CC BY
70
Лкарю
To
General Practitioner
, що практикуе
Травма
УДК 616.147.3-006.2
DOI: 10.22141/1608-1706.2.18.2017.102562
Бур'янов О.А.1, КлапчукЮ.В.2, Бородай О.Л.2
1На^ональний медичний унтерситет ÍMeHÍ О.О. Богомольця, м. Кит, Украна
2Вйськово-медичний l<лiнiчний центр niBHÍ4Horo репонуДепартаменту охорони здоров'я МО Украни, м. Харюв, Украна
Резюме. Ультразвукову д'югностику колнних суглоб'в широко впроваджено в практику як впчизняноi, так i зарубЬкноi медицини. У 1972 роц D.G. McDonald та G.R. Leopold, використовуючи метод уль-тразвукового дослдження (УЗД) в артрологи, повдомили про можлив'сть використання сонографи для д'югностики кст. 1.М. Данилова видлила три пер'юди сонограф'чноi орган'зацп пдколнних кст: I — раннiх структурних змн, II — прогресування структурних змiн та III — кнцево! структурноi органза-ци. Кр'м пдколнних кст, видляють так кстопод'бн!' утворення (КПУ): препателярний бурсит, iнфрапа-телярний глибокий та поверхневий бурсит, бурсит «гусячоiлапки», ксти менскв, внутршньосуглобовi КПУ, для д'югностики яких використовують передн та боков'1 доступи обстеження. Мета дослджен-ня: на основ'1 анал'зу даних УЗД визначити, при яких стадях переб'гу захворювання найбльш часто спостер'гаються КПУ, та виявити ступнь д'югностичноi цнностi УЗД у хворих Í3 КПУдлянки колнного суглоба в асоц'юци з внутршньосуглобовою патолопею шляхом порiвняння даних УЗД патолопчних змн колнного суглоба iз даними артроскопи. За перюд 2014-2015 рокв у травматологчному вдд-ленн клiнiки ушкоджень Вйськово-медичного клнчного центру Пiвнiчного регюну було виконано со-нографiю колнного суглоба 46 хворим iз патологею колнного суглоба, включаючи КПУ. Середнй вк хворих становив 36,8 ± 8,3 року (вд 18 до 76 рокв). УЗД проводили на ультразвуковому апарат ULTIMAPA L5-10/40E та VOLUSON iз частотою лiнiйного датчика 5,5-7,5 МГц/40 мм/128 ел. фiрми Radmir iз допплер'вським скануванням. Пiсля проведення сонографи 38 пацентам було виконано д'югностич-но-лкувальну артроскопю кол'1нного суглоба, що дало можливсть порiвняти результати сонографи та артроскопи. Для оцнки ефективност д'югностичних дослджень обчислювали так параметри, як чутливсть, специф'чн'сть, загальна цнн'ють методу (точнсть), прогностичнсть позитивного та негативного результатв. Пiсля проведеного дослдження було встановлено, що литково-напвперетинчастий бурсит (кста Бейкера) спостер'1гався в 31 хворого, ггрома (бурсит) медального вддлу — у 4, кста зовншнього менска — у 2, препателярний бурсит — у 4, iнфрапателярнi бурсити — у 3, внутршньо-суглобов'1 ганглiонарнi КПУ — у 2 випадках. Пiд час обстеження пац'енш iз КПУ длянки колнного суглоба стало вдомо, що в переважнй бльшостхворих спостер'гаються друга та третя стади переб'1гу захворювання, що наводить на думку про малоефективнсть консервативного л'икування з урахуван-ням структурних змн, як сталися в кст. Узагальнюючи результати сонографи, слд зазначити високу чутливсть та точнсть разом iз прогностичнстю результатв щодо КПУ та позасуглобових зв'язок. Та-кож слд вдмпити, що даний метод обстеження демонструе дуже низьку чутливсть та специф'чнсть щодо ушкоджень хряща та не е досить нформативним при пошкодженн'1 хрестоподбних зв'язок та менскв, для яких методами вибору в дагностиц е магнтно-резонансна томограф'я та спральна комп'ютерна артрограф'я колнного суглоба. Завдяки новим високонформативним ультразвуковим приборам з широкосмуговими високочастотними датчиками УЗД та з урахуванням не нвазивност , вдсутност променевого навантаження, економ'чност, доступност та вдсутност протипоказань до сонографи можна рекомендувати цей метод як обов'язковий у хворих iз пдозрою на ушкодження та захворювання колнного суглоба та особливо за наявност у них КПУ.
