CC BY
13
Тищук В.Н. Управлшня розвитком малого пiдприeмства в конкурентному середов^ / В.Н. Тищук, О.В. Андросова, В.Т. Мак, Н.В. Мак // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Збiрник наукових праць. Пщ ред. В.А.Рач. - 2003. - № 1(6)^.143-151.
УДК 338.242.2
В.Н. Тищук, О.В. Андросова, В.Т. Мак, Н.В. Мак
УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ МАЛОГО ПЩПРИеМСТВА В КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩ1
Розглянуто процес успшного управлiння розвитком пщприемства в конкурентному середовищi. Показано, як за допомогою чiткого планування процесу реконструкций можна досягти успiху на ринку роздрiбноí торгiвлi нафтопродуктами. Табл. 1, дж. 10.
В.Н. Тищук, Е.В. Андросова, В.Т. Мак, Н.В. Мак
УПРАВЛЕНИЕ РАЗВИТИЕМ МАЛОГО ПРЕДПРИЯТИЯ В КОНКУРЕНТНОЙ СРЕДЕ
Рассмотрен процесс успешного управления развитием предприятия в конкурентной среде. Показано, как с помощью четкого планирования процесса реконструкции можно достичь успеха на рынке розничной торговли нефтепродуктами. Табл.1, ист.10.
V.N. Tishchuk, O.V. Androsova, V.T. Mak, N.V. Mak
SMALL-SCALE ENTERPRISE DEVELOPMENT MANAGEMENT IN COMPETITIVE ENVIRONMENT
The successful management of small-scale enterprise development in competitive environment is outlined. It is shown that precise reconstruction planning stipulates success on the retail trade petrochemical market.
Зм'ст i постановка проблеми. УкраТ'на починае експлуатацш свого ушкального географ1чного положения, претендуючи на роль велико' транспортноТ розв'язки бвропи. Для реал1заци сво'х претензш необхщно докласти зусиль, щоб привести свою автодорожну iифраструктуру у вщповщнють з1 свiтовими стандартами.
Для цього необхщно створити, в першу чергу, укомплектовав автозаправн комплекси, платиi стоянки для вантажних автомоб^в, мотелi тощо.
Останне десятил^тя XX столiття в^чизняна торгiвля нафтопродуктами семимильними кроками пройшла весь визначений Тй еволюцiйиий перюд, у якого виявилося три головних вiхи:
- 1991-1993 роки - перюд бензовозiв;
- 1994-1997 роки - перюд «блок-пунк^в»;
- з 1998 року - поступовий перехщ до сучасних автозаправних станцш.
З моменту затвердження Кабшетом Мiиiстрiв УкраТни «Постанови про правила роздрiбиоí торгiвлi нафтопродуктами»(у грудиi 1997 року) перед операторами нафтового ринку гостро постало питання про переустаткування своТх АЗС у сучасш високотехнолопчш автозаправиi комплекси, що надають весь комплекс послуг по обслуговуванню пасажира в дорозi [1]. Таких авто заправок, що вимагають рекоиструкцií, в Украíиi 85%, з них 26% - контейнеры. Кожен
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
1
пщприемець, що реконструюе свою автозаправну станцш, зiштовхуeться з питаннями рентабельностi своТх вкладень у проект реконструкци i часу окупностi своТх iнвестицiй. Як вщомо, вкладення в дану галузь завжди великi, тому необхiдно ч^ко спланувати всi етапи реконструкци i усi витрати на будiвництво й устаткування.
Важливим завданням е визначення чутливост проекту до таких показникiв, як рiвень шфляцп, ставки податкiв, обсяги збуту пально-мастильних матерiалiв, цiна збуту i багато iнших.
Метою даного досл'дження е вивчення управлiння розвитком малого пщприемства в умовах конкурентного середовища.
