CC BY
11
тва, здатне забезпечити визначений ефект i на макрорiвнi, оскiльки при цьому повинна зменшитися частка вiдповiдних викидiв у загальнодержавнiй квотi, визначенiй Укршт Кiотським протоколом.
Лiтература
1. Попова О.Л. Еколого-економ1чш основи безпечного агровиробництва/ Межрегиональные проблемы экологической безопасности "МПЭБ-2003": Сб. трудов симпозиума. -Сумы: Изд-во "Довкшля", 2003. - С. 79-82.
2. Давиденко Т.И., Лоева И.Д., Бондаренко Г.И та ш. Комплексная переработка отходов птицефабрик/ Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов: Сб. научных статей. - Одесса: ЦНТЭПИ, 2003. - С. 83-86.
3. Будзяк В.М. Еколого-економ1чш проблеми вирощування та споживання сшьсько-господарсько'1 продукцп// Вюник СумДУ. - 2004, № 5. - С. - 87-92.
4. Фермерськ1 господарства Одесько'1 обласп// Статистичний зб1рник. - Одеса. -2004. - С. 58.
5. Реактор для фермера// ММ. Деньги и технологии. - 2002, № 9. - С. 16-20.
УДК: 332.365 Ст. викл. Н.М. Сапич - Сумський шцюнальтй
аграрний умверситет
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ЯК ШСГИТУЩОНАЛЬНИЙ ЧИННИК П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГ1ДЬ
Наведено аналiз рiвня ефективностi сiльськогосподарського виробництва в Ук-рш'ш. Запропоновано забезпечити комплексний тдхщ до впровадження чинниюв ефективностi i розширити ïx коло за рахунок шститущональних чинникiв, складо-вою яких е система оподаткування. Для послаблення навантаження в оподаткуванш сшьськогосподарських угiдь запропоновано необxiднi змши у розраxунковiй базi фiксованого сшьськогосподарського податку.
Ключов1 слова: оподаткування, шститущональний чинник, ефективнiсть, фш-сований сшьськогосподарський податок.
Senior teacher N.M. Sapich - Sumy National Agrarian University
Taxation Improvement as Institutional Factor in the Agricultural Land
Management Efficiency Increase
Efficiency analysis of agricultural production in Ukraine is considered. The complex approach to implementation of efficiency factors, as well as their expansion by institutional factors (including taxation system), is proposed. In order to decrease tax burden in agriculture, changes in calculating fixed agricultural tax are needed.
Keywords: taxation, institutional factor, efficiency, fixed agricultural tax.
Впродовж останшх роюв в Украш1 визначилася стшка тенденщя до зниження ефективност використання сшьськогосподарських упдь (табл. 1,2), що обумовлюеться д1ею низки чинниюв.
Традицшно економюти-аграрники розглядають таю чинники еконо-мiчноï ефективност як природнокшматичш, матер1ально-техшчш, бюлопчш, економ1чн1, оргашзацшш i сощальш [3, с. 72-74; 4, с. 8; 5, с. 214-218; 6, с. 44]. У радянський перюд значна увага придшялася впровадженню матер1ально-техшчних i бюлопчних чинниюв - розширенню меxанiзацiï i автоматизаци виробництва, застосуванню оргашчних i мiнеральниx добрив, мелiорацiï земель,
розвитку насшництва i племшно! справи, застосуванню бюлопчних методiв за-хисту рослин тощо [7, с. 14-27, 90-122]. В той же час О.А. Бугуцький, В.О. Доб-ринiн, О.М. Смел'янов, I.I. Лукiнов [3, с. 72-73; 7, с. 34-37; 5, с. 217-218; 11, с. 13-14] наголошували на необхщносп вирiшення таких проблем, як:
• комплексне використання вс1х чиннишв тдвищення ефективност сшьсько-господарського виробництва;
• вдосконалення економ1чних вщносин на р1вт окремих сшьськогосподарсь-ких тдприемств, а також мiж галузями агропромислового комплексу;
• докор1нна змша взаемоввдносин мiж державою i шльгоспвиробниками.
