CC BY
9УДК 616.314-089:616-74]-06:616.311.2+616.716.8]-002-084
В. О. Маланчук, д. мед. н., О. Л. ЦЫенко, П. В. Грабовецький, В.Й. Грабовецький
Нацюнальний медичний ушверситет îm. О.О. Богомольця
УСТАНОВКА ДЕНТАЛЬНОГО 1МПЛАНТАТА
З МОЖЛИВ1СТЮ ДРЕНУВАННЯ KICTKOBOÏ РАНИ
В po6omi npedcmaenemHoei методи установки дентальних ÎMnnaHmamie, ят дають можлив^ть eidmoKy ексудату i3 зони операци, в резyльmаmi чого зменшуеться зона набряку, з'являеться мoжливiсmь контролю загоення тстково'1 рани (шляхом забору ексудату з дренажного каналу та його гi-сmoлoгiчнoгo аналiзy).Спoсoби були застосоваш у 23 хворих вiд 30 до 50 ротв. В резyльmаmi застосування цих меmoдiв виявлена тенденщя до покращення крoвooбiгy в дтянщ установленного iмпланmаmy за даними реограм. Ключев1 слова: дентальний жплантат, тсткова рана, ос-теоттегращя, перимплантит, хiрyргiчний етап iмпланmа-ци.
В. А. Маланчук, О. Л. Циленко, П. В. Грабовецкий, В. И. Грабовецкий
Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца
УСТАНОВКА ДЕНТАЛЬНОГО ИМПЛАНТАТА
С ВОЗМОЖНОСТЬЮ ДРЕНИРОВАНИЯ КОСТНОЙ РАНЫ
В работе представлены новые методы установки дентальных имплантатов, которые дают возможность оттока экссудата из зоны операции, в результате чего уменьшается зона отека, появляется возможность контроля заживления костной раны (путем забора экссудата с дренажного канала и его гистологического анализа). Способы были применены у 23 больных от 30 до 50 лет. В результате применения этих методов обнаружена тенденция к улучшению кровообращения в области установленного имплантата по данным реограмм.
Ключевые слова:дентальный имплантат, костная рана, остеоинтеграция, периимплантит, хирургический этап имплантации.
V. O. Malanchuk, O. L. Tsilenko, P. V. Grabovetskyy, V. Y. Grabovetskyy
National A.A. Bogomolets Medical University
THE DENTAL IMPLANTATION WITH A POSSIBILITY OF THE BONE WOUND DRAINAGE
The new methods of dental implants installation have been presented in theresearch. They enable to ensure the exudate outflow from a operation zone. As a result the hypostasis zone decreases. There is also a possibility of control the bone wound healing by the exudate sampling from the drain channel for the further histological analysis. The methods have been applied to 23 patients from 30 to 50 years. The application of these methods revealed a tendency to improve blood circulation in the area ofthe implant according to the established rheograms. Key words: dental implant, bone wound, osseointegration, periimplantitis, surgical stage of implantation.
В1домо, що здоров1 зуби несуть три основш фун-кци в тдтриманш високш якосп життя кожноï люди-
ни: здоровi зуби як головний фактор, що обумовлюе якють харчування людини; зуби та 1х естетична роль; здоровi зуби як символ благополуччя людини [10]. Слщ зазначити, ще одну важливу роль зубiв - зуби це важливий атрибут повнощнно! мови, вербального спшкування, комушкабельносп в будь якому вщ, а вщповщно, повнощннють психши та поведшково! ре-акци [11].
На сучасному етат розвитку суспшьства красивi зуби стали одним з символiв добробуту та високо! якосп життя. Таким чином, здоровi зуби е одним з важливих ознак якосп життя тому, що вони забезпе-чують повнощнне харчування, естетичний зовшшнш вигляд, активний образ життя [9].
В бшьшосп випадшв ситуащя з втратою зубiв може бути виправлена за допомогою яшсного протезування. Тому на сучасному етат розвитку стоматологи денталь-на iмплантацiя е перспективним та с^мко прогресую-чим методом реабштаци пащенпв з частковою або по-вною втратою зубiв. Такому положенню речей сприяли фундаментальш науковi дослщження групи шведського вченого Бренемарка П.1. та американського професора Л. Линкова [21, 24], а також загально визнаш результати клшчного застосування. Дентальна iмплантацiя дозволила розширити можливосп та тдвищити ефективнють ортопедичного л^вання пащенпв з частковою або по-вною втратою зубiв i це, в свою чергу, покращуе яшсть життя цих пащенпв, що робить iмплантацiю не-вщ'емним методом лкування в стоматолопчнш практи-щ [2, 13, 19, 23].
