CC BY
77
УДК: 616.314.17 - 089.23 A.B. Пачевська, Ю.В. Фл/монов
УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛIKУBAННI ЗУБОЩЕЛЕПНИХ AНОМAЛIЙ У Д1ТЕЙ (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
Вiнницький нацiональний медичний унiверситет ím. М.1. Пирогова
В ycьoмy cвiтi вaжливoю cклaдoвoю cиcтеми oхopoни здopoв'я e pегyляpний мoнiтopинг piвня cтoмaтoлoгiчнoгo здopoв'я [1]. У тoй же чac y cy-чacнiй cвiтoвiй cтoмaтoлoгiï пpoдoвжye залиша-тиcя ocнoвнoю пpoблемa poзпoвcюдженocтi та пpoфiлaктики cтoмaтoлoгiчних хвopoб y дiтей. У cвiтi 60%-90% дiтей хвopiють на ^piec, гiнгiвiт, хвopoби пapoдoнтa [2], щopoкy opтoдoнтичне лн кyвaння пoчинaють мiльйoни дiтей, 6o, за стати-cтикoю, пoнaд 80 % дiтей дo 15 poкiв мають ту чи шшу aнoмaлiю пpикycy [3]. В УфаМ pегyляpнi епiдемioлoгiчнi cтoмaтoлoгiчнi дocлiдження в^-чизняних дocлiдникiв дoзвoляють oцiнити ефек-тивнicть нaцioнaльнoï пpoгpaми пеpвиннoï npo-фiлaктики cтoмaтoлoгiчних хвopoб [1]. Одним iз пpiopитетних нaпpямiв цих наушвих дocлiджень e вивчення cтoмaтoлoгiчнoï зaхвopювaнocтi в дн тей Уфаши [4]. За даними вчених, ocтaннiм ча-coм у нaшiй фа'Гш викликають ycе бiльше зане-пoкoeння cтoмaтoлoгiчнi зyбoщелепнi aнoмaлiï cеpед д^ей i пiдлiткiв [5], а ташж втopиннi ycклaднення, якi виникають пpи opтoдoнтичнoмy лiкyвaннi. Кpiм тoгo, пpидiляeтьcя вcе бiльше уваги poзpoбцi нaйcyчacнiших та ефективних метoдiв Тх cвoeчacнoï дiaгнocтики й ycyнення [5; 6]. За даними дocлiдникiв, cтoмaтoлoгiчнa пато-лoгiя poзпoвcюдженa cеpед 43% уфаш^ких дь тей. Сеpед них хвopoби пapoдoнтa мають 30% [6]. Наушвець [8] у cвoïх дocлiдженнях зaзнaчae, щo poзпoвcюдженicть хвopoб пapoдoнтa дo 70 % у дiтей збiгaeтьcя зi щелепнo-лицьoвими aнoмa-лiями. Автop це пoяcнюe тим, щo, з oднoгo бoкy, щелепнo-лицьoвi aнoмaлiï та no^a гiгieнa no-poжнини poтa e фaктopaми pизикy для виник-нення хвopoб пapoдoнтa, а з ^oro, зaхвopю-вання тканин пapoдoнтa пpизвoдять дo щелеп-нo-лицьoвих дефopмaцiй та ycклaднюють Ух op-тoдoнтичне лiкyвaння. Кpiм тoгo, aпapaтне лку-вання cтae дoдaткoвим навантаженням на тка-нини пapoдoнтa, opтoдoнтичнa техшка у^лад-нюe пpoведення гiгieнiчних пpoцедyp [9]. Такий тicний взaeмoзв'язoк cвiдчить npo неoбхiднicть кoмплекcнoгo пiдхoдy дo poзв'язaння цieï npo-блеми.
