CC BY
30
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 1 95
УДК 336.223
Котикова О.1., к е. н. @
Миколтвський державный аграрный утверситет, м. Миколагв, Украгна
УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В УКРАШ1 ЯК НАПРЯМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Ф1НАНСУВАННЯ ЗАХОД1В ЩОДО РАЦЮНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ
В статт1 визначено сучаст проблеми визначення р1вня та системи оподаткування земель стьськогосподарського призначення в Украгт та обтрунтовано основы напрями и удосконалення.
Ключовi слова: рацюнальне землекористування, земельний податок, оподаткування, рентний дохгд, плата за землю.
Постановка проблеми. Землекористування в Укршш е платним. Згщно з Законом Укра!ни "Про систему оподаткування" [1] плата за землю е загальнодержавним податком. Вона справляеться у виглядi земельного податку й орендно! плати ^ вщповщно до статп 3 Закону Украши "Про плату за землю" [2], запроваджуеться з метою формування джерела коштсв для фшансування заходiв, спрямованих на: рацiональне використання та охорону земель, пiдвищення родючост rрунтiв, вiдшкодування витрат власниюв землi i землекористувачiв, пов'язаних з господарюванням на землях пршо! якостi; ведення земельного кадастру, здiйснення земельно! реформи та розвитку iнфраструктури населених пункпв.
Отже, досить широке коло питань фiнансового забезпечення рацiонального використання земельних ресурсiв залежить вiд плати за землю, яка базуеться на грошовш ощнщ земель та ставках податку. Обсяг податкових надходжень з одинищ земель вiдповiдного призначення перебувае в прямш залежностi вiд грошово! ощнки земель, ставок земельного податку та розмiру орендно! плати.
За даними Державного комiтету статистики Укра!ни, здшснення заходiв з охорони земель (як-то: будiвництво протиерозiйних гiдротехнiчних споруд, залуження сильнодеградовано! i забруднено! шкiдливими речовинами рiллi, вапнування та гiпсування грунтсв) за останнi десять роюв мае тенденцш до невпинного зменшення. Так, будiвництво всiх видiв протиерозiйних гщротехшчних споруд скоротилося в середньому у 18 разiв, залуження сильнодеградовано! i забруднено! шкiдливими речовинами рiллi - в 1,5 раза; площ^ на яких проводиться вапнування, зменшилися в 34 рази, гшсування - у 75
® Котикова О.1., 2008
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 196
разiв [3]. Таким чином, ан^з вищезазначених показниюв та виконання iнших заходiв, визначених Законом Укра!ни "Про плату за землю", яю мають фшансуватися за рахунок плати за землю (йдеться про створення земельного iнновацiйного фонду; вiдшкодування втрат власниюв землi й землекористувачiв, пов'язаних з господарюванням на землях пршо! якостi; економiчне стимулювання власникiв землi та землекористувачiв вiдносно полiпшення якостi земель, надання пшьгових кредитiв, компенсаци втрат доходiв власниюв землi та землекористувачiв, проведення земельно! реформи тощо), показуе, що на сучасному етапi розвитку землекористування не забезпечуеться необидний рiвень фшансування вказаних заходiв. Вiдповiдний стан речей пояснюеться тим, що нерегулярне та не в повному обсязi проведення грошово! оцiнки земель не дае можливост повною мiрою враховувати яюсш вiдмiни земель, змiни !х цшьового призначення, а вiдповiдно впливае i на обсяги сплати податку.
Анал1з останн1х досл1джень. Теоретичнi та практичш аспекти проблеми оподаткування земель альськогосподарського призначення в сво!х працях дослщжували такi науковцi, як П.Т.Саблук, 1.Якушник, 1.Буздалов, 1.Р.Михасюк, С.Корюнов, В.Милосердов, Л.Риманова, Е.Савченко, Л.Д.Тулуш, 1.Якушник та ш. Однак бiльша частина питань мехашзму оподаткування та джерел його сплати i досi лишаеться невирiшеною.
Дискуайним залишаеться питання про джерела виплати земельного податку. На думку П.Т.Саблука, вiднесення податку на витрати виробництва зменшуе прибуток, а виплата податку iз прибутку - збiльшуе доходну частину [4]. Проте час вщ часу у ходi земельно! реформи джерело сплати земельного податку законодавчо змшюеться.
