CC BY
4
УДК 338.48
УПРАВЛ1ННЯ ТУРИСТИЧНОЮ Д1ЯЛЬН1СТЮ П1ДПРИ6МСТВ: КОНЦЕПЦ1Я РОЗВИТКУ
ТА СТРАТЕПя МОДЕРН1ЗАЦИ
© 2015 ЯЦУН Л. м., МАРКАРОВА С. А.
УДК 338.48
Яцун Л. М., Маркарова С. А. Управлiння туристичною дiяльнiстю пщприемств: концепцiя розвитку та стратепя модершзацм
Мета cmammi полягае у формуванш нових умов, настанов, зразюв управл'шня туристичною д'яльшстю як стратеги модершзацП та концепцИ розвитку тдприемства для прискорення процесу адаптацитуристичного б'внесу до тенденцш змш зовшшнього середовища. На основi напрацю-вань пров'дних представниюв науково! стльноти запропоновано авторське бачення формування концепцИуправл'шня туристичною д'яльшстю, виходячи з пр'юритетностi оргатзацшночнтелектуальних ршень як дом'шанти процеав трансформацйних перетворень, задовольняючи тдви-щеш вимоги до продукту тентськоi аудитора. За результатами проведеного досл'дження запропоновано комплекс нових умов i настанов для розвитку туристично!д'яльностi, забезпечуючи незворотний перехiд до б'шьш ямсного стану, збергаючи конкуренты! позицИта розширюючи комплекс вiдмiтних переваг. Надано пропозицИ щодо трансформацйних змш у стратеги управл'шня, формуючи 'шдив'дуальш комбшацн в управ-л'шських ршеннях i турпродукту, тдтримуючи активно адаптивний характер д'тльност'1 тдприемства. Закладено основу перспективного пере-проектування д'тльност'1 туристичного тдприемства в оргатзацшночнтелектуальнш проекцп формування стратеги розвитку, адаптованоi до тенденцш змш у внутршньому та зовн!шньому середовищi.
Ключов'! слова: туристична д'яльшсть, концеп^я, управл'шня, модернiзацiя, турпродукт, ефектившсть. Рис.: 3. Ббл.: 14.
ЯцунЛеошд Миколайович - кандидат економчних наук, професор, зав'дувач кафедри менеджменту зовнiшньоекономiчно¡Ыяльност'1 та туризму, Хармвський державший ушверситет харчування та торг'юл'1 (вул. Клочювська, 333, Харщ 61051, Украша) E-mail: [email protected]
Маркарова Свтлана ApmypiBHa - асистент, кафедра менеджменту зовнiшньоекономiчно¡д'>яльност'1 та туризму, Харювський державший ушверситет харчування та торг'т'1 (вул. Клочювська, 333, Харщ 61051, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 338.48
Яцун Л. Н., Маркарова С. А. Управление туристической деятельностью предприятий: концепция развития и стратегия модернизации
Цель статьи заключается в формировании новых условий, установок, образцов управления туристической деятельностью как стратегии модернизации и концепции развития предприятия для ускорения процесса адаптации туристического бизнеса к тенденциям изменений внешней среды. На основе наработок ведущих представителей ученого сообщества предложено авторское видение формирования концепции управления туристической деятельностью, исходя из приоритетности организационно-интеллектуальных решений как доминанты процессов трансформационных преобразований, удовлетворяя повышенные требования к продукту клиентской аудитории. По результатам проведенного исследования предложен комплекс новых условий и установок для развития туристической деятельности, обеспечивая необратимый переход в более качественное состояние, сохраняя конкурентные позиции и расширяя комплекс отличительных преимуществ. Внесены предложения трансформационных изменений в стратегии управления, формируя индивидуальные комбинации в управленческих решениях и турпродукта, поддерживая активно адаптивный характер деятельности предприятия. Заложена основа перспективного перепроектирования деятельности туристического предприятия в организационно-интеллектуальной проекции формирования стратегии развития, адаптированной к тенденциям изменений во внутренней и внешней среде.
Ключевые слова: туристическая деятельность, концепция, управление, модернизация, турпродукт, эффективность. Рис.: 3. Библ.: 14.
Яцун Леонид Николаевич - кандидат экономических наук, профессор, заведующий кафедрой менеджмента внешнеэкономической деятельности и туризма, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: [email protected]
Маркарова Светлана Артуровна - ассистент, кафедра менеджмента внешнеэкономической деятельности и туризма, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.48
Yatcun L. M., Markarova S. A. Managing the Tourism Activities of Enterprises: Development Conception and Modernization Strategy
The article is concerned with establishing new conditions, settings, patterns for managing tourism activity as a modernization strategy and the concept of enterprise development in order to accelerate the adaptation of tourism business to the trends in changes of the external environment. Based on findings of the leading representatives of academic community, the author's vision of formation of the conception of tourism activities has been proposed, taking into consideration priority of the organizational-intellectual solutions as the dominant of transformational change processes to meet increased requirements to the product of clientele. According to results of the study, a set of new conditions and settings for development of tourism activities has been proposed, ensuring an irreversible transition to a better quality condition, maintaining the competitive positions and expanding the set of distinctive advantages. Propositions of transformational changes in the management strategy have been made, forming individual combinations in both managerial decisions and tourism product, supporting the actively adaptive nature of enterprise activity. The groundwork for prospective redesign of tourism enterprise activities in the intellectual projection of formating the strategy development, adapted to the trends in changes of the both internal and external environment, has been laid.