Ключовi слова: колнний суглоб; кютоподбн утворення; кста Бейкера; препателярний бурсит; нфрапа-телярний бурсит; бурсит «гусячоi лапки»
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Бородай Олександр Леонщович, Вшськово-медичний кл^чний центр niBHi4Horo репону, вул. Культури, 5, м. Харюв, 61058, Укра'на; е-mail: redact@i.ua
For correspondence: Oleksandr Borodai, Military-medical clinical center of northern region, Kultury st., 5, Kharkiv, 61058, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
Ультразвукова д1агностика кгстопод1бних утворень д1лянки колшного суглоба
Вступ
У 1972 рощ D.G. McDonald та G.R. Leopold [19], використовуючи метод ультразвукового дослщження (УЗД) в артрологи, повiдомили про можливють вико-ристання сонографи для дiагностики к1ст. УЗД як без-печний, високоiнформативний та вiдносно недорогий метод досл1дження наприкiнцi ХХ сторiччя набув про-вiдного значення в дiагностицi кiст. Даний метод широко використовуеться для диференщально! дiагнос-тики синовiальних кiст i3 патолопчними утвореннями шшо! природи в шдколшнш дiлянцi. УЗД колiнних суглобiв широко впроваджено в практику як вггчиз-няно! [4, 9], так i зарубiжноi' [6, 10, 14—17] медицини. Ультрасонографгя також е високоiнформативним методом дослщження розриву кiст у разi набряку та болю в дшянщ нижньо! кiнцiвки [11, 12]. Дослщження, що проведенi 1.М. Даниловою, В.Д. Макушиним, О.К. Че-гуровим та ш. [2] у 2000 рощ, свщчать про велик! мож-ливостi сонографiчноi' дiагностики к1ст щдколшно! д1-лянки [7, 8]. Так, наприклад Burger [11] повщомляе про 95% ефективнють УЗД ыст Бейкера.
Зпдно з м!жнародною класифшащею хвороб (МКХ-10), истозш утворення дтянки колшного су-глоба можна подати у вигляд! таких нозологш: М23.0 Юстозний менюк, М66.0 Розрив п1дколшно! ысти, М66.1 Синов!^ьна ыста з розривом, М67.4 Ганглюн, М70.4 Препателярний бурсит, М70.5 1нш1 бурсити колшного суглоба, М71.2 Синов!^ьна ыста тдколшно! дтянки (Бейкера), М71.3 1нш1 ысти синов!ально! сумки, М71.4 Вщкладення кальцш в синов!альн!й сумщ.
За сучасними даними ультрасонографи, розм!р п!д-колшних к1ст коливаеться вщ 1,4 до 6,2 см [20]. Опи-суючи рентгеносонограф!чну семютику ыст Бейкера, В.И. Шевцов 1з ствавторами [13] вщ^чали стадшнють у ii формуванш. Так, грижа синов!^ьно! сумки вщмь чалась у 23 % спостережень, бтьш тзня бурситна ста-д!я к1сти — у 77 % випадыв.
