CC BY
28
_ТЕОР1Я ТА МЕТОДИКА ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ_
Л1ТЕРАТУРА
1. Алехина Н. В. Индивидуальный образовательный проект как средство самоопределения гимназиста: автореф. дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Н. В. Алехина. - Оренбург, 2000. - 19 с.
2. Вербицкий А. А. Личностный и компетентностный подходы в образовании: проблемы интеграции / А. А. Вербицкий, О. Г. Ларионова. - М.: Логос, 2010. - 336 с.
3. Григорьянц С. В. Формирование профессионального самоопределения подростков в процессе технического творчества: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / С. В. Григорьянц. - Ставрополь, 2005. - 147 с.
4. Проектирование систем внутришкольного управления: пособие для руководителей образовательных учреждений и территориальных образовательных систем / под ред. А. М. Моисеева. - М.: Пед. общество России, 2001. - 384 с.
5. Пустовгг Г. П. Позашкшьна освгга i виховання: теоретико-дидактичний аспект: монографiя / Пустовгг Г. П. - Миколагв: Вид-во МДУ 1м. В. О. Сухомлинського, 2010. - 379 с.
6. Селюкова Е. А. Педагогический коллектив как субъект деятельности в условиях модернизации дидактического процесса в общеобразовательной школе: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Селюкова Е. А. - Ставрополь, 2005. - 155 с.
7. Сучасний тлумачний словник украшсько! мови /за ред. В. В.Дубiчинського. - Харюв: Вид. дiм «Школа», 2006. - 1008 с.
УДК 371.134.001.76:004 (045)
А. А. ГРИГОР'еВА
УДОСКОНАЛЕННЯ ТВОРЧО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ДШЛЬНОСП ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГ1Й В УМОВАХ ШФОРМАЦШНОГО РОЗВИТКУ СУСП1ЛЬСТВА
Висвтлюеться проблема удосконалення творчог педагогiчноi дiяльностi вчителя в умовах тформацтного розвитку сустльства. Обгрунтовуються рiзнi тдходи щодо трактування поняття «творча особисткть», визначаеться типологiя творчог особистостi. Розглядаеться змкт педагогiчноi дiяльностi та и структурш компоненти. Запропоновано рiвнi удосконалення творчоi педагогiчноi дiяльностi вчителя: колективний, груповий, iндивiдуальний. З'ясовуеться значення тформацтних технологт навчання у професшнш тдготовц вчителя технологт.
Ключовi слова: творча особистiсть, педагогiчна дiяльнiсть, шформацшт технологи.
А. А. ГРИГОРЬЕВА
УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТВОРЧЕСКОЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИЙ В УСЛОВИЯХ ИНФОРМАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ОБЩЕСТВА
Рассматривается проблема усовершенствования творческой педагогической деятельности учителя в условиях информационного развития общества. Обоснованы подходы к пониманию понятия «творческая личность», определяется типология творческой личности. Рассматривается содержание педагогической деятельности, а также ее структурные компоненты. Представлено уровни усовершенствования творческой педагогической деятельности учителя: коллективный, групповой, индивидуальный, выясняется значение информационных технологий обучения в профессиональной подготовке учителя технологий.
Ключевые слова: творческая личность, педагогическая деятельность, информационные технологии.
A. A. HRYH OR'YEVA
THE IMPROVEMENT OF TEACHERS CREATIVE PEDAGOGICAL ACTIVITY, TECHOLOGIES IN THE CONDITIONS OF INFORMATIONAL DEVELOPMENT
OF THE SOCIETY
The article covers the problem of improvement of teacher's creative pedagogical activity in the conditions of the informational development of the society. Different approaches to the definition of the term «creative personality» are substantiated; the typology of creative personality is defined. The content of the pedagogical activity and its structural components are examined. The levels of improvement of the teacher's creative pedagogical activity are proposed: namely: collective, group, individual. The meaning of the informational education technologies in the professional technological teacher's training is found out.
Keywords: creative personality, pedagogical activity, informational technologies.