Key words: tourism activity, conception, management, modernization, tourism product, efficiency. Pic.: 3. Bibl.: 14.
Yatcun Leonid M. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Head of the Department of International Management and Tourism, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Markarova Svitlana A. - Assistant, Department of International Management and Tourism, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (vul. Klochkivska, 333, Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: [email protected]
Туризм е галуззю, в якiй перманентно мобшзуеть-ся потенцiал розвитку, осккьки вона забезпечуе потреби та штереси, найближчi за прiоритетом для шдивца, що спонукае останнього витрачати кошти на туристичний продукт. Високий рiвень конкуренци серед пiдприемств туристично! галузi вимагае безперерв-ного пошуку нових управлiнських рiшень i модершзаци бiзнес-моделi пiдприемства, що не обмежуеться лише технолопчними продуктами. Створенню ушкального продукту можна навчитися, якщо опанувати комплекс завдань, яю е проблемою i рiшенням стратеги розвитку шдприемства. Якiсна характеристика стратеги розвитку п1дприемств туристично! дiяльностi забезпечуеться комплексом ршень iнтелектуального характеру як новий рiвень трансформацшних змiн. Туристична галузь при значнiй залежностi вiд нових технологш розвиваеться вiдповiдно до комплексу розробок, пов'язаних з дiяль-шстю фахiвцiв, якi реалiзують професiйнi компетенци в турпродуктi, що iндивiдуалiзуе його склад i пiдвищуе за-требувашсть користувачами. Модернiзацiя туристично! дiяльностi, 11 розвиток i активiзацiя е наслцком не лише перетворень у навколишньому середовищi, а своечасним реагуванням групи фахiвцiв на тенденци прогресивних змш. Наразi для пiдприемств туристично! дшльносй ви-значено комплекс рiшень щодо забезпечення !х ефектив-ностi, проте особливо! актуальност набувають нестан-дартш пiдходи, нововведення, що сприяють отриманню виключних конкурентних переваг.
Питання вдосконалення управлiння туристичною дiяльнiстю пiдприемств е не новим i не втрачае свое! ва-гомостi, проте залишаються незаповненi нiшi, пов'язанi з розробкою та поширенням принципово нових ршень, що е об'ективною реакцiею на комплекс перетворень у галузi та економiчних системах у цкому. Проблематикою розвитку туристично! дiяльностi, запровадження комплексу технолопчних рiшень, розробки турпродукту, розвитку кадрового забезпечення туристичних пiдприемств займалися З. А. Балченко, Ж. А. Богданова, Н. В. Бун-това, Т. Г. Волинець, О. М. Гончаренко, Л. В. Дробиш, I. В. Заря, В. С. 1ванченко, С. Я. Король, О. О. Любщева, О. М. Лютак, В. Мадзион, I. М. Пожарицька, А. В. Сме-танко, В. 6. Шимкова та iншi вченi. Не зменшуючи ва-гомост наукових напрацювань провiдних дослiдникiв, вважаемо доцкьним розвинути питання модернiзацГ1 та управлшня туристичною дiяльнiстю шляхом генераци та поширення нововведень, що забезпечують актуалiза-цiю концепци розвитку туристичних шдприемств.
Метою статтi е формування нових умов, установок, зразюв управлшня туристичною дшльшстю як стратег^ модершзаци та концепци розвитку тдприемства для прискорення процесу адаптаци туристичного бiзнесу до тенденцiй змш зовншнього середовища.
