CC BY
30
УДК 619:619.995.1-085
Фотша Т.1., д.вет.н ([email protected]) НагорнаЛ.В., к. вет. н.([email protected]) Фотш О.В., к. вет. н.([email protected]) Гапонов 1.В., астрант *© Сумсъкий нацюналъныы аграрныыутеерсытет
УДОСКОНАЛЕННЯ СХЕМИ ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНИХ ЗАХОД1В ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ М1КРОБНОГО ТИСКУ У СВИНАРСЬКИХ
ГОСПОДАРСТВАХ
Наведет дат щодо удосконалення /снуючих у свинарсъких господарствах, де вгдмгчався высокий р1венъ мжробного тиску, схем ветеринарно-саттарних заходгв. Доведено, що комплексным застосуванням заходгв санацИ тварынныцъкых прымщенъ та воды, яка выкорыстовуетъся для напування, вдалося звесты до мшмуму р1венъ загыбел1 тварын. У раз1 выныкнення серед погол1в 'я тварын захворюванъ ¡з сымптомокомплексом ураження травного каналу, высот детоксыкуюч1 властывост1 встановлено у препарату Вет0кс-1000.
Ключов1 слова: Вет0кс-1000, мжробна забруднетстъ, санац1я, свынарсъке господарство
Вступ. Сучасне свинарство - це високорозвинена галузь тваринництва з величезним виробничим потенщалом. У даний час у свт свинина в загальних загоивлях м'яса займае близько 35-50%. Вщ одше! свиноматки можна отримати 18-20 I нав1ть 25-30 поросят на р1к, виростивши яких при штенсивнш вщгод1вл1, отримуемо 1,8-3,0 тонни свинини з мммальними витратами пращ1 корм1в [1, 2,
4].
Ефективний розвиток сучасного промислового свинарства можливий лише за умови отримання передбачених технолопчними циклами приростсв. Проте, незважаючи на постшне вдосконалення ¿снуючих та розробку нових метод1в ведения штенсивного свинарства, кнуе ряд причин, яю призводять до ютотних втрат в перюд вщгод1вл1 тварин. Зокрема: генетично обумовлеш причини зниження темшв приросту, порушення в технологи год1вл1, стрес-фактори навколишнього середовища, що е надзвичайно актуальним для промислового свинарства та циркулящя серед погол1в'я збудниюв шфекцшних захворювань, яю проявляються ресшраторним синдромом та синдромом ураження травного каналу [4-7].
Одне з ключових мюць в етюлогп економ1чних втрат у свинарств1 належить останньому фактору. Тому боротьба з хрошчними бактер1альними шфекщями у свинарств1 е невщ'емною частиною отримання високорентабельно! продукци [3, 8-10].
© Фотша Т.1., Нагорна Л.В., Фотш О.В., Гапонов 1.В., 2013
* Науковий кер1вник - д. вет. н., професор Т.1.Фотша
206
Одшею з новинок в1тчизняного ринку ветеринарних препарата е Вет0кс-1000, рекомендований до застосування з метою профшактики окремих бактер1альних хвороб, в тому числ1 у свинарствг
Тому метою дано! роботи було визначення ефективност1 даного засобу в господарств1 з пщвищеним р1внем мшробно! контамшацп та, виходячи з отриманих даних, розробка нових схем ветеринарно-саштарних, на тл1 постшного пристосування м1крооргашзм1в до антибактер1альних препарата,
Матер1али 1 методи. Дослщження проводились в одному ¿з господарств Тростянецького району Сумсько! облает^ де було встановлено пщвищений р1вень мжробно! контамшаци пов1тряного середовища свинарниюв. Господарство е неблагополучним щодо захворювань молодняка ¿з симптомокомплексом ураження травного каналу.
Дослщження з вивчення впливу високого мжробного тиску на гематолопчш та бюх1м1чш показники кров1 свиней були проведен! на 28 тваринах (плоди та поросята вжом вщ 3 до 8 м1сящв).
У подальшому нами була проведена дезшфекщя примщень в присутност1 тварин, з послщуючою санащею питно! води.
Наступним етапом комплексу ветеринарно-саштарних заход1в стала обробка тварин препаратом ВетОкс - 1000, який протягом 4 д1б за 30 хвилин до год1вл1 випоювали в кшькост1 200 мл, попередньо розв1вши водою 1:4.
