CC BY
95
8. Курс лекций для повышения квалификации специалистов, руководителей и специалистов-практиков в области туристического транспортного бизнеса и транспортного менеджмента, теории и практики организации туристических перевозок/ Винников В.В., д.э.н., проф. - Одесса, ОНМА, 2011 - 51 с.
9. Круизному судоходству нужна инфраструктура/ Юрий Васьков//Порты Украины. -2012. - № 02.
10. Холловей Дж.К., Тейлор Н. Туристический бизнес: Пер. с англ./Д.Холловей, Н. Тейлор.. - К.: Знание, 2007. - 798 с.
Аннотация. В статье рассмотрено положительное и отрицательное влияние круизных лайнеров и пассажиров на транзитные порты, проанализированы основные сдерживающие факторы посещения круизными судами Черноморского региона. Также выявлены источники дохода государства транзитного порта.
Ключевые слова круизный туризм, круизное судно, инфраструктура, экономическая активность, окружающая среда.
Summary. The article considers the positive and the negative impact of cruise ships and passengers in transit ports, analysis the main deterrent factors of visiting the Black Sea region by cruise ships. It also identified the sources of income of the state of transit port.
Keywords: cruise tourism, cruise ship, infrastructure, economic activity, the environment.
Рецензент д.э.н., профессор ОНМА Примачев Н.Т. Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Уткина Ю.Н.
УДК 339.944
УПРАВЛШСЬЮ АСПЕКТИ МОБМВАЦП ШНОВАЦШНОГО РЕСУРСУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 УКРАШСЬКИХ П1ДПРИеМСТВ
ШддубнаЛ.1., д.е.н., доцент (ХНЕУ)
Розкрито системт недол^ втчизняноI моделi управлтня мiжнародною конкурентоспроможтстю. Запропоновано модель мобтзацп тновацтногоресурсу конкурентоспроможностiукратських тдприемств. Ключовi слова конкурентоспроможтсть, шновацшшй ресурс, система управлшня, синтез
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими i практичними завданнями. Пдвищення конкурентоспроможносп кра!н, регютв 1 щдприемств в умовах сучасно! мгжнародно! конкуренци, передуам, пов'язусться з !х шновацшним розвитком. У повнш вщповщносп 1з теор1ями та концепщями «економши знань», «ново! конкуренци» та «технологично! сингулярносп розвитку» актуал1зусться потреба синтезу систем управлшня конкурентоспроможтстю 1з застосуванням технологш шновацшного менеджменту.
Дослвдженню оргатзацшно-управлшських проблем формування шновацшно!
конкурентоспроможносп щдприемств присвячет пращ таких впчизняних 1 зарубгжних вчених як I. Ансофф, М. Бест, В. Геець, В. Дикань, П. Друкер, Ю. 1ванов, Б. Карлофф, М. Кизим, М. Портер, О. Тищенко, Р. Фатхутдшов, В. Шинкаренко. Разом з тим, при наявносп значного наукового доробку недостатньо висвпленими залишаються оргатзацшт аспекти мобшзаци шновацшного ресурсу конкурентоспроможносп тдприемств.
Аналiз остантх достджень i публтацш. Проблематика мобшзаци шновацшного ресурсу
конкурентоспроможносп пов'язана з науковим осмисленням стр1мкого прориву японсько! економши до свгтового р1вня конкурентоспроможносп у 70-80 рр. ХХ ст. Саме шститущйт технологи прориву виявилися найбшьш складними 1 значущими, 1, на думку У. Накатан [1], вщхилення вщ канотзованих ютин менеджменту забезпечило великий проривний потенщал японсько! модел управлшня конкурентоспроможтстю. Управлшсью технологи прориву в економ1чному вщродженш Н1меччини знайшли активне вщображення в наукових концепщях В. Рьопке та В. Ерхарда [2]. Проривну функщю управлшсько! науки в умовах «ново! конкуренци» було активно використано в США та кра!нах Захвдно! Свропи для сценарного анал1зу майбутнього, переходу до науково-техноло-пчно! парадигми розвитку та пвдвищення конкурентоспроможносп [3].
На управлшсью аспекти проблеми конкурентоспроможносп укра!нсько! економши у впчизняних наукових дослщженнях було акцентовано увагу ще з моменту проголошення незалежносп Укра!ни [4, с. 196]. Однак, незважаючи на певн зрушення, проблематика управлшня конкурентоспроможтстю укра!нських падприемств в
iнновацiйно-технологiчному аспекп, залишаегься одтею з найгосгрiших, про що сввдчать рейтинги м1жнародно! конкуренгоспроможносп Укра!ни у 2010-2011 рр. [5, с. ХУЩ
Метою статт1 е аналiз сисгемних вад i недолiкiв впчизняно! моделi управлiння конкурентоспроможнiсгю га розвиток оргатзацшно-методолопчних засад мобшзаци iнновацiйного ресурсу конкуренгоспроможносп щдприемств.