Не виршеним залишаеться питання про оптимальну кшьюсть податкiв в сшьському господарствi. На думку значно! групи дослiдникiв [5-10], земельний податок повинен стати основним прямим податком з товаровиробниюв галузi.
1нша група науковцiв вважае за доцiльне замшити усi податки единим. На пщтвердження доцiльностi такого заходу П.Т.Саблук зазначае, що оподаткування прибутку сшьськогосподарських товаровиробниюв, як складово! частини низки податюв, не е прогресивним заходом, бо вш - носiй розвитку витратного механiзму. Тому на перiод переходу до прозоро! ринково! економiки податок на землю, залежно вiд !! якостi, мае свое рацiональне зерно - вш не спонукатиме господаря до розвитку витратного мехашзму, а також на приховування вироблено! продукци. Досвiд роботи аграрного сектору багатьох кра!н свiту, зокрема Польщi, переконуе в ефективностi запровадження единого податку [12, с. 237].
Рiзними е погляди стосовно необидност змiн в системi оподаткування сiльськогосподарських товаровиробникiв. Так, 1.Якушник зазначае, що в Укра!ш тривалий час (з 1997 року) ставки податку на землю не змшювались, що в умовах формування ринку землi не сприяе !! рацiональному використанню. Так, незважаючи на те, що абсолютш обсяги надходження плати за землю мають стшку тенденцiю до поступового зростання (1996 рж - 804,2 млн. грн.; 2005 рiк -2718,2 млн. грн.), у загальнш структурi податкових надходжень !х частка
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 1 97
знижуеться. Зростання абсолютних показниюв плати за землю вщбуваеться за рахунок пщвищення орендно! плати та лiквiдацi! окремих пiльг з цього податку. Крiм того, досить значна сума податкового боргу (недо!мки) iз плати за землю. Так, за станом на 1.01.2006 р. по загальному фонду мюцевих бюджета вона складае 239,6 млн. грн. [3].
З шшого боку, за словами П.Т.Саблука, бшьшють економiстiв схиляеться до думки, що податкова система мае бути стабшьною протягом мiнiмум трьох-п'яти роюв. Тiльки за цих умов можна прогнозувати доходи й видатки на перспективу i з урахуванням цих факторiв iнвестувати прибуток у виробництво [12, с. 236].
1снують протирiччя у поглядах науковцiв i щодо обсягiв пiльг при сплатi земельного податку. Одш [13,14] вважають, що до формування правильно! цiново! системи, яка передбачае одержання рiвновеликого прибутку на рiвновеликий капiтал в уах галузях народного господарства, слiд ставити питання про повне звiльнення сшьського господарства вiд податку (на першому етапi, можливо, тiльки тих, хто працюе на гiрших за яюстю землях). На противагу iншi [15,16] зазначають, що обсяги пшьг щодо сплати земельного податку залишаються значними. Так, у 2005р. вони становили 48% вiд надходжень по цьому податку.
Очевидно, потребуе перегляду питання мехашзм розподiлу плати за землю. Вщповщно до Закону Укра!ни "Про плату за землю" [2] платеж! за землю зараховуються до вщповщних мкцевих бюджета у порядку, визначеному Бюджетним кодексом Укра!ни для плати за землю (ст. 20).
Проте дш статп 22 зупинено на 2007 рк згiдно iз Законом №489-У1 вiд 19.12.2006 р. ("Про Державний бюджет Укра!ни на 2007 рж").
Бюджетним кодексом Укра!ни [17] визначено (ст.69, п.2), що до доходiв мiсцевих бюджетiв, що не враховуються при визначенш обсягу мiжбюджетних трансфертiв, належать 100 вщсотюв плати за землю - для бюджета мют Киева та Севастополя; 75 вщсотюв плати за землю - для бюджета мкт республжанського Автономно! Республ^ Крим та мкт обласного значення; 60 вiдсоткiв плати за землю - для бюджета сш, селищ, мкт районного значення та !х об'еднань.
Проте одночасно дiе положення статтi 14 (п.8) Закону Укра!ни "Про систему оподаткування" [1], яка визначае, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельш дшянки державно! i комунально! власносп) належить до загальнодержавних податкiв i зборiв (обов'язкових платеж1в).