Туристична дiяльнiсть розглядаеться як процес безупинного пошуку шновацшних ршень i використан-ня нових способiв забезпечення запитiв користувачiв, яю пiдвищують сво! вимоги, орiентуючись на розшире-ну пропозицiю туристично! шдустри в цкому. Туризм е важливою галуззю економжи Укра!ни. Щороку Укра!-ну вiдвiдують понад 20 мкьйошв туристiв, насамперед з Роси та Схцно! бвропи, а також Захцно! бвропи та
США. Структура в'!зного потоку за кра!ною походжен-ня виглядае таким чином: кра!ни СНД - 11,9 млн ойб (63 % загального в'!зного потоку), кра!ни 6С - 6,3 млн ойб (33 %), решта кра!н - 0,6 млн ойб (4 %) [8, с. 210]. В УкраМ туристична дiяльнiсть розвиваеться стабкьно та мае резерви для зростання, що дозволяе позитивно оцшити потенцiал нацiонального туризму. Проте поль тична ситуацiя в краМ та агресш з боку Росшсько! Фе-дераци призвели до зниження тенденцш розвитку нацю-нального туристичного бiзнесу. Г. Романова висловила нарiкання, що в Державному бюджет Укра!ни на 2015 р. не передбачено фшансування туристично! галузi та просування держави у свт, також наша кра!на не була представлена на Мiжнароднiй туристичнiй виставцi, яка вiдбулася нещодавно в Мадридi. Г. Романова наголо-сила, що у 2014 р. надходження туристичного збору до мксцевих бюджепв в УкраМ зменшилися майже вдвiчi порiвняно з 2013 р. - до 24,8 млн грн, тодi як видатки украшщв, яю подорожують за кордоном, змiнилися не-суттево [13]. Тому особливо! актуальност набувае питання розвитку туристично! дiяльностi, що спонукае до розвитку концепци управлшня з пропозищею комплексу ршень для нацюнального туристичного бiзнесу. До-сягти нового рiвня можна шляхом модернiзацГ1 системи управлшня туристичних шдприемств, для чого створю-ють i впроваджують розробки, що в^^зняються шдивь дуальнiстю та ушкальними конкурентними перевагами та адаптованi до !х бiзнес-моделi.
Mодернiзацiя е глобальним процесом, що охоп-люе ва сфери дiяльностi людини внасл1док еволюцшних зрушень у суспiльно-економiчних вiдносинах, яю характеризуеться сукупнiстю змiн, обу-мовлених iнтенсивнiстю створення нових знань, технологш, методш, теорiй, концепцш тощо. Модершзац1я е певною iдеологiею, навколо яко! будуються конкретнi ре-форми, що ведуть до масштабних яюсних змiн; це онов-лення або створення нових шституцш, якi забезпечують умови перетворення мiжлюдських стосункiв у вск сферах (за матерiалами [12]). Правила модершзаци визнача-ються та регулюються формальними та неформальними шститутами, серед яких останнi мають бкьший вплив, зважаючи на визначення !х прiоритетностi в життед1яль-ностi суспкьства та розвиток економiчних систем.
Модершзацш водночас можна визначити i як вну-трiшню потребу, i як зовншню вимогу. Для туристично! д1яльност властива амбiвалентнiсть модершзаци ендогенно! (внутршньо!) та екзогенно! (зовншньо!). Внутршня модернiзацiя бiльш органiчна для суб'екйв туристично! дiяльностi, осккьки сприяе розробщ референтно! моделi управлiння, здобуваючи, таким чином, ключовi конкурентнi переваги. Екзогенна модершза-ц1я е шдикатором для суб'екта туристично! дiяльностi, який адаптуе дiяльнiсть до умов, вимог, чинниюв i моделей розвитку вйе! туристично! шдустри. Асиметр1я в модершзаци е негативним чинником зростання шдпри-емства, тому важливо синхрошзувати змiни в техноло-гiчному, професшному, iнформацiйному забезпеченнi управлiння туристичною д1яльшстю, тобто зберiгати
шдив1дуальшсть д1яльност1 при загальних тенденщях змш умов господарювання.
Модерн1зац1йний патерн (шаблон, зразок) фор-муеться п1дприемством самостшно або може бути за-позичений у л1дер1в галуз1, що залежить в1д попередньо обрано'1 стратеги. Розробка стратеги на шдприемств1 туристично'1 д1яльност1 в1др1зняеться в1д традиц1йних 'й шаблошв, осккьки в «ядро» туристичного б1знесу необ-х1дно закладати комплекс переваг, зважаючи на високий р1вень конкуренци в галуз1. У б1знес1 загалом ус1 компа-нИ мають шдивцуальшсть, що забезпечуеться ушкаль-н1стю ршення щодо продукту та взаемов1дносин 1з кль ентами. Управл1нськ1 патерни можуть бути в1дкритими (наприклад, корпорац1я Toyota), а можуть бути залежно-структурованими (наприклад, компан1я Apple), проте в кожному з них е активш розробки, як1 неможливо на-сл1дувати 1ншим п1дприемствам.
Туристичний б1знес бкьш схильний до нововведень, осккьки знаходиться шд впливом п1двищених ви-мог i запитш кл1ент1в, як1 збкьшують юльюсть i як1сть сво'1х штереав вiдповiдно до остaннiх тенденций розвитку навколишнього свiту. Помилка в задоволенш iнтересiв клiентiв у туристичному бiзнесi е глобальною катастрофою, осюльки лояльшсть клiентiв е запорукою розвитку, змщнення конкурентних позици та самого факту кнування туристичного пiдприемствa на ринку.