Основна частина. При аналiзi стану ринку роздрiбноТ торгiвлi нафтопродуктами в УкраТш було отримано таю дат. Всього в УкраТш не бтьш 75100 фiрм, котрi мають сучаснi заправнi станци. Причому, спостер^аеться тенденцiя до будiвництва подiбних АЗС уздовж мiжнародних транспортних коридорiв i на кордонi зi Словаччиною, Польщею й Угорщиною - краТнах, де паливо в роздрiбному продажi на 40-60% дорожче украТнського. Тому ощадливий водш заправиться перед в'Тздом у вищеназванi краТни максимально можливо [2]. На територп УкраТни працюе 3847 АЗС.
При роботi АЗС юнуе два комплекси проблем, що можуть завдати серйозноТ шкоди навколишньому середовищу i людям, якщо Тх не вирiшити. По-перше, це шум, загазованють, пари бензину, калюжi олп вiд автомобiлiв, мiсцем концентраци яких е АЗС. По-друге - невщповщнють багатьох АЗС нормам екологiчноТ i пожежноТ безпеки через застарiле устаткування.
Не менш iстотним е те, що багато украТнських стандартiв щодо даного питання давно застарти, наслщком чого е розбiжнiсть практики буфвництва АЗС iз теорiею Тхнього зведення, тобто нормативними документами.
^м того, якщо виконувати ус вимоги буфвельних норм i скласти усi нормативы вщсташ вiд перехресть, вiд проТзноТ частини, вiд зелених насаджень i т.д. то в жодному мюл ми не знайдемо придатного для буфвництва АЗС мiсця.
Однак розвитку сучасних АЗС в УкраТш повинно сприяти законодавче ршення таких питань - можливост придбання у власнють або в оренду на перюд не менш 50 рош землi пiд заправлення i можливостi бу^вництва АЗС у центрi мiста, а також розробки проеклв будiвництва дворiвневих чи багатоярусних АЗС. У Росп подiбнi норми уже затвердженi. В УкраТнi вони, мабуть, ще не достатньо пролобованi.
Ключовий об'ект на будь-якш АЗС - паливороздаточна колонка. Основна недосконалють колонок, на думку фажв^в Держстандарту, полягае в лм, що вони не можуть функцюнувати з комплектами електронних засобiв керування й облку роздачi палива i з застосуванням спецiалiзованих електронно-касових апаралв. Оскiльки навiть у столицi держави вимальовуеться така неприваблива картина, то зрозумто, що на перифери ситуа^я при перевiрцi виявилася б ще бтьш сумною. Подiбних дослiджень у масштабах краТни ще не проводили, однак окремi локальш результати пщтверджують справедливiсть гiрших припущень[3].
Вiдповiдно до Закону УкраТни «Про метролопю i метрологiчну дiяльнiсть», паливороздаточнi колонки пщлягають перевiрцi чи калiбруванню, у залежност вiд сфери Тхнього застосування. Вони, крiм того, повиннi пройти через сито державних прийомних i контрольних юпилв i вже пiсля цього вносяться до Державного реестру засобiв вимiрювальноТ технiки (ЗВТ), допущених до застосування в УкраМ У зв'язку з тим, що колонки використовуються у вибухонебезпечних зонах, вони пщлягають ще й юпиту на вщповщнють вимогам вибухонебезпечностк Посвiдчення про це видае Державний ком^ет з нагляду за охороною прац УкраТни. На 1 лютого 1999 року в Держреестр ЗВТ внесено 31
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
тип колонок (5 тишв 11 модифкацш випускаеться трьома вiтчизняними пiдприeмствами, 26 тишв 123 модифкацш — 14 шоземними фiрмами)[4].
Головна проблема полягае в тому, що не ус з цих колонок здатнi виконати вимогу стосовно продажу нафтопродук^в на АЗС УкраТни з обов'язковим використанням лщензованих електронних контрольно-касових апаратiв, посилених комплектом техшчних засобiв для контролю за роздачею палива. Як затверджуе Держстандарт, власники бензоколонок цим розпорядженням зневажають. Частину колонок технолопчно не можливо доустатковувати такими приладами, тобто Тх узагалi потрiбно було б замшити на новi. Але отут справа вiдразу ж упираеться в грошк Хоча переустаткування колонок, рано чи шзно, усе-таки не уникнути[3].
