CC BY
125
Зуб Олексм Юршович,
acnipaHm кафедри цивльного процесу,
Нацональний юридичний унверситет
iMeHi Ярослава Мудрого,
Украна, м. Харш
e-mail: [email protected]
ORCID 0000-0003-0780-2957
УДК 347.91
СПРОЩЕНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЯК МОДЕЛЬ ЦИВ1ЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА
У cmammi дослгджуеться окремий аспект проблемы спрощеного провадження в цившьному процесс Спираючись на втчизняш та тоземт теоретичт доробки, досвiд Украгни та тших держав в iмплементацiг спрощених проваджень до цивгльного процесуального законодавства, автором сформульовано поняття спрощеного провадження. Виокремлено його сутшсш ознаки, якх мають стати засадничими в процеп конструювання окремих видю спрощених проваджень.
Ключовi слова: спрощене провадження в цившьному процеш; спрощет судовi процедури; ознаки спрощених проваджень; оптимiзацiя цившьного судочинства; конгруенттсть проваджень у цившьному процесь
Зуб А. Ю., аспирант кафедры гражданского процесса, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0003-0780-2957
Упрощенное производство как модель гражданского судопроизводства
В статье исследуются отдельные аспекты проблемы упрощенного производства в гражданском процессе. Опираясь на отечественные и иностранные теоретические наработки, опыт Украины и других государств в осуществлении имплементации упрощенных производств с гражданским процессуальным законодательством, автором сформулировано понятие упрощенного производства. Выделены его сущностные признаки, которые являются основополагающими в процессе конструирования отдельных видов упрощенных производств.
Ключевые слова: упрощенное производство в гражданском процессе; упрощенные судебные процедуры; признаки упрощенных производств; оптимизация гражданского судопроизводства; конгруэнтность производств в гражданском процессе.
Постановка проблемы. В УкраТш впродовж останнього десятил1ття спо-стериаеться зростання юлькост справ, що розглядаються в порядку цивильного судочинства. Шдставами такоТ тенденцп виступають, по-перше, бажання перес1чних громадян виршувати юридичш конфлжти-спори в межах право-
вого поля, по-друге, необхщшсть забезпечення виршення спору примусом з боку держави (в аспект примусового виконання).
З шшого боку, для переважно! бшьшост справ, як мктять спiр про суб'ективне цивiльне право, застосовуеться единий - позовний порядок розгляду й виршення цившьних справ. З цього приводу Ю. Ю. Грибанов наголошуе, що iснування однiе!, складно! й розгорнуто! правово! проце-дури для розгляду i виршення бiльшостi цивiльних справ е не що шше, як ^норування наявних об'ективних особливостей останшх, якi не можуть не впливати на порядок захисту цившьних прав i видозмшювати його. Адже прагнення виршувати всi справи за однаковою процедурою без урахування !х специфiчних особливостей здатне внести дисфункцiю мiж кiнцевою метою судочинства та методами !! досягнення [1, с. 5; 2, с. 565]. Метафорично - це як лжувати всяку хворобу хiрургiчним методом.
У сукупност вищезгадаш обставини призводять до негативних насладив: перевантажешсть судiв, фiзична неспроможнiсть суддi належно роз-глянути справу та винести законне та обгрунтоване ршення, порушення розумних строив розгляду справи в судi тощо. Такi обставини несумiснi з доступним та ефективним правосуддям, адже затягування розгляду справи нервдко призводить до знещнення суб'ективного права, а iнодi й до втрати само! можливост його захисту.
У зв'язку з цим особливо! значущост набувають таю напрями розвитку сучасного цившьного процесуального права, як оптимiзацiя, спрощення, при-скорення судочинства, що сприяють шдвищенню показника ефективностi цивiльного процесу. 1х результатом е виникнення та функщонування системи спрощених проваджень, якi покликан суттево спростити розгляд окремих категорш справ, сприяти !х розгляду в розумний строк та зменшити судовi витрати настiльки, наскiльки це можливо.
