CC BY
31
УДК: 616.53-002.25/.34-08-035
Вугрова хвороба: сучасш можливост лжування
Резшченко Н. Ю., Резшченко Ю. Г., Носовська Т. Д., Коваленко Ю. Б., Белай I. М.
Запор1зький державний медичний утверситет Державна установа «1нститут дерматологИ та венерологи АМН Украгни», Харюв Запоргзький обласний шкгрно-венерологгчний клШчний диспансер
УГРЕВАЯ БОЛЕЗНЬ: СОВРЕМЕННЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ЛЕЧЕНИЯ Резниченко Н. Ю., Резниченко Ю. Г., Носовская Т. Д., Коваленко Ю. Б., Белай И. М.
Изучена эффективность использования макролидных антибиотиков и индукторов интерферона в комплексном лечении больных папуло-пустулезной формой угревой болезни. Установлено их позитивное влияние на клиническое течение заболевания, качество жизни пациентов, нормализацию нарушенного микробиоценоза кожи и изменений со стороны иммунной системы. Рекомендовано использование макролидных антибиотиков и индукторов интерферона в терапии папуло-пустулезной формы угревой болезни.
ACNE VULGARIS: NEW APPROACHES IN THE TREATMENT
Reznichenko N. Yu., Reznichenko Yu. G., Nosovska T. D., Kovalenko Yu. B., Belay I. M.
The effectiveness of using macrolides and interferon inducers in complex treatment of patients with popular-and-pustular form of acne vulgaris has been studied. Their positive influence on clinical course of the disease, life quality, normalization of the violated skin microbiocenosis and changes in immune system has been fixed. The use of macrolides and interferon inducers for popular-and-pustular form of acne vulgaris has been recommended.
Незважаючи на устхи сучасно! дерматовенерологи, запальш ураження сально-волосяного апарату шюри, таю як вугрова хвороба, залишаються значною медико-сощальною проблемою сьогодення [2, 5, 7, 24]. Актуальшсть вугрово! хвороби обумовлена:
- найбшьш високою !! поширешстю серед за-хворювань шюри людини та певними вшовими особливостями хворих;
- частими загостреннями шсля нетривало! ре-мюи, що супроводжуються рядом рiзноманiтних клшчних проявiв;
- стшким хронiчним перебiгом та резистент-нiстю до терапи, -
що е причиною зниження дieздатностi хворих, розвитку психоемоцiйних порушень та сощаль-но! дезадаптацп [11, 12, 17, 18].
Серед численних патогенетичних чинниюв виникнення та прогресування вугрово! хвороби, як один з основних можна видшити порушення мiкробiоценозу шюри [9, 19, 22]. У хворих з акне на шкiрi видшяють:
- стафiлококи;
- стрептококи;
-кандиду;
- Propionbacterium acnes.
Бшьшшть дослщниюв вважають патогене-тично значимим збудником вугрово! хвороби саме Propionbacterium acnes, що найчастше зна-ходиться у вивщному протоцi сально! залози, i тому при л^ванш папуло-пустульозно! форми вугрово! хвороби широко використовують анти-бактерiальнi препарати [1, 6, 16]. Серед великого розма!ття цих засобiв особливе мюце займае макролiдний антибiотик широкого спектру дп -азитромiцин, що характеризуемся високою без-пекою та комплаенсом терапи.
Азитромiцин, синтезований з молекули еритро-мiцину А шляхом введения метильованого азоту в лактонне юльце, на вiдмiиу вiд попередиього поко-лiиия, мае значно кращi характеристики, осюльки:
- зберiгае стабiльнiсть у кислому середовищi шлунку;
- бiльш ефективно впливае на грамнегативну флору (завдяки розширенню антимшробного спектру);
- мае тривалий перюд напiввиведення та внутршньокттинний тропiзм, -
а отже е високоефективним по вщношенню до внутршньоклгтинних збудникiв [3, 25].
При використанш азитромiцину зменшуеть-ся можливiсть побiчних дiй i ступiнь взаемодп
лшарських засобiв, виключаеться вплив 1ж на бiодоступнiсть i зменшуеться кратнiсть прийому. Саме завдяки вище перерахованим особливос-тям, азитромiцин використовуеться саме при наявност бактерiальних уражень шюри.