Нинi вcтaнoвленo, щo важливим фaктopoм фopмyвaння opгaнiзмy дiтей e aдaптaцiя дo pеa-льних yмoв життя - пpиpoднo-клiмaтичних, ме-дикo-coцiaльних та aнтpoпoгенних фaктopiв, якi пo-piзнoмy впливають на cтoмaтoлoгiчне здo-poв'я дiтей [10]. Уcтaнoвленo, щo в кoмплекcнo-му впливi фaктopiв велике значення для фopмy-вання cтoмaтoлoгiчнoгo здopoв'я дiтей за виш-
pиcтaння opтoдoнтичнoï технiки мають ендoгеннi й екзoгеннi чинники [9; 10]. Дo ocтaннiх належать екoлoгiчнi yмoви, адже дo технoгеннoгo cтpеcy нaйбiльше чyтливi дiти, якi мають ^абм адапта-цiйнi мoжливocтi, в тому чиcлi i дo cтoмaтoлoгiч-них хвopoб [1]. Дo ендoгенних чинникiв у пеpшy чеpгy вiднocять гiгieнy пopoжнини poтa [11], стан мiкpoбioценoзy пopoжини poтa [12], бioхiмiчний cклaд poтoвoï piдини [13], дш мaтеpiaлiв opTO-дoнтичнoï технiки [14; 15], ^адшвють [16; 17].
Питанням гiгieни пopoжнини poтa в пaцieнтiв, яким пpoвoдитьcя opтoдoнтичне лiкyвaння, ocтaннiм чacoм пpидiляeтьcя бaгaтo уваги [11]. Адже в пaцieнтiв, ocoбливo з незнiмнoю opтoдo-нтичнoю aпapaтypoю, пoгipшyeтьcя пpиpoдне oчищення чеpез важкий дocтyп дo веcтибyляp-нoï, лiнгвaльнoï та щiчнoï пoвеpхнь зyбiв, на яких фк^вана opтoдoнтичнa технiкa, щo зyмoвлюe пiдвищений pизик yшкoдження тканин зyбiв. Але пpoведенi дocлiдження пoкaзaли, щo ви^и^ тання тiльки oднoгo з метoдiв чи зacoбiв пpoфi-лактики e недocтaтнiм, piвень гiгieни пopoжнини poтa в тaкoмy випадку вcе oднo не вiдпoвiдae пoняттю «дoбpе» [9]. Це пoяcнюeтьcя тим, щo дiють iншi фaктopи, якi впливають на стан пopo-жнини poтa [18]. Автopи зазначають, щo пpи op-тoдoнтичнoмy лiкyвaннi загальний вне^к piзнo-мaнiтних ycклaднень (кapiec, пнпв^, пapoдoнтит) cклaдae 32,7% - 50 % [9]. Ствеpджyeтьcя, щo пpи opтoдoнтичнoмy лiкyвaннi cтoмaтoлoгiчне втpy-чання пoв'язaне не лише iз ^льними пcихoемo-цiйними, а й pефлектopними pеaкцiями, якi не-cпpиятливo впливають на пapoдoнт i твеpдi тка-нини зyбiв [9].
Рoтoглoткy мoжнa poзглядaти як нaйбiльше вiдкpитий вщдт тpaвнoгo каналу, який бaгaтo в чoмy визнaчae фopмyвaння мiкpoекoлoгiï poзтa-шoвaних нижче вiддiлiв тpaвнoï cиcтеми. У пo-poжнинi poтa завжди e виcoкий pизик виникнен-ня вoгнищ хpoнiчнoï мiкpoбнoï iнфекцiï (oдoнтo-генних, пapoдoнтoгенних, coмaтoгенних, тoнзи-лoгенних, ciaлoгенних, лiмфoгенних) [12]. Одним iз вaгoмих фaктopiв у етioлoгiï виникнення cro-мaтoлoгiчних хвopoб пpи opтoдoнтичнoмy лiкy-вaннi зyбoщелепних aнoмaлiй у д^ей e змiни cклaдy opaльнoï мiкpoфлopи, тoбтo диcбioз. Диcбioз негaтивнo впливae на cтaн opгaнiв poTO-вoï пopoжнини, в тoмy чи^ й на твеpдi тканини зyбiв [12]. Пpoведений aвтopaми [19] aнaлiз клi-нiчних i мiкpoбioлoгiчних даних у пaцieнтiв iз хвopoбaми пapoдoнтa пoкaзaв, щo у великoï ю-лькocтi хвopих виявляeтьcя медикaментoзнa
стшкють основних пародонтальних збуднимв до загальноприйнято' антибактер1ально''' терапи. Це I пояснюе серйозн1 додатков1 труднощ1 у вико-нанн1 повноцшно' комплексно!' проф1лактики та терапи ускладнень при ортодонтичному лкуван-н1 зубощелепних аномалш. Останн1м часом уже з'явилися прац1 про невпинний розвиток стшкос-т1 м1кроорган1зм1в до антибактер1альних препа-рат1в у пац1ент1в, у яких виявляли певш пору-шення в робот1 м1сцевоТ' 1мунноТ' системи. Некон-трольований дисб1оз порожнини рота призво-дить до зм1ни б1ох1м1чних показниш [20]. Маркерами б1ох1м1чного середовища порожнини рота е а-ам1лаза слини, л1зоцим, лактатдег1дрогеназа (ЛДГ ), секреторний 1муноглобул1н А (sIgA), про-тизапальн та запальн1 1нтерлейк1ни [21].
