CC BY
14
УДК 338.43.01:631.164.23
Ходак1вський В.М., асистент*® Житомирсъкий нацюналъний агроекологгчнииутверситет
ПРЮРИТЕТН1 НАПРЯМИ 1НВЕСТУВАННЯ В С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬК1 ШДПРИеМСТВА ЖИТОМИРСЬКО! ОБЛАСТ1
Вказано на проблемы залучення /нвестицт в сглъсъкогосподарсъкг тдприемства. Встановлено прюритетш напрями /нвестування аграрных тдприемств. Доведено необх1дшстъ /нвестування в окрем1 напрями господарсъкогд1ялъност1 тдприемств, з точки зору гх ефективност1.
Ключое1 слова: залучення /нвестицт, проблеми залучення /нвестицт, прюритетшстъ /нвестування, ранжування галузеи, р1вняннярегресИ.
Постановка проблеми. В сучасних умовах тдприемства агропромислового комплексу постали перед проблемою нагромадження власного кашталу для здшснення або модершзацп виробництва. Невиршеним залишаеться питания отримання довгострокових позичок в комерцшних банках. Водночас, в агропромисловому виробництв1 спостер1гаеться тенденцш до скорочення обсяпв фшансових ресурЫв у господарствах ус1х форм власностг Внаслщок цього сформований рашше ресурсний потенщал, особливо у сшьському господарств1, р1к у р1к вичерпуеться. Фактичш строки експлуатаци бшьшосп основних засоб1в у 2-2,5 раза перевищують нормативна
Анал1з останшх дослщжень. Виршенню проблеми ¿нвестування агарного сектору краши взагал1 та регюшв зокрема присвячеш численш дослщження таких вщомих вчених, як: В.Г. Андршчука, 1.0. Бланка, П.1. Гайдуцького, Г.М. Гейця, 1.Л. Коевського, М.1. Долшнього, Р.1. Рубана, 1.1. Луюнова, В.П. Савчука та ш. Вони зосередили свою увагу на вивченш значно! частини фактичного матер1алу, на основ! чого зробили вщповщш висновки та обгрунтували низку рекомендацш щодо розвитку системи ¿нвестування аграрних тдприемств, з урахуванням сучасних проблем та перспектив щодо залучення швестицш.
Мета статть Дослщження процесу швестицшного забезпечення сшьськогосподарських тдприемств Житомирського регюну з видшенням найбщьш ефективних напрям1в ¿нвестування аграрного виробництва на основ! побудови р1вняння регреси.
Виклад основного матер1алу. Для подальшого розвитку аграрного сектора ютотною перешкодою залишаеться висока зношешсть основних засоб1в виробництва, застарща техшка та технологи. Зокрема, щор1чне зношення основних засоб1в, насамперед техшчних, у 10 раз1в перевищуе 1х оновлення.
* Науковий кер1вник - к.е.н., професор Павловська Л.Д. ® Ходашвський В.М., 2011
336
Через р1зке зниження платоспроможносп сшьськогосподарських товаровиробнимв фондоозброешсть у галуз1 зменшилась у 4,5 раза.
Прюритетними напрямами кашталовкладень е: введения в дш тваринницьких примщень; буд1вництво елеватор1в, оптово-роздр1бних ринюв сшьськогосподарсько! продукци, завод1в з альтернативних вид1в палива; зведення теплиць закрытого грунту ;буд1вництво комбжормових, силосних та сшажних споруд; рекультиващя земель.
В останш роки частка каттальних вкладень у розвиток сшьського господарства Украши коливаеться в межах 5-7 вщсотюв. Це зумовлено вщсутшстю фшансових можливостей сшьськогосподарських товаровиробниюв.
Проте, неоднозначшсть результапв ефективност1 асигнувань в Укра!ш зумовлена И регюнальною спещал1защею, що безпосередньо стосуеться \ Житомирсько! области
Дана ефектившсть зумовлена, у першу чергу, зваженою \ ретельною розробкою швестицшного проекту у кожному випадку окремо для кожного пщприемства. Проте, юнують розроблеш науковцями \ практиками основш законом1рност1.