ÁHanÍ3 остантх дослгджень. Категорiя «спрощене провадження» у вiтчизнянiй науцi цивильного процесуального права е малодослiдженою. Значна кшьюсть науковцiв-процесуалiстiв обмежилися вивченням спрощення (у контекст оптимiзацi!) як напрямку удосконалення цившьно! процесуаль-но! форми, функцюнуванням спрощених проваджень та процедур на прикладi наказного провадження, заочного розгляду, а також !х удосконаленням.
Окремi аспекти спрощених проваджень дослщжували такi укра!нськi вчеш, як: О. А. Беляневич (Belyanevych Elena Anatolyevna), В. I. Бобрик (Vladimir Bobrik Ivanovich), С. В. Васильев (Vasilyev Sergey Vladimirovich), М. В. Вер-бiцька (Verbitska Mariana Vfsilevna), С. I. Запара (Zapara Svetlana Ivanovna), А. О. Згама (Zgama Antonina Aleksandrovna), В. В. Комаров (Komarov Vyacheslav Vasilevich), Д. Д. Луспеник (Luspenuk Dmutro Dmutrovuch), Ю. В. Навроцька (Navrotska Uliya Vyacheslavovna), В. В. Проценко (Protsenko Volodumur Vasulovich), Т. В. Степанова (Stepanova Tatyana Vladimirovna), 6. А. Тали-кш (Talukin Evgen Anatoliyovich), С. Я. Фурса (Fursa Svetlana Yaroslavovna), М. Й. Штефанта (Shtefan Muhaylo Yosupovuch) та iншi. Проблемами спрощених проваджень займалися й росшсьы науковщ, серед яких: Ю. Ю. Гри-
банов (Grubanon Yuriy Yurevich), Н. А. Громошина (Gromoshina Natalya Andreevna), G. П. Кочаненко (Kochanenko Evgeniy Petrovich), Д. I. Крим-ський (Krumskiy Daniil Igorevich), I. В. Решетшкова (Reshetnikova Irina Valentinovna), Н. В. ^вак (Sivak Natalya Viktorovna), М. З. Шварц (Shvarts Mihail Zinivyevich), В. В. Ярков (Yarkov Vladimir Vladimirovich) та шшь Спро-щенi процедури дослiджувалися в крашах Захiдноï бвропи такими науков-цями: Н. Ендрюс (Neil Andrews), Дж. Кохлер (Kohler Josef), Е. М. Мурадьян (Muradjan Elza Mironovna), У. Сейдел (Seidel Ulrich) та шшь
Метою cmammi е вироблення теоретично обгрунтованого, практично доцiльного поняття спрощеного провадження в цивiльному процес^ а також, спираючись на поняття спрощеного провадження, мiжнародний досвiд зако-нодавчо1 регламентацп спрощених проваджень, втизняну та iноземну доктрину, виокремити сутшсш ознаки спрощених проваджень у цивильному процесi та охарактеризувати ïx.
Виклад основного Mamepiany. Останнiм часом увага теоретиюв та прак-тиюв зосереджена на вивченнi проблем ефективност правосуддя як одше1 з фундаментальних проблем теорп цивiльного процесу [3, с. 7]. При цьому основний акцент дослщжень зводиться до пошуку можливостей спрощення та прискорення процесу без шкоди якост розгляду справи, а також до широкого застосування диференщацп судових процедур у цивильному судочинствi [4, с. 12; 5, с. 13; 6, с. 26-27].
Безпосередньо iмплементацГí спрощених процедур як результату оптимiзацfí, спрощення та прискорення, а також ïx практичному застосуванню мае передувати теоретико-онтолопчне осмислення впроваджуваного явища. Це супроводжу-еться конструюванням теоретично!" моделi, що в подальшому стане «каркасом» для змютовного наповнення того чи iншого виду спрощеного провадження.