Для зниження мжробно! забрудненост1 в систем! питно! води 1-3 рази на тиждень додавали бровадез-плюс з розрахунку 1 л препарату на 1000 л води. Р1вень мжробно! забрудненост1 пов1тряного середовища знижували за допомогою аерозольного розпилення бровадез-плюс при експозици 30 хвилин.
Для встановлення ефективност1 розробленого комплексу ветеринарно-саштарних заход1в в аналопчному примщенш використовували класичну схему, яка використовуеться у господарствг
Результати дослщжень. Перед початком основного етапу дослщжень було визначено вплив високого мжробного тиску на гематолопчш та бюх1м1чш показники кров1 свиней. Як показали дослщження, у кров1 плод1в свиней ще! зони мютиться низька кшьюсть еритроцита та гемоглобшу (табл. 1) I досить значна кщькють ядерних форм еритроцит1в з вираженим ашзо- та пойкшоцитозом, еритробласта I нормобласта. Еритроцити перебувають у сташ дшення, яке проходить прямим шляхом брунькування.
Низькою була також I кщьюсть лейкоцита (3,89±0,62 Г/л) при наявност1 ретикулярних кл1тин та нейтрофшв з1 значним вмктом молодих 1хшх форм. Анал1з вмкту бшюв сироватки кров1 у плод1в свиней показав, що найбщьшу питому частку складали глобулши, особливо фракщя альфа,- при вщсутност1 гамма-глобулш1в.
Шсля народження тварин показники периферично! кров1 поступово збшьшувалися, але пор1вняно ¿з тваринами умовно чисто! територп, вони були дещо нижчими. Вмют гемоглобшу та еритроцита у свиней, починаючи з 10-денного вшу, поступово пщвищуеться, а з 5-мюячного мае стабшьний характер. Аналопчна картина характерна I щодо лейкоциив. Анал1з лейкоцитарно!
207
формули свиней показав, що кшькють молодих кл1тин i3 вком мала тенденцш до зменшення, а кшьккть паличкоядерних нейтрофшв не була стшкою. Вщсоток сегментоядерних нейтрофшв, починаючи i3 4 мшячного в1ку, стабшзувався. 3 в1ком у тварин кшьюсть л1мфоцит1в збшьшувалася як в абсолютних одиницях, так i вщсотковому сшввщношенш. Аналопчна картина спостер1галася i щодо кшькост1 моноцит1в.
Таблиця 1
Динамжа показннкчв периферийно!" Kpoei свиней при_вирощуваш Тх в
умовах високогомжробного тиску, X ± Ш х, n=28
Показники Плоди (3 Mic.) У тварин в1ком:
1-10 дхб 3-4 Mic. 5-6 Mic. 7-8 Mic.
Гемоглобш, г/л 30,60+2,44 79,90+2,64 79,08+3,24 92,10+3,46 93,01+3,50
Еритроцити, Т/л 2,10+0,40 3,86+1,02 6,82+1,01 6,50+0,85 6,60+0,64
Лейкоцити, Г/л 3,89+0,62 7,90+1,42 12,81+0,71 12,70+0,66 12,85+0,70
Нейтрофши, % 14,00+0,32 18,30+0,70 33,00+0,41 30,0+0,54 34,01+0,72
Еозинофши, % 1,63+0,23 2,62+0,17 4,00+0,16 3,50+0,54 4,30+0,48
Моноцити, % 1,0 2,0 1,50+0,18 2,00+0,18 2,30+0,19
Загальний бшок, г/л 49,00+2,72 63,00+2,66 60,00+2,03 75,00+3,50 79,00+2,60
Альбумши, % 46,60+1,02 41,90+1,16 52,10+0,48 43,50+1,17 41,90+1,10
Глобулши, % 53,40+2,70 58,10+1,63 47,90+2,35 56,47+2,71 58,10+2,15
-а, % 34,30+0,39 20,10+1,55 18,40+1,02 22,20+1,10 22,00+1,18
-Р, % 19,10+0,19 19,30+1,64 10,20+0,82 15,35+1,14 16,50+0,19
-Y, % - 18,70+0,85 19,30+0,93 18,92+1,60 19,60+1,17
Вивчення бшкового спектра кров1 свиней у вжовому аспект! показало, що з в1ком кшьюсть загального бшка i загальних глобулмв збшьшувалося, а вм1ст бета-глобулш1в, починаючи з 3-мюячного вшу, зменшувався, тод1 як вмют альфа-глобулш1в мав тенденцш до пщвищення. Кшьюсть гамма-глобулш1в майже не змшювалася.
