УСКЛАДНЕНі іНФЕКЦії ОБЛАСТі ХіРУРГіЧНОГО ВТРУЧАННЯ ТА ПОРіВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧУТЛИВОСТі МіКРООРГАНіЗМіВ ДО АНТИБіОТИКіВ РЕЗЕРВУ У ВіДДіЛЕННЯХ ХіРУРГіЧНОГО ПРОФіЛЮ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 615.036.8

DOI: 10.15587/2313-8416.2015.47901

УСКЛАДНЕН1 ШФЕКЦП ОБЛАСТ1 Х1РУРГ1ЧНОГО ВТРУЧАННЯ ТА ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧУТЛИВОСТ1 М1КРООРГАН1ЗМ1В ДО АНТИБ1ОТИК1В РЕЗЕРВУ У В1ДД1ЛЕННЯХ Х1РУРГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ

© В. В. Поточилова, С. I. Бабак

В po6omi представлет результати використання антибютиюв запасу у вiддiленнях peaHiMa^i, а6дом^ нально'1' хipуpгii та травматологи.

Освiтлeно групи мiкpооpгaнiзмiв з високими показниками ^m^^i до резервних aнти6aктepiaльних пpeпapaтiв. Викладено oснoвнi чинники розвитку aнти6ioтикopeзистeнтнoстi. Визнaчeнi aнти6ioтики резерву у вiддiлeннях хipуpгiчнoгo та тpaвмaтoлoгiчнoгo профшю для paцioнaльнoi aнти6aктepiaльнoi терапп. Виявлена висока чутливiсть ентеро6актерш практично до уах до^джуваних груп пpeпapaтiв Ключовi слова: усклaднeнi ттраа6домтальш тфекцп, анти6ютики резерву, ранова поверхня, гнiйнi iн-фекци, чутливiсть

Aim. To define the character of microbial contamination of the complicated intraabdominal and traumatological wound surfaces, to define the sensitivity of microorganisms to antibiotics of reserve for detecting antibiotics of reserve in surgical and traumatological departments for rational and antibacterial therapy. Method. In surgical, traumatological and intensive care departments during the period 2013-2014 years were examined 296 patients. Among them 106 patients from resuscitation, 116 patients from the general surgery department, 74 patients with traumatological pathology. Quantitative and qualitative detection of microorganisms was carried out by inoculation of material on differential-diagnostic nutrients mediums (agars). Sensitivity test was carried out with pure microorganism culture that was separated before on the dense nutrient medium.

Results. The results of research were interpreted according to decree of the Ministry of Public Health of Ukraine № 167 05.04.2007. According to the results of research 106 patients get help in intensive care department, 116 patients in abdominal surgery department, 74 patients in traumatological one.

In patients from intensive care department the sensitivity of microorganisms to reserve antimicrobial preparations was kept only for meropemen and tygecycline. In reserve antimicrobial preparations 100% sensitivity was observed only in tygecycline and meropenem relative to E. coli. All other microorganisms except E. coli, demonstrated the strict tendency to increase of % of stability.

The most of 116 patients from surgical department with infections of surgical area (ISA) had pancreatonecroses -28 (32,7 %) patients.

The sensitivity of microorganisms to antibacterial preparations in patients who underwent treatment in surgical department with infection of surgical area demonstrated that only meropenem relative to Ps. Aeruginosa can be an agent of choice. Ps. aeruginosa has sensitivity to meropenem in 100% cases.

The patients of traumatological department with purulent wound complications are 25 % of all hospital patients with complications in surgical area.

The most patients had complicated fractures - 22 patients (29,7 %). 100 % sensitivity was detected to tygecycline in Enterobacter aerogenes.

Conclusions. At analysis of data of sensitivity spectrum of antimicrobial preparations in gram-positive and gram-negative flora in departments it was detected the high sensitivity of enterobacteriums to almost all studied groups of preparations

Keywords: Complicated intraabdominal infections, antibiotics of reserve, wound surface, purulent infections, sensitivity

1. Вступ

Ускладненими вважають штраабдомшальт ш-фекци, яю поширюються в перитонеальний проспр з формуванням абсцесу очеревини або перитонггу. Ускладнет штраабдомшальт шфекци (У1А1) важко шддаються лшуванню, характеризуются високою частотою ускладнень i високою смерттстю. Несвоечасна та/або неадекватна антимшробна терашя У1А1 ютотно

тдвищуе ризик ктшчно! неефекгивносп лiкування та збшьшуе витрати системи охорони здоров'я [1, 2].

