CC BY
22
УДК 631:145
Кухар Р.Б. к.ф1з.-мат.н., професор1®, Квачов В.П. к.техн. н., доцент1, Петрук Т.1. к.е.н., в.о. доцента2 1Лъвгвсъкыы нацюнальныыушверсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологш гмеш С.З. Гжицъкого 2Львгвськыы гнстытут економгкы та туризму
ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТ1В EAN-UCC В СИСТЕМ1УПРАВЛ1ННЯ ЯК1СТЮ М'ЯСНИХ ПРОДУКТ1В
В робот1 вивчаютъся питання, ям зумовлюютъ зв'язок м1ж використанням стандарт1в ЕАЫ-иСС та процесом управлтня ятстю м'ясног сировини I харчовых продуктгв, як складовог компоненты аграрного менеджменту.
Ключов1 слова: управлтня, яюстъ продукцп штрихкодова ¡дентыфтащя, великарогата худоба (ВРХ), стандарты ЕАЫ-иСС, сегменты.
Постановка проблеми. Проблема пщвищення якост1 продукци не нова \ е актуальною у вс1х цившзованих крашах. Зокрема, на початку 70-х роюв науковцями м. Львова була розроблена «Комплексна система управлшня якютю продукци (КСУ.ЯП)». Але вона була ор1ентована на промислову продукцш. В той же час враховуючи зростаюче ускладнення еколопчно!, саштарно-ешзоотично! та епщемюлопчно! ситуаци в Укра!ш, що знайшло свое пщтвердження в останшх випадках захворювання свиней африканською чумою та сиб1рською виразкою в швденних областях нашо! держави, все бшьш актуальною стае проблема забезпечення в1тчизняного споживача яккними продуктами харчування, зокрема м'ясом та виробами з нього.
Анал1з останшх дослщжень. Виходячи з цього, розробка такого типу системи як КСУ.ЯП для аграрного сектора, зокрема в тваринництв1, набувае особливого значения. Для збереження \ дальшого зростання дов1ри споживача до м'яса та продукт1в його переробки розроблено мехашзм якнайбшьшо! пошформованост1 споживача через достатне та ч1тке маркування дано! продукцп. Для цього запроваджено ефективну систему щентифжаци та реестраци тварин. Тварин щентифжують та рееструють таким чином, щоб можна було визначити мкцевкть походження тварини, ферму або власника. 1дентиф1кащя цих тварин здшснюеться теля 1х ветеринарно! перев1рки. Для забезпечення швидкого та точного визначення походження тварини сформовано комп'ютерну базу даних, у якш збер1гаеться шформащя про кожну тварину, про ферму, де цю тварину вирощено, та про И перемщення.
Мета статт1. Для вщображення структури щентифжацшного номера кожно! тварини Асощащею штрихкодово! щентифжаци ЕА№иСС запропоновано використати код, в якому, зокрема, подано: - перш1 три позици - краша походження (для Укра1ни-482)
®Кухар Р.Б., Квачов В.П., Петрук Т.1., 2012
269
- наступш три позицп - щентифжацшний номер адмшктративного району, де утримуеться тварина;
- наступних micTb позицш - щентифжацшний номер конкретно! тварини, певного perioHy;
- тринадцята цифра - контрольна.
Даний щентифжацшний номер наноситься на вушний ярлик. KpiM цього, кожна тварина супроводжуеться паспортом по всьому маршруту И пересування. Вушний ярлик збер1гаеться протягом життя тварини. Для щентифжацп тварини можна використовувати технологи радючастотно! щентифкацп (РЧ1). На даний час РЧ1 не включена в стандарта EAN-UCC. Однак EAN International та UCC, яю об'еднують нацюнальш асощацп штрихкодового кодування, UCC - Канада та США, EAN International - Bei rnmi краши св1ту, залучеш до розробки дано! системи з метою забезпечення однотипное^ та економ1чно! доцшьност! процеЫв запису i зчитування шформацп у всьому ланцюгу постачання м'яса, досягнення ефективного управлшня ланцюгом постачання. РЧ1 розробляеться на баз! ISO IEC/JTCI/SC31 Мжнародно! Оргашзацп Стандартизации
Вимагаеться, щоб шформащя про походження яловичини, тобто про те, де тварина народжена, вигодувана та забита, була обов'язковою. Додаткова ¿нформац1я про тварину подаеться на добровшьнш основ1.