Перманентне посилення конкуренци серед тури-стичних пiдприемств спонукае до пошуку нових об'ектiв фiнaнсувaння, що забезпечують здобуття конкурентних переваг та укршлення позицiй у зовнiшньому серед-овищi. За остaннiми тенденцiями змш умов господарювання, спричинених aктивiзaцiею процесiв глобaлiзaщí та шформатизаци туристично'1 дiяльностi, мaтерiaльнi конкурентнi переваги стали другорядним чинником за-безпечення стшкого розвитку туристично'1 дiяльностi, вiддaвши першкть немaтерiaльним конкурентним перевагам. Конкурентш переваги, що базуються на нема-терiaльних чинниках, описують через довiру, iнтелект, команду, смак, iсторiю [7]. Комплексно щ чинники забезпечують розвиток стратепчно! основи упрaвлiння
туристичного шдприемства, що реалiзуeться в розробщ шдивцуально! стратеги, яка чутливо реагуе на будь-якi змiни у внутршньому та зовнiшньому середовищi.
Дiяльнiсть туристичного шдприемства набагато складнша i суттево вiдрiзняеться вiд дiяльностi iнших суб'ектш господарювання. Ключовим для туристично'1 дшльност е вираз Авраама Лiнкольна: «Характер - це дерево, а репутацш - його тшь. Необхiдно шклуватися про дерево». Репутацiя е наслцком тих дiй, якi чинить шдприемство у своему життевому циклi. Репутацш фор-мують паралельно зi зростанням туршдприемства, роз-ширенням його ключових компетенцiй та модернiзацiею дiяльностi. «Характер» туристичного шдприемства мае включати низку аспекйв - вiд центифжаци, чого прагне ^ент, до визначення цкей дiяльностi. Схематично шд-приемство туристично'1 дiяльностi можна визначити як багаторiвневу структуру зi складними взаемозв'язками, суть яких «задаеться» характером бiзнесу та регулюеть-ся динамiкою запитiв кментш (рис. 1).
Формальнi шститути впливають на формування та регулювання трьох ршнш пiдприемства, проте не ви-значають розвиток його «характеру», у чому прюритет-нiсть здобувають неформальнi iнститути та клiентське середовище. «Характер» пiдприемства не е його конкурентною позищею, а визначаеться комплексом в1дмгг-них, унiкальних рис, характеристик i властивостей, що в^^зняють його вiд конкурентiв i захищають вiд кош-ювання стратеги та втрати конкурентних переваг. При-клади категорш шдивцуальност бiзнесу як виключна конкурентна перевага запропонованi Б. Олетом як основа дшльност або напрям розвитку пiдприемства: ефект сгтьово! вигоди; клiентське обслуговування; найбкьш низька щна; сприйняття користувача [11].
Стратегш пiдприемств туристично'1 дiяльностi доцкьно формувати, враховуючи ^ентське обслуговування та сприйняття користувача як шструменти змщнення конкурентних позицш. Ефект сгтьово! вигоди та найбкьш низька щна менш привабливi для розробки стратеги туристичних пiдприемств, оскiльки перша категорш мае суттеве обмеження щодо отримання сь тьового ефекту. Ця категорш прийнятна для лiдерiв бiз-
Формалы-ii ¡нститути
Неформалы— ¡нститути
Kл¡€нтсыкe середовище Рис. 1. Формування «характеру» туристичного шдприемства
несу, як1 е еталонами мереж1, що складно насл1дувати, а можна лише залучатися до не!. Л1дер б1знесу здобувае св1й статус, якщо виходить на ринок з ушкальною про-позиц1ею, яка розвиваеться з часом. Виключно нового продукту недостатньо, осккьки необх1дно шдтримува-ти 1нтерес кл1ентсько! аудитор!! до нього, що складно в туристичнш д1яльност1, тому продукт мае бути гнучким трансформером. Така форма турпродукту е недоступною для малих туристичних шдприемств, осккьки в останнк недостатньо кошт1в та партнерських зв'язк1в для миттевост1 змш юлькосй та якост1 складових про-понованого продукту.
Низька щна також е суперечливим чинником роз-витку д1яльност1 туристичних шдприемств, осккьки вибаглив1сть кл1ент1в передбачае отримання комплексу послуг, що не обмежуються пере!здом 1 розм1щенням. Кл1ентське обслуговування е чинником координаци д1-яльност1 та стратеги вск туристичних шдприемств, яю розробляють 1ндив1дуальн1 стратеги на шдстав1 визна-чення прюритетних груп кл1ент1в. Повн1стю ушверсаль-ними бути складно 1 майже неможливо охопити запити вси ймов1рних груп споживач1в. Тому при формуванн1 пропозицш туристичн1 п1дприемства керуються мош-торингом триедност ринку, споживач1в 1 конкурент1в. Зм1на кожного 1з зазначених чинниюв вимагае оперативно! модифжаци стратепчно! основи д1яльност1 ту-ристичного шдприемства, що передбачае актуал1зац1ю компетенц1й 1 турпродукту та е шновацшною реакщею на зм1ни у туристичному бшнеа.
