CC BY
21
УДК 336.671:645/647 JEL: D24; D29; D92; L25
УПРАВЛ1ННЯ РЕНТАБЕЛЬНОЮ П1ДПРИ6МСТВ В УМОВАХ НЕСТАЦ1ОНАРНО1 ЕКОНОМ1КИ
®2020 ВАЗШНСЬКА О. Я., ПАНЧЕНКО О. I.
УДК 336.671:645/647 JEL: D24; D29; D92; L25
Базшшська О. Я., Панченко О. I. Управлшня рентабельною тдприсмств в умовах нестацюнарно'|' економюи
Метою cmammi е розкриття poní та значення оцшки рентабельностi в системi управлшня ф'шансами тдприемств на основi поглибленого дотдження впливу сучасних умов на рентабельшсть, а також об(рунтування шлях/в ii змщнення. Проанал'вовано кнуюч теоретичш та прак-тичш тдходи до управлшня рентабельшстю втчизняних тдприемств i виявлено особливостi системи ii о^нки в сучасних умовах. На основi про-веденого аналзу виявлено чинники, якi здатш впливати на ефектившсть управлшня рентабельшстю тдприемств, i запропоновано практичш рекомендаци щодо ii о^нки та пiдвищення. Обфунтовано мехашзми оптимального управлшня фшансами тдприемств, спрямоваш на забез-печення прибутковост'>; виявлено резерви зростання рентабельностi втчизняних тдприемств; окреслено заходи щодо використання виявле-них резерв'в. Доведено неoбхiднiсть комплексного тдходу до оцшки рентабельностiз використанням двох i бмьше груп показнит на тдставк врахування галузевих особливостей д'тльностг, стадПжиттевого циклу тдприемства; кон'юнктури товарного ринку; ставлення кредиторв до тдприемства; ф'шансового менталтету власниюв i менеджер'¡в тдприемства.
Ключов'! слова: управлшня фшансами тдприемств, рентабельшсть, прибуток, позиковий каптал, власний каптал, ф'шансова стpатегiя, ф'шан-
сова модель, ф'шансовийлеверидж.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-360-365
Б'бл.: 9.
Базлнська Олена Яшвна - кандидат екoнoмiчних наук, доцент, доцент кафедри фiнансiв, Нацональний ушверситет «Киево-Могилянська ака-демiя» (вул. Г. Сковороди, 2, Шв, 04655, Украша) E-mail: olena.bazilinska@gmail.com
Панченко Олена 1вашвна - кандидат екoнoмiчних наук, доцент, доцент кафедри фiнансiв, банювськоi справи та страхування, Нацональний ушверситет «Черншська полтехшка» (вул. Шевченка, 95, Чернш, 14027, Украша) E-mail: pan68@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8071-4983 Researcher ID: http://www.researcherid.com/F-6779-2016
УДК 336.671:645/647 JEL: D24; D29; D92; L25
Базилинская Е. Я., Панченко Е. И. Управление рентабельностью предприятий в условиях нестационарной экономики
Целью статьи является раскрытие роли и значения оценки рентабельности в системе управления финансами предприятий на основе углубленного исследования влияния современных условий на рентабельность, а также обоснование путей её укрепления. Проанализированы существующие теоретические и практические подходы к управлению рентабельностью отечественных предприятий и выявлены особенности системы её оценки в современных условиях. На основе проведенного анализа выявлены факторы, которые способны влиять на эффективность управления рентабельностью предприятий, и предложены практические рекомендации по её оценке и повышению. Обоснованы механизмы оптимального управления финансами предприятий, направленные на: обеспечение прибыльности; поиск резервов роста рентабельности отечественных предприятий; обоснование мероприятий по использованию выявленных резервов. Доказана необходимость комплексного подхода к оценке рентабельности с использованием двух и более групп показателей на основании: учета отраслевых особенностей деятельности; стадии жизненного цикла предприятия; конъюнктуры товарного рынка; отношения кредиторов к предприятию; финансового менталитета собственников и менеджеров предприятия.