Важливим являеться питання вибору оптимально! антибакгерiальноl терапи при шфекщях обласп xi-рурпчного втручання. При чому у хворих xiрургiчного профiлю слад особливо враховувати вид оперативного втручання, попереднш прийом антибактерiальниx препарапв, наявшсть рекомендацш та показань для

використання антибакгерiальноro препарату в х1рур-гiчнiй практицi [3].

Бактерп виробляють стiйкiсть (резистентнiсть) при частому контакп з антибiотиком. Стiйкi штами бактерш викликають бiльш тяжкi форми захворю-вань, яш тяжче пiддаються дiагностицi та лiкуванню. Ця проблема розглядаеться зараз як загроза свiтовiй безпещ тому видiлили групу антибiотикiв резерву. Це свого роду недоторканний запас. Препарати резерву повинш використовуватися тшьки в саму останню чергу, коли iншi виявилися неефективними. На анти-бiотики резерву зазвичай штучно завищуеться цiна, щоб обмежити 1х безконтрольний прийом [4].

2. Обгрунтування дослщження

Значнi труднощi лiкування хворих з гнiйною хь рургiчною шфекщею багато в чому пов'язанi iз зроста-ючою полiангибiотикорезистентнiстю мiкроорганiзмiв до бшьшосп лiкарських препаратiв [5, 6]. Набуття та втрата резистентностi - процес динамiчний i потре-буе постшного монiторингу, який дозволяе корегувати рекомендаци щодо застосування антибактерiальних препарапв у клiнiцi. У х1рургп шсляоперацшна рано-ва iнфекцiя е причиною приблизно 75 % летальних ви-падк1в [7]. У рiзних дослвдженнях показано, що близько 30-90 % антибютишв використовуються в хiрургi! не-рацiонально [8], часто неправильно здшснюеться вибiр препарату, що веде до необгрунтованих додаткових фь нансових витрат, пiдвищенню частоти розвитку побiч-них i токсичних реакцiй, зростанню бактерiально! ре-зистентностi, подовженню часу госпиатзацп, а також необхiдностi призначення шших л1карських засобiв для лiкування основного захворювання та усунення насладив неправильно! антибютикотерапп.

3. Мета дослщження

Визначити характер мiкробного забруднення ускладнених iнтраабдомiнальних та травматологiчних ранових поверхонь обласп хiрургiчного втручання. Встановити чутливють мiкроорганiзмiв до антибюти-к1в резерву, з метою визначення антибютика резерву для використання у ваддшеннях хiрургiчного та трав-матологiчного профiлю для рацюнально! антибактерь ально! терапи.

4. Матер1али та методи

У хiрургiчному, травматологiчному вiддiленнях та вiддiленнi штенсивно! терапи в перiод з 2013 по 2014 рш було обстежено 296 пащенпв з ускладненими гншними iнфекцiями областi хiрургiчного втручання. З них 106 пащенпв з ваддшення реашмацп, 116 пащ-ентiв з ваддшення загально! абдомiнально! хiрургi!, 74 пащента з травматологiчною патологiею.

Матерiали для бактерiологiчних досладжень на мшрофлору та чутливiсть до антибактерiальних препарапв вадбирались пiд час санацп порожнин [9].

Кiлькiсне та яшсне визначення мiкроорганiзмiв проводили шляхом поаву матерiалу на диференцш-но-дiагностичнi поживш середовища (агари): кров'я-ний, жовтково-сольовий, ентерокок агар, ендо агар,

цукровий бульйон виробництва HiMedia (Iндiя) та ФДУ НД1ЕМ iM. Пастера, С.-Петербург (РФ) (Феде-ральний Державний унiверситет науково-досладний шститут епадемюлогп та мшробюлогп) згадно з юну-ючими нормативними та методичними документами [10, 11]. 1дентифтащю видшених бактерiй проводили за Berdey's [12].