Основою турпослуг е необх1дн1сть задоволення яко!-небудь потреби; це певний задум, тобто спрямовашсть на вир1шення деяко! проблеми, що досягаеться формуванням набору властивостей, що дозволяють реал1зувати цей задум, тобто задовольнити певну потребу кл1ента [9]. Метою формування приваб-ливост1 турпродукту в споживчоор1ентованому п1дход1 е створення комплексу показниюв, як1 б найкращим чином в1дображали стан туристичних уподобань 1 ви-
значали напрями шдвищення 1нтересу до турпродукту [3, с. 248]. Необх1дно розвивати комбшацшний п1дх1д до формування турпродукту та забезпечувати синергш в штеграци складових продукту, тобто забезпечення ново! продуктивно! сили задоволення запит1в кл1ент1в, шдвищення ефективност1 !хнього споживання за раху-нок формування та надання всього спектру послуг за попередньо визначеними запитами. Синергетичним шдходом передбачено взаемодш складових формування стратеги розвитку д1яльност1 туристичного шдпри-емства (рис. 2). Перевагами досягнення синерги в управ-л1нн1 туристичною д1яльн1стю е: формування 1 пропо-зиц1я турпродукту з урахуванням кнуючих та 1мов1р-н1сних запит1в споживач1в; узгодження взаемозв'язюв м1ж суб'ектами туристично! д1яльност1; уможливлення оперативно! реакцГ! на зм1ни у внутршньому та зовн1ш-ньому середовищЬ
Туристичний б1знес залежить в1д розгалужено! кл1ентсько! бази, що формуеться двома шляхами: технолопчш розробки шдприемства та ви-користання технолог1чних аналопчних продукт1в. Якщо п1дприемство ор1ентуеться лише на перший вар1ант, то високих показник1в йому не сл1д чекати, адже в такш баз1 даних немае 1нформацИ реального часу. Формування бази даних в1дбуваеться не стихшно, а е складним процесом, в1д результату якого залежить продуктив-н1сть туристично! д1яльност1.
Виникае питання: як збирати та фкьтрувати ш-формац1ю без втрати часу та корисност1? Необх1дно дов1рити формування бази даних зовншшм користу-вачам, осккьки «потр1бна така база даних, в якш 1с-нуватиме 1деальне середовище, де туристи зможуть взаемод1яти м1ж собою та обм1нюватися 1нформац1ею в мереж1 1нтернет» [6, с. 100-101]. Прюритетшсть здо-бувають технолог!! анал1тичних додатк1в, що дозволяе управляти значними масивами шформаци, налагодити групу ф!льтр1в для первинно! обробки даних, усуваючи шформацшний шум. Своечасне визначення запийв
Рис. 2. Концепцiя управлiння шдприемства туристично! дiяльностi
Джерело: розроблено за [7].
кментш, володшня iнформацiйною перевагою щодо прюритетност вподобань у складових турпродукту, пе-редбачуванiсть потенцiйних iнтересiв визначае надшну лiнiю стратеги розвитку та дозволяе здобути стшю кон-курентнi позици. Такий варiант формування бази даних е «зворотною» стратегiею, коли шдприемство, залиша-ючи за собою першкть в управлiннi, частину повнова-жень передае Рентам, якi позитивно сприймають но-вий рiвень вiдповiдальностi та защкавлеш у реалiзацií сво'1х вкладень у розвиток дшльносй пiдприемства. Це той психолопчний ефект, завдяки якому забезпечуеть-ся постiйне вдосконалення дшльносй та сприяе погли-бленню продуктивних змiн. Основний змiст управлiння е забезпечення такого рiвня послуг, який може повшстю задовольнити всi запити споживача, що визначае конку-рентоспроможшсть продукту [10, с. 13].
Стратегй розвитку туристично'1 дiяльностi мае бути властивий активно адаптивний характер; своечасно реагувати на загальнi тенденци змш у зовнiшньому середовищi та штенсившсть трансформа-цшних процесiв внутрiшнього середовища. Технологiчнi продукти дозволяють пiдприемствам суттево оптимiзу-вати туристичну дiяльнiсть, мiнiмiзуючи час на процеси обробки, передачi та збер1гання шформаци. Дослiдження шформатизацп дiяльностi туристичних п1дприемств показало, що останш використовують три основш шфор-мацiйнi механiзми: реклама, електронна торпвля, ство-рення й п1дтримка сайтш, якi дають можливiсть охопити майже всю цкьову аудиторию, тобто потенцшних i реаль-них турисйв [14]. Типовим стало створення комплексу шформацшно-технолопчного забезпечення управлiння туристичною дiяльнiстю, пiдвищуючи якiсний рiвень ш-формацшного середовища пiдприемства як його ключо-во'1 компоненти в здобуттi конкурентних переваг.