Особливе значення в забезпеченн неспеци-ф1чного захисту тканин пародонта належить муцинам (глкопротешам) ротово' р1дини. Змша ти-ксотропних властивостей слини може посилити агресивну д1ю нальоту на слизовш оболонц1 порожнини рота I зубах та сприяти росту м1кро-флори [22]. Важливою складовою слини й опо-середкованим компонентом мюцевого 1мун1тету е а-ам1лаза - перший фермент травного каналу. Амтаза секретуеться навколовушними I пщниж-ньощелепними залозами в неактивнш форм1, ак-тивуеться вже в порожнин1 рота, набувае здат-ност1 г1дрол1зувати гл1козидн1 зв'язки в молекул! крохмалю чи гл1когену. Фермент мае в1дносно невисоку власну активнють, тому в ротовш по-рожнин1 утворюеться небагато мальтози I глюко-зи, як1 й надають людин1 в1дчуття солодкого при споживанн вуглевод1в. Недостатня к1льк1сть або активнють амтази призводить до порушення травлення в порожнин1 рота. Тривале викорис-тання ортодонтичних конструкц1й ускладнюе догляд за ротовою порожниною, внасл1док чого в порожнин1 рота лишаються неперетравлен1 вуг-леводи, а рештки 'ж стають субстратом для м1к-роорган1зм1в. Бактерп, розкладаючи рештки Уж1, вид1ляють г1дрол1тичн1 ферменти, в1дбуваеться зсув рН у кисле середовище. Створюються умо-ви для розвитку кар1есу [22].
Фермент л1зоцим е одним 1з важливих факто-р1в неспециф1чного 1мунного захисту, тканин ротово' порожнини й орган1зму в цтому. Його за-хисна д1я реал1зуеться завдяки здатност1 катал1-зувати розщеплення мурамово' кислоти, яка входить до складу кл1тинно1 ст1нки бактерш, що робить м1кроорган1зми менше стшкими до дм зо-вн1шн1х чинниш. Тому достатн1й ум1ст I функцю-нальна активн1сть л1зоциму забезпечують його антибактер1альну функц1ю в порожнин1 рота. Завдяки факторам 1мунного захисту взагал1 та л1-зоциму зокрема в ротовш порожнин зменшуеть-ся рют умовно-патогенно' м1крофлори. Тому ви-значення активност1 л1зоциму ц1лком виправдане з метою моыторингу активност1 захисних систем ротово' порожнини [23].
Як зазначають дослщники [24], на початковш стади кар1озного процесу, як I при пнпвт, вияв-лен1 сезоны коливання вмюту фосфору й актив-
ност1 ферменту ЛДГ. Кр1м того, при пнпвт вира-зно простежуються сезонн1 коливання вм1сту за-гального бтка, а при кар1ес1 знижуеться вм1ст кальц1ю в ос1нн1й перюд. При початковому кар1е-с1 в пац1ент1в 1з компенсованою формою виявле-но п1двищення вм1сту кальц1ю на 43% у весня-ний перюд, фосфору - на 98% у пор1внянн1 з контрольною групою; вмют глюкози I лактату пщ-вищуеться в 6 раз1в, пщвищуеться активн1сть ЛДГ на 18%, лужно' фосфатази — на 61%, зрос-тае вм1ст загального б|лка в 2,3 раза [24].