У силу нерозробленост проблеми на концептуальному рiвнi, у втизня-нiй доктринi вiдсутнi будь-яю пiдxоди до розумiння спрощених проваджень у цивильному процесi. У той же час, росшськими науковцями-процесуалю-тами здшснювалися спроби розробити вiдповiдне поняття й сконструювати типову модель спрощеного провадження. Однак одностайност в розумшш дослiджуваного явища не досягнуто.
Зокрема, кнують суперечки щодо спiввiдношення понять «спрощене провадження», «прискорене провадження», «скорочене провадження», «спрощення» [7, с. 21-25], що в подальшому призводить до плутанини в понятт цього явища.
Так, Н. А. Громошина, ототожнюючи «спрощення» та «спрощене провадження», визначае спрощення як модель процедури здшснення правосуддя, яка за ïï щеального функщонування в сшвставленш зi звичайною (загальною, ординарною), також щеально функцiонуючою моделлю дозволяе за меншого об'ему процесуальних дiй, з меншими фiнансовими витратами й швидше досягти щлей судочинства [8, с. 199].
У свою чергу З. А. Папулова, ототожнюючи «прискорене провадження» та «спрощене провадження» [7, с. 23] стверджуе, що спрощене провадження - це
форма вщправлення правосуддя в окремих категорiях цившьних справ, за яко! для ухвалення ршення достатнiм е наявнiсть звуженого складу юридичних фактiв та обов'язкових процесуальних дш [7, с. 21].
Переконливим, хоча, на думку автора, i неповним, е визначення поняття спрощеного провадження, запропоноване Ю. Ю. Грибановим. Шд спроще-ним провадженням вш розумiе особливу, специфiчну форму виршення цивiльно-правових спорiв у рамках позовного провадження, що являе собою сукупшсть цивiльних процесуальних правовiдносин, в основу комплексного характеру яких покладено сукупшсть передумов матерiального та процесу-ального характеру [1, с. 69].
О. Д. Шадловська, вбачаючи сутшсть спрощеного провадження лише у змЬ ненiй цивiльнiй процесуальнiй формi, визначае його як судове провадження, що здшснюеться з використанням спрощено! процесуально! форми [9, с. 39].
Д. I. Кримський узагальненого поняття спрощеного провадження не наводить, а зазначае, що термш «спрощене провадження» е умовним, i його змют варше залежно ввд нацiонального законодавства держави [4, с. 42].
Проаналiзувавши окремi пiдходи учених-процесуалiстiв з ще! тематики, особливостi законодавчо! регламентацп та функцюнування спрощених проваджень у державах св^у, спрощене провадження в цившьному процес слiд розумiти як специфiчну, додаткову форму розгляду й виршення цивiльних справ, яка Грунтуеться на добровiльному пiдходi в його застосуванш, харак-теризуеться усiченим складом процесуальних правил у порiвняннi iз загаль-ним порядком розгляду цившьних справ та закiнчуеться постановленням судового ршення особливо! форми.
Далi перейдемо до виокремлення та дослщження сутшсних ознак спрощених проваджень, яы iдентифiкують !х серед iнших проваджень та визначають як вiдносно самобутне явище.
Першi двi ознаки складають собою групу та вiдображають природу спрощених проваджень у цившьному процесi (генетичш, онтологiчнi ознаки). Перша з них полягае в тому, що спрощене провадження - наслщок диференщ-ацп цивiльно! процесуально! форми (на рiвнi проваджень). Наразi в науково! спiльноти немае сумнiвiв, що виникнення спрощених проваджень е результатом диференщацп цившьно! процесуально! форми, яку слщ розумiти як етап-ний, послiдовний, дiалектичний розвиток цившьно! процесуально! форми, обумовлений юридико-фактолопчною стороною розглядуваних цившьних справ, що виявляеться в яюсно-кшьюсному подiлi та деталiзацi! елементiв цивiльно! процесуально! форми, а також !х подальше нормативне закршлення. Необхiднiсть появи спрощених процедур виршення спорiв була пов'язана саме з потребами рацюналiзацil й оптимiзацi! судочинства в рамках позовно! форми захисту цившьних прав, яка виявилася занадто формальною та обтяжливою для деяких категорш цившьно-правових спорiв.