Табл. 1. EKOHOMi4Ha ефектившсть стьськогосподарських тдприемств Украти (у порiвняльних щнах 2000 р.) [розраховано на основа: 1, с. 158; 2, с. 77]
Област1 Маса прибутку, збитку (-) на 1 га с/г упдь, грн. Земледохвдтсть - маса прибутку, збитку (-) в розрахунку на 100 грн. грошово! оцшки с/г упд1
1995 р. 2000 р. 2003 р. 1995 р. 2000 р. 2003 р.
АР Крим 41,48 18,22 6,36 0,86 0,16 0,05
В1нницька -2,19 155,33 37,44 -0,05 1,55 0,37
Волинська 4,24 44,83 49,09 0,13 0,57 0,62
Дтпропетровська 1,32 -43,56 28,43 0,04 -0,51 0,33
Донецька 29,28 -26,09 -93,93 0,76 -0,28 -0,99
Житомирська 7,04 83,37 -97,88 0,28 1,37 -1,57
Закарпатська 6,42 -73,29 -25,40 0,23 -1,07 -0,36
Запор1зька 13,66 66,22 -48,61 0,37 0,74 -0,53
1вано-Франк1вська 40,18 196,89 -43,82 1,29 2,61 -0,57
Кшвська 55,52 21,67 129,19 1,48 0,24 1,39
К1ровоградська 32,28 61,03 86,02 0,92 0,72 0,99
Луганська 4,18 26,04 43,67 0,15 0,39 0,64
Льв1вська 38,24 75,69 120,0 1,37 1,13 2,62
Микола!вська 22,98 39,84 -38,27 0,77 0,55 -0,52
Одеська 21,01 31,05 7,72 0,64 0,39 0,10
Полтавська 48,72 138,63 4,97 1,26 1,48 0,05
Р1вненська 30,43 67,99 -20,55 0,90 0,83 -0,25
Сумська 8,42 118,94 -58,28 0,27 1,57 -0,76
Тернопшьська 56,06 -11,03 60,55 1,68 -0,13 0,69
Харшвська 35,58 -4,36 -30,04 1,03 -0,05 0,35
Херсонська 4,81 6,69 -136,18 0,12 0,07 -1,38
Хмельницька 40,55 179,46 -50,14 1,02 1,87 -0,51
Черкаська 43,11 260,91 67,15 0,94 2,36 0,59
Чертвецька 67,25 250,70 61,61 1,68 2,59 -1,63
Чернтвська -9,14 21,31 38,05 -0,34 0,33 0,58
Разом по УкраТш 22,67 56,90 -0,24 0,64 0,66 -0,01
Розглянут чинники тдвищення ефективносл сшьськогосподарського виробництва, !х складовi збер^ають свою актуальнiсть i в сучасних умовах. Поряд з цим, становлення ринкових вщносин змшюе економiчне середовище, в якому функцiонують сiльськогосподарськi виробники, i зумовлюе появу но-вих трактувань бачення проблем пiдвищення ефективност аграрного сектора економiки. Зокрема, запровадження приватно! власност i альтернативних форм господарювання називаеться "найбшьш впливовим фактором шдвищення рiвня використання земельних упдь у перiод переходу до ринку" [6, с. 44].
Табл. 2. Рiвень рентабельностi стьськогосподарських _мдприемств Украти, % [1, с. 159]_
Област1 1995 р. 2000 р. 2003 р.