Вивчення гематолопчних i 6ioxiMi4HHx показниюв кров1 свиней, як1 утримувалися в умовах високого мшробного тиску, показало, що з вшом у них вщбуваеться збшьшення та стабшзащя бшьшост1 показниюв кров1, хоч деяю з них були дещо нижчими, шж у свиней, яю утримувались в умовах низько! мшробно! контамшаци примщень.
1з пов1тря свинарника, трутв поросят та змив1в з обладнання була ¿зольована кишкова паличка, зокрема: 026, 04, 078.
Пор1вняльш даш отриманих показниюв в процеЫ експерименту вщображеш в табл. 2.
208
Таблиця 2
По|Мвняльш показники при впровадженш комплексу ветеринарно-саштарних заход1в у господарств1
Показники Дослщна група Контрольна група
Кшьшсть тварин у груш. гол. 50 50
Вщсоток летальносл теля проведених заходав,% 0 13,3
Середньодобовий прир1ст тварин перед впровадженням заход1в, г 290 290
Середньодобовий прир1ст тварин теля проведения заход1в, г 340 320
Витрати на проведения заход1в !з розрахунку на 1 голову, грн. 11,70 57,80
Вщображеш в таблиц! 2 даш вказують на те, що запропонована нами схема ветеринарно-саштарних заход1в ктотно покращила етзоотичну ситуацш серед погол1в'я в господарств!, оскшьки внаслщок И застосування було ирииинено загибель тварин та вдалося пщвищити середньодобов! прироста.
Шсля застосування комплексу ветеринарно-саштарних заход1в вже через 8 годин загальний клшчний стан поросят покращувався: у тварин пщвищувалася рухова актившсть, в деякш м1р1 вщновлювалися акти прийому корму та води, штенсившсть д1аре! зменшувалися.
Ще через 12 годин у поросят-сисушв повшстю зникали ознаки д1аре!, проте у 4-х тварин ще вщм1чалося видшення рщких калових мае з наявною шнистктю, евпло-жовтого кольору. Акти прийому корму та води вщновлювалися до меж ф1зюлопчних параметр1в, тварини були жвавими \ рухливими, зникали ознаки пригшчення та апатичного стану.
Ще через 8 годин у тварин дослщно! групи зникли кшшчш ознаки пригшчення. Вщновилися ф1зюлопчш акти дефекацп, калов! маси набули природно! консистенци.
У тварин контрольно! групи, де ветеринарно-саштарш заходи проводились за класичною схемою, реестрували загибель тварин.
При пор!внянш ефективност! проведених заход1в було встановлено, що згасання ознак штоксикаци в дослщнш груш тварин на 2-3 доби рашше, шж у тварин контрольно! групи.
У дослщнш груш тварин, запропонований нами комплекс ветеринарно-саштарних заход1в перешкоджав подальшому розвитку симптом1в диспепсп, що зрештою призводило до припинення проносу \ полшшення загального клмчного стану поросят. У молодняка контрольно! групи симптоми захворювання прогресували до 5-7 д!б, характеризуючись сильним зневодненням ! штоксикащею, з ураженням вс!х систем орган!зму. При цьому сл!д зазначити, що у контрольнш груп! тварин реестрували загибель тварин, у той час як в дослщнш груп! летальш випадки були вщеутш.
209
Висновки. 1. Згщно отриманих нами експериментальних дослщжень, класична схема ветеринарно-саштарних заход1в мала нижчу ефектившсть.
2. Заироионована схема ветеринарно-саштарних заход1в складаеться з наступних еташв:
^ Обов'язкова санащя свинарських примщень 0,25 % розчином препарату "Бровадез-плюс" др1бно- або середньодисперсним аерозольним методом з розрахунку 20 см3 з додатковим внесениям 2 см3 глщерину на 1 м3 оброблювано! площг Експозищя 30-40 хв. Обробка можлива в присутност! тварин. Проведения санаци е обов'язковим перед початком масових опороав.
^ Перед вщлученням молодняка вщ свиноматки, починаючи з 26-01 доби додавати до основного рацюну антистресовий ¿муномоделюючий препарат Фщ Фуд Меджик в кшькост! 1 мл на 1 л питно! води. У раз! вщлучення молодняка у мкячному вщ!, схема випоювання корегуеться таким чином, щоб молодняк мав змогу отримати анистресований препарат протягом не менше 14 д1б перед вщлученням. Введения до рацюну молодняка тварин ¿муномоделюючого препарату Фщ Фуд Меджик Антистрес узгоджуеться з ¿снуючими у господарств! технолопчними схемами виробництва свинини.