Лiкування папуло-пустульозно! форми вугрово! хвороби антибактерiальними препаратами хоч i дае швидкi позитивнi результати, проте не завжди може попередити рецидив акне [14, 15]. Це пов'язане з тим, що порушення мшробюце-нозу шкiри е наслщком не лише екзогенних, але й ендогенних факторiв, а саме недостатносп iмунно! вiдповiдi органiзму на шфекцшний чин-ник [20, 21]. Вважаеться, що умовно патогенна мшрофлора е пусковим мехашзмом шфекцшно-запального процесу шюри, коли iнфiкуюча доза мiкроорганiзмiв перевищуе критичний рiвень iмунноl вщповщ [23]. Крiм того, за даними лте-ратури, при папуло-пустульознш формi вугрово! хвороби спостерiгаються [26, 29, 31]:
- певш змши фагоцитарно! активностi ней-трофiлiв:
1) зниження вiдсотку фагоцитозу;
2) зменшення потенцшно! здатностi ней-
трофiлiв до завершения фагоцитозу;
- зниження антитшоутворення та порушення сшввщношення 77-хелперiв i 77-супресорiв;
- зниження концентраци штерферошв.
Для корекцп иеспроможиостi iмуииоl вщповщ в дерматовенерологи досить часто використову-ються iидуктори iитерфероиу, проте 1х вплив на регрес i попередження рецидивiв вугрово! висипки на даному етапi вивчений недостатньо [27, 28, 30].
Метою роботи було визначення та патогене-тичне обгрунтування ефективносп, доцiльностi та безпеки застосування iндукторiв iнтерфероиу i сучасних антибактерiальних препара^в для покращення ефективностi лiкування хворих на вугрову хворобу.
Матерiали та методи дослщження. Викона-на робота базуеться на результатах тримюячного спостереження за 126 особами вшом вщ 18 до 24 рокiв; з них:
- 28 (22,2 %) здорових оаб без проявiв вугрово! хвороби, що склали контрольну групу;
- 98 (77,8 %) хворих на папуло-пустульозну !! форму; серед них:
1) легкий переб^ акне мали 17 (17,4 %)
хворих;
2) середньотяжкий - 54 (55,1 %) хворих,
3) тяжкий - 27 (27,5 %) хворих.
Тривалють перебшу дерматозу до моменту
обстеження була вщ одного мюяця до 8 роюв, у тому числк
- до 1 року - у 7,1 % хворих;
- вщ 1 до 3 роюв - у 59,2 %;
- вщ 4 до 5 роюв - у 17,4 %;
- бшьше 5 роюв - у 16,3 % хворих.
Серед причин загострення вугрово! хвороби:
- жшки найчастше вiдмiчали менструаци -58,2 %;
- чоловiки - порушення дiети - 14,3 %, стре-си - 4,1 %.
До моменту обстеження:
- не проходили л^вання 38,8 % хворих;
- л^валися самостшно 16 3 %;
- лшувалися у дерматовенерологiв амбула-торно 25,5 %;
- лшувалися у стацiонарних дерматолопчних вiддiлениях 19,4 %.
Оцiнка ступеню тяжкостi вугрово! хвороби проводилась в залежносп вiд об'ективно! кл> шчно! картини згiдно:
- класифiкацi! G. Plewig et а1;
- бальних шкал Кука та Сергеева-Рокицько!.
Дослщження мшробюценозу шкiри проводи-
лося методом його прямо! яюсно! й кшьюсно! оцiнки [13].
Оцiнка якостi життя проводилась за опиту-вальником, оцшка ситуативно! тривожиостi - за Спшбергером [4, 8].
Мiкробне обсiменiння виражали в колошеут-ворюючих одиницях (КУО):
- уражених дiлянок шкiри - в КУО на 1 мл патолопчного матерiалу;
- неуражено! шюри - в КУО на 1см2.
У кровi визначали:
- вмют субпопуляцiй лiмфоцитiв;
- вмiст секреторного iмуноглобулiну А;
- сироватковий рiвень iнтерферонiв.
Вмiст сироваткового iмуноглобулiну до-
слiджували методом просто! радiально! iмуно-дифузi! за Манчiнi, вмiст фракцш лiмфоцитiв СВ3+, СБ4+, С08+ - методом моноклональних антитiл. Рiвень штерферошв оцшювали методом 1ФА. Отриманi результати оброблеш методом варiацiйно! статистики.