Друга ознака першо! групи - спрощене провадження - модифжащя позовного провадження (похщний характер). Практично будь-який порядок розгляду цившьних справ грунтуеться на позовному механiзмi розгляду
цившьних справ. Це пов'язано з наступними твердженнями. Припустимо, якщо в нащональних мехашзмах розгляду цившьних справ держав свггу присутш спрощеш провадження, то теоретично, мають бути й ускладнеш порядки, що обумовлено так само матерiальною стороною справи, яка розглядаеться в судь З точки зору теоретичних уявлень (теорп дiалектики, логiки тощо) це дшсно так, але практично - кожен законодавець не створюе ускладнених проваджень, а максимально розвивае, унiфiкуе позовне провадження, з тим, щоб у цьому порядку можна було розглянути будь-яку справу й захистити порушеш, неви-знаш, оспорюваш права, свободи та штереси кожного, хто звернеться до суду. А всi iншi провадження в основному конструюються шляхом вилучення, «ввд-кидання» вiд позовного зайвих для розгляду конкретних справ елементв, що призводить до виникнення нового, менш формалiзованого порядку.
Наступна група ознак визначае мкце в системi проваджень та внутршню структуру спрощених проваджень - структурш ознаки. Перша з них (струк-турно-зовшшня ознака) - додатковiсть спрощеного провадження до позов-но1 форми захисту суб'ективного цившьного права. Як згадувалося рашше, позовна форма розгляду цившьних справ змодельована так, щоб за допомогою не1 можна було розглянути будь-яку справу, але при цьому такий розгляд три-вае вкрай довго, сплачуються максимальш ставки судового збору, а також спо-стеркаеться обтяжешсть формальностями. Натомiсть спрощенi провадження, надаючи, умовно кажучи, «допомогу» позовному провадженню, орiентованi (залежно вiд критерш), як правило, на розгляд заздалепдь встановлено1 групи справ у найкоротшi строки та з найменшими витратами. Таким чином, спрощеш провадження займають мкця на однш «лавцi» з позовним, i ïx використання зумовлене невисоким рiвнем складностi справ, малою цшою позову та iншими критерiями. Ця ознака вiдображае те, що спрощеш провадження встановлю-ються на додаток до загального порядку судочинства, забезпечуючи, з одного боку, ix самостiйнiсть у системi проваджень, а з шшого - пiдпорядкованiсть загальним щлям судочинства i, як наслщок, iснуе можливiсть трансформацй" в загальний позовний порядок за розсудом сторш.
Другою структурною ознакою спрощених проваджень е специфiчнiсть цившьно1 процесуально1 форми, в рамках яко1 реалiзуються спрощеш процедури (структурно-внутршня ознака). Ураховуючи теоретичну конструкщю цивiльноï процесуально1 форми як науково1 абстракцй' - моделi судочинства, необxiдно говорити, що для спрощених проваджень характерна зредукована модель цившьно1 процесуально1 форми. Редукцiйованiсть процесуально1 форми знаходить свое вираження в системi вилучень, обмежень iз загально1 моделi цивiльноï процесуально1 форми, правил, окремих шститутв позовно1 форми судочинства, коли процесуальна форма набувае свого роду «усiчений» характер. Причому щлями подiбного роду вилучень е, по-перше, скорочення стро-кiв виршення цивiльниx справ, по-друге, мiнiмiзацiя процесуальних витрат у справ^ по-трете - деформалiзацiя процесу [1, с. 62].