^ Шсля проведения опороЫв або закшчення будь-яких технолопчних цикл1в в господарств!, обов'язковим е дотримання саштарних розрив1в у тваринницьких примщеннях, протягом яких необхщно здшснювати планов! дезшфекци 1% розчином препарату "Бровадез-плюс".
^ У випадку виникнення серед свинопогол1в'я тварин захворювань бактер1ально! етюлоги ¿з симптомокомплексом ураження травного каналу, щоденно, протягом 4-5 д1б за 30 хв. до год1вл1 випоюють 200-300 мл розчину препарату Вет0кс-1000, попередньо розчиненого у питнш вод! у сшввщношенш 1:4. При потреб! парентерального введения Вет0кс-1000 розводять стерильною дистильованою водою або ¿зотошчним розчином №С1 у сшввщношенш 1:2 та вводять внутршньочеревно з розрахунку 10мл/кг маси тша.
^ Для недопущения поширення та виникнення серед погол1в'я тварин захворювань заразно! етюлоги, необхщне ч1тке дотримання комплексу ветеринарно-саштарних заход1в, зокрема дезшфекци, дератизаци та дезакаризаци.
Л1тература
1. Субботин В.В. Желудочно-кишечные болезни поросят с симптомокомплексом диареи: причины, профилактика и терапия / В.В. Субботин //Ветеринария и кормление. - 2005. - №3. - С.12-13.
2.Тимошко М.А. Бактериоценоз пищеварительного тракта поросят / М.А. Тимошко, В.Г. Холмецкая-Кишинев: Шниитца, 1983.-156 с.
3.Антонова В.Я. Лабораторные исследования в ветеринарии / В. Я. Антонова, П.Н. БлиноваМ., 1971.- С. 146-151
4.Удосконалення технолог!! в!дгод!вл! поросят / Т.В. Вершняк, Т.1. Фотша, Т.В. Гурова, 1.В. Гапонов // Вкник Сумського НАУ, Сер!я «Ветеринарнамедицина». Випуск 2(29), 2011. - С. 151-155.
210
5.Мишурнова Н.В. Современные представления о роли нормальной микрофлоры пищеварительного тракта / Н.В. Мишурнова, Ф.С. Киржаев // Ветеринария-1993. №б.-С.30-33.
6. Соколов В.Д. Иммуностимуляторы в ветеринарии / В.Д. Соколов, H.JI. Андреева, А.В. Соколов //Ветеринария.-1992.-№7-8.-С.49-50.
7. Сорокин В.В. Нормальная микрофлора кишечника животных / В.В. Сорокин, М.А. Тимошко, А.В. Николаева.- Кишинев: Шниитца.-1973.-77 с.
Б.Смолянская А.З. Современные аспекты дисбактериоза кишечника и его бактериологическая диагностика / А.З. Смолянская, Г.И. Гончарова, И.Н. Лизько // Ветеринария.-1998.-№6.-С. 167-171
9.Beeno J. Development of intestinal microflora in humans and animals / J. Beeno, J .Mitsuoka // Bifidobacteria and microflora.-1986.-Vol.5.,№1.-P. 13-25.
10. Гаффаров Х.З. Моно- и смешанные инфекционные диареи новорожденных телят и поросят /Гаффаров Х.З, Иванов А.В., Непоклонов Е.А., Равилов А.З. -Казань, 2002.-590с.
Summary
Fotina T.I., Nagorna L.V., Fotin A.V., Gaponov I.V.
AN IMPROVEMENT OF CHART OF VETERINARNO-SANITARNIKH MEASURES IS FOR DECLINE OF MICROBAL PRESSURE IN PIG BREEDINGS ECONOMIES
In the articles resulted information in relation to the improvement of existing in pig breeding economies, where the high level of microbial pressure, charts of veterini-sanitarno measures was marked. It is well-proven that it was succeeded complex application of measures of sanacii of stock-raising apartments and water, which is used for give to drink, to erect the level of death of zoons to the minimum. In the case of arising among the population of zoons of diseases out of symptoms defeat of digestive channel, high detoksication properties are set at preparation VetOks-1000.
Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.
211
