CC BY
31
EKOHOMIHHA EŒEKTHBHICTb BHPOBH^TBA TA nEPEPOEKH nPO^YKTIB CLTBCBKOTO TOCnO^APCTBA
ECONOMIC EFFICIENCY OF PRODUCTION AND AGRICULTURAL PRODUCTS ALTERATION
УДК 658:338.432
Батюк Б.Б., к.е.н., доцент, Пенцак Т.Г., к.е.н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт гм. С.З. Гжицъкого.
УПРАВЛ1НСБК1 Р1ШЕННЯ В ОРГАН13АЦ1ЙНИХ ФОРМАХ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
В статт1 розглядаетъся процес прийняття управлтсъких р1шенъ в аграрному виробництв1. Анал1зуютъся особливост1 реал1зацп функщи менеджера в окремих напрямках аграрного виробництва та в залежност1 в/д розм1р1в тдприемства. Авторами описано процес та терм1ни реал1зацп приинятих управлтсъких ршенъ в ргзних структурних формах стъсъкогосподарсъкого виробництва та вплив цих фактор1в на цт аграрного тдприемства.
Ключое1 слова: управлтсъю ршення, мале та середне виробництво, аграрне виробництво, цт тдприемства, господарсъка дгялътстъ.
Постановка проблеми. Управлшський процес - комплекс безперервних взаемопов'язаних ршень, яю виконуються в певнш послщовност1 та спрямоваш на розв'язання конкретних завдань тдприемства. Реал1защя управлшських ршень в аграрному виробництв1 вимагае додатково! оперативное^, а результат е невизначеним. Ряд управлшських ршень в аграрному виробництв1 вимагае поетапно! реал1заци або попередньо! пщготовки. За цей час кон'юнктура аграрного ринку та ринку продовольства може кардинально змшитися. Тому ршення менеджера аграрного виробництва мктять значно бшьше ризиюв шж у шших галузях економши. А завданням менеджера будь-якого р1вня е мш1м1зувати ризики ще в процес1 прийняття управлшського ршення.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. Дослщження особливостей прийняття управлшських ршень, 1х реал1заци, ефективност1 та вщповщност1
© Батюк Б.Б., Пенцак Т.Г., 2013
3
проводяться тривалий перюд часу. Таю дослщження проводили Г. Спенсер, Ф.Панаш!, Р.Л.Дафт, П.Друкер, М.Х.Мескон, Р. Фатхундинов, М.Долшнш, В. Ромащенко, В.Василенко. Останш публшацп, що стосуються особливостей прийняття управлшських ршень в аграрному виробництв1 опублжовано в працях Б.Данилишина, М.Дем'яненка, П. Саблука, 1.Власенка та шших украшських науковщв.
Мета статть Вибрати оптимальну форму господарювання за напрямком аграрного виробництва для ефективно! реал1зацп функцш менеджера, тобто ефективного прийняття управлшських ршень.
Виклад основного матер1алу. Сшьськогосподарське виробництво Украши характеризуеться багатовекторними напрямками розвитку як по регюнах, так I по напрямках сшьгоспвиробництва. Стосовно прийняття управлшських ршень, кр1м виду д1яльност1 та природно-кл1матичних умов не менш важливе значения мае господарська форма пщприемства та його розм1ри. На даний час, в аграрному сектор! видщяють наступи! три категорп сшьськогосподарських виробник1в:
- особист! селянськ1 господарства (домогосподарства) - це мал1 ¿ндивщуальш або Ымейш господарства, як1 використовують сво! земельш дшянки (переважно невелико! площ1 або зовЫм мал1) насамперед для задоволення власних потреб, а також для отримання вщносно невеликого прибутку, який, зазвичай бувае единим джерелом грошового доходу для цих суб'ект1в сшьськогосподарсько! д1яльностц
- фермерсьм господарства - переважно др1бш та середш виробники, як1 ведуть свою д1яльшсть на власнш або орендованш земл1, а також часто переробляють та збувають вироблену продукцш;
- сшьськогосподарсью пщприемства - це переважно велим I дуже велим (агрохолдинги) господарства, яю можуть мати р1зш форми власност1 та управлшня.