1.М. Данилова [3] видтила 3 перюди сонограф!чно1 оргашзаци ист: I перюд — раншх структурних змт — ыста мае стшку товщиною до 2,6 мм без внутршньо-просв1тних структур; II перюд — прогресування структурних зм1н — характеризуеться потовщенням стшки к1сти до 7,9 мм, 1з неоднородною структурою вм1сту з «шжними» перегородками та включеннями; III перь од — ктцевог структурноi оргашзацп — стшки к1сти б1льше 8,0 мм, у порожниш в1дм1чаються перетинки та включення 1з малою ыльыстю р1динного вм1сту. Дан1 УЗД можна пор1вняти з результатами контрастно! артрографи кол1нних суглоб1в та морфолог1чного до-сл1дження видалених к1ст. Установлений взаемозв'язок м1ж стад1ею гонартрозу та стад1ею структурно! оргашзаци к1сти, що проявляеться в тому, що 1з збтьшен-ням ступеня дегенеративних процес1в у тканинах ко-л1нного суглоба стають бтьш вираженими структурш змши к1сти Бейкера. Для д1агностики пщколшних к1ст використовують задн1й доступ обстеження колшного суглоба, що дозволяе також визначити судинно-нерво-вий пучок, мед1альну та латеральну головки литкового м'яза, дистальну частину волокон натвперетинчасто-
го м'яза, заднш р1г внутр1шнього та зовшшнього ме-шсыв, задню хрестопод1бну зв'язку [5]. До 1нших, не менш важливих к1стопод1бних утворень (КПУ) дтян-ки кол1нного суглоба належать препателярний бурсит, шфрапателярний глибокий та поверхневий бурсит, бурсит «гусячо! лапки», к1сти мен1ск1в, внутршньо-суглобов1 КПУ, для д1агностики яких використовують передш та боков1 доступи обстеження та для л1кування яких застосовують р1зш методики залежно в1д соногра-ф1чно! картини.
Мета дослвдження: на основ1 анал1зу даних УЗД визначити, при яких стадгях переб1гу найб1льш часто спостер1гаються КПУ, та виявити стушнь д1агностич-но! ц1нност1 УЗД у хворих 1з КПУ д1лянки колшного суглоба в асощаци 1з внутр1шньосуглобовою патолоп-ею шляхом пор1вняння даних УЗД патолопчних зм1н кол1нного суглоба з даними артроскопи.
Матер1али та методи
За перiод 2014—2015 роыв у травматологiчному вщ-дiленнi кшшки ушкоджень Вiйськово-медичного кль н1чного центру Швшчного регiону було виконано со-нографiю кол1нного суглоба 46 хворим 1з КПУ д1лянки кол1нного суглоба. Середнш в1к хворих становив 36,8 ± 8,3 року (в1д 18 до 76 рок1в).
У свош ро6от1 ми дослщжували такi нозолопчш оди-ниц1: литково-напiвперетинчастий бурсит або так зва-ну к1сту Бейкера, бурсит «гусячо! лапки», ысту мешска, препателярнi та iнфрапателярнi бурсити, внутршньо-сугло6ов1 ганглiонарнi утворення. При вивченш КПУ звертали увагу на локал1защю, форму, розм1р, товщину ст1нки, наявнють внутр1шньосугло6ових структур, ка-мернiсть КПУ, вщношення до оточуючих тканин, зо-крема судинно-нервового пучка, та на основ1 аналiзу отриманих даних визначали стада перебiгу КПУ. При литково-натвперетинчастому 6урсит1 (кiста Бейкера) вiдмiчаеться його локалiзацiя. Дана ыста дослщжуеть-ся 1з заднього доступу та розмдауеться в п1дкол1нн1й д1лянц1, м1ж мед1альною гол1вкою литкового м'яза та натвперетинчастим м'язом. Вона поеднуеться з по-рожниною кол1нного суглоба. Бурсит «гусячо! лапки» на вщмшу в1д ысти Бейкера не поеднюеться з порож-ниною кол1нного суглоба та розмдауеться в проекцй сухожилыв н1жного, натвсухожилкового та натвпе-ретинчастого м'яз1в. Юста зовн1шнього менiска роз-мiщуеться в проекцй' суглобово! щ1лини, по зовшшнш поверхнi кол1нного суглоба, та обов'язково вщ^чаеть-ся пошкодження зовн1шнього мешска у вигляд1 зм1ни його структури. Препателярний та iнфрапателярний бурсит розмдауеться по переднiй поверхнi кол1нного сусуглоба та не поеднуеться з його порожниною. Кль шчна картина препателярного та шфрапателярного бурситу е досить читаю, що в переважнiй бтьшосп випадкiв не потребуе застосування додаткових методiв обстеження.
УЗД проводили на ультразвуковому апарат ULTIMAPA L5-10/40E та VOLUSON 1з частотою л1-н1йного датчика 5,5—7,5 МГц/40 мм/128 ел. ф1рми Radmir 1з допплерiвським скануванням. Для дiагнос-
тики ыстозних утворень дтянки кол1нного суглоба ви-користовували переднш (1), задн1й (2), мед1альний (3) та латеральний (4) доступи обстеження, що зображено на рис. 1.