Ключевые слова: управление финансами предприятий, рентабельность, прибыль, заемный капитал, собственный капитал, финансовая стратегия, финансовая модель, финансовый леверидж. Библ.: 9.
Базилинская Елена Яковлевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, Национальный университет «Киево-Могилян-ская академия» (ул. Г. Сковороды, 2, Киев, 04655, Украина) E-mail: olena.bazilinska@gmail.com
Панченко Елена Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования, Национальный университет «Черниговская политехника» (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина) E-mail: pan68@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8071-4983 Researcher ID: http://www.researcherid.com/F-6779-2016
UDC 336.671:645/647 JEL: D24; D29; D92; L25
Bazilinska O. Y., Panchenko O. I. Managing the Cost-Effectiveness of Enterprises in a Volatile Economy
The article is aimed at disclosing the role and importance of cost-effectiveness assessment in the system of management of enterprise finance on the basis of an in-depth study on the impact of modern conditions on cost-effectiveness, as well as substantiating the ways to strengthen it. Existing theoretical and practical approaches to managing the cost-effectiveness of domestic enterprises are analyzed and features of a system of its assessment in modern conditions are identified. Based on the carried out analysis, factors that can influence the efficiency of management of cost-effectiveness of enterprises are identified, and practical recommendations for its assessing and improvement are made. The authors substantiate the mechanisms for optimal management of enterprise finance, directed to: ensuring profitability; finding reserves to increase the cost-effectiveness of domestic enterprises; substantiation for the use of identified reserves.
The authors necessitate the need for a comprehensive approach to cost-effectiveness assessment using two or more groups of indicators based on: account of the industry features of activities; stage of the enterprise's life cycle; commodity market conjuncture; the creditors' attitude towards the enterprise; financial mentality of the owners and managers of enterprise.
Keywords: enterprise finance management, cost-effectiveness, profit, borrowed capital, equity, financial strategy, financial model, financial leverage. Bibl.: 9.
Bazilinska Olena Ya. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, National University of "Kyiv-Mohyla Academy" (2 H. Skovorody Str., Kyiv, 04655, Ukraine) E-mail: olena.bazilinska@gmail.com
Panchenko Olena I. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, National University "Chernihiv Polytechnic" (95 Shevchenka Str., Chernihiv, 14027, Ukraine) E-mail: pan68@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8071-4983 Researcher ID: http://www.researcherid.com/F-6779-2016
Сфера управлшня фшансами шдприемств е од-шею з найважливших складових формування та розвитку фшансово! системи та економiчно-го потенщалу кра!ни. Проте в сучасних умовах фшан-си на мiкроекономiчному рiвнi утворюють недостат-ньо стшкий фундамент для нацюнально! економши, що призводить до посилення сощально! напруги та неможливосп забезпечення економiчного зростання.
В умовах нестацюнарно! економши фшанси шдприемств змушеш розвиватися, покладаючись здебкьшого на власш можливост та ресурси, тому, о^м процесу максимiзащi прибутку, кожне шд-приемство повинно дбати про оптимiзацiю сшвв^д,-ношення доходiв i витрат. Саме на аналiзi основних показнишв рентабельной базуеться як операцшна, так i фшансова та швестицшна полiтика шдприем-ства. При цьому рiвень рентабельностi дiяльностi шдприемства безпосередньо впливае на формування та використання його кашталу. Тому показники рен-табельностi будь-якого економiчного суб'екта стають фундаментальним чинником, який впливае на при-йняття ршень щодо швестування в його розвиток.
Дослiдженню теоретичних i методичних засад оцiнки рiвня рентабельностi пiдприемств присвячено досить багато наукових праць. Вагомий внесок здш-снили таи вичизняш вченi-економiсти, як О. I. Ба-рановський, I. О. Бланк, Л. Д. Бкик, К. В. 1змайло-ва, О. Д. Василик, Т. М. Ковальчук, Л. А. Лахтюнова, А. М. Поддерьогш, О. О. Терещенко, Ю. С. Цал-Цалко та ш. Серед закордонних вчених варто видкити: О. М. Волкову, А. I. Ковальову, В. М. Родюнову, Г. В. Са-вицьку, А. Д. Шеремета та ш.