Для оцшки ефективностi застосування анти-бактерiальних препаратiв й iидукторiв штерферо-ну в лшуванш пацiентiв з папуло-пустульозною формою вугрово! хвороби було сформовано три терапевтичнi групи:
- 1 група (порiвняльна) - 30 осiб, як отриму-вали лише стандартне л^вання з використанням топiчних антибiотикiв, але без системно! анти-бактерiально! терапи;
- 2 група - 35 ошб, якi на фонi загальноприй-нято! стандартно! терапi! акне застосовували ан-тибактерiальний препарат азитромiцин (у робой використовувався препарат «Хемомщин®») - по 250 мг 1 раз на добу натщесерце протягом 1-3 тижшв (тривалють прийому препарату залежала вщ наявностi запальних акне на шюр^;
- 3 група - 33 особи, як на фош загально-прийнято! стандартно! терапi! акне о^м анти-бiотика «Хемомiцин®» застосовували iндуктор
штерферону тилорон (у робот використовував-ся препарат «Лавомакс») - першi двi доби по 0,125 г, по^м через 48 годин по 0,125 г до до-сягнення курсово! дози 1,25 г.
Групи формували безвiдбiрково, за анамнес-тичними та ктшко-лабораторними показниками вони не вiдрiзнялись. Пацiенти були обстеженi до лшування, через 1 i 3 мюящ вiд його початку.
При виборi антибактерiального препарату для лiкування запальних форм акне враховувались такi критерп:
- широкий спектр дн, який включав би по-тенцiйних збудниюв захворювання;
- доведена клiнiчна ефективнють;
- акумуляцiя у вогнищi запалення;
- зручнiсть прийому;
- нормальна переноснють.
До переваг препарату «Хемомщин®», перш за все, вiдиоситься широкий спектр антибактерь альио! ди щодо рiзних груп патогеиiв: грампози-тивних, грамнегативних, виутрiшиьоклiтиииих i анаеробних, в тому чист Propionbacterium acnes -основних збудниюв запалення в сальних залозах при акне. Окрiм прямо! антибактерiально!' ди, Хемомiцин® проявляе виражений iмуномодулю-ючий ефект, прискорюючи термш регресу запалення. Пiдсилення iмунно! вiдповiдi вiдбуваеться за рахунок активацн хемотаксису, фагоцитозу, кiллингу, дегрануляцi! нейтрофшв, гострого приросту оксидантно! вщповщ. Зменшення термiну регресу запальних акне е результатом:
- зменшення активносп та корекщя продукци оксид аппв;
- зниження видiлення прозапальних цитоютв;
- пiдвищення апоптозу нейтрофiлiв.
Таким чином, iмуномодулююча дiя препарату
«Хемомщин®» тдсилюе нормальну iмунну вщ-повщь макроорганiзму на iнфекцiю. Крiм того, велику роль у виборi саме препарату «Хемомщин®» вщирало те, що вш створюе найвищi концентрацп в тканинах (в 10-50 разiв вищi, нiж у плазмi кров^, що багатократно перевищуе МПК90 для чутливих мiкроорганiзмiв. Пiсля розподiлу в тканинах значна частина Хемомщину поглинаеться фагоцитами та транспортуеться до вогнищ шфекцн, де звiльнюеться у вщповщь на присутнiсть бактерiй. Концентрацiя Хемомщину у вогнищах шфекцш приблизно у 6 разiв вища, нiж у здорових тканинах. До переваг Хемом> цину належить i довгий перюд напiввиведення (68 годин) i збереження його у вогнищах запален-ня протягом 5-10 дшв пiсля прийому останньо! дози. Важливим для пацiентiв е також зручнють прийому Хемомiцину (1 раз на добу), добра пере-носимють, вiдсутнiсть взаемоди з iншими лшар-ськими засобами та виключення значного впливу на нормальний мiкробiоценоз кишечника [3, 25].
Вибiр iндуктора iнтерферону грунтувався
на можливостi подвiйного механiзму ди - не лише противiрусноi, але й iмуномоделюючоi. Такому критерieвi вщповщае препарат «Лавомакс», що стимулюе утворення в органiзмi а-, Р- i y-iнтерферонiв. Противiруснa дiя Лавомаксу забезпечуеться виробленням iнтерферонiв а i Р, а iмуномодулюючий ефект - шдукщею синтезу y-iнтерферону; вiн, у свою чергу, являе собою регулятор, що продукуеться Т^мфоцитами, а, отже, тдсилюе вш iх ефекти:
- активуе функци фагоцитiв, пролiферацiю Т-цитотоксичних лiмфоцитiв;
- вiдновлюе спiввiдношення Т-хелперiв i Т-супресорiв;
- активуе продукщю антитiл 5^мфоцитами, -
i таким чином стимулюе специфiчний клтгин-
ний i гуморальний iмунiтет, що мае надзвичайно важливе значення для тдвищення ефективностi лiкування папуло-пустульозноi форми вугровоi хвороби. Прiоритетнiсть Лавомаксу пiдтверджу-еться тим, що один курс прийому призводить до тривалоi (до 8 тижнiв) продукци штерферо-нiв у терапевтичнiй доз^ що забезпечуе стiйку iмуномодулюючу дда та зменшуе можливiсть виникнення рецидиву вугрово1' висипки в цей перюд. Крiм того, на вiдмiну вщ екзогенних iнтерферонiв, при застосуваннi Лавомаксу не вщ-буваеться алергiзацii оргатзму та виключаеться можливiсть виникнення побiчних ефектiв [10].