На думку 1.Якушника, плату за землю необхщно включити до мiсцевих податкiв. Органам мкцевого самоврядування слiд отримати значно бiльшi можливостi щодо впливу на мехашзм оподаткування земл^ надання пшьг, регулювання норми оподаткування тощо [3].
Проблемним залишаеться питання стосовно визначення бази оподаткування. Окремi дослiдники проблем земельного оподаткування сшьськогосподарського виробництва переконанi, що податок безпосередньо за
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 1 98
сшьськогосподарсью угщдя повинен складатися з двох частин: постшно! та змшно! (диференцшовано!). Так, академiк РАСГН I. Буздалов зазначае, що одна з частин податку повинна мютити плату за володшня землею, незалежно вiд величини ренти, яку вона приносить, водночас шша - повшстю являе собою вилучення диференщально! ренти [18,19]. Подiбних поглядiв притримуеться i вiтчизняний дослщник В. Пилипенко, наголошуючи, що розмiр абсолютно! частини земельного податку не повинен залежати вiд якостi земель, тодi як розмiр диференцiйовано! - залежить вiд родючостi rрунтiв та !х мiсця розташування [20].
Крiм того, пiдвищення ролi плати за землю в формуванш доходiв мкцевих бюджетiв та у вирiшеннi питань рационального землекористування можливе за рахунок проведення нормативно! грошово! оцiнки земель у термiни, передбаченi Законом Укра!ни "Про оцiнку земель", осюльки iндексацiя грошово! оцiнки не вирiшуе вах проблем щодо податково! бази, обгрунтованого пiдвищення ставок оподаткування, продовження практики .тквщацп податкових пiльг по плат за землю, удосконалення механiзму !х надання.
Мета статт1. Обгрунтувати напрями удосконалення системи оподаткування земель сшьськогосподарського призначення в Укра!нi як важливого напряму забезпечення фiнансування рацiонального використання земель.
Виклад основного матер1алу. Аналiз проблеми системи оподаткування земель в Укра!ш висвiтлив ряд спiрних питань щодо джерел виплати, обсягiв пiльг при сплат та бази земельного податку, визначення оптимально! кiлькостi податкiв в сшьському господарствi, необхiдностi змiн в системi оподаткування та механiзмi розподшу плати за землю, що дозволило визначити наступш напрями удосконалення мехашзму обчислення та справляння податку за сшьськогосподарсью упддя.
По-перше, оподаткування сшьськогосподарських угiдь розкласти на двi частини:
перша - умовно-постшна частина - являе собою оподаткування ресурсу i визначаеться потребою у фшансуванш землеохоронних заходiв;
друга - змiнна частина - являе собою оподаткування доходу (ренти) i визначаеться потребою у вирiвнюваннi умов господарювання в галузi.
Виокремлення умовно-постiйно! частини податку за сшьськогосподарсью угщдя зумовлене потребою у створенш окремого фонду коштiв для фшансування земле-охоронних заходiв: ведення кадастру, мошторингу землi, землеустрою. Практично суму умовно-посийно! величини земельного податку визначити нескладно. Вона може бути охарактеризована як повнiстю розкладний податок i повинна мiстити суми на фшансування вищезазначених витрат на охорону та збереження родючостi земель й утримання органiв Держкомзему. Розмiр цiе! частини визначаеться вщношенням необхщного обсягу фшансування землеохоронних заходiв, що повиннi здшснюватися за рахунок сiльськогосподарських товаровиробникiв визначено! територiально-адмiнiстративно! одиницi (включати частку державного
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 1 99
бюджету), до загально! площi !х угщь. Диференщювати зазначенi суми слiд на основi якiсно! оцiнки rрунтiв (балу боштету). Нi мiсце розташування, ш iншi фактори не повиннi впливати, адже цi фактори (мiсце розташування, дохщшсть) визначають розмiр диференцiйовано! частини земельного податку, тобто характеризують дохщшсть використання угщь, а не вартють землi як ресурсу.
