CC BY
18
УДК 631.145
Кухар Р.Б., професор, Квачов В.П., доцент ЛНУВМтаБТ¡м. .С.З. Гжицького Кравець С.М., директор, Сорока Н.С., © шженер, ДП «Агентство з ¡дентифшацп I реестрацп тварин» м. Львгв
УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ ТВАРИННИЦЬКО1 ПРОДУКЦП ЗАСОБАМИ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ТА ПРОБЛЕМИ ЩЕНТИФ1КАЩ1
ТВАРИН
В робот1 розглядаються питання управлтня ятстю тваринницьког продукцп шляхом ¡дентифшацп тварин засобами тформацтних технологт та проблеми, як\ виникають при цьому для виробника.
Ключовi слова: управлтня, яюсть, тваринництво, ¡дентифжащя, реестращя, тформацтт технологи.
Вступ. В умовах стабшзацп украшсько! економжи важливого значення набувають питання якост i конкурентноздатност продукцп втизняного виробництва.
Яккть м'ясно! продукцп обумовлюють спецiальним позначенням -iдентифiкацieю, яка наноситься на тушi тварин. Безпечна i якiсна вiтчизняна тваринницька продукщя е основою реалiзаци стратегiчних завдань у сферi охорони здоров'я та важливим завданням нашо! держави на шляху до евроштеграцп i вступу в СОТ.
Перехщ до ринкових вщносин в економiцi та науково-техшчний прогрес зумовили прискорення процесiв збору, передачi та опрацювання шформацп, створення нових шформацшних технологiй. Комп'ютеризацiя процесу прийняття управлшських рiшень - це необхщшсть, зумовлена потребами управлись^' дiяльностi, пiдвищення якостi прийнятих управлiнських ршень.
Матер1ал 1 методи. В червш 2009 р. Верховна Рада Украши прийняла в цiлому Закон Украши «Про щентифжацш та реестрацiю тварин», згщно з яким забороняеться ре^защя та закупiвля продуктiв тваринного походження, отриманих вщ тварин, що не були щентифжоваш i зареестрованi у ДП «Агентство з щентифжацп i реестрацп тварин». Прийняття такого закону повинно навести лад у системi щентифжацп тварин, що дiе в Укра1ш ще з 2001 року. Тим паче, що новим законодавством передбачено створення загального державного реестру тварин й ус без винятку учасники ринку зможуть у будь який момент отримати вичерпну шформацш щодо якост м'ясно! продукцп. Подiбна система щентифжацп тварин кнуе абсолютно в усiх европейських крашах свiту. Нововведення запроваджуються для одержання шформацп про поголiв'я племiнних тварин, прогнозування ринюв тваринницько! продукцп, охорони територп Украши вiд iнфекцiйних захворювань, контролю за санiтарним станом виробництва i походження продукцп тваринництва, тощо.
Для здiйснення в Украш комплексу заходiв з щентифжацп та реестрацп тварин МАПУ в 2002 р. було видано наказ «Про створення державного
© Кухар Р.Б., Квачов В.П., Кравець С.М., Сорока Н.С., 2009
292
тдприемства «Агентство з щентифжаци i реестраци тварин» (ДПА1РТ). За цей час ДПА1РТ було проведено чималу роботу: створена вщповщна iнфраструктура, включаючи головне пiдприемство, обласш фш! та агентiв, що забезпечують iдентифiкацiю тварин на сiльських територiях. Придбано необхiдне серверне обладнання, комп'ютерна технiка, створено й забезпечено ведення електронно! бази даних - Реестру тварин, навчено персонал. Це дозволяе щомюяця проводити щентифжацш i реестрацш в Реестрi тварин близько 500 тис. голiв худоби.
Прощентифжовано! й зареестровано! велико! рогато! худоби на 1 кв^ня 2009 року складае бiльше 6,2 млн. голiв. На сьогодш в Реестрi тварин наявного поголiв'я ВРХ близько 4,8 млн., племшних свиней - 89,8 тис., овець - 539 тис., коней - 9,3 тис.
Результати дослщження. Аналiз стану iдентифiкацi! та реестраци тварин в Укра!нi разом iз позитивом висвiтлюе ряд проблем, яю не стимулюють виробникiв тваринницько! сировини до цього процесу щентифжаци.