Тест на чутливiсть до антимжробних препара-тiв проводили з чистою культурою мiкроорганiзмiв що попередньо була видшена на щiльному поживному середовищi.

Визначення чутливостi видiлених культур мь кроорганiзмiв до антибактерiальних препарапв проводили диско-дифузшним методом Bauer-Kirbi з використанням стандартних комерцiйних дисков препаратами виробництва HiMedia (Iндiя).

Iдентифiкацiя мiкроорганiзмiв проводилась на мшробюлопчному аналiзаторi VITEK 2 compact 15 (Франщя). Iдентифiкацiя грам негативно! та грам позитивно! флори заснована на стандартних бiохiмiчних методах з використанням нових субстрапв, що дозволяе ощнити утилiзацiю вуглеводiв та ферментативну активнiсть та стiйкiсть мiкроорганiзмiв. Карти для грам негативно! флори складаються з 64 тестiв, в тому чи^ 47 бiохiмiчних теспв та негативного контролю. Негативний контроль використовуеться як лунка по-рiвняння для тестiв на декарбоксилазну актившсть. Карти для грам позитивно! флори складаються з 43 бiохiмiчних теспв.

5. Результати дослщження

Результати досладження штерпретували у вадпо-вiдностi до наказу МОЗ Укра!ни № 167 вад 05.04.2007 р. За результатами досладжень у вiддiленнi iнтенсивно! терапи отримали допомогу 106 пацiентiв, у ваддшенш абдомшально! хiрургi! 116 пащенпв, з травматолопч-ного вiддiлення 74 пащента.

Таблиця 1

Розподш пацiентiв за дiагнозами та досладжуваним

матерiалом у ваддшенш iнтенсивноi Tepani!

Дiaгноз Матерiал (%) N=106

Панкреоне-кроз Бронх^ально альвеолярний лаваж (1,8)

Панкреоне-кроз Ранова поверхня (5,7)

ЗЧМТ Бронх^ально альвеолярний лаваж (34,2)

ЗЧМТ Шквор (1,8)

Сeпсiс Сеча (4,7)

Сeпсiс Бронх^ально альвеолярний лаваж (4,7)

Пневмошя Бронх^ально альвеолярний лаваж (7,5)

Полiтpaвмa Ранова поверхня (3,7)

Полггравма Бронх^ально альвеолярний лаваж (1,8)

Полiтpaвмa Сеча (1,8)

ГПМК Бронх^ально альвеолярний лаваж (25,1)

ТЕЛА Бронх^ально альвеолярний лаваж (1,8)

Ендокардит бронхiально альвеолярний лаваж (1,8)

Виразка (перфоращя) Ранова поверхня (1,8)

100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

1

С

i

ps. aeruginosa

Kl.

pneumoniae

E, coli

Enterobacter Enterobacter Acinetobacter iHLiii nib cloacae а e год en е-s baumannli

iTraptnlH R anoflicTHHR ■ ¡тенен R □ ueponenerjR

Рис. 1. Розподш грамнегативно! флори за чутливютю до а нт и ба ктс р i а льни х препаратов у пащенпв вщдшення

iнтeнсивноi терапй'

100

so

60

40

20

ИДИ

St. St. aureus Enterococc. Enterococc. Irani м/о epidermidis faeemm faecaHs

□ Т1гецию1ш& □ Ш1пенеы& ■ м ероп енем S ■ лшезол1д&

Дiaгноз Мaтepiaл (%)N=116

Фурункульоз Ранова поверхня (3,4)

Панкреонекроз Ранова поверхня (32,7)

Деструктивний апен-дицит Ранова поверхня (13,8)

Холецистит (периве-зикальний абсцес) Ранова поверхня (13,8)

Перитошт Ранова поверхня (12)

Мeзeнтepiaльний тромбоз Ранова поверхня (1,7)

Парапроктит Ранова поверхня (3,4)

Виразкова хвороба (перфоращя) Ранова поверхня (3,4)

Нагноена шсляоперацшна рана Ранова поверхня (3,4)

Флегмона Ранова поверхня (1,7)

Абсцес м'яких тканин Ранова поверхня (5,1)

Абсцес печшки Ранова поверхня (1,7)

Юста тдшлунково! залози Ранова поверхня (1,7)

Шмфадешт Ранова поверхня (1,7)

100

jLILli 1

Ps.