Однак, не дивлячись на досягненш устхи в ден-тальнт iмплантацil, залишаються актуальними про-блеми виникнення пiсляоперацiйних ускладнень [1, 38, 12, 14]. Особливу увагу придшяють раннiм тсля-операцiйним ускладненням хiрургiчного етапу внут-ршньокютково! дентально! iмплантацil, котрi е одш-ею з найважливiших проблем сучасно! стоматологи. Одним з таких ускладнень е запальний процес, який розвиваеться тсля встановлення дентального iмплан-тату та може призвести до шших рiзноманiтних ускладнень [12, 15, 17].
Одним з супуттх невщворотних процесiв пiсля внутршньокютково! iмплантацil е пiсляоперацiйний набряк в юстковш та в м'яких тканинах, що може бути першим етапом як асептичного, так i шфекцшного запального процесу. В середньому стадiя асептичного запалення в кютщ тривае бшя 10-ти днiв, за негативного перебту може перейти в септичне запалення, що може спричинити розвиток так званого «перимплан-титу» (остеомiелiту альвеолярного вiдростку щелеп) та, як наслiдок, вiдторгнення iмплантату [16-18, 20, 22, 25].
Профшактика та лiкування цих ускладнень е одним iз ключових заходiв, що спрямованi на бiльш сприятливий перебт пiсляоперацiйного перiоду та збереження iмплантату у кiстцi. Сучасний протокол постановки iмплантатiв (хiрургiчний етап iмплантацil) не передбачав необхiдних заходiв, направлених на профшактику пiсляоперацiйних ускладнень. Недоль ком вiдомих методiв установки iмплантатiв е: 1) вщ-сутнiсть можливосп вшьного вiдтоку ексудату з iм-плантацiйного ложа, в результатi чого тсляоперацш-ний набряк бiльш виражений; 2) неможливють вщто-
© Маланчук В. О., Щленко О. Л., Грабовецький П. В., Грабовецький В. Й., 2012.
ку кровi мiж дном iмплантацiйного ложа та торцевою частиною iмплантату: зазначене обумовлюе велику вiрогiднiсть змiни типу загоення кютково! рани - ви-никае не первинне кюткове загоення, а первинне вш-термiноване або вторинне, погiршення первинно! фш-сацп та подальшо! штеграцп iмплантату з кiсткою.
Мета. Покращити результати хiрургiчного етапу внутршньокютково! дентально! iмплантацil за раху-нок тдвищення фiзiологiчностi оперативного втру-чання та створення кращих умов для загоення тсля-операцшно! рани.
Матерiали i методи. Нами було запропоновано та застосовано три нових методи установки денталь-них iмплантатiв.
Сутшсть першого методу (патент № 21637 вш 15 березня 2007 р.) полягае в тому, що до вщомого методу встановлення зубного iмплантату, який складаеть-ся з етапiв вiд сепарування слизово-оюстного клаптя, формування ложа для iмплантату, встановлення iм-плантату та ушивання рани, додають елементи (етапи) операцп, яю полягають в утвореннi каналу в юстщ мiж дном iмплантацiйного ложа та зовшшньою пове-рхнею кютки, що забезпечуе вихiд кровi з дшянки дна iмплантацiйного ложа та торцево! частини iмпланта-ту. Шсля цього встановлюють цилiндричний iмплан-тат звичайним способом.
Споаб здiйснювали наступним чином: пiсля вщ-сепарування лизово-окiстного клаптя (1) в дшянщ гребня альвеолярного вiдростка (рис. 1) проводили формування юсткового ложа для iмплантату звичай-ним способом. Попм за допомогою тонкого пшотного бора формували дренажний канал (2) в кютщ мiж дном iмплантацiйного ложа i зовнiшньою поверхнею кютки паралельно до вертикально! вiсi iмплантацiй-ного ложа та встановлювали iмплантат (3). Рану на гребш альвеолярного вщростка ушивали.
1
Рис. 1. Перший споаб встановлення 1мплантату з можливь стю дренування пере1мплантатно1 юстково! рани (патент №21637 вщ 15.03.07): 1 - слизово-остний клапоть; 2 - дренажний канал в юстщ; 3 - ¡мплантат.