Послуги центру щентифшацп тварин не безкоштовш. На початку свое! дiяльностi — у 2002-2006 рр. - центр брав за видачу документiв 13,50 грн. з кожно! тварини. Однак, у 2006-му послуги зросли вдвiчi — до 21,60 грн. Чому вщбулося таке рiзке здороження послуг? Невже тварин почали якось шакше щентифжувати? На цьому рiст цш не припинився. Вже у другому пiврiччi 2008 року за кожну тварину почали брати по 27,60 грн.
У найскладшший кризовий перюд, коли майже ус пiдприемства Укра!ни вiдчули значне погiршення фiнансового стану, "Агентство з щентифжаци i реестраци тварин" заявило про чергове зростання щн на сво! послуги — до... 60 гривень за реестрацш кожно! голови велико! рогато! худоби. Виросли цши на щентифжацш i шших тварин:
- овець/кiз: для с/г тдприемств - 24 грн., для населення - 30 гривень;
- коней (без зазначення родоводу) — 36 грн., iз зазначенням родоводу -42 гривень;
- племшних свиней - 21,60 грн., реестращя племшних свиней у Реестрi тварин - 18 грн., видача реестрацшного свщоцтва - 18 грн.; у разi одночасного замовлення щентифкаци, реестраци i свщоцтва - 48 грн.;
- вушна бирка для щентифкаци товарних свиней (для с/г тдприемств) -3,60 грн.; вщомють перемщення товарних свиней (на партш свиней для с/г тдприемств) — 3,00 гривень;
- щентифжащя товарних свиней у господарствах населення - 12,00 гривень.
Звичайно ж, попит на послуги такого центру рiзко впав — ну немае у господарств можливост в умовах вщсутност грошей добровольно викликати недешевого реестратора. Попит створили штучно. Вищезгаданим Законом "Про щентифжацш те реестрацш тварин" сшьгосппщприемства зобов'язали проводити таку реестрацш.
У ДП "Агентство з щентифкаци i реестрацi! тварин" пояснюють, що собiвартiсть зросла через необхiднiсть розробки i створення ново! комп'ютеризовано! системи, яка мае бути тд'еднана до Бази даних реестрiв державно! компани Держiнфомюст.
293
Цкаво, скшьки може коштувати створення тако! бази даних? Але ус спещалюти зiйшлися на одному: бшьше трьох мiльйонiв гривень така система не може коштувати. За офщшними даними, як вже було зазначено вище, кожного мюяця дорееструють. близько 500 тис. тварин. Якщо брати "по середньому" — по 30 грн. з кожно! голови, то виходить близько 1,5 млн. грн. щомюяця. За 10 ефективних мкящв на рк — це 15 млн. грн. З них половина — 7,5 мшьйошв, мае тти на створення так званого Реестру. Чому так дорого? Але ж його один раз створили i вш мае працювати собi роками i не вимагати шяких зайвих витрат. Але тут ми пщшшли до самого цкавого: база — ваша, програма — наша.
Виявляеться, 7,5 мшьйошв плануеться на таку систему витрачати... щорiчно. Виявляеться, "Держшформюстю" Реестр належить тшьки фiзично, тобто, сервери з жорсткими дисками, на яких записана шформащя. А комп'ютерна програма, без яко! дане обладнання е мертвим залiзом, "Держiнформюстом" орендуеться.
На сайтi "Держшформюсту" е документи, згiдно з якими розробниками i власниками комп'ютерно! системи е компани "Арт-матер" i "3-Т". Саме туди переказуються кошти сiльгосппiдприемств за послуги, якi фактично нав'язаш державним пiдприемством.
Цiкаво, що власником обох компанш е кiпрська фiрма "Ассестеп Холдiнг Лiмiтед". Тобто отримаш з укра!нських аграрi!в грошi не йдуть на розвиток втизняно! економки, а через низку фiктивних тдприемств переказуються за кордон. Хто лобше i закривае очi на явно незаконш дi! пiдприемств — питання до компетентних оргашв.
Наступна проблема виникла як результат прийнято! нещодавно постанови Кабiнету мiнiстрiв про дотащю на сiльське господарство.