Окремою групою видшяються сшьськогосподарсью кооперативи, яю складаються з окремих домогосподарств, але е, водночас, юридичними особами, що вщ1грають значну роль в аграрному виробництвг Умовно, вс1 форми господарювання в аграрному виробництв1 можна роздшити на три категорп: домогосподарства, агрохолдинги, мале та середне виробництво (господарства, що мають в своему оброб1тку до 3 000 га земл1 та е юридичними особами). По цих категор1ях зосереджено в оброб1тку, приблизно, по однш третш частит вс1х орних земель.
Для уточнения: у 2011 рощ 28,9% ус1х орних земель оброблялись особистими селянськими господарствами, 32,3% орних земель знаходились у користуванш великих сшьськогосподарських пщприемств та агрохолдинпв, I 38,8% орних земель в Укра!ш оброблялись пщприемствами малого та середнього виробництва [1].
У структур! малого та середнього виробництва найбшьшу питому вагу займають господарства з розм1рами орних земель вщ 1 тис. до 3 тис. га.
4
Загальна площа поавних земель, що обробляються сшьгосппщприемствами категори малого та середнього виробництва, становила 11 млн.га., з яких:
- 450 тис. га (4,1% вщ загально! поавно! площ1 пщприемств малого та середнього виробництва) знаходилась у користуванш госиодарств розм1ром до 50 га;
- 833 тис. га (7,6%) - господарства розм1ром 50-200 га;
- 1291,2 тис. га (11,7%) - господарства розм1ром 200-500 га;
- 1876,6 тис. га (17,1%) - господарстварозм1ром 500-1000 га;
- 6553,7 тис. га (59,6%) - господарства розм1ром 1-3 тис. га.
Варто додати, що це е загальна характеристика малого та середнього виробництва по Укра!ш в цшому. Але структура малого та середнього виробництва по окремих регюнах суттево вщр1зняеться.
Таблиця 1
Структура малого та середнього аграрного виробництва по областях
(станом на 1 серпня 2012 року)
Область До 50 га 50-200 га 200-500 га 500-1000 га 1-3 тис.га Всьогога
га % га % га % га % га %
АР Крим 14256 4 24694 7 38792 11 73834 20 216977 59 368553
Вшницька 18403 3 44405 7 73672 11 110835 16 435116 64 682432
Волинська 8043 6 14825 10 21806 15 29255 20 71138 49 145067
Дншропетровська 48646 6 66927 8 101766 12 123245 15 476716 58 817302
Донецька 20100 4 28071 5 54415 11 67515 13 346701 67 516
Житомирська 8729 3 21324 7 34949 12 66281 23 157994 55 289277
Закарпатська 6949 30 4025 18 47773 21 5786 25 1331 6 22864
Запор1зька 28049 4 60778 8 95625 13 122814 17 415854 58 723121
1вано-Франювська 4666 6 7194 10 8771 12 14334 20 37019 51 71984
Кшвська 17437 3 31802 5 67365 11 102956 17 372700 63 592260
Юровоградська 33605 4 70393 9 87773 11 132102 16 495598 60 819470
Луганська 14647 3 32338 7 51401 12 74764 17 270310 61 443460
Львiвcькa 8889 7 22677 17 27923 21 28305 22 43733 33 131919
Микола!вська 50615 7 73615 10 91354 13 123148 17 379187 53 717919
Одеська 40783 5 63076 7 99770 12 138593 16 499873 59 842094
Полтавська 22748 4 47360 8 71609 12 81750 14 355 61 579383
Р1вненська 5191 5 12640 11 20554 18 26068 23 49477 43 113930
Сумська 8137 2 19609 5 40836 11 56256 15 254028 67 378866
Тернопшьська 8085 3 15413 7 29482 12 59713 25 124242 52 236934
Харювська 13076 2 34672 5 59807 9 107453 17 421314 66 636923
Херсонська 30680 6 47674 9 65445 13 95338 18 278513 54 517650
Хмельницька 14325 6 47674 9 65445 13 95338 18 278513 59 343824
Черкаська 14316 3 40401 7 49573 9 79187 14 372089 67 555569
Чертвецька 3792 5 6452 9 11641 15 24011 32 29354 39 75249
Чертпвська 5741 2 18793 5 35249 9 77326 20 244837 64 381945
Всього 449908 4 833062 8 1291194 12 1876564 17 6553676 60 11004404
5
Для р1зних областей цей показник коливаеться вщ 2% (Чершпвська область) до 30% (Закарпатська область). Вщносно високою частка пщприемств дано! категори е у Льв1вськш, Микола!вськш (по 7%), Херсонськш, 1вано-Франювськш та Волинськш областях (по 6%), де е сприятлив1 кл1матичш умови для ведения господарства на невеликих за розм1ром площах (переважно овоч1вництво) [1].