Шсля проведення сонографИ 38 пашентам було ви-конано д1агностично-л1кувальну артроскошю колш-ного суглоба, що дало мождивють пор1вняти результа-ти сонографи та артроскопП Для оц1нкм ефективност д1агностичних досл1джень обчислювали так1 параме-три, як чутлив1сть, специф1чн1сть, загальна ц1нн1сть методу (точн1сть), прогностичн1сть позитивного та негативного результату [1].
З метою обчислення цих параметр1в у кожного хворого визначали вщсоток дшсно позитивних, дш-сно негативних, хибнопозитивних та хибнонегатив-них результапв. При оц1нц1 результат1в дослщжен-ня ми зютавили дан1 за чотирма групами суглобових структур: хрящов1 структури, мешски, синов1альн1 структури та капсульно-зв'язков1 структури. До гру-пи хрящових структур ми в1днесли г1ал1новий хрящ, суглобову шдлину та контури суглобових поверхонь. До групи синов1альних структур — синов1альну оболонку, к1стопод1бн1 утворення, жирове тшо та синови'т. До групи мешсыв — мед1альний та латеральний мешски. До групи капсульно-зв'язкових структур — капсулу суглоба, передню та задню хрес-топод1бш та б1чн1 зв'язки, ретинакулум надколшка та власну зв'язку надкол1нка. Взявши за еталон даш артроскошчно! рев1зП, ми оц1нювали результати со-нограф1чного досл1дження при 1х повному зб1гу з артроскоп1чними даними як дшсно позитивш — PS (патолог1чн1 змши виявлен1 обома методами) або дшсно негативш — NP (не виявлеш зм1ни при артроскопП та при сонографи). У випадках розб1жнос-т даних сонографП та артроскопП результати роз-ц1нювали як хибнопозитивш — РН (при сонографП виявлеш змши, що тд час артроскопП не виявлеш) або хибнонегативш — NS (при сонографП не вияв-
леш патолопчш зм1ни, однак вони спостерПаються за результатами артроскопП).
Чутливкть методу ^е) — це вщсоток д1йсно 1снуючих патолог1чних зм1н в окремш груп1, виявлених при сонографП. Вона обчислюеться у вщсотках за формулою:
8в = ЮОРБДРБ + Ш).
Специфiчнiсть методу ^р) — це вщсоток здорових структур, визначених при сонографП як неушкоджеш. Вона обчислюеться у вщсотках за формулою:
8р = 100КН/(КИ + РН).
Загальна цшшсть методу, або точшсть (Ас) — це вщ-соток правильних ршень. Вона обчислюеться у вщсо-тках за формулою:
Ас = 100(Р8 + МН)/(РБ + NN + РН + Ш).
Прогностичшсть позитивного результату (РУР) — це ймов1ршсть наявност дшсних патолопчних зм1н у структур1 при 1х виявленн1 п1д час сонографП. Вона обчислюеться у вщсотках за формулою:
РУР = 100Р8/(Р8 + РН).
Прогностичшсть негативного результату (РУЫ") — це ймов1ршсть вщсутносл патолопчних змш у структу-р1 шсля того, як вони були виявлеш пщ час сонографП. Вона обчислюеться у вщсотках за формулою: PVN = 100NH/(NH + Ш).
Результати та обговорення
Серед хворих литково-нашвперетинчастий бурсит (ыста Бейкера) спостериався в 31 хворого, пгрома (бурсит) мед1ального в1дд1лу — у 4, ыста зовшшнього мен1ска — у 2, препателярний бурсит — у 4, шфрапате-лярш бурсити — у 3, внутр1шньосуглобов1 ганглюнарш КПУ — у 2 випадках. Залежно в1д терм1н1в 1снування КПУ хвор1 були розпод1лен1 на три групи. До першо1 групи увшшли хвор1, у яких терм1н юнування КПУ ста-
Рисунок 1. Переднй (1), заднй (2), мед!альний (3) та латеральний (4) доступи ультразвукового
обстеження колiнного суглоба
_
Рисунок 2. Пгрома мед '1ального вiддiлу кол'шного суглоба з терм'шом iснування 14 дн'в
Рисунок 3. Юста пiдколiнноi длянки з терм'шом iснування 5 м'1сяц1в
Рисунок 4. Юста пiдколiнноi длянки з терм'шом iснування 1,5 року
новив до 3 мюящв та вщповщав раншм структурним змшам за 1.М. Даниловою [14], тобто кюта мала стшку товщиною до 2,6 мм без внутрГшньопросвгтних структур (рис. 2).