Наступною ознакою спрощених проваджень варто назвати притаманну аналiзованим порядкам добровiльнiсть застосування. Це означае, що вир^
шення питання про звернення до вщповвдного спрощеного порядку зале-жить вщ волi защкавлених осiб. Саме зацiкавленi суб'екти повинш визначати напрями розвитку процесу, погоджуючи прийняте рiшення з власними щлями i завдання. Такий шдхвд цiлком узгоджуеться з вимогами диспозитивноси, одним з iстотних елементiв якого е право вибору судових процедур. Однак ця ознака мае винятки. У випадках, коли особа, шляхом законодавчо! регламентацп обмежуеться у виборi деяких спрощених процедур, i замкть того, щоб оби-рати з плеяди доступних прийнятну для себе процедуру, вона мае послщовно проходити або вщ одше! спрощено! процедури до шшо!, або ввд спрощено! процедури до загального порядку тощо (як у мирових судах ФРН - амтсгерЬ хтах або ж у державах, де кнуе градащя процедури залежно ввд цши позову).
Для спрощених порядкiв розгляду цившьних справ типовим е обме-ження тих чи шших принцишв цивiльного процесу. Зокрема, принципiв безпосередноси, усностi, змагальностi тощо. Так, В. В. Комаров, характери-зуючи наказне провадження в Укра!ш, зазначае, що одшею з особливостей цього провадження е те, що в ньому не дiе принцип змагальност [10, с. 385]. У контекст зазначеного, з авторами, як стверджують, що «пошук шляхiв рацiоналiзацi! правосуддя, оптимiзацi! процесуального регламенту повинен вiдбуватися на основi збереження основних базових процесуальних принцишв i сформовано! стадiйностi процесу» [11, с. 29] важко погодитися. Ращ-ональне зерно в цьому твердженш, звiсно, е, але не варто абсолютизувати. 1сторп цившьного процесу вiдомi випадки, коли з плином часу, розвитком сусшльства та держави втрачали значущкть (чи суттево видозмшювалися) базовi принципи цивiльного процесу, наприклад, принцип об'ективно! iстини в деяких пострадянських державах.
Далi можна видшити таку ознаку, яка полягае у формулюванш спещаль-них правил доказування в спрощених провадженнях. Вона може вщбиватися в обмеженш засобiв доказування (наприклад, документарне провадження, у тому числ наказне провадження Укра!ни), або розширення доказових повно-важень суду (наприклад, розширення доказових повноважень у мирових судах ФРН - амтсгерiхтах). Однак з урахуванням того, що окремi етапи доказування в спрощених провадженнях можуть мютити особливi правила чи то дещо усЬ чений склад можливих процесуальних дш (наприклад, не передбачення мож-ливостi витребувати докази), не допускаеться встановлення в процесуальному закош виключення чи змша оцiнки доказiв судом, а також неприпустимим е встановлення для того чи шшого доказу наперед встановлено! сили.
Видозмт шддаеться зовнiшня форма етапностi розгляду й виршення цивiльно! справи, яка втшюеться в таку ознаку спрощеного провадження, як особлива форма стадшного руху цивiльно! справи (наприклад, об'еднання стадш вiдкриття справи, пiдготовки справи до розгляду, судового розгляду та постановлення судового ршення).
Виключною ознакою спрощених проваджень е особлива система гарантш процесуальних прав защкавлених суб'екпв. При цьому така система гарантш не може бути меншою, шж у загальному порядку. Маеться на увазi те,
що держава забезпечить розгляд та виршення цившьно! справи тако! якост та ефективносп, як i в тому випадку, коли б справа розглядалася в ординарному порядку, але при застосуванш меншого процесуального шструментарш, у коротшi строки та за меншого розмiру судового збору. У цьому контекст вкрай важливо сконструювати спрощене провадження таким, щоб забезпечити ефективнiсть процесу на рiвнi позовного провадження, а то й вище.