Виклад основного матергалу достдження. Аналiз щорiчних Звiгiв Всесвггнього економiчного форуму у Давосi виявляе кригичну залежнiсть рiвня конкурентоспроможносгi суб'екпв свггово! економiки ввд якостi iнституцiйного чиннику. Зпдно з методолопею розрахунку глобального iндексу конкурентоспроможностi кра!н (СЮ) на базi понад 350 показниюв, об'еднаних у 9 груп, приблизно 240 (майже 70%) з них прямо пов'язат iз шстигуцшною акгивтстю держави [5, с. ХУ-ХУ1], що дае щдстави сгверджуваги про етатизащю механiзмiв м1жнародно! конкурентоспроможностi.
Акгуальний аспекг змiн, пов'язаних iз етатизацiею механiзмiв м1жнародно!
конкурентоспроможностi, стосуеться, насамперед, !х ресурсно! бази га потенщалу да. Сингезування потенцiалiв держави i корпоративних структур зумовлюе синергетичний ефект
зовтшньоекожмчно! експанси, в якш саме поняття «щдприемство» втрачае свiй традиц1йний змют. По-суп мова йде вже не про зовтшньоекожмчну дiяльнiсть останнього, а про структуру-зв'язок «держава - щдприемство» та модель конкуренци, за якою в м1жнародному економiчному простер зiштовхуються не тiльки iнтелектуальнi, фшансов^ органiзацiйно-управлiнськi та технологiчнi ресурси, а й свггогляди, кодекси поведiнки та культури цившзаци. В такому ракура змiн виключення держави iз об'екту аналiзу м1жнародних конкурентних процесiв зумовлюе те, що заруб1жт аналоги у впчизняних умовах «не працюють», i насамперед, тому, що в !х <ампорп» вiтчизняна управлiнська думка «втратила» державну компоненту, без яко! феномен м1жнародно! конкурентоспроможностi в сучасних умовах взагал осмислити неможливо.
Перетворення держави в активного учасника м1жнародних конкурентних переготв зумовлюе новий тип виклиюв i загроз для укра!нсько! економши та вiтчизняних пiдприемств. На порядок денний постае питання формування нових концептуально методолопчних засад синтезу систем управлшня м1жнародною конкурентоспроможнiстю, що мають базуватися на iнтегруваннi цiлей i потенцiалiв взаемода в межах стратепчного трикутника «держава - пiдприемство - зовтшнш ринок».
Проведенi автором дослвдження вказують на iснування в систем управлiння м1жнародною
конкурентоспроможнiстю пiдприемств Укра!ни основного протирiччя, яке iстотно щдривае И дiездатнiсть i зумовлюе и дисфункцiональнiсть. Таким основним протирiччям виступае И невiдповiднiсть фундаментальним закономiрностям системоутворення, що спричинюе двi принциповi вади вггчизняно! системи управлiння конкурентоспроможнiстю - низький «порiг здiйсненностi» та низький потенщал ефекгивностi.
Зазначене протирiччя дючо! системи управлiння конкурентоспроможнiстю генетично пов'язане з дисфункцiональнiстю И координатора -макроконтуру регулювання, який зпдно з законами системоутворення, повинен: 1) виробляти адекватн станам зовнiшнього середовища та нацюнально! економiки форми координуючих сигналв - методи й засоби регулювання конкурентоспроможтстю И галузей i щдприемств [6, с.135]; 2) формувати такий набiр засобiв (методiв) регулювання, який би був бшьшим, нж набiр проблем, пов'язаних iз нарощуванням конкуренгоспроможносп суб'екпв нацюнально! економiки [7, с.105]; 3) визначати найбiльш доц1льний споаб горизонтально! взаемодi! суб'екгiв нацiонально! економши [6,с.139].