Дана стадiя перебiгу КПУ спостерйалась у 12 хво-рих. До друго! групи увiйшли хворi з термiном юнуван-ня КПУ вщ 3 до 6 мюящв, що вщповщае II перiоду — прогресування структурних змiн та характеризуется потовщенням стiнки кiсти до 7,9 мм, неоднородною структурою вмiсту з «нгжними» перегородками та включеннями (рис. 3). Дана стадГя перебiгу КПУ спо-стерiгалась у 18 хворих. У третю групу дослiдження уш-йшли хворi з термiном юнування КПУ бiльше 6 мiсяцiв (рис. 4), що вщповщае III перюду — кшцево! структурно! оргашзацп. Так1 КПУ мають стiнку бшьше 8,0 мм, а в порожниш вiдмiчаються щiльнi перетинки та вклю-чення з малою кiлькiстю рГдинного вмiсту. Дана стадiя перебiгу КПУ була вщмГчена в 16 хворих. Шсля про-ведення ревГзГ! колшного суглоба визначали дГагнос-тичну щннють ультразвукового обстеження. Ефектив-нiсть сонографп була оцiнена за кожним параметром та щодо кожно! з видшених груп дослiджуваних структур. Результати подано в табл. 1.
Як бачимо з табл. 1, сонографiя демонструе дуже низьку чутливiсть, точнiсть та специфiчнiсть (на рiвнi 25 %) щодо ушкоджень хряща. Це пов'язано з немож-
ливiстю вiзуалiзувати майже половину площi сугло-бового хряща за рахунок перекриття надколiнком цих зон та складно! анатомГ! шших кiсток, що утворюють колiнний суглоб. А як вщомо, кюткова тканина е перешкодою до поширення ультразвукових хвиль. Однак якщо при сонографп виявили ушкодження хряща, то вГрогщнють ще! знахщки дуже висока, бо прогностич-нГсть позитивного результату становить майже 98 %. Щодо виявлення кютоподГбних утворень, сонографiя демонструе чутливють в середньому на рГвш 91 %, спе-циФГчнГсть — на рГвш 88 % та велику точнють — 92 % разом Гз прогностичнГстю результатГв (як позитивного, так Г негативного) на рГвш 85 %.
Висновки
ПГд час обстеження хворих Гз КПУ дшянки колш-ного суглоба стало вщомо, що в переважнш бшьшосп хворих спостерГгаються друга та третя стадГ! перебГгу захворювання, що наводить на думку про малоефек-тивне консервативне лГкування з урахуванням структурних змш, якГ сталися в кГстГ.
Узагальнюючи результати сонографГ!, вГдмГчаемо ви-соку чутливГсть — 96,8 %, точнють — 94 % разом Гз прогностичнГстю позитивних результатГв на рГвш 96,8 % щодо КПУ. СлГд вщмггити, що даний метод обстеження демонструе дуже низьку чутливГсть та специфГчнють
Таблиця 1. Анал'з ефективност сонографiчноi ощнки структур колiнного суглоба, %
——Група Параметри ——структур ефективност —-— методу —— Хрящ Мешски Кiстоподiбнi утворення та синовiальнi структури Капсульно-зв'язковi структури
Чутливiсть 25,5 80 96,8 87,1
Специфiчнiсть 25,1 78 82,5 94
Точнють 25,3 79,3 94 92,7
Прогностичнють позитивного результату 97,7 67,5 96,8 77
Прогностичнiсть негативного результату 22,4 72,5 77,5 96,9
щодо виявлення ушкоджень хряща та не е досить шфор-мативним при пошкодженнi хрестоподiбних зв'язок та мешсыв, для яких методами вибору в даагностищ е маг-нiтно-резонансна томография та спiральна комп'ютерна артрографiя колiнного суглоба. Завдяки новим висо-коiнформативним ультразвуковим приборам i3 широ-космуговими високочастотними датчиками УЗД та з урахуванням неiнвазивностi, вщсутносп променевого навантаження, економiчностi, доступностi та вщсут-ностi протипоказань до сонографи можна рекоменду-вати цей метод як обов'язковий у хворих i3 пiдозрою на ушкодження та захворювання колiнного суглоба та особливо за наявност у хворого кiстоподiбних утворень.