Нашнформатившшим бюх1м1чним параметром при кар1ес1 вважають умют глюкози, а при пнпвт шформативними параметрами е загаль-ний бток, ЛДГ, а-ам1лаза. Лактат шформатив-ний як при кар1ес1, так I при пнпвт. Проте при кар1ес1 гл1кол1з в1дбуваеться анаеробним шляхом, що забезпечуе специф1ку змши цього б1ох1-м1чного параметра. При пнпвт переважае ае-робне окислення, що вщображаеться на р1вн1 лактату. Одшею з причин зб1льшення утворення лактату е активац1я гл1кол1зу внаслщок ускла-дення догляду за ротовою порожниною в пац1ен-т1в з ортодонтичною апаратурою, коли пюля вживання |'ж1 залишки вуглевод1в розщеплюють-ся до лактату м1кробною бляшкою [25].
Одним з 1муноглобул1н1в, який в1д1грае важ-ливу роль у захисп ротово'' порожнини в1д запа-лення, е секреторний 1муноглобул1н А ^^^ В1н е димером, протомери ковалентно зв'язаш з се-креторним компонентом, який обер1гае його в1д деструкци. Пер1од нап1вжиття цього 1муноглобу-лшу становить 5 дн1в. Тому для його постшного поповнення в орган1зм1 щодня в1дбуваеться ди-ференц1ювання В-л1мфоцит1в у плазматичн1 кл1-тини, осктьки саме вони синтезують sIgA. У зв'язку з цим навколишш кл1тини продукують ци-ток1ни, як1 сприяють переходу В-л1мфоцит1в у плазматичн1 кл1тини I початку синтезу sIgA. До того ж еп1тел1альн1 кл1тини продукують гл1копро-те'н, названий секреторним компонентом, основною ланкою, що е в мюцевш 1муннш систем!, який дае стабтьнють sIgA I забезпечуе транспо-ртування IGA I IGM. Останн1 досл1дження припустили можливу роль еп1тел1альних кл1тин у анти-генн1й презентац||. Дендритн1 кл1тини, як1 м1с-тяться в еп1тел1' пов1тряних шлях1в, можуть без-посередньо надавати антигени В-л1мфоцитам I таким чином стимулювати 'х до диференц1юван-ня за допомогою циток1н1в, що синтезуються еп1-тел1альними кл1тинами, в плазматичних I до синтезу sIgA. Таким чином, sIgA в1дпов1дае за мю-цевий захист, а його регуляторна роль у поед-нанш з м1сцевим синтезом, транспортуванням I секрец1ею в1др1зняють 1мун1тет слизових оболо-нок в1д системного 1мун1тету [26]. Цей 1муногло-бул1н не здатний зв'язувати комплемент або ви-кликати його активацш. Проте в1н виконуе р1зн1 захисн1 функцИ за допомогою взаемоди з рецепторами 1мунно' системи, що обер1гае слизов1 по-верхн1 т1ла в1д проникнення м1кроорган1зм1в у тканини. sIgA може зв'язувати токсини I разом 1з л1зоцимом проявляти бактерицидну й антив1рус-
ну активнють. BiH д1е як аглютинатор м1кроорга-н1зм1в i нейтралiзатор токсинiв, уповiльнюe скр^ плення вiрусiв i бактерiй i3 поверхнею слизових оболонок. У ротовш порожнинi антибактерiальна й антивiрусна активнють sIgA забезпечуеться цитокiнами, якi видтяються, серед iншого, макрофагами [27] i епiтелiальними клiтинами поро-жнини рота. Цитокши беруть участь у кл^инному i гуморальному iмунiтетi, дшть як протизапальнi або прозапальнi чинники [28]. Дослщниками встановлено, що штерлеймн IL-1 - прозапаль-ний цитокш, який в основному секретуеться макрофагами, але також Т^мфоцитами i клiтинами епiтелiю; стимулюе й активуе стовбуровi клiтини, Т i В-тмфоцити, нейтрофiли; одночасно е ендо-генним шрогеном. 1снуе у двох формах - IL-1 a i IL-1 ß. Пщвищеж рiвнi цього цитокiну виявляли в слиш, ясеннiй рiдинi та в тканинах ясен на акти-вних стадiях перiодонтиту. IFN-y - iмунорегуля-торний цитокiн, продукований Th1, що впливае на iмунокомпетентнi кл^ини i на фiбробласти. Biн активуе макрофаги, пщсилюючи фагоцитоз. У той же час IFN-y може блокувати аутостиму-ляцiю IL-1 ß макрофагами [29].