Результати дослiдження та Тх обговорення. Аналiз спостережень за пацiентами, якi отримува-ли не лише стандартну терапiю вугрово1' хвороби, вщображае нормальну переноснiсть Хемомiцину та Лавомаксу, вщсутшсть алергiчних реакцiй i iнших побiчних явищ при 1'х застосуваннi.
Як видно з рис. 1, у хворих ушх груп через мюяць вiд початку лшування вiдмiчаеться по-кращення оцiнки тяжкост захворювання, що обумовлено зменшенням кшькосп рiзних еле-ментiв вугрово1' висипки. Однак, швидкий регрес вугрово1' висипки вiдмiчаеться в групах хворих, яю отримували Хемомiцин. Через 3 мюящ вщ початку лiкування хворi, яю використовували Хемомiцин i Лавомакс, мали найменшу кшькють елементiв вугрово1' висипки та найнижчу бальну оцiнку ступеня тяжкостi вугрово1' хвороби.
Хворi, яю отримували лише Хемомiцин, мали дещо гiршу клiнiчну картину. Це пояснюеться iмуномодулюючою дiею Лавомаксу, яка проявляемся тривалою (до 8 тижшв пiсля одного курсу застосування) продукщею iнтерферонiв у терапевтичнiй дозi, що забезпечуе стшкий кт-нiчний ефект i зменшуе можливiсть виникнення рецидиву вугрово1' висипки в цей перюд. Це говорить про дощльшсть поеднаного застосування антибактерiальних препаратiв й iмуномодулято-рiв для лiкування хворих на папуло-пустульозну форму вугрово!* хвороби.
■Р 4
до Л1кув .
через 1 м1сяць
через 3 мюяц
-Э-стандарт.л1кув.
—□— ст.л1к+хемом1цин — А--- ст.л1к+хемом1цин+лавомакс
350 300 250 200 150 100 50 0
до Л1кув.
через 1 мсяць
через 3 м1сяц1
-0-стандарт.л1кув.
-□— ст.л1к+хемом1цин
-А--- ст.л1к+хемом1цин+лавомакс
7
6
5
3
2
б
Рисунок 1. Динам1ка бально! оцiнки ступеня тяжкостi вугрово! хвороби в процесi лшування:
а) за шкалою Сергеева-Рокицько!;
б) за шкалою Кука.
Слщ зазначити, що проведене л1кування не забезпечило повного одужання, проте суттево по-кращило кшшчну картину: у багатьох хворих тяж-юсть захворювання суттево зменшилася, а велика частка пащенпв через 3 мюящ вже не мала папул i пустул. Проте певнш частинп хворих необхiдно було продовжити терапiю вугрово! хвороби.
Отримавши позитивний клшчний ефект у ходi л^вання хворих, ми оцiнили вплив терапи на якiсть життя пацiентiв. Результати, надаш в табл. 1, говорять, що через 3 мюящ вщ початку лшування на фонi покращення клiнiчноï картини полiпшуеться i якють життя хворих, якi отриму-вали комплексну тератю з включенням Хемом> цину та Лавомаксу; у них показники якосп життя були найкращими та наближувались до резуль-
тапв, отриманих в групi здорових. У процес лiкування змiнювалась i ситуативна тривожнють у хворих (табл. 1), причому в групi, яка в комплексному ткуванш отримувала Хемомщин, вона достовiрно покращилась у порiвняннi з групою, яка застосовувала стандартне лшування. Най-меншу ситуативну тривожнють мали хворi, якi отримували комплексну тератю з включенням Хемомщину i Лавомаксу.
