CC BY
43
УДК :616.53-002.25.85
Застосування системних пробютиюв шлях до покращення лжування вугрово! хвороби
Дюдюн А.Д., Резшченко Н.Ю.
Днтропетровська державна медична академ1я
ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНИХ ПРОБ1О-ТИК1В -- ШЛЯХ ДО ПОКРАЩЕННЯ Л1КУ-ВАННЯ ВУГРОВО1 ХВОРОБИ Дюдюн А.Д., Резтченко Н.Ю.
Встановлено, що у хворих на вугрову хворобу вщ-ммчаеться порушення не лише мiкробiоценозу шгари, але й кишечника. Обгрунтовано призначення системного полiбiотичного препарату в комплексна терапií вугровоТ хвороби; його застосування дозволяе мати кращу кгншчну картину та позитивно впливати на мiкробiоценоз органiзмy
THE USE OF SYSTEMIC PROBIOTICS AS THE WAY TO IMPROVE THE TREATMENT OF ACNE VULGARIS Dyudyun A.D., Reznichenko N.Yu.
It has been ascertained that not only violation of skin microbiocenosis, but also violation of intestinal one has been fixed in patients with acne vulgaris. The prescription of systemic poliprobiotic preparation in complex acne treatment has been grounded; its use permits to improve the clinical presentation and to influence positively on the microbiocenosis of the organism.
Незважаючи на усшхи сучасно! медицини та дерматологи, запальш ураження сально-волосяного апарату шюри, таю як вугрова хвороба (або акне), е актуальною медико-сощаль-ною проблемою сьогодення [1, 3, 4, 7]. Акту-альшсть вугрово! хвороби обумовлена найбшьш високою поширенютю серед захворювань шюри людини [5, 8].
При вугровш хворобi вiдмiчаеться порушення мiкробного пейзажу шюри [6]; у хворих з акне на шкiрi видiляють:
- стафшококи;
-стрептококи;
- дрiжджеподiбнi гриби;
- Propionbacterium acnes.
Бшьшють дослiдникiв вважають патогенетич-
но значним збудником вугрово! хвороби Propionbacterium acnes [2], яю найчаспше знаходяться у вивщному протоцi сально! залози. При лiкуваннi вугрово! хвороби широко застосовуються чисельнi антибактерiальнi заходи, як самi можуть призво-дити до порушення мшробюценозу. Тому при тку-ваннi важливим е не лише iрадикацiя патогене-тично значимих шфекцшних агентiв, але й нор-малiзацiя мiкробного пейзажу органiзму. Для цьо-го при рiзноманiтних захворюваннях використо-вують пробiотики.
Метою роботи було визначення доцiльностi та патогенетичне обгрунтування застосування пробютиюв для покращення ефективност лшу-вання вугрово! хвороби.
Матерiал та методи дослщження. Робота проводилася в два етапи.
На першому етапi, з метою визначення сис-темностi порушень мшробюценозу, було прове-дене паралельне мшробюлопчне дослiдження шкiри та кишечника у 73 пащенпв; серед них:
- у 50 пащенпв вiдмiчалась вугрова хвороба,
- 23 пащента були здоровi (контрольна група).
В залежносп вiд об'ективно! клiнiчно! карти-
ни хвороби хворi були розподшеш на 5 груп. Ощ-нка кшькосп елементiв вугрово! хвороби проводилась за класифшащею оцiнки важкост захво-рювання G.Plewig е1 а1 [9], причому ми вважали кшьюстю елементiв:
- малою, коли !х кiлькiсть вiдповiдала 1-11 гра-даци або ступеню;
- великою, коли !х кiлькiсть вiдповiдала Ш-1У градаци або ступеню.
Крiм того, ощнка ступеню важкостi захво-рювання проводилася за Куком та Сергеевим-Рокицькою. Вибiр класифiкацiй та шкал пояс-нюеться доступнiстю !х визначення та постав-
леними завданнями роботи.
На другому етат простежена клтчна та мiкробiолоiчна картина протягом шестимюячно-го лшування двох груп хворих з великою кшькютю папул та пустул; на початку л^вання групи не вiдрiзнялись за вiком та ктшчною картиною захворювання:
- хворi 1 дослщно! групи (16 пащенпв) отри-
мували традицiйну терапiю i сучасний втизня-ний полiбiотичний препарат «Ашбакт» протягом першого та четвертого мiсяця лiкування; препарат призначався по однiй дозi щодня протягом 10 днiв;
- хворi 2 групи (17 пацieнтiв) отримували лише традицiйну терапiю.
Отриманi результати оброблеш статистично та наданi в Табл. 1-5.