Сутшсть другого способу (патент №21638 вщ 15 березня 2007 р.) полягае в наступному: тсля вщсепа-рування слизово-окютного клаптя в дiлянцi гребня альвеолярного вшростка (1) проводили формування кюткового ложа для iмплантату звичайним способом.
Попм, проводили ростин слизово! оболонки та окютя в дшянщ проекцп верхiвки iмплантацiйного ложа до-вжиною 2-3 мм, оголяли кютку i за допомогою тонкого пшотного бора формували дренажний канал (2) в кютщ мiж дном iмплантацiйного ложа i зовнiшньою поверхнею кютки та встановлювали iмплантат (3). Рану ушивали (рис. 2).
I
Рис. 2. Другий споаб встановлення ¡мплантаив з можливь стю вщтоку ексудату та охолоджуючо! рщини з перпмплан-тно! юстково! рани (патент №21638 вщ 15.03.07): 1 - слизо-во-оюстний клапоть; 2 - дренажний канал в юстщ; 3 - ¡м-плантат.
Сутнють третього способу (патент № 21639 вщ 15 березня 2007 р.) полягае в наступному: тсля вщсе-паровки слизово-окютного клаптя (1) формували направленна та глибину каналу за допомогою тонкого пшотного бора. Враховуючи направлення та глибину зробленого каналу утворювали два дренажних канали (2) перпендикулярно до кюткового ложа з внутрь шньо! та зовшшньо! сторони альвеолярного вщрост-ку. Шсля цього формували ложе для iмплантату звичайним способом. В результата тд час формування ложа для iмплантату охолоджуюча рщина мала мож-ливють вiдтоку через утворенi пази та з'являлись умови для вштоку кровi та ексудату з кiстки тсля операцп (мал. 3).
1
Рис. 3. Третш споЫб встановлення ¡мплантаив з можливю-тю вщтоку ексудату та охолоджуючо! рщини з пернмплант-но! юстково! рани (патент №21639 вщ 15.03.07): 1 - слизо-во-оюстний клапоть; 2 - дренажш канали.
За даними методиками було прооперовано 23 патента з частковою та повною втратою зубiв на ниж-нш щелепi. Вс пацiенти були здоровi з боку загально соматичного статусу. Шдставою для звернення в кишку були скарги на вщсутнють зубiв, наявнють фун-кцiонального та естетичного дефекту, а також неба-жання або неможливють протезування традицiйними методиками.
У якосп прикладу приведемо клiнiчний випадок iз застосуванням нового методу встановлення iмплантатiв.
Пащент Т., 31 рк., iсторiя хвороби № 4321. Звер-нувся у клшку зi скаргами на вщсутнють зубiв на нижнш щелепi та утруднене пережовування 1ж1 Вва-жае себе здоровим, хрошчш захворювання та алерпч-нi реакцп заперечуе. Втрату зубiв пов'язуе з усклад-неними формами карiесу. У зв'язку iз соцiальним статусом пащент вщмовився вiд альтернативного методу протезування. Було прийняте ршення об iмплантащl двоетапним методом.
Об'ективно: вiдкривання рота - вшьне, регiонарнi лiмфовузли не пальпуються. 36, 37, 46, 47 зуби вщсу-
тнi, слизова оболонка в цих дшянках без наявних па-тологiчних змiн. 11, 14, 16, 21, 24, 25, 26, 35, 45 зуби тд пломбами. 1х перкуая - безболiсна, патолопчно1 рухомосп не спостерiгаеться. Слизова оболонка по-рожнини рота без наявних патолопчних змiн, добре зволожена.
Було проведено рентгенолопчне дослiдження (рис. 4)
С Р1 Р1 Р1 Р1 Р1 Р1 А
18 17 16 15 14 13 12 11 21 22 23 24 25 26 27 28
48 47 46 45 44 43 42 41 31 32 33 34 35 36 37 38
А А А Р1 Р1 А А А
Дiагноз: часткова вторинна аденпя нижньо1 ще-лепи (вщсутш 36, 37, 46, 47 зуби).
Шсля загального та мкцевого обстеження паще-нту було рекомендовано наступний план л^вання: 1) санащя порожнини рота; 2) проведення реографiч-ного дослiдження кровообiгу на нижнш щелет з обох сторiн перед оперативним втручання, на 3-тю, 7-му та 14-ту добу пiсля оперативного втручання; 3) прове-
1 — Ывг
А
/
/ V-ч г
л. л
А л.