Для виготовлення незшмноТ та зшмноТ апара-тури використовуються синтетичш матерiали (пластмаси, полiмери), якi також впливають на слизову ротовоТ порожнини. За тривалого засто-сування ортодонтичноТ апаратури, особливо в ослабленому оргашзм^ з низькою неспецифiч-ною резистентнютю, додатково погiршуються умови перебудови рухомих тканин у дтянц зу-бiв, спостерiгаються дисбаланс процесiв резор-бци та формування кiстки, порушення кровооб^у в тканинах пародонта i функцюнальних реакцiй у порожнинi рота. У своТх дослiдженнях [15] авто-ри вказують на частi випадки алерги на матерiа-ли, якi застосовуються при виготовленш ортодонтичноТ апаратури, що також можна пояснити порушеннями мюцевого iмунiтету.
Для виготовлення незшмноТ ортодонтичноТ апаратури найчаспше застосовують неблагоро-днi групи металiв та Тхнi сплави [14]. Незважаю-чи на те, що вс метали i сплави пройшли серiю токсиколопчних, технiчних i клiнiчних випробу-вань, наявнють Тх у порожнинi рота людини не-природна для навколощелепних тканин i для всього оргашзму [14]. Рiзнорiднi метали, контак-туючи в порожниш рота людини з електрол^ом (слиною), вiддають позитивно заряджеш iони в розчин. Унаслiдок цього на металевому елемен-тi апаратури, в середовищi зi слиною, виникае електричний заряд, а мiж рiзнорiдними метала-ми - рiзниця електрогальвашчних потенцiалiв, тобто утворюеться гальванiчний елемент. Стру-ми, якi виникають при цьому в порожниш рота, провокують розвиток хвороб, як нерщко в сто-матологiчнiй лiтературi позначаються одним уш-версальним термiном "нестерпнiсть до метале-вих включень у порожниш рота" (гальваноз) [14].
Але мiкробний та iмунний чинники не един в розвитку ускладнень при ортодонтичному лку-ваннi зубощелепних аномалiй у д^ей. Незважа-
ючи на широке використання сучасних засобiв гiгiени порожнини рота, антибактерiальних, iму-номоделюючих препара^в, сучасних ппоалер-генних i неагресивних щодо розвитку гальванозу матерiалiв, останшм часом спостерiгаеться зб^ льшення ктькосп пацiентiв з ускладненнями. Ця обставина дозволяе передбачити, що генетичш чинники в^грають далеко не останню роль у розвитку цих ускладнень, а методи визначення шдивщуального генетичного профтю патента набувають усе бiльшого практичного значення [30].
Висновки
1. В усьому свт та в УкраТш спостер^аеться тенденцiя як до збтьшення поширеностi зубощелепних аномалiй, так i до збiльшення ктькос-т ускладнень, якi виникають при апаратному ль куваннi.
2. Серед найпоширешших ускладнень - кар^ ес, пнпвп", хвороби пародонта.
3. Виникнення ускладнень при ортодонтичному лкуванш зубощелепних аномалш у дiтей можна пов'язати з недостатньою гтеною порожнини рота пщ час лiкування, мiкробним дисбю-зом, порушенням бiохiмiчного складу ротовоТ порожнини, неефективнютю мiсцевого iмунiтету, алергiчною вiдповiддю на дiю складових апарат-них конструкцiй, нестерпнiстю до Тхшх метале-вих включень, а також шдивщуальним генетич-ним профтем пацiента.
4. Для профiлактики ускладнень при ортодонтичному лкуванш зубощелепних аномалш у дн тей необхщш раннi прогностичнi маркери.
Лiтература
1. Пор1вняльна оц1нка стоматолог1чного здоров'я д1-тей шк1льного в1ку за Свропейськими 1ндикаторами здоров'я порожнини рота / [Е.В.Безвушко, Л.Ф.Жуг1на, А.А.Наригана, Н.Л.Чухрай] //Новини стоматологи. - 2013. - №3, т. 76. - С. 76-78.
2. Рейзв1х О.Е. Стоматолопчна захворюванють д1тей шк1льного в1ку м.1лл1ч1вськ / О.Е.Рейзв1х, С.А.Шнайдер, О.Б.Падун // Вюник стоматолог1Т. -2014. - №3. - С. 106-108.
3. Манжуловская В.В. Самое современное в орто-донтии - «невидимые брекеты» / В.В.Манжуловская // Современная стоматология. - 2013. - №3. -С.143-145.