Kl.

aeruginosa pneumoniae

E. coH Acinetobacter Гнил м/о taumaimu

□ гп-ециЕлшБ □ KomcnmS ■ if.iineHer.iS ■ иеропененБ

Рис. 2. Розподш чутливосп грампозитивно! флори до а н т и б а ктс р i а л ь н их препарапв у пащенпв вщдшення штенсивно!терапи

Таблиця 2

Розподш пащенпв за д1агнозами та дослщжуваним матер1алом у вцщшенш абдомшально! xipyprii'

Рис. 3. Розподш чутливосп гр а \ г н с гат и вт и в н о 1 флори до а нт и ба ктс р i а льни х препарапв у пащенпв вцщшенш абдомшально! xipyprii

ilHÜ

St. epidemiiriis St. aureus Enterococc. Enterococc. 1нш1 м/о faeemm fhecalis

□ liremiKniHS □ imiik'hcmS ■ меропенем5 ■ лшезолш5

Рис. 4. Розподш чутливосп грампозитивно! флори до aнтибaктepiaльних пpeпapaтiв у пащенпв вщдшенш абдоминально! хipуpгii'

Таблиця 3

Розподш пащенпв за дiaгнозaми та дослщжуваним мaтepiaлом у тpaвмaтологiчному вщдшенш

Д1агноз Матер1ал (% обстежених) N=74

Ендопротез Ранова поверхня (27)

Полправма Ранова поверхня (8,1)

Стан шсля МОС Ранова поверхня (2,7)

Перелом ускладнений Ранова поверхня (29,7)

Нестабшьний ендопротез Ранова поверхня (8,1)

Остеом1елгт Ранова поверхня (2,7)

Нориця Ранова поверхня (13,5)

Некроз Ранова поверхня (2,7)

Консолщований перелом Ранова поверхня (2,7)

?з, аггштс^а Ю.

pnjumsmi;

Е. cili

Entaobacta" Entsrobacta: Acmetobacter cbacai аггсггпгь baumaami

■ пгецнкшлЗ □ катстшВ ■ ишенемЕ ■ мсропенемЕ

Рис. 5. Розподiл чутливостi грампозитивно' флори до антибактерiальних препаратiв у пацiентiв травматолопчного вiддiлення

З 116 пацiентiв Хрур-гiчного вщдшення що мали шфекцп областi х1рург1чного втручання (1ОХВ) бшьша кшь-к1сть припадае на панкреоне-крози - ix 28 (32,7 %) пащенпв. На другому мюц по захворю-ваностi пацiенги з дагнозом гострий деструктивний апен-дицит та гострий холецистит по 13,8 % кожного, на третьо-му мiсцi перигени, 10 пащенпв (12 %) вщ усix обстежених (табл. 2).

100 80

60

НИИ

St. St. aureus Enterococc. Enterococc. Tttitii m/o epidermidis faecium faecalis

■ тлгециклшЗ [Ишшенемй ■ MepaneHebiS ■ лшезолщЗ

Рис. 6. Розподш чутливостi грамнегативно! флори до антибактерiальниx препаратiв у пацiентiв травматолопчного вщдшення

6. Обговорення результапв

Серед 106 обстежених пащенпв у вщдшент ш-тенсивно! терапй, найбiльша кшькють припадае на осiб з дагнозом закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ) -36 % з уах обстежених пащенпв по вiддiленню штен-сивно! терапй'. Найменша к1льк1сть хворих з полправ-мою (дослщжували бронх1ально альвеолярний лаваж, сечу) та панкреонекрозом (дослщжували бронх1ально альвеолярний лаваж) !х по 1,8 % кожного. Гостре пору-шення мозкового кровообiгу (ГПМК) сто'ть на другому мiстi вщ обстежених пащенпв i складае 25,1 %. ( табл. 1).