Постанова Ради Свропи №1760/2000 передбачае, що система щентифжацп та реестрац1! ВРХ складаеться з наступних елемент1в:
-ярлики на вуха для ¿ндив1дуального розп1знавання тварини;
-комп'ютерна база даних;
-паспорт тварини;
-шдивщуальний реестр, що збер1гаеться на кожнш ферм1.
Доступ до ц1е! шформацп повинн1 мати Bei зац1кавлен1 оргашзацп, включаючи споживач1в, ¿з застереженням, що потр1бно збер1гати конф1денц1йн1сть та захист ¿нформацй', як це передбачено законом.
Виклад основного матер1алу. Bei тварини повинш бути забезпечен1 ¿дентиф1кац1йним ярликом на обох вухах, затвердженим компетентним органом влади. Обидва ярлики повинш мютити однаковий ун1кальний ¿дентиф1кац1йний код, що дозволяе встановити особу кожно! конкретно! тварини разом з фермою, де ця тварина народжена та вигодувана. Виняток можуть становити тварини, яю вирощуються для культурних та спортивних ц1лей i для особистах потреб селянина.
Одночасно ¿з впровадженням !дентиф!кац1! погол1в'я передбачаеться введения в експлуатацш комп'ютерно! бази даних. 1нформацш у цю базу пропонуеться вводити з використанням коду UCC-EAN-128i подати наступи! в!домост!:
- тварина, !! в!дпов!дний !дентиф!кац!йний номер;
- дата народження тварини;
- порода тварини, стать, масть, особлив! прикмети;
- мюце народження тварини;
- рекв!зити власника (!дентиф!кац!йний номер);
270
- вщомост1 про батьюв тварини (батько, мати, ix щентифжацшш номери);
- даш про профшактичш та шфекцшш щеплення тварини згщно списку
АМЕБ;
- даш про хвороби, якими перехворша тварина;
- даш про використаш корми з шформащею про ix походження (виробник та його адреса):
- корми ¿з вм1стом м'ясо-к1сткового борошна;
- корми ¿з вм1стом стимулятор1в росту, антибютиюв;
- концентрата;
- еколопчно числ корми;
- еколопчний стан грунпв i вододжерел господарства;
- вщповщшсть умов утримання i прийнятого вар1анту технолог!! виробництва продукци ппешчним нормам та ветеринарно-саштарним вимогам;
- перемщення тварин, дата перемщень, причини перемщень та рекв1зити власниюв по ланцюжку;
- мкце та дата забою, вид забою та його причини;
- категор1я Tymi тварини, вгодован1сть тварини, забшний вих1д, енергетична ц1нн1сть, клас якост1 шк1ри.
Для плем1нно! худоби цей перел1к потр1бно доповнити зг^дно вимог державно! плем1нно! книги. Кожн1й твариш повинен видаватися паспорт протягом 14 дшв з моменту пов1домлення про И народження. Тварина супроводжуеться паспортом в ycix cboix перем1щеннях. По mipi розвитку комп'ютерно! бази даних функщя паспорту може суттево звужуватися. П1сля смерт1 тварини або теля И забою паспорт протягом семи дшв повертаеться компетентному органу влади.
Тварина та продукти И переробки повинн1 бути промаркован1 на Bcix стад1ях виробництва та продажу. Обов'язкова система маркування забезпечуе зв'язок м1ж тушею, розчленованою тушею або шматками м'яса та з певною твариною або, якщо цього достатньо, групою в1дпов1дних тварин. Маркування, як пропонуеться, повинно м1стити наступн1 в1домост1:
- щентиф1кацшний номер тварини;
- номер сертиф1кату бойн1;
- номер сертиф1кату цеху, де було розчленовано тварину.
1дентиф1кац1я i можливост1 спостереження стосуються ф1зичного потоку
сировини (тварини), товар1в пром1жно! обробки (туш1 та шматки) i готових вироб1в через ланцюг постачання м'яса. Комун1кац1йн1 можливост1 системи EAN/UCC забезпечують процеси ¿нформац1йного потоку в ланцюгу постачання. Для ланцюга постачання м'яса ¿стотними е комушкацп з ланцюгом постачання погол1в'я. Компанп не е частиною одного ланцюга постачання, але утворюють мереж1 ланцюпв (жив1 тварини, м'ясо, роздр1бний продаж) ¿з загальними точками перетину.