Конфлiкт iffrepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту штерешв при пiдготовцi дано! статтi.
Список л1тератури
1. Власов В.В. Эффективность диагностических исследований /В.В. Власов. — М.: Медицина, 1988. — 254 с.
2. Возможности эхографической диагностики кист подколенной области / И.М. Данилова, В.Д. Макушин, О.К. Чегуров, Б.В. Камшилов // Новые направления развития клинической медицины: Мат-лы Всеросс. науч.-практ. конф. — Ленинск-Кузнецкий, 2000. — С. 55.
3. Данилова И.М. Ультрасонографическая диагностика кисты Бейкера при гонартрозе: Дис... канд. мед. наук. — Курган, 2000. — 115 с.
4. Луговец С.Т. Подколенные кисты при ревматических болезнях: диагностика и частота (по данным артросоно-графии):Дис... канд. мед. наук. — М., 1998. — 95с.
5. Меньшиков И.В., Сергиенко С.А., Пак Ю.В., Морозов С.П., Виноградова Е.В. Боль в области коленного и плечевого суставов (алгоритмы дифференциальной диагностики) (Клиническое руководство для практических врачей). — М.: ИД «Медпрактика», 2007. — С. 45-46.
6. Рентгено-сонографическая семиотика кисты Backer / В.И. Шевцов, В.Д. Макушин, О.К. Чегуров, И.М. Данилова //Гений ортопедии. — 2000. — № 2. — С. 42-47.
7. Сонографическая и морфологическая параллели при оценке организации кисты Бейкера / И.М. Данилова, В.Д. Макушин, А.М. Чиркова, О.К. Чегуров // Новые технологии в медицине: Мат-лы науч.-практ. конф. с международ. участием. — Курган, 2000. — Ч. 1. — С. 74.
8. Сонографические и морфологические изменения кисты Бейкера при гонартрозе в процессе ее организации / И.М. Данилова, А.М. Чиркова, В.Д. Макушин и др. // Человек и его здоровье: Мат-лы конгресса. — СПб., 2000. — С. 143.
9. Шастина В.Р., Сысоев В.Ф., Трофимова Т.М. Значение ультразвукового определения подколенных кист // Терапевтический архив. — 1988. — № 1. — С. 104-106.
10. Bakers cysts mimicking the symptoms of deep vein thrombosis: diagnosis with venous duplex scanning / M. Langsfeld, B. Matteson, W. Johnson et al. // J. Vasc. Surg. — 1997. — Vol. 25, № 4. — P. 658-662.
11. Burger C. Baker's cyst// Chirurg. — 1999. — Bd. 70, Н. 5. — P. 611-612.
12. Chatzopoulos D., Moralidis E., Markov P., Makris V., Arsos G. Baker's cysts in knee with chronic osteoarthritic pain: a clinical, ultrasonographic, radiographic, and scintigraphic evaluation //Rheumatol. Int. — 2008. — 29. — Р. 141-146.
13. Diagnosis and treatment of popliteal cysts / L. Massari, R. Faccini, L. Lupi, S. Bighi// Chir. Organi. Mov. — 1990. — Vol. 75, № 3. — Р. 245-252.
14. Echographic study of popliteal region / V. Pignatelli, A. Savino, E. Orsitto et al. //Minerva Chir. — 1989. — Vol. 44, № 21. — P. 2245-2250.
15. Gordon G., Edell S. Ultrasonic evalution of popliteal cysts // Arch. Intern. Med. — 1880. — Vol. 140, № 11. — P. 1453-1455.