Метою статт е дослкження iснуючих моделей оцiнки та управлшня рентабельною пiдприемств, а також визначення особливостей застосування цих моделей у дiяльностi вичизняних суб'ектiв господа-рювання виробничого сектора. При цьому важливо не ткьки вид1лити переваги та недолки таких моделей, а i проаналiзувати вплив, який чинять вкмш-ностi виробничих шдприемств на !х управлiння за критерiем рентабельностi, та розробити практичнi рекомендаци щодо методики оцiнки рентабельностi та 11 збiльшення.
Умови нестацiонарноI економши пiдвищують ризикованiсть економiчноi дiяльностi та вимага-ють особливого пiдходу шдприемств до прийняття управлшських рiшень, ефектившсть яких суттево за-лежить вк об'ективно! та всебiчноi оцiнки кнуючого та очiкуваного фiнансового стану господарюючого суб'екта.
Важливою складовою фшансового аналiзу е система показнишв рентабельностi, якi найбкьш повно вiдображають ефективнiсть функцiонування шдприемств, а також, у довгостроковш перспектив^ е найкращим критерiем оптимальностi прийнятих управлшських ршень.
Piч у йм, що ефективна дiяльностi економiчних суб'екпв не завжди е автоматичним результатом максимiзащi прибутку. Так, можна отрима-ти значний прибуток i повнiстю використати його на поточш потреби, у результатi чого шдприемство по-збуваеться основного джерела формування власних фшансових ресурсiв для подальшого розвитку. За таких умов у майбутньому шдприемство втратить сво! конкурентш позици на ринку, скоротить потенщал формування власних фiнансових ресурав за рахунок внутрiшнiх джерел, що в кшцевому рахунку може при-звести до значного зниження його ринково! вартостi.
До того ж, високий рiвень прибутку шдпри-емства може досягатись i в результат здшснення ризикових фiнансових операцiй та загрожувати бан-крутством в подальшому, що також може зумовити зниження ефективносп його дшльность
Отже, в умовах нестацюнарно! економши досяг-нення максимального рiвня прибутку може бути одним iз найважливiших завдань фiнансового менеджменту, але не головною його метою. Успшна дiяль-нiсть будь-якого економiчного суб'екта та його жит-тездатнiсть протягом тривалого перiоду часу залежить вiд забезпечення стiйких показниюв рентабельностi.
Щоб досягти покращення показниюв рента-бельностi, виробничi пiдприемства мають ращо-нально планувати витрати та доходи, розширювати виробничi потужностi, залучати iнвесторiв, модерш-зувати технологй та проводити шформатизащю ви-
робництва, покращувати ефектившсть управлiння пiдприемством, у тому чи^ за рахунок управлшня рентабельнiстю.
У сучаснiй практицi для ощнки ефективностi результатiв дiяльностi використовують:
1) методи моделювання прибутку: прямий по-асортиментний, аналiтичний, нормативний, фактор-ний, беззбитковий та екстраполяци;
2) методи маржинального аналiзу доходу: «ди-рект-костинг», вiдносний та абсолютний виробни-чий важ1ль;
3) систему показниш ощнки рентабельности рентабельшсть активiв, власного капiталу, зобо-в'язань i регшзаци, витрат i продукци [8].
Сл1д зазначити, що не кнуе единих пiдходiв до забезпечення ефективного функщонування не т1льки для шдприемств однiеi галузi, але i для одного шдприемства на рiзних стадшх його життевого циклу в умовах мшливо! кон'юнктури товарного та фшансового ринку [6].