Як видно з табл. 2, була отримана достовiрна рiзниця i щодо показниюв мiкробiоценозу шюри в залежностi вiд схем терапи. Слщ сказати, що стафiлококи не розглядаються нами, як етюло-пчш чинники вугровоï хвороби, але змши, що вщбуваються в усьому органiзмi i, у першу чергу, на шкiрi у хворих, сприяють змш мшропейза-
Таблиця 1 - Показники якосп життя та ситуативно! тривожносп до та через 3 мюящ вщ початку л1кування у хворих на вугрову хворобу
а
Показник Здоров1 Хвор1 до л1кування Хвор1 шсля л1кування
стандартного з включенням Хемомщину з включенням Хемомщину i Лавомаксу
1нтегральний показник якосп життя 1,33±0,09 1,88±0,09* 1,65±0,10** 1,39±0,06^ 1,35±0,02^
Ощнка стану ситуативно! тривожносп 41,8±0,92 48,29±0,84* 46,78±1,10* 44,12±0,47*^ 42,14±1,35^
Примггки: * - достов1рна р1зниця (р < 0,05) у пор1внянш з1 здоровими;
• - в1рогщна р1зниця (р < 0,05) м1ж вщповщними показниками до та шсля лшування; □ - в1ропдна р1зниця (р < 0,05) шсля лшування м1ж вщповщними показниками групи з1 стандартним л1куванням та шшими хворими;
▲ - в1ропдна р1зниця (р < 0,05) шсля л1кування м1ж вщповщними показниками групи з включенням Хемомщину та Лавомаксу та шшими хворими.
Резнченко Н. Ю. та спвав. ВУГРОВА ХВОРОБА: СУЧАСН1 МОЖЛИВОСТ1Л1КУВАННЯ Таблиця 2 - Мжробне обаменшня шшри до початку ткування та через 3 м1сящ в1д початку л1кування у хворих на вугрову хворобу ^ КУО)
Показники Здоров! Хвор! до л1кування Хвор! тсля л1кування
стандартного з включенням Хемомщину з включенням Хемомщину 1 Лавомаксу
Неуражена д1лянка шшри Загальна шльшсть бактерш 2,82±0,11 4,95±0,11* 4,32±0,20*^ 3,32±0,11*^^ 2,97±0,17^
Стафшококи коагула-зонегативш 1,13±0,20 1,98±0,22* 1,87±0,41 1,64±0,42 1,32±0,33
Стафшококи коагула-зопозитивш 0,21±0,10 1,89±0,22* 1,61±0,37* 0,53±0,25^ 0,29±0,15^
Уражена д1лянка шк1ри Загальна шльшсть бактерш 6,71±0,12 5,67±0,22^ 4,68±0,21^ 4,57±0,16^
РгорютЪа^егшш аспе'' 2,71±0,26 1,79±0,37 1,06±0,34^ 1,05±0,31^
Стафшококи коагула-зонегативш 1,85±0,23 1,81±0,43 1,58±0,40 1,39±0,33
Стафшококи коагула-зопозитивш 3,19±0,24 2,28±0,4и 1,61±0,33^ 1,28±0,33^
Примггки: * - достов1рна р1зниця (р < 0,05) у пор1внянш з1 здоровими;
• - в1ропдна р1зниця (р < 0,05) мгж вщповщними показниками до та тсля л1кування; □ - в1ропдна р1зниця (р < 0,05) тсля л1кування м1ж вщповщними показниками групи з1 стандарт-ним л1куванням та шшими хворими;
▲ - в1ропдна р1зниця (р < 0,05) тсля лшування мгж вщповщними показниками групи з включенням Хемомщину та Лавомаксу та шшими хворими.
жу навт на неуражених дшянках шкiри. Пiсля проведеного стандартного л^вання хворих на вугрову хворобу нами вiдмiчено, що у них на неушкоджених дiлянках шкiри знижуеться за-гальна кiлькiсть бактерiй та кшьюсть коагулазо-позитивних бактерiй, проте вони залишаються статистично достовiрно вищими, шж у здорових. Достовiрно кращi результати були в груш хворих, яю в комплексному лшуванш отримували Хемо-мiцин®. Найменшу кiлькiсть бактерiй як на неура-женiй дiлянцi шюри, так i на ураженiй вщзначено в групi, яка, окрiм Хемомщину, застосовувала Лавомакс, причому отримана достовiрна рiзниця за загальною кiлькiстю бактерш мiж останнiми двома терапевтичними групами. Це свiдчить про позитивний вплив препарату з iмуномодулюючою дiею на мшробний пейзаж шкiри, а, отже, i про перевагу поеднаного використання Лавомаксу та Хемомщину над застосуванням лише анти-бактерiального препарату. У бшьшост випадкiв мiкробний пейзаж у хворих, яю отримували Хе-момщин® i Лавомакс, наближався до результапв, отриманих в групi здорових.