Сучасний cbît переживае rocTpi проблеми свого розвитку. Це стосуеться питань не стшьки соцiально-економiчноï, пол^ично1 сфери, ск1льки культурно", морально-духовно". Визначальна роль у ïx виpiшеннi належить системi освiти, а в нш - педагоговi. Процеси глобалiзацiï та перехвд до iнфоpмацiйного суспiльства вимагають оновлення парадигми освiти та тдготовки квалiфiкованиx, пpофесiйно мобiльниx кадpiв, здатних до ефективноï твоpчоï та iнновацiйноï дiяльностi. Саме в цiй системi створюеться майбутне, продукуються i передаються соцюкультурш та особист цiнностi. На сьогодш актуальним залишаеться впровадження нових шформацшних теxнологiй, що е необхвдною умовою iнтелектуального, творчого i морального розвитку особистосл педагога, пiдготовки людини до життя у сучасному свт. Комп'ютер стае не лише об'ектом вивчення, а й засобом навчання i пiдвищення квалiфiкацiï педагогiчниx кадрш.
В умовах оновлення галузi «Технолопя» трудова дiяльнiсть учнiв повинна бути наповнена штелектуальним змiстом, а уроки трудового навчання мають створювати умови для pеалiзацiï шдив^альних можливостей кожного учня. Як загальноосвiтнiй предмет трудове навчання повинно ознайомити учнiв iз загальними вiдомостями про основи виробництва, сучасну теxнiку й теxнологiï, процеси управлшня, основнi групи пpофесiй та профеайт вимоги, залучити учшв до творчо-штелектуальних i теxнологiчниx pобiт, сформувати навички розв'язання творчих практичних завдань. У зв'язку iз цим перед учителем технологий ставиться завдання не лише навчити кожного учня сукупносп трудових опеpацiй та пpийомiв, а й сформувати техшчно освiчену особистють, здатну швидко адаптуватися до стpiмкиx змiн у сучасному техногенному середовищ^ вмiти сприймати нове, приймати ршення, виконувати творчу роботу.
Проблема формування творчо1' особистостi вчителя, пошук ефективних шляxiв розкриття його творчого потенщалу вiдноситься до унiвеpсальниx проблем сучасно1' вищо1' освiти та збеpiгае свою актуальшсть на сучасному етапi сустльного розвитку.
Педагогiчна наука пpидiляла i придме значну увагу проблемам трудово1' пiдготовки пiдpостаючого поколiння, трудового виховання школяpiв, пiдготовки вчителя до творчо1' педагогiчноï дiяльностi в галузi трудового навчання. Особливосп пiдготовки майбутнix учителiв теxнологiй розглядалися в працях В. Петти, Р. Гуревича, Ю. Ковальова, О. Коберника, £. Кулика, В. Мадз^она, Н. Ничкало, В. Сидоренка, П. Терещука, В. Титаренко, Д. Тхоржевського та ш. Дiяльностi педагога, спрямованш на розвиток творчих можливостей учшв у навчально-виховному пpоцесi, присвятили сво1' дослiдження В. Андреев, Р. Гуревич, I. Зязюн, Н. Мойсеюк, О. Савченко, С. Сисоева, М. Сметанський та ш.
Проблемою професшно1' пiдготовки вчителя займались В. Бондар, А. Войченко, Н. Кузьмiна, О. Мороз, Р. Хмелюк та ш. Сутнiсть iнфоpмацiйноï компетенцп майбутнього педагога та ïï визначальних складових е предметом спещальних дослiджень Н. Баловсяк, Д. Палустян, О. Даxiна, Ю. Дорошенка, В. Дуднiкова, Л. Зав'ялово1', I. Злотнiковоï, О. 1ваново1', Н. Насирово1', А. Оpобiнського, О. Федорчук, Л. Фiшман, А.Хуторського та ш. Проблеми побудови системи пiдготовки вчителiв до використання iнфоpмацiйниx теxнологiй розглядаються у працях М. Жалдака, Н. Молоткова, Н. Солопово", С. Ракова та шших вчених
Мета статп - розглянути змiст i структуру творчо1' педагогiчноï дiяльностi та з'ясувати значення iнфоpмацiйниx теxнологiй у професшнш пiдготовцi вчителя теxнологiй.