Глибину i масштаби дисфункщональносп вiтчизняно! системи управлiння
конкурентоспроможнiстю вщдзеркалюють
результати опитування вищого управлiнського персоналу 180 шдприемств Сходу Укра!ни, за якими абсолютна бiльшiсть респондентiв (76,5 %) визначила роль державного чинника в системах управлшня конкурентоспроможшстю щдприемств як пасивну, пасивно-констатуючу та деструктивну [8]. Ця оц1нка державного чинника щлком корелюеться iз даними, представленими в останньому щорiчному Звiтi про глобальну конкурентоспроможнiсть кра!н [5, с.375 ], зпдно з яким в Укра!т iснуе модель управлiння конкурентоспроможнiстю iз системною патолопею. В такш модел^ за термiнологiею Ст. Бiра, управлшськш контур е «ненависним» для регулятивного контуру, який «уявляеться йому хаотичним, а отже загрожуе йому власному благополучию» [9, с.323 ].
Зазначену колiзiю м1ж макро- та мiкроекономiчним контурами у впчизнянш системi управлiння конкурентоспроможтстю важливо чiтко бачити при визначет шляхов i методiв !х реоргатзаци та розвитку. Зведення проблеми регулювання/управлшня конкурентоспроможнiстю вiтчизняних пiдприемств тiльки до пошуку оптимальних митних тарифiв чи вщшкодування ПДВ сильно обмежуе поле конструктивного аналiзу ц1е! проблеми ^ вщповщно, пошуку концептуально нових ршень.
Теорiя i практика засввдчують, що об'екгивт груднощi розробки й проекгування нац1ональних систем управлiння
конкурентоспроможнiстю пов'язат з тим, що в
межах цих систем одночасно виршуються три типи задач: глобальна, яка визначаеться стратепею штеграци економши кра!ни у свиове господарство та нацюнальною програмою пдвищення
конкурентоспроможносп; задача координацИ елеменпв 1 контур1в системи управлшня, яка виршуеться координатором системи; 1 задача управлтня, яка виршуеться пдсистемами мшроеконом!чного р1вня. Повного збшу цих задач у межах одте! системи не юнуе [6, с. 136].
Ключова роль макроконтуру системи управлшня мгжнародною конкурентоспроможтстю падприемства полягае в тому, що вш формулюе алгоритм 1 модель штеграци економши Укра!ни у свиове господарство та визначае тактичн завдання корпоративного р1вня управлшня. Характер 1 змют головних питань, як1 виршуються на макрор1вт управлшня мгжнародною конкурентоспроможтстю, можна звести до таких. 1) Якою мае бути модель оптимально! взаемоди укра!нсько! економши з1 свиовим господарством? 2) Чи е можливим 1 за якими напрямами мае бути здшснено прорив до свиового р1вня конкурентоспроможносп? 3) Якою мае бути технолопя прориву та И оргатзацшно управлшський мехатзм? Незважаючи на те, що дискуая навколо цих ключових питань продовжуеться понад двадцять рок1в, лише сьогодт наукова думка в Укра!т наближаеться до ввдповвдей на них.
Характер основного протщиччя дшчо! системи управлшня та шновадшно-технололчна парадигма конкурентоспроможност! розвинених кра!н визначають необхвдтсть розробки й впровадження проривного типу модел! управлшня конкурентоспроможтстю укра!нсько! економши та !! падприемств. Анал1з та узагальнення св1тового досввду синтезу систем управл1ння конкурентоспроможн1стю на баз1 проривних технолог1й дозволяе сформулювати так1 методолог1чн1 принципи 1 положення, як1 можуть слугувати пгдгрунтям у синтез! подабних систем управл1ння у вггчизняних умовах.
1. Визначальну роль у забезпечент проривно! функц1! системи управлшня конкурентоспроможтстю ввдграе ч1тке формулювання мети прориву, яка полягае у досягнент-перевищент св1тових стандарт1в конкурентоспроможност1 на основ! шновацшно-технолог!чного ресурсу розвитку.
Принциповою помилкою етапу цшевизначення е бажання визначити увесь штервал мгж сучасним ! майбуттм в станах об'екта управл!ння. Сучасна теория систем ! синергетика визначають майбутнш стан системи як фундаментальний принцип Г! орган!зац!! (самоорган!зац!!), а саме поняття реального часу - як таке, яке «вит!кае !з майбутнього» ! кристал!зуеться у конкретних просторово-темпоральних конф!гурац!ях
розвитку. Принцип перетинання меж! «вже !снуючого» дозволяе визначити майбутнш стан об'екта та продукувати нестандартш р!шення ! технолог!! його досягнення.