Фiнансова тдтримка вiтчизняних товаровиробникiв, здавальникiв молодняку високовагово! худоби та кондицiйних свиней дiе в Укра!нi протягом восьми роюв. Вперше протягом вказаного термiну Кабшет мiнiстрiв Укра!ни прийняв постанову (№282 вщ 18.03.09.), в якiй не вказаш суми фiнансово! пiдтримки (дотаци) па тваринницьку продукцiю. Починаючи з грудня 2008 року, селяни фксують об'еми реалiзованого м'яса, а на отримання грошово! пiдтримки вiд держави тшьки сподiваються...
Вiдгодiвля та утримання свиней i велико! рогато! худоби у нишшнш час е чи не основним джерелом прибутку сшьських людей. Якщо у минулому рощ державна фшансова пiдтримка хоч якось «тдштовхнула» сферу сiльського господарства, люди отримували 2,90 грн./кг за ВРХ i 2,15 грн./кг за свиней, то в умовах нишшньо! економiчно! кризи невiдомо, чи залишаться щ суми чинними на 2009 рк.
Ця постанова затверджуеться на один бюджетний рiк та дiе протягом 2009 року, стосуеться не тшьки високовагово! худоби i свиней, у нш передбачена i бюджетна дотащя на екологiчно чисте молоко власного виробництва, продане молокопереробним тдприемствам для вироблення продуктiв дитячого харчування на молочнш основi. Дана постанова прийнята частково: у нш детально вказаш ва нюанси, окрiм фактично вказаних сум фшансово! пiдтримки, тобто, постанова буде доопрацьована Кабшетом
294
MiHiCTpiB, але коли вщбудеться доопрацювання - невщомо. Але варто зазначити для nopiBMHra: якщо у минулому роцi Держбюджетом Украши на тдтримку тваринницько! продукцп було видшено 2 млрд. грн., то в нишшньому poцi передбачено тшьки 500 мiльйoнiв, що в чотири рази менше, нiж тopiк.
Чи будуть селяни отримувати дoтацiю на молоко? Hi, у данш пoстанoвi зазначено, що дoтацiю за еколопчно чисте молоко будуть отримувати тшьки юридичш особи, тобто пiдпpиeмства, яю будуть використовувати таке молоко для виготовлення продукив дитячого харчування. Але в цш пoстанoвi також вказано, що дотащя на молоко для фiзичних oсiб передбачена на високогатункове молоко, тобто таке молоко повинно вщповщати вищому гатунку, де вщсоток жиpнoстi повинен бути вище базисного (3.40).
Висновки. Власники фермерських господарств вважають, що позбавлення 1х дотаци вiд держави та примус до тотально! щентифжаци та pеeстpацii тварин при таких розцшках приведе до знищення тваринницько! галузi. Тому щ проблеми неoбхiднo виpiшувати як на piвнi ДП AiPT, так i на державному piвнi. Очевидно, необхщно врахувати, що в iдентифiкацii товарного пoгoлiв'я зацiкавленi переробники - !м треба знати, чие м'ясо вони продають. Тому за рахунок переробниюв зробити iдентифiкацiю - це одне, а в нашш кpаiнi роблять щентифжацш за рахунок виробника. Особливо дpiбнoгo, який виростив двi-тpи свиш чи ВРХ на пoдвip'i i йому не дадуть pеалiзувати товар, бо не дадуть ветеринарно! довщки. Це додаткова втрата часу i кoштiв. Якби переробнику було щкаво дiзнатися - що це за тварина, то переробник щ кошти пoтiм врахував би при pеалiзацii пpoдукцii, а виробник практично тшьки втратить.
Л1тература
1. Кpавцiв Р. Й., Квачов В. П., Кухар Р. Б. ¡дентифкащя тваpинницькoi пpoдукцii засобами шформацшних технологш як складова сучасного менеджменту. // Наук. вкник ЛНУВМтаБТ iменi С. З. Гжицького. - Львiв, 2008, т. 10, № 1.
2. Кравщв Р. Й., Кухар Р. Б., Квачов В. П., Сорока Н. С., Кравець С. М. Безпека тваринницько^' продукцп та проблеми ефективно^' щентифжаци тварин. // Сшьський господар. - 2009. - № 3-4.
Summary
The proprietors offarms consider that privation of their grant from the state and forcing to total authentication and registration of animals at such rates will result in elimination of stock-raising industry. Therefore these problems must be settled both at the level of DP of AIRT and at state level. Obviously, it is necessary to take into account that in authentication of commodity population interested the people who redo the animal products - they need to know, whose meat they sell.
Стаття надшшла до редакцИ 24.09.2009
295