Для отримання точних та своечасних даних про рух товар1в використовуеться Електронний Обм1н Даними (ЕОД), - це передача структурованих даних в1д одного комп'ютера до ¿ншого за допомогою електронних засоб1в. Структурування даних вщповщно до погоджених
271
стандартных повщомлень означав, що даш або шформащя, яка е об'ектом обмшу, являеться розтзнавальною як за змютом, так i за форматом, що дозволяе здшснювати И комп'ютерну обробку автоматично i однозначно. EANCOM® е кер1вництвом по реашзацп пщмножин UN/EDIFACT. Це ефективний дшовий шструментальний 3aci6 для автоматично! передач! комерцшних даних. Передача даних icTopii' тварини, яка стосуеться потреб учасниюв ланцюга постачання м'яса, може здшснюватись за допомогою повщомлення EANCOM® PRODAT - це повщомлення розроблено для обмшу пов'язано! з м'ясною продукщею шформащею м1ж торговими партнерами.
Забезпечення вщповщност1 вимогам Директиви Ради Свропи 1760/2000 при застосуванш стандарпв EAN/UCC досягаеться методом використання комбшаци:
1. Глобального номера торгово! одинищ (GTIN), щентифкатор застосування (01) i номеру вушного ярлика, щентифжатор застосування (21) для вщстеження продукцп з яловичини вщ мшця продажу до шдивщуально! тварини.
2. Глобального номера торгово! одинищ GTIN, щентифкатор застосування (01) i номера парти, щентифкатор застосування (10) для вщстеження яловичо! продукци вщ пункту продажу до групи тварин.
Вводяться також додатков! щентифкатори: кра!на походження, щентифкатор застосування (422).1дентифкащя постачальника, у якого м'ясо було придбано, здшснюеться за допомогою GTIN - Глобального номера розташування EAN/UCC.
Якщо м'ясо походить вщ тварини, народжено!, вщгодовано! i забито! в одн!й кра!ш, застосовуеться щентифкатор застосування (422), кра!на походження. Цей щентифкатор поеднаний з трьохцифровим кодом кра!ни вщповщно до стандарту ISO 3166. Для тварин, народжених, вщгодованих i забитих в р1зних кра!нах, цей елемент повинен бути отриманий з бази даних шляхом пов'язування його з номером парти. Комункацшш можливост! системи EAN/UCC забезпечують процеси шформацшного потоку в ланцюгу постачання.
Для здшснення в Укра!ш комплексу заход1в з щентифкаци i реестраци сшьськогосподарських тварин Мшстерством аграрно! пол1тики Укра!ни було видано в 2002 рощ наказ "Про створення державного пщприемства "Агентство з щентифкаци i реестраци тварин" (ДП AIPT).
Уряд Укра!ни, як i уряд кожно! цившзовано! кра!ни, тклуеться про безпеку й здоров'я свого народу. Збшьшення числа епщемш серед тварин i домашньо! птиц! спонукають до вживання належних заход1в, щоб забезпечити надшний захист населения вщ смертельно небезпечних шфекцш, в першу чергу - через гарантування безпеки тваринницько! продукци. При розробщ нормативно-правових акт1в Укра!ни, яю регулюють проведения щентифкаци та реестраци тих чи шших вид1в тварин, були враховаш основн! положения законодавства Свропейського Ствтовариства (GC) та досвщ европейських кра!н - Франци, Великобритании Шмеччини, Польщ1, Угорщини.
Яюсть м'ясно! продукци обумовлюють спещальним позначенням -щентифкащею, яка наноситься на Tymi тварин. Безпечна i яккна в1тчизняна тваринницька продукщя е основою реал!заци стратепчних завдань у сфер!
272
охорони здоров'я та важливим завданням нашо! держави на шляху до евроштеграци i роботи в СОТ.
Перехщ до ринкових вщносин в економщ та науково-техшчний прогрес зумовили прискорення процеав збору, передач! та опрацювання шформацп, створення нових шформацшних технологш. Комп'ютеризащя процесу прийняття управлшських ршень - це необхщшсть, зумовлена потребами управлшсько! д1яльност1, пщвищення якост1 прийнятих управлшських pimeHb.