У цьому контекст! виб1р швестицшного проекту потребуе докладного обгрунтування, щоб забезпечити зниження ризику пщ час прийняття управлшських ршень. Для цього необхщний науково обгрунтований шструментарш обробки шформацшних потоюв. Елементами такого шструментарш в анал1тичних дослщженнях можливих вар1ант1в е економ1чш методи I процедури. Одним ¿з них е метод стандартизаци показниюв дослщжуваних явищ. Основним завданням цього методу е доведения р1знорщних показниюв до пор1вняння, що е базою для 1х подальших дослщжень. Окр1м ще! рол1, даний метод може виконувати окрем1 функци. Якщо показники теля стандартизаци пщеумувати, провести ранжування I подшити на класи, тод1 така процедура дасть змогу виявити наявшеть (чи вщеутшеть) велико! р1знищ в дослщжуваних явищах та потребу в застосуванш шших метод1в вим1ру наявних вщмшностей I 1х причинно-наслщковий зв'язок. Результатом стандартизаци може бути вщповщь на питания, який ¿з дослщжуваних об'ект1в мае найвищ1 параметри дослщжуваного явища, а який ¿з них знаходиться аж у кшщ проведеного ранжованого ряду [2].
Методом стандартизаци показниюв анал1зуеться на основ! побудови ряд1в анал1тичних та розрахункових таблиць I визначення за !х допомогою: р1знищ м1ж фактичним значениям показника та середньою величиною; середньоквадратичного вщхилення; стандартного показника. Для бшьш точного анал1зу розраховуемо середне значения перерахованих показниюв за перюд з 2007 по 2010 рр. Необхщш даш для розрахунюв наведен! у вщповщних таблицях: валовий зб1р основних сшьськогосподарських культур, виробництво продукци тваринництва за категор1ями господарств, р1вень рентабельное^ основних вид1в продукци сшьського господарства у сшьськогосподарських пщприемствах, реал1защя продукци сшьського господарства сшьськогосподарськими пщприемствами, показники середнього р1вня
337
рентабельное!! основних вид1в продукци сшьського господарства у сшьськогосподарських пщприемствах та середня реал1защя продукци сшьського господарства сшьськогосподарськими пщприемствами. Удосконалюючи методику Рубана Р. I. [3], зв1вши ус1 одержан! результативш показники до единого середнього значения та здшенивши ранжування за ними галуз1 агарно! сфери, ми подшили на три зони швестицшно! привабливост1 (табл. 1).
На основ! ранжування ми визначили, щодо зони прюритетно! швестицшно! привабливост! належить - насшництво, льонарство, картоплярство, хмелярство, а найменш привабливими е виробництво цукрових буряюв, риборозведення, бджолярство, овоч1вництво. Таким чином, прюритетними видами сшьськогосподарського виробництва для здшенення швестицшно! д1яльност1 в Житомирськш облает! е переважно галуз! рослинництва, а точшше вирощування таких культур, як: льон, хмшь, картопля.
Для будь-якого об'екта швестування важливою умовою розвитку е ефектившеть вкладення катталу в швестицшш проекти. Оцшка ефективност! швестицш - це найважливший етап у процеЫ прийняття швестицшних ршень.
3 уае! сукупност! можливих показниюв ефективност! швестицш були вадбраш: фондовщдача (у1) та продуктившеть пращ пращвниюв, тобто виробництво продукци на одного роб1тника в аграрному сектор! (у2).
3 метою вивчення сумюност! фактор1в та результативних ознак у кореляцшних моделях, нами була проведена попередня статистична обробка даних.
Таблиця 1
Ранжування галузей сшьського господарства ЖитомирськоУ обласп за
Галуз! сшьського господарства Середнш штегральний Зона швестицшно! привабливост!
показник
Насшництво,
льонарство, картоплярство, 8,13 Прюритетна швестицшна привабливкть
хмелярство
Тваринництво 2,21
Сад1вництво 2,05
Птах1вництво 2,02 Середня швестицшна привабливкть
Виробництво 1,9
соняшнику
Виробництво цукрових буряюв 0,94 Мммальна швестицшна привабливкть
Риборозведення 0,77
Бджолярство 0,61
Овоч1вництво 0,48
338
Факторними показниками, яю вщображають швестицшну д1яльшсть аграрно! сфери Житомирсько! облает^ е: швестици в аграрну сферу (Х0); швестици в обладнання (Х1); швестици в буд1вельно-монтажш роботи (Х2); швестици по введению в дш основних засоб1в (Х3). Для вивчення взаемозв'язку результативних та факторних ознак використовуеться кореляцшно-регресивний метод анал1зу [4]. Визначаючи залежшеть фондовщдач1 вщ розм1ру швестицш, р1вняння perpecii мае вигляд:
