лiтературних даних вщомо, що при колiентеротоксемil у поросят вщбуваеться посилення процесiв катаболiзму бшюв, зворотнього переносу амiногруп амiнокислот на кетокислоти та тдвищуеться ендогенна штоксикащя в !х органiзмi, що свщчить про зниження показникiв неспецифiчно! резистентност [4]. Актуальним питанням е вивчення направлено! корекци iмунно! вiдповiдi на рiзних стадiях iмуногенезу. Недостатньо дослщжено фактори неспецифiчно! резистентностi органiзму свиней, хворих ентеротоксемiею.
Тому, метою дано! роботи — було дослщити фактори неспецифiчноl резистентностi у кровi умовно здорових i хворих колiентеротоксемiею поросят.
Матер1ал 1 методи. Дослщ проведено в перiод виникнення захворювання поросят на ентеротоксемш у фермерському пiдприемствi "Едем", с. Замочок, Жовювського р-ну, Львiвсько! обл. Дiагноз на колiентеротоксемiю
© Рацький М.1., 2008
267
поросят поставлено на основi клмчних, патологоанатомiчних та бактерюлопчних дослщжень Львiвською обласною держаною лабораторieю ветеринарно! медицини. Для проведення бiохiмiчних дослiдження вiд умовно здорових i хворих колiентеротоксемieю поросят одержували кров з крашально! порожнисто! вени.
У цшьнш кровi визначали: фагоцитарну актившсть (Гостев В.С., 1950), а також фагоцитарний шдекс i фагоцитарне число. У сироватщ кровi — лiзоцимну активнiсть (Дорофейчук В.Г., 1968) та циркулюючi iмуннi комплекси (Чернушенко Е.Ф., Когосовой П.С., 1981). Статистична обробка одержаних даних проводилась методом варiацiйно! статистики.
Результати дослщжень та обговорення. Фагоцитоз — це загальнобюлопчне неспецифiчне явище, властиве тieю чи шшою мiрою всiм живим клiтинам. Найвиражешша фагоцитарна активнiсть, що мае захисне значення, притаманна мононуклеарним фагоцитам — моноцитам, макрофагам, полiморфноядерним лейкоцитам, зокрема нейтрофiлам та еозинофшам [4; 5].
Дослiдження фагоцитарно! ланки iмунiтету поросят представленi у таблищ. Зокрема, показано, що фагоцитарна актившсть кровi поросят дослщно! групи була нижча, шж у кровi поросят контрольно! групи (р<0,01).
Таблиця.
Показники неспецифнчноУ резистентностi органiзму поросят (М±т; п=4)
Показники Групи тварин
контрольна дослвдна
Фагоцитарна актившсть, % 49,33±1,45 39,33±1,45**
Фагоцитарний шдекс, од. 9,85±0,32 9,98±0,70
Фагоцитарне число, од. 4,85±2,89 3,95±0,42
Л1зоцимна актившсть, % 46,67±1,45 47,01±1,15
Ц1К, ммоль/л 66,33±2,40 79,67±5,61*
Примгтка: Ргзницг статистично егроггднг по е!дношенню до поросят контрольног групи позначен¡: *р<0,05; **р<0,01.
З метою вивчення штенсивносп фагоцитозу вираховували фагоцитарний iндекс та фагоцитарне число. Фагоцитарний шдекс, який характеризуе кшькють захоплених мiкроорганiзмiв одним активним фагоцитом, вiдмiчаемо його збшьшення у кровi поросят дослщно! групи, нiж у кровi поросят контрольно! групи. Фагоцитарне число, що виражае кшьюсть фагоцитованих мiкробних кл^ин на 100 пiдрахованих лейкоцитiв, е нижчим у поросят дослщно!' групи у порiвняннi з тваринами контрольно! групи, але вiрогiдних рiзниць не вiдмiчаемо.
Цi данi свiдчать про те, що при даному захворюванш знижуються клiтиннi механiзми захисту в органiзмi хворих поросят при зниженш !х в органiзмi умовно здорових тварин.
Лiзоцим — один iз найдавнiших факторiв протимiкробного захисту. Вш являе собою полiпептид, яких мютить близько 180 залишкiв амiнокислот. У новонароджених рiвень його значно вищий, чим компенсуеться недостатня активнiсть шших факторiв резистентностi [5; 6]. При дослщженш лiзоцимно!
268
активност сироватки KpoBi (табл.), встановлено !! пщвищення у поросят дослщно! групи, але вiрогiдних рiзниць не виявлено (р<0,5).
Циркулюючi iмуннi комплекси (Ц1К) е результатом конпенсаторно! реакци антитiлоутворення, спрямовано! на елiмiнацiю антигенiв [6]. Результати дослщжень показали, що вмют циркулюючих iмунних комплексiв у поросят дослщно! групи був вiрогiдно вищий, нiж у тварин контрольно! групи (р<0,05).
Ц данi заслуговують на увагу у зв'язку з вiдлученням поросят вщ свиноматки, що супроводжуеться стресовими факторами та розвитком шфекцшних процесiв в !х органiзмi, що призводить до збшьшення Ц1К.
Висновок. Встановлено, що у кровi поросят хворих ентеротоксемiею зростае лiзоцимна активнiсть сироватки кровi та достовiрно пiдвищуеться вмiст Ц1К (р<0,05) i знижуеться фагоцитарна актившсть (р<0,01), що може слугувати, зокрема, додатковим фактором патогенност при даному захворюваннi.
Л1тература
1. Колибактериозы молодняка сельскохозяйственных животных и птицы / Павлов е.Г., Волинець Л.К., Головко А.Н., Надорожний П. А. // К., 1995. - С.108-126.
2. Плященко С.И., Сидоров В. Т. Стрессы у сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1987. - 192с.
3. Pohlenz J.F., Winter K.R., Dean-Nystrom E.A. Sniga-toxigenic scherichia coli-inoculated neonatal piglets develop kidney lesions that are comparable to those in humans with hemolytic-urenic syndrome // Infect. Immun. - 2005. - T.1, №7. - C. 127-128.
4. Передерий В.Г., Земсков А.М., Бычков Н.Г. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений // К. - 1995. - 210с.
5. Фесенко И. Д. Функциональное состояние иммунной системы и поиск способов повышения резистентности молодняка свиней // Автореф. дис... канд. биол. наук. - Боровск. - 1992. - 21с.
6. 1мунолог1я. За редакщею £.У. Пастера. - 2005. - С. 154-161.
Summary Ratskiy M.I.
FACTORS OF UNSPECIFIC REZISTENTNOSTI OF ORGANISM OF PIGLINGS SUBJECT TO THE CONDITION COLIENTEROTOCSEMII
The indexes of unspecific rezistentnosti of organism are resulted de bene esse healthy and sick enterotocsemieyo piglings. It is set, that in the blood of patients with enterotocsemiyo piglings in comparison with the indicated indexes in a blood de bene esse healthy animals lizotsimna activity of whey of blood grows and more reliable rises maintenance of circulatory immune complexes (TSIC), and more reliable goes down fagotsitarna activity. These data deserve on attention in connection with the feature of metabolic processes which pass in the organism of piglings of vidlouchennih from a sow, that is accompanied by stress factors and development of infectious processes in their organism, that results in the increase TSIC, the cellular machineries of defence go down in the organism of sick piglings at the decline of them in an organism de bene esse healthy animals.
Keywords: piglings, colienterotocsemiya, immunity, rezistentnist, phagocytes, immune complexes, intestinal stick, microorganisms.
Стаття надшшла до редакцИ 20.02.2008
269