В червш 2009 р. Верховна Рада Украши прийняла в цшому Закон Украши «Про щентифжацш та реестрацш тварин», згщно з яким забороняеться реал1защя та закушвля продукт1в тваринного походження отриманих вщ тварин, що не були щентифжоваш i зареестроваш у ДПА1РТ. Прийняття такого закону повинно навести лад у систем! щентифжаци тварин, що д1е в Укра1ш ще з 2001 року. Тим паче, що новим законодавством передбачено створення загального державного реестру тварин й yci без винятку учасники ринку зможуть у будь який момент отримати вичерпну шформацш щодо якост1 м'ясно! продукц11.
У 2003 роц1 теля вщповщного розпорядження Каб1нету MiHicTpiB та наказу Мшктерства аграрно! пол1тики Украши, Агентством було розпочато роботу .з щентифкаци велико! рогато! худоби (ВРХ), а з 2005 року впроваджуються аналог!чн! системи для свиней, юз, овець та коней.
К!нцевою метою запровадження ¿дентиф!кац!! тварин е створення в Укра!ш належно! системи вщелщковування походження та етикетування тваринницько! продукци, що сприятиме забезпеченню населения Украши безпечними м'ясо-молочними продуктами, отриманню достов!рно! ¿нформацй' про умови !х виробництва, пщвищенню дов1ри споживача до якост1 продукц11.
Лише за умови, що Bei тварини, як1 знаходяться або утримуються на територ11 кра!ни, внесенш до державно! автоматизовано! бази даних та знаходяться пщ пост!йним ветеринарно-саштарним контролем, можливо гарантувати безпеку здоров'я населения. Bei власники, як! утримують тварини для отримання та peani3auii певного виду продукц!! (молока, м'яса тощо), зобов'язан! гарантувати покупцям безпеку i якicть свое! npoflyKui! та забезпечити проведения iдeнтифiкaцii та реестрацп належних i'M тварин.
Зг!дно з дшчими нормативно-правовими актами, зокрема Законом Украши "Про ветеринарну медицину", peaлiзaцiя молоката 3a6ift тваринна м'ясо, атакож перем!щення твариндозволяеться тiльки за умови,якщо твариншдентифжоваш, а i'xHi власники мають BiflnoBiflHi iдeнтифiкaцiйнi документи. В таблищ 1 наведено кiлькicть пpoiндeфiкoвaниx та зареестрованих у реестр! тварин по Украм в 2009 та 2011 рр.
Як бачимо з таблиц! 1, для Bcix BHfliB тварин, за виключенням ВРХ, зб!льшилася юльюсть тварин у PeecTpi. Зменшення прощентифжовано! ВРХ пов'язане i3 загальним зменшенням погол!в'я худоби за останн!роки. В той же час погол!в'я шших вид!в тварин зростае, це евщчить що питанию ¿дентиф!кац!! та реестрацп тварин придшяеться належна увага Державних служб.
На даний час "Агентство з ¿дентиф!кац!! i реестрац11 тварин" мае розгалужену систему обласних ф1л1й, районних представництв i агент1в з ¿дентиф1кац11. Зокрема, у Льв1вськш област1 по ВРХ найб1льше
273
прощентифжованих та зареестрованих тварин в Сокальському (23134), Турювському (22799), Брод1вському (19.532) районах, а найменше - в Городоцькому (6726) райош та в м. CaMÖopi (97); у свинарствк найкраще - в Пустомит1вському (237), а найпрше - в Городоцькому (94) райош; у в1вчарств1 домшуе Старосамб1рський (40) район, в конярств1 - м. Льв1в(35), ripma ситуащя у Явор1вському райош (4).
Таблиця1
Кшьккть прошдефжованих та зареестрованих у peccTpi тварин по УкраУш, _ 2009, 2011 pp._
Видитварин Кшькють тварин, що утримуеться
2009 р. 2011 р.
Велика рогата худоба 4777320 4669903
в1вщ 544578 618799
евин! 69971 114082
кон! 8622 12473
кози 1647 3262
Проведений анал1з виробничо-господарсько! д1яльност1 ДП AIPT иоказуе, що при вщповщних заходах його ефектившсть може бути значно покращена. Це, в першу чергу, перехщ вщ традицшно! щентифкаци тварин шляхом прикршлення двох бирок на кожне вухо тварини, занесения Bciei' шформаци про тварину в автоматизовану базу даних i видачу власникам вщповщних докумешгв (така система прийнята вс1ма крашами Евросоюзу i вводиться зараз в Укра1ш), до широко використовувано! у CBiTi останшм часом щентифкащю тварин за допомогою радючастот (електронна щентифкащя).