2. Важливим принципом синтезу системи управл!ння конкурентоспроможн!стю е реалютична оц!нка !нвестиц!йно-!нновац!йних вимог-обмежень, як1 пов'язат з реал!зац!ею мети прориву. Уткальтсть ! водночас складн!сть формування шновацшно! модел! конкурентоспроможност! полягають в тому, що вона являе собою на просто сукупн!сть, а систему оргатзацшно-екожмчних та правових заход1в цшеспрямовано! д1! !з адекватним !й складом елеменпв ринкового та !нституц!йного походження. Склад елемент!в ц1е! системи визначаеться не вщмшностями нац!онально! економ!ки, як це обгрунтовуеться в окремих дослвдженнях, а р!внем складност! !нновац!йних моделей, який у свою чергу визначаеться домшуючим в економ!ц! типом технологичного укладу.
Сучасн! реал!! укра!нсько! економши не дозволяють формувати !нновац!йн! модел! V та VI поколшь, як1 використовуються, наприклад, у США або Япон!!, оскшьки переважна частина !! наукоемних галузей сьогодн! знаходиться в межах четвертого технолоичного укладу. Це ставить на порядок денний проблему моб!л!зац!! шновацшного ресурсу у форм! шновацшного модуля як оргатзацшного ядра стратег!! прориву до свиового р!вня конкурентоспроможност!, головна мета якого полягае в тому, щоб, концентруючи зусилля, досягти прориву на окремих сегментах св!тового ринку технолог!й та створити плацдарм для включення шновацшних точок зростання укра!нсько! економ!ки у свиов! технолог!чн! мереж! та комплекси.
3. В синтез! систем управлшня конкурентоспроможтстю впчизняних тдприемств мають використовуватися гнучк! та м'як! технолог!! шгегрування державно-регулятивного та корпоративного р!втв управл!ння, як1 забезпечують едн!сть ! ц!л!сн!сть системи управл!ння та досягнення синергетичного ефекту !нтегрування. Оптимальним вар!антом вир!шення ц1е! задач! може бути використання !нструментального блоку вибору, який дозволяе на корпоративному р!вт здшснювати виб!р доц!льних сигнал!в координатора системи з урахуванням стану та галузево! належност! пгдприемств. Функц!! модуля вибору може виконувати експертна система типових процедур виршення проблем, що розробляеться з урахуванням регулятивних можливостей держави та управл!нських д1й падприемств. При цьому головним принципом синтезу блоку регулювання е в1дпов1дн!сть закону «необхвдного р!зноман!ття^> [7, с. 184], а синтезу системи управлшня - принцип сумщеносп задач пдсистем регулювання та управл!ння [6, с. 141].
4. Структуроутворювальну роль в системi управлiння конкурентоспроможносп ввдграе шновацшний модуль прориву як цiлiсна едтсть магерiальних ресурсiв, вдей та оригшальних органiзацiйно-управлiнських рiшень, на основi яких визначаегься напрям та реалiзуeгься проривна функц1я управлiння конкуренгоспроможнiсгю. Саме в силу ^естицшно-шновацшних вимог-обмежень прорив укра!нсько! економiки до свiтового рiвня
конкурентоспроможносп за «широким напрямком» е неможливим. 1мперативами стають прiоритетно вибранi напрямки та мобiлiзацiйний варiант формування шновацшного потенц1алу прориву.
Принципова схема формування шновацшного модуля прориву до свггового рiвня конкурентоспроможносп наведена на рис. 1.
СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ
Рис. 1. Модель формування шновацшно-технолопчного модуля системи управлшня конкурентоспроможнютю
Зпдно з рис. 1, система управлшня конкурентоспроможтстю з шновацшним модулем являе собою iнтеr'ровану едтсть шформацшно-аналiтичного, органiзацiйного та функцюнального конгурiв. Ыформацшно-аналтичнш контур визначае параметри, як1 ввдповвдають (або перевищують) свгговому рiвню новизни нововведень. Оргатзацтний контур забезпечуе ранжирування, оц1нку та вибiр прiоритетних науково-технiчних програм, комплексне узгодження органiзацiйних та соцiально-економiчних заходiв. Функцюнальний контур забезпечуе реалiзацiю усiх етатв процесу iнновацiйного прориву - ввд планування (проектування) до ринкового споживання iнновацiйного продукту. У сукупносп в цих контурах системи управлшня конкурентоспроможтстю здшснюеться монiторинг, визначення прюритетних напрямкiв, технологiя, реалiзацiя i контроль
результапв 11 функцiонування.
Концептуально модель системи управлшня конкурентоспроможтстю (рис.1) може бути визначена як звужений варiанг европейсько! «Концепцп загального управлiння яюстю та моделi досконалих оргатзацш», у вщповщтстю з якою бiльшiсть кра!н Свропейського Союзу розвивають нацiональнi системи управлшня яюстю та конкурентоспроможтстю [10, с. 148].