3
1 §
а! а2 Р1 а/Т
Bs 0,06 0,07 1,71 0,147
Рис. 5. Результаты реограф1чного дослщження на нижнш
дення двоетапно1 стоматолопчно1 iмплантацil в дшя-нцi вiдсутнiх 36, 37, 46, 47 зубiв (злiва - класична постановка iмплантатiв, а справа - зпдно розробленого нами способу (патент № 21638 вщ 15 березня 2007 р.)); 4) у випадку сприятливого результату iмплантацil - усунути дефекти зубного ряду нижньо! щелепи ме-талокерамiчними коронками з опорою на iмплантати в дшянщ 36, 37, 46, 47 зубiв.
-- Г Спр А-- ава
VI А--
И!
V1 1
а! а2 Р1 а/Т
Bs 0,09 0,08 2,0 0,150
1 до операцп.
До оперативного втручання проведено реографь чне дослщження кровообшу на нижнш щелеп з обох сторш (рис. 5). Кровонаповнення у басейш зл1ва та справа в норм1. Тонус мапстральних судин - задовь льний в обох басейнах. Периферичний судинний опр у басейш зл1ва в норм1, справа - знижено. Венозний вщпк у басейш зл1ва та справа в норм1. Еластичшсть судин знижена в обох басейнах.
Була проведена операщя установки 4 двоетапних 1мплантат1в «Anthogyr» в дшянщ вггсутшх 36, 37, 46, 47 зуб1в (зл1ва - класичним методом, справа - запро-понованим нами методом). Вс 1мплантати мали добру первинну стабтьшсть (рис. 6). В шсляоперацшному пер1од1 пащенту було призначено антибактер1альну, десенсибЫзуючу терапго.
Рис. 6. Ортопантомограма пащента Т. тсля оперативного втручання.
Шсляоперацшний перюд проходив без особливо-стей.
На 3-тю добу тсля оперативного втручання зроблено реограф1чне дослщження кровооб1гу на ни-жшй щелеп з обох сторш (рис. 7). Кровонаповнення у басейш зл1ва знижено, виражена гшоволем1я, справа
iлiва
!!! 1
— —
= = = = = = у д V —— \ II II м м ——
Ч
а1 а2 Р1 а/Т
Б8 0,9 0,21 0,43 0,51
- пом1рно знижено, гшоволем1я легкого ступеню ви-раженоот. Тонус мапстральних судин - виражений гшертонус в обох басейнах. Периферичний судинний ошр у басейш зл1ва шдвищений, справа знижений. Венозний вщтк у басейш зл1ва утруднений, справа в норм1. Еластичшсть судин знижена в обох басейнах.
й Справа
щ
г
г Е А
щ т у..
— Щ д .Л
а1 а2 Р1 а/Т
Б8 0,2 0,03 0,27 0,605
Рис. 7. Результаты географ1чного доошдження ниживо! щелепи на 3-й день тсля оперативного втручання.
На 7-му добу тсля оперативного втручання проведено реограф1чне досл1дження кровообту на нижтй ще-леп (рис. 8): кровонаповнення у басейт злiва значно знижено, виражена гшоволемш, справа в нормi. Тонус мапстральних судин: злша - виражений гшертонус, справа -тонус судин задовшьний. Периферичний судинний опр: злша - пiдвищеиий, справа - знижений. Венозний вщтж: злша - утруднений, справа - в норм^ Еластичтстъ судин у басейнi знижена як злша, так i справа.
На 14-ту добу пiсля оперативного втручання проведено реографiчне до^дження кровообту на нижтй ще-лет (рис. 9): кровонаповнення у басейт злша значно знижено, виражена гшоволемш, справа в норм^ Тонус мапстральних судин: злша - помрний гшертонус, справа -задовшьний. Периферичний судинний ошр: злша - тд-вищений, справа - знижений. Венозний вщпк: злша -утруднений, справа - в норм^ Еластичтсть судин зниже-на в обох басейнах.
а! а2 Р1 а/Т
Bs 0,11 0,15 0,56 0,412
а! а2 Р1 а/Т
Bs 0,13 0,05 1,3 0,173
Мал. 8. Результати реограф1чного дослщження нижньо! щелепина 7-й день тсля оперативного втручання.