4. 1ванов В.С. Стоматолопчна захворюванють у д1тей дошк1льного та молодшого шк1льного в1ку у м1ст1 Одеса / В.С. 1ванов // Вюник стоматологи. - 2013. -№1. - С.121-125.
5. Состояние и тенденции развития стоматологической ортопедической помощи у лиц молодого возраста / В.А.Лабунец [и др.] // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2013. - №5. - С. 85-88.
6. Кулыгина В.Н. Результаты исследования распространенности и структуры заболеваний пародонта у лиц молодого возраста / В.Н. Кулигина, М.Мохаммад, Л.Л. Козлова // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2013. - №5. - С. 29-31.
7. См1янов Ю.В. Вивчення динамки стоматолопчноТ захворюваност серед д1тей СумськоТ област / Ю.В.См1янов //Матер1али науково-практичноТ кон-ференцп студенпв, молодих вчених, л1кар1в та ви-
кладач1в «Актуальн1 питания теоретично' медици-ни», Суми, 21-22 квп\ 2011 року. - С.24-25.
8. Репужинский И.М. Взаимосвязь зубочелюстных 20. аномалий, заболеваний тканей пародонта и гигиенического состояния полости рта у детей школьного возраста / И.М. Репужинский // Вюник стоматологи. - 2009. - №3. - С. 64-65.
9. ФалЫський М.М. Стан тканин пародонта в патент 21. з ортодонтичною патолопею / М.М. ФалЫський, С.1. Бойцанюк, П.Ю. Островський // Укра'нський стома-толог1чний альманах. - 2016. - №5. - С. 69-71.
10. Казакова Р. В. Пор1вняльний анал1з показнигав карь есу зуб1в i захворювань тканин пародонта у пщлгт- 22. к1в, якi проживають у рiзних екологiчних умовах / Р.В. Казакова, В.С. Мельник, М.В. Б^ищук // Нови-ни стоматологи. - 2013. - №1. - С. 78-79.
11. Применение схемы индивидуальной профилактической программы при лечении брекет-техникой / 23. Л.В. Смаглюк [и др.] // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2013. - №3. - С. 65-68.
12. 1саева Н.С. Ефективнють схеми корекци порушення орального мкробюценозу в дп"ей / Н.С. 1саева // Современная стоматология. - 2013. - №3. - С. 6466. 24.
13. Гутор Н.С. Характеристика змЫ бiохiмiчних показ-нигав ротово' рiдини у хворих на альвеолп" / Н.С. Гутор // Хiрургiчна стоматологiя. - 2013. - №3. - С. 56-59. 25.
14. Поюровская И.Я. Лабораторная оценка деформационных свойств термопластичних полимеров для базисов съемных зубных протезов / И.Я. Поюровская, Т.Ф. Сутугина, С.А. Бабаев // Стоматология. - 26. 2014. - №5. - С. 4-8.
15. Travess H. Orthodontics. Part 6: Risks in orthodontic treatment / H. Travess // Br. Dent. J. -2004. - УоИ96, №2. - Р.71-77.
16. Зорина О. А. Взаимосвязь полиморфизма генов с риском развития агрессивного пародонтита / О.А. 27. Зорина, О.А. Борискина, Д.В. Ребриков // Стоматология. - 2013. - №4. - С. 28-30.
17. Зорина О.А. Генетические факторы предрасполо- 28. женности к развитию агрессивного пародонтита: белки матрикса, матриксины и их регуляторы / О.А. Зорина, О.А. Борискина, Д.В. Ребриков // Стоматология. - 2013. - №1. - С. 76-83.
18. Петрушанко Т. А. Анализ факторов риска болезней 29. пародонта при использовании брекет-систем / Т.А. Петрушанко, М.А. Кириленко // Укра'нський стоматолопчний альманах. - 2013. - №5. - С. 35-38. 30.