Щкавим виявилися результати дослiдження показникiв iмунно! системи у хворих на папуло-пустульозну форму вугрово! хвороби. Як видно з табл. 3, у хворих на запальш форми акне, у пор1в-нянш зi здоровими особами, вiдмiчались статистично достовiрнi змiни з боку iмунно! системи:
- зменшувалась кшьюсть С03+, СБ4+ л1мфо-цитiв, секреторного iмуноглобулiну А;
- попршувалась фагоцитарна активнiсть.
Для хворих на папуло-пустульозну форму
вугрово! хвороби характерним було зменшення
перетравлюючо! емностi нейтрофiлiв кровi на фош майже нормально! поглинаючо! емностi нейтрофшв, що говорить про незавершенiсть фагоцитозу при данш формi захворювання.
У ходi аналiзу результатiв дослiджения нами не отримано достовiрно! рiзницi мiж iмунорегу-ляторним iидексом (С^4+/С^8+) у рiзних пащ-ентiв; проте зменшення його у хворих на папуло-пустульозну форму вугрово! хвороби свщчить про вiдносне зменшення кiлькостi 77-хелперiв й iндукторiв. Таким чином, розвиток запальних акне вщбуваеться на фош зниження як мiсцевого, так i системного iмунiтету. Крiм того, у хворих на папуло-пустульозну форму вугрово! хвороби вщзначалось статистично достовiрне зниження штерферошв а та у. Важко говорити про первин-нiсть i вториннiсть iмунних уражень у пащенпв з папуло-пустульозною формою вугрово! хвороби, проте не виключено, що iмунодефiцитний стан сформувався ранiше, що сприяло розвитку ш-фекцi! та папуло-пустульозно! висипки.
Результати дослiдження через 3 мюящ вiд початку л^вання показали, що в групi хворих, яю в комплексi терапi! отримували Лавомакс i Хемомiцин®, у порiвняннi з групою, яка викорис-товувала лише стандартне лiкувания, вiдмiчалась достовiрно бiльша кiлькiсть СD3+ лiмфоцитiв, була вищою фагоцитарна активнiсть нейтрофiлiв (табл. 3). У пащенпв, якi на фош стандартного л^вання використовували Лавомакс i Хемом> цин®, вiдбулась нормалiзацiя iмунорегуляторного iидексу та перетравлюючо! емност нейтрофiлiв кровi, значно збiльшився показник, котрий ха-рактеризуе завершенiсть фагоцитозу. Важливим
Таблиця 3 - Змши показнишв iмунiтету до та через 3 мюящ ввд початку л!кування у хворих на вугрову хворобу
Показники Здоров! Хвор! на вугрову хворобу
до л1кування тсля лшування
стандартного з включенням Хемомщину 1 Лавомаксу
ста+,% 62,1±1,7 48,4±1,6* 52,4±1,5*^ 59,1±1,4^
С£>4+,% 40,4±1,3 34,2±1,2* 35,9±1,3* 37,8±1,0^
С£>8+,0% 20,1±1,0 17,9±1,1 19,2±1,4 18,0±1,1
С£>4+/С£>8+ 2,05±0,12 1,92±0,14 1,84±0,11 2,11±0,15
Секреторний 1%А, мг/мл 0,77±0,05 0,56±0,06* 0,59±0,07 0,65±0,05
Поглинаюча емнють нейтрофшв кров! 12,4±0,63 11,4±0,7 11,8±0,7 12,1±0,8
Перетравлююча емнють нейтрофшв кров! 6,5±0,25 4,9±0,4* 5,1±0,3* 6,2±0,3М
% перетравлених об'екпв 51,4±1,1 43,0±1,4* 43,2±1,5* 51,5±1,3®^
1ФН-а, пг/мл 24,2±1,1 19,6±1,5* 20,4±1,2* 24,7±1,3М
!ФН-у, пг/мл 17,5±0,9 12,6±1,1* 14,3±1,0* 16,8±1,2^
Примгтки: * - вiрогiдна рiзниця (р<0,05) у порiвняннi зi здоровими;
• - вiрогiдна р!зниця (¿><0,05) м1ж вiдповiдними показниками до та тсля лiкування;
♦ - вiрогiдна рiзниця (¿<0,05) мiж групою з додатковим включениям Хемомщину та Лавомаксу i групою зi стандартним л!куванням.