Таблиця 1 - Мшробюценоз неуражених дшянок шк1ри та кишечника (Lg КУО)
Хвор1
Показники здоров1, з малою з великою з малою з малою з великою
n = 23 шлькютю кшькютю шлькютю кшькютю к1льк1стю
комедошв, комедошв, папул, пустул папул, пустул папул та
n=10 n=10 та комедошв, та великою пустул,
n=10 к1льк1стю n=10
комедошв,
n=10
Шюра
Загальна кшькють
бактерш 3,04±0,12 3,31±0,15 3,78±0,20*^ 3,88±0,20*°^ 4,08±0,248°^ 5,08±0,24*°
Стафшоюки
коагулазонегативш 1,09±0,29 1,64±0,57 1,90±0,55 1,94±0,56 2,31±0,52* 2,57±0,57*
Стафшоюки
коагулазопозитивт 0,39±0,19 0,50±0,34 1,27±0,52 1,61±0,56* 2,14±0,61*° 2,50±0,56*°
Кишечник
Б1ф1добактери 9,07±0,14 8,70±0,37 8,08±0,25*^ 7,31±0,26*°^ 7,18±0,16*°^ 6,58±0,26*°
Лактобацили 7,14±0,17 6,88±0,28 6,18±0,25* 6,28±0,28*^ 6,35±0,16*^ 5,55±0,21*°
Стафшоюки 1,57±0,34 1,67±0,59 2,74±0,63^ 3,18±0,74 3,38±0,61* 4,78±0,62*°
Стрептококи 6,78±0,19 6,88±0,20 6,81±0,30 6,78±0,26 6,95±0,30 6,38±0,27
Кишкова паличка 7,47±0,16 7,28±0,22 7,45±0,17 7,18±0,30 7,22±0,25 7,66±0,26
Кишкова паличка
неферментуюча 0,43±0,31 0,50±0,34 1,27±0,54^ 1,57±0,55 1,77±0,51* 2,94±0,56*°
Протей 0,57±0,27 0,80±0,42 1,37±0,60 1,97±0,69 2,27±0,67* 3,08±0,86*°
Ентеробактер 2,33±0,41 2,37±0,55 2,74±0,52 2,64±0,63 3,14±0,58 3,48±0,67
Кандида 0,87±0,28 0,80±0,42 1,20±0,51 1,17±0,49 1,47±0,51 2,44±0,56°
Приттки: * - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) у пор1внянш з групою здорових;
° - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) у пор1внянт з групою з малою кшькютю комедон1в; • - достов1рна р1зниця (Р < 0,05) у пор1внянш з групою з великою кшькютю папул та пустул.
Отримаш результати та Тх обговорення.
Результати мшробюлопчних дослiджень шкiри та кишечника у хворих на вугрову хворобу надаш в Табл. 1. Як видно з Табл. 1, з наростанням сту-пеня тяжкосп захворювання у хворих зростае загальна кiлькiсть бактерш неуражених дiлянок шкiри, а також коагулазопозитивних та коагула-зонегативних стафшокоюв. Як видно з Табл. 2, з наростанням ступеня тяжкостi вугрово! хвороби зростае i вiдсоток вишву флори з шкiри. Ми ш в якому разi не розглядаемо стафшокок як етюло-гiчний чинник вугрово! хвороби. Просто змiни, яю вiдбуваються як у всьому оргашзм^ так, у першу чергу, на шкiрi хворих на вугрову хворобу, спри-
яють змiнi мшропейзажу навiть неуражено! д^н-ки шюри. На уражених дiлянках шкiри загальна кшьюсть бактерiй та стафiлококiв була ще бшь-шою (Табл. 5). На ураженш шкiрi визначались також Propionibacterium acnes. Отримаш даш тдтверджують усталену точку зору про змшу мiкробного пейзажу шкiри з наростанням тяжкосп вугрово!хвороби.