Випереджаючi темпи розвитку шформацшних технологiй та створення програмних продукпв у сфе-рi туризму стали знаковими подiями, що зумовило за-провадження нових вимог до дiяльностi туристичних пiдприемств, визначивши ряд параметрiв, яким мають вiдповiдати умови та особливост '1х роботи, зокрема: наявшсть технiко-технологiчних складових; збережен-ня пропорцш мiж поставленими завданнями та наяв-ними ресурсами; високий технiко-технологiчний рiвень iнформацiйних засобiв; вiдповiднiсть дiяльностi вимо-гам сьогодення та високий рiвень попиту на ринку; впровадження в практику елеменпв ситуативного менеджменту; висока квалiфiкацiя персоналу, який володiе не лише програмними продуктами, а й творчим потен-цiалом i вiдповiдним аналiтичним мисленням [5, с. 193]. До розвитку кожного iз зазначених параметрiв можна розробити мш-стратегш, що ефективно для виконання базово'1 цiлi дiяльностi шдприемства туристично'1 дшль-ностi та оновлення його проектш розвитку.
Технологiчнi ршення е результатом ефективного використання знань i професiйних компетенцiй, прогре-су людсько! думки, доведений до рiвня глобального продукту, що вк^зняеться комплексом прогресивних iдей. Розвиток туристично! дiяльностi здшснюеться не лише як насл1док опанування принципово новими технолога-
ми, а в результатi розробки та поширення штелектуаль-них ршень, якi базуються на знаннях, досвкД, компетен-цiях фахiвцiв. Технiко-технологiчне забезпечення е важ-ливою складовою розвитку управлшня туристичною дi-яльнiстю, проте прюритетшсть мае людина з и досвiдом, знаннями та професiйними навичками. Формування якiсних турпослуг прямо пов'язано з професiоналiзмом фахiвцiв, якi надають щ послуги, знанням туристичних ресурав i 1х якiстю, що визначае ключову позицiю кадрового забезпечення та професшно1 пiдготовки в розвитку шдприемств туристично1 дiяльностi [4, с. 12].
Кадрове забезпечення е найбкьш важливою складовою в управлшш туристичною дшльносй, оск1льки його неефектившсть призводить до зниження продук-тивносй технiко-технологiчного та iнформацiйного за-безпечення. Ключовими проблемами кадрового забез-печення шдприемств туристично1 галузi, що гальмують розвиток iндустрil туризму, е: вцсутшсть чiтко визна-чено1 полiтики в робой з персоналом; комплексносй в процей управлiння персоналом; чiтко сформульованих ц1лей роботи з персоналом; планомiрного кадрового планування; iнтегрованоl освiтньоl бази, а також нероз-виненiсть ринку пращ; недостатня квалiфiкацiя пра-щвниюв служб управлiння персоналом пiдприемств; слабкий ступiнь реалiзацil всього комплексу сощальних ц1лей кадрового забезпечення [2, с. 139].
Формування системи управлшня та розвитку кадрового забезпечення туристичних п1дприемств передбачае впровадження нестандартних спосо-бiв i засобiв мотиваци персоналу матерiального та нема-терiального характеру. Традицiйно п1дприемства моти-вують працшниюв прем1ями, комiсiйними, спецiальними виплатами, кар'ерним зростаннямм, комфортними умо-вами пращ. Назваш способи мотивацИ е дiевими, проте туристична дiяльнiсть вимагае розробки шдив1дуальних ргшень в управлшш персоналом. Конкуренцш е дiевим спонукальним мотивом не лише для розвитку суб'екта господарювання, а е мотивуючим чинником для розви-тку професшних компетенций i знань фахiвцiв. Уведення практики регулярного монiторингу особистих досягнень працiвникiв, '1х пор1вняння та ^ентифкацш л1дера формуе клiмат здорово1 конкуренцй, що вимагае в1д працшника значного особистого внеску в розвиток не лише власних компетенций, а й конкурентних переваг шдприемства.
Концепщя розвитку розробляеться як наслцок аналiтичноl роботи, iнтуlтивного процесу, що враховуе загальш тенденцИ та специфжу галузi, конкретизуючи iндивiдуальнiсть шдприемства. Концепцш розвитку туризму мае за мету таку розбудову шдустри туризму, яка б за сво1ми ккьюсними та якiсними параметрами дозволяла задовольняти потреби внутршнього ринку i виступати з власним конкурентоспроможним турпро-дуктом на мiжнародному ринку [10, с. 12].
Концепцш розвитку туристично1 дшльносй про-понуемо будувати на основi рекомендацiй I. Адiзеса, яким визначено етапи 11 формування: задовольняти потреби; систематизацш та органiзацiя; життевiсть, не мехашчшсть; цiлiснiсть, еднiсть [1]. Ученим визначено комплекс комбшацш, якi вiдповiдають етапам життевого
циклу п1дприемства, а ключовим чинником ефективнос-т1 та продуктивност1 д1яльност1 названо принцип комп-лементарност1 (додатковост1). 1дея концепцГ! розвитку I. Ад1зеса запозичена нами для формування концепцГ! розвитку туристично! д1яльност1, стшюсть якого досягаеться через триедшсть технГко-технолопчного, нормативно-правового та шформацшного забезпечення (рис. 3).