а1 а2 Р1 а/Т
Bs 0,1 0,09 0.72 0,378
а1 а2 Р1 а/Т
Bs 0,1 0,06 2,03 0,142
Мал. 9. Результати реограф1чного дослщження нижньо! щелепина 14-й день тсля оперативного втручання.
На 21-шу добу тсля оперативного втручання ральних судин: злiва та справа задовшьний. Перифе-
проведено реографiчне дослiдження кровообiгу на ричний судинний отр: злiва та справа знижений. Ве-
нижнiй щелепi з обох сторш (мал. 10): кровонапов- нозний вщпк в нормi в обох басейнах. Еластичтсть
нення у басейт злiва та справа в нормг Тонус магiст- судин знижена в обох басейнах.
а1 Р1 а/Т
Bs 0,09 0,05 1,4 0,170
а1 а2 Р1 а/Т
Bs 0,06 0,05 2,09 0,141
Рис. 10. Результати реограф1чного дослщження нижньо! щелепина 21-й день тсля оперативного втручання.
Рис. 11. Результата реограф1чного дослщження л1во! половини нижньо! щелепи.
Рис. 12. Результата реограф1чного дослщження право1 половини нижньо1 щелепи.
Через 3 мюящ пiсля встановлення iмплаитатiв гвинти-заглушки були замшеш на формувачi ясен вщповщного розмiру. 1милантати уставлеиi, при !х иеркуси вiдмiчаеться характерний «металевий» звук. Антисеитична обробка рани. Пацiеит направлений на подальше лшування до стоматолога-ортопеда.
Висновки. Аналiзуючи результати реографiчиого дослщження кровообiгу на иижиiй щелеиi патента Т. (мал. 11, 12) ми можемо зробити наступи висновки:
1. В иiсляоиерацiйиий иерiод значно зменшився об'емний кровообiг та тдвищився тонус мапстраль-них судин нижньо! щелеии. При чому практично говне вiдиовлеиия об'емного кровообiгу справа (зона остеоиерфраци) вiдбулося на 14-ту добу, а тонусу ма-пстральних судин - на 7-му добу, кровонаиовнення судин вiдбулося також на 7-му добу, а венозний вщпк був иезмiииим. В той час, як злiва (зона класичного встановлення iмилаитатiв) вiдиовлеиия об'емного кровообiгу ми не сиостертали i на 21-шу добу, але на 21-шу добу тонус мапстральних судин, кровонаиовнення судин i венозний кровообiгу вщновилися.
2. На 3-тю добу значно тдвищився час швидко-го кровонаиовнення судин нижньо! щелеии злiва (в 16 разiв у иорiвияииi з до оиерацтним иерiодом), тобто значно тдвищився тонус самих круиних судин досль джувано! дiляики. Вiдиовлеиия цього иоказника злiва вiдбулося лише на 21-шу добу, в той час як справа -на 14-ту.
3. Вщновлення кровооб^ на нижнш щелет т-сля оперативного втручання вiдбулося справа - на 7-му добу, а злiва - на 21-шу добу.
4. Застосування нового способу встановлення iмилантату (патент № 21638 вщ 15 березня 2007 р.) дозволив створити сириятливi умови для иокращення стану кютково! тканини та вiдиовлеиия кровообiгу в зот оперативного втручання в рант строки (на 7-му добу).
Список лтератури
1. Базикян Э. А. Принципы прогнозирования и профилактики осложнений ири дентальной имплантации (клинико-лабораторные исследования): автореф. дис. на соискание науч. степени докт. мед. наук: сиец. 14.01.21 «Хирургическая стоматология» / Э. А. Базикян - Москва, 2001. - 16-25 с.
2. Безруков В. М. Результаты и перспективы исследования проблем дентальной имплантологии в России / В. М. Безруков, А. И. Матвеева, А. А. Кулаков // Стоматология. - 2002. - №№1. - С. 52 - 55.
3. Бениашвилли Р. Актуальные тенденции развития оральной имплантологии / Р. Бениашвилли, Х. Парсанеяд, Г. Не-твиг // Ортопедическая стоматология. - 2001. - №3. - С.46 - 49.
4. Вигдерович В. А. Прогнозирование результатов хирургического этапа дентальной имплантации: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: сиец. 14.01.21 «Хирургическая стоматология» / В. А. Вигдерович - Москва, 1991. - 24 с.