У пащенпв вщдшення штенсивно! терапй' чутливють до антим1кробних х1м1отерапевтичних препарапв розподшилась наступним чином. У резервних антим> кробних препарапв 100 % чутливють спостерталась тшьки у тiгециклiну та меронему вщносно E. coli. Ва iншi мiкроорганiзми показали чiтку тенденщю до збшь-шення в сторону стшкосп (рис. 1). Ps. aeruginosa чутлива до колiстину на 78,8 %; до меропенему на 93,3 % а iмi-пенем тшьки 8 %. Близько 50 % штам1в, видiлениx вщ пацiентiв що знаходились на лiкуваннi у вщдшенш ш-тенсивно! терапй - Kl. pneumoniae, чутливих до меропенему, а Acinetobacter baumannii стiйкiй у 100 % випадюв до меропенему (рис. 1).

Ситуащя з грампозитивною флорою, у пацiентiв вщдшення штенсивно! терапй, виглядае значно краще у порiвняннi з грамнегативною флорою. St. epidermidis, St. aureus, Enterococc. faecalis мають 100 % чутливють до пгацилу 1мшенем мае чутливють на р1вш 100 % у Enterococc. faecalis та до лшезолщу St. aureus i Enterococc. faecium мають чутливють теж на р1вш 100 % (рис. 2).

Чутливють \пкроорганп\пв. у пащенпв що знаходились на лшуванш в х1рурпчному вщдшенш, розподшилась наступним чином. Чутливють у 100 % випадшв мае пльки Ps. aeruginosa до меропенему. Ви-сокий вщсоток чутливосп мае тшьки Е. coli до iMine-нему та пгецшшну (рис. 3).

Стшкють до ¡мшенему вшце 50 % мають: Ps. aeruginosa Kl. pneumoniae, Acinetobacter baumannii. Стшкють вшце 50 % до меропенему Kl. pneumoniae, Acinetobacter baumannii.

Ситуащя 3 грампозитивною флорою у пащенпв вщдшення абдомшально! мрургп розподшилась наступним чином: 95 % чутливосп i вище до пгециклшу мають St. epidermidis, St. aureus. St. epidermidis чутливий 100 % до iмiпенему та меропенему. St. aureus мае чутливють близьку до 90 % до вах дослщжуваних антибата^аль-них препарапв (рис. 4).

Пацiенти травматолопчного вщдшення з гншни-ми рановими ускладненнями склали 25 % вщ всix гос-пiталiзованиx, що мали ускладнення областi мрурпч-ного втручання. Пащенти травматолопчного вiддiлення розподiлились наступним чином. Найбшьша кiлькiсть пацiентiв була з ускладненими переломами 22 пащента (29,7 %). Друге мiсце займае ускладнення пiсля ендопро-тезування - 20 пащенпв (27 %) (табл. 3).

Пащенти що знаходились на лшуванш у травма-толопчному вщдшенш, за результатами бактерюлопч-ного дослщження, мали таку картину. Чутливiсть 100 % визначалась до тiгециклiну у Enterobacter aerogenes (рис. 5). Високий вiдсоток чутливостi до колiстiну мали Ps. aeruginosa, Kl. pneumoniae, E. coli, Enterobacter cloacae. Вище 70 % чутливосп до iмiпенему мали Kl. pneumoniae, Enterobacter cloacae, Acinetobacter baumannii. Тшьки E. coli показала 100 % чутливють до меропенему.

Тшьки Enterococc. faecalis показав 95 % чутливють до меропенему. Чутливють вище 75 % до iмiпене-му мали St. epidermidis, St. aureus, Enterococc. faecium та Enterococc. faecalis. З лшезолщом ситуашя склалась наступним чином чутливють вище 93 % мали ва групи мiкроорганiзмiв. (рис. 6).

Таким чином у хворих мрурпчного профшю переважае змшана мкрофлора Гр (-) i Гр (+) аеробiв. Близько 70 % вщ загального числа займають ентеробак-тери, представлен як монокультурою, так i в комбшаци з ентерококами, стафилококками, стрептококами, i не рiдко синьогнiйноi паличкою. В силу такого «мiксту»

мшрооргатзмш та !х чутливосп до антибата^альних препарапв складно призначити емпрично ефективну антибактерiальну терапш.