е статистично достовiрне пiдвищення рiвня а- та y-iнтерферону в груш хворих, яю в комплексному лiкуваннi вугрово! хвороби отримували Лаво-макс i Хемомiцин®. Причому при аналiзi рiвня а-iнтерферону пiсля лiкування була вщзначена статистично достовiрна рiзниця мiж групою зi стандартним лiкуванням i з включенням Лавомаксу i Хемомiцину. Це свiдчить про те, що використання Лавомаксу i Хемомщину в комп-
Висновки
1. При папуло-пустульознш формi вугрово! хвороби вщзначаеться погiршення якостi життя хворих i пiдвищення !х ситуативно! тривожнос-т1, вiдбуваються змiни мiкробiоценозу шкiри та основних показникiв дiяльностi iмунно! системи, що потребуе вщповщно! корекцi! при проведенш комплексного лiкування.
2. Проведет дослщження свiдчать про ви-соку клiнiчну, мiкробiологiчну та iмунологiчну ефектившсть застосування азитромiцину та
Л1ТЕРАТУРА
1. Болотная Л. А. Современные подходы и сред-
ства лечения угревой болезни / Л. А. Болотная // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008.- № 1-2. - С. 174-178.
2. Бочаров В. А. Регуляторт фактори запально-репаративного процесу при хрошчних реци-дивних дерматозах / В. А. Бочаров, Алавшх Муат, С. М. Тарнопольська // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2003. - № 1. - С. 18-21.
3. Бутов Ю. С. Лечение хемомицином больных
урогенитальным хламидиозом с хроническим осложненным течением / Ю. С. Бутов, В. Ю. Васенова, Ф. К. Новик, В. Г. Аверкиев // Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2005. - № 4. - С. 3-7.
лексному лшуванш вугрово! хвороби приводить не лише до покращення клшчно! картини, але й до позитивно! динамши з боку iмунно! системи. Проведет дослщження тдтверджують позитив-ний вплив одного курсу л^вання лавомаксом на мюцевий iмунiтет i показники фагоцитозу про-тягом трьох мюящв, що особливо важливо при л^вант папуло-пустульозно! форми вугрово! хвороби.
шдуктора штерферону в комплекснш терапи хворих на папуло-пустульозну форму вугрово! хвороби, що дозволяе рекомендувати !х до бiльш широкого використання в дерматовенеролопчнш практицi.
Перспективи подальших дослiджень. Отри-манi результати дозволяють направити подальшi дослiдження на вивчення впливу iндукторiв ш-терферону та макролщних антибiотикiв на iншi ктшчт форми бактерiальних уражень шкiри.
4. Довжанский С. И. Качество жизни — показатель состояния больных хроническими дерматозами / С. И. Довжанский // Вестник дерматологии и венерологии. - 2001. - № 3. - С. 12-13.
5. Дюдюн А. Д. Застосування системних про-бютиюв - шлях до покращення лшування вугрово! хвороби / А. Д. Дюдюн, Н. Ю. Резш-ченко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4. -С. 98-102.
6. Калюжная Л. Д. Л^вання вульгарних ву^в:
Метод. рекоменд. / Л. Д. Калюжна, С. I. Шар-мазан, О. М. Копаниця. - К., 2002. - 32 с.
7. Коган Б. Г. Розацеа, демодикоз, перюральний
дерматит: спшьш аспекти етюлоги та патогенезу. Новi тдходи до комплексно! терат!
дерматозу / Б. Г. Коган, В. Т. Горголь, В. I. Степаненко // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи. - 2002. - № 4 (7). - С. 50-54.
8. Коляденко В. Г. Показники якост життя у дер-
матолопчних хворих / В. Г. Коляденко, П. В. Чернишов // Укр. журн. дерматологи, венерологи, косметологи - 2005. - № 2. - С. 11-14.
9. Кутасевич Я. Ф. Комбинированная терапия угревой болезни с учетом микробиоциноза пораженной кожи / Я. Ф. Кутасевич, И. А. Маштакова, А. Н. Багмет // Новости дерматологии и венерологии. Центрально азиатский научно-практ. журн. - 2002. - № 2. - С. 46-47.
10. Лавомакс в клинической практике / Под. ред. А. И. Якубовича. - М.: МДВ, 2007. - 176 с.
11. Мавров Г. И. Психосексуальные аспекты урогенитальных инфекций у женщин / Г. И. Мавров // Медицинские аспекты здоровья женщины. - 2008. - № 3. - С. 44-49.
12. Мавров И. И., Цепколенко В. А. Анализ частоты, характера, возрастных аспектов обращаемости в косметологические клиники / И. И. Мавров, В. А. Цепколенко // Дерматология и венерология. - 2003. - № 3. - С. 45-47.