Змiнна частина податку не е його постшною складовою, адже за вiдсутностi об'ективних умов для утворення рентних доходiв вона буде вiдсутня. Розмiр диференцшовано! частини податку визначаеться розмiром диференщально! ренти. Характеризуючи змiнну частину податку за сшьськогосподарсью угiддя, слiд зауважити, що, по-перше, !! не можна класифiкувати як розкладний податок, адже сума податку визначатиметься часткою у встановленому нормативному рентному доходi (слщ все ж зважити на умовшсть твердження про розкладний характер ще! частини податку, адже загальна сума надходжень вiдома наперед); i, по-друге, в даному випадку на першому планi постають питання визначення середнього для обрано! сукупностi сiльськогосподарських пщприемств (певно! адмiнiстративно-територiально! одиницi) нормативного рентного доходу. Обчислена сума нормативного диференщального рентного доходу повинна бути базою для змшно! частини податку за сшьськогосподарсью угщдя i затверджуватись обласними радами. Ршеннями останнiх мае затверджуватись i диференцiацiя рентного доходу по агровиробничих групах rрунтiв у межах область При цьому слiд враховувати наступне. Розкладений вiдповiдно до кадастрово! (економiчно!) оцiнки земельних дiлянок рентний дохщ повинен коригуватися на систему допомiжних коефiцiентiв, значення яких варшють вiд ступеня важливостi й застосовуються для врахування тих рентоформуючих факторiв, як важко врахувати при економiчнiй оцiнцi землi (мiсце розташування, рельеф, контуршсть дiлянки та iн.). В результат розмiр рентного доходу з ие! чи iншо! земельно! дшянки визначатиметься встановленим середнiм рiвнем рентного доходу по областс, кадастровою (економiчною) оцiнкою rрунтiв, що !х мютить така дшянка, та значенням допомiжного коефiцiента для врахування мiсця розташування та шших рентоформуючих факторiв.
По-друге, ощнка угiдь для земельного оподаткування повинна визначатися податковим законодавством i використовуватися лише з метою оподаткування (принаймш, до повноцшного функцiонування ринку земл^.
По-трете, для забезпечення бшьшо! об'ективностi при оподаткуваннi сiльськогосподарських угщь слщ надати право мiсцевим радам додатково регулювати визначений на обласному рiвнi розмiр рентного доходу для землевласниюв даного адмiнiстративного району, але не бiльше, нiж на 20-25%. Така практика досить поширена за кордоном i може бути з достатшм ефектом використана й в Укра!ш, адже на мiсцевому (районному) рiвнi видн1ша дохiднiсть сiльськогосподарського виробництва. Стосовно доцiльностi надання таких повноважень мкцевим органам слiд зазначити, що !х склад обирають самi жителе а тому в такий споаб буде забезпечена демократичнiсть у податкових вiдносинах.
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 200
Скоригований нормативний диференщальний рентний дохщ, який слiд визначати не рiдше, шж раз у 3-5 роюв, вщразу (без капiталiзацi!) виступатиме базою рентно! складово! податку за сiльськогосподарськi угщдя. Ставка рентного податку, як свщчить досвщ оподаткування доходiв, визначених на нормативнш основi, повинна бути встановлена у дещо нижчому (половинному) розмiрi ставки податку на прибуток, обчисленого на основi звiтностi, i становити 10-15%.
По-четверте, джерелом сплати земельного податку мае бути для умовно-постшно! частини витрати виробництва, а для змшно! частини -прибуток тсля оподаткування. При цьому ставка оподаткування прибутку для пщприемств галузi повинна бути встановлена з таким розрахунком, щоб сума цих двох податюв не перевищувала рiвень оподаткування прибутку в шших галузях. Таким чином, доцшьно оподатковувати товаровиробниюв галузi у половинному розмiрi ставки податку на прибуток плюс сплата до мюцевих бюджетiв рентного податку за упддя.
Висновки. Отже, далеко не вс питання справляння земельного податку у сшьському господарстта е вирiшеними. На нашу думку, врахування запропонованих рашше напрямiв удосконалення механiзму обчислення та справляння податку за сшьськогосподарсью угщдя в Укра!ш сприятиме врахуванню економiчноl природи земельного податку, пiдвищенню його об'ективносп, фiнансовому забезпеченню рацiонального використання земель.