7. Висновки

1. Тест на чутливють до антибакгерiальниx та xiмiотерапевтичниx препаратiв показаний при кожному шфекцшному процесс

2. Виявлено групи мiкроорганiзмiв з високими показниками стiйкостi до резервних антибактерiаль-них препаратiв.

3. При аналiзi даних спектру чутливостi антимь кробних препаратiв грамнегативно! флори у вщдшен-нях була виявлена висока чутливють ентеробактерш до колiстину та меропенему у пащенпв вiддiлення абдомшально! xiрургil та травмвтологп. Ентеробакте-ри видiленi вiд пацiентiв вiддiлення штенсивно! терапй отримали чутливiсть до iмiпенему.

4. Наше дослiдження включало аеробну флору, а визначення чутливосп анаеробно! флори до антибю-тишв резерву потребуе подальших дослщжень.

Лпература

1. Гучев, И. А. Панкреонекроз. Возможности антибактериальной терапии и профилактики [Текст] / И. А. Гучев, И. П. Волков, А. М. Иванова // Рус. мед. журн. -2007. - № 12. - С. 965-973.

2. Кубышкин, В. А. Острый панкреатит и транслокация бактерий [Текст] / B. C. Тарасенко, В. И. Никитенко, В. А. Кубышкин // Вестн. хирургии. - 2000. - № 6. - С. 86-89.

3. Бонцевич, Р. О. Особливосп дiагносгики та лжуван-ня нозокомiальниx пневмонш у хворих х1рурпчного профшю [Текст] / Р. О. Бонцевич. - Рукопис. 1нститут фтииатри i пульмонологи ш. Ф. Г. Яновського АМН Укра!ни, Кшв, 2005.

4. Ангибiогики: лшують або калiчагь [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://newsme.com.ua/ua/tech/ health/2911047/

5. Багрш, О. С. Динамжа мжроциркуляторного вщо-браження загоення пiсляоперацiйниx ран [Текст] / О. С. Багрш, А. I. Годлевський, Г. С. Белкатя // Вюник Вшницького державного медичного унiверсигегу. - 2002. - № 2. - С. 416-422.

6. Желiба, М. Д. Оптимiзацiя комплексного лжуван-ня гострих гншно-запальних захворювань м'яких тканин [Текст]: мат. наук.-прак. конф. / М. Д. Желiба, А. П. Превар, А. В. Фушков // Рани м"яких тканин та ранова шфекщя. -Ки!в, 2005. - С. 28.

7. Деллинджер, Э. П. Профилактическое применение антибиотиков в хирургии [Текст] / Э. П. Деллинджер // Клин. микробиол. и антимикроб. химиотерапия. - 2001. -№ 3. - С. 260-265.

8. Osmon, D. R. Antimicrobial prophylaxis in adults [Text] / D. R. Osmon // Mayo Clinic Proceedings. - 2000. -Vol. 75, Issue 1. - P. 98-109. doi: 10.4065/75.1.98

9. Об унификации микробиологических методов исследования применяемых в клинико - диагностических лабораториях ЛПУ [Текст]. - Приказ № 535 от 22 апреля 1985 года, 1985.

10. Frampton, J. E. Tigecycline [Text] / J. E. Frampton, M. P. Curran // Drugs. - 2005. - Vol. 65, Issue 18. - P. 26232635. doi: 10.2165/00003495-200565180-00008

11. Зубков, М. Н. Сбор, транспортировка биологического материала и трактовка результатов микробиологических исследований [Текст] / М. Н. Зубков // Слинич. микробиология и антимикробная химиотерапия. - 2004. - № 2. - С. 143-154.

12. Визначник бактерш Бердж [Текст] / тд ред. Дж. Хоулта. - М.: Мир, 1997. - 800 с.

References

1. Guchev, Y. A., Volkov,Y. P., Yvanova, A. M. (2007). Pankreonekroz. Vozmozhnosty antybakteryal'noj terapyy y profylaktyky. Rus. med. Zhurn, 12, 965-973.