Також кнуе сукупнiсть об'ективних i суб'ек-тивних факторiв, урахування яких дозволяе плано-мiрно нарощувати рентабельнiсть на кожному конкретному шдприемства Основними з цих факторiв е: галузева специфка дiяльностi; стадiя життевого циклу шдприемства; кон'юнктура товарного ринку; кре-дитоспроможшсть пiдприемства та його репутацш.
Весь спектр завдань управлiння рентабельшс-тю мае тiсний взаемозв'язок, незважаючи на те, що окремi з них носять суперечливий характер. Через це завдання щодо управлшня рентабельшстю повинш оптимiзуватися мiж собою для забезпечення досяг-нення найб1льш ефективно! реалiзацii основно! мети -зростання вартост економiчного суб'екта. Ранжу-вання сукупност завдань управлiння рентабельнiстю дощльно здiйснювати за рiвнем прiоритетностi, ви-ходячи з позицiй розвитку шдприемства та фшансового менталитету його власникш або менеджерiв.
У сучаснш практицi при виборi показникiв рентабельной враховують вид дiяльностi шдприемства: виробництво, переробка, сфера послуг, дистрибущя, поеднання деюлькох видiв та шше. Так, типовими показниками для шдприемств, що займаються тор-гiвлею, е порiвняно низька рентабельнiсть реалiзацii, проте значний показник обороту активiв. Шдприемства, як здiйснюють дiяльнiсть у телекомушкацшнш галузi, навпаки, характеризуються високою рентабельною реалiзацii та низькою оборотшстю активiв. Пiдприемства-виробники мають середш значення обох показникiв. Для вах галузей економiки середнiй показник рентабельной сукупного капiталу стано-вить близько 15%.
Незадовкьш показники рентабельностi су-часних вiтчизняних пiдприемств виробничо! сфери пов'язаш з тим, що шдприемства розглядають пере-хiд до системи управлшня за критерiем рентабель-
но™ не як довгостроковий процес складних пере-творень, а як одноразовий проект, що суттево обмеж-уе його ефектившсть [3].
Щд час ощнки рентабельно™ пiдприемства потрiбно розумiти, що сучасна економiка мае рин-ковий характер, тобто оцiнка не обмежуеться лише понесеними витратами та отриманими результатами. У процеа ощнки необх^дно також ураховувати сукуп-шсть ринкових факторiв: фактор часу, фактор ризи-ку, ринкову кон'юнктуру, рiвень i модель конкуренци, економiчнi особливосп оцiнюваного пiдприемства, а також макро- i мiкроекономiчне середовище [9].
Необх^но враховувати, що в умовах нестащо-нарно! економiки iснують рiзнi види ризишв, якi так або шакше мають фiнансовий характер, оск1льки при збкьшенш витрат i зниженнi доходу вк-буваеться перевищення запланованих строив отри-мання доходiв або втрата шдприемством не т1льки доходу, але й його кашталу. Тому необх^но використо-вувати всi можливi заходи щодо запобiгання та змен-шення ризиковостi в дiяльностi економiчних суб'ектiв.
Чим бiльше ризикiв несе галузь (1Т, автомобi-лебудування, вуглевидобувна та нафтогазова про-мисловiсть, радюелектронна промисловiсть, с1ль-ськогосподарське машинобудування) та чим бкьше нематерiальних активiв (переважно сфера послуг i дистрибуцiя) залучае, тим повшшим i б1льш рiзно-бiчним мае бути аналiз рентабельность
Для складних галузей використовують не вало-в^ а чистi й операцшш методи. Нематерiальнi активи можуть приносити прибутки, що в^дображаються у звт не на рахунку виручки, а, наприклад, на рахунку операцшних доходiв. Ризики не завжди закладенi в со-бiвартостi вироблено! продукцй (товару або послуги).
Для шдприемств виробничо! сфери, о^м ана-лiзу чисто! рентабельно™, важливо дослкити ще й операцшну та валову рентабельнiсть, яю суттево ко-релюють м1ж собою. Отже, при ощнщ рентабельностi шдприемств виробничого сектора необх^дно придi-ляти увагу показнику не пльки чистого прибутку, а й валового та операцшного. Якщо шдприемство здiй-снюе широкий перелк видiв дiяльностi, доцкьнше використовувати операцiйнi показники, а якщо дiяль-нiсть одноманiтна, використовують валовi методи.