Ще одна немаловажна деталь для АЗС - це емнють. ОчкуваноТ жорсткостi норм до резервуарного парку не спостер^аеться. евро стандарт, котрий потребуе вщ резервуарiв двох стшок з iнертним газом мiж стiнками, загальновiдомий, але необов'язковий. Обов'язково шше: бетонна коробка навколо пщземних i наземних, у тому чи^ контейнерних резервуарiв -обвалування. Обсяг порожнечi мiж металом i обвалуванням повинен дорiвнювати обсягу резервуара, щоб пiймати витiк стовiдсотково[5].
Товщина стшок резервуара - найчаспше 3-4 мм, рщше 5. Резервуарний парк iз чотирьох емностей по 10 куб. м кожна обшдеться в 10 тисяч доларiв плюс стiльки ж - робота (монтаж емностей, пщключення нафтопроводу й шшого устаткування).
На середнш заправнiй станци поховано бiля швктометра труб. Це найслабший елемент. Цтють труб, на вiдмiну вiд резервуарiв, контролювати не можливо, i 95% уах витокiв в УкраТнi приходиться саме на них. Цши разом з роботою коливаеться вщ 10 тис. за сталевi - до 20 тис. дол. за пластиковi [3].
Також необхщно розглянути системи керування i контролю. Комп'ютери звичайно дорогi, зате централiзовано контролюють стан технiки, продаж i зв^нють. Для АЗС вони просто незамшш. 1хня вартiсть коливаеться вiд 1,8 тисячi доларiв за украТнськi i до 10 - за закордонн аналоги.
Також на АЗС можливе введення картковоТ системи розрахункiв. Це теж дорого, але ефективно для роботи з корпоративними Рентами [б].
емнють роздрiбного ринку нафтопродуктiв в УкраТш, за даними Держнафтогазпрому, становить 9 мтьйошв тонн на рк — 2810 мiльйонiв доларiв у середньорiчних роздрiбних цiнах. Середня АЗС розрахована на 200-800 заправлень у добу. Розрахунковий обсяг одного заправлення становить 20-25 л^в [2].
Практика показуе, що АЗС дае прибуток навггь у непередбачешших мюцях. Але, в принципу iснуе "золоте правило" - першочергово необхiдно забезпечети зручний пщ'Тзд до заправлення. Iнтенсивнiсть руху на шляху, що прилягае до АЗС, значно пщвищуе прибуток. У бтьшому ступен АЗС вигiдно вщкривати в межах мiста - на великих перехрестях, проспектах, а також на мiжнародних i туристичних трасах (у цьому випадку найбтьше рентабельно будувати АЗС у безпосереднш близькосп до платних стоянок) [7].
Згщно iз вiдкритими для податковоТ шспекци цифрами, середня рентабельнiсть торгiвлi паливом вроздрiб в УкраТнi становить вщ 0,3% до 20%, реально ж вона усе-таки вище - 15-40%. За твердженням заправнимв, з якими доводилося спткуватися, податки в Тхньому бiзнесi з'Тдають до 90 копшок з кожноТ гривнi прибутку.
Бтьшють великих власникiв АЗС торгують вроздрiб i дрiбним гуртом, перекуповуючи паливо у великих гур^внимв. У такому випадку загалом обсяг реалiзацiТ вроздрiб, як правило, становить 75%, дрiбний гурт - 25%.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
3
Спткування з заправниками показуе, що виторг у заправному бiзнесi значно пщвищуе:
- реконструкцiя АЗС, тому що сучасна ("красива") залучае середнього i багатого власника авто;
- зниження цш на паливо — на 2-3 копшки за л^р стосовно до цш конкурентiв, тому що ^ент шукае, де дешевше;
- вихщ безпосередньо на виробника нафтопродуклв за кордоном: вiдкидаються зайвi посередники. Це, однак, вимагае вщ фiрми власних емностей для збереження пального, як маються приблизно в 15% вах украТнських власникiв АЗС;
- вихщ безпосередньо на закордонну нафту i переробка ТТ на давальницьких умовах в УкраТш, але це прерогатива багатопрофтьних фiрм, яких у краТш не так уже i багато.