2. Kubyshkyn, V. A., Tarasenko, B. C., Nykytenko, V. Y. (2000). Ostrij pankreatyt y translokacyja bakteryj. Vestn. Hyru-rgyy, 6, 86-89.

3. Boncevych, R. O. (2005). Osoblyvosti diagnostyky ta likuvannja nozokomial'nyh pnevmonij u hvoryh hirurgich-nogo profilju. Rukopys. Instytut ftyziatrii' i pul'monologii' im. F. G. Janovs'kogo AMN Ukrai'ny, Kyi'v.

4. Antybiotyky: likujut' abo kalichat'. Available at: http://newsme.com.ua/ua/tech/health/2911047/

5. Bagrij, O. S., Godlevs'kyj, A. I., Bjelkanija, G. S. (2002). Dynamika mikrocyrkuljatornogo vidobrazhennja zago-jennja pisljaoperacijnyh ran. Visnyk Vinnyc'kogo derzhav- nogo medychnogo universytetu, 2, 416-422.

6. Zheliba, M. D., Prevar, A. P., Funikov, A. V. (2005). Op-tymizacija kompleksnogo likuvannja gostryh gnijno-zapal'nyh zahvorjuvan' m'jakyh tkanyn. Rany m"jakyh tkanyn ta ranova infekcija. Kyi'v, 28.

7. Dellindzher, Je. P. (2001). Profilakticheskoe primene-nie antibiotikov v hirurgii. Klin. mikrobiol. i antimikrob. Himi-oterapija, 3, 260-265.

8. Osmon, D. R. (2000). Antimicrobial Prophylaxis in Adults. Mayo Clinic Proceedings, 75 (1), 98-109. doi: 10.4065/75.1.98

9. Ob unifikacii mikrobiologicheskih metodov issledo-vanija primenjaemyh v kliniko - diagnosticheskih laboratorijah LPU (1985). Prikaz № 535 ot 22 aprelja 1985 goda.

10. Frampton, J. E., Curran, M. P. (2005). Tigecycline. Drugs, 65 (18), 2623-2635. doi: 10.2165/00003495200565180-00008

11. Zubkov, M. N. (2004). Sbor, transportirovka biolog-icheskogo materiala i traktovka rezul'tatov mikrobiologicheskih issledovanij. Slinich. mikrobiologija i antimikrobnaja himioter-apija, 2, 143-154.

12. Houlta, Dzh. (1997). Vyznachnyk bakterij Berdzhi. Moscow: Myr, 800.

Рекомендовано до публтацп д-р мед. наук, професор Ahkíh М. Л.

Дата надходження рукопису 11.06.2015

Поточилова Вiкторiя Володимирiвна, бактерюлог, КЗ КОР «КОКЛ», Кшвська обласна клшчна лiкарня,

вул. Баггавутiвська, 1, м. Кшв, Украша, 04107

E-mail:highlander911@yandex.ru

Бабак Серг1й 1ванович, головний позаштатний анестезiолог, департамент охорони здоров'я, Ки!вська об-ласна державна адмiнiстрацiя;

заидувач вiддiленням реашмацп; КЗ КОР «КОКЛ», Ки!вська обласна клiнiчна лiкарня, вул. Баггавутiвська, 1, м. Ки!в, Украша, 04107 E-mail: highlander911@yandex.ru

УДК 616.36-002-022.6-092:612.017

DOI: 10.15587/2313-8416.2015.48200

ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИК1В 1МУННО1 В1ДПОВ1Д1 ЗАЛЕЖНО В1Д РЕПЛ1КАТИВНО1 АКТИВНОСТ1 ТА ГЕНОТИПУ В1РУСУ ГЕПАТИТУ С