5. Дробышев А. Эстетические проблемы ири протезировании на имилантатах / А. Дробышев, В. Агаиов // Материалы 8 всероссийской научно-ирактической конф.- Москва, 2002. - С. 81 - 82.
6. Иванов С. Ю. Стоматологическая имплантология. Учебное пособие для практических врачей, клинических ординаторов, интернов и студентов стоматологических факультетов медицинских университетов, академий и вузов / С. Ю. Иванов - Москва, 2000. - С. 7 - 11.
7. Иванов С. Ю. Стоматологическая имплантология / С. Ю. Иванов - Москва, 2004. - С. 262 - 267.
8. Кащенко П. В. Сравнительное морфо-функциональное и клиническое исследование ложа стоматологических имплантатов в норме и при развитии осложнений: автореф. дис на соискание науч. степени канд. мед. наук: сиец. 14.01.21 «Хирургическая стоматология» / П. В. Кащенко - Москва, 2000. - С. 9 - 21.
9. Леонтьев В. К. Зубы и качество жизни / В. К. Леонтьев // Труды V съезда Стоматологической ассоциации. - М., 1999. - С. 60
- 67.
10. Леонтьев В. К. Здоровые зубы и качество жизни / В. К. Леонтьев // Стоматология. - 2000. - № 5. - С. 10 - 13.
11. Леонтьев В. К. Сравнительная характеристика оценки качества жизни пациентами стоматологического профиля / В. К. Леонтьев, Р. П. Макарова, Л. И. Кузнецова [и др.] // Стоматология.
- 2001. - № 6. - С. 63 - 64.
12. Маланчук В. О. Зубш (дентальш) iмилантати / В. О. Ма-ланчук // З шдр.: Хiрургiчна стоматолопя та щелеино-лицева хiрургiя - Т. 2. - К.: ЛОГОС, 2011. - С. 443 - 465.
13. Миргазизов М. 3. Состояние имплантологии в России и иути ее развития / М. 3. Миргазизов, Т. Г. Робустова, А. И. Матвеева, В. Н. Олесова // Проблемы стоматологии и нейростоматологии -1999. - №2. - С. 4 - 6.
14. Назаров С. Г. Функциональная эффективность зубных протезов, фиксированных на непосредственные имплантаты: авто-реф. дисс. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.21 «Хирургическая стоматология» / С. Г. Назаров - О., 1993.
- С. 45.
15. Никогда Л. Н. Осложнения дентальной имплантации / Л. Н. Никогда, О. А. Семенович, Т. С. Максимова // Совр. пробл. им-плантол. - Саратов, 1998. - С. 32 - 33.
16. Пауков В. С. Морфология воспаления. Стадии воспаления / В. С. Пауков, О. Я. Кауфман // Воспаление. иод ред. В. В. Серова, В. С. Паукова - М.: Медицина, 1995. - С. 176 - 199.
17. Робустова Т. Г. Воспалительные осложнения зубной имплантации / Т. Г. Робустова // Вопр. стоматол. и нейростоматол.
- 1999. - №3. - С. 29 - 32.
18. Серов В. В. Воспаление / В. В Серов, В. С. Пауков - М.: Медицина, 1995. - С. 630.
19. Суров О. Н. Зубное протезирование на имилантатах / О. Н. Суров - М.: Медицина. 1993. - 205с.
20. Abrahamsson I. The periimplant hard and soft tissues at different implant systems / I. Abrahamsson, T. Berglundh, J. Wennstrom, J. Lindhe // Clin. Oral. Impl. Res. - 1996. - Vol. 7. - P. 212 - 217.
21. Buckwaller J. Bone Biology. Part II / J. Buckwaller, M. Glimcher, R. Cooper, R. Reckcr // J. Bone Joint Surg. - 1995. - vol.77-A. - P.1276 - 1283.
22. Buser D. Influence of surface characteristics on bone integration of titanium implants. A istomorphometric study in miniature pigs / D. Buser, R. Schenk, S. Steinemann [et al.] // J. Biomed. Mater. Res. -1991. - Vol. 25. - P. 889 - 902.
23. Hetz G. Implantologie oder konventionelle Prothetik: (k) eine Alternative? / G. Hetz // Dental: Spiegel. - 2004. - N.2. - S. - P. 32 - 34.
24. Linkow L. Levels of osseointegration of biade-plate-form implants / L. Linkow, F. Giauque, M. Ghalili // J. Oral Impl. - 1993. - P. 21 - 31.