Основнi види реклами, що застосовують власники АЗС, - це реклама по радю (часом, основному джерелу шформаци для автомобiлiстiв), по телебаченню й адреснш рекламi (розсилання пропозицш про заправлення паливом за безголвковим розрахунком). За словами багатьох директорiв АЗС, найчастiше вони самi ведуть роботу з великими Рентами (державними вiдомствами, органiзацiями, пiдприемствами) - особисто переконують Тх у перевагах роботи зi своею АЗС. За даними директорiв АЗС, реклама збтьшуе обсяг продажiв майже в 1,5 раза.
Останшм часом в УкраТш нам^ився значний крен до роздрiбноТ реалiзацiТ свiтлих нафтопродуктiв убк дизельного палива i високооктанових бензишв. Усе менше продаеться через роздрiбну мережу бензинiв А-76 i А-80. Паралельно поступово розвиваеться на заправках торпвля супутнiм товаром.
У Захщнш eвропi, наприклад, на 1 долар проданого палива приходиться 3 долари проданих шших товарiв i послуг. Наприклад, у Швеци вартiсть палива становить лише 20% вщ загальноТ реалiзацiТ товарiв з АЗС.
В УкраТш цей показник кардинально протилежний. У середньому показник проданих на заправках супутшх послуг i товарiв коливаеться у межах 3-7%. Юлькють проданих на заправках супутшх товарiв i послуг (там, де Тх узагалi продають i представляють) становить вщ 1% до 30% вщ загального обсягу торгiвлi. У середньому ж цей показник коливаеться по УкраТш в межах 3-7% [8].
Розмютити цтюний комплекс на основi автозаправноТ станци дуже складно. Наприклад, на станци техобслуговування повинен працювати спе^ально навчений персонал, i в результат буде, скорiше, АЗС при такому комплексу нiж комплекс при АЗС. А це вимагае створення абсолютно шшоТ структури керування пщприемством. Фактично шхто з колишнiх пщприемств системи Держкомнафтопродукту не веде облку реалiзацiТ супутнiх товарiв i послуг. Це значить, що сьогодш точно назвати, чого i скiльки продали з АЗС, а, тим бтьше, що саме користуеться великим попитом, не вважаеться можливим [9].
На практик в УкраТш продаж супутшх послуг i товарiв збiльшуе прибуток АЗС лише на 10-20%. Найбтьш популярнi послуги - це прибирання салону i миття автомобiля; послуги кафе; техобслуговування; продаж запчастин i мастильних матерiалiв; продуктiв харчування, медикаменлв, дорожнiх товарiв.
Коли автозаправка вже побудована, настае найвщповщальшший перiод - ТТ експлуатацiя. Для того, щоб визначити фактичний обсяг продажiв, рентабельнють i прибуток украТнських автозаправних станцш, було проведено опитування.
Мiнiмальний фактичний обсяг продажiв з однiеТ украТнськоТ автозаправноТ станци (Чершвецька область) становить 0,4 тонни або 780 гривень на добу,
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
максимальний досягав 38 тонн або майже 67 тисяч гривень на добу: ця АЗС рекордсменка знаходиться на одному з центральних проспеклв Киева [10].
Рентабельнють роботи АЗС у випадку придбання палива в гуртових структурах i калькуляци вщпускноТ цши з урахуванням уах можливих цшоутворюючих статей становить приблизно 3-5%. Фактична позитивна рентабельнють роботи украТнських АЗС коливаеться в iнтервалi вiд 3% до 24,5% (однак у бтьшосп опитаних власникiв АЗС вона не виходить за межi 8-14%). Не обкладений податком прибуток, отриманий власниками украТнських заправок з одшеТ АЗС, не перевищуе 31 тисячу доларiв на мюяць, а в середньому становить 3,5-5 тисяч доларiв на мюяць.