Найголовнiшою проблемою при вивченш твоpчостi е проблема ноия творчого початку, особистостi, котра творить. Визначенню поняття творчо!' особистосп у фшософськш,
педагогiчнiй та психологiчнiй лiтературi придiляeться багато уваги. Дослiджують сутшсть цього поняття Б. Ананьев, В. Андреев, Ю. Бабанський, С. Бондаренко, Р. Грановська, В. Кан-Калик, Я. Пономарьов, Н. Тализша, В. Цапок та ш.
Творча особиспсть виникае лише внаслiдок наявностi у не! «здiбностей, мотивiв, знань i вмiнь, завдяки яким створюеться продукт, який вiдрiзняеться новизною, оригiнальнiстю, ушкальшстю» [9, с. 92].
В. Андреев формулюе свiй пiдхiд до розумшня творчо! особистосп: «Це тип особистосп, для яко! характерна стшка, високого рiвня спрямованiсть на творчiсть, мотивацшно-творча активнiсть, яка виявляеться в едносп з високим р1внем творчих здiбностей, що дозволяють !й досягнути прогресивних, суспiльно та особисто значущих результалв в одному чи дек1лькох видах даяльносп» [1, с. 122]. Вчений подае структуру творчо! особистосп, яка включае: мотивацiйно-творчу активнiсть i спрямовашсть; iнтелектуально-логiчнi властивостi; iнтелектуально-евристичнi здiбностi; свиоглядш якостц моральнi якостi; здатнiсть до самоуправлшня; комунiкативнi якостi; естетичнi якостц iндивiдуальнi особливостi [1, с. 126].
До^дження творчостi людини, на думку Я. Пономарьова, неможливе без урахування !! творчих якостей, уподобань, штересш, мотивiв дiяльностi та свiтогляду. Вчений зазначае якосп особистостi, що характеризують !! як творчу: надзвичайну напружешсть уваги, високу вразливiсть, цiлiснiсть сприйняття, шту!щю, фантазiю, вигадку, дар передбачення, велик! за обсягом знання [7, с. 81]. Отже, творча особиспсть вщзначаеться передусiм такими особливостями: бачення проблеми; готовнiсть вiдкласти знайдене ршення та шукати нове; толерантнiсть до невизначеностц прагнення до оригiнальностi; шформоватсть та достатньо високий р1вень базових знань; працьовипсть; самокритичнiсть; низький рiвень соцiального конформiзму.
З точки зору психоанал^ично! теорii' iснуе п'ять креативних якостей людини: творча обдарованiсть, емпапя, здiбнiсть усвiдомлювати обмеженiсть власного життя, почуття гумору, мудрiсть. У контекст теорi! особистiсних рис виникла модель творчосп Дж. Гiлфорда: для творчосп необхiдний дивергентний стиль мислення (вперше описаний цим вченим), що складаеться з таких властивостей, як швидюсть, оригiнальнiсть (здатнiсть продукувати незвичнi, вiддаленi асоцiацi!), гнучкiсть (здатнiсть виявити основш та новi властивосл об'екта i запропонувати новi способи !х використання) та складнiсть (здатнiсть продукувати рiзноманiтнi iде! в регламентованiй ситуацi!) [4, с. 216].
Викликае iнтерес типолопя творчо! особистостi, запропонована В. Андреевим, яка може бути поширена на педагопв [1, с. 127].
Теоретик-лопк - це тип творчо! особистосп, для якого характерна здатшсть до широких логiчних узагальнень, класифшацп та систематизацi! iнформацi!. Люди такого типу чико планують свою творчу роботу, широко використовують уже вiдомi методи наукових до^джень. Людям цього типу властива обiзнанiсть та ерудищя. Спираючись на вже вiдомi теоретичш концепцi!, вони розвивають !! даль Все, що вони розпочинають, доводять до логiчного завершения, пiдтверджуючи сво! аргументи посиланнями на численнi першоджерела.