Варто зазначити, що, в раз1 устшного ведения б1знесу, домогосподарство переростае в фермерське господарство або приватне пщприемство, а т1, в свою чергу, кожного року збшьшують площ1 оброблюваних земель. I, можна припустити, що кожне домогосподарство здшснюе свою д1яльшсть наслщуючи приклади великих аграрних пщприемств. Але це припущення е хибним, так як, домогосподарства на противагу великим пщприемствам досягають устху за окремими напрямками аграрного виробництва, яю е збитковими для масштабного виробництва. Таким прикладом може бути овоч1вництво, зокрема вирощування картоплг Головною характеристикою овоч1вництва в Укра!ш е те, що майже 95% поавних площ (а, вщповщно, I виробництва) пщ овочами обробляються особистими селянськими господарствами [1].
Тобто, для повноцшного анал1зу менеджменту в аграрнш сфер1 необхщно розглядати прийняття управлшських ршень I в домогосподарствах. Так як, за деякими видами продукци саме домогосподарства виробляють бшьше половини всього вироблено! продукци, а площ1, яю знаходяться в оброб1тку домогосподарств займають значну питому вагу у структур! вЫх сшьськогосподарських угщь. Варто зазначити, що саме домогосподарства е, так мовити, структурними одиницями сшьськогосподарських кооператив1в, як1, останшм часом, зазнають все бшьшого розповсюдження. А згщно Закону Украши «Про сшьськогосподарську кооперацш» будь-який з його дшсних члешв може стати головою кооперативу, тобто, повноцшним менеджером достатньо великого пщприемства.
Р1зниця управлшсько! д1яльност1 менеджер1в др1бних I великих пщприемств полягае, в основному, в оперативное^ прийняття ршень. Чим менше пщприемств, тим бщьш швидко воно реагуе на змши у зовшшньому середовищг Це зумовлено не тщьки мобшьшетю колективу пщприемства I його простою оргашзацшною структурою, а, в основному, вщносно незначними затратами на зм1ну техшчного оснащения або зм1ну сорту чи породного складу. В даному випадку йде мова про розм1ри господарських ризиюв, якими оперуе аграрне пщприемство.
6
1,60% 2,90% 4 60%
32,30%
□ С/г пщприемства з пошвною площею менше 50 га
□ С/г пщприемства з пошвною площею бшьше 50-200 га
□ С/г пщприемства з пошвною площею бшьше 200-500 га
□ С/г пщприемства з пошвною площею бшьше 500-1000 га
■ С/г пщприемства з пошвною площею бшьше 1000-2000 га
□ С/г пщприемства з пошвною площею бшьше 2000-3000 га
□ С/г пщприемства з пошвною площею бшьше 3000 га
□ Особи ел селянськ1 господарства
Рис. 1. Структура поавних площ по розм1рах оброблюваноТ орноУ земл1,
станом на 1 серпня 2012 р.
Управлшня ризиками е вщносно иовим термшом для сшьгоспвиробниюв, але не е новим поняттям. Ризик завжди супроводжував I був частиною сшьськогосподарського виробництва нар1вш з управлшням пщприемством, але рашше щ слова не використовувались разом. Управлшня ризиками включае виб1р альтернатив, за допомогою яких можна зменшити ризик в ход1 операцн, перенести ризик за меж1 операцн або пщвищити здатшсть операцн витримати цей ризик. Ставлення сшьгоспвиробниюв до ризиюв е р1зним, так само, як, I цш сшьськогосподарсько! д1яльносл та матер1альна база кожного з сшьгоспвиробниюв, I тому, будь-який план управлшня ризиками не може бути придатним для вс1х, без винятюв, та у будь-який час.