Таким чином, показники максимально!' величини прибутку в^чизняних АЗС перевищують показники середньоТ в 7 разiв. Показники максимальноТ величини рентабельностi вище показниш середньоТ в 3 рази.
При експлуатаци АЗС в умовах конкуренци власники автозаправних станцiй стикаються з такими проблемами: запланован i незапланованi грошовi витрати на перевiряючих i чиновникiв рiзного рангу, що значно зменшують прибуток (усього АЗС перюдично перевiряють 14 вiдомств); регулювання державою цш на нафтопродукти, що робить торпвлю паливом нерентабельною; вщсутнють постiйного джерела постачань нафтопродуктiв, що приводить до перюдичних простоТв i втрати обсягу продажiв; недостатнiй контроль за сумлiннiстю роботи персоналу АЗС.
Основними факторами, що впливають на пщвищення прибутку i рентабельностi бензоколонок i за допомогою яких можна ефективно i прибутково керувати своею автозаправною стан^ею i мiнiмiзувати негативний вплив шших негативних зовнiшнiх чинниш е: мiсце розташування i зовшшнш вигляд, постачання, приймання i збереження товару, цша; асортимент i якють, торговi прийоми i робота з Рентами, персонал, сезоннiсть.
1снуе двi протилежнi тенденци, що впливають на ринок нафтопродуклв, одна з яких полягае в збтьшенш обсягiв надходжень нафтопродуклв до споживача, а друга, навпаки, нацтена на скорочення споживання.
Ще одна свiтова особливiсть полягае в тяжшш до росту споживання дизпалива. Основна причина це - можпивють заощадити: по-перше, його витрачаеться менше, по-друге, цша дизпалива, як правило, нижча, жж бензину.
За допомогою автоматизаци власники АЗС прагнуть нарощувати i пропускну здатнiсть своТх об'ектiв, але бiльш складне устаткування вимагае, у свою чергу, бтьш високоТ квалiфiкацiТ обслуговуючого персоналу, що знову-таки обертаеться для власника або набором бтьш високооплачуваних пра^вниш, або необхщнютю в донавчанж вже наявного штату. Тому протягом останнього десятилггтя в масовому порядку почали з'являтися автоматичж системи контролю, колонки самообслуговування, комп'ютерж мережi i т.п.
Одним з головних факторiв, що стимулюють чи гальмують процес рацiоналiзацiТ паливноТ торгiвлi, е втручання держави. Нерщко саме ступiнь державного регулювання i визначае нацiональнi особливостi нафтопродуктоторгiвлi в тш чи iншiй европейськiй краТш.
Розрив мiж iнтер'ером i потужностями украТнськоТ i, примiром, нiмецькоТ чи французькоТ автозаправок не настiльки вже катастрофiчний, як кiлька рокiв тому, тенден^я до активного будiвництва сучасних автозаправних комплешв в УкраТнi i прихiд на Т'Т ринок закордонних паливних компанiй здатнi ще швидше скоротити цей розрив.
Дослщження управлiння розвитком малого пщприемства в конкурентному середовищi було проведено на прикладi приватного пщприемства „Макс". Приватне пщприемство «Макс» створене в 1995 роф, займаеться торговою
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
5
дiяльнiстю. Основним завданням МП «Макс» е здшснення торговоТ, посередницькоТ, i шшоТ пiдприемницькоТ дiяльностi, що припускае одержання прибутку на вкладений капiтал i задоволення соцiально-економiчних iнтересiв власникiв, сприяння формування репонального товарного ринку i лiквiдацiТ дефiциту товарiв i послуг.
В серпн 2001 року гостро постало питання про переустаткування автозаправноТ станци МП "Макс", розташованоТ на трас Умань - Краковець (Вшниця-Хмельницький) на основi останнiх технологiчних розробок i створення на ТТ базi сучасного автозаправного комплексу.