16. Graf R. Sonographie am Bewegungsapparat. Indikationen, Moglichkeiten, Grenzen und Perspektiven // Orthopae-die. — 1989. — Bd. 18, H. 1. — P. 2-11.
17. Kellner H., Zoller W.G. Ultrasonic diagnosis of inflammatory rheumatic diseases//Z. Rheumatol. — 1993. — Bd. 52, H. 2. — Р. 80-89.
18. Langsfeld M., Matteson B., Johnson W. at al. Baker's cyst mimickihg the symptom of deep vein thrombosis: diagnosis with venous duplex scanning // J. Vasc. Surg. — 1997. — Vol. 25, № 4. — P. 658-662.
19. McDonald D.G., Leopold G.R. Ultrasound B-scanning in the differentiation of Baker's cyst and thrombophlebitis // Brit. J. Radiol. — 1972. — Vol. 45. — P. 729-732.
20. Sato O., Kondoh К., lyory K., Kimura H. Midcalf ulra-sonography for the diagnosis of rupture Baker's cyst//Surg. Today. — 2001. — 31. — P. 410-413.
Отримано 03.03.2017 ■
Бурьянов А.А.1, Клапчук Ю.В.2, Бородай А.Л.2
1 Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, г. Киев, Украина
2Военно-медицинский клинический центр Северного региона Департамента здравоохранения МО Украины, г. Харьков, Украина
Ультразвуковая диагностика кистовидных
Резюме. Ультразвуковая диагностика коленных суставов широко внедрена в практику как отечественной, так и зарубежной медицины. В 1972 году D.G. McDonald и G.R. Leopold, используя метод ультразвукового исследования (УЗИ) в артрологии, сообщили о возможности применения сонографии для диагностики кист. И.М. Данилова выделила три периода сонографической организации подколен-
образований области коленного сустава
ных кист: I — ранних структурных изменений, II — прогрес-сирования структурных изменений и III — конечной структурной организации. Кроме подколенных кист, выделяют следующие кистовидные образования (КО): препателляр-ный бурсит, инфрапателлярный глубокий и поверхностный бурсит, бурсит «гусиной лапки», кисты менисков, внутрисуставные КО, для диагностики которых используют перед-
ние и боковые доступы обследования. Цель исследования: на основе анализа данных УЗИ определить, при каких стадиях течения заболевания наиболее часто наблюдаются КО, и выявить степень диагностической ценности УЗИ у больных с КО области коленного сустава в ассоциации с внутрисуставной патологией путем сравнения данных УЗИ патологических изменений коленного сустава с данными артроскопии. За период 2014—2015 годов в травматологическом отделении клиники повреждений Военно-медицинского клинического центра Северного региона выполнена сонография коленного сустава 46 больным с патологией коленного сустава, включая КО. Средний возраст больных составил 36,8 ± 8,3 года (от 18 до 76 лет). УЗИ проводили на ультразвуковом аппарате иЬТШАРА Ь5-10/40Е и VOLUSON с частотой линейного датчика 5,5—7,5 МГц/40 мм/128 эл. фирмы Rаdmir с допплеровским сканированием. После проведения соно-графии 38 пациентам была выполнена диагностико-лечеб-ная артроскопия коленного сустава, что позволило сравнить результаты сонографии и артроскопии. Для оценки эффективности диагностических исследований вычисляли такие параметры, как чувствительность, специфичность, общая ценность метода (точность), прогнозируемость положительного и отрицательного результатов. После проведенного исследования было установлено, что икроножно-полупере-пончатый бурсит (киста Бейкера) наблюдался у 31 больного, гигрома (бурсит) медиального отдела — у 4, киста внешнего мениска — у 2, препателлярный бурсит — у 4, инфрапател-
лярный бурсит — у 3, внутрисуставные ганглионарные КО — в 2 случаях. При обследовании пациентов с КО области коленного сустава стало известно, что у подавляющего большинства больных наблюдались вторая и третья стадии течения заболевания, что наводит на мысль о малоэффектив-ности консервативного лечения с учетом структурных изменений, которые произошли в кисте. Обобщая результаты сонографии, следует отметить высокую чувствительность и точность наряду с прогнозируемостью результатов по отношению к КО и внесуставных связок. Следует отметить, что данный метод обследования демонстрирует очень низкую чувствительность и специфичность в отношении повреждений хряща и недостаточно информативен при повреждениях крестообразных связок и менисков, методом выбора для которых является магнитно-резонансная томография и спиральная компьютерная артрография коленного сустава. Благодаря новым высокоинформативным ультразвуковым приборам с широкополосными высокочастотными датчиками УЗИ и с учетом неинвазивности, отсутствия лучевой нагрузки, экономичности, доступности и отсутствия противопоказаний к сонографии можно рекомендовать этот метод как обязательный у больных с подозрением на повреждение и заболевание коленного сустава и особенно при наличии у них КО.