Управлшня ризиками - це безперервний процес, над якими кер1вник сшьгосппщприемства мае працювати так само, як I над процесом виробництва. Це означае, що сшьгоспвиробник також мае займатися плануванням б1знесу, виробництвом, маркетингом, управлшням фшансовими ресурсами, юридичними ризиками, кадрами водночас, включениям управлшня ризиками у кожний з цих еташв або галузей процесу виробництва. Прийняття ршень вимагае ретельного обм1рковування р1зних стратегш та можливих наслщюв кожно! з них. Сшьськогосподарське виробництво - один з найбшьш
7
ризикованих вид1в господарсько! д1яльносп. На його результати впливае багато чинниюв - природно-кл1матичш умови, забезпечення сшьгоспвиробниюв необхщними фшансовими та матер1альними ресурсами, коливання цш на сшьгосппродукцш та шше. Тому правильна побудова прийняття ршення, з врахуванням вЫх можливих ризиюв, е важливим фактором сталого розвитку галуз1 та забезпечення доход1в сшьгоспвиробниюв.
Таблиця 2
Поывш площ1 шд овочами, що обробляються малим та середшм
б1знесом 1 домогосподарствами, у структур! вс1х земель пщ овочами
Область МСБ Господарства населения Всього, га
га % га %
АР Крим 2428,7 5,8 39025,2 93,1 41929
В1нницька 2559,0 2,0 125453,6 97,9 128193
Волинська 1943,0 2,4 80492,2 97,6 82447
Дн1пропетровська 4620,6 5,2 82452,4 93,3 88369
Донецька 2171,1 2,3 90757,1 96,8 93722
Житомирська 3281,9 4,6 65412,1 91,8 71268
Закарпатська 852,4 1,7 48468,2 98,3 49321
Запор1зька 3290,8 5,7 52863,1 91,9 57529
1вано-Франк1вська 626,3 0,9 70300,1 99,0 70993
Ки1вська 6792,3 5,4 118661,6 97,5 126158
К1ровоградська 635,5 1,0 60906,6 97,5 62464
Луганська 1941,2 3,8 49120,8 95,6 51403
Льв1вська 3123,1 2,6 116433,2 96,1 121201
Микола!вська 4448,5 10,6 35599,4 84,7 42052
Одеська 6145,3 8,1 69192,1 91,1 75939
Полтавська 1664,0 1,8 92214,2 97,4 94711
Р1вненська 1600,8 2,0 79144,1 97,6 81120
Сумська 879,9 1,1 76697,9 98,7 77693
Терноп1льська 2647,8 3,4 71823,5 93,3 76998
Харк1вська 2554,2 2,0 121888,5 97,8 124635
Херсонська 16244,6 15,9 84025,3 82,4 102022
Хмельницька 1730,7 2,2 78347,4 97,6 80283
Черкаська 4312,1 5,1 76178,2 90,0 84678
Черн1вецька 535,4 1,1 46237,9 98,8 46794
Черн1г1вська 5316,7 5,5 89695,6 93,1 96349
Всього 82345,9 4,1 1921389,9 94,7 2028271
I для р1зних категорш аграрних виробництв щ ризики навпъ у
вирощуванш одше! культури вщр1зняються. У випадку домогосподарства чи малого виробництва змша, як приклад, пшенищ на картоплю в1д1б'еться тшьки варт1стю додаткового нав1сного обладнання для мшьтрактора чи мотоблоку. А для великого господарства така зм1на вирощувано! культури в1дображаеться на зм1н1 в майже всього парку техн1ки, сховищ для збер1гання продукц11, мереж1 лопстики I системи маркетингу. Тому, для домогосподарства чи малого виробництва прийняття ршення е оперативними I менш ризикованими, а результати такого ршення стають в1дом1 менше н1ж за 6 мюящв (час отримання готово! сшьгосппродукци в1д моменту пос1ву). Для великого аграрного пщприемства прийняття ршення про зм1ну пос1вно! культури - це тривалий процес анал1зу доцшьност1 зм1ни техн1чного оснащения п1дприемства у пор1внянш з вигодами, що отримуються. Кр1м того, велике п1дприемство
8
проводить змши поетапно. Тобто, остаточш результати прийнятого ршення будуть вщом1 не рашше шж за 2-3 роки.