Було проведено дослщження попиту споживачiв i пропози^я конкурентiв у районi дiяльностi АЗС. За результатами дослщження були зроблен висновки, що попит юнуе, але мае особливостк бiльшiсть транзитних автомоб^в волiють заправлятися на сучасних АЗК, де е весь комплекс послуг по обслуговуванню клiента на дорозi, а таких об'ек^в немае на даному в^зку шляху. Для розширення дiяльностi пiдприемства i пiдвищення прибутку необхщно завоювати ринок споживачiв, що вже склався, а також новий ринок, вихщ на який можливий у результат комплектаци iснуючоТ АЗС новими видами сервюу. Автозаправний комплекс мае специфiчний напрямок дiяльностi: поеднуе задоволення потреб по заправленню автомобiля i по наданню послуг водiям i пасажирам автотранспортних засобiв. Функцiонування такого комплексу повинне забезпечити значний приплив споживачiв.
У результат даного дослщження були отриман результати АЗС МП "Макс" пропонуе таю види послуг: заправлення автомоб^в уама видами палива; пункт громадського харчування; продовольчий магазин; продаж супутшх товарiв, аудю-та вщеокасет.
Пiсля реконструкци автозаправний комплекс зможе, крiм перерахованих, надати додатково таю види послуг: магазин автозапчастин; надання послуг зв'язку; платноТ стоянки для транспорту з цтодобовою охороною; транспортування ПММ своТм транспортом замовнику; продаж ПММ у кредит; збереження ПММ на складi АЗС ПП "Макс". Обслуговування на автозаправному комплекс буде проводитися тiльки автозаправниками, що вщповщае стандартам високоТ якост i рiвня обслуговування.
Переустаткуванню АЗС передувала реалiзацiя вiдповiдноТ програми маркетингових дослщжень, що виявила ключовi моменти i фактори, якi iстотно впливають на розвиток дiяльностi пiдприемства.
До переваг тут вщносяться такi фактори, як розташування на границi мiж Вiнницькою i Хмельницькою областями, розташування в безпосереднш близькостi до дороги, наявнють стоянки, що охороняеться, i зручних пiд'Тзних шляхiв, безпосередня близькють вiд трьох сiл, розташування на туристичнш трасi, що з'еднуе захщну частину УкраТни з пiвденною.
Автозаправних комплешв, аналогiчних створюваному на базi АЗС у даному регiонi дiяльностi ПП "Макс", немае.
Для району дiяльностi фiрми характерний рух не менш 2000 автомобiлiв на добу, з них близько 1500 легкових i приблизно 500 вантажних, 10% з них е потенцшними споживачами. Автопарк прилеглого району (радiус 8 км) становить 279 одиниць, з них 146 легкових, 68 вантажних автомоб^в i 63 одиниц стьськогосподарськоТ техшки. Тут потенцiйними споживачами е близько 60%. Данн основних конкурент наведено в табл.1 1х аналiз показав, що АЗС "Макс" мае суттевi переваги i в разi реконструкци може зайняти на ринку нафтопродук^в в дослiджуваному регiонi провщне мiсце.
Враховуючи транзитний, мiсцевий транспорт, а також стьгосптехшку, кiлькiсть заправлень на добу може досягти 315.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
Виходячи з цього, можливо визначити середньодобовий товарооб^ АЗС МП "Макс", який буде становити близько 8190 грн/добу, при середнш вартосп 1 л^ра палива 1,3 грн i при середньому об'eмi заправлень 20 л^в.
На територи АЗС розмiщено 3 блок-пункти з п'ятьма паливороздаточними колонками, кафе-магазин, операторська, техшчна буфвля. Також МП "Макс" мае у своТй структурi 2 бензовози, якi можуть транспортувати 4221 i 7037 л^в, що вирiшуе проблеми доставки палива, вантажний мiкроавтобус «МАЗДА» з вантажопщйомнютю 1500 кг для транспортування продуклв.