Сучасна практика показуе, що важливим е комплексний пiдхiд до аналiзу рентабельностi з вико-ристанням двох i бiльше груп показникiв. Також по-трiбно враховувати умови дiяльностi, функцй, ризики кожно! дослiджувано! галузi та пiдприемства.
Операцiйний прибуток показуе результат дшль-ностi, який очищений вк постiйних витрат, а саме: адмШстративних витрат i витрат на збут, бухгалтерский облiк яких може певною мiрою вiдрiзнятися залежно вк облiкових полiтик пiдприемств. В^крип джерела iнформацii не надають шформаци про порядок облiку тих чи шших витрат у собiвартостi або в
складi управлшських i комерцiйних витрат, як про-писанi в облiковiй полiтицi пiдприeмств.
З метою уникнення складнощiв унаслiдок мож-ливих розбiжностей шд час бухгалтерського облiку операцiй i внесення 1'х у фiнансовi звiти доцiльно ви-користовувати показники рентабельности якi врахо-вують операцiйний прибуток i здатнi найб1льш точно вддобразити результативнiсть дiяльностi шдприем-ства на операцшному рiвнi.
При дослiдженнi, наприклад, чистого прибут-ку потрiбно враховувати, що в рiзних юрисдикцiях ставка податку на прибуток, процентш витрати, iншi фiнансовi витрати, що пов'язаш iз запозиченнями, витрати вiд учасп в капiталi, так само як i процентнi доходи та iншi фiнансовi доходи, дивiдендна полiти-ка, доходи в^д, участi в каштал^ мають вiдмiнностi.
Oкрiм того, зазначеш вище рахунки характе-ризують фшансову та iнвестицiйну здатнiсть пiдприeмства. При розгляд пiдприeмств, якi здiйснюють дiяльнiсть виробничого характеру, на-самперед необхддно дослiдити операцiйну дiяльнiсть, яка е основою для подальшо! побудови фшансово! та iнвестицiйноi стратеги пiдприемства. Показники рентабельной фiнансовоi та iнвестицiйноi дiяльнос-тi розглядають на етапi розробки шляхiв управлiння рентабельнiстю пiдприемств.
Проте втрати в^д, курсових рiзниць у краМ з не-стабiльною економiчною ситуацiею можуть приноси-ти значш збитки будь-якому ефективному шдприем-ству в той час, як шдприемство з невисоким рiвнем рентабельностi в кра'М, де спостерiгаеться макро-економiчна стабiльнiсть, зокрема валютна стабкь-шсть, може не зазнавати таких збитшв. Тому дощль-но аналiзувати i валовi показники рентабельностi.
Науковцi вказують також i на iснуючi недолки моделi операцiйного прибутку. Оскiльки виробнича дiяльнiсть пiдприемств включае виробництво рiзних видiв продукци, необхiдно мати точш вiдсотковi роз-рахунки витрат на кожен вид продукци. Адже висок показники з реалiзацii однiеi продукци можуть шве-люватися вiд'емною рентабельшстю iншоi продукци. Проте фактично неможливо розрахувати точш в1д-сотковi сшвв^дношення асортиментних витрат, що вiдобразиться на неточност моделi операцiйного прибутку. Модель не враховуе те, що на частку витрат мають вплив таи незалежш цiновi фактори, як коли-вання цши матерiалiв для виробництва продукци та коливання цiни само! продукци. Модель е залежною вдд оцшки активiв i не е абсолютно чутливою до змш обсяпв виробництва [4].