Але, кр1м оперативное^ прийняття ршення I отримання ефекту вщ його реашзацп, для менеджера е важливим досягнення загальних цшей свого пщприемства.
Будь-яка оргашзащя в основ! та на початку свое! д1яльност1 встановлюе конкретш цш. В загальному ¿снуе два типи цшей з т1е! точки зору, який перюд часу потр1бен для !х досягнення. Це довгостроков1 та короткостроков1 цш. В принцип!, в основ! роздшу цшей на щ два типи лежить часовий перюд, пов'язаний з тривалктю виробничого циклу. Цш, досягнення яких припускаеться до юнця виробничого циклу, - довгостроков1 цш. Звщси виходить, що в р1зних галузях повинш бути р1зш часов! пром1жки для короткострокових та довгострокових цшей. Однак на практищ звичайно короткостроковими вважаються цш, яю досягаються на протяз1 одного року, I вщповщно довгостроков1 цш досягаються через два-три роки.
В залежност1 вщ поставлених перед оргашзащею цшей виробляються певш критери для прийняття управлшських р1шень. Тобто, будь-яке ршення кер1вника чи кер1вництва повинно сприяти досягненню цшей пщприемства. Отже, так як цш пщприемства подшяються на короткостроков1 та довгостроков1 - вщповщно критери прийняття ршень можна умовно подшити на короткостроков1 та довгостроковг
Визначення критерив вимагаеться для кожного ключового результату, який менеджери вважають важливим для досягнення усшху. 1снують два типа ключових критерив: т1, яю вщносяться до фшансово! д1яльносп, I т1, яю вщносяться до показниюв стратепчно! д1яльност1 компани.
В залежност1 вщ специфки галуз1, особливостей становища середовища, характеру та змкту мки в кожнш оргашзаци встановлюються сво! особист! критери, особлив! як по набору параметр1в оргашзаци (бажане становище яких виступае у вигляд1 загальних цшей оргашзаци), так й по юльюснш оцшщ цих параметр1в. Однак, не дивлячись на ситуацшшсть у вибор1 цшей, видшяють чотири сфери, стосовно до яких оргашзаци встановлюють сво! критери, виходячи з сво1х штереав. Цими областями е:
• доходи оргашзаци;
• робота з кл1ентами;
• потреби I добробут ствроб1тниюв;
• сощальна вщповщальшсть.
Найбшьш поширеними напрямками, по яким в дшових оргашзащях встановлюються критери прийняття ршень, являються наступш: прибутковкть, положения на ринку, продуктившсть, фшансов1 ресурси, потужност1 оргашзаци, розробка, виробництво продукту та оновлення технологи, змши в оргашзаци та управлшш, людсью ресурси, робота з покупцями, надання допомоги суспшьству.
Кр1м цього, в кожному пщприемств1 складаеться ¿ерарх1я цшей. Особливкть ¿ерарх1чно1 побудови цшей в оргашзаци полягае в тому, що, по-
9
перше, цш бшьш високого р1вня завжди носять бшьш широкий характер I мають бшьш довгостроковий штервал досягнення. По-друге, цш низького р1вия виступають свого роду засобами для досягнения цшей високого р1вня. 1ерарх1я цшей в оргашзаци ввдграе дуже важливу роль, так як вона встановлюе структуру оргашзаци та забезпечуе ор1ентацш д1яльност1 уЫх пщроздЫв оргашзаци на досягнення цшей верхнього р1вня. Якщо ¿ерарх1я цшей побудована правильно, то кожний шдроздш, в процеЫ досягнення сво!х цшей, вносить необхщний внесок в д1яльшсть оргашзаци по досягненню цшей оргашзаци в цшому.