Таблиця 1
Характеристика конкурентiв АЗС ПП "Макс"
ПОКАЗНИК АЗС «МАКС» АЗС «СВ» АЗС «Журавель» АЗС ВНП АЗС ЛРАС АЗС ХНП
N ПРК 4 1 3 8 2 6
N пютолет1в 4 4 3 8 4 6
N вид1в палива 4 4 3 4 4 4
Як1сть ПММ % 100 90 60 80 100 60
Додатковий сервю: + - + + - +
-кафе + - + - - -
-телефон + - - - - -
-туалет + - + - - +
-магазин запчастин + - - - - +
-СТО - - - + - -
-стоянка + - - - - -
Наявнють засоб1в автономно! подач1 електроенергп +
Охорона + + - - - -
Як1сть обслуговування % 100 90 60 60 100 60
Р1вень ц1н % 100 105 95 105 115 110
В1дстань в1д АЗС «Макс» - 16-В1 7-В 17-В 15-Х2 19-Х
Обслуговування З3 С С4 С З С
Сьогодш АЗС вимагае повноТ перебудови з контейнерной в стацюнарну в зв'язку з постановою Кабiнету Мiнiстрiв вiд 20.10.1997 р. Площа автозаправного комплексу становить 800 кв. м.
Для переустаткування АЗС в автозаправний комплекс необхщно: помшяти паливороздаточн колонки; побудувати навю; побудувати новий будинок операторськоТ i буфвлю кафе та магазину.
Розрахунок вартост показав, що сумарн1 кап1таловкпадення в реконструкц1ю об'екта становитимуть 77 560 гривень.
Пщприемство е потенцiйно платоспроможним, тому що кошти покривають прострочен зобов'язання.
При аналiзi встановлено, що рют активiв (майна пiдприемства) вщбувся за рахунок збiльшення суми кошлв, вкладених в оборотнi активи на 31,8 тисяч
1 В - у б1к В1нниц1 по трас1 Умань-Краковець.
2 Х - у б1к Хмельницького по трас1 Умань-Краковець.
3 Обслуговування заправщиком.
4 Самообслуговування_
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6) 7
гривень, а тому що обороты активи е лквщними активами, то змши в CTpyKTypi варто оцiнити позитивно з погляду лквщносп балансу пГдприемства.
Коефiцiент лiквiдностi (початок перiоду) 3,51. Коефiцiент лiквiдностi (на кiнець перюду) 5,35. Лiквiднiсть балансу пiдприемства на початок i кiнець перiоду досить висока i перевищуе рекомендоване значення у 2,5. Наприкшц перiоду спостерГгаеться чiтка тенденцiя росту лiквiдностi, що свщчить про лiквiднiсть балансу, тобто пщприемство здатне швидко погасити своТ борги.
Нашi дослiдження показали, що в залежност вiд марки бензину точка беззбитковост змiнюеться вiд 4173 грн для бензину А95 до 7159 грн на добу для дизпалива. Таким чином, дослщження показало, що шсля реконструкци заправка буде прибутковою.
Ус розрахунки по проекту проводилися за допомогою програми по складанню бiзнес-планiв "Project Expert 6.1".
З аналiзу фшансових показникiв можна вщзначити такi позитивнi тенденцГТ. Обороты кошти пiдприемства в кiлька разiв перевищують короткостроковГ зобов'язання i мають тенденцiю до зростання, що свщчить про те, що пщприемство може погасити своТ короткостроковГ зобов'язання i мае резерв для розширення дГяльностГ. Значне перевищення оборотних коштГв над короткостроковою заборгованГстю обумовлений тим, що пщприемство е торговим.
Сумарн зобов'язання до активГв мають тенденцГю до зменшення, що свГдчить про зменшення частки активГв, що фГнансуеться за рахунок позикових засобГв, а це свГдчить про збтьшення незалежностГ пГдприемства вщ зовнГшнГх джерел фГнансування. КоефГцГенти рентабельност валового, операцГйного i чистого прибутку на протязГ реалГзацГТ проекту залишаються практично стабГльними. Частка чистого прибутку в обсязГ продажГв до 1.2004 року повинна досягти 9,1%.