Теоретик-iнту!тивiст характеризуеться високорозвинутою здатнiстю до генерування нових, оригiнальних iдей; люди з такими творчими здiбностями - велика винахiдники, творцi нових наукових концепцш, шк1л та напрямiв. Вони не бояться протиставити сво! вде! загальноприйнятим, надiленi винятково фантазiею та уявою.
Практик (експериментатор) завжди намагаеться сво! новi оригшальш гiпотези перевiрити експериментально. Люди такого типу полюбляють та вмiють працювати з техшкою, в них завжди великий штерес i здiбностi до практичних справ.
Оргашзатор надiлений високим рiвнем розвитку вiдповiдних здiбностей. Так1 люди вирiзняються високою енергiею, комунiкабельнiстю, здатнiстю тдпорядковувати сво!й волi iнших i нацшювати !х на вирiшения великих творчих завдань. Шд !х керiвництвом людей створюються оригшальш науковi школи й творчi колективи.
Iнiцiатор характеризуеться шщатившстю, енергiйнiстю особливо на початкових стадiях вирiшения нових творчих завдань. Але, зазвичай, так1 люди швидко заспокоюються або переключаються на вирiшения шших творчих завдань.
Змiст професi! педагога виявляеться в його дiяльностi - системi взаемодi! суб'екта зi свиом, що постiйно змiнюеться i в процеи яко! формуеться, вт1люеться в об'екп психiчний образ та реалiзуються вiдносини суб'екта. Зазначимо, що педагопчна дiяльнiсть - це особливий
вид соцiальноï дiяльностi, що передбачае передачу вiд старших поколшь до молодших накопичених людством культури i досвiду, створення умов для ïx особистюного розвитку i подготовки до виконання певних сощальних ролей у суспшьств^ До структури педагогiчноï дальноста належать так1 компоненти: мета дальност (формування особистосп учня як годного громадянина краши); суб'ект (учитель, педагопчний колектив школи); об'ект (учень); сукупнiсть дш i операщй, за допомогою яких pеалiзуеться дiяльнiсть (способи, прийоми впливу вчителя на учшв); результат дшльносп (рвень сформованост необхвдних рис i якостей особистосп учня) [6, с. 378].
Професшна готовшсть педагога до фаxовоï дiяльностi визначаеться не тшьки системою спецiальниx знань, професшних дiй i соцiальниx ввдносин, а й сфоpмованiстю i зршстю пpофесiйно значущих якостей, вiдповiдною квалiфiкацiею, яка виявляеться у здатностi до прогнозування цiлей i результату педагопчного впливу, побудови iндивiдуальниx тpаектоpiй розвитку учшв, прийняття самостiйного piшення та ш. У структуру готовност педагога до пpофесiйноï дiяльностi входять: мотивацшний компонент як сукупнiсть мотивiв, адекватних цiлям та завданням педагогiчноï дiяльностi; когнiтивний компонент, що пов'язаний з тзнавальною сферою людини i становить систему знань, необxiдниx для пpодуктивноï педагогiчноï дiяльностi; опеpацiйний компонент - сукупшсть вмiнь та навичок практичного виршення завдань у пpоцесi педагогiчноï дiяльностi; особистiсний компонент, тобто сукупшсть особиспсних якостей, важливих для виконання пpофесiйноï дiяльностi.
У сучасному постiндустpiальному суспiльствi постае проблема формування вчителя шновацшного типу, якому властивi так якостi, як: гнучка адаптацiя у змшних життевих ситуацiяx, самостiйне набуття необxiдниx знань, вмiння застосовувати ïx на практищ, знаходження «свого мюця» впродовж життя; самостiйне критичне мислення, вмiння бачити тpуднощi та шукати шляхи ïx pацiонального подолання; здатшсть генерувати новi iдеï та творчо ïx втiлювати; вмiння правильно та оперативно працювати з iнфоpмацiею та оперувати нею; здатшсть налагоджувати позитивш стосунки з колективом, родиною, оточуючим середовищем; висока моpальнiсть, вiдповiдальнiсть за себе та за долю суспшьства [8, с. 107].