Слiд також зазначити, що в мiжнароднiй прак-тищ, що iмплементована в законодавство Украши, при визначеннi вiдповiдностi ринковому дiапазону використовуються такi фiнансовi показники:
+ валова рентабельтсть (вiдношення валового прибутку до виручки);
+ валова рентабельтсть собiвартостi (в^дно-шення валового прибутку до собiвартостi ре-алiзованих товарiв (робiт, послуг)); + операцшнарентабельтсть (в^дношення опе-
рацiйного прибутку до виручки); + операцшна рентабельтсть витрат (в^но-шення операцiйного прибутку до суми собь вартостi реалiзованих товарiв (робiт, послуг) та операцшних витрат); + рентабельтсть операцшних витрат (в1д-ношення валового прибутку до операцiйних витрат);
+ рентабельтсть активiв (в^дношення опера-цiйного прибутку до поточно!' ринково'1 вар-тостi необоротних та оборотних активiв); + рентабельтсть капталу (вддношення опе-рацiйного прибутку до кашталу) [7].
На думку економкпв, зб1льшенню прибутку та показникiв рентабельной сприятиме пiдвищення конкурентоспроможностi власно'1 продукци за раху-нок зменшення частки пасивних фондiв у загальнiй вартост основних фондiв та зменшення витрат на управлшня, тобто постiйних витрат.
Для шдвищення показника рентабельностi про-понуеться скоротити всi витратнi статй, зменшити транспортнi витрати та налагодити систему збуту. Щдприемству необхiдно не ткьки скоротити витрати на виробництво та реалiзацiю продукци, а i шдви-щити продуктивнiсть пращ. Необх^шсть полшшен-ня ефективностi управлшня, шдвищення прибутко-востi працi, ефективност виробництва та конкурен-тоспроможностi шдприемства вимагае проведення його реструктуризаци [5].
Найбкьший ефект пiдвищення рентабельностi досягаеться при пошуку резервiв на перед-виробничiй стади. Тут можуть бути виявлеш резерви пiдвищення ефективностi виробництва за ра-хунок полiпшення конструкци виробу, вдосконален-ня технологи його виробництва, застосування б1льш дешево! сировини та ш. Саме на цш стади об'ективно мiстяться найбiльшi резерви зниження собiвартостi продукцЦ. I чим повшше вони виявленi на цьому ета-пi, тим вища ефектившсть цього виробу взагалi.
Економiчнi суб'екти, що перебувають у стади зрiлостi, часто прид1ляють основну увагу показникам поточно'1 дiяльностi, однак для справжнього успку, вiдповiдно до спадноi вiддачi вiд масштабу, на данiй стади вже варто шукати можливостi зростання. З метою досягнення конкурентоспроможносп таким шд-приемствам важливо забезпечити адекватний темп зростання. Без обгрунтованих метс^в управлiння швидке зростання шдприемства здатне вичерпати його ресурси та навиъ призвести до банкрутства. Тому важливо ефективно управляти рiвнем залучення джерел фшансування активiв та каштало- i ресурсо-вiддачею активiв шдприемства [2].
Оптимальним е збалансоване зростання без змши фшансового ризику. Для цього змша власного капiталу мае бути пропорцшною змiнi позикового ка-пiталу. Коли шдприемство мае на метi наростити об-сяги реалiзацii, воно збкьшуе активи, вiдповiдно за-лучаючи джерела фiнансування активiв. Основними джерелами зростання власного капiталу е решвесто-ваний прибуток (внутршне джерело фiнансування) та емшш акцiй (зовнiшне джерело фшансування). Зростання власного капiталу шдприемства приводить до пiдвищення фiнансовоi незалежносп та дае можли-вiсть залучати позиковий каштал без змiни фшансового ризику. При цьому, якщо рентабельшсть активiв перевищуе вартiсть позикового кашталу, це приводить до зростання рентабельно™ власного капiталу.
Отже, для кожного пiдприемства важливим е таке управлшня рентабельнiстю власного кашталу, яке б забезпечило збалансоване зростання без шдвищення фшансового ризику. Мехашзм управлшня, сконцентрований на рентабельно™ власного кашталу, дае змогу шдприемству визначити темпи зростання власного кашталу, уникаючи пере-вищення темшв зростання реалiзащI над темпами стшкого зростання. Якщо рентабельшсть активiв перевищуе варпсть позикового капiталу, то можна залучати бкьше позикового капiталу ^ таким чином, покращувати рентабельнiсть власного кашталу.