Важливим, з нашо! точки зору, е питання про наявнiсть у хворих на вугрову хворобу не лише змш мшробного пейзажу шкiри, але й шших бю-топiв. Як видно з Табл. 2, в кишечнику у хворих по мiрi зростання ступеня тяжкосп вугрово! хвороби зменшувалась кшьюсть бiфiдобактерiй та
1-4 (10)' 2007
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Таблиця 2 - В1дсоток виаву флори з шк1ри та кишечника (Lg КУО)
Хвор1
Показники здоров1, з малою з великою з малою з малою з великою
п = 23 шльшстю шльшстю юльюстю к1льк1стю юльюстю
комедошв, комедошв, папул, пустул папул, пустул папул та
п=10 п=10 та комедошв, п=10 та великою юльюстю комедошв, п=10 пустул, п=10
Шюра
Стафшококи
коагулазонегативт 39 50 60 60 70 70
Стафiлококи
коагулазопозитивн! 17 20 40 50 60 70
Кишечник
Б1фвдобактери 100 100 100 100 100 100
Лактобацили 100 100 100 100 100 100
Стафiлококи 52 50 70 70 80 90
Стрептококи 100 100 100 100 100 100
Кишкова паличка 100 100 100 100 100 100
Кишкова паличка
неферментуюча 9 20 40 50 60 80
Протей 17 30 40 50 60 60
Ентеробактер 61 70 80 70 80 80
Кандида 30 30 40 40 50 70
лактобацил, а зростала кiлькiсть умовно-патоген-но! та сапрофнно! флори, тако! як:
- стафшококи;
- неферментуюча кишкова паличка;
- протей;
- гриби.
Причому, якщо у хворих з малою юльюстю комедонiв не було достовiрно! рiзницi за вмiстом рiзноманiтно! мшрофлори, то вже у хворих з великою юльюстю комедонiв та в груш з малою юльюстю папул, пустул та комедошв достовiрно, в порiвняннi зi здоровими, була меншою юльюсть бiфiдобактерiй та лактобацил, що вiдповiдае дис-бiозу I ступеня. У груш ж хворих з малою кшьюстю папул, пустул, великою юльюстю комедошв та в груш з великою юльюстю папул та пустул, поряд з меншою юльюстю бiфiдобактерiй та лактобацилл, була бшьшою юльюсть умовно-патогенно! та сапрофiтно! мiкрофлори, що в бшьшосп випадкiв вiдповiдало дисбактерiозу II ступеня.
Таким чином, наведеш на Табл. 1 результати дослщжень свщчать про системне порушення мiкробiоценозу у хворих на вугрову хворобу; по мiрi зростання тяжкост захворювання збшь-шуеться порушення мiкробного пейзажу не лише шюри, але й кишечника. Про це свщчать i результати, наведеш в Табл. 2, де представлен вщсотки висiву флори з шюри та кишечника. Як видно з Табл. 2, по мiрi зростання тяжкост за-
хворювання зростае не лише юльюсть флори, але й збшьшуеться частота !! вишву як зi шкiри, так i з кишечника.
Нами проведений корелящйний аналiз мiж тяж-юстю вугрово! хвороби, наявнiстю елементiв вуг-рово! висипки та кiлькiстю мшрофлори на шкiрi та в кишечнику. Як видно з Табл. 3., мае мюце функцюнальний кореляцiйний взаемозв'язок мiж тяжкiстю вугрово! хвороби та загальною юльюстю бактерш на шюр^ кiлькiстю бiфiдобактерiй в кишечнику. Кореляцшний взаемозв'язок мiж кiлькiстю деяких мiкроорганiзмiв та тяжкiстю вугрово! хвороби був середньо! та слабко! сили. Простежуеться взаемозв'язок мiж кiлькiстю пев-но! мшрофлори на шкiрi та в кишечнику, хоч вш i мае слабку кореляцшну значущiсть. Таким чином, проведений кореляцшний аналiз дозволив тдтвердити наявнiсть системних порушень мiкробiоценозу у хворих на вугрову хворобу.
Вищенаведене обгрунтовуе необхiднiсть про-ведення корекцп порушень мiкробiоценозу у хворих на вугрову хворобу не лише шюри, але й шших бютошв оргашзму. Ефективнiсть застосування системних проб^июв при лiкуваннi вугрово! хвороби ми розглянули на прикладi застосування полiбiотичного препарату «Апiбакт» у хворих з великою юльюстю папул та пустул. Результати обстеження хворих, яю отримували «Ашбакт» разом з традицшною терапiею, та тих, що отримували лише традицшне лiкування, надано в
Таблиця 3 - Кореляцшна залежшсть мiж кiлькiстю мiкроорганiзмiв на шкiрi та в кишечнику у хворих на вугрову хворобу
Шшра Кишечник
Показники Загальна Стаф> Стафi мфщо- Лакто- Стаф> Стреп- Кишкова Кишкова Протей Ентеро-
кшькють лококи лококи бактери бацили лококи тококи паличка паличка бактер
бактерш коагула зонега тивш коагула зопози тивш неферме нтуюча
Тяжкють вугрово!