АР Крим 21,9 2,6 -0,6
В1нницька -0,5 16,9 3,7
Волинська 2,5 8,7 4,7
Дншропетровська 0,7 -8,0 2,9
Донецька 15,3 -3,8 -9,7
Житомирська 3,6 13,7 -13,4
Закарпатська 2,8 -13,7 -2,2
Запор1зька 11,3 13,5 -7,8
1вано-Франк1вська 11,6 24,7 -3,3
Кшвська 13,9 1,8 7,1
К1ровоградська 19,2 13,5 13,4
Луганська 3,1 8,2 7,4
Льв1вська 14,6 14,5 19,0
Микола!вська 17,7 8,3 -0,4
Одеська 18,3 5,8 1,3
Полтавська 20,8 19,3 0,5
Р1вненська 12,09 12,1 -2,5
Сумська 3,7 22,1 -7,0
Тернопшьська 14,6 -1,6 7,8
Харк1вська 15,9 -0,7 -3,4
Херсонська 3,1 1,1 -21,2
Хмельницька 12,9 19,8 -6,0
Черкаська 13,9 27,0 5,3
Чертвецька 19,3 32,4 -17,7
Чернтвська -5,3 4,8 5,3
Разом в УкраУш 10,6 9,0 -0,03
Пщсумки господарювання за 2000-03 рр. (табл. 1) показали, що приватна власшсть i новi органiзацiйно-правовi форми господарювання самi собою ще не здатш здiйснити змiни на краще. Вважаемо, що для пiдвищення ефективностi сшьськогосподарського виробництва в ринкових умовах необ-хiдно, по-перше, зберегти комплексний шдхщ щодо впровадження всiх вище розглянутих чинниюв, i, по-друге, розширити 1х коло за рахунок факторiв ш-ституцiонального характеру.
Ринкова економiка шдвищуе роль економiчних чинникiв (цшоутво-рення, кредитування, швестицшно! дiяльностi, мотивацп пращ), але 1х реаль зацiя вимагае використання державних важелiв, якi i утворюють специфiчну групу iнституцiональних чинниюв. На наш погляд, до шституцюнальних чинникiв пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва не-обхiдно вiднести:
• систему оподаткування;
• заходи фшансово! стабшзаци (цшове регулювання, товарт 1 фшансов1 ш-вестици, бюджеты дотаци, кредитна тдтримка, страхов1 субсиди);
• регуляторну полггику (державне регулювання земельно-майнових 1 орендних ввдносин, земельного ринку, шотечного кредитування);
• антимонопольне регулювання.
Такi сучасш економiсти, як I. Буздалов, I. Вискребенцев, Д. Дема, М. Де-м'яненко, С. Дем'яненко, М. Зенец, С. Зоря, В. Масленкова, I. Михасюк, В. Пилипенко, О. Сагайдак, в. Серова, Л. Тулуш, I. Храмова, зробили знач-ний внесок в розробку положень теори оподаткування аграрного сектора еко-номжи. Водночас широке коло теоретичних питань стосовно податково! сис-теми сiльськогосподарського виробництва залишаеться дискусiйним. Значну увагу придшяють дослiдженню земельного оподаткування, але пропозицп щодо його вдосконалення не спрямоваш на пiдвищення ефективностi використання сшьськогосподарських угiдь.
Розглянемо формування розрахунково! бази для визначення ставок земельного податку, оскшьки саме вона впливае на ефектившсть використання земельних ресурЫв. Розрахунковою базою ставок земельного податку е земельна рента. Вилучення конкретних форм земельно! ренти через податок на землю трактуеться по^зному. Можна визначити два основних шдходи до розгляду ще! проблеми [9, с.5; 10, с.125]. Одна група вчених вважае, що через земельний податок мають вилучати повшстю всю диференцiальну ренту. Iншi дослщники пропонують вилучати на користь держави тшьки диференцiальну ренту I, а диференщальну ренту II цiлком (або майже цшком) залишати сiльськогосподарському виробниковь На нашу думку, бiльш аргументованим е останнш пiдхiд. Диференцiальна рента I, як форма додаткового доходу, е результатом природно! родючост i мiсцезнаходження земельних дiлянок, тобто чинникiв, якi не визначаються господарською дiяльнiстю виробника. Це е тд-ставою повного вилучення диференцiально!' ренти I через оподаткування. До-хщ у формi диференцiально! ренти II е наслщком бiльш високо! вiддачi додат-кових вкладень капiталу на кращих i середнiх за родючютю землях, тобто вiн пов'язаний з економiчною родючiстю, з конкретною дiяльнiстю господарсь-ких суб'ектiв з штенсифжаци виробництва. Саме це i зумовлюе, що диферен-цiальна рента II мае залишатися у товаровиробника. При цьому вважаемо за необхщне наголосити, що ми дотримуемося позицi!, вщповщно до яко! дифе-ренцiальну ренту II доцшьно вiддати на користь виробника у бшьшш, пере-важнш частцi, але не повнiстю. Диференщальна рента II утворюеться тiльки на кращих i середнiх за родючютю дiлянках. Власники гiрших дiлянок за ро-дючiстю мають право урiвняти умови свого господарювання з власниками найкращих i середнiх земель. Саме це i зумовлюе необхiднiсть перерозподшу частки диференцiально! ренти II на користь власниюв гiрших дiлянок.