Розвиток твоpчоï педагогiчноï дiяльностi вчителя може здшснюватися на piзниx piвняx оpганiзацiï, серед яких: колективний, груповий та шдив^альний. Колективний piвень передбачае участь педагога у науково-практичних конфеpенцiяx, псиxолого-педагогiчниx семшарах, практикумах, проблемних творчих семiнаpаx, педагопчних радах, консилiумаx, вiдвiдування лекцш, курав п1двищення квалiфiкацiï' та iн. Груповий р1вень оpганiзацiï - це навчальн тpенiнги, методичнi об'еднання вчител1в, проблемн твоpчi групи, динамiчнi пошуковi групи, методичн об'еднання класних кеpiвникiв, кер1вниюв гуртк1в, школи молодого вчителя, школи педагогiчноï майстерносп, школи передового педагопчного досвщу тощо. 1ндивщуальний piвень здшснюеться через самоосвiту, самовиховання, школи передового педагопчного досвщу, твоpчi лабоpатоpiï' вчителя, навчання на факультетах пiслядипломноï' освии та iн.
Особливе значения серед освпшх теxнологiй мають iнфоpмацiйнi технологи i мультимедiа. Це сприяе розвитку розумових здiбностей, алгоpитмiзацiï мислення, поглибленню символiчного досвiду i розвитку уяви, посиленню пiзнавальниx iнтеpесiв, розширенню можливостей спшкування за допомогою 1нтернету тощо. Проте е певш негативнi наслвдки: скорочення мiжособистiсниx контактiв, депеpсоналiзацiя паpтнеpiв по спiлкуванню та iн.
На сьогодш юнують piзнi визначення поняття «iнфоpмацiйнi теxнологiï». У Законi Украши «Про концепцiю Нацiональноï програми шформатизаци» теpмiн «iнфоpмацiйнi теxнологiï» трактуеться як «цшеспрямована оpганiзована сукупнiсть iнфоpмацiйниx процеив iз використанням засобiв обчислювальноï техшки, що забезпечують високу швидк1сть обробки даних, швидкий пошук iнфоpмацiï, розосередження даних, доступ до джерел шформацп незалежно вiд мiсця ïx розташування» [2].
На думку П. Кедровой комп'ютерне навчально-розвивальне середовище - це своервдна дидактична модель конкpетноï пpедметноï галузi, сконструйована за допомогою комп'ютерних засобiв, iнтегpована в единий шформацшно-освпнш прост1р i спрямована на педагопчну i псиxологiчну пiдтpимку оволодiния знаниями, умшнями i навичками з певного предмета, а також розвиток мотивацп до навчання, проввдних якостей особистосп, як1 забезпечують ïï здатнiсть до постшного самовдосконалення i саморозвитку [3].
Комп'ютерш меpежi е iнтегpальним засобом навчання, який широко використовуеться в освпшх цiляx, зокрема, у дистанцшному навчаннi. Дистанцiйне навчання, звичайно, «не
альтернатива заочнiй формi навчання, проте е ефективним технологiчним iHCTpyMeHrapieM, що допомагае у виpiшеннi безлiчi проблем, що виникають у процес навчання» [5, с. 50-51]. 1нформацшне середовище, у якому здiйснюеться дистанцшне навчання, повинно: забезпечувати економiчнy доступшсть тако! форми навчання вiдповiдно до шших форм; гарантувати piвнопpавнy присутшсть в меpежi всiх учасник1в навчального процесу (викладача, студента навчального закладу); забезпечувати можливють оперативного створення i редагування дидактичних матеpiалiв, як використовуються в онлайновому режимц перетворювати навчальний заклад у динамiчнy, мобiльнy структуру, здатну створювати, акумулювати i використовувати piзноманiтнi ресурси, що задовольняють як освггш потреби сyспiльства, так i освiтнi потреби кожного, хто хоче навчатися [8, с. 108].