хвороби 0,70 0,31 0,47 - 0,75 - 0,54 0,49 * * 0,47 0,43 *
Загальна кшькють
бактерш шири 1 0,37 0,41 - 0,54 - 0,39 0,49 * * 0,32 0,37 *
Стафшококи шк1ри
коагулазонегативш 0,37 1 - 0,23 - 0,26 - 0,34 0,29 * * 0,22 * *
Стафшококи шшри
коагулазопозитивнi 0,41 - 0,23 1 - 0,31 - 0,28 0,3 * * * 0,42 *
Бiфiдобактерi! - 0,54 - 0,26 - 0,31 1 0,44 - 0,5 * * - 0,34 - 0,34 *
Лактобацили - 0,39 - 0,34 - 0,28 0,437 1 * * * - 0,25 - 0,23 - 0,33
Стафшококи 0,49 0,29 0,3 - 0,5 * 1 * * * 0,27 *
Стрептококи * * * * * * 1 * * * *
Кишкова паличка * * * * * * * 1 * * *
Кишкова паличка
неферментуюча 0,32 0,23 * - 0,34 - 0,25 * * * 1 * 0,24
Протей 0,37 * 0,42 - 0,34 - 0,23 0,27 * * * 1 *
Ентеробактер * * * * - 0,33 * * * 0,24 * 1
Кандида 0,24 * * - 0,27 * 0,22 - 0,37 * * * *
Примггка. * статистично недостовiрне значения (Р > 0,05).
Таблиця 4 - Кшькють елеменпв висипки на шкiрi та бальна оцiнка тяжкостi захворювання у хворих з папуло-пустульозною формою вугрово! хвороби Ш-1У ступеня через 6 мюящв вiд початку лшування
Кшькють Хвор1 до лшування Хвор1 тсля лшування
традицшного з включенням Атбакту
Вщкритих комедошв 71,2 ± 3,0 38,6 ± 3,1* 25,7 ± 2,3*°
Закритих комедошв 41,1 ± 2,3 22,4 ± 2,0* 12,1 ± 1,7*°
Папул 56,3 ± 2,25 16,9 ± 1,9* 5,3 ± 1,0*°
Пустул 35,4 ± 2,90 8,59 ± 1,28* 2,13 ± 0,57*°
Балiв за шкалою Кука 6,06 ± 0,07 4,41 ± 0,32* 2,63 ± 0,44*°
Балiв за Сергеевим -
Рокицькою 318,8 ± 12,4 112,2 ± 9,3* 54,5 ± 7,6*°
Хворих без папул, % 0 11,8* 25,0*°
Хворих без пустул, % 3,2 11,8* 43,8*°
Примiтки: *- достовiрна р1зниця (Р<0,05) мiж вiдповiдними показниками до та тсля лiкування;
° - достовiрна рiзниця (Р<0,05) тсля лшування мiж групами з традицiйним лшуванням та з додатковим застосуванням «Атбакту».
Табл. 4, 5.
Через 6 мюящв вщ початку лшування ктшчна картина у хворих двох груп суттево краща, шж до л1кування (Табл. 4); були встановлеш досто-в1рно кращ1 результати у груш з додатковим застосуванням « Ашбакту»:
- за кшькютю комедошв;
- вщсутнютю папул;
- ощнкою тяжкосп вугрово! хвороби, -пор1вняльно з групою, яка отримувала тради-
цшне лшування Це свщчить про позитивну кл>
шчну ефективнiсть застосування « Апiбакту».
Розглянувши динамiку клiнiчних змiн, ми про-довжили аналiз змiн мiкробiологiчних. Як видно з Табл. 5, тсля проведеного на протязi 6 мюящв традицшного лiкування хворих на вугрову хворобу, у них на неушкоджених донках шкiри загальна кшькють бактерш, кшькють коагулазопозитив-них бактерш знижусться, проте залишаеться статистично достовiрно вищою, нiж у здорових. Статистично достовiрно кращi результати досягнутi в групах хворих, яю додатково отримували
1-4 (10)' 2007
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Таблиця 5 - Мшробне обсiменiння шири тд час лiкування у хворих з папуло-пустульозною формою вугрово! хвороби III-IV ступеня {Lg КУО)
Показники ЗДОРОВ! Хвор! до л1кування Хвор! тсля лшування
традицшного з включениям атбакту
Неуражена дшянка шири
Загальна юльюсть бактерш Стафшококи коагулазонегативт Стафшококи коагулазопозитивт 3,04 ± 0,12 1,09 ± 0,29 0,39 ± 0,19 4,97 ± 0,12* 1,68 ± 0,23* 1,93 ± 0,24* 4,45 ± 0,20*° 1,97 ± 0,42 1,58 ± 0,39* 3,28 ±0,17°^ 1,8 ± 0,47° 0,29 ± 0,20°^
Уражена дшянка шюри
Загальна юльюсть бактерш Propionibacterium acnes Стафшококи коагулазонегативт Стафшококи коагулазопозитивт 6,65 ± 0,13 2,62 ± 0,28 1,75 ± 0,24 3,25 ± 0,25 5,52 ± 0,23° 1,83 ± 0,39 1,85 ± 0,44 2,22 ± 0,42° 4,59 ± 0,19°^ 0,54 ± 0,29°^ 1,57 ± 0,41 1,19 ± 0,36°
Примите * - достовiрна рiзниця (Р<0,05) в порiвняннi з групою здорових;
° - достовiрна рiзниця (Р<0,05) мгж ввдповвдними показниками до та тсля лiкування; • - достовiрна рiзниця (Р<0,05) пiсля лiкування мiж групами з традицiйним лiкуванням та з додатковим призначенням «Атбакту».