19. Мащенко И.С. Причины устойчивости основных пародонтальных возбудителей к антибактериальной терапии у больных с быстропрогрессирующим генерализованным пародонтитом / И.С. Мащенко,
Резюме
У свт 60%-90% д1тей хворшть на кар1ес, пнпвгг, хвороби пародонта, щороку ортодонтичне л1ку-вання починають мтьйони д1тей. Апаратне лкування - це додаткове навантаження на тканини пародонта. Установлено, що важливими факторами ускладнень при ортодонтичному лкуванш е ендогенш та екзогенн чинники: еколопчш умови, ппена порожнини рота, стан м1кробюценозу порожини рота, бюх1м1чний склад ротово' рщини, д1я матер1ал1в ортодонтично'' техшки, спадковють. Бюх1м1чними маркерами неблагополуччя бюх1м1чного середовища порожнини рота е змша активност а-амтази слини, л1зоциму, р1вн1в лактатдегщрогенази (ЛДГ), секреторного 1муноглобул1ну А (sIgA), 1нтерлейк1н1в. Вияв-ляють част1 випадки алерги та гальваноз на матер1али ортодонтично'' апаратури. Далеко не останню роль в1д1грають генетичн чинники, а методи визначення шдивщуального генетичного проф1лю пац1ен-та набувають усе б1льшого практичного значення. Для устшноТ проф1лактики ускладнень при ортодонтичному лкуванш зубощелепних аномал1й у д1тей необх1дне комплексне використання прогностичних маркер1в.
Ключовi слова: щелепно-лицьов1 аномалп, ортодонтичне л1кування, ускладнення.
A.А. Гударьян, А.С. Дорогина // Вюник стоматологи.
- 2013. - №4. - 35-41.
Ткаченко П.1. 1мунолопчний апарат слизово' обо-лонки порожнини рота: сучасний стан питання (огляд лп"ератури) / П.1. Ткаченко, Н.М. Лохматова,
B.1. Шинкевич // Вюник стоматологи. - 2002. - №4. -130-138.
Ярова С.П. Роль порушень цитоганово! регуляци в розвитку ендотелiальноТ дисфункци при генералi-зованому пародонтил / С.П. Ярова, А.Д. Желдако-ва // Укра'нський стоматолопчний альманах. -2013. - №4. - С. 29-31.
Романенко Е.Г. Влияние взаимодействия неспецифических защитных факторов ротовой жидкости на состояние тканей пародонта у детей / Е.Г. Ро-маненко // Укра'нський стоматолопчний альманах.
- 2013. - №1. - С. 96-99.
Деньга А.Э. Экспериментальное обоснование применения лечебно-профилактического комплекса для сопровождения ортодонтического лечения зу-бочелюстных аномалий у детей с начальным кариесом зубов / А.Э. Деньга, О.А. Макаренко // Вюник стоматологи. -2013. - №2. - С.22-25. Годованець О.1. Застосування препаралв макро- та мiкроелементiв у комплеш лкування карiесу зубiв у дп"ей / О.1. Годованець // КлУчна та експеримен-тальна патолопя. -2015. - №3. - С.33-35. Reactive changes of the oral cavity by the action of external agressive factors / A. Paczewska [et al.] // Zbior Artykulow Naukowych. Pryurytetowe Obszary Nauki, Zakopane. - 2015. - Str.250. Иванов В.Д. Возможности использования неинва-зивных иммунологических методов в оценке здоровья населения / В. Д. Иванов, А. К. Маковецкая // Неинвазивные методы в оценке здоровья населения; под ред. акад. РАМН Ю.А. Рахманина. - М., 2006. - С. 112-125.
Фагоцитарная защита пародонта и способы ее активации / Ш.Л. Шиманский [и др.] // Стоматология. -2013. -№5. - С. 64-68.
Струк В.И. Показатели цитокиновой системы как маркеры доклинической стадии генерализованного пародонтита у больных катаральным гингивитом /В.И. Струк, Н.В. Ватамонюк // Вюник стоматологи.
- 2014. - №4. - С. 35-38.
Immunological and microbiologic profiles of chronic and aggressive periodontitis subjects / B. Rescala [et al.] // J. Periodontol. - 2010. - Уо!.81. - Р.1308-1316. Periodontal findings in adult twins / B.S.Michalowicz [et al.] // Journal of Periodontology. -1999. - Уо!.62, №5.
- Р.293 -299.
Стаття надшшла 05.05.2017 р.