Поширеною помилкою е прагнення п1дприемства досягти стану максимального розвитку або беззапере-чно! стабкьностГ що на перший погляд е ефективною стратепею, тобто в1дпов1дае мет1 створення суб'екта гос-подарювання. Проте реально е новим етапом в життево-му цикл1 д1яльност1 шдприемства, за яким неминуче йде занепад. Наша позицш полягае в досягненш та утриман-н1 точки р1вноваги, що складн1ше, оскГльки стан балансу вимагае постшних зм1н, впровадження нововведень та перепроектування д1яльност1, адаптуючи Г! до змГн 1 ви-мог внутршнього та зовн1шнього середовища.
Розвиток успГху д1яльност1 п1дприемства забезпе-чуеться комплексом заходГв, що дають миттеву в1ддачу (перший етап), 1 формування ршень 1 проектГв для збе-реження результат1в низки перетворень 1 трансформацш. Концепц1я розвитку управл1ння туристичною д1яльн1стю потребуе перманентного доопрацювання в1дпов1дно до прискорених темп1в трансформац1йних перетворень у зо-вн1шньому середовищ1, обумовлених процесами глобалГ-зацГ! та шформатизацп. Необх1дно передбачити оновлен-ня д1яльност1 на основ1 розробки та впровадження зраз-к1в, умов, установок, ор1ентованих на збереження ст1йкого стану та своечасно! реакцГ! на вимогу нововведень.
ВИСНОВКИ
Таким чином, за результатами проведеного до-сл1дження пропонуемо концепц1ю розвитку управлшня
туристичною д1яльн1стю п1дприемств, що базуеться на баланс! штелектуальних 1 технолопчних р1шень, засто-суванн1 комбшацшного п1дходу 1з перевагою синергГ! в формуванш турпродукту. Концепц1ю розвитку необ-х1дно формувати на основ1 сформованого «характеру» шдприемства, його шдив1дуальних рис, ознак 1 власти-востей, що е шдикаторами зростання репутацГ!. У ту-ристичному б1знес1 необх1дно вивчати законом1рност1 формування та розвитку нововведень в зовшшньому се-редовищ1 та адаптацГ! до них запит1в користувач1в. Унесен! пропозицГ! щодо розвитку управлшня туристичною д1яльшстю спрямован1 на яюсш перетворення, забезпе-чуючи базу готовност1 п1дприемства до зм1н 1 комплексу нововведень як запоруки синергГ! турпродукту. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Адизес И. Сущность концепции / И. Адизес [Электронный ресурс]. - Режим доступа : ИНрУ/тт^.тападетет. com.ua/consulting/cons027.html
2. Бунтова Н. В. Кадрове забезпечення галузi туризму з урахуванням мiжнародного досвд / Н. В. Бунтова [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу : http://goo.gl/VOkVFf
3. Волынец Т. Г. Определение потребительских предпочтений при формировании структуры туристического продукта / Т. Г. Волынец // Бiзнес 1нформ. - 2015. - № 1. - С. 246-251.
4. Дробиш Л. В. Проблеми кадрового забезпечення пщ-присмств туризму / Л. В. Дробиш // Вкник Марiупольського державного уыверситету. - Марiуполь : Мармпольський держ. ун-т, 2012. - Вип. 3. - С. 11-13. - (Серiя «Економка»).
5. Заря I. В. Ефективысть управлшня туристичною дiяль-ыстю в контекстi розвитку шформацшних технологiй / I. В. Заря [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://jrnl.nau.edu.ua/ index.php/IMV/article/viewFile/2967/2925
6. 1ванченко В. С. Формування iнформацiйних баз в мережi 1нтернет за участ туристiв як потенцiйних спожива-
Стратепя
Довгострокова
Короткострокова
Ушкальнкть продукту
/ /
/ /
...........----------------
/' /
>'/.........
/ /
//
Сприйняття користувача
Ктвнтське обслуговування
Точка ................... \ \
р1вноваги ...........Ч-.о
Баланс цши та пропозицГ:
+
4-
4-
+
+
Зар°дження Активна Розвиток Стабтьнкть Занепад Жи™™ б1знесу д1яльн1сть м цикл
Рис. 3. Концепщя управлiння шдприемства туристично'! дiяльностi
Джерело: розроблено за [1].
4iB туристичних продукпв етично-соцiального спрямування /
B. С. 1ванченко // Сучасн тенденцп розвитку та вдосконалення туристськоТ дiяльностi в Украïнi в контекст концептуальних по-ложень Глобального етичного кодексу туризму : матерiали XII ашрантських читань. - К. : КУТЕП, 2013. - С. 100-102.
7. Карлгаард Р. Вечный источник инноваций. Нематериальное конкурентное превосходство / Р. Карлгаард // В здоровом бизнесе - здоровый дух. - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2015 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://goo.gl/PrgbGj
8. Красовська Н. М. Використання механiзмiв регулятор-ного впливу на розвиток туристично'1' галузi Укра'Уни / Н. М. Красовська // Молодий вчений. - 2015. - № 1 (16). - С. 210-213.