Результати розгляду цившьних справ у спрощеному порядку виража-ються в судовому рiшеннi особливо!' форми. Тобто, до нього процесуальним законом передбачеш окремi вимоги, яы вiдрiзняються вiд загальних вимог до ршень суду в позовному провадженш настiльки - наскiльки це випливае iз природи та функцiональностi спрощених проваджень (наприклад, вимоги до судового наказу передбачеш в ст. 103 ЦПК Украши). Особливють судового ршення може полягати у: вимогах до змюту (у тому чи^ назвi судового рiшення), форми, правилах набуття судовим ршенням законно! сили. Прикладом може послужити випадок, коли строк набрання законно! сили та початок ввдлжу строку на оскарження судового ршення ставиться в залеж-шсть вщ отримання його стороною.
Завершуе перелiк базових ознак спрощеного провадження наявшсть спецiальних порядив перегляду та обмежешсть у використанш шстанцш-них механiзмiв оскарження судових ршень. Як правило, судове ршення або взагалi не пiдлягае оскарженню, або пiдлягае спецiальному порядку перегляду, або обмежуеться кшьккть шстанцш, до яких може бути оскаржено судове ршення. Часто такий шдхвд зазнае критики, яка полягае в тому, що в такий спосiб обмежуеться право на перегляд судового ршення, а в Œirai украшського законодавства - обмежуеться право на апеляцшний та касацш-ний перегляд справи. Однак з урахуванням цшей запровадження спрощеного провадження та його дешевизни, швидкого розгляду справи, видаеться виправданим шдхвд обмеженостi в забезпеченш перегляду справи, адже шше призведе до нiвелювання цiлей його запровадження.
Висновки. З огляду на викладене, необхщно зробити висновок, що спрощене провадження - специфiчна, додаткова форма розгляду й виршення цившьних справ, яка Грунтуеться на добровольному пiдходi в його застосуванш, характеризуеться усiченим складом процесуальних правил у порiвняннi iз загальним порядком розгляду цившьних справ та закшчуеться постановлен-ням особливого судового ршення.
Спрощене провадження як специфiчна форма розгляду спору про право цившьне i як спецiальний засiб оптимiзацiï судочинства надiлене сукупнiстю спещальних ознак, якi виокремлюють його з-помiж iнших видiв провадження. При цьому проаналiзованi ознаки слiд визначати як базов^ тобто такi, якими беззаперечно мае бути надшений конкретний вид спрощеного провадження шд час його розробки та безпосередньо! iмплементацiï до цившьного проце-суального законодавства.
Список лггератури:
1. Грибанов Ю. Ю. Рассмотрение дел в порядке упрощенного производства в гражданском и арбитражном процессе: сравнительное исследование правовых систем России и Германии : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.15 / Ю. Ю. Грибанов. - Кемерово, 2007. - 235 с.
2. Бобрик В. I. Перспективи впровадження процедури спрощеного розгляду в цившьному та господарському процесах Украши як споаб оптимiзацii [Електронний ресурс] / В. I. Бобрик // European political and law discourse. - 2014. - Vol. 1., Issue 6. - 744 p. - Режим доступу : http:// eppd13.cz/wp-content/uploads/2014/2014-1-6/56.pdf.
3. Цихоцкий А. В. Теоретические проблемы эффективности правосудия по гражданским делам : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / А. В. Цихоцкий. - Новосибирск, 1998. - 612 с.
4. Крымский Д. И. Упрощенные производства в гражданском процессе зарубежных стран : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.15 / Д. И. Крымский. - Москва, 2011. - 216 с.
5. Громошина Н. А. Дифференциация и унификация в гражданском судопроизводстве: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.15 / Н. А. Громошина. - Москва, 2010. - 50 с.
6. Сахнова Т. В. Процедуры в цивилистическом процессе (Nota bene к будущему) / Т. В. Сахнова // Арбитражный и гражданский процесс. - 2009. - № 2. - С. 25-40.
7. Папулова З. А. Ускоренные формы рассмотрения дел в гражданском судопроизводстве / З. А. Папулова. - Москва : Инфотропик Медиа, 2014. - 184 с.