!стотш змiни в оподаткуваннi сiльськогосподарських упдь сталися з набуттям чинностi з 1 шчня 1999 р. Закону Укра!ни "Про фiксований сшьсь-когосподарський податок". Учет вщзначають як позитивш, так i негативнi елементи фшсованого сiльськогосподарського податку (ФСП) [11, с.19-20; 12, с.79-81]. Позитивним аспектом ФСП е значне зменшення кiлькостi подат-кових платежiв i обов'язкових зборiв, простота розрахунку суми податку. У зазначених публжащях Д.I. Дема i М.Я. Дем'яненко як основний недолж вве-дення ФСП називають виключення з об'ектiв оподаткування прибутку, пращ, майна та шших ресурсiв, результатом чого е послаблення стимулюючо! фун-кцi! податково! системи.
Спираючись на методолопчш постулати теори оподаткування, вдаовщ-но до яких податкова система мае бути доцшьною, гнучкою, вiдповiдати реальному стану економ^, вважаемо за необхiдне висловити сво! мiркування стосов-но зазначеного вище недол^ ФСП. Сiльськогосподарськi угiддя залишаються об'ектом оподаткування. Бiльш того, ставки ФСП значно вишд, нiж ставки земельного податку. Рiллю, сшожат та пасовища для платникiв земельного подат-ку оподатковують за ставкою 0,1 % !х грошово! оцшки, а для платниюв ФСП -0,5 %, тобто у 5 разiв бшьше; за багаторiчними насадженнями вiдповiдне пере-вищення ще значшше - у 10 разiв [13, с.2; 14, с.651]. За сучасних умов земля в аграрному секторi Укра!ни е надлишковим чинником i введення пiдвищених ставок 11 оподаткування посилюе стимулюючу функцiю податково! системи.
Актуальним е визначення ставок оподаткування сшьськогосподарсь-ких угiдь. Ученi видшяють двi складовi частини при обчисленш податку за сiльськогосподарськi угiддя, спираючись на певш теоретичнi положення. Так, вщомий росiйський економiст 1.М. Буздалов вважае, що одна частина податку не залежить вiд величини земельно! ренти i е платою за володшня землею, iнша складова - вилучае повшстю диференцiальну ренту I i частково диференцiальну ренту II [9, с.5]. Стосовно друго! частини податку за сшьсь-когосподарськi упддя дослiдники дотримуються спiльного пiдходу, розгля-даючи И з позицiй необхщност вилучення диференщально! ренти з метою вирiвнювання умов господарювання. У трактуванш першо! частини е розбiж-ность Зокрема, укра!нський науковець Л.Д. Тулуш визначае И як умовно-пос-тшну, що е рiзновидом ресурсного оподаткування, i диференцiацiя яко! зу-мовлюеться родючютю грунив (бонiтетною оцiнкою), а розмiр визначаеться потребою у фшансуванш землеохоронних заходiв [15, с.75-76].
На нашу думку, перша частина податку за сшьськогосподарсью упддя в умовах приватно! власност на землю мае бути податком з абсолютно! ренти, яку отримуе землевласник. Як форма доходу фiзично! особи величина цього податку повинна визначатися на основi ставок справляння прибутково-го податку. Особливють абсолютно! ренти як доходу власника полягае в тому, що вш мае монопольну перевагу (на визначений момент кожна дшянка нале-жить конкретному землевласнику). Враховуючи це, необхщно надати мюце-вим органам управлшня право застосовувати диференцшоваш коефщенти при оподаткуваннi абсолютно! ренти на основi ставок прибуткового податку. Прив'язувати податок за сiльськогосподарськi упддя в будь-якш його частинi до потреб у фшансуванш землеохоронних заходiв вважаемо недоцшьним, бо у вартюному виразi цi потреби можуть бути досить значними й жодне з джерел (ш витрати виробництва, ш прибуток) не буде недостатнiм для !х покриття.