© О. В. Гололобова

До^дження клтинних та гуморальних iMyHHUx показнитв, цитокiнiв у хворих на Н^-тфекцт при пiдтвердженiй реплiкативний активностi eipycy виявило вiрогiдне зниження Kniтинних факторiв, iMy-норегуляторного тдексу (IPI), pieme ттерферону-гама (1ФН-у), ттерлейкту-2 (1Л-2), що одночас-но супроводжуеться вipогiдною гтерпродукщею гуморальних фактоpiв, фактору некрозу пухлин -а (ФНП-а),ттерлейкту-4 (1Л-4) та ттерлейкту-10 (1Л-10). При генотип 3а вipycy гепатиту С (HCV) спостер^аеться перевага ^iтинних фактоpiв iмyнноi системи, а 1b - гуморальних Ключовi слова: гострий гепатит С, хротчний гепатит С, цитоюни, субпопуляцп лiмфоцитiв, генотип

Aim. To analyze the character of changes and disorders of immune system with the help of complex study of indicators of cellular and humor section of immunity, cytokine status in patients with HCV-infection taking into account the replicative activity, genotype of virus and to formulate the possible causes of chronization. Methods. There were examined 155 patients with HCV-infection. An acute hepatitis C AHC) was fixed in 23,9 %, chronic hepatitis C (CHC)- in 76,1 %, 18-70 years old. Among examined patients with AHC and CHC prevailed men (67,6 and 72 % respectively). Diagnosis was set on the base of clinic and amnestic, epidemiologic, laboratory and instrumental data. Epidemiologic verification of diagnosis was realized by detection the specific serologic markers of HC (anti-HCV (sum), anti-HCVIgMandIg G, anti-HCVcore and anti-HCV NS-3, NS-4, NS-5) in blood serum using ELISA method. Molecular and genetic studies that included definition of replicative activity of HCV evaluated on the base of detection of RNA HCV in blood serum using the qualitative PCR method were carried out in 126 patients (31 with AHC and 95 with CHC). At the same time RNA of HCV was detected in peripheral blood in all (31) patients with AHC and in 74 (77,89 %) patients with CHC. Using the method of restriction analysis we carried out the genetic typing of HCV in 90 patients with AHC and 60 with CHC. We carried out the comparative characteristics of the content of immunologic indicators in 45 (75 %) patients with CHC with positive and 15 (25 %) patients with negative results of PCR-study (polymerase chain reaction) of HCV RNA in blood. For detection of regularities of changes of immune status depending on virus genotype there was carried out the comparative assessment of the content of immunologic indicators in patients with AHC and CHC with the most widespread genotypes of HVC- 1b and 3a. Immunologic studies included the definitions of the main subpopulations of lymphocytes (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+, CD25+), the general number of immunoglobulins Ig A, M, G, CIC (circulating immune complexes) and cytokine levels (CK) (TNF-а, IL-2, IL-4, IL-10, IFN-y) in blood serum. The features of immune status with definition of qualitative and quantitative content of its indicators were analyzed depending on presence of molecular and genetic markers of replication activity and HCV genotype in blood of patients

Results. RNA of HCV were detected in peripheral blood of patients with AHC (100%) and CHC (77,89 %). HCV 1b genotype turned out the most widespread among patients with both AHC 50%), and CHC (43,3 %). 3а genotype - in 30 % and 38,3 % patients with AHC and CHC respectively took the second place. In patients with AHC the combination 1b/.3а and 2 genotypes ofHCV were equally often - in 10 % ofpatients respectively. The combination 1а/3а and isolated 1а genotype was not detected in patients with AHC. In patients with CHC the combination 1b/33а was detected in 6,7 %. 1а/3а and 3а genotypes combinations were registered equally often (5,0 %). 2 genotype was observed rather random - in 1,7 % patients with CHC. In patients with HCV(RNA+) in blood the relative and absolute number of lymphocytes with phenotypes CD3+; CD4+; CD16+; CD25, IRI were probably lower compared with analogous indicators in patients with negative results of PCR (p<0,05). On the contrary the content of circulating immune complexes CD20+- lymphocytes, concentration of Ig M and Ig G were probably higher in blood of patients with CHC with positive result of HCV-RNA compared with ones in patients with negative result of HCV RNA study (p<0,05). The probable (p<0,05) increase of CD3+; CD4+ indicators, CD16+; CD25+ circulating complexes were intrinsic for patients with AHC and 3а genotype compared with analogous indicators in patients with CHC and 1b genotype. The content of CD20+-lymphocytes, circulating immune complexes, IgM, IgG,