8. Громошина Н. А. Диффернциация, унификация и упрощение в гражданском судопроизводстве: монография / Н. А. Громошина. - Москва : Проспект, 2010. - 264 с.
9. Шадловская О. Д. Приказное производство как упрощенная форма гражданского судопроизводства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.15 / О. Д. Шадловская. - Москва, 2015. - 235 с.
10. Комаров В. В. Гражданское процессуальное законодательство Украины: постсоветский период развития / В. В. Комаров // Евразийский гражданский процесс: к 25-летию стран СНГ и Балтии : сб. науч. статей / под ред. Д. Я. Малешина. - Москва : Статут, 2015. - С. 357-392.
11. Бернам У. Судебная реформа: проблемы гражданской юрисдикции / У. Бернам, И. В. Решетникова, В. В. Ярков. - Екатеринбург : Гуманитарный ун-т, 1996. - 150 с.
References:
1. Gribanov, Yu. Yu. Rassmotrenie del v poryadke uproshhennogo proizvodstva v grazhdanskom i arbitrazhnom processe: sravnitelnoe issledovanie pravovyx sistem Rossii i Germanii [The cases in the summary procedure in civil and arbitration process: a comparative study of legal systems of Russia and Germany]: dis. ... kand. yur. nauk : 12.00.15 / Gribanov Yurij Yurevich. - Kemerovo, 2007. - 235 p. [in Russian].
2. Bobryk, V.I. Perspektyvy vprovadzhennia protsedury sproschenoho rozghliadu v tsyvil'nomu ta hospodars'komu protsesakh Ukrainy iak sposib optymizatsii [Prospects for the introduction of simplified procedures for consideration of civil and economic processes as a way to optimize the Ukraine] // European political and law discourse. - Vol. 1.,Issue 6 - 2014. - 744 p. [Elektronnyj resurs]. - Rezhym dostupu: http://eppd13.cz/wp-content/uploads/2014/2014-1-6/56.pdf. [in Ukrainian].
3. Cixockij, A. V. Teoreticheskie problemy effektivnosti pravosudiya po grazhdanskim delam [Theoretical problems of efficiency of justice in civil matters] : dis. . dokt. yur. nauk : 12.00.03 / Cixockij Anatolij Viktorovich. - Novosibirsk, 1998. - 612 p. [in Russian].
4. Krymskij, D. I. Uproshhennye proizvodstva v grazhdanskom processe zarubezhnyx stran [Simplified production in civil proceedings abroad] : dis. .kand. yur. nauk : 12.00.15 / Krymskij Daniil Igorevich. - Moskva, 2011. - 216 p. [in Russian].
5. Gromoshina, N. A. Differenciaciya i unifikaciya v grazhdanskom sudoproizvodstve [Differentiation and unification of civil proceedings] : avtoref. dis. ...dokt. yur. nauk: 12.00.15 / Gromoshina Natalya Andreevna. - Moskva, 2010. - 50 p. [in Russian].
6. Saxnova, T. V. Procedury v civilisticheskom processe (Nota bene k budushhemu) [Procedures tsivilisticheskoy process (Nota bene for the future)] // Arbitrazhnyj i grazhdanskij process [Arbitration and civil procedure]. - 2009. - № 2. - pp. 25-40. [in Russian].
7. Papulova, Z. A. Uskorennye formy rassmotreniya del v grazhdanskom sudoproizvodstve [Accelerated form of cases in civil proceedings]. - M.: Infotropik Media, 2014. - 184 p. [in Russian].
8. Gromoshina, N. A. Differnciaciya, unifikaciya i uproshhenie v grazhdanskom sudoproizvod-stve: monografiya [Differentiation, unification and simplification in civil proceedings: monograph] / Natalya Andreevna Gromoshina. - Moskva: Prospekt, 2010. - 264 p. [in Russian].