9. Лютак О. М. Туристичний продукт як основний еле-мент забезпечення конкурентоспроможност туристично-рекреацшного кластера / О. М. Лютак [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://goo.gl/ZNYI2J
10. Мадзкон В. Туризм як сфера послуг в маркетинговш дiяльностi / В. Мадз^он // Молодь i ринок. - 2015. - № 1 (120). -
C. 11-16.
11. Олет Б. Определите ядро бизнеса / Б. Олет // Путеводитель предпринимателя. 24 конкретных шага от запуска до стабильного бизнеса. - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2014 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www. management.com.ua/qm/qm204.html
12. Петрович Й. М. Сутнкна характеристика поняття модерызаци шдприемства в сисем економiчних категорш / Й. М. Петрович, Н. С. Лущак [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://goo.gl/sTj2Wd
13. Туризм в УкраУн потрiбно розвивати навггь в умовах военноУ агресп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// goo.gl/Vlw6oM
14. Шимкова В. €. Мехаызми шформацшного забезпечення туристичних шдприемств на засадах лопстики /
B. £. Шимкова // Вкник Донецького шституту туристичного бiз-несу. - Донецьк : Донец. ш-т туристичного бiзнесу, 2009. - № 13. -
C. 273-278. - (Серiя «Економка, оргашза^я та управлшня шд-приемствами туристичноУ шдустрп та туристичноУ галузi в цто-му») [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tourlib.net/ statti_ukr/shymkova3.htm
Liutak, O. M. "Turystychnyi produkt iak osnovnyi element zabezpechennia konkurentospromozhnosti turystychno-rekreatsi-inoho klastera" [The tourist product as an essential element to ensure the competitiveness of the tourism cluster]. http://goo.gl/ZNYI2J
Madzihon, V. "Turyzm yak sfera posluh v marketynhovii diial-nosti" [Tourism as a service sector in marketing activities]. Molod i rynok, no. 1 (120) (2015): 11-16.
Olet, B. "Opredelite yadro biznesa" [Identify the core business]. http://www.management.com.ua/qm/qm204.html
Petrovych, Y. M., and Lushchak, N. S. "Sutnisna kharaktery-styka poniattia modernizatsii pidpryiemstva v systemi ekonom-ichnykh katehorii" [The essential characteristics of the concept of modernization in the economic categories]. http://goo.gl/sTj2Wd Shymkova, V. Ye. "Mekhanizmy informatsiinoho zabezpechennia turystychnykh pidpryiemstv na zasadakh lohistyky" [Mechanisms with information of tourism enterprises on the basis of logistics]. http://tourlib.net/statti_ukr/shymkova3.htm
"Turyzm v Ukraini potribno rozvyvaty navit v umovakh voi-ennoi ahresii" [Tourism in Ukraine should be developed even in a war of aggression]. http://goo.gl/Vlw6oM
Volynets, T. H. "Opredeleniye potrebitelskikh predpochteniy pri formirovanii struktury turisticheskogo produkta" [The definition of consumer preferences in the formation of the structure of the tourism product]. Biznes Inform, no. 1 (2015): 246-251.
Zaria, I. V. "Efektyvnist upravlinnia turystychnoiu diialnistiu v konteksti rozvytku informatsiinykh tekhnolohii" [Effectiveness of tourism activities in the context of information technology]. http:// jrnl.nau.edu.ua/index.php/IMV/article/viewFile/2967/2925
О О
REFERENCES
Adizes, I. "Sushchnost kontseptsii" [The essence of the concept]. http://www.management.com.ua/consulting/cons027.html Buntova, N. V. "Kadrove zabezpechennia haluzi turyzmu z urakhuvanniam mizhnarodnoho dosvidu" [Staffing tourism on international experience]. http://goo.gl/VOkVFf
Drobysh, L. V. "Problemy kadrovoho zabezpechennia pidpryiemstv turyzmu" [Staffing problems of tourism enterprises]. Vis-nyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Ekonomika», no. 3 (2012): 11-13.
Ivanchenko, V. S. "Formuvannia informatsiinykh baz v mer-ezhi Internet za uchasti turystiv yak potentsiinykh spozhyvachiv turystychnykh produktiv etychno-sotsialnoho spriamuvannia" [The formation of databases on the Internet involving tourists as potential consumers of tourism products moral and social character]. Suchasni tendentsii rozvytku ta vdoskonalennia turystskoi diialnosti v Ukraini v konteksti kontseptualnykh polozhen Hlobalnoho etychnoho kodeksu turyzmu. Kyiv: KUTEP, 2013.100-102.
Karlgaard, R. "Vechnyy istochnik innovatsiy. Nematerialnoe konkurentnoe prevoskhodstvo" [Eternal source of innovation. Intangible competitive edge]. http://goo.gl/PrgbGj
Krasovska, N. M. "Vykorystannia mekhanizmiv rehuliatorno-ho vplyvu na rozvytok turystychnoi haluzi Ukrainy" [Using regulatory mechanisms influence the development of the tourism industry in Ukraine]. Molodyi vchenyi, no. 1 (16) (2015): 210-213.
CQ
CL О I—
<c
о
<
о
Ш