13. Приказ МЗ СССР № 535 от 22 апреля 1985 г. «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений». - 127 с.
14. Патент 24283 Укра!на, МПК А61К 31/195 Спос16 л^вання хворих на вугрову хворобу / Н. Ю. Резшченко. - Заявл. 08.02.07, опубл. 25.06.07, Бюл. № 9.
15. Патент 24317 Укра!на, МПК А61Р 17/00 Спос16 лшування вугрово! хвороби / Н. Ю. Резшченко. - Заявл. 19.02.07, опубл. 25.06.07 Бюл. № 9.
16. Наказ МОЗ Укра!ни № 286 в1д 07.06.2004 р. «Про удосконалення дерматовенеролопчно! допомоги населенню Укра!ни».
17. Проценко Т. В. Взаимосвязь здоровья кожи и репродуктивной системы в контексте актуальных проблем современной дерматокос-метологии / Т. В. Проценко, Ю. В. Андрашко, О. В. Грищенко // Здоров'я Укра!ни. - 2007. -№ 6. - С. 65—66.
18. РезтченкоН. Ю. Вплив соцiально-економiч-них та психолопчних чинниюв на розвиток та переби вугрово! хвороби у жшок юного в1ку / Н. Ю. Резшченко // Медико-сощальш проблеми с1м'!. - 2007. - Т. 12, № 3. - С.59-64.
19. Резтченко Н. Ю. Порушення нейроендокрин-но! регуляци у хворих на вугрову хворобу / Н. Ю. Резшченко // Укра!нський медичний альманах. - 2007. - Т. 10, № 5. - С.160-163.
20. Резтченко Н. Ю. Сучасш погляди на пробле-
му та л^вання вугрово! хвороби / Н. Ю. Резшченко - Запорiжжя: Просвгга, 2008. - 108 с.
21. Резтченко Н. Ю. Сучасш аспекти етюпато-генезу вугрово! хвороби / Н. Ю. Резшченко, А. Д. Дюдюн // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4. - С.169-174.
22. Степаненко В. I. Сучасш шдходи до дiагнос-тики та лшування сечостатевого кандидоза у жшок з урахуванням особливостей ктшчного перебпу та порушень складу мшрофлори тх-ви i кишечника / В. I. Степаненко, Т. С. Коновалова // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2007. - № 1-4. - С.19-30.
23. Тельнюк Я. И. Особенности иммунной системы больных хроническим фурункулезом и влияние на нее иммунотропной терапии / Я. И. Тельнюк, Н. Х. Сетдикова, М. И. Кар-сонова // Клиническая иммунология. - 2003. -Т. 24, № 1. - С. 20-23.
24. Федотов В. П. Эпидемиология заболевания розацеа среди пациентов с патологией желудочно-кишечного тракта / В. П. Федотов, Е. Б. Светлова // Сучасш проблеми дерматовенерологи, косметологи та управлшня охо-роною здоров'я. Зб. наукових праць. - Харюв, 2004. - Вип. 3. - С. 286-287.
25. Эффективность и переносимость препарата Хемомицин (азитромицин) у взрослых пациентов с внебольничной пневмонией / Ю. К. Новиков, Л. Д. Головня, Н. Ю. Климова, А. Я. Габдулина, Т. Г. Галич, Г. С. Рожкова // Русский медицинский журнал. - 2003. - Т. 11, № 4. - С. 3-6.
26. Birnkrant M. J. Pyoderma gangrenosum, acne conglobata, and IgA gammopathy / M. J. Birnkrant, A. J. Papadopoulos, W. C. Lambert // J. Dermatol. - 2003. - Vol. 42, No 3. - P. 213-216.
27. Collnick H. Current perspectives on the treatment of acne vulgaris and implications for future directions / H. Collnick // JEADV. - 2001. -Vol. 15. - Supp. 3. - P. 1-4.
28. Harper J. C. An update on the pathogenesis and management of acne vulgaris / J. C. Harper // J. Am. Dermatol. - 2004. - Vol. 51, No 1. -P. 536-538.
29. Leeming J. Inflammation in acne vulgaris / J. Leeming, W. J. Cunliff, E. Ingman // Skin reearch Centre, Univesity of Leeds, Leeds. -LS2 9JT. - 2001.
30. Thiboutor D. New treatment and therapeutic strategies for Acne / D. Thiboutor // Arch. Farm. Med. - 2000. - Vol. 9. - P. 179-183.
31. Toyoda M. New aspects in acne inflammation / M. Toyoda, M. Morohashi // Dermatology. -2003. - Vol. 206, No 1. - P.17-23.