Розрахунковою базою ФСП е грошова оцiнка сiльськогосподарських упдь, основою яко! е диференцiальний рентний дохщ з орних земель за еко-номiчною оцiнкою з виробництва зернових культур. Зернове господарство традицшно е найприбутковшим. За 1990-2002 рр. для сшьгоспшдприемств Укра!ни щорiчно прибутковими були тшьки зерновi культури i соняшник; ос-таннi чотири роки цього перюду виготовлення овочiв вщкритого грунту i плодiв було збитковим два роки, молока - три, м'яса i вовни - вЫ чотири ро-
ки [1, с. 49]. В таких умовах ФСП не виконуе повною мiрою стимулюючо! функцiï. Сiльськогосподарськi товаровиробники не мають надежно! защкав-леностi виробдяти вс необхiднi суспiдьству продукти. Навггь незбитковi кудьтури мають значну диференщащю рiвнiв прибутковостi. Так, за зазначе-ний перiод рiвень рентабедьностi виробництва зернових змшювався вiд 19,3 % до 275,1 %, а соняшника - вiд 52,2 % до 236,5 % [1, с. 49].
Вважаемо, що для удосконалення грошово! ощнки земдi необхiдно брати за основу ïï розрахунку не тшьки диференцiальний рентний дохiд з виробництва зернових культур, а й коригуючий коефщент вiдносно виходу вЫе! валово! продукцiï з одиницi сшьськогосподарських упдь. У перспектив^ коли буде функщонувати ринок земельних ресурсiв, при визначент ставки ФСП необхiдно також враховувати i коефщенти еластичностi попиту й пропозицп на землю. Такий шдхщ, безумовно, дещо ускладнить розрахунки, але усуне необгрунтоване завищення ставок оподаткування.
6 лютого 2003 р. на парламентських слуханнях було схвалено рекомендаций якi передбачали "розробити та внести на розгляд Верховноï Ради Украïни законопроект щодо запровадження з 1 сiчня 2004 р. единого податку для сшьськогосподарських товаровиробниюв залежно вiд кiлькостi та якост сiльськогосподарських угiдь в обробггку" [16, с.15-16]. Незважаючи на неви-конання даного рiшення, вважаемо, що воно не втратило свое1' актуальности i мае втiлитися в життя якомога швидше. На пiдтвердження тако1' позицiï необ-хiдно навести таю аргументи: ФСП мае перетворитися на единий податок на-самперед, щоб послабити податкове навантаження на сшьськогосподарських виробниюв. Можна зустргги висловлювання, що введення в дда ФСП дос-татньо послабило податковий тиск на аграрний сектор. При цьому наводять-ся дат, вщповщно до яких у 2000 р. сшьськогосподарсью тдприемства зi 100 грн. грошового доходу сплачували податкiв тiльки 7 грн., на вщмшу вiд 1998 р., коли таю виплати становили 20-28 грн. [17, с.24]. Стосовно наведе-них показниюв необхiдно зауважити, що з метою створення у тдприемств защкавленост перейти на ФСП ix було на два роки (з 1 Ычня 1999 р. до 1 Ыч-ня 2001 р.) звшьнено вiд його сплати, за винятком внесення платежiв на обов'язкове державне пенсiйне страхування i на обов'язкове соцiальне стра-хування [13, с.4]. Саме ця законодавча норма i забезпечила ютотне зменшен-ня податкового навантаження на сшьськогосподарських виробниюв. За нашими розрахунками, починаючи з 2001 р. спостер^аеться стрiмке зростання податкових стягнень з аграрних тдприемств. Якщо у 2000 р. сшьськогоспо-дарськi пiдприемства Сумськоï област в розрахунку на 100 грн. отриманого доходу вiд реалiзацiï товарiв, робiт i послуг сплатили податюв у середньому на 3,26 грн., то у 2003 р. - 6,38 грн., тобто майже вдвiчi бшьше.
Вдосконалення грошовоï оцiнки землi та розраxунковоï бази ФСП в цшому мають зменшити податкове навантаження на аграрний сектор еконо-мжи, що буде сприяти пiдвищенню ефективност використання сшьськогос-подарських угiдь.