9. Shadlovskaya, O. D. Prikaznoe proizvodstvo kak uproshhennaya forma grazhdanskogo sudo-proizvodstva [Writ proceedings as a simplified form of civil proceedings] : dis. ...kand. yur. nauk : 12.00.15 / Shadlovskaya Olga Dmitrievna. - Moskva, 2015. - 235 p. [in Russian].
10. Komarov, V. V. Grazhdanskoe processualnoe zakonodatelstvo Ukrainy: postsovetsvkij period razvitiya [Civil procedural legislation of Ukraine: the post-Soviet period of development] // Evrazi-jskij grazhdanskij process: k 25-letiyu stran SNG i Baltii: Sbornik nauchnyx statej [Eurasian civil proceedings: to the 25th anniversary of the UIS and Baltic countries: Collected articles] / pod red. D. Ya. Maleshina. - M.: Statut, 2015. - pp. 357-392. [in Russian].
11. Bernam, U., Reshetnikova I. V., Yarkov V. V. Sudebnaya reforma: problemy grazhdanskoj yurisdikcii [Judicial reform: problems of civil jurisdiction]. - Ekaterinburg: Gumanitarnyj Universitet, 1996. - 150 p. [in Russian].
Zub O. Yu., postgraduate student, department of civil procedure, National Law University named after Yaroslav Mudriy, Ukraine, Kharkiv.
e-mail : [email protected] ; ORCID 0000-0003-0780-2957
Simplified proceeding as a civil procedure model
Currently the directions for the development of modern civil procedural law such as optimization, facilitation, forwarding proceedings promoting the increase of the civil procedure efficiency factor are of peculiar importance. Their results are occurrence and functionality of simplified proceedings system designed to facilitate significantly hearing some categories of cases, promotion of their consideration within reasonable time and reduce legal expenses so far as it is possible.
The category "simplified proceedings" in the native science of the procedural law is under-examined. A good deal of scientists-processualists were limited to studying summary (in the context of optimization) as a way to improve the civil procedural form, summary proceedings and procedures functioning in terms of the mentioned proceedings, consideration of case in absentia as well as their modification.
Among the Ukrainian scientist who studied some aspects of the simplified proceedings are: E. A. Belyanevych, V. I. Bobrik, S. V. Vasilyev, M. V. Verbitska, S. I. Zapara, A. A. Zgama, V. V. Komarov, D. D. Luspenuk, U. V. Navrotska, V. V. Protsenko, T. V. Stepanova, E. A. Talukin, S. Y. Fursa, M. Y. Shtefan others. The problems of the simplified proceedings were studied by the foreign scientists as well, such as: N. Andrews, Y. Y. Grubanon, N. A. Gromoshina, E. P. Kochanenko, J. Kohler, D. I. Krumskiy, E. M. Muradjan, I. V. Reshetnikova, U. Seidel, N. V. Sivak, M. Z. Shvarts, V. V. Yarkov and others.
The paper objective is to develop theoretically supported, practically reasonable notion of simplified proceedings in the civil process, and also basing on the notion of simplified proceedings, international experience of the legislative regulation of simplified proceedings, native and foreign doctrine, to distinguish essential features of simplified proceedings in the civil process and to describe them.
In the paper we generated the notion of simplified proceedings that shall mean a specific, additional form of consideration and solution of civil cases that is based on the voluntary approach to its use, characterized by the reduced set of procedural rules and ends with rendering a peculiar judicial decision. Moreover, the most common features of summary proceedings are highlighted.
Simplified proceedings as a specific form of consideration of dispute regarding civil law and as a special way to optimize legal proceedings is provided with a set of peculiar features that distinguish them among the other proceedings. Therewith, the analyzed features shall be defined as basic, in other words, such features peculiar to the certain kind of proceedings during its development and direct application to the civil procedural law.
Key words: simplified proceedings in civil procedure; simplified court procedures; features of simplified proceedings; optimization of civil procedure; congruence proceedings in civil procedure.
Hadiuwna do pedKomzii 20.11.2015 p.