Резюме
В мире 60%-90% детей болеют кариесом, гингивитом, болезнями пародонта, каждый год ортодонти-ческое лечение начинают миллионы детей. Аппаратное лечение является дополнительной нагрузкой на ткани пародонта. Сегодня установлено, что важными факторами осложнений при ортодонтическом лечении являются эндогенные и экзогенные факторы: экологические условия, гигиена полости рта, состояние микробиоценоза полости рта, биохимический состав ротовой жидкости, действие материалов ортодонтической техники, наследственность. Биохимическими маркерами неблагополучия среды полости рта является изменение активности а-амилазы слюны, лизоцима, уровней лактатдегидрогеназы (ЛДГ), секреторных иммуноглобулинов А (Б1дА), интерлейкинов. Отмечены частые случаи аллергии и гальваноза на материалы ортодонтической аппаратуры. Далеко не последнюю роль играют генетические факторы, а методы определения индивидуального генетического профиля пациента приобретают все большее практическое значение. Для успешной профилактики осложнений при ортодонтическом лечении зубочелюстных аномалий у детей необходимо комплексное использование прогностических маркеров.
Ключевые слова: зубочелюстные аномалии, ортодонтическое лечение, осложнения.
UDC: 616.314.17 - 089.23
COMPLICATIONS OF ORTHODONTIC TREATMENT OF DENTOALVEOLAR ANOMALIES IN CHILDREN
PachevskaA.V., Filimonov Yu.V.
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya
Summary
In the world 60-90% of children suffer from caries, gingivitis, periodontal diseases, millions of children start orthodontic treatment every year. In Ukraine regular dental epidemiological study of local researchers to assess the effeciency of national programs of primary prevention of dental diseases is hold. One of the priority areas of research is the study of dental diseases in Ukraine children. According to scientists of our country it is causing the increasing concern teeth and jaws dental abnormalities among children and adolescents, and the secondary complications that arise during orthodontic treatment. In addition, the increasing attention is paid to the most modern and effective methods of early diagnosis and removal. Among 43% of Ukrainian children with common dental pathology periodontal diseases occur in 30%. In their research scientists note periodontal disease in 70% of children is combined with dentoalveolar anomalies. Today it is established that endogenous and exogenous factors are important for orthodontic treatment: environmental conditions, oral hygiene, microbiocenosis state of the oral cavity, biochemical composition of oral fluid, action of orthodontic appliances, heredity. By this explains that on the one hand maxillofacial anomalies and poor oral hygiene are the most risk factors for the occurrence of periodontal diseases and the other diseases. It is indisputable that periodontal diseases lead to strain and complicate of orthodontic treatment. In addition, the apparatus treatment is an additional stress on periodontal tissue, orthodontic appliances complicate hygiene procedures. One of the important factors in the etiology of dental diseases during orthodontic treatment of teeth anomalies in children is the changing of the composition of oral microflora, dysbiosis. Dysbiosis has a negative effect on the state of the oral cavity. Conducted by the authors of microbiological analysis in patients with periodontal disease was showed that a significant number of patients have the drug resistance for major periodontal pathogens to conventional antibiotic therapy. This explains the significant additional complexity in the implementation of a full comprehensive prevention and treatment of complications during orthodontic treatment teeth anomalies.
Biochemical markers of poor oral environment are a change in the activity of a-amylase of saliva, lysozyme, lactate dehydrogenase (LDH) levels, secretory immunoglobulin A (sIgA), interleukins. Inadequate level or concentration of amylase leads to indigestion in the mouth. A prolonged deficiency of amylase leads to a violation of the pH of the oral cavity. Remains of food are a fertile environment for the development of microorganisms. The enzyme lysozyme is one of the important factors of nonspecific immune defense, tissues of the oral cavity and the body in general. Its protective effect is realized by its ability to catalyze the splitting of muramic acid, which is the part of the bacterial cell wall. It does a bacterial cell less resistant to external factors. Thus, insufficient activity of lysozyme provokes the growth of bacteria in the oral cavity. In oral cavity antibiotic and antiviral activity IgA provides cytokines. It's secreted by macrophages and epithelial cells of the mouth. It acts in the presence of cytokines. Cytokines are involved in cellular and humoral immunity.
Frequent cases of allergy and galvanosis were noted for materials of orthodontic equipment. Genetic factors play an important role, and methods of determining the individual genetic profile of the patient become more and more practical. For successful prevention of complications in orthodontic treatment of dentoalveolar anomalies in children it is necessary to Identify and take into account all of the above factors.
Key words: dentoalveolar anomalies, orthodontic treatment, complications.