«Атбакт». У групi, яка отримувала «Атбакт», пiсля лiкування не було статистично достовiрно! рiзницi за загальною юльюстю бактерiй у по-рiвняннi з групою здорових. При розгляданш юлькосп окремих бактерiй на шкiрi встановле-но, що пiсля лiкування !х кiлькiсть у всiх групах зменшувалась. Гiршi результати були у хворих, яю отримували традицiйне лiкування, кращi -в групi хворих, що додатково отримували «Атбакт». Це дозволяе стверджувати, що застосування «Атбакту» в комплекснш терапи через 6 мюящв вiд початку лшування дозволяе статистично достовiрно досягти кращо! нормалiзацi! мiкробного пейзажу шюри.
Вищенаведеш результати проведених досл> джень дозволяють зробити висновок, що застосування протягом 6 мюящв традищйного лшуван-Л1ТЕРАТУРА
1. Айзятулов Р. Ф., 1ринчин Г.В. До питання про патогенез вугрово! хвороби / Матерiали наук.-практ. конф. «Сучасш аспекти етюпатогене-зу, дiагностики, клшки та лiкування в дерматовенерологи i косметологi!» (Донецьк, 13-14 травня 2003 р.). - Донецьк: Здоровий св^, 2003.- С. 4-5.
2. Дюдюн А.Д., Свирид С.Г., Полион Н.Н. Применение денебола, миратина и лактовита форте в комплексной терапии больных с акне // Новости медицины и фармации в Украине. -2005. - № 16. - С. 10.
3. Калюжна Л.Д., Шармазан C.I., Копаниця О.М. Лiкування вульгарних ву^в: Метод. рекоменд. - К., 2002. - 32 с.
4. Коляденко В.Г., Чернишов П.В. Показники якост життя у дерматолопчних хворих // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол. - 2005. - № 2. - С. 11-14.
5. Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А., Багмет
ня хворим з папуло-пустульозною формою вугрово! хвороби III-IV ступеня не дозволяе отри-мати повно! компенсаци як ктшчних, так i мшро-бюлопчних показниюв. Додаткове застосування «Атбакту» дозволяе значно краще нормал1зува-ти кшшко-м!кробюлопчну картину. Таким чином, проведен! дослщження патогенетично обгрунто-вують доцшьшсть застосування системних про-бютиюв при л1кування папуло-пустульозно! фор-ми вугрово! хвороби.
Матер1али, представлен у Табл. 1, 2, свщчать про порушення мшробного пейзажу у хворих на комедональну форму захворювання; тому по-дальш1 науков1 дослщження слщ направити на ощнку ефективност застосування системних проботиюв при комедональнш форм1 вугрово! хво-роби.
А.Н., Шаповалова О.В. Микробиоценоз кожи у больных угревой болезнью и пути его коррекции // Укр. журнал дерматологи, венерологи, косметологи.- 2003.- № 1 (8).- С. 43-47.
6. Маштакова И., Огурцова А. Комплексное лечение угревой болезни с учетом гормонального фона и микробиценоза кожи // Доктор. -2005. - № 1. - С. 27-29.
7. Проценко Т.В., Андрашко Ю.В., Грищенко О.В., Р.Ф.Айзятулов и др. Взаимосвязь здоровья кожи и репродуктивной системы в кон -тексте актуальны проблем современной дер-матокосметологии // Здоров'я Укра!ни. - 2007. - № 6. - С. 65-66.
8. Федотов В.П., Святенко Т.В. Акне: теория и практика // Дерматовенерол. Косметол. Сексопатол.- 2006. - № 1-2 (9).- С.80-85.
9. Plewing G., Kligmann A.M., Jansen J.J. Acne and rosaceae. - Berlin-Heidelberg-New-York: Springer Verlag, 2000.