Таким чином, зростання власного кашталу приводить до зростання реалiзацii, i оптимальним для управлшня шдприемством е визначення таких темшв зростання власного кашталу, при яких не в^дбу-ваеться перевищення темшв зростання реалiзацii над темпами стшкого зростання.
Необидно також брати до уваги, що швидко-зростакш шдприемства мають тенденщю, при якш темпи зростання реалiзацii перевищують темпи стшкого зростання. Це свкчить про нестачу грошових коштiв. Повкьно зростаючi пiдприемства, навпаки, мають нижчi темпи нарощення реалiзацii, анiж до-зволяе коефiцiент стiйкого зростання. Тому виникае надлишок грошових коштiв, як неефективно залуче-нi в дiяльнiсть пiдприемства [1].
Однiею iз найбкьш суттевих особливостей фь нансово! кризи е значне порушення фшансово! рiвно-ваги пiдприемства. 1ндикаторами порушення фшансово! рiвноваги пiдприемства, поряд зi зниженням рентабельностi, виступають втрата платоспромож-ностi, зменшення лiквiдностi, зменшення фшансово! стшкосп, а також багато шших параметрiв, якi за-безпечують фшансову безпеку пiдприемства в про-цеа його розвитку. Зважаючи на таи характеристики дшльносп пiдприемства, головним об'ектом його оздоровлення виступае в^новлення фшансово! рiв-новаги, зокрема нарощення рентабельность
ВИСНОВКИ
Управлшня рентабельнiстю в умовах нестацг-онарно! економгки мае велике значення для забез-печення ефективностг дiяльностi пiдприемств ви-робничо! сфери, оск1льки дозволяе виявити осно-внi тенденцГ! у змiнi фшансового стану пгдприемств та визначити перспективи !х розвитку. Показники рентабельностi найбкьш повно вкображають особ-ливостi операцшно!, фiнансово! та iнвестицiйно! дг-яльностг пiдприемств та е найкращим критерiем оптимальностi прийнятих управлiнських рiшень у довгостроковгй перспективi. Поряд з цим показники рентабельно™ дозволяють порiвняти ефективнгсть дiяльностi пiдприемств, якi вiдрiзняються за розмг-рами, виконують рiзнi функщ! та несуть рiзнi ризики.
Факторами шдвищення рентабельно™ е нарощення абсолютних показникгв фшансово! звгтноот; змша спгввгдношення оборотних i необоротних акти-вiв на користь перших; ращональнгсть використання фiнансових та операцiйних витрат; залучення фгнан-сових та операцгйних доходiв; покращення управ-лiння позиковим капгталом за критерiем нарощення рентабельно™ власного кашталу.
Передумовою здгйснення ефективно! господар-сько! дiяльностi е осмислення того, що оптимальне управлшня рентабельнгстю - важлива компонента усшху будь-якого шдприемства, яке орiентовано на довгострокове економiчне зростання. Тому увагу керiвникiв пiдприемств привертають питання роз-робки та реалгзащ! ефективно! стратегГ! управлшня рентабельнгстю. Водночас ключова сучасна проблема полягае зовсгм не в тому, чи е у пгдприемства спецгальна система управлгння, оргентованого на рентабельшсть, оскгльки джерелом нарощення рен-табельностг виступае комплекс взаемозалежних фак-торгв, якг для бкьшостг вгтчизняних пгдприемств вже вгдомг. Головне - якою мгрою щ фактори врахованг при здгйсненнг полгтики управлгння рентабельнгстю; вмгння менеджергв пгдтримувати ргвновагу мгж дов-гостроковими та короткостроковими цкями, а не за-цгкавленгсть ткьки в найближчих результатах. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Базiлiнська О. Я. Фiнансовий аналiз: теорiя та практика : навч. noci6. Ки!в : ЦУЛ, 2012. 328 с.