Зауважимо, що у традицшному навчальному процес засiб навчання - це друковаш видання: пiдpyчники, навчально-методичнi посiбники, доввдники; записи на дошцi, плакати, слово викладача, а при дистанцшному навчанш засобами е, кpiм тpадицiйних, електронш навчальнi видання, навчальнi комп'ютеpнi системи, аудю-ввдео навчальнi матеpiали та ш. Це забезпечуе iндивiдyалiзацiю та диференщащю процесу навчання, здiйснення контролю та самоконтролю, проведення практичних занять у вipтyальнiй реальности Основними iнфоpмацiйними технолопями навчання е iнтегpацiя очних i дистанцiйних форм навчання, кейс-технологiя, TV-технолопя, мережна технологiя. Навчання за дистанцшною формою навчання дозволяе швидко передавати знання, здiйснювати процес навчання цшодобово, зробити навчання пеpсоналiзованим, адаптувати навчання до piвня знань та потреб тих, хто навчаеться, визначити темп навчання шдив^ально. У рамках кейс-технологи навчання здшснюеться на основi реальних ситуацш за оптимального спiввiдношення мiж теоpiею i практикою. Ця технолопя можлива за наявностi електронних шдручнишв i посiбникiв, навчально! i доввдково! лiтеpатypи, технологiчних карт iз практикуму, контрольних тестiв i завдань, критерив оцiнювання.
Таким чином, проблема удосконалення професшно! пiдготовки вчителiв технологiй е дом^ючою та актуальною у системi неперервно! освiти. Творчий пiдхiд до виконання пpофесiйних обов'язк1в одночасно е i умовою, i показником штенсивного оновлення педагопчно! пpацi, а здатшсть до творчост - одним з найголовшших критерив професшно! конкypентоспpоможностi вчителя. Розвиток творчо! педагопчно! дiяльностi вчителя технологш зумовлюе пpофесiйний i особиспсний саморозвиток педагога i всебiчний розвиток творчих можливостей yчнiв. Використання нових шформацшних технологiй навчання сприяе формуванню перспективно! освiти в умовах глобалiзацi!, що забезпечуе зростання якостi та доступносп освiти для населения, тдвищення piвня творчого та iнтелектyально розвитку, пpофесiйно! компетентности мобiльностi впродовж життя.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В. И. Андреев. -Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1988. - 228 с.
2. Закон Укра!ни «Про концепщю Нащонально! програми шформатизацп» [Електронний ресурс] // Вiдомостi Верховно! Ради. - 1998. - № 27-28. - Режим доступу: http: // vpf Kiev.ua//book/ koncnac book.pdf
3. Кедрова Г. Е. Методы оптимизации компьютерной обучающей среды по лингвистике для систем дистанционного обучения в Интернете [Электронный ресурс] / Г. Е. Кедрова: Режим доступа: http: //enit.ulsu.ru/d/002/
4. Копець Л. В. Психолопя особистоста: навч. помб. для студ. вищих навч. закладiв - 2-ге вид. / Л. В. Копець. - К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська академiя», 2008. - 458 с.
5. Любжин А. На пути к дистанционной педагогике / А. Любжин // Высшее образование в России. -2003. - № 2. - С. 50-53.
6. Педагопчна майстертсть: тдручник / I. А. Зязюн, Л. В. Крамущенко, I. Ф. Кривонос та ш.; за заг. ред. I. А. Зязюна. - 2-е вид., доп. i перероб. - К.: Вища школа, 2004. - 422 с.
7. Пономарёв Я. А. Психология творчества и педагогика / Я. А. Пономарев. - М.: Педагогика, 1976. -280 с.
8. Сисоева С. О. Освга i особисткть в умовах постiндyстpiального св^у: моногpафiя / Св^лана Олександpiвна Сисоева. - Хмельницький: ХГПА, 2008. - 324 с.
9. Сисоева С. О. Основи педагопчно! творчоста: тдручник / С. О. Сисоева. - К.: Мшешум, 2006. -344 с.