Л1тература
1. Закон Укра!ни "Про систему оподаткування" зi змшами i доповненнями вiд 25.06.91 р. №1251-ХП.
2. Закон Укра!ни "Про плату за землю" зi змшами i доповненнями вiд 03.07.92 р. №2535-ХП.
3. Якушник I. Удосконалення плати за землю як напрям пщвищення рацiонального землекористування // Землевпорядний вiсник. - 2007. - №1. - С. 48-49.
4. Альбощий Ю., Краснолуцький О. Послiдовнiсть надання земельних дiлянок для юридичних та фiзичних осiб // Землевпорядний вiсник. - 2007. - №2.
- С. 61-66.
5.Буздалов И. Механизм рентных отношении и проблемы его реализации в сельском хозяйстве // АПК: экономика, управление. - 1997. - №11. - С. 43-44.
6. Казаков М., Масленкова В. О финансово-кредитном механизме в сельском хозяйстве (окончание) // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. - 1999. - № 5. - С. 26.
7. Кононов Й., Родионова Н. Налоговая система для села - какой ей быть // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. - 1994.
- № 5. - С. 6.
8. Корюнов С. Организация налоговой системы в сельском хозяйстве // Финансы. -1994. - № 7. - С. 28.
9. Милосердов В. Многоукладная экономика АПК: состояние и перспективы // АПК: экономика, управление. - 2002. - № 2. - С. 20.
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького Том 10 №1(36) частина 1,2008 201
10. Рыманова Л. Проблемы налогообложения сельскохозяйственных предприятий // АПК: экономика, управление. - 1995. - № 3 - С. 42.
11. Савченко Е. Экономическое регулирование агропромышленного производства (вопросы теории и практики) // Достижения науки и техники АПК.
- 2001. - № 6. - С. 9.
12. Саблук П.Т. Розвиток земельних вщносин в Украх'ш. - К.: ННЦ 1АЕ, 2006. - 396 с.
13. Розпорядження Кабшету МЫс^в Украши "Про затвердження заходiв щодо реалiзацiï Основних напрямiв земельно! реформи в Украш на 2001-2005 роки" вщ 26.09.2001 року №446-р.
14. Саблук П.Т. Особливост аграрно! реформи в Укрш'ш. - К.: ЗАТ "HÍ4 лава", 1997. - 207с.
15. Тулуш Л.Д. Удосконалення мехашзму обчислення податку за сшьськогосподарсью упддя // Економка АПК. - 2003. - №6. - С. 74-79.
16. Якушник I. Удосконалення плати за землю як напрям пщвищення рационального землекористування // Землевпорядний вiсник. - 2007. - №1. - С. 48-49.
17. Бюджетний Кодекс Украши зi змшами i доповненнями вщ 21 червня 2001 р. №2542-Ш.
18. Буздалов И. Земельная рента как категория рыночного хозяйства // АПК: экономика, управление. - 1997. - №3. - С. 44.
19. Буздалов И. Механизм рентных отношений // Аграрная наука. - 1998.
- №2. - С. 5.
20. Пилипенко В. Власшсть на землю та мехашзм оподаткування суб'екпв господарювання в сшьському господарствк Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.07.02. Харювський державний аграрний ушверситет iм. В.В. Докучаева.
- X., 1996. - 15 с.
Summary Kotikova O.I.
IMPROVEMENT OF THE SYSTEM OF TAXATION OF EARTHS OF THE AGRICULTURAL SETTING IN UKRAINE AS DIRECTION OF PROVIDING OF FINANCING OF MEASURES IN RELATION TO THE RATIONAL USE
OF EARTHS
In the article the modern problems of determination of level and system of taxation of earths of the agricultural setting are analyses in Ukraine. On the basis of the conducted researches certainly send the improvement of land-tax in a country: curriculum of land-tax on two parts by the source ofpayment for permanent part there are the charges of production, and for a variable there is an income after taxation. The account of the offered directions of improvement of mechanism of calculation and correction of tax for agricultural lands will be instrumental in the account of economic nature of land-tax, increase of his objectivity, financial providing of the rational use of earths.
Key words: rational land-tenure, land-tax, taxation, rent profit, pay for earth.
Стаття надтшла до pedaKui 14.04.2008