Лггература
1. Статистичний щор1чник "Сшьське господарство Украши" за 2003 р1к/ Пщ кер. Ю.М. Остапчука. - К.: ДК статистики Украши. - 2004. - 314 с.
2. Економпчний довiдник аграрника. В.1. Дробот, Г.1. Зуб, М.П. Кононенко та ш./ За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. - К.: Преса Украши, 2003. - 800 с.
3. Бугуцький О. А. Аналiз ефективност сiльськогосподарського виробництва. - К.: Урожай, 1976-264 с.
4. Методические рекомендации по определению эффективности сельскохозяйственного производства. - М.: ВНИЭСХ. - 1996. - 68 с.
5. Емельянов А.М. Экономика сельского хозяйства. - М. Экономика, 1982. - 560 с.
6. Мегедш 1.В. Ефективнють використання земельних ресурав у нових умовах господарювання// Економка АПК. - 1997, № 7. - С. 40-45.
7. Проблемы повышения эффективности сельскохозяйственного производства/ А. А. Никонов, С.С. Сергеев, М.И. Синюков и др.; Под ред. В. А. Добрынина. - М.: Агропро-миздат, 1986. - 335 с.
8. Экономические и социальные проблемы аграрно-промышленного комплекса. В 3 т. Т.1./ И.И. Лукинов, П.Ф. Веденичев, В.Ф. Кириченко и др. - К.: Наук. думка, 1985. - 320 с.
9. Буздалов И. Механизм рентных отношений// Аграрная наука. - 1998, № 2 - С. 4-6.
10. Зенец Н. Земельный налог в сельском хозяйстве// Вопросы экономики. - 1997, № 8 - С. 125-134.
11. Дема Д. Методолопчш змши в оподаткуванш сшьськогосподарських товарови-робниюв// Фшанси Украши. - 2001, № 2. - С. 19-23.
12. Дем'яненко М. Реформування податкових вщносин в аграрному секторi АПК// Економка АПК. - 1999, № 6. - С. 78-82.
13. Про фксований сшьськогосподарський податок: Закон Украши вщ 17 грудня 1998 р. № 320-XIY// Офщшний вюник Украши. - 1998, № 52.
14. Закон Украши про внесення змш i доповнень до Закону Украши "Про плату за землю"// Вщомосп Верховно! Ради Украши. - 1996, № 45.
15. Тулуш Л. Удосконалення мехашзму обчислення податку за сшьськогосподарсью упддя// Економка АПК. - 2003, № 6. - С. 74-79.
16. Рекомендацн парламентських слухань про хщ реформування та заходи щодо по-лшшення ситуаци на селi (Схвалено Постановою Верховно! Ради Украши вщ 6 лютого 2003 р. № 495 - IV)// Економка АПК. - 2003. № 2. - С. 14-18.
17. Кириленко I. Агропромисловий комплекс Украши: сучасний стан та погляд у майбутне// Економка АПК. - 2001, № 4. - С. 24._
УДК 332.37 Проф. АЯ. Сохнич1, здобувач М.В. Смолярчук - Львiвський
державный аграрний умверситет; здобувач О А. Сохнич -Швденнослов'янський тститут Кшвського славктичного умверситету
МЕТОДОЛОГШШ ЗАСАДИ ОПТИМ1ЗАЦ11 ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Розглянуто методолопчш засади onrnMi3a^i землекористування. Увагу придшено теори оргашзаци та сутносп i основним категорiям системного пщходу.
Ключов1 слова: управлiння системою землекористування, оптимiзацiя, теорiя оргашзаци, системний пщхщ.
Prof. A. Ya. Sohnych\ competitor M. V. Smolyarchyk - L'viv State Agrarian University; competitor ОА. Sohnych - Kyiv Slavistic University
Methodological Basis of Land Use Optimization
In the article methodological basis of land use optimization are described. Considerable attentions paid to the organization theory as well as to the sense and main categories of system approach.
Keywords: management of land use system, optimization, organization theory, system approach.
1 д-р екон. наук, академж АЕНУ i МАНЕБ (academician of AESU)