Основним показником, що дае об'ективну оцшку виробничоТ i комерцГйноТ дГяльностГ пГдприемства, е чистий прибуток, за 2002 рГк вш повинен становити 156581 гривню, а 2003 рГк - 219874 гривш.
Були проаналГзован чутливГсть NPV до цГни збуту, ставки податку та рГвня шфляцГТ. Найвища чутливГсть до цГни збуту. При ТТ збтьшенш на 30%, NPV зростае в 4 рази. При прогнозованому зменшенн ПДВ з 20% до 18% i податку на прибуток з 30% до 25%, NPV зросте на 15%. Найнижча чутливГсть NPV до шфляцГТ. При ТТ зростанн на 30%, NPV зростае лише на 4%.
Висновки та перспективи реал'зац'и. Проведет дослщження в даному проектГ показали, що для ефективноТ роботи АЗС МП "Макс" в умовах конкурентного середовища необхщно надавати послуги за стандартами, що юнують в усьому свт, тобто не можна зупинятися пщприемцю ттьки на продажГ бензину, а необхщно використовувати весь комплекс можливих послуг для споживача, тобто АЗС повинна максимально урГзноманггнювати перелГк наданих послуг, як можуть виникнути у водГТв i пасажирГв у дорозк Такий комплекс послуг мае на увазГ пункт харчування, автосервю, магазин автозапчастин, мотель i шшГ
ЧГтке планування дГяльностГ пГдприемства допоможе бтьш ефективно i правильно розглянути весь процес реконструкцГТ пГдприемства роздрГбноТ торгГвлГ. Строк окупностГ ГнвестицГй за даним проектом становить 4 мюяцГ Планована прибутковють пГдприемства повинна становити 356%, що показуе перевищення середньорГчних надходжень вщ проекту над величиною початкових ГнвестицГй майже в 3,56 раза. Також визначено, що середнш перюд часу, коли пщприемство почне давати прибуток, дорГвнюе 0,96 року. Це усе свГдчить, що швестицГТ в реконструкцш пГдприемства вигщш i будуть поверненГ.
8
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
Реалiзацiя проекту реконструкцп АЗС "МАКС" дозволить завоювати провiдне становище на ринку нафтопродуклв в дослiджуваному регiонi.
Аналiз також показав, що якщо в УкраТ'ш проведуть плановане зменшення податкових ставок ПДВ iз 20% до 18%, а податок на прибуток до 25%, то ттьки чистий приведений доход збiльшиться на 79,5 тис. гривень. Прибуток пщприемства повинен становити у 2003 роц 219,874 тисячi гривень.
Реалiзацiя проекту подтвердила проведене дослiдження. Реконструкцiю даного об'екту закiнчено, i на даний момент пщприемство стабiльно працюе. Л1ТЕРАТУРА
1. «Правила розничной торговли нефтепродуктами» Постановление Кабинета Министров Украины №1442 от 20 декабря 1997 года // «Урядовий кур'ер» 1.01.1998.
2. Бензиногеография Украины.// Львов. Информбанк. 2000г. 365 с.
3. Оборудование для АЗС // Бизнес 1999г. №24 С.35.
4. Обзор рынка ПРК // Газ & Нефть 2001 №1 С. 26-28.
5. Серов В. Снасти любой масти - начинка для АЗС // Бизнес 1998г. №62 С.63.
6. Сорока И. Сомов А. Карточная система рассчетов на автозаправках // Газ & Нефть 2001 №2 С. 27-31.
7. Краса и сила - всё, что нужно учитывать при строительстве автозаправок.// Газ & Нефть 2000 г. №12 С. 22-24.
8. Шаренко С. Комплексный подход // Бизнес 1999г. №24 С. 63.
9. Всё об АЗС // Бизнес 1998г. №6 С. 60-62.
10. Сомов А. Слюнков И. У заправки с калькулятором// Газ & Нефть 2000г.№1 С. 28-34.
Стаття надмшла до редакцп 12.12.2002 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2003, № 1(6)
9