у2 = 0,708 - 0,012 х0
Для вивчення фактор1в (складових швестицш), яю здшенюють безпосереднш вплив на продуктившеть пращ, була визначена криволшшна багатофакторна корелящя, де в якост1 узагальнюючого показника використовуеться показник продуктивное^ пращ, а у якост1 фактор1в: швестици в обладнання (Х1); швестици в буд1вельно-монтажш роботи (Х2); швестици по введению у дш основних засоб1в (Х3). Результати розрахунюв заевщчили те, що таю показники, як швестици в буд1вельно-монтажш роботи та швестици по введению у дш основних засоб1в, мають негативний плив на продуктившеть пращ, а швестици в обладнання позитивний. Виходячи з цього, р1вняння perpecii' мае вигляд:
у1 = 55,468 + 1,274x1 - 0,353 х2 - 1,627 х3
Для визначення впливу на фондовщдачу таких фактор1в як: швестици в обладнання (Х1), швестици в буд1вельно-монтажш роботи (Х2), швестици по введению у дш основних засоб1в (Х3). У результат! розрахунюв отримано наступне р1вняння perpecii':
у2 = 0,755 + 0,072x1 - 0,014 х2 - 0,024 х3
Дане р1вняння показуе, що i3 збшьшенням вартост1 обладнання на 1 млн. грн. фондовщдача збшьшуеться на 0,072 грн. Bei iHmi фактори мають негативний вплив на фондов1ддачу. Розрахунки здшснювалися таким чином, щоб на пщстав1 i'x на кожному еташ з модел1 виключати фактори, яю здшенюють найменший вплив. Так, виходячи з регресивного р1вняння можна виключити таю фактори як швестици в буд1вельно-монтажш роботи та швестици по введению у дш основних засоб1в, яю мають вщ'емний вплив на фондов1ддачу. В результат! отримуемо лшшне р1вняння парно! perpecii':
у2 = 0,56 + 0,03x1
Виходячи з даного р1вняння, можна зробити висновок, що i3 збшьшенням швестицш в устаткування, збшьшуеться фондовщдача. Результати розрахунюв показали, що основним фактором, який впливае на фондовщдачу, е швестици в
339
обладнання. Таким чином, ефектившсть швестицш визначаеться тими вкладеннями, яю, по-перше, можуть бути використаш, а по-друге, тими, яю дають найлшше ix використання. Це, у першу чергу, швестици в обладнання переробних галузей, ремонтно-обслуговуюч1 тдприемства, трактори та комбайни, шше обладнання [1].
Висновки. Низька прибутковкть сшьгоспвиробниюв е наслщком обмеженого платоспроможного внутршнього попиту, великих маркетингових витрат, невизначеност1 i р1зких коливань цш на сшьськогосподарську продукцш та обмеженого доступу до кредитних pecypciB, а високий стутнь ризику зумовлений вщсутшстю необхщних мехашзм1в захисту виробниюв ввд р1зномаштних (i в першу чергу - цшових) ризиюв та невщпрацьовашстю чинних нормативно-правових акт1в.
Разом з тим визначено, що все-таки до зони прюритетно! швестицшно! привабливост1 Житомирсько! област1 належить - насшництво, льонарство, картоплярство та хмелярство. В свою чергу найбшьш ефективними е швестици в обладнання переробних галузей, ремонтно-обслуговуюч1 тдприемства, трактори, комбайни та шше обладнання.
Л1тература
1. Долшнш M.I. Вплив фондовщдач1 та продуктивное^ пращ на ефектившсть швестицш в аграрних пщприемствах / P.I. Рубан // Тавршський науковий в!сник: зб. наук. праць. - Вип. 63 (2). - Херсон: Айлант, 2009. - С. 131
- 138.
2. Дуфенюк О.М. Кредитний мехашзм формування швестицшних pecypciB аграрного сектора економжи Украши // Науковий вюник Волинського державного ушверситету ¿меш ЛеЫ Украшки. Сер1я "Економ1чш науки". - 2001.
- №3. - С.214-218.
3. Рубан P.I. Вплив фондовщдач1 та продуктивное^ пращ на ефектившсть швестицш в аграрних пщприемствах / P.I. Рубан // Тавршський науковий вкник: зб. наук. праць. - Вип. 63 (2). - Херсон: Айлант, 2009. - С. 131 - 138.
4. Рубан P.I. 1нвестицшна привабливють сшьськогосподарського виробництва Херсонсько! област1 / P.I. Рубан // Б1знес - нав1гатор: науково-виробничий журнал - Вип. 3 (15). - Херсон: МУБШ, 2008. - С. 70 - 78.
Summary Khodakivskyy V.M.
Zhytomyr National Agroecological University
INVESTING PRIORITY STRAIGHT IN AGRICULTURAL ENTERPRISES
OF ZHYTOMYR REGION
It is indicated on the problems of bringing in of investments in agricultural enterprises. Priority directions of investing of agrarian enterprises are set. The necessity of investing of separate directions of economic activity is led to from the point of view their efficiency.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
340