Ключевые слова: коленный сустав; кистовидные образования; киста Бейкера; препателлярный бурсит; инфрапателляр-ный бурсит; бурсит «гусиной лапки»
O.A. Burianov1, Yu.V. Klapchuk2, O.L. Borodai2
1Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
2Military Medical Clinical Center of Northern Region of the Department of Health of the Ministry of Defence of Ukraine, Kharkiv, Ukraine
Ultrasound diagnosis of cystic
Abstract. Ultrasound diagnosis of the knee is widely implemented in the practice of both domestic and foreign medicine. In 1972, D.G. McDonald, G.R. Leopold, using the method of ultrasound in arthrology, reported the possibility of sonography application for the diagnosis of cysts. I.M. Danilova described three periods of sonographic organization of popliteal cysts: I — early structural changes, II — progressing structural changes and III — the ultimate structural organization. In the area of the knee joint, the following cystic formations (CF) are observed: prepatellar bursitis, infrapatellar deep and superficial bursitis, pes anserine bursitis, meniscal cysts, intra-articular CF, for the diagnosis of which anterior and lateral approaches of examination are used. The aim of the study was to determine, based on analysis of ultrasound examination, at which stages of the disease course the CF are most common and to determine the degree of diagnostic value of ultrasonography in patients with CF of the knee associated with intra-articular pathology by comparing ultrasound examination of the knee lesions with ar-throscopy. During the period of 2014—2015, in the trauma unit of the Military Medical Center of Northern region, the sonography of the knee joint was performed in 46 patients with knee pathology, including cystic formations. The average age of patients was 36.8 ± 8.3 years (from 18 to 76 years). Ultrasound was performed on the ultrasound devices ULTIMAPA L5-10/40E and VOLUSON with the frequency of linear transducer of 5.5—7.5 MHz/40 mm/128 el.) manufactured by Radmir, with Doppler scanning. After sonography, 38 patients underwent diagnostic and therapeutic arthroscopy of the knee joint, making it
formations of the knee joint
possible to compare the results of sonography and arthroscopy. To assess the effectiveness of diagnostic tests, the following parameters were calculated: sensitivity, specificity, overall value of the method (accuracy), predictability of positive and negative results. After the study, it was found that Baker's cyst were detected in 31 patients, pes anserine bursitis — in 4, meniscal cyst — in 2, prepatellar bursitis — in 4, infrapatellar bursitis — in 3, intraarticular ganglial CF — in 2 cases. During the examination of patients with CF of the knee joint, it became known that the majority of examinees had the second and third stages of the disease, which suggests the conservative treatment is ineffective given the structural changes that have taken place in the CF. Summarizing the results of sonography, it should de noted the high sensitivity and accuracy with the predictability of outcomes in relation to cystic formations and extra-articular ligaments. Also, this method of survey shows a very low sensitivity and specificity in terms of the cartilage damage and is not very informative in cruciate ligament injuries, for which the method of choice is magnetic resonance imaging and spiral computed arthrography. Thanks to the new highly informative ultrasound devices with broadband, high-frequency ultrasonic sensors and considering non-invasiveness, absence of radiation exposure, cost effectiveness, availability and no contraindications to so-nography, we can recommend this method as obligatory in patients with suspected injuries and diseases of the knee joint, especially in the presence of cystic formations. Keywords: knee joint; cystic formations; Baker cyst; prepatellar bursitis; infrapatellar bursitis; pes anserine bursitis