Другим важливим моментом, на наш погляд, е TicHima сшвпраця ДП AIPT з асощащею «САН-УКРА1НА». Утворення нацюнально! нумерувально! оргашзаци в Укра1ш - асощацп "САН-УКРАША", - створило умови для участ1 украшських пщприемств у систем! EAN для застосування ними найновших шформацшних технологш в галуз1 ведения б1знесу, можливост! виходу на м1жнародш ринки р1вноправними партнерами, пщвищення ефективност1 ведения справ на внутршньому ринку. Метою д1яльност1 асощацп "САН-УКРАША" е впровадження в Укра1ш всесв1тньо! багатогалузево! системи щентифкаци та комункаци для товар1в i послуг, базовано! на м1жнародних стандартах системи EAN/UCC.
KpiM безпеки харчових продукта, система щентифкаци i реестраци тварин мае ще й вщповщне економ1чне пщгрунтя. Bei власники, яю утримують тварин для отримання та реашзацп певного виду продукци, можуть И реал1зувати лише при умов1, що тварини щентифковаш, a i'xHi власники мають вщповщш щентифкацшш документи. При цьому вони можуть одержати вщ держави вщповщну компенеащю. Зокрема, в 2008 р. у Льв1вськш област1 по ВРХ при мммальнш ваз1 330 кг надавалася доплата 2,9грн/кг, тобто мш1мум 959 грн. за одну голову, а для свиней при мЫмальнш ваз1 95кг - 1,2 грн./кг, тобто мммум 114 грн.
Якщо враховувати, що в господарствах населения та в с.-г. пщприемствах Льв1вщини у 2008р. прощентифкованих та зареестрованих
274
тварин утримувалося 254.213 гол1в ВРХ, то якби було здано на забш лише 10%, тобто ионад 25 тис. гол1в, то власники одержали б за ïx реал1зацш 25 млн. гривень доплати; свиней вщповщно - 839 гол1в, тому при реал1заци ïx 10% одержали б доплати понад 80 тис. гривень. Разом з тим, починаючи з 2009 року, вщповщна компенсация з боку держави почала пом!тно зменшуватись, що спричинило негативш наслщки щодо кшькост1 прощентифжованих тварин, перш за все в особистих господарствах.
Висновки. Уряд Украши, як i Уряд кожно! цившзовано! краши, тклуеться про безпеку й здоров'я власного народу. Збшьшення числа епщемш серед тварин i домашньо! птищ спонукають для вживання належних заход1в, щоб забезпечити надшний захист населения вщ смертельно небезпечних шфекцш, в першу чергу-через гарантування безпеки тваринницько! продукцп.
В зв'язку з цим особливо актуальною е проблема розробки та впровадження у виробництво системи управлшня якктю м'ясних продукпв.
Яккть м'ясно! продукцп контролюють спещальним позначенням -щентифжащею, яка наноситься на Tymi тварин. Безпечна i яккна в1тчизняна тваринницька продукщя е основою реал1заци стратепчних завдань у сфер1 охорони здоров'я та важливим завданням нашо! держави на шляху до евроштеграци та роботи в СОТ.
Кшцевою метою запровадження щентифшацп тварин е створення в Украм надежно! системи вщслщковування походження та етикетування м'ясно! продукцп, як одше! з пщсистем управлшня якютю харчових продукив, що сприятиме забезпеченню людей безпечними м'ясо-молочними продуктами, отриманню достов1рно1шформаци про умови та мкце ïx виробництва.
Л1тература
1. Кухар Р.Б.,Квачов В.П., Слейко O.I., Управлшня яюстю продукци та проблема щентифжаци тварин. Вкник Кам.-Под. НУ, ím. 1вана Опенка, EkohomÍ4hí науки, вип.4, Кам'янець-Подшьський - 2011, с.150-152.
Summary
Kukhar R.B.1, Kvachov V.P. 1, Petruk T.I.2
1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytskyj 2Lviv Institute of economy and tourism
THE USE OF STANDARDS EAN-UCC IN THE SYSTEM OF MANAGEMENT OF QUALITY OF MEAT PRODUCTS
In this paper we study the issues that underlie the relationship between the use of standards EAN-UCC and the process of quality control of meat raw materials and food products, as a part of the components of agricultural management.
Key words: management, quality of products штрихкодовая identification, cattle (cattle), the standard EAN-UCC of the segments.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський M. Г.
275