2. Васильшський Д. М. Система корпоративного управлшня промисловими холдингами. Економка тасуспльство. 2018. Вип. 14. С. 292-300. URL: http:// economyandsociety.in.ua/journal/14_ukr/41.pdf
3. Корбутяк А. Г., Сокровольська А. Г. Особливост планування рiвня рентабельной в^чизняних пщ-приемств у сучасних умовах. Науковий всник Ужго-родського нацонального yHiBepcumemy. Cepin <Шж-народн економiчнi вiдноcини та свтове господар-ство». 2017, № 16. С. 153-157. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/16_1_2017ua/36.pdf
4. Уолш К. l^i040Bi фiнансовi показники. Аналiз та управлiння розвитком шдприемства / пер. з англ. КиТв : Наукова думка, 2001. 367 с.
5. Мщенко К. Г. Прибутковкть шдприемства та шляхи ТТ пiдвищення. 1нтернаука. 2017. № 2 (2). С. 105-107.
6. Панченко О. I. Фшансове забезпечення стратеги ш-новацмного розвитку пiдприемств агропромисло-вого комплексу. Проблеми i перспективи eKOHOMiKU та управлння. 2018. № 4. С. 106-113. URL: https:// ppeu.stu.cn.ua/tmppdf/528.pdf
7. Податковий Кодекс УкраТни вщ 2 грудня 2010 р. № 2755-VI ф змiнами та доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
8. Цал-Цалко Ю. С. Фшансовий аналiз : пщручник. КиТв : ЦУЛ, 2008. 566 с.
9. Шегда А. В. Стратепчний аспект управлiння розвитком суб'екив господарювання. Teopemu4Hi та npu^adHi питання eKOHOMiKU. 2012. Вип. 27. Т. 3. С. 21-30.
REFERENCES
Bazilinska, O. Ya. Finansovyi analiz: teoriia ta praktyka [Financial Analysis: Theory and Practice]. Kyiv: TsUL, 2012.
Korbutiak, A. H., and Sokrovolska, A. H. "Osoblyvosti planu-vannia rivnia rentabelnosti vitchyznianykh pidpryiem-stv u suchasnykh umovakh" [Features of Planning the Level of Profitability of Domestic Enterprises in Modern Conditions]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia «Mizhnarodni eko-
nomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo». 2017. http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/ 16_1_2017ua/36.pdf [Legal Act of Ukraine] (2010). https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2755-17 Mishchenko, K. H. "Prybutkovist pidpryiemstva ta shliakhy yii pidvyshchennia" [Profitable Enterprises and Ways to Increase]. Internauka, no. 2 (2) (2017): 105-107. Panchenko, O. I. "Finansove zabezpechennia stratehii in-novatsiinoho rozvytku pidpryiemstv ahropromyslo-voho kompleksu" [Financial Provision for the Inno-vational Development Strategy of Enterprises of the Agro-Industrial Complex]. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia. 2018. https://ppeu.stu. cn.ua/tmppdf/528.pdf Shehda, A. V. "Stratehichnyi aspekt upravlinnia rozvyt-kom subiektiv hospodariuvannia" [Strategic Aspect of Business Development Management]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky, vol. 3, no. 27 (2012): 21-30.
Tsal-Tsalko, Yu. S. Finansovyi analiz [Financial Analysis].
Kyiv: TsUL, 2008. Uolsh, K. Kliuchovi finansovi pokaznyky. Analiz ta upravlinnia rozvytkom pidpryiemstva [Key Financial Indicators. Analysis and Management of Enterprise Development]. Kyiv: Naukova dumka, 2001. Vasylkivskyi, D. M. "Systema korporatyvnoho upravlinnia promyslovymy kholdynhamy" [System of Corporate Management of Industrial Holdings]. Ekonomika ta suspilstvo. 2018. http://economyandsociety.in.ua/ journal/14_ukr/41.pdf
<
О ш