Висновки. При анал1з1 управлшських ршень розглядаються менеджери не тшьки агрохолдинпв, великих аграрних пщприемств, а, I менеджери середшх та малих аграрних виробництв. При чому особлива увага придшяеться управлшським ршенням сегменту господарств з 50 га I менше орно! земл1 в оброб1тку I, в тому числ1, домогосподарствам. Так як даний сегмент аграрних виробниюв е визначальним у вирощуванш овоч1в, зокрема, картоплг Кр1м того,
др1бш агровиробники приймають виключно оперативш ршення I вщ 1х ефективност1 залежить розвиток власного агровиробництва. При цьому кнуе ч1тка тенденщя до поступового I поетапного зростання др1бного виробництва за обсягами орних земель I обсягами реал1зовано! продукци. Тобто, 1х прийнят1 управлшсью ршення е усшшними. Тому, др1бш агровиробники на р1вш з великими аграрними пщприемствами приймають активну участь в ефективност1 управлшських ршень в розвитку сшьського господарства в цшому.
Будь-яке аграрне пщприемство в момент його заснування чи в процеЫ свого розвитку ставить перед собою певш цш. Цш пщприемства умовно подшяються на фшансов1 та стратепчш. Для здшснення виробничо! д1яльност1 та И розширення необхщно знайти джерела фшансування у власному виробництв! або скористатись залученими коштами. Але, при цьому, пщприемство рухаеться до стратепчно! цш, термш виконання яко! становить 35 роюв. При цьому, у виробництв! виникае ряд господарських ризиюв щодо здшснення поставлених завдань. Щоб уникнути ризиюв або мш1м1зувати 1х дш менеджер будь-якого р1вня повинен приймати певш управлшсью ршення, вщ яких залежить виконання поставлених стратепчних цшей та юнування самого виробництва.
Ефектившсть управлшсько! д1яльност1, на даний час, вим1рюеться, в основному, показниками прибутковост1 пщприемства чи обсягами продаж. Проте, хоча це I дуже вагом1 показники, оперативш управлшсью ршення не можна ор1ентувати на такий напрямок виршення. В аграрному виробництв! юнуе багато внутршшх I зовшшшх чинниюв, яю загрожують кнуванню пщприемству, так як, сшьськогосподарське виробництво е одним з найбшьш ризикованим. I для досягнення перспективних стратепчних цшей (досягенння запланованого р1вня прибутковост1, наприклад) необхщно, не здшснюючи додаткових затрат, готувати базу для виршення цих питань, а саме: постшно пщвищувати квал1ф1кацш персоналу, забезпечувати мотивацш до виконання
10
посадових обов'язюв, шукати оргашзацшш резерви для майбутньо! економн витрат тощо.
Л1тература
1. Анал1тичний огляд поточного стану агрокредитування малих i середшх сшьськогосподарських виробник1в.: Khib: березень 2013, зв1т пщготовлений виконавцем дослщження - компашею ТОВ «Ti Ей Консалт-Украша» на замовлення Проекту USAID Агро1нвест.
2. Василенко В.О. Теор1я та практика розробки управлшських ршень: Навчальний поабник Видання 2-ге, виправлене та доповнене. - Ки!в: ЦУЛ, 2005.
3. Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер. М.: Дело Лтд,
1994.
4. Карамушка Л.М. Психолопчш особливост1 прийняття управлшських pimeHb украшськими менеджерами: результати кроскультурних дослщжень. -К.: Проблеми загально! та педагопчно! психологи, Т.4, 2002.
Summary Batyuk B.B., Pentsak T.G.
ORGANISATIONAL MANAGEMENT SOLUTIONS FORMS OF AGRICULTURAL PRODUCTION.
The article considers decision-making in the agricultural production. The features of the functions manager in certain areas of agriculture and depending on company size. The authors describe the process and timing of administrative decisions in different structural forms of agricultural production and the impact of these factors on the entire agricultural enterprise.
Keywords: management decisions, small and medium manufacturing, farming, target enterprise, economic activity.
Рецензент - к.е.н., доцент Гримак О.Я.
11