25. Piattelli A. An histologic and histomorphometric study of bone reactions to unloaded and loaded non- submerged single implants in mounkeys: A pilot study / A. Piattelli, A. Ruggeri, M. Franchi // J. Oral Impl. - 1993. - Vol. 19, N 4. - P. 314 - 320.
Hagifim^a 25.01.12
УДК: 616.314 - 089.5 : 616 - 089.168.1 - 06 А. О. Малаховська, С. М. Шувалов
Вшницький надюнальний медичний ушверситет ш. М. I. Пирогова
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШСЛЯОПЕРАЦШНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ ТА ПОБ1ЧНИХ ЕФЕКТ1В ПРИ ЗАСТОСОВАН1 Р1ЗНИХ СХЕМ ЗНЕБОЛЕННЯ
Робота присвячена порiвнянню тсляоперацшного больового синдрому та побiчних ефектiв у пацieнтiв з гншно-запальними процесами нижньо! третини обличчя та верх-то! третини шш при застосуванн рiзних схем знеболення. Аналiз результатiв клШко-лабораторних методiв до^-дження показав, що оптимiзованi методики знеболення iз використанням провiдникових блокад не поступаються в ефективностi загальному знеболенню. А застосування не-стерогдних протизапальних препаратiв у схемi премедика-цп дозволяе збыьшити тривалкть безболiсного перюду тс-ля операцп. Метод комбтованого знеболення (на фон пре-медикаци, провiдникових блокад i ттраоперацшноI седаци) забезпечуе адекваттсть анестези на вЫх етапах оперативного втручання та достатню аналгезю в тсляоперацт-ному перiодi, швидке вiдновлення свiдомостi та мiнiмiзуе розвиток побiчних на^дюв.
Ключов1 слова: нестеро1дш протизапальн препарати, премедикащя, провiдникова анестезiя, знеболення.
А. А. Малаховская, С. М. Шувалов
Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО БОЛЕВОГО СИНДРОМА И ПОБОЧНЫХ ЭФФЕКТОВ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ РАЗНЫХ СХЕМ ОБЕЗБОЛИВАНИЯ
Работа посвящена сравнению послеоперационного болевого синдрома и побочных эффектов у пациентов с гнойно-воспалительными процессами нижней трети лица и верхней трети шеи при применены различных схем обезболивания.
Анализ результатов клинико-лабораторных методов исследования показал, что оптимизированные методики обезболивания с использованием проводниковых блокад не уступают в эффективности общему обезболиванию. А применение нестероидных противовоспалительных препаратов в схеме премедикации позволяет увеличить продолжительность безболезненного периода после операции. Метод комбинированного обезболивания (на фоне премедикации, проводниковых блокад и интраоперационной седации) обеспечивает адекватность анестезии на всех этапах оперативного вмешательства и достаточную анальгезию в послеоперационном периоде, быстрое восстановление сознания и минимизирует развитие побочных последствий. Ключевые слова: нестероидные противовоспалительные препараты, премедикация, проводниковая анестезия, обезболивание.
A O. Malakhovska, S. M. Shuvalov
Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF POSTOPERATIVE PAIN AND SIDE EFFECTS WHEN USED VARIOUS SCHEMES ANESTHESIA
This paper is devoted to comparison of postoperative pain and side effects in patients with purulent-inflammatory processes of the lower third of the face and upper thirds of the neck when used various schemes anesthesia.
Analysis of clinical and laboratory research methods showed that the optimized method of anesthesia using semiconductor blockades are not inferior in the efficiency of general anesthesia. And the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs in the premedication scheme to increase the duration of painless period after surgery. Method of combined anesthesia (premedica-tion on the background, semiconductor blockade and intraoperative sedation) provides adequate anesthesia at all stages of surgical intervention and adequate analgesia in the postoperative period, the rapid recovery of consciousness and minimizes the development of side effects.
Keywords: non-steroidal anti-inflammatory drugs, premedication, anesthesia, analgesia.
Ведомо, що патогенетичною суттстю операцш-ного стресу е сукупнють синдром1в, що викликаються факторами хiрургiчного втручання: психоемоцшне збудження, бшь, патолопчт рефлекси небольового характеру, крововтрата, ушкодженням життево важ-ливих оргашв. Хiрургiчнi маншуляцп завжди пов'язаш з травмуванням рефлексогенних зон та, ^м
©Малахоеська А. О., Шуеалое С. М., 2012.