5. Синтез систем управлшня конкурентоспроможтстю мае здшснюватися висококвалiфiкованими топ-менеджерами, яю володють високою культурою оргатзацшного проекгування. При цьому едино! «правильно!» моделi управлiння конкурентоспроможнiстю, яка була б «працездатною» в рiзних умовах, не iснуе. Управлiння конкурентоспроможтстю екожмчних систем - не одноразовий процес, а динамiчна система
органiзацiйно-управлiнських д1й, яка забезпечуе безперервний мониторинг стану ix функцюнування. Ефекгивнiсть систем управлiння
конкурентоспроможнiстю великою мiрою визначаеться тим, наск1льки своечасно ix парамегричнi «антени» ловлять та розтзнають навiть слабк1 сигнали, яю сввдчать про наявнiсть негативних тенденцш в станi об'екту управлiння. Змша стану об'екта, як зворотнiй зв'язок в систем^ «включае» меxанiзм саморозвитку системи управлiння - ii реоргатзащю та вихгд на новий рiвень функц1онування.
Пропонована модель мобiлiзацii' шновацшного ресурсу в системах управлшня м1жнародною конкурентоспроможтстю вiтчизняниx тдприемств орiенгована на виршення оргатзацшно-методологiчниx проблем i вщповвдае сучасним теxнологiям менеджменту конкурентоспроможност! Ii' практичне застосування потребуе конкретизаци й реалютично! оц1нки потенц1алу прориву до светового рiвня конкурентоспроможност! як на загальнодержавному, так i корпоративному рiвняx управлiння.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1.Nakatani I. The Japanese Firm in Transition. Tokyo: Asian Productivity Organization / I. Nakatani, 1988. - 268 р.
2.Röpke W. Civitas humana. Grundlagen der Gesellschaft und Wirtschaftsreform. Erlenbach; Zürich. 1946. - 192 р.
3.Емельянов С.В. США: международная конкурентоспособность национальной промышленности. - М.: Международные отношения, 2001.- 408 с.
4.Економша Украши та шляхи И подальшого реформування. Матерiали Всеукрашсько! наради економiстiв, 14-15 вересня 1995р. - К: «Генеза», 1996.
- 323 с.
5.The Global Competitiveness Report / - 20102011. World Economic Forum. Genewa, Switzerland. 2011. - p. 570
6. Экономическая кибернетика: Учебное пособие; Донецкий гос. Ун-т. - Донецк: ДонГУ, 1999.
- 337 с.
7.Системный анализ и принятие решений: Словарь-справочник: Учеб. пособие для вузов / Под ред. В.Н. Волковой, В.Н. Козлова. - М.: Высшая школа, 2004, - 616 с.
8.Пономаренко В. С. Управлшня мiжнародною конкурентоспроможтстю щдприемства як наукова i навчальна дисциплша / В. С. Пономаренко, Л. I. Щддубна // Економша Украши.
- 2007. - № 12 (553). - С. 17-27
9..Бир Ст. Кибернетика и управление производством. - М.: Наука, 1965. - 392 с.
10. Калита П.Я. Сходження до £вропейсько! досконалосп / Конкурентоспроможшсть: крана, регюн, щдприемство. Рада конкурентоспроможносп Украши: За ред. Полунеева Ю.В. - К.: ЛАТ&К, 2006.
- С. 147-159.
Аннотация. Раскрыты системные недостатки отечественной модели управления конкурентоспособностью. Предложено модель мобилизации инновационного ресурса конкурентоспособности украинских предприятий. Ключевые слова.: конкурентоспособность, инновационный ресурс, система управления, синтез. Summary. Revealed systemic weaknesses domestic model management competitiveness. Proposed model of innovative resource mobilization competitiveness of Ukrainian enterprises.
Keywords: competitiveness, innovative resource management system, the synthesis.
Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТСлаг1нЮ.В.
УДК 658.5:656.2
РОЛЬ КОНТРОЛ1НГУ В СИСТЕМ1 УПРАВЛ1ННЯ ПЩПРИеМСТВАМИ
ЗАЛ1ЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ
Шдопригора 1.В., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
З метою визначення poni контролтгу в cucmeMi управлтня тдприемствами з^зничного транспорту проведено аналiз поняття «контролтг» та основних його вiдмiннocmeй вiд управлтня, контролю та управлтського облiKy.
Ключовi слова: контротнг, контроль, управтння
Постановка проблеми та и зв'язки з Проблематика трактування контролшгу пов'язана науковими та практичними завданнями. здебшьшого з визначенням об'екта дослщження.
Вкник скчнюми.:!! транстррту i прoмиcлoвocтi № 39, 2012